|
|
Скачати 297.77 Kb.
|
|
Теми проектів по історії , які впроваджені мною на уроках та в позакласній діяльності: 1.Европейська інтеграція і Україна 2.Голодомор 1932-1933рр.(див. додаток №1) 3. Альтернативи розвитку України в XVІІ столітті. 4. Перші підприємці України. 5.Міста-герої . 6. Видатні особистості II світової війни. 7.17 октября 1905 г.: манифест или конституция? 8. 19-21 августа 1991 г.: революция или переворот, трагедия или фарс? 9. Шлях „з варяг у греки” - фактор утворення державності. 2.2. Лекційно-семінарсько-залікова технологія Для школи це новий тип технології, що складає з форм навчальної діяльності, характерних для вузів. Оскільки старша школа орієнтована в більшій мері на вступ до вузу, у ній реалізується профільне навчання, тому старшокласників варто заздалегідь готувати до нового освітнього середовища. Для вчителя історії оволодіння даною технологією не складно, окремі її елементи давно широко застосовуються в школі. Проте, вчителю варто освоїти наступні технології: підготовки до лекції, семінару, заліку, дискусії, консультації, колоквіуму;організації навчальної діяльності; керування навчальною діяльністю учнів;самоаналізу результатів навчання і т.п. Поряд з цим технологія включає ряд універсальних дій учителя: планування уроку (системи); технологію добору форм навчання; доцільність зміни видів діяльності й ін. Лекційно-семинарсько-залікова технологія - це системний комплекс дидактичних умов, що включає оптимальні форми, методи і засоби, що забезпечують раціональні шляхи навчання і розвитку школярів. Це модульна технологія. Лекція, семінар, залік у єдності і взаємозв'язку реалізують задачі навчання і розвитку. Застосування даної технології дозволяє швидкими темпами якісно, на рівні осмислення вивчити великі блоки навчального матеріалу. Як показує досвід, тривалість лекції не більш 1-2 уроків. Шкільна лекція - це форма організації навчального процесу, що орієнтує учнів на вивчення конкретної теми, на засвоєння основних подій, зв'язків, закономірностей, головних ідей (усіх видів історичних знань, що будуть перераховані пізніше). Припускає широку демонстрацію особистого ставлення вчителя й учнів до навчального матеріалу. Передбачається великоблочне, на узагальненому рівні виклад учителем навчального матеріалу з необхідними акцентами (для кожного класу - різними). У ході лекції вчитель акцентує увагу учнів на основні думки, закономірності, ідеї теми (блоку тем). Шкільна лекція дозволяє показати учням у більш узагальненому вигляді ті явища, в основі яких лежать конкретні події, докладно описані в тексті підручника. Особливість шкільної лекції у використанні елементів бесіди, проблемних і розвиваючих ситуацій, відпрацьовування понять з метою активізації учнів, залученні їх у співробітництво. Після шкільної лекції вчителем планується семінар, як форма творчого пошуку знань, їхнє осмислення і закріплення. Питання до семінару вчитель пропонує наприкінці лекції, призначає його терміни (від 3 до 10 днів), додаткову літературу. По необхідності визначаються доповідачі і співдоповідачі. Шкільний семінар - форма заняття, що представляє собою групове співробітництво учнів і вчителя по обговоренню проблеми, теми під безпосереднім керівництвом педагога. Це не спосіб перевірки й оцінки навчальних досягнень учнів, а специфічна форма організації навчально-пізнавальної діяльності, що припускає творче вивчення програмового матеріалу. Семінар дає можливість учням усвідомити знання, здійснити самоконтроль самостійно придбаних знань. Виступу на семінарах вимагають ретельної домашньої підготовки від учнів, роботи з першоджерелами, схемами, таблицями, картами. Під час проведення заняття можуть народжуватися нові ідеї, змінюватися точки зору, переоцінюватися судження і висновки. Методична цінність семінару для школи полягає в тому, що в ході його підготовки і безпосередньо в процесі діяльності, забезпечується розвиток самостійного мислення в учнів, формуються загально-навчальні інтелектуальні уміння (у процесі групування інформації, її аналізу, узагальнення і т.п.). Неприпустиме перетворення семінарів у механічне заслуховування підготовлених доповідей, тому що створюється фрагментарність сприйняття інформації, культивується пасивність аудиторії. Доцільно, поряд із семінаром, включати в дану технологію практичні заняття. У дидактику немає єдиної класифікації семінарів. Проте їх можна підрозділити на наступні: вивчення нового матеріалу; інтегрований; комбінований; повторювально-узагальнюючий; контролюючий. Учителю важливо визначити місце і значимість планованого семінару в досліджуваній темі; у розвитку учнів і відповідно до цього визначати його тип і зміст. Перевірка якості знань учнів при лекційно-семінарській системі занять здійснюється на залікових уроках. Залік - форма перевірки знань і навичок, отриманих на семінарських і практичних заняттях. Це один з рівнозначних компонентів лекційно-семінарсько-залікової технології. Залік - форма розвитку учнів, їхньої самоосвіти і самонавчання, перевірки і контролю знань і умінь, передбачених програмою. На жаль, дані форми засвоєння матеріалу не знайшли ще належного застосування в практиці викладання суспільних дисциплін старшої школи. Тим часом, досвід педагогічної практики багатьох учителів показує їхню надзвичайну ефективність і раціональність використання. По змісту заліки класифікуються: розвиваючі (різноманітні питання і завдання дослідницького характеру); коригувальні; контролюючі. У залежності від педагогічних задач, визначається тип заліку. За формою організації заліки класифікуються в такий спосіб: усні, письмові, письмово-усні, комп'ютерні, диференційовані. У результаті застосування лекційно-семінарської системи занять у загальноосвітній школі, в учнів формуються основні організаційно-практичні уміння і навички. Потім у практику навчання вводяться колоквіуми, залікові уроки, що припускають уміння вільно орієнтуватися в засвоєному матеріалі, системно викладати його, висловлювати свою думку на основі аналізу різнопланової інформації. 2.3. Інтерактивні мультимедійні технології на уроках історії Можливості спільно використання елементів інтерактивного навчання і мультимедійних технологій Мультимедійні технології вигідно доповнюють інтерактивне навчання, так як: - дозволяють учневі проявити під час навчального процесу максимальну самостійність; -розширюються можливості творчості як вчителі, так і учня-охопити великий обсяг навчального матеріалу; - підвищується рівень використання наочності на уроці, як кількісний і якісний; - урок стає більш логічний і інформативний; -підвищується продуктивність уроку; -на уроці практично кожен учень отримує можливість висловитися, заздалегідь проаналізувавши запропоновану інформацію; - дають можливість легко і швидко сконцентрувати увагу учнів. Методичні прийоми Такі прийоми доцільно використовувати в наступних ситуаціях
У даній комп'ютерній програмі на екран виводяться мети уроку, основні етапи уроку, вибудовується ланцюг ілюстрацій, анімованих карт, виділених понять, в завершенні фільму учнів повертають до завдання, проблемного питання, отриманому ними на початку уроку, що дозволяє зробити остаточні висновки, систематизувати інформацію, засвоєну на уроці і провести етап рефлексії. Як приклад можна використовувати один з уроків в 10 класі на тему «Нова Економічна Політика» Перед учнями на початку уроку ставиться питання: -Які були позитивні і негативні наслідки НЕПу? Наприкінці уроку, після вивчення теми, учні відповідають на поставлене на початку уроку питання, згадавши причини прийняття, суть і наслідки Непу. Презентація, представлена на уроці з даної теми є повним конспектом для проведення уроку, він, з деякими зупинками, використовується протягом всього уроку.(див.додаток№2 на диску)
Поряд з переглядом фільму можна використовувати рубрику «персоналії», «терміни», «події», що також дає можливість доповнити досліджувану інформацію. Наприклад, при вивченні теми «Перша російська революція» перед переглядом фільму учням дається завдання: -виділити основні причини події; -основний привід для початку революції -особливості виступів: які групи населення проявили максимальну активність, які - ні і чому? - В якому середовищі виступи стали новим незвичайним явищем? Такі ж прийоми можна використовувати при вивченні теми « Друга світова війна»,» Чернобильська катастрофа», «Холокост»
Даний методичний прийом доцільно використовувати при вивченні військових подій для того, щоб зіставити сили протиборчих сторін, можливий результат подій. Наприклад, при вивченні тем «Російсько-японська війна», «Перша світова війна»,« Велика Вітчизняна війна », аналіз статистичних даних дозволяє порівняти сили протиборчих сторін, можливий результат подій, з якими труднощами доведеться зіткнутися однієї з воюючих сторін, позначити джерела переваги однієї сторони над іншою.
використання якого дозволяє швидко сконцентрувати увагу учнів не тільки на хронології, причини і наслідки тих чи інших подій, не тільки засвоїти документальний матеріал, але також дозволяє відчути суть епохи, її особливості, неповторність, побут. Даний вид роботи дуже зручний для повторювально-узагальнюючих уроків, полегшує учню роботу з документальним матеріалом. Матеріал подається учневі у ненав'язливій формі, але при цьому ефективно засвоюється. Наприклад у презентації «Киевская Русь в IX-X вв» (див.додаток№3 на диску)
дає можливість отримати уявлення про геополітичне розташування тієї чи іншої держави, формує навички роботи з картою, уміння користуватися легендою карти\КАРТИ битв.doc (див.додаток №4) 6. Самостійна підготовка учнями мультимедійного матеріалу дозволяє учневі самостійно детально опрацювати зібраний матеріал, представити його однокласникам і пояснити його основні детальні моменти. Наприклад учні 11класу підготували мультимедійну презентацію до уроку « Страны ближнего Востока»..\Страны Ближнего и Среднего Востока.ppt ( див.додаток № 5на диску ) 7. тестування знань, Дозволяє провести рефлексію на будь-якому етапі уроку. Наприклад урок – презентація по темі « Великі географічні відкриття». Після проходження певного етапу уроку учням пропонується серія питань, які слідують по черзі і пов'язані безпосередньо з пройденої темою або певним етапом уроку. ( див.додаток № 6 на диску ) Спільне використання представлених вище методичних прийомів дозволяє зробити процес навчання як можна більш продуктивним. На таких заняттях кожен учень вносить у процес засвоєння навчального матеріалу свій індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, вміннями, ідеями, способами діяльності. Матеріал, представлений на уроці використовується виключно у наочній формі, що сприяє концентрації уваги. Робить урок цікавим, що запам'ятовується, а найскладніший матеріал зрозумілим для учня. Висновок Таким чином, виокремленні педагогічні чинники сприяють оптимізації навчального процесу, який побудовано на базі сучасних технологій навчання. Впровадження сучасних технологій навчання викликає суттєві динамічні зміни у викладацькій діяльності, збільшується роль педагогічної культури викладача як суб'єкта управління в навчальному процесі. Ці зміни носять циклічний характер, тісно пов'язаний з життєвим циклом нововведення та залежать від дії особистісних поглядів вчителя. Основними чинниками ефективного впровадження сучасних технологій навчання впливають не тільки на збереження вже наявного досвіду, а на його трансформацію й перехід в іншу якість. Тут неминучими є ризик не оптимальності або навіть нежиттєздатності запропонованого, необхідність ревізії застарілих норм і ролей, а доволі часто - кардинальна їх зміна. Для виявлення останніх необхідне впровадження експертних систем (оцінок) на кожному з етапів сучасних технологій навчальної діяльності. Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках історії, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Отже на сучасному етапі формування суспільства виникає нагальна потреба використання сучасних технологій навчання в освітній діяльності. Список літератури
Додаток№1 Тема: ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
Хід уроку I. Організаційний момент. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів:
III. Вступне слово вчителя. Історія українського народу знала чимало трагічних подій, але те, що сталося в Україні в 1932–1933 рр., не має аналогів в історії цивілізованого людства. Без війни, без епідемії, без стихійного лиха загинули мільйони ні в чому не винних людей. Ще донедавна навіть згадувати ці події було небезпечно. Державна влада намагалася знищити пам’ять про ті страшні роки. Події пояснювалися згідно з офіційною версією колективізації. Але пам’ять про те, що було насправді, жила і живе в народі. Група ваших однокласників отримала завдання: використовуючи різні джерела, дослідити цю трагедію, з’ясувати передумови, причини, масштаби, трагічні наслідки Голодомору 1932–1933 рр.; розглянути питання про дослідження й визнання Голодомору в Україні та за кордоном. Вони підготували проект "Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу”. IV. Вивчення нового матеріалу. Проходить у вигляді захисту проекту. Група учнів отримала випереджальне завдання – підготувати проект "Голодомор 1932–1933 рр.” З цією метою перед ними було поставлено такі завдання:
Учням заздалегідь було запропоновано дати відповідь на проблемне питання: Чому голод 1932–1933 рр. називають Голодомором, геноцидом українського народу? Хто причетний до вирішення проблеми:
Орієнтовні завдання: Статистики:
Історики:
Юристи:
Журналісти:
Літературознавці:
Випереджальні завдання:
V. Підсумки уроку. Сьогодні ви проаналізували трагічну сторінку історії українського народу, з’ясували передумови, причини, масштаби і трагічні наслідки Голодомору 1932–1933 рр. Зробили спробу з’ясувати міру вини тодішнього керівництва країни. Цього вимагає правда історії, вимагає наш час. Адже тільки з урахуванням уроків минулого ми можемо йти в майбутнє. Правда про голод потрібна не лише тим, хто пережив його, а й вам, молодому поколінню, бо ви творите і творитимете історію для наших нащадків, а це – пам’ять народу. Забути не можна, щоб не допустити повторення цієї страшної трагедії. VI. Домашнє завдання. Алгоритм діяльності вчителя
Додатки №2,3,4,5 у вигляді презентацій на диску |
|
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
|
Використання інтерактивних технологій у методичній роботі Слід зазначити, що інтеграція традиційних та інтерактивних методів значно підвищує ефективність методичної роботи. Інтерактивні... |
Жук Ю. О. Використання засобів нових інформаційних технологій для... Використання засобів нових інформаційних технологій для графічного репрезентування |
|
Роль інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні фізики Використання персональних компютерів та програмно-методичних комплексів сприяло появі нового, дуже цікавого способу співпраці між... |
Розвиток творчих компетентностей учнів через використання інтерактивних... Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа №4 з класами вечірньої очної форми навчання м. Тернівки» |
|
Використання нових інформаційних технологій на уроках історії Уроки історії сприяють формуванню в учнів історичної свідомості, критичного мислення, сучасному прогнозуванню майбутнього, а так... |
Психолого-педагогічні основи використання інтерактивних технологій... Всі погодяться з думкою, що ті зміни, які ми спостерігаємо в різних сферах життєдіяльності людини і суспільства, вимагають від системи... |
|
Завдання, над яким працює кафедра Використання комп’ютерних та тестових технологій у процесі викладання історії та правознавства |
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ... МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ |