МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НЕМИРІВСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ


Скачати 333.72 Kb.
Назва МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НЕМИРІВСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
Сторінка 3/3
Дата 06.12.2013
Розмір 333.72 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи
1   2   3

14. Василь Капніст - слобідський дідич - автономіст, яскравий виразник української справи кінця XVIII - початку XIX ст.

Пруська місія В. Капніста 1791 р. як продовження старої козацької практики шукання со­юзників проти найбільшого визискувача. В. Капніст - виразник настроїв українського слобід­ського панства. Російський письменник, але український патріот: чи є мова показником наці­ональної приналежності? В. Капніст у зв'язку з формуванням нового типу української інтелігенції XIX ст.: «за народженням - українець, росіянин - за політичним вибором».

15. Микола Гоголь - національний дуалізм української душі в XIX ст.

Між етнічним почуванням і державною приналежністю. Українець у собі, росіянин зовні. М. Максимович і М. Гоголь: плани професорства в Київському університеті й написання іс­торії України. Літературна творчість М. Гоголя як погляд українця на російську дійсність. Вплив його творів на формування української свідомості другої половини XIX ст.

16. Григорій Полетика - перший теоретик української окремішності.

Г. Полетика проти М. Ломоносова: освіта як підстава національної справи. Г. Полети­ка- український депутат комісії «Уложения» 1766 р. Речник козацького автономізму. Г. Полетика - найвірогідніший автор «Історії Русів». «Історія Русів» та ідеологія федера­тивної Речі Посполитої.

17. Пантелеймон Куліш - кирило-мефодіївець і перший консерватор.

Чи зраджував П. Куліш український табір? Європеєць серед українців, українець з-поміж європейців. «Антикозацькість» як прояв національного консерватизму. Спроби політизації української справи: праця П. Куліша над заснуванням українських журналів у Галичині.

18. Олександр Барвінський - галицький соборник і політичний українець.

Москвофільство чи народовство. У пошуку засад українського націоналізму: батько «нової ери». Перший галицький соборник (О. Барвінський і Наддніпрянщина). Західноукраїнський християнин-консерватор, речник польсько-української злагоди.

19. Олександр Кониський - пропагандист наддніпрянського самостійництва і тради­ціоналіст.

«Шевченко 1860-1870 років». Будитель українського самостійництва. Один з творців новітнього українського міфу. Традиціоналізм проти революційного соціалізму. Володимир Антонович - творець історіософських засад Нової України Громадсько-культурницький рух «хлопоманство» - крок від польськості до українства. Стара громада — лабораторія суспільно-політичної думки. Культурництво як варіант політич­ної діяльності. Плекання еліти замість революційної активності. Творець галицького П'ємонту.

20. Михайло Драгоманов - соціаліст і конституаліст, радикалізатор суспільного життя.

Перший український соціаліст. Торувальник європейського шляху України. Революцій­ність і конституалізм замість еволюціонізму й культурництва. Федералізм і перебудова Російської імперії: «Вільні спілки» - проект майбутньої федеративної України.

21. Іван Франко - західноукраїнський мислитель і поступовець.

Радикал і драгомановець - речник національного поступу. Москвофіли, народовці, ради­кали: свобода проти тоталітаризму. Один із фундаторів галицького націонал-демократизму. І. Франко та ідеї соціалізму й комунізму: шляхи ідейного зростання.

22. Євген Чикаленко - меценат національного руху: гроші і революція.

Перший націоналіст серед українських капіталістів. Гроші й національна справа. Перше щоденне українське видання - газета «Рада». Є. Чикаленко, праві та національний монархізм: полеміка з гетьманцями щодо майбутнього українського монарха.

23. Михайло Грушевський - ідеолог Нової України: наука для політики Національно-державницький напрям історіографії як ідеологія демократичного україн­ського руху. «Народництво» і «державництво» - завдання мінімум і максимум української ролітики в розбудові національних, наукових, культурних, політичних і громадських установ. М. Грушевський на чолі новоствореної держави.

24. Микола Василенко - українець у кадетах: від російства до українства Кадетська партія - пристанище українських поступовців. Обласницька ідеологія кадетів -манівці національної політики. Права ідеологія й проросійська орієнтація. М. Василенко і Гетьманська держава П. Скоропадського.

25. Володимир Вернадський в орбіті російського впливу: Україна як складова імперсь­кого.

Українці російської культури. Українська культурна спадщина як частина імперської культури. В. Вернадський - російський державний патріот. Науково-організаційна діяльність за Української Держави і перспективи національної науки.

26. Сергій Єфремов - лідер наддніпрянського народництва

Лідер літературного і політичного народництва. Біля джерел наддніпрянського політичного центризму (УРДП, УДП, ТУП). Політична публіцистика і С. Єфремов. Головний соціаліст-федераліст (1917-1921 рр.). Голова управи УАН проти більшовицької влади (20-ті рр. XX ст.).

27. Микола Міхновський - розмежовувач українського політичного інтересу

Наддніпрянське самостійництво 90-х рр. XIX ст. і М. Міхновський. Брошура «Самостійна Україна», РУП і УШІ. Самостійницька течія між двома революціями. М. Міхновський в Українській революції 1917-1920 рр.

28. Володимир Доманицький - літературознавець і кооператор

Нова генерація Старої громади. Видавництво «Вік» та інші періодичні видання в оновлення українського життя. Кооперативний рух - на служіння селянству.

29. В'ячеслав Липинський - засновник ідеї української політичної нації Українці польської культури в національній політиці наприкінці XIX - на початку XX ст. Від крайовської ідеології й територіалізму до політичної нації. Засновник державницької школи в історіографії та правоконсервативної політичної думки. На служіння Українській Державі й ідеології українського монархізму.

30. Андрій Жук - рупівець і перший політичний самостійник

Між національним і соціальним у партійному житті. Група «Вільна Україна» - перша самостійницька організація. А. Жук і СВУ.

31. Симон Петлюра - соціал-демократ

Напрямні українського соціал-демократизму і С. Петлюра. Ортодоксальний марксизм і по­зиція С. Петлюри. Російська орієнтація й українська справа під час Першої світової війни. Диктатор української революції на теренах Великої України.

32. Дмитро Донцов - властитель націоналістичних прагнень

Соціал-демократія і націоналізм: Д. Донцов до Першої світової війни. Поразка у визволь­них змаганнях і гасло: «Нація понад усе». Літературно-публіцистична діяльність у 1920— 1930-х рр.: формування ідеології українського інтегрального націоналізму. ОУН і Д. Донцов: ідеологія націоналізму в розвитку.
5. Захист наукових проектів (2год.)
6. Підсумкове заняття (2 год.)

Огляд вивченого та зробленого за рік. Творчий звіт гуртка.

Відзначення кращих вихованців.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Учні повинні знати:

- усвідомлювати необхідність вивчення програми гуртка, його місце в системі позашкільної історичної освіти;

- орієнтуватися в перебігу українського історичного процессу.

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами історичних діячів

Учні повинні уміти:

  • описувати постаті історичних осіб, використовувати історичні джерела для їх характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами історичних діячів, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами історичних діячів;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами історичних діячів;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами історичних діячів;

  • зіставляти та порівнювати життєписи історичних діячів та історичних постатей відповідного періоду;


Література

Документи

  1. Бутич І. Два невідомі листи // Записки НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 319–327.

  2. Величко С. Літопис. В 2 т. – К.: Дніпро, 1991.

  3. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К.: Т-во «Знання України», 1992. – 192 с.

  4. Літопис Самовидця. – К., 1971.

  5. Олянчин Д. Пункти Івана Виговського українським послам на варшавський сейм 1659 р. // Записки НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 327–351.

  6. Острозький літописець // Галицько-Волинський літопис. – Львів: «Червона калина», 1994. – С. 201–219.

Загальна література

  1. Довідник з історії України (А-Я): посіб. для серед. загальноосвітніх навч. закл. – 2 вид., доопр. і доповн. – К.: Ґенеза, 2001. – 1136 с.

  2. Энциклопедия для детей. – Том 27. – Великие люди мира. – М.: «Мир энциклопедий», 2005. – 640 с.: ил.

  3. Энциклопедия для детей. – Том 5. – История России и ближайших соседей. – Ч. 1. – От древних славян до Петра Великого. – М.: Аванта, 1999. – 688 с.

  4. Энциклопедия для детей. – Том 5. – История России и ближайших соседей. – Ч. 2. – От дворцовых переворотов до эпохи Великих реформ. – М.: Аванта, 1999. – 704 с.

  5. Енциклопедія Українознавства. – Львів: НТШ, 1993 – 2003.

  6. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.

  7. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К.: Дніпро, 1991. – 335 с.

  8. Бантыш-Каменський Д. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. – К.: Час, 1993. – 656 с.: ил.

  9. Боплан Г. Л.  Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – К.: Наук. думка.; Кембридж: Укр. наук. ін-т, 1990. – 256 с.: іл.

  10. Видатні постаті в історії України /IXXIX ст./: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: довід. вид. – К.: Вища школа, 2002. – 359 с.: іл.

  11. Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. – К.: Наук. думка, 2004. – 310 с.

  12. Грабовецький В. Гуцульщина XIII–XIX ст. – Львів, 1982. – 151 с.

  13. Грушевський М. Духовна Україна. – К.: Либідь, 1994. – 560 с.

  14. Грушевський М. Історія України-Руси. – В 11 т., 12 кн. – К.: Наук. думка, 1991. – 1998.

  15. Історичні постаті України: Історичні нариси. – Одеса: Маяк, 1993. – 384 с.

  16. Історія Русів. – К.: Рад. письменник, 1991. – 318 с.

  17. Історія української культури. В 15 зшитках. – К.: АТ «Обереги», 1993. – 720 с.

  18. Костомаров Н. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. – В 3 кн. – Репринт. воспр. издание 1873–1888 гг. – М.: Книга, 1991. – К. 2. – С. 59–97, 221–325.

  19. Крип’якевич І., Гнатович Б., Стефанів З. та ін. Історія українського війська (від княжих часів до 20 рр. XX ст.) – Львів: Світ, 1992. – 712 с.

  20. Максимович М. Киевъ явился градомъ великимъ…: Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 221–245, 339–345.

  21. Наливайко Д. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). – К.: Дніпро, 1992. – 495 с.

  22. Січинський В. Чужинці про Україну. – К.: Довіра, 1992. – 255 с.

  23. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: АТ «Друга рука», 1993. – 550 с.

  24. Україна і Польща в період феодалізму. – К.: Наук. думка, 1991. – 140 с.

  25. Українська культура: лекції Д. Антоновича. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.: іл.

  26. Целевич Ю. Історія Скиту Манявського. – Івано-Франківськ, 1993. – 144 с.

  27. Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. – К.: Томіріс, 1993. – 224 с.: іл.

  28. Шевчук В. Із вершин та низин. – К.: Дніпро, 1990. – 445 с.

  29. Шерер Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців... – К.: Укр. письменник, 1994. – 311 с.

  30. Щербатюк В. Історія регіонів України: Лисянщина. – К.: Логос, 2002. – 428 с.

  31. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – В 3 т. – Львів: Світ, 1990 – 1992.

  32. Видатні постаті України: Біографічний довідник. – К.: МАУП; Книжкова палата України, 2004. – 872 с.

  33. Геник С. 150 Великих українців. – Івано-Франківськ, Лілея-НВ. – 2001. – 299 с.

  34. Грабовецький В. Гуцульщина XIII – XIX ст. – Львів: Вид-во «Вища школа». – 1982. – 151 с.

  35. Грабовецький В. Нариси історії Прикарпаття. Гуцульщина в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття. – Т. 8. – Івано-Франківськ, 1991. – 220 с.

  36. Грушевський М. Спомини // Київ. – 1988. – № 9–12; 1989. – № 9–10.

  37. Історія України в особах (ІХ – ХVIII). – К., 1995.

  38. Остапенко П. Усі видатні постаті історії України. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 352 с.

  39. Шаров І. .Ф. 100 видатних імен України. – К.: Вид дім «Альтернативи», 1999. – 496 с.

  40. Шевчук В. Із вершин і низин. – К.: Дніпро, 1990. – 446 с.

  41. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.


Художня література

  1. Байрон Дж. Г. Мазепа.

  2. Будзиновський В. Осавул Підкови.

  3. Загребельний П. Роксолана.

  4. Іваничук Р. Орда.

  5. Іванченко Р. Останній кошовий Січі Запорізької.

  6. Кащенко А. Зруйноване гніздо.

  7. Кащенко А. Оповідання про славне військо Запорізьке Низове.

  8. Колісник Г. Мазепа – гетьман.

  9. Колісник Г. Полин чорний, мак гіркий.

  10. Колісник Г. Тризна.

  11. Костенко Л. Берестечко.

  12. Кулаковський В. І. Кривоніс.

  13. Лазорський М. Гетьман Кирило Розумовський.

  14. Лазорський М. Патріот.

  15. Лазорський М. Руїна.

  16. Лазорський М. Степова квітка.

  17. Ле І. Наливайко.

  18. Лепкий Б. Крутіж. Мотря. Не вбивай. Батурин. Полтава.

  19. Маковей О. Ярошенко.

  20. Малик В. Таємний посол.

  21. Микитин Т. Семен Височан.

  22. Мордовець Д. Сагайдачний.

  23. Мордовцев Д. Цар і гетьман.

  24. Мушкетик Ю. Яса.

  25. Назарук О. Роксоляна.

  26. Нечуй-Левицький І. Гетьман Іван Виговський.

  27. Островський І. Берестечко.

  28. Панч Петро. Гомоніла Україна.

  29. Плачинда С., Колісниченко Ю. Роксолана.

  30. Плачинда С., Колісниченко Ю. Лисавета Гулевичівна.

  31. Рогова О. Тиміш Хмельниченко.

  32. Руданський С. Павло Полуботок.

  33. Сенкевич Г. Вогнем і мечем.

  34. Смольський Г. Олекса Довбуш.

  35. Смотрицький М. Тренос.

  36. Сосюра В. Мазепа.

  37. Старицький М. Богдан Хмельницький.

  38. Старицький М. Молодість Мазепи.

  39. Старицький М. Руїна.

  40. Тулуб З. Людолови.

  41. Хоткевич Г. Довбуш.

  42. Чайковський А. Сагайдачний.

  43. Глухенький М. Коліївщина.

  44. Глухенький М. Михайло Максимович.

  45. Грушевський М. Предок із белетристичної спадщини.

  46. Єнджеєвич Є. Українські ночі, або родовід генія // Київ. – 1988. – № 10–11; 1989. – № 1–5.

  47. Іваничук Р. Василь Васильович (про В. Капніста).

  48. Іваничук Р. Вода з каменю (про М. Шашкевича).

  49. Іваничук Р. Шрами на скалі (про І. Франка).

  50. Косач Ю. Двобій з беркутом (про І. Франка).

  51. Міщенко Д. Доля поета (про І. Франка)

  52. Мосендз Л. Мінерва (про Г. Сковороду).

  53. Плачинда С., Колісниченко Ю. Максим Березовський // Плачинда С., Колісниченко Ю. Неопалима купина. Історичні повісті.

  54. Плачинда С., Колісниченко Ю. Артемій Ведель // Плачинда С., Колісниченко Ю. Неопалима купина. Історичні повісті.

  55. Старицький М. «Останні Орли»: історична повість із часів гайдамаччини.

  56. Старицький М. Разбойник Кармелюк.

  57. Тулуб З. В степу безкраїм за Уралом.

  58. Шевченко Т. Гайдамаки.
1   2   3

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ...
Фотографія є найпоширенішим і найпопулярнішим видом мистецтва серед учнівської молоді
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ...
Те, що не так давно вважалось фантастикою, тепер, завдяки прогресу в галузі комп’ютерних технологій, стало реальністю
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ...
Заняття в гуртку залучають дітей до творчості, розвивають їхні інтереси, підвищують пізнавальну активність, розвивають допитливість,...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ...
Україна отримала можливість безпосереднього спілкування з іншими державами, стала суб’єктом міжнародного життя, включилася в глобальні...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ...
Молодому поколінню українців необхідно знати свої права, вміти їх відстоювати, спираючись на норми права і положення закону, шукати...
Немирівський Будинок дитячої та юнацької творчості
Практика реалізації компетентнісного підходу в процесі роботи творчого об’єднання «Цікава астрономія»
УКРАЇНА КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕПАРТАМЕНТ...
Кіровограді на базі комунального позашкільного навчального закладу «Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості»...
Немирівський Будинок дитячої та юнацької творчості
Основний напрямок її реалізації — створення оптимальних умов для розвитку і саморозвитку особистості, розкриття в навчально-виховному...
ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Номінація: “Опис перспективного досвіду роботи педагогічних колективів, керівників гуртків із різ них напрямків науково-технічної...
Немирівська райдержадміністрація Відділ освіти Бугаківська СЗШ І-ІІ...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка