Програма
зовнішнього незалежного оцінювання з історії України
Програма укладена на основі чинної програми з історії України для 11 річної школи
Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінити знання і уміння випускників:
- про основні політичні, соціально-економічні, культурні події та видатних історичних діячів;
встановлювати причинно - наслідковi зв’язки подій і явищ;
працювати з різними джерелами інформації; визначати хронологічні межі соціально-економічних та політичних подій, їхні зміст та послідовність;
позначати на картосхемі місця історичних подій ;
визначати передумови, причини, наслідки та особливості історичних подій, явищ та процесів;
визначати найважливіші зміни, що відбувалися й вiдбуваються в житті людства;
аналізувати історичні джерела, класифікувати їх.
|
Розділ програми
|
Факти, дати, історико-географічні, історичні персоналії
Поняття й терміни
|
Предметні уміння
|
|
|
Вступ
|
Факти, події
поява людини на території сучасної України
Дати
1 млн. р до н. е. –поява людини на території сучасної України;
млн. -10 тис. до н.е. – палеоліт;
IX- VI тис. до н.е. –мезоліт;
VI –IVтис. до н.е. –неоліт;
ІІІ-І тис. до н.е. - бронзовий вік;
І тис. до н.е. - залізний вік
Поняття й терміни: історичні джерела, археологія, археологічні пам'ятки, археологічна культура, неандерталець, кроманьйонець, кам’яний вік, палеоліт, мезоліт, неоліт, бронзовий вік, залізний вік
|
Визначати предмет історії України,
Називати періоди первісного суспільства в Україні.
Називати та пояснювати основні ознаки людини розумної
Характеризувати джерела, спираючись на їхню типологію.
Пояснювати і застосовувати названі поняття і терміни.
|
|
|
Стародавня історія України
|
Факти:
Заселення території України, перший суспільний поділ праці, прадержави та культури залізного віку, поява слов’ян на території України.
Дати: ІV-III тис. до н.е. – трипільська культура;
IX-VII ст. до н.е. – кіммерійський період;
VII –III ст. до н. е. – скіфська доба;
VII-IVст. до н.е. – грецькі міста-держави;
ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. –розселення сарматів;
V-VII ст. – антський період в історії слов’ян
Персоналії: Вікентій Хвойка, цар Атей, Совмак, Прокопій Кесарійський, Страбон
Історико-географічні назви: с. Королеве на Закарпатті, с. Молодове на Дністрі, Лука-Врублевецька на Дністрі, с. Мізин на Чернігівщині, Кам’яна Могила, Північне Причорномор'я (Скіфії, Сарматії, Античні міста – держави - Ольвія, Херсонес, Пантікапей).
Поняття й терміни: неолітична революція, ремесло, осілий спосіб життя, кочовий спосіб життя, матріархат, патріархат, колонізація, венеди, анти, склавини.
|
Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду.
Позначати на картосхемі місця основних стоянок кам'яного віку (с. Королеве на Закарпатті, с. Молодове на Дністрі, Лука-Врублевецька на Дністрі, с. Мізин на Чернігівщині, Кам’яна Могила); території розселення трипільців, кіммерійців, скіфів та сарматів, місце розташування грецьких колоній Північного Причорномор'я, напрямки розселення слов'ян зі своєї прабатьківщини у VI - VII ст.
Називати імена значних діячів, пам’ятки культури цього періоду
Описувати заняття, знаряддя праці, побут давніх слов'ян.
Визначати форми об'єднання людей періоду палеоліту та мезоліту; риси неолітичної революції на українських землях, причини занепаду Великої Скіфії, особливості грецької колонізації Північного Причорномор'я, причини занепаду колоній, вплив та значення Великого переселення народів на подальшу долю слов'ян.
Характеризувати господарське, громадське та духовне життя трипільців, кіммерійців , сарматів, Великої Скіфії, грецьких колоній, давніх слов'ян
Аналізувати та оцінювати речові, писемні джерела з історії періоду.
Аналізувати та узагальнювати факти та різні точки зору на походження слов'ян.
Пояснювати і застосовувати названі поняття і терміни.
|
|
|
Виникнення та розквіт Київської Русі
|
Факти:
Розселення племінних союзів, утворення Київської Русі, введення погостів, уроків княгинею Ольгою, прийняття християнства, розвиток феодальних відносин, розквіт держави за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, політична діяльність Володимира Мономаха.
Дати:
882 р. - завершення об'єднання північних та південних руських земель Олегом.
911 р. - похід на Візантію;
945 р.- повстання древлян проти Ігоря;
968, 970 рр. - дунайські походи Святослава;
988 р.- запровадження християнства;
1068 р. – повстання в Києві;
1097 р. - Любецький з'їзд
Персоналії: Олег, Ігор. Ольга, Святослав, Володимир, Ярослав Мудрий
Історико-географічні назви: Київ, Новгород, торгівельний шлях «Із варяг у греки»
Поняття й терміни: племінний союз, держава, Київська Русь, князь, бояри, віче, полюддя, погости, уроки, Руська правда, верства, язичництво, християнство, натуральне господарство, шлюбна дипломатія
|
Встановлювати хронологічну послідовність подій зазначеного періоду. Позначати на картосхемі території розселення східно-слов'янських племінних союзів у VIII - IX ст., шлях «з варяг у греки», територіальні межі Київської Русі за Олега, Святослава, походи на Візантію, місця повстання проти Ігоря, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Називати імена значних діячів, пам’ятки культури цього періоду
Визначати передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії.
Характеризувати суспільний устрій, господарство та духовне життя східних слов'ян, внутрішню та зовнішню політику Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, зовнішньо та внутрішньополітичну діяльність Володимира Мономаха.
Аналізувати та оцінювати джерела з історії періоду („Руська правда”, „Правда Ярославичів”, «Устав Володимира Мономаха»).
Пояснювати і застосовувати названі поняття і терміни.
|
|
|
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська
держава — правонаступниця Київської Русі
-
|
Факти:
Політична роздробленість, (ХІІ -ХIV ст.). Боротьба за Київський стол. Навала монголо-татар. Оборона Києва. Утворення Галицько-Волинської держави. Політична і державна діяльність Данила Романовича
Дати:
1169 р. - захоплення Андрієм Боголюбським Києва;
1187 р. – перша згадка назви „Україна”; 1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;
1223 р. – битва на річці Калці;
1238-1264 рр. – правління Данила Галицького;
1240 р. – захоплення Києва
Персоналії:
Данило Галицький, Роман Мстиславович
Історико - географічні назви: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське князівства у др. п. XII - XIII ст.,
Поняття й терміни: усобиці, роздробленість, федеративна монархія, колективний сюзеренітет, золотоординське ярмо.
|
Встановлювати хронологічну послідовність подій зазначеного періоду.
Називати імена значних діячів, пам’ятки культури цього періоду
Позначати на картосхемі Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське князівства у др. п. XII - XIII ст., місця битв та походи монголо-татар в українські землі.
Визначати причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі, особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинського князівства, причини та міжнародне значення коронації Данила, перебіг та наслідки монголо-татарського походу на південно-західні руські землі, особливості залежності українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського ярма для українських земель.
Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського та Переяславського князівств у др. п. XII - XIII ст., Галицького та Волинського князівств, внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича, його наступників. діяльність видатних постатей п
Аналізувати джерела з історії цього періоду („Повість минулих літ”, «Слово о полку Ігоревім»).
Пояснювати і застосовувати названі поняття і терміни.
|
|
|
Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ-ХІVст.
|
Факти:
Розвиток феодальних відносин, політичний, соціальний устрій та господарське життя та розвиток культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави
1056 р – Остромирове Євангеліє,
1113 р. - „Повість минулих літ”;
1254 р. - заснування Львова
Персоналії:
Лев Данилович, Юрій І, Юрій ІІ Болеслав
поняття й терміни: васалітет, боярська рада, суспільні стани, дружинники, духівництво, смерди, закупи, рядовичі, челядь, холопи, ізгої, помісне землеволодіння, вотчина, данина, билини, літопис, мозаїка, фреска, іконостас, книжкова мініатюра.
|
Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду.
Називати пам'ятки культури цього періоду
Характеризувати політичний та соціальний устрій Київської Русі і Галицько-Волинської держави, особливості становища представників різних соціальних станів, форми землеволодіння та форми феодальних повинностей на різних етапах розвитку держав, стан розвитку господарства та торгівлі, здобутки в галузі писемності, освіти, наукових знань, пам'ятки уснопоетичної творчості та літератури, пам'ятки архітектури, образотворчого та ювелірного мистецтва, діяльність видатних постатей періоду.
Визначати значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу та в загальноєвропейській історії. .
Пояснювати і застосовувати названі поняття і терміни.
|
|
|
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV - першій половині XVI ст.)
|
Факти:
Польська експансія на українські землі. Входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля до складу Литовської держави. Остаточне захоплення Польщею Галичини.
Ліквідація Вітовтом самостійності удільних українських князівств. Боротьба з Тевтонським орденом.
включення Закарпаття до складу Угорщини, Буковини до складу Молдавського князівства.
Соціальна структура суспільства. Розвиток сільського господарства, ремесла й торгівлі.
Дати:
1385 р.- Кревська унія
1471р.- ліквідація Київського князівства.
Персоналії
Вітовт, Костянтин Острозький, Швайпольт Фіоль, Михайло Глинський, Юрій Дрогобич.
Історико-географічні назви:
Львів, Київ, Кримське ханство
Поняття й терміни: Литовсько-Руська держава, станово-представницька монархія, сейм, унія, шляхта, пани, магнатське землеволодіння, панщина, кріпацтво, магдебурзьке право, магістрат, рада, лава, війт, цехи, ярмарок, історична пісня, балада, дума.
|
Встановлювати хронологічну послідовність подій періоду.
Називати історичних діячів, пам'ятки культури цього періоду
Описувати перебіг боротьби Польщі, Литви й Угорщини за галицько-волинські землі, обставини входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини та Поділля до складу Литовської держави
Позначати на картосхемі територіальні межі держав, у складі яких перебували українські землі, міста укладання уній, українські міста, які отримали магдебурзьке право ( Львів, Київ), територію Кримського ханства
Характеризувати польське та литовське панування на українських землях, політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії, причини та наслідки для українських земель утворення Кримського ханства, соціальний устрій та господарське життя українських земель, здобутки в галузі писемності та освіти, уснопоетичної творчості та книгодрукування, архітектури й образотворчого мистецтва та діяльність видатних постатей періоду.
Аналізувати джерела з історії зазначеного періоду (Кревська унія).
Визначати причини, сутність Кревської унії та її наслідки для українських земель, історичні умови розвитку української культури.
Пояснювати і застосовувати названі поняття і терміни.
|
|
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХУІ СТ.
|
Факти:
Виникнення українського козацтва.
зростання ролі козацтва в житті України,
зміни у соціальній структурі українського суспільства.
Формування системи влади в козацькій республіці. Повстання 90-х років ХVІ ст.
Розвиток культури та освіти в ХVІ ст. Життя та побут козаків в ХVІ ст.
Діяльність братств (братський рух).
Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні.
Дати:
1556 Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Хортиця першої Запорізької Січі.
1569 р. Люблінський сейм (Люблінська унія) та утворення Речі Посполитої
1596 р. Берестейська церковна унія утворення греко-католицької церкви.
Персоналії: Василь-Костянтин Острозький; Дмитро Вишневецький, Кшиштоф Косинський, Северин Наливайко, Іван Федорович.
Історико-географічні назви:
Ясси, Кодацький поріг, о. Мала Хортиця,
Воєводства: Руське (з центром у Львові), Белзьке (Белз), Подільське (Кам’янець), Волинське (Луцьк), Брацлавське (Брацлав), Київське (Київ).
Поняття та терміни:
українська шляхта, українське козацтво, покозачення, Запорізька Січ, реєстрове козацтво, братства, національно-визвольний рух.
|
Встановлювати хронологічну послідовність основних подій цього періоду співвідносити історичні події з відповідною епохою.
Позначати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства та їхні центри українських землях, Запорізьку Січ, напрямки козацьких походів.
Називати імена значних козацьких ватажків, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, мистецтва даного періоду.
Характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства ХVІ ст. та риси економічного життя, суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, ознаки козацтва як історичного явища, риси військово-політичної організації козацтва; становище православної церкви, вплив реформаційних та контрреформаційних рухів на культурно-громадське життя цього періоду, діяльність князя В. Острозького, єзуїтів, православних братств, вплив діячів Острозької академії на розвиток культури.
Визначати причини та наслідки виникнення українського козацтва; перших козацьких повстань, Люблінської унії; утворення греко-католицької церкви, значення братського руху.
Розуміти, пояснювати і застосовувати названі поняття та терміни
|
|