Лекція 4. Політична історія України
у другій половині XVII – XVIII ст.
Політична історія періодів “Руїна” та “Гетьманщина”. Внутрішнє розмежування в українському суспільстві зумовлене розбіжностями соціальних інтересів, розходженнями в геополітичній орієнтації на ту чи іншу державу.
Територіальний перерозподіл і втрата єдності українських земель. Стабілізація становища Лівобережжя, якому проросійська орієнтація забезпечила захист від нападів татар, турків та поляків.
Повторна феодалізація, пов’язана з кризою козацької державності та підпорядкуванням українських земель Польщі та Росії. Втрата Польщею ролі гаранта стабільності у Східній Європі через ослаблення війнами з українськими повстанцями, Росією, Швецією та Туреччиною.
Зростання ролі взаємно конкуруючих в регіоні Росії та Швеції, що претендують на контроль над Річчю Посполитою. Суперництво Росії та Туреччини за вплив у Причорномор’ї та Південній Русі-Україні. Встановлення гегемонії Російської імперії у Східній Європі та перетворення її у державу всеєвропейського масштабу. Посилення позиції Австро-Угорщини.
Втрата провідної ролі Туреччини, Швеції та ліквідація Речі Посполитої.
Втрата Україною свого самостійного значення в міжнародних відносинах під тиском російського або проросійського геополітичного оточення. Втрата Україною автономії, розгром Запорізької Січі, ліквідація козацького самоуправління. Намагання змінити напрямок еволюції Гетьманщини – її асиміляцію в рамках Російської імперії.
Література: 6, 15, 16, 24, 34, 37, 41, 46, 47, 51, 57, 67, 81, 90, 94, 100.
Семінар 4. "Руїна" та "Гетьманщина"
Наступники Б. Хмельницького.
Причини та наслідки періоду “Руїна”.
Гетьманщина. Обмеження та ліквідація автономії України.
Зруйнування Запорізької Січі.
Л і т е р а т у р а
Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. – К., 1991.
Антонович В. Коротка історія козаччини. – К., 1991.
Багалій Д.І. Історія Слобідської України. – Х., 1991.
Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України у другій половині XVII ст. – К., 1986.
Голобуцкий В.А. Черноморское казачество. – К., 1956.
Голобуцький В. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734 – 1745). – К., 1961.
Голобуцький В. Запорізьке козацтво. – К., 1993.
Гуржий О.І. Гетьман Іван Скоропадський. – К., 1998.
Дядиченко В. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVI – XVIII cт. – К., 1959.
Когут З. Російський централізм і українська автономія: ліквідація гетьманщини (1760 – 1830). – К., 1996.
Корчмарик Б. Духовні впливи Києва на Московщину в добу гетьманської України. – Л., 1993.
Костомаров Н.И. Мазепа. – М., 1992.
Кулиняк Д.І. Останній кошовий Петро Калнишевський. – К., 1991.
Павло Полуботок – український гетьман. – К., 1990.
Пасічник М.С. Варшава, Москва, Стамбул у боротьбі за Україну (1657 – 1665 рр.). – Л., 1998.
Путро А.И. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине XVIII ст. – К., 1988.
Шевальє П. Історія війни народів проти Польщі з розвідкою про їхнє походження. – К., 1993.
Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. – Л., 1990. – Т.1 – 3.
Яковлєв А. Українсько-московські договори в XVII – XVIII віках. – Варшава, 1934.
Яковлєва Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років ХVІІІ ст. Причини і початок Руїни. – К., 1998.
Методичні рекомендації
При вивченні першого питання необхідно звернути увагу на те, що смерть Б. Хмельницького (1657 р.) застала українську землю в тяжкий момент її історії. Українську державу роздирали як внутрішні протиріччя, так і чужоземні вторгнення та поділи. Слід проаналізувати ці протиріччя, звернути увагу на альтернативні варіанти розвитку української державності, які визначалися орієнтацією на ту чи іншу сусідню державу, врешті-решт політикою цієї держави (наприклад, Гадяцький трактат І. Виговського).
Розглядаючи друге питання, потрібно визначити поняття ”Руїна", як соціально-економічну, політичну та духовну кризу українського суспільства, ускладнену втручанням у справи України її сусідів – Росії, Речі Посполитої та Османської імперії, які бажали встановити контроль над цією територією.
Для пояснення причин “Руїни” слід звернути увагу на такі явища:
Протиріччя між козацтвом, з одного боку, та селянством і міщанством, – з другого. Останні дві групи населення бажали здобути козацькі права і виступали проти перетворення козацтва на замкнену корпорацію. Особливу увагу слід звернути на утиски козацькою верхівкою населення міст, що мали Магдебургське право.
Протиріччя всередині козацтва між старшиною, що прагнула перетворитися у феодалів та масою рядового козацтва, яке бажало зберегти права, здобуті внаслідок Визвольної війни.
Відсутність єдності та прагнення до консолідації в української військово-політичної еліти, що зумовило домінування особистих інтересів над суспільними, приватних над державними.
Невизнання України як самостійного чинника східно-європейскої політики Річчю Посполитою, Росією, Туреччиною, прагнення вищезгаданих держав встановити контроль над Україною.
Наслідками “Руїни” були: економічна криза та зменшення населення, регіональний розкол України на Лівобережжя та Правобережжя, обмеження державних прав України.
При вивченні наступного питання варто уяснити для себе політичну роздробленість України в той час, знаходження її території під владою різних держав. Зв’язавши це з матеріалом першого питання та попереднього семінару, треба як слід розібратися в характері російсько-українських відносин, а також зрозуміти характер автономії України та її несумісність із самодержавним ладом Російської монархії, а також с тими принципами та практикою абсолютизму, які стверджувались в Європі XVIII ст.
Необхідно проаналізувати етапи процесу поступового обмеження й, нарешті, цілковиту ліквідацію автономії України, знати політичні, адміністративні, судові, економічні та інші аспекти процесу поглинання України. Треба уяснити, що одним із елементів складових частин процесу повної інкорпорації України у складі Російської імперії було зруйнування Запорізької Січі. Деякі нові матеріали з цього питання можна знайти в статті О.Л. Олійника «Ще раз про причини ліквідації Запорізької Січі» (Український історичний журнал. – 1992. – № 2). Доцільно також ознайомитися із статтями Н.О. Герасименко. Данило Апостол – гетьман Лівобережної України (1727 – 1734 рр.) // Український історичний журнал. – 1992. – №3, а також В.А. Смолія та В.С. Степанкова. Гетьман Петро Дорошенко // Український історичний журнал. – 1992. – №7 – 8). У цьому ж самому питанні треба висвітлити матеріал про третій поділ Польщі й становище українських земель у складі двох імперій.
При розгляді третього питання варто заслухати реферат про гетьмана І. Мазепу (Мордовцев Д.Л. Царь и гетьман. – К.,1992; Ходкевич Г. Іван Мазепа // Гетьмани України. Історичні портрети: Збірник. – К., 1991.).
Питання для самостійної роботи
“Україна в другій половині XVII - XVIII ст.”
Загальна характеристика періоду ”Руїни”.
Соціально-економічний розвиток Лівобережної України.
Землі Правобережної та Західної України в другій половині
XVII – XVII ст.
Методичні рекомендації
У першому питанні необхідно розібратися в характеристиці періоду «Руїни», розуміти відносність цього терміна. Важливе місце у вивченні цього питання посідає аналіз причин поразки спроб українського народу створити свою державність в той період.
Зверніть увагу також на такий матеріал: зростання впливу Московської держави на Україну – гетьмани І. Брюховецький, Д. Многогрішний, І. Самойлович; соціально-політична ситуація на Правобережжі; боротьба проти польської, турецької і татарської агресій.; гетьмани П. Тетеря, П. Дорошенко; політика Запорізької Січі; Іван Сірко; розподіл України; Андрусівський договір 1667 р.; Бахчисарайський мир 1681 р.; Польсько-російська угода 1686 р. та остаточний поділ України.
При вивченні другого питання необхідно звернути увагу на процеси покріпачення українських селян, які дуже інтенсивно відбувалися в XVIII ст. Важливе місце посідає проблема перетворення козацької старшини у імперське дворянство та її злиття з російською елітою, що призвело до деактуалізації ідеї незалежності України серед вищих прошарків українського суспільства.
Треба добре розібратися у процесах економічного розвитку всіх частин України, вміти аналізувати його особливості. Цікаво заслухати реферати про Слобідську Україну та про розвиток ремесел і мануфактури. Крім загальної та спеціальної літератури можна використати монографії А. Г. Слюсарського «Слобідська Україна» (Х., 1954), «Социально-экономическое развитие Слобожанщины» (Х., 1964).
Вивчаючи третє питання, слід звернути увагу на наслідки Визвольної війни для регіону. Налякані розмахом народного антифеодального і національно-визвольного руху польські та спольщені українські магнати змушені були переводити частину сільського населення “на слободи”.
Вивчаючи літературу, потрібно з’ясувати особливості соціально-економічного розвитку регіону (сільське господарство, ремесла, торгівля).
Слід звернути увагу на несумісність існування у складі Речі Посполитої панщинно-фільваркової та вільної селянської систем господарювання. Це було основною причиною антифеодальних народних рухів – гайдамаччини та руху опришків.
Прослідкуйте процес відродження козацтва на Правобережній Україні, з’ясуйте особливості його адміністративного устрою, охарактеризуйте діяльність Семена Палія.
Завершуючи розгляд питання, зверніть увагу на процес занепаду Польської державності та її крах (три розподіли Польщі).
Важливі дати
– 1657 р. – смерть Б. Хмельницького, обрання гетьманом І. Виговського.
– 1658 р. – Гадяцький договір.
– 1660 р. – початок війни між Польщею та Москвою за владу над Україною.
– 1681 р. – Бахчисарайський мир.
– 1686 р. – поділ України між Польщею та Москвою.
– 1687 – 1708 рр. – початок Гетьманщини, гетьманство І. Мазепи.
– 1722 р. – перша Малоросійська колегія.
– 1750 – 1764 рр. – гетьманування Кирила Розумовського.
– 1762 р. – прихід до влади Катерини II.
– 1768 р. – “Коліївщина”
– 1775 р. – ліквідація Запорізької Січі.
– 1774 – 1791 рр. – приєднання Причорномор’я з Кримом до Росії.
– 1793 р. – включення Правобережної України до складу Росії.
– 1772 р., 1793 р., 1795 р. – поділи території Речі Посполитої між Росією, Прусією та Австрією.
– 1785 р. – “Жалувана грамота” дворянству.
Тема 5. Українські землі під владою Російської і
Австрійської імперій в ХІХ на початку ХХ ст.
Концептуально-термінологічна база: доіндустріальне суспільство, індустріальне суспільство, метрополії, колонії, цивілізаційна криза, адміністративно-територіальний поділ, нація, імперська ідея, недержавна нація, національне відродження, національний рух, трансформація станів у класи, трансформація народностей в нації, класоутворення, буржуазія, пролетаріат, інтелігенція, соціальний прошарок, станові корені, кріпосне право, еволюція селянства, еволюція поміщицького стану – класу, товарно-грошові відносини, кредитно-банківська сфера, внутрішній ринок, капіталістична промисловість, економічне спілкування, паралельне співіснування, ремесла, мануфактури, фабрики, промисловий переворот, продуктивні сили, колонізаційний рух, індустріалізація, урбанізаційні процеси, іноземний капітал, національна ідея, революційний рух, соціальні революції, політичні партії, загальноімперські партії, національна культура, культурний процес, русифікація, асиміляція, українофіли, слов’янофіли, народництво, анархізм, ліберальний рух, марксизм, соціал-демократія, малоросійський сепаратизм.
Основні історичні процеси
– Інкорпорація українських земель у Російську та Австрійську імперії.
– Дворянський революційний рух.
– Польський патріотичний рух.
– Український національний рух в Росії та Австро-Угорщині.
– Буржуазна революція 1848 – 1849 рр.
– Буржуазні реформи 60 – 70-х років у Росії.
– Промисловий переворот.
– Народництво і марксизм – основні течії суспільно-економічної думки у даний період.
– Ліберальний рух.
– Політичний стан українського національного руху, створення політичних партій.
– Революція 1905 – 1907 рр.
– Столипінська аграрна реформа.
– Цивілізаційна криза, Перша світова війна.
Видатні історичні постаті: Бестужев-Рюмін М., Грушевський М., Дорошенко Д., Драгоманов М., Єфремов С., Желябов А., Каховський П., Кибальчич М., Костомаров М., Микола І, Микола ІІ, Муравйов-Апостол С., Олександр І, Олександр ІІ, Олександр ІІІ, Перовська С., Пестель П., Плеханов Г., Рилєєв К., Столипін П., Франко І., Шевченко Т.
Теми рефератiв
Слобідська Україна та місто Харків.
Участь українського населення у війні 1812 р.
Повстання декабристів і Україна.
Ремесло – кустарництво – мануфактура – фабрика.
Кирило-Мефодіївське братство.
Трансформація станів у класи.
Трансформація народностей в нації.
Імперські та недержавні нації.
Поява кредитно-банківської сфери.
Поява єдиного внутрішнього ринку.
Індустріалізація і урбанізаційні процеси в Україні.
Кримська війна і Україна.
Поява політичних партій.
Політика царизму в Україні.
Політика Австро-Угорщини в західноукраїнських землях.
Реформи середини ХІХ ст. у Російській імперії.
Іноземний капітал в Україні.
Українська національна ідея.
Загальноросійський, польський та український революційні рухи у взаємозв’язках і суперечностях.
Україна у Першій світовій війні.
Столипінська реформа і Україна.
Українське питання в Державних Думах.
Українофіли.
Український національний рух другої половини ХІХ ст.
Лекція 5. Соціально-політична історія України у складі Російської держави в XIX – на початку XX ст.
Особливості розвитку соціально-економічних процесів в Україні у першій половині XIX ст. і піднесення визвольного та національного руху в цей період, яке стало наслідком культурного відродження та зростання національної свідомості.
Політична діяльність декабристських товариств, таємних політичних гуртків і Кирило-Мефодіївського братства, які діяли у першій половині XIX ст. в Україні. Вплив їх діяльності на розвиток національної свідомості українського народу. Польський національний рух і Україна.
Проблема виникнення націй та національної свідомості. Процеси формування української нації та національне відродження. Труднощі, пов’язані з протистоянням українського національного відродження впливові більш престижних і розвинених – польської та російської культур.
Народні рухи (робітничий, селянський) як в Австрійській імперії, так і в Російській: «Руська Трійця» та її діяльність, революція 1848 – 1849 рр. в Європі та Україні, революційний рух у західноукраїнських землях, народництво в українських землях Російської імперії, «Земля і воля» та «Народна воля», російські революціонери і питання про автономію України.
Спектр політичних партій, що діяли в Україні в кінці XIX – на початку XX століть – від соціал-демократів до чорносотенців. Програмні постанови партій, їх практична діяльність і соціальна база.
Загальні проблеми Першої світової війни – її причини, характер, хід воєнних дій. Вплив світової війни на Україну. Позиції різних партій, розходження в орієнтаціях національного руху, основні факти про хід воєнних дій на території України.
Українські організації Галичини, Загальна Українська Рада, українські січові стрільці, російська окупація Галичини та її наслідки. Вплив війни на економічний стан України, настрій народних мас, українські патріотичні організації під час війни, ТУП, СВУ, соціалістичні партії, поширення гасла української автономії.
Наслідки війни в Україні; війна як передумова соціальної та національної революції в Україні.
Література: 11, 31, 37, 39, 41, 46, 48, 51, 54, 67, 88, 90, 100.
|