|
|
Скачати 268.63 Kb.
|
|
Тема 7. Міжнародні відносини і зовнішня політика в роки Другої світової війни Напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни. Вступ у війну Британської імперії та Франції. "Дивна війна". Позиція США. Вступ радянських військ на територію Польщі. Українське питання у міжнародній політиці в роки Другої світової війни. Возз'єднання з СРСР Західної України і Західної Білорусії. Укладання договорів з країнами Балтії. Радянсько-фінська війна 1939 p., її характер. Виключення СРСР з Ліги Націй; причини і наслідки цього акту. Розширення фашистської агресії в Європі. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки. Приєднання Фінляндії, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії до Потрійного пакту. Приєднання прибалтійських країн до CPСP. Радянський ультиматум Румунії та вирішення "бесарабського питання". Приєднання Північної Буковини до Радянської України. Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Формування антигітлерівської коаліції. Московська конференція представників СРСР, США і Англії у вересні - жовтні 1941 p. Напад Японії на Перл-Харбор (7 грудня 1941 p.), на англійські та голландські володіння в Тихому океані. Вступ США у війну. Розвиток радянсько-англо-американського співробітництва. Тегеранська конференція глав урядів США, Англії та СРСР. Проблема відкриття другого фронту в Західній Європі. Питання про другий фронт в Європі. Порушення зобов'язань союзників стосовно його відкриття. Розгром фашистських військ під Москвою, Сталінградом і Курськом, початок корінного перелому в ході Другої світової війни. Наростання кризи в фашистському блоці. Відкриття другого фронту в Західній Європі, його вплив на воєнну й політичну ситуацію в світі. Питання післявоєнного устрою у відносинах між головними учасниками антигітлерівської коаліції. Ялтинська конференція глав урядів СРСР, США і Англії (4-11 лютого 1945 р.) її основні рішенні та міжнародне значення. Наступ союзницьких військ на Німеччину зі Сходу та Заходу. Взяття Берліну Радянською Армією. Підписання акту про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини 8 травня 1945 р. Визволення Праги. Кінець війни в Європі. Потсдамська (Берлінська) конференція глав урядів СРСР, США і Англії, її рішення та міжнародне значення. Капітуляція Японії. Закінчення і головні Підсумки Другої світової війни. Геополітичні зміни на світовій арені після Другої світової війни. Тема 8. Історичний розвиток країн західної демократії після Другої світової війни Зміни у світі після Другої світової війни. Створення ООН. Формування військово-політичних блоків. США і Канада у другій половині XX ст. США у 1945 – 1960 рр. Зміна міжнародного статусу країни внаслідок Другої світової війни. Наростання консервативних тенденцій у внутрішньополітичному житті. Соціально-економічна політика США 195-60-ті рр. Внутрішня та зовнішня політика адміністрацій Дж. Кеннеді та Л. Джонсона. Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-х рр. США у 1980 – 2007 рр. «Рейганоміка». Зовнішньополітична стратегія Р. Рейгана. Політичний курс Б. Клінтона. Зростання ролі США у міжнародних відносинах після розпаду СРСР. Українсько-американські відносини на початку XXI ст. Канада. Проблема Квебека. Конституційна реформа 1982 р. Українці в Канаді. Велика Британія. Внутрішня і зовнішня політика лейбористських і консервативних урядів у 40–70–х рр. Ліквідація Британської колоніальної імперії. «Тетчеризм». Соціально-економічний розвиток Великобританії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Франція. Четверта республіка. П’ята республіка. Травневі події 1968 року. Франція у 70-ті роки. Франція наприкінці XX — на початку XXI ст. Зовнішня політика Франції. Взаємини з Україною. Німеччина. Розкол країни на ФРН і НДР. Західнонімецьке «економічне диво». Об’єднання Німеччини. Італія. Проголошення республіки. Італійське «економічне диво». Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці XX – на початку ХXI ст. Українсько-італійські відносини. CРСР. СРСР у 1945–1953 рр. «Відлига» (1953–1964 рр.). Роки «застою» (1964–1985 рр.). «Перебудова» та розпад СРСР (1985–1991 рр.). Росія у 1991–2007 рр. Тема 9. Країни Центральної та Східної Європи після Другої світової війни Встановлення радянського домінування у східноєвропейських країнах. Польща. Встановлення комуністичного режиму. Кризи 50–70-х рр. «Солідарність», «Круглий стіл». Економічні реформи. Відносини України й Польщі. Чехословаччина. Чеська та Словацька республіки. Встановлення комуністичного режиму. Події 1968 р. «Оксамитова революція». Утворення незалежних Чеської та Словацької республік. Відносини з Україною. Угорщина. Встановлення комуністичного режиму після війни. Революція 1956 р. Режим Я. Кадара. Революційні перетворення 1988–1990 рр. Українсько-угорські відносини. Румунія. Ліквідація монархії і встановлення комуністичного режиму після війни. Правління Н.Чаушеску. Революція 1989 р. Українсько-румунські відносини. Болгарія. Встановлення комуністичного режиму. Правління Т. Живкова. Революція 1989 р. Українсько-болгарські відносини. Югославія. Нові південнослов’янські держави. Комуністи при владі. Конфлікт з СРСР. Загострення міжнаціональних відносин та політичної ситуації в країні. Проголошення незалежності югославських республік. Громадянська війна. Участь міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту на Балканах. Тема 10. Країни Азії, Африки і Латинської Америки у другій половині ХХ ст. Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав. Японія. Сан-Франциський мирний договір. Японське «економічне диво». Внутрішнє становище та зовнішня політика країни. Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю. Реформи Ден Сяопіна. КНР на міжнародній арені. Країни Близького і Середнього Сходу. Утворення держави Ізраїль. Виникнення і розвиток близькосхідної проблеми. Найважливіші події післявоєнного розвитку Ірану, Туреччини, Афганістану. Країни Південно-Східної Азії. Національно-визвольний рух у країнах регіону в післявоєнний час. Американо-в’єтнамська війна. Червоні кхмери та їх модель «комунізму». Нові індустріальні держави. Країни Африки. Здобуття незалежності народами континенту. Крах апартеїду на півдні Африки. Економічний та політичний розвиток країн Африки наприкінці XX – на початку XXI ст. Країни Латинської Америки. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону у повоєнний час. Кубинська революція 1959 р. Ліквідація військово-диктаторських режимів і відновлення конституційного матеріалу в ряді країн регіону. Тема 11. Міжнародні відносини другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Геополітичні зміни в світі після другої світової війни. Загострення суперечностей між колишніми союзниками по антигітлерівській коаліції. Боротьба між СРСР і США за лідерство в післявоєнному світі. Поділ Європи і світу на два ворогуючі табори. Становлення нової Європи. Утворення нових урядів у країнах Центральної та Південно-Східної Європи, посилення їхньої залежності від Москви. Насадження «радянської моделі соціалізму». Утворення РЕВ та його діяльність. Соціально-економічні та політичні кризи кінця 40—60 pp., їхні головні причини. Розпад колоніальної системи, його етапи. Утворення незалежних країн, їхня роль у процесі світового розвитку. «Рух неприєднання», його політична орієнтація. Особливості суспільно-політичного розвитку країн Західної Європи. «Доктрина Трумена». «План Маршала». Посилення впливу США на політику Західних держав. Західноєвропейська економічна інтеграція. Утворення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС). Політика холодної війни. Поглиблення розколу світу. Утворення військово-політичних блоків. НАТО та ОВД. Загострення протиборства між двома системами. Карибська криза. Політика розрядки міжнародної напруженості, причини її зриву і загострення «холодної війни» між протилежними системами. Радянсько-американські зустрічі та переговори на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їхній вплив на розрядку міжнародної напруженості. Визнання військово-стратегічного паритету між СРСР і США. Підписання договору про ОСО-1 та договору про ПРО. "Нова східна політика" канцлера ФPH Віллі Брандта, її суть. Нормалізація відносин європейських держав. Визнання непорушності кордонів держав у Європі. Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі. Підписання Заключного акта НБСЄ 1 серпня 1975 p. в Гельсінкі та його історичне значення. Проблема прав людини. Загострення американо-радянських відносин наприкінці 70-х—початку 80-х рр. Віденська зустріч (червень 1979 р.) Л. Брежнєва і Дж. Картера, підписання Договору про ОСО-2. Вступ радянських військ до Афганістану (грудень 1979 p.) та реакція світової громадськості. Відмова США від ратифікації Договору ОСО-2. Зрив політики розрядки. Загострення «холодної війни» між протилежними системами. Доктрина "неоглобалізму" (США) та її суть. Радянсько-американське протистояння в країнах, що розвиваються. "Нове політичне мислення" у зовнішній політиці СPCP в період "перебудови". Зустріч та переговори на найвищому рівні М. Горбачова і Р. Рейгана. Договір про РСМД (грудень 1987 p.) та його значення. Радянсько-американські відносини в період президентства Дж. Буша. Переговори щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Договір про СНО-1 (липень 1991 p.). Врегулювання регіональних конфліктів. Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х років. Основні етапи Віденської зустрічі держав-учасниць НБСЄ (1986—1989). Концепція "людського виміру" загальноєвропейського процесу. Основні положення Договору про звичайні озброєння в Європі. Концепції "загальноєвропейського дому" і "європейської конфедерації". Паризька нарада голів держав та урядів країн-учасниць НБСЄ (листопад 1990 p.). Основні документи про звичайні озброєння. Паризька хартія для нової Європи. Міжнародне значення Паризької зустрічі. Демократичні революції в країнах Східної Європи. Розпад СРСР і розвал світової системи соціалізму. Закінчення «холодної війни» та її наслідки. Докорінні зміни балансу сил у Європі та в світі. США — незаперечний лідер у системі міжнародних відносин. Просування HATО на схід: проблеми і перспективи. Програма «Партнерство заради миру», її суть. Німецька проблема. Німецька проблема в післявоєнній Європі. Берлінська криза 1961 року. Народна революція 1989—1990 pp. в НДР. Падіння берлінського муру. Посилення руху за об’єднання двох німецьких держав. Урегулювання міжнародно-правових аспектів об’єднання. Переговори за формулою "2 + 4". Угода про остаточне врегулювання питання щодо Німеччини 1990 p. Міжнародні наслідки об’єднання Німеччини. Глобалізація та її вплив на сучасні міжнародні відносини. Інтеграційні процеси у світі другої половини ХХ – початку ХХІ ст. ЄС – найвища форма інтеграційного об'єднання у світі.
2013 року максимально можливий тестовий бал за виконання завдань тесту із Всесвітньої історії – 75. Визначення результатів тестування із Всесвітньої історії здійснюється у два етапи. На першому етапі визначається тестовий бал учасника (максимум –75 балів). На другому етапі, на основі тестового балу визначається рейтингова оцінка результатів учасника за 200-бальною шкалою. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1–55). За такі завдання абітурієнт може отримати 0 або 1 тестовий бал: 1 бал, якщо зазначено правильну відповідь; 0 балів – якщо неправильну відповідь, або зазначено більше ніж одну відповідь, або відповіді не надано. Завдання з вибором чотирьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору) (№56-60) – тест містить 5 завдань цієї форми, що будуть оцінені в 0, 1, 2, 3 або 4 тестових бали. 1 бал – за кожну правильно вказану відповідь (цифру) із чотирьох можливих; 0 балів, якщо не вказано жодної правильної відповіді (цифри), або відповіді на запитання не надано. Порядок написання відповідей значення не має. Таблиця переведення тестових балів (від 100 до 200 балів)
Методичні матеріали до вступних випробувань з всесвітньої історії на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля __________________________________________________________________ Підписано до друку Формат 60 x 84 / 16. Ум. друк. арк. 0,3 Оперативна поліграфія. Зам. № Тираж __________________________________________________________________ Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18. Лист погодження Випускаючий підрозділ: кафедра політології, соціології та гуманітарних наук
Затверджено на засіданні кафедри. Протокол № 7 від 13.02.2014 р. Завідувач кафедри Полторак В.А. Документ узгоджено:
|
|
Тема. Формування індустріального суспільства в провідних державах Європи і в США |
Тема: Країни Латинської Америки На контурній карті Південної Америки позначте кордони і столиці п'яти країн цього регіону (за вибором) |
|
ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН У ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД Ано причини, що призвели до сучасної економічної кризи; визначено основні напрямки модернізації системи державного регулювання економічного... |
Тема: Країни Північної Америки Позначте на контурній карті Північної Америки кордони і столиці п'яти країн цього регіону (за вибором) |
|
Тема: Країни Західної Європи Позначте на контурній карті Європи кордони та столиці країн, які входять до «великої сімки» |
Тема: Країни Західної Європи Позначте на контурній карті Європи кордони та столиці країн, які входять до «великої сімки» |
|
На розвиток зв’язного мовлення 3 год Вступ. Загальна характеристика розвитку французької літератури та культури ХІХ століття, їх стильове розмаїття. Внесок Франції у... |
Тема Предмет, метод, принципи та система екологічного права Форми взаємодії суспільства з природою в умовах індустріального періоду розвитку цивілізації |
|
1. Україна на поч. ХХ ст. (4 год.) Мета: визначати основні риси індустріального суспільства; охарактеризувати та порівняти становище різних українських територій на... |
Питання контрольної роботи з історії країн Азії, Африки та Латинської Америки у середні віки |