|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
|
Тема: Як українське козацтво прославилось у битвах і походах Мета: дати характеристику козацькому періоду в історії України; формувати в учнів знання про причини виникнення українського козацтва, козацькі звичаї, походи козаків, козацьких гетьманів; розвивати навички роботи з текстовими джерелами інформації; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів. Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко. Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації. Тип уроку: комбінований; Поняття та терміни: Річ Посполита, козак, гетьман, Січ. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ І. Організаційний момент Повідомлення теми та мети уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Що для вас означає словосполучення «козацька Україна»? Як ви розумієте вислів «Ми козацького роду»? ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Хто такі українські козаки Знайдіть на карті українських земель першої половини XVI століття Дике поле і зробіть припущення, чому воно так називається. Хто проживав тоді у причорноморських степах? Які міста розташовані найпівденніше на степовій території? Прочитайте опис сучасного українського історика Наталії Яковенко про місцевість, де мешкали козаки. Чому, на думку науковця, там, де проживали козаки, був рай, створений лише для сміливців? Старезні дубові гаї в гирлах дніпровських допливів, незаймані бджолині рої, безмірні запаси риби й дичини, дика, по-південному розкішна краса витворювали з цих місць райську оазу. Її створив Бог для сміливців, які зможуть дістатися сюди, подолавши степ і пороги. Саме з цим закутком обітованої землі, висунутої вглиб Поля, пов’язане утвердження на історичній арені козаків. Що зображено на картині Опанаса Сластіона? Який настрій у героїв картини? Що у тексті Н. Яковенко та в карті зі с. 93 допомогло вам зробити такі висновки? Шлях українського козацтва в історичне безсмертя починався у безкрайніх причорноморських степах, куди українці змушені були тікати від кріпосного права і пригноблення польських панів. У другій половині XV — на початку XVI століть поселення селян-втікачів простягалися цілою смугою від середньої течії Дніпра майже до Дністра. Цих людей стали називати козаками – словом тюркського походження, що означає – "вільна людина" і "шукач пригод". Вперше українське козацтво згадується в хроніці за 1474 рік. А одним з перших провідників козацьких загонів був князь Богдан Глинський. 1 серпня 1492-го року під його проводом запорожці здійснили похід у Дніпровський лиман. Того ж року Глинський зі своїм козацьким загоном захопив під Тягинею кримсько-татарський корабель і визволив українців, проданих у рабство. Згодом у степу стали виникати укріплені табори з невеликими військовими загонами. Це були перші січі. Тоді ж місцеві магнати і старости почали співпрацювати з козаками для захисту своїх кордонів. Найвідомішою постаттю, яка взялася організувати козаків, був князь Дмитро Байда Вишневецький. У його сповненому легендами житті складно розділити правду і вимисел. Проте точно відомо, що у 1553 році Вишневецький зібрав розрізнені козацькі угруповання і збудував на острові Мала Хортиця фортецю, яка мала стати захисним кордоном від татар. Цю подію вважають початком Запорозької Січі, до якої з часом стали приєднуватися сусідні козацькі загони. Трохи згодом Дмитро Вишневецький зі своїми воїнами організував кілька походів на Крим і навіть наважився напасти на турків. Більшість своїх атакуючих дій козаки здійснювали на морі. Для цього будували флотилії з кількох десятків чайок. Це були довгі, вузькі та неглибокі човни, в кожному з яких могли перебувати близько 60 осіб. Висаджуючи десанти, козаки відважно атакували татарські й турецькі укріплення на чорноморському узбережжі. Як козаки намагалися зробити Січ неприступною? Яке значення мали для козаків кораблі? 2. За що воювали козаки у XVI-XVII століттях Складання історичного портрета Використовуючи пам’ятку «Характеристика історичного діяча» складіть розповідь про Б. Хмельницького за опорними словами. 1) Б. Хмельницький (1595–1657); 2) народився в сім’ї дрібного землевласника; 3) місцева школа, єзуїтський колегіум; 4) знав багато мов; 5) мудрий, відважний, рішучий; 6) брав участь у військових походах козаків; 7) гетьман козацький. Хмельницький Богдан (Федір) Зіновій Михайлович (бл. 1595 – 6 серпня 1657, Чигирин) - український державний діяч, полководець, дипломат. Гетьман України з 1648 р. Очолив повстання, яке поклало початок визвольній війні українського народу. Засновник української козацької держави, організатор її адміністративного управління. Богдан Хмельницький Походив з українців дрібношляхетського роду. Народився Богдан Хмельницький під Чигирином, над річкою Тясмин, у хуторі Суботів. Батька Богдана звали Михайлом. Він з молодості служив при дворі заможного польського пана воєводи Даниловича, що держав великі староства на Україні: Корсунське й Чигиринське. Староства – то були великі коронні маєтки, часом завбільшки з повіт або й більші. Король давав їх у державу великим панам: вони брали на себе з них доходи, а четверту частину з того давали на військо. Отак і ріс Богдан, серед такого життя бурхливого та небезпечного. Та Михайло, батько його, не хотів залишити сина без науки. Підучивши його дома, батько послав його в Галичину до єзуїтської колегії (тобто гімназії, як би сказали у наш час) – утримували її ченці польські, єзуїти, вчили добре латинської мови, бо тоді нею велося урядове та судове діловодство. Богдан старанно вчився, набирався науки. Майже 5 років провчився Богдан, він опанував кілька мов, знайшов друзів, серед яких був і майбутній київський митрополит, визначний церковний та культурний діяч Петро Могила. Але, все ж , тягло його на батьківщину. І тому не схотів він лишатися в тих дальніх та безпечніших сторонах: іти служити до суду або при дворі великого пана, а повернувся назад на Дніпро. Пішов на Запоріжжя, на Січ, бо там найкраще можна було навчитися військовій справі, стати досвідченим військовослужбовцем, відважним начальником. А в ті часи в Україні ще ніхто не мав слави та поваги, як досвідчений та дотепний вояка, сторож границь української держави та спокою людей. Богдан Хмельницький з юнацьких літ пройшов школу козацтва у Запорізькій Січі і вийшов на боротьбу за Україну та її народ. Коли Богдан повернувся на Україну він пішов служити у кінну сотню свого батька і разом з ним у 1620 році брав участь у битві під Цецорою проти турецьких військ. У цій битві героїчною смертю погиб Михайло Хмельницький, а Богдан потрапив у турецький полон. У 1622 році вірні козаки, побратими Михайла Хмельницького, викупили Богдана з неволі. Він повернувся додому і пішов на козацьку службу в Чигиринський полк. У грудні 1647 року Богдан подався на Запоріжжя. Тут 19 квітня 1648 року був обраний козацькою радою гетьманом. Звідси звернувся він до всіх знедолених виступити на боротьбу з панами. На його заклик з усієї України почали сходитися невдоволені та бідні люди. Вже 22 квітня 1648 року він виступив за свободу України. Перед цим кроком Хмельницький, як дипломат заручився підтримкою кримського хана, який пообіцяв йому допомогу. З того часу татари були союзниками Богдана Хмельницького на протязі усієї визвольної війни. Це було розумне рішення з боку Хмельницького, бо й татари були непевні та зрадливі, але не стали союзниками інших ворогів та не вдарили у спину. Та вже на початку травня повстанське військо під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем розгромили армії Потоцького та Калиновського. І це були тільки перші перемоги у визвольній війні. Перемоги були свідченням полководчого таланту Богдана Хмельницького. Життя Богданове було бурхливе, тяжке й нестерпне. Похід на Галичину літом 1656 року став останнім походом старого гетьмана, потім він став все більше упадати на силах і здоров’ї. Навесні 1656 року Богдан Хмельницький тяжко захворів. Він рідко вставав з ліжка і тільки часом міг приймати сторонніх людей у себе. Та Богдан тішився однією думкою, що передає булаву свою гетьманську до рук сина Юрасика. Та говорив, що до булави треба й голови. Він пильно наставляв сина на гетьманську справу. Відтоді хвороба його не відпускала. У першій половині 1657 року вона загострилася і набрала небезпечного характеру. 27 липня (6 серпня за новим стилем) гетьман помер у Чигирині. Ховали його в церкві св. Іллі в Суботові. Але костей Хмельницького там зараз нема, бо кілька літ по тому предводитель поляків Степан Чернецький наказав викинути кості Богдана на глум та наругу. Та не здобув цим слави ні собі, ні своїй дружині, бо глумився над кістками чоловіка, якого не міг перемогти живим. Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська, і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав Богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів. 3. Як ми вшановуємо пам’ять про українське козацтво Скориставшись наведеними джерелами с. 97 розкажіть, як у народній пам’яті вшановується історія українського козацтва. V. Закріплення знань учнів. 1. На якій території виникло українське козацтво? 2. Чим займалися козаки? 3. У яких походах брало участь козацьке військо під керівництвом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного? 4. Яку війну очолив Богдан Хмельницький? Коли вона відбувалася? 5. З чим пов’язане розташування козацьких фортець — Січей — саме нижче дніпровських порогів? 6. Чому і як ми сьогодні вшановуємо пам’ять про козацтво? VІ. Домашнє завдання
Тема: Якими були місто і село в Україні у XVІІ – XVІІІ століттях Мета: порівняти та схарактеризувати життя в українських селах та містах, ознайомитись з побутом і заняттями селян і міщан; удосконалити навички роботи з текстовими джерелами інформації; вчити учнів порівнювати історичні явища, висловлювати особисту точку зору, систематизувати отриману інформацію; сприяти виробленню в учнів зацікавленості життям українців в минулому. Обладнання: О.І. Пометун, І.А. Костюк, Ю.Б. Малієнко. Історія України (Вступ до історії). — К.: Видавничій дім «Освіта»; ілюстрації. Тип уроку: комбінований; Поняття та терміни: село, місто. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ І. Організаційний момент Повідомлення теми та мети уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань Завдання Прокоментуйте українські народні прислів’я. Які особливості життя українського села чи міста в них відображено? 1. Без грошей до міста, без солі до дому. 2. У місті, як у тісті, а без грошей нема що їсти. 3. До міста по гроші, а на село по розум. 4. По місті ходячи, рота не роззявляй. 5. Кожне сільце має своє слівце. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Як ви розумієте заклик «У кожне місто завітати, у кожнім побувать селі»? ІV. Вивчення нового матеріалу 1. Яка відмінність між містом і селом Учні опрацьовують матеріал підручника та заповнюють таблицю «Життя у місті та селі»
Знайдіть на картинах художників с.101 відмінності між містом і селом. Порівняйте свої враження з інформацією з тексту. Яким чином ці відмінності впливають на життя городян і селян? 2. Як жили і чим займалися мешканці українських сіл а) Учні опрацьовують текст підручника та виконують завдання: Опишіть, як жили і чим займались українські селяни у XVII-XVIII століттях. б) Що таке ярмарок? Чим ярмарки приваблювали селян згідно з описом українського історика Дмитра Яворницького? (с. 102) в) Роздивіться зображення селянського помешкання на картині с.103 відомого українського художника Миколи Пимоненка та порівняйте його з описом, поданим нижче. Що спільного у зображенні та тексті? г) Що можуть нам розповісти про побут селян подані нижче зображення с.104? 3. Яким був спосіб життя людей в українських поселеннях? а) Читаючи текст, з’ясуйте, що спільного і відмінного у згадуваних містах. Знайдіть міста, про які йдеться, на карті України. б) Про які явища у житті городян у XVII—XVIII століттях свідчать назви, подані у переліку? Знайдіть на карті згадані міста. V. Закріплення знань учнів. 1. На основі тексту підручника заповніть пропуски у реченнях: «Селом називали ... Поселення ставало містом, коли навколо нього будували ...» 2. Які зміни відбулися у землеробстві у XVIII столітті? 3. Які міста були засновані у XVIII столітті? 4. Що нового з’явилося в українських містах у XVIII столітті? 5. Як ви розумієте вислів: «Населення міст було «строкатим», багатомовним і різнокультурним»? 6. На основі уривку з сучасного краєзнавчого дослідження «Історія Миколаєва» про заснування цього міста поясніть, чому населення міст було дуже різноманітним. Першими жителями міста стали [...] матроси і майстрові, які будували кораблі і Адміралтейство. Їх тисячами пішки приганяли в місто з центральної Росії. Кого тільки тут не було! Наприклад, з Галича і Костроми прибули теслі, числом більше тисячі... Переводили до Миколаєва [...] селян з центральної України і Білорусії. До них додавалися всілякі «безпачпортні» волоцюги, селяни-втікачі і солдати, [...] взагалі всі, хто бажав оселитися в місті, отримували таке право. VІ. Домашнє завдання
|
| Рекомендації по використанню Інтернет ресурсів для підтримки уроків... Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 ММР ЗО Курінської Тетяною Степанівною було здійснено підбір Інтернет ресурсів... |
Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,... |
| Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог... |
| НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Провадження у справі до судового... |
О.І. Месевря, завідувач лабораторії Учителі 5 класів із 1 вересня розпочнуть роботу за новим Державним стандартом, тому на них теж лежить велика відповідальність. У... |
| Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2... |
| Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно... |