|
|
Скачати 0.63 Mb.
|
|
тематичними голосними (шиєш, шиємо; стоїш, стоїмо). До 1-ої дієвідміни належать дієслова:
. До 2-ої дієвідміни належать дієслова:
Окрему групу складають дієслова їсти, бути, дати і вісти (в сучасній мові вживається лише з префіксами: розповісти, відповісти та ін.): 1-а особа відповім, їм 2 - особавідповіси, їси 3 – особавідповість, їсть Від дієслова бути вживається лише форма є (втім, інколи в поетичній мові зустрічаються єсть- для першої і третьої особи однини, а також суть- для третьої особи множини) 32.Синтаксичні норми.Порядок слів. Використання однорідних членів речення Синтаксичні норми – регламентують вибір правильної синтаксичної конструкції. Порушення:
Порядок слів – це властиве тій чи іншій мові розташування членів речення у певній послідовності ,виконує сематичну,синтаксичну,стилістичну ф-ї Прямий порядок слів :1)підмет,2)присудок,3)узгодження означень перед означенями 33.Переклад прийменникових конструкцій Уживання прийменника ПО Мета: піти по лікаря По хліб По воду по гриби Вказує на час(після) По обіді – після обіду -просторове значення наказ по інститу черговий по району -для вираження стосунків спорідненості товариш по школі В інших випадках прийменник по,замінюємо прийменником ЗА За результатом За наказом За схемою За вказівкою З: З нагоди Лекції з права З вини З питань торгівлі НА На прохання на замовлення У,В Інспекція у справах неповнолітніх У спадок Щодо,для Заходи щодо поліпшення Курси для вивчення Після Після прибуття Після закінчення інститу Через Через хворобу До і В вживаються однаково Прийменники зі значенням мети Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет, задля, заради, ради, в ім'я. Прийменник з метою має відтінок книжності і використовується у науковому стилі. Зі словом заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо, до, для. Найширше використовуються конструкції з прийменниками щодо, до: заходи щодо розв'язання проблеми, заходи до поліпшення умов праці. Сполучення іменника заходи з прийменником по не відповідає літературній нормі. Прийменники зі значенням причини Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здійсненню чогось, прийменник через (і його просторічний синонім із-за) вказує на причину, що заважає здійсненню чогось. Отже, треба говорити: виконав завдання завдяки твоїй допомозі, зробив помилку через недбалість. Для позначення причинних відношень з обмеженим колом іменників уживаються прийменники від, з: кричати від (зі) страху, плакати з (від) радості, підскочити від (з) несподіванки тощо. Прийменники зі значенням часу Паралельно вживаються конструкції: на ту пору — у ту пору, за всіх часів — в усі часи, за давніх часів — у давні часи, під час війни — за часів війни, через два дні — за два дні. Стилістично розрізняються конструкції: з дня народження — від дня народження, з дня заснування — від дня заснування. Прийменники зі значенням простору Синонімічними зв'язками об'єднуються такі прийменники цієї групи: біля — коло — поряд (з) — поруч (з), край — кінець, обіч — збоку — побіч (розм.) — обік (розм.), напроти — навпроти — проти — супроти — насупроти (розм.), серед — посеред. Нормативними є конструкції типу: їхати в село — їхати до села, йти в місто — йти до міста, завітати в театр — завітати до театру, мешкати по вулиці Шевченка — мешкати на вулиці Шевченка. Прийменники зі значенням відповідності Розрізняються сферою вживання синоніми незважаючи на і попри. Прийменник попри використовується тільки в розмовному та художньому стилях. Його стилістично нейтральний синонім не має функціональних обмежень. Не відповідає сучасним нормам української мови вживання у ролі прийменника словосполучення не дивлячись. Це слово функціонує в українській мові тільки як дієприкметник. Прийменники зі значенням об'єкта Синоніми стосовно, стосовно до, щодо мають тотожні значення. В усному мовленні, публіцистиці, художніх творах переважно вживається прийменник щодо. Прийменникам стосовно, стосовно до, що вирізняються відтінком книжності, надається перевага у науковому, офіційно-діловому мовленні. 34.Координація підмета з присудком Якщо при підметі в однині є два чи більше означень, що вказують на різні предмети, то присудок стоїть у множині. Н-д: Внутрішня і зовнішня політики змінилися. Якщо при загальному іменнику є географічна назва, присудок узагальнюється з загальним іменником. Н-д:Місто Львів підготувалося. Якщо поєднуються два загальні іменника прикладкового типу, то присудок має форми широкого поняття. Н-д: Музей садиба відкрився. 35.Сладні випадки керування. Керування – один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова: оплачувати проїзд, платити за проїзд. Досить часто в ділових паперах трапляється неточність та двозначність формулювань, без предметні й не дуже грамотні розмірковування, не чіткість у висловленні думки. Види керування:
З6.Поняття функціонального стилю. Особливості публіцистичного стилю. Стиль – це різновид літературної мови, який виконується в певному суспільному аспекті життя людей. Це і побутове спілкування, і офіційно-ділові відносини, і наукові праці, і публіцистична праця, і художня творчість. Публіцистичний стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їх емоційним забарвленням. Метою цього стилю стає викладення та з’ясування певних соціально-політичних та філософських проблем, вплив на читачів або читачів, агітації та пропагування суспільно-політичних та освітніх ідей у газетах і журналах, по радіо і телебаченню, під час мітингів і зібрань. В цьому стилі можуть використовуватись і нормативна лексика, високі, урочисті слова, і фразеологізми, вигуки, частки, риторичні запитання, окличні інтонації, повтори. Формою реалізації для цього стилю може бути промова, стаття, гумореска. 37. Особливості епістолярного, художнього ,конфесійного стилів. Епістолярний стиль (лат. лист, подання) — обслуговує сферу письмових приватних або приватно-офіційних відносин. Уживаний переважно в листуванні, який, відповідно до теми й мети послання. Призначення епістолярного стилю – обслуговувати спілкування людей у всіх сферах їхнього життя у формі листів. Основні ознаки: - персональність; - наявність певної композиції: початок, що містить шанобливе звертання; головна частина, у якій розкривається зміст листа; кінцівка, де підсумовується написане, та іноді постскриптум . - мовні засоби - поєднання елементів різних стилів Підстилі: 1)Офіційно-службове листування(листи-прохання,листи-пропозиції, інформаційні) 2)Неофіційне (приватне) листування відбувається між особами, які мають неофіційні стосунки. Воно має побутовий характер – родинний,, дружній – і перебуває у сфері дії усного розмовного стилю. Конфесійний (віросповідний )стиль- обслуговує релігійні потреби суспільства в пунктових установах. Історія: Кононічні твори часів Київської Русі. Призначення: релігійні потреби суспільства. Ознаки: 1) сконцентрованість конфесійної лексики; 2) використання старослов’янізмів; 3)інверсійний порядок слів; 4)повторення слів; 5)образна мова; Мовні засоби: - слова-символи -церковна термінологія - велика кількість метафорів,алегорій,порівнянь -наявність архаїзмів Підстилі: публіцистичний ,науковий,художній,біблійний,провідницький. Художній стиль (функціональний різновид літературної мови)- моделює світ через конкретно- чуттеві образи ,виконує естетичну функцію. Історія: найдавніший жанр прози(Київська Русі літописи, з 16 століття розвивається віршування. З 17 століття драматургія ( Прокопович)інтермедії. Призначення: 1)інформаційна 2)естетична 3)вплив засобами художнього слова на почуття,волю читачів Ознаки: образність, естетика мовлення, експресія, зображуваність, суб’єктивізм. Мовні засоби: 1.використання зображувально – виражальних засобів(алітерація,алегорія) 2.використання емоціонально- експресивних засобів (лексика) 3.авторські новотвори 4.уведення історизмів,архаїзмів,просторічь 5.різні стилістичні фігури Підстилі: епічний(легенди), ліричний, драматичний 38.Мовні та жанрові особливості наукового стилю. Науковий стиль мовлення використовується з пізнавально-інформативних. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог. Історія: зародився в Київський Русі на основі перекладних творів. Призначення: викладання наслідків досліджень ,класифікація і систематизація знань. Ознаки: логічна послідовність,узагальненість понять і явищ, точність,лаконічність, аргументація ,однозначне поняття,об’єктивний аналіз. Мовні засоби: 1)наукова термінологія 2)схеми,таблиці, графіки 3)оперування абстрактними,іншомовними словами 4)наукова фразеологія 5)переважання певних частин мовлення 6)складні речення,цитати і посилання 7)відсутність індивідуальності Підстилі: -)власне науковийоб'єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють науково-інформативний різновид з жанрами(реферат, анотація, резюме, огляд) та науково-довідковий (довідники,словники, каталоги). -)науково-популярний - характерний використанням елементів художнього та публіцистичного мовлення (епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача. -)науково-навчальний - головною рисою є доступність викладу інформації(підручники,лекції) До основних жанрів наукового стилю належать: монографія, стаття, реферат, анотація, дисертація, тези, підручники, посібники та ін. 39.Найтиповіші наукові тексти. Анотація-коротка,стисла х-ка змісту книги,статті.Реквізити:П.І.Б.,назва твору,місцевидання,видавництво,рік,обсяг,стислийзміст(основніположення),призначення д.читачів. Зубков.М.Г. Сучасна укр.ділова мова/М.Г.Зубков.-Х.;Ранок,2006.-348с.(містить,наведено,присвячено,автор,порушує,торкається,висвітлює,підкреслю) Тези(основна думка)-коротко сформульовано положення наукових матеріалів,які розкрив.суть усієї інформації: Типи:-відібрані автором цитати з першоджерела; -сформульовані власними словами певні положення. План: Конспект-орієнтовна схема роботи над складанням планів,тез,конспектів. -визначення гол.думки; -поділ тексту на лог.-мат.частини; -добираємо заголовок до кожної частини(маємо план) -ставимо пит.до кожної част. -маєто тези -доповнюємо тези конкретним матеріалом,цитатами. Відгук(рецензія)-викладаються думки з приводу тієї чи іншої роботи,а також висновки про навчальну,наукову,твори обр.мист.Відгуки виклад.на реферат,дисертацію,курсову,дипл.роб. Рецензія-оцінка роб.переважно роб.,яка рекомендується до друку. Реквізити:назва документу,заголовок(на автобіогр.,на курс.роб),тема,автори,текст(вступ(актуальність,новизна теми)),(осн.част.(х-ка положень роб.),висновки(оцінка,зауваження),якщо рецензія,то рекомендації до друку,посада,підпис,ініціали,прізвище,засвідження підпису(печаткою) Характерніслова:авторторкається,висвітлює,підкреслює,заглиблюється,аргументує.. Курсова:20-25ст(2 розділи),Дипломна:60-70(3 розділи),Наук.стаття:6-12стр,опосилання на літ-ру,структура курсової.(тепер,сьогодні,через те що,залежно від цього,таким чином,це підтверджує) Реферат-короткий виклад гол.думки,поєднаних однією темою,їх систематизація,узагальнення і оцінка. 40.Правила оформлення наукових роб.Термінологічна лексика. Правила оформлення:тит.стор.(шапкаміністерство..,кафедра,тема,курс.роб,студентки..місто,рік),зміст(вступ(мотивація,актуальність,зміст осн.термінів,предмет і обєкт дослідження,наук.новизна),осн.част.(дослідж.кожен розділ містить короткі висновки)розділи,підрозділи),висновки,спис.вик.л-ри,додатки. Стаття у збірнику чи журналі: Церков А.Ю.Підтекст худ.творів./А.Ю.Церков//Вісник Харк.нац.ун.-2005.-серія(Випуск 5):Філологія.-с.25-30. Етимологічний словник:У 7 томах/АНУРСР гол.редактор О.С.Мельничук.-Х.:видавн.,2005.-т.5-604с. Терміни Термін-слово або словосполучення,що назив.наукове поняття,якої небудь галузі науки чи техніки і вимагає визначення. Ознаки:зв'язок з наук.поняттям,спец.сфера застосування,системність. Вимоги:однозначність,відсутність синонімів,точність,здатність до утворення ін.термінів. Шляхи виникнення:запозичення з ін.мов,термінілогізація(надання нових значень),використання способів словотвору(АТС). 41.Основні ознаки офіційно-ділового стилю. Офіційно-діловий стиль –функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Призначення: регулювати ділові стосунки зазначених вище сферах та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуаціях. |
| Тема. Не з іменниками. Мета Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів і явищ |
Тема. Відмінювання іменників ІІІ і ІV відмін. Мета Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів і явищ |
| Урок розвитку зв’язного мовлення №1 Творчий переказ тексту «Відпочинок на морі» Державний Гімн України. Мова — жива скарбниця історії народу. Мова і мовлення. Збагачення мови новими словами. Утворення нових слів.... |
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА Мова є найважливішим засобом людського спілкування та інтелектуального розвитку особистості, визначальною ознакою держави, безцінною... |
| ДЕРЖАВНА МОВА – Мова професійного спілкування Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Комунікативне призначення мови в професійній... |
ТЕМАТИКА Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного... |
| ТЕМАТИКА Про правові засади цивільного захисту”. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного... |
ПОРЯДОК формування стоп-листа в домені. УКР «Стоп-лист» складається зі списку безумовно заборонених для реєстрації слів (список виключний, містить слова та усі словоформи, що... |
| Тема. Вживання прикметників для всебічної характеристики предметів.... Мета. Закріплювати знання учнів про роль прикметника у мовленні, вчити вживати прикметники для повнішого розкриття думки, характеристики... |
ПЛАН СПІЛКУВАННЯ І КОМУНІКАЦІЯ. ФУНКЦІЯ СПІЛКУВАННЯ. ВИДИ,ТИПИ І... Важливо зазначити, що сфера людського спілкування включає комунікацію, яка останнім часом постає важливим предметом досліджень. Багато... |