КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ СФЕРИ ПОСЛУГ


Скачати 314.67 Kb.
Назва КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ СФЕРИ ПОСЛУГ
Сторінка 1/3
Дата 01.11.2013
Розмір 314.67 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ СФЕРИ ПОСЛУГ

Методична розробка уроку

«Книга пам’яті»

Наш край в роки Великої Вітчизняної війни

Викладач історії

Бондаренко Т. А.

Коротка анотація:

Методична розробка вміщує досвід викладача по проведенню уроку історії з використанням місцевого матеріалу та ІКТ



м. Кременчук

2012 р.

Розглянуто на засіданні

методичної комісії

загальноосвітніх предметів

Протокол № 3 від 15.11. 2012 р.

Голова методичної комісії

Федорович Ж. В.

Методична розробка

«Книга пам`яті»

Наш край в роки Великої Вітчизняної війни

Викладач історії Бондаренко Тетяна Анатоліївна

Педагогічний стаж – 24 роки

Кременчук

2012 р.

План методичної розробки

  1. Вступ.



  1. План уроку.



  1. Методика проведення уроку «Книга пам’яті». Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.



  1. Додатковий матеріал до розгорнутого плану уроку.



  1. Рекомендації щодо подальшого використання методичної розробки.



  1. Перелік використаної літератури.


Вступ

Сучасна тенденція поширення інформації, оцінок минулого з особливою силою виявляється в галузі історії. Специфіка історії як навчальної дисципліни полягає не стільки в матеріалі, з яким працює учень, скільки в тих розумових операціях і способах діяльності, яких він навчається, працюючи з ними. Важливість вивчення історії для учнів полягає не тільки у знаннях, закладених викладачем, а також у засобах самостійного набуття учнями історичних знань.

Одне з головних завдань історії – виховувати свідомого громадянина своєї країни, активного, здібного до соціальної творчості, принципового у відстоюванні своїх позицій, який відчуває відповідальність за долю країни, патріота рідної культури, а також допомогти молоді побачити образи сучасності у світлі минулого, сприяти розумінню суперечливих питань власного суспільства. Сприяти вихованню толерантності - не тільки професійний, але й етичний і моральний обов’язок викладача історії.

Розвиток особистості передбачає передусім формування творчого мислення, вміння критично аналізувати минуле, теперішнє, робити власні висновки на основі самостійного вивчення історичних джерел. Історія повинна ставити учня перед проблемами морального вибору, достовірно показувати складності та неоднозначність моральних оцінок історичних подій. Учень отримує право на суб’єктивізм в обґрунтуванні своїх рішень, моральних проблем історії.

Уроки історії повинні навчати учнів не стільки пасивно запам’ятовувати факти та їх оцінювати, скільки вміти самостійно орієнтуватися в історичних подіях, знаходити причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами, виокремлювати суттєве в історичному процесі від несуттєвого. Необхідно виховувати історизм – уміння розуміти та оцінювати події минулого в їх взаємозв’язку, унікальних для кожної історичної миті.

Сьогодні сучасною освітою проголошений принцип варіативності (профільності ), який дає можливість педагогічним колективам навчальних закладів обирати та конструювати педагогічний процес за різними моделями. У цьому напрямку йде розробка різних варіантів його змісту, використання можливостей сучасної дидактики у підвищенні ефективності освітніх структур, наукова розробка та практичне обґрунтування нових ідей і технологій.

Яким повинен бути сучасний урок історії ? Виходячи з концепції історичної освіти сьогодні на перше місце ставиться гуманізація історії. Предметом історії як науки є людина в нескінченній зміні поколінь, тому гуманізація історії це її людяність. Пізнання історичних закономірностей, вирішення історичних проблем, розуміння смислу історії повинно йти не шляхом сторонніх абстракцій, а від людини та через людину. Гуманізація освіти це також підвищення уваги до історичних осіб. Соціально-психологічні портрети, політичні та інтелектуальні біографії повинні стати важливим елементом уроку історії. Гуманізація історії – це повернення її до особистості учня, його пізнавальних, моральних світоглядних запитів. Історія повинна бути цікавою, художньою, емоційною, вона повинна вчити мислити та співчувати.

Щоб вирішувати ці завдання на уроках доцільно використовувати документально-методичний комплекс (ДМК ) – набір взаємопов’язаних джерел, які характеризують будь-який історичний період, подію, явище, процес та їх методичне оснащення – підбираються так, щоб підкреслити суть проблеми, яка існує у текстах цих матеріалів.

Творче мислення формується лише у процесі самостійної розумової діяльності. Зазначений тип навчання дозволяє зацікавити не тільки матеріалом, але й процесом діяльності. Таким чином, в його основу покладена дослідницька творча діяльність.

ДМК – додатковий матеріал до підручників і навчальних посібників з найбільш болючих та складних проблем історії. Пакет документів, з якими працюють учні, дозволяє формувати у них власне ставлення до подій, власні позиції. Учні потрапляють у ситуацію вибору і відповідають за свій вибір. При цьому викладач може застосовувати таку модель навчання, як групове роз’яснення проблем, метою якої є формування в учнів позитивного досвіду в процесі емоційно та пізнавально насиченого груповою творчістю пошуку і розвинення уяви.

План уроку

«Історія –

скарбниця наших діянь,

свідок минулого,

повчальний приклад для сучасності,

застереження на майбутнє»

Сервантес

Тема програми: Україна в роки Другої світової війни (1939-1945)

Велика Вітчизняна війна (1941-1945)

Тема уроку: Наш край в роки Великої Вітчизняної війни.

Мета уроку:

  • Навчальна: навчати учнів працювати з різними джерелами інформації, систематизувати вивчений матеріал, застосовувати знання при виконанні творчих завдань;



  • Розвиваюча: розвивати уміння аналізувати отриману інформацію, оцінювати значення подій, що вивчаються, висловлювати свої думки щодо вирішення проблемних ситуацій;



  • Виховна: виховувати активну громадянську позицію, цікавість до історичних знань, бережливе ставлення до історичних пам’яток минулого, повагу до старших поколінь.

Методична мета:

Методика проведення уроку із використанням ІКТ.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Вид уроку: аналіз результатів пошукової і дослідницької роботи.

Дидактичне забезпечення:

  • Мультимедійна дошка;

  • Ноутбук;

  • Презентація;

  • Карта;

  • Атлас;

  • ДМК ( історичні документи, фото і відео матеріали, спогади про війну)

  • Реферати;

  • Повідомлення;

  • Інформаційні довідки;

  • Краєзнавчий матеріал.

  • Музичні кліпи

Між предметні зв’язки:

Всесвітня історія, географія, іноземна мова, краєзнавство, література, музика

Методи навчання:

  • Випереджальне завдання

  • Пошукова робота

  • Вирішення проблемних питань

  • Робота з історичними документами

  • Робота з картою, атласом

  • Тестовий контроль

  • Проект учнівської презентації

  • Виставка учнівських рефератів

  • Літературна виставка

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

IV . Вивчення нового матеріалу

V . Закріплення нових знань і вмінь

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Методика проведення уроку

І. Організаційний момент

Перевірка наявності учнів та готовності до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Ми з вами вивчили події Другої світової війни і Великої Вітчизняної війни в курсі всесвітньої історії та історії України.

Сьогодні тема уроку: «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу і формування вмінь.

Мета уроку: з`ясувати розвиток подій Великої Вітчизняної війни у Кременчуці.

Під час вивчення теми «Україна в роки Другої світової війни. Велика Вітчизняна війна» ви отримали випереджальні завдання – підготувати матеріал про події війни у нашому міст і Кременчуці. З цією метою ми з вами відвідали музеї. Для роботи ми створили творчі групи, кожна з яких опрацьовувала матеріал, зібраний з різних джерел інформації (історичні документи, краєзнавчий матеріал, літературні прозові та поетичні матеріали, статті з газет, журналів).

В результаті самостійної пошукової і творчої роботи було створено «Книгу пам’яті», зі сторінками якої ми з вами сьогодні познайомимося.

ІІI. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Фронтальне опитування:

  1. Пригадайте періодизацію Великої Вітчизняної війни.

  2. Назвати план нападу Німеччини на СРСР.

  3. Скільки часу знадобилося німцям для захоплення території України?


Звучить пісня «Священная война»

IV. Вивчення нового матеріалу

Книга пам’яті

  1. Початок війни.

  2. Нескорений Кременчук.

  3. «Новий порядок».

  4. Рух Опору.

  5. Бій за Дніпро.

  6. Людська пам'ять жива.

1.Початок війни

Слово викладача.

Наближався до кінця жаркий серпень 1941 р. Зазвичай в таку пору у Кременчуці було багато відпочиваючих, вулиці і парки наповнювалися піснями, особливо гомінкими ставали Набережна, острови Зелений, Фантазія, Шапамай.

Але тепер місто було зовсім іншим: незвичайно суворе, стурбоване багатьма проблемами. На стінах рясніли плакати і лозунги, які закликали кременчужан на боротьбу з ворогом. Люди збиралися біля репродукторів, щоб не пропустити чергового повідомлення «Від Радянського інформбюро…»

Війна швидко змінювала Кременчук, змінювала долю його жителів.

Уривок з поеми «Безсмертя» читає учениця.

Проблемне запитання: Як розгорталися події війни у 1941 р. у Кременчуці?

I творча група характеризує початок війни у місті.

1 учень. Тривожними ставали дні і ночі міста. Часто лунали сирени повітряної тривоги. Ворожі літаки проривалися до Дніпра, бомбили житлові квартали центральної частини, Крюків, Занасип. Гітлерівцям вдалося зруйнувати залізничний міст, ряд адміністративних об’єктів. Були жертви серед мирного населення.

Але навіть під час бомбардувань місто продовжувало жити і працювати. На передову направлялися грузи воєнного призначення, підприємства були переведені на воєнний режим, виготовлялася продукція для фронту, навчалися військової справи ті, хто міг носити зброю.

Тільки у перші дні Великої Вітчизняної війни у військкомат Кременчука поступило близько 3000 заяв від осіб, які не підлягали призиву до Червоної Армії, з проханням відправити їх на передову. За два місяця з міста на фронт пішли 8210 чоловік.

«Йшли цілими бригадами. У повному складі стала в ряди захисників Вітчизни краща молодіжна бригада заводу дорожніх машин В.К.Загинайка. У цехах заводів і фабрик місця тих, хто пішов на фронт, займали пенсіонери, школярі, жінки. Робітники переходили на багатостаночне обслуговування, працювали у дві зміни» - матеріал з книги «Кременчугский завод дорожных машин. Очерки». Харьков, 1970.

Підтримавши ініціативу московських і ленінградських робітників, кременчужани щомісячно перераховували в народний Фонд оборони дводенний заробіток. За короткий строк вони внесли 334 тисячі карбованців. Про це писала газета «Робітник Кременчуччини» 21 липня 1941 р.

2 учень. Згідно рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 24 липня 1941 р. про заходи у боротьбі з диверсантами та парашутистами противника, у Кременчуці було створено 4 винищувальних батальйона загальною чисельністю більше 700 чоловік. Бійці були озброєні бойовими і мисливськими рушницями, гранатами. Очолили винищувальні батальйони сміливі люди, хороші організатори : Г.С. Сиряченко - начальник міського відділу міліції, А.В. Слепухін – технік Крюківського вагонобудівного заводу. Значним авторитетом користувався Д.І. Ляпкало – директор однієї із середніх шкіл міста.

Кременчуцький окремий винищувальний батальйон налічував до 300 бійців, складався з 5 взводів. Озброєні робітники і службовці цілодобово чергували на дахах будинків, виловлювали і знищували шпигунів і диверсантів, гасили пожежі під час бомбардувань, спасали людей та їхнє майно.

Цікавий факт описаний у газеті «Кременчуцька зоря» від 22 липня 1971 р.: «Після чергових нападів ворожої авіації рятувальні команди знайшли декілька нерозірваних бомб. Величезна фугасна бомба з пошкодженою оболонкою лежала неподалік від залізничного мосту. У ній була знайдена ампула із запискою на російській і німецькій мовах: «Друзья и братья, русские люди, мужайтесь, мы, немецкие рабочие, с вами. Смерть Гитлеру!»

3 учень. З наближенням фронту ускладнювалися оперативні задачі бійців винищувальних загонів. Часто по тривозі вони вирушали на правий берег Дніпра, на Зелений острів, а також у села Кривуші, Піщане, Потоки, Градизьк, Глобино. Керівництвом міста було прийняте рішення – створити дивізії народного ополчення. На заводах, фабриках, у навчальних закладах пройшли мітинги, збори.

Першими записалися до народного ополчення С.А.Бутирін, І.Ф.Торубара, М.А.Смирнов, В.Ф. Шпехт.

...Біля клубу імені Котлова у Крюкові зібралася група робітників, які бажали записатися у народне ополчення. До них звернувся активний учасник громадянської війни Іван Федорович Торубара, який закликав об’єднатися у могутні полки народного ополчення України.

Упродовж десяти днів з добровольців: робітників, службовців та учнів була утворена Перша Особлива добровольча дивізія народного ополчення. У ній налічувалося 3840 бійців. Кременчуцька дивізія народного ополчення складалася з трьох полків. Перший і другий були сформовані на лівобережній частині міста і називалися Кременчуцькими. Третій полк повністю складався з робітників і службовців вагонобудівного заводу, розміщеному на правому березі, - у Крюкові і називався Крюківським. Бійці були озброєні гвинтівками, гранатами, бутилками із запалювальною сумішшю, мали декілька кулеметів. Але цього було дуже мало.

4 учень. Генерал-лейтенант Н.К.Попель, член військової ради 38-ї армії, писав у своїй книзі «В тяжкую пору»: «У армии нет тылов, нет транспорта, нет складов… Но тем не менее армии поручено держать фронт протяженностью в 180 км. Штаб фронта подбрасывает новые части. Рабочие Кременчуга организовали свою ополченскую дивизию, которая приняла оборону города» . (Попель Н.К. В тяжкую пору. М., 1959)

На початку серпня обстановка в місті різко змінилася. Воєнні події захопили Кременчук. Частини народного ополчення швидко переправлялися через Дніпро, займали оборону на правому березі. У ніч з 5 на 6 серпня в районі Гострої Могили, що неподалік від Крюкова, ополченці і червоноармійці вступили у перший бій. В результаті самовідданих дій їм вдалося не тільки зупинити ворога, але й потіснити його у напрямку села Онуфріївки, завдати йому збитків у живій силі.

Ось що писала 29 серпня 1941 р. про перші бої народних ополченців газета «Правда»: «Неподалеку от города К. просочилась фашистская часть. Тишину августовского вечера нарушил свист вражеских пуль и мин. Заводские и фабричные рабочие, железнодорожники и служащие немедленно взялись за оружие. Взвод за взводом, рота за ротой ополченцы двинулись на врага.

В 11 часов вечера ополченцы встретились с фашистскими частями. Не дав опомниться обнаглевшему врагу, народные ополченцы ринулись в бой. Ошеломленные, видимо, неожиданной встречей, фашисты бежали.

Другой отряд во главе с командиром А.Ф. Шибаевым шел за врагом не останавливаясь, он очистил от немцев одну из висот».
  1   2   3

Схожі:

Чернівецький професійний ліцей сфери послуг Робота з палітрами та...
При роботі з програмою Photoshop використовується різновид діалогових вікон, що називаються палітрами
ЗВІТ директора ДНЗ «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені...
Державний навчальний заклад «Решетилівський професійний аграрний ліцей імені І. Г. Боровенського» є державним професійно-технічним...
Уроку
...
Уроку
Завідувач відділенням професій сфери послуг, викладач спецпредмету «Технологія виготовлення одягу» ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери...
Уроку
Завідувач відділенням професій сфери послуг, викладач спецпредмету «Технологія виготовлення одягу» ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери...
ЖАКЕТ ЖІНОЧИЙ НА ПІДКЛАДЦІ Євеліна ЦАРЬОВА
Завідувач відділенням професій сфери послуг, викладач спецпредмету «Технологія виготовлення одягу» ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери...
Головне управління статистики у Кіровоградській області повідомляє:...
Обсяг послуг, реалізованих споживачам підприємствами сфери послуг, становив 269,2 млн грн., що у порівняних цінах на 1,4% більше...
Донецький професійний ліцей
Тісторозкачувальна машина «Єкомат» призначена для розкачування дріжджового та шарового тіста
З досвіду роботи майстра виробничого навчання ДНЗ «Ніжинський професійний...

«Фламбування страв»
Слов’янський професійний ліцей залізничного транспорту імені Героя Соціалістичної Праці П. Ф. Кривоноса
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка