1. Розвиток країн Європи та Америки в період кризи індустріального суспільства (кінець ХІХ -1918 р.)


Скачати 268.63 Kb.
Назва1. Розвиток країн Європи та Америки в період кризи індустріального суспільства (кінець ХІХ -1918 р.)
Сторінка1/2
Дата21.02.2016
Розмір268.63 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
  1   2


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ
КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ, СОЦІОЛОГІЇ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК


ЗАТВЕРДЖУЮ:

ПРЕЗИДЕНТ __________ Б.І. ХОЛОД


_____” _________ 2014 р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ


до вступних випробувань з ВсесвітнЬОЇ історіЇ НА навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля
Для галузей знань:
0203 – “Гуманітарні науки”

0301 – “Соціально-політичні науки”

0304 – “Право”

Дніпропетровськ


2014

Методичні матеріали до вступних випробувань з всесвітньої історії на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля / Укладач: І.А. Єремеєва. ― Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2014. ― 16 с.

Укладач: І.А. Єремеєва, канд. істор. наук, доцент.
Затверджено на засіданні кафедри. Протокол № 7 від 13.02.2014 р.
Відповідальний за випуск: В. А. Полторак, д-р філос. наук, проф., зав. кафедри політології, соціології та гуманітарних наук.

ЗМІСТ


Вступ 3

1. Змістовна програма вступних випробувань 3

2. Критерії оцінювання 13

3. Література 14

  1. Вступ


Метою дисципліни "Всесвітня історія (новітній період)" є надання уявлення про умови формування, специфічні особливості та загальні тенденції розвитку політичної та соціально-економічної системи країн світу ХХ ст.

Завдання: знати об'єктивні та суб'єктивні фактори та причини зміни політичних систем від однієї до іншої історичної епохи; аналізувати взаємозв’язок найважливіших політичних процесів у країнах світу з соціально-економічним, культурним розвитком та міжнародними відносинами; виділяти особливості головних історичних подій в країнах світу та державотворчі аспекти цих подій; місце і роль в країнах світу політичних партій, видатних історичних особистостей.

По завершенню базової і повної середньої освіти з дисципліни Всесвітня історія абітурієнти повинні вміти чітко, логічно і послідовно висловлювати свої думки, зокрема: визначати головні історичні події розвитку держав світу; аналізувати історичні джерела різного походження; оцінювати ступінь впливу на процеси державотворення різних історичних періодів суспільних, економічних, ідеологічних факторів; формувати власне ставлення до процесів у політичній історії та висловлювати власну думку з цього приводу.

  1. Змістовна програма вступних випробувань

Тема 1. Розвиток країн Європи та Америки в період кризи індустріального суспільства (кінець ХІХ –1918 р.)

Загальні умови розвитку країн Європи ат Америки кінця ХІХ - початку ХХ ст. Монополізація економіки. Радикалізація політичної ідеології. Лібералізм та марксизм. Розширення виборчого права. Активізація політичної поведінки мас. Завершення територіального поділу світу та початок боротьби за переділ сфер впливу. Причини, характер, та вплив Першої світової війни на політичний розвиток країн світу. Зміни політичної карти Європи.

США – країна західної демократії. "Золотий вік" політичної історії США (1881-1897). Політичне життя в США в роки Першої світової війни. Фактори прискореного економічного розвитку США в останній третині ХІХ ст. Роль монополій в економіці США. Формування антитрестовського законодавства. Соціально-економічні реформи "епохи прогресизму" в США. Основні напрямки інвестицій американських монополій. Переважання партійних та регіональних еліт. Посилення політичного впливу підприємницьких кіл. Розвиток двопартійної системи. Зміни ідейно-політичних доктрин демократичної та республіканської партій. Наслідки Реконструкції Півдня. "Чорні кодекси". Суди Лінча. Зростання робітничого руху. Американська федерація праці. Посилення федеральної влади в період президентства Мак-Кінлі (1897-1901 рр.). "Прогресивна ера" президента Т. Рузвельта (1901-1909 рр.). Томас Вудро Вільсон – "пресвітеріанський священик" на президентській посаді.

Розвиток британської державності. Двопартійна система на зламі ХІХ-ХХ ст. Причини втрати Англією світової економічної першості. Рівень монополізації англійської економіки. Роль фінансово-кредитної системи Англії. Ліберальні реформи кабінету У. Гладстона. Політика кабінету Дізраелі. Криза двопартійної системи, зближення консерваторів та лібералів-юніоністів. Ллойд-Джордж та "ллойд-джорджисти". Виникнення лейбористської партії. Р. макдональд. С. та Б. Вебб. Зміні становища палати лордів за Актом про парламент 1911 р. Посилення партійного контролю в парламенті. Британська монархія після "вікторіансьої епохи". Консолідація політичних сил в період першої світової війни. "Воєнний кабінет" Ллойд-Джорджа.

Еволюція політичної системи Франції. Конституційно-правовий устрій Третьої республіки. Оформлення провідних політичних рухів. "Правління монархістів" (1871-1879 рр.). Консолідація консервативних рухів. Французький клерикалізм в період формування республіканського устрою. Боротьба поміркованих республіканців та радикалів. Ж. Клемансо. Багатопартійність. Коаліційна практика у французькому парламенті. "Республіканський синтез" 80-х рр. – громадянське примирення в умовах політичного протистояння. Політичне переважання партії радикалів та радикал-соціалістів на початку ХХ ст. "Казус Мільєрана" – перший досвід соціал-реформізму на урядовому рівні. робітничий та соціалістичний рух на зламі ХІХ-ХХ ст. Ж. Жорес. Тактика анархо-синдикалізму. Ж. Сорель. Причини уповільнення темпів економічного розвитку Франції. Лихварські риси французького монополістичного капіталізму.

Передумови економічного піднесення Німеччини кінця ХІХ ст. Особливості монополізації в Німеччині. Мілітаризація Німеччини. Політичний розвиток Німеччини. Останній період правління Бісмарка. "Культуркампф". Наступ реакції. "Ера робітничого законодавства". Обмеження діяльності робітничих партій. Парламентська боротьба в останній рік правління Бісмарка. Вільгельм ІІ – "останній Гогенцоллерн". Політика канцлерів Капріві, Гогенлое, фон Бюлова, Бетман-Голвега. Ідеї соціальної імперії. Мілітаризація Німеччини. Провідні політичні партії та рухи. Профспілковий рух і німеччині та соціал-демократична партія. Е. Бернштейн. Германська революція: причини, характер, етапи та наслідки. Проголошення Германської республіки. Січневе збройне повстання в Берліні. Ратифікація Версальського мирного договору в Німеччині.

Італія – країна "другого ешелону" європейської цивілізації. Завершення епохи Рісорджименто в Італії. Державний устрій Італії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Повноваження короля. Структура та роль двопалатного парламенту. Роль католицької церкви. Формування нових політичних концепцій. Поглиблення соціальних протиріч. Політична криза початку ХХ ст. Зменшення ролі парламенту. "рух фаші". Прихід до влади лідерів конституційної опозиції. Політичні наслідки Першої світової війни для Італії.

Суспільно-політичні рухи Росії: дворянсько-консервативний, буржуазно-ліберальний, революційно-демократичний. Лютнева революція 1917 р. Прихід до влади більшовиків. Громадянська війна.

Тема 2. Міжнародні відносини та зовнішня політика держав світу напередодні та в період Першої світової війни

Міжнародна система європейських союзів в 70-90-ті рр. XIX ст. Зміни у співвідношенні сил в Європі початку 70-х рр. Континентальні імперії: Німеччина, Австро-Угорщина та Росія - в європейській системі. Європейські інтереси Великобританії в мовах "блискучої ізоляції". Міжнародне послаблення Франції. Зовнішньополітична доктрина Бісмарка та основні напрямки його політики в Європі в 70-80-е рр. XIX ст. Формування Троїстого союзу, його характер та спрямованість. Основні фактори франко-російського зближення другої половини 80-х рр.: політичні та економічні. Оформлення франко-російської Антанти на початку 90-х рр.: консультативний пакт та воєнна конвенція.

Формування блокової системи початку XX ст. Боротьба між Антантою та Троїстим союзом в 1908-1913 рр. Чинники складання троїстої Антанти. Причини відступу Великобританії від "блискучої ізоляції". Англо-японський союз 1902 р. Основні етапи англо-французького зближення та підписання "сердечної згоди". Характер та заміст договору 1904 р. Початок блокового протистояння. Перша марокканська криза та її результати.

Міжнародні наслідки російсько-японської війни. Еволюція зовнішньополітичної програми Росії на початку XX ст., роль німецького чинника. Пошуки шляхів подолання англо-російських протиріч. Угода 1907 р.: задачі, зміст, значення. Міжнародні наслідки оформлення троїстої Антанти. Геополітична концепція рівноваги сил та причини її порушення. Блокова система початку XX в. як джерело дисбалансу.

Протистояння держав Антанти и Троїстого союзу в 1908-1913 рр. Міжнародні кризи та їх роль в загостренні міжблокових протиріч. Друга марокканська криза 1911 г. Характер взаємовідносин держав всередині блоків. Російсько-германські відносини в блоковій системі. Гонка озброєнь та роль воєнно-стратегічного фактора в міжнародних протиріччях. Співвідношення сил між блоками напередодні першої світової війни. США в системі міжнародних відносин наприкінці XIX- початку XX ст.

Балкани в міжнародних відносинах останньої третини XIX - початку XX ст. Тенденції в стосунках між країнами и народами Балканського півострова початку XX ст. Балкани в блоковій політиці держав. Боснійська криза 1908-1909 рр. Балканські війни (1912 - 1913 рр.).

Співвідношення економічного, геополітичного, воєнно-стратегічного та національного факторів напередодні першої світової війни. Поняття системної кризи міжнародних відносин та її глобальний характер. причини загострення міжнародних протиріч напередодні Першої світової війни. Початок Першої світової війни. Міжнародні відносини в роки першої світової війни. Дипломатична боротьба за розширення воюючих блоків. Етапи та об'єкти дипломатичного суперництва. Утворення в Четверного союзу. Дипломатична активність Антанти щодо Італії та Румунії. Причини вступу США у війну. Проблема військово-стратегічної єдності Антанти. Фінансово-економічне співробітництво. Геополітичні інтереси учасників та протиріччя в Антанті. Проблема мирного урегулювання в стосунках між блоками. Посередництво США в 1914-1916 рр. "Миротворчі" ініціативи Німеччини 1916-1917 рр. Позиція держав Антанти. Вихід Росії із війни, міжнародні наслідки сепаратного миру З Німеччиною. "14 пунктів" В. Вільсона. Україна в міжнародних відносинах в роки Першої світової війни. Напрямки зовнішньополітичної діяльності українських урядів періоду української національно-демократичної революції.

Тема 3. Країни Європи та Америки 20-40-х рр. ХХ ст.

США. Уоррен Гардинг (1921-1923 рр.) та початок епохи "просперіті". "Рух Лафалета" як прояв кризи двопартійної системи. Політичні орієнтири "нового курсу" Рузвельта. Причини та прояви "великої депресії" 1929-1933 рр. у США. Перехід до державного регулювання економіки, сутність теорії Кейнса. Реформи "нового курсу" Ф. Рузвельта в США в фінансово-кредитній, промисловій, аграрній сфері. Соціальна політика "нового курсу", боротьба з безробіттям. Значення "нового курсу" Ф. Рузвельта для економіки США та світу.

Великобританія. "Вибори хакі" 1919 р. та особливості формування партійно-політичної системи післявоєнної епохи. Посилення виконавчої влади. основні напрямки політики коаліційного уряду Ллойд-Джорджа. Закон про надзвичайні повноваження уряду 1920 р. Розпад коаліції лібералів та консерваторів. перший лейбористський уряд. Загальний страйк 1926 р. Розкол лейбористської партії. Консервативна партія в 20-х рр. Б. Лоу, С. Болдуін, О. Чемберлен. "Епоха Болдуїна" в політичній історії Великобританії. Національне питання в Великобританії. Проблема Ольстера.

Франція. Політична ситуація у Франції після Першої світової війни. Створення Національного блоку та його приход до влади 1919 р. Утвердження блокової стратегії в політичні системі Третьої республіки. Зміни виборчої системи Франції 1920 р. Внутрішня політика Національного блоку. "Рурська авантюра" та розпад Національного блоку. Утворення Французької комуністичної партії. Лівоцентристська коаліція "Картель лівих" та вибори 1924 р. Партія радикалів та радикалів-соціалістів в політичному житті Третьої республіки. Е. Ерріо та ідеологія французького центризму. Позиції лівих партій з питань внутрішньої політики. Внутрішня політика коаліції "Національного єднання" в 1926-1928 рр. Зміни партійного спектру. Р. Пуанкаре. Політична криза 1928-1929 рр. Поляризація політичних сил та провал блокової стратегії.

Німеччина. Конституційний устрій Веймарської республіки. Політична орієнтація провідних фінансово-монополістичних угрупувань. Дві стратегії урядового курсу: "політика катастроф" та "політика виконання". Рурська криза 1922-1923 рр. та ескалація політичної боротьби в Німеччині. Зростання фашистської загрози та роз'єднаність лівих сил. Утворення НСДАП та ранній період її діяльності. "Пивний путч". А. Гітлер. Основні напрямки та результати економічної політики германського фашизму.

Італія. Організаційна та ідеологічна ґенеза італійського фашизму. Беніто Муссоліні. основні ідеї державно-правового та соціально-економічного розвитку в концептуальній праці Муссоліні "Доктрина фашизму". "Похід на Рим" 1922 р. та прихід фашистів до влади. Період консолідації режиму. Виборчий закон 1923 р. Статус голови держави за законом 1925 р. Державні інститути фашистського режиму. Політика із створення корпоративної держави. Фашистська партія та її суспільні інститути, правовий статус, політична роль. Фашизм та церква. Латеранський пакт 1929 р.

Тема 4. Країни Центральної та Східної Європи в 1918 – 1930-ті рр.

Польща. Відновлення державної незалежності. «Польське питання» на Паризькій мирній конференції. Польсько-більшовицька війна 1920 р. Режим «санації».

Чехословаччина. Утворення держави. Визначення кордонів. Внутрішня політика Т. Масарика та Е. Бенеша. «Судетська проблема». Розчленування Чехословаччини.

Угорщина. Революція 1918 р. Доба Угорської радянської республіки. Угорщина за режиму М. Горті.

Румунія. Становище країни після Першої світової війни. Формування території післявоєнної Румунії. Внутрішньополітичне становище країни Й. Антонеску.

Болгарія. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку країни. Югославія. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Національне питання. Державні перевороти 1939 та 1941 рр.

Тема 5. Країни Азії та Африки в 1920 – 1930 рр.

Японія. Наслідки Першої світової війни для Японії. Мілітаризація країни. Демократичний рух.

Китай. «Рух 4 травня». Революційні події 1925 – 1927 рр. Протиборство між Гомінданом і комуністами.

Індія. Національно-визвольний рух після Першої світової війни. Кампанія громадянської непокори.

Країни Близького і Середнього Сходу. Іран у міжвоєнний період. Революція в Туреччині. Палестинська проблема.

Країни Африки: національно-визвольний рух у Північні Африці. Країни й території Тропічної й Південної Африки.

Тема 6. Міжнародні відносини в період між світовими війнами (1921-1939 pp.)

Міжнародні відносини після Першої світової війни (1919 - 1921 pp.) Співвідношення сил після закінчення Першої світової війни. Паризька мирна конференція, її основні питання. Складання Версальської системи. Проблеми репарації та роззброєння Німеччини. Позиція США стосовно ратифікації мирних договорів та вступу до Ліги Націй. Суперечності Версальської системи. Наслідки Паризької мирної конференції. Вашингтонська конференція 1921 р. Проблеми мирного урегулювання Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Зміни у співвідношенні сил держав на Далекому Сході після Першої світової війни.

Генуезька конференція 1922 р. і її наслідки. Рапальський договір. Гаагська конференція та її результати. Криза репараційної системи. Окупація Францією і Бельгією Рура. План Дауеса. Лондонська конференція 1924 р. Роль США і Англії у відродженні німецького мілітаризму. "Підготовча комісія" Ліги Націй з питань роззброєння. Пакт Бріана-Келлога 1928 p., його зміст і позиція СРСР.

Міжнародні відносини в час світової економічної кризи / 1929 -1933 pp. / Особливості світової економічної кризи 1929 - 1933 pp., її вплив на міжнародні відносини. Загострення міждержавних суперечностей. Репараційне питання кінця 20-х рр. "План Юнга". Спроби франко-німецького зближення. Міжнародна конференція з питань роззброєння. Укладення Радянським Союзом пактів про ненапад з Францією, Польщею, Фінляндією, Латвією, Естонією та Італією. Встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США.

Вплив дипломатії Далекого Сходу на міжнародні відносини в цілому. Стратегічні плани Японії. Меморандум Танакі. Конфлікт на Китайсько-Східній залізниці. Загарбання Японією північно-східних провінцій Китаю та позиції великих держав. Вихід Японії з Ліги Націй. Зростання військово-морських озброєнь США, Англії і Японії.

Встановлення фашистського режиму в Німеччині. Зовнішньополітична програма німецького фашизму. Військово-дипломатична підготовка Німеччини та її союзників до Другої світової війни, утворення "трикутника" Берлін – Рим – Токіо. Меморандум Гугенберга. Вимоги фашистської Німеччини на конференції з питань роззброєння з Женеві. Вихід Німеччини з Ліги Націй.

Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі. Позиції СРСР, Франції, Англії та інших держав. Конвенція про визначення агресії. Укладення договорів про взаємодопомогу між СРСР і Францією, СРСР і Чехословаччиною. Мюнхенська угода чотирьох держав 30 вересня 1938 р. Травнева криза в Чехословаччині. Англо-німецька і франко-німецька декларації про взаємний ненапад. Перший віденський арбітраж. Політика СРСР щодо Чехословаччини під час мюнхенських подій. Міжнародні наслідки мюнхенської змови. Крах політики "колективної безпеки". Загарбання Чехословаччини фашистською Німеччиною. Участь Угорщини і Польщі в розподілі Чехословаччини. Загарбання Італією Албанії. Німецько-італійський "стальний пакт". Ставлення США до агресивних дій фашистського блоку.

Англо-франко-радянські переговори в Москві. Причини їх зриву. Укладення пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною 23 серпня 1939 р. Таємний протокол до нього; його зміст і наслідки.

  1   2

Схожі:

Тема. Формування індустріального суспільства в провідних державах Європи і в США

Тема: Країни Латинської Америки
На контурній карті Південної Америки позначте кордони і столиці п'яти країн цього регіону (за вибором)
ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН У ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД
Ано причини, що призвели до сучасної економічної кризи; визначено основні напрямки модернізації системи державного регулювання економічного...
Тема: Країни Північної Америки
Позначте на контурній карті Північної Америки кордони і столиці п'яти країн цього регіону (за вибором)
Тема: Країни Західної Європи
Позначте на контурній карті Європи кордони та столиці країн, які входять до «великої сімки»
Тема: Країни Західної Європи
Позначте на контурній карті Європи кордони та столиці країн, які входять до «великої сімки»
На розвиток зв’язного мовлення 3 год
Вступ. Загальна характеристика розвитку французької літератури та культури ХІХ століття, їх стильове розмаїття. Внесок Франції у...
Тема Предмет, метод, принципи та система екологічного права
Форми взаємодії суспільства з природою в умовах індустріального періоду розвитку цивілізації
1. Україна на поч. ХХ ст. (4 год.)
Мета: визначати основні риси індустріального суспільства; охарактеризувати та порівняти становище різних українських територій на...
Питання контрольної роботи з історії країн Азії, Африки та Латинської Америки у середні віки

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка