Василюк Юлія Василівна,
учитель-методист, учитель історії
Івано-Франківського обласного ліцею-інтернату
для обдарованих дітей із сільської місцевості,
Семкіяш Михайло Степанович,
учитель-методист, учитель історії
Надвірнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4
Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області,
Островський Валерій Васильович,
завідувач відділом суспільних дисциплін
лабораторії суспільно-філологічних дисциплін
Івано-Франківського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти
Міжнародні відносини у другій половині ХХ століття
Програма профільного курсу. 11(12) клас
Пояснювальна записка
Програма курсу «Міжнародні відносини у другій половині ХХ століття» для 11 класу суспільно-гуманітарного профілю заповнює вільну нішу, котра є характерною для підручників з новітньої історії. Адже такі важливі проблеми другої половини ХХ століття, як причини «холодної війни», агресія СРСР проти окремих країн соціалістичного табору, американо-в’єтнамська, радянсько-афганська, арабо-ізраїльські війни, загроза світовому порядку з боку неофашизму та лівого екстремізму в шкільній літературі висвітлюються недостатньо. Тому запровадження цього курсу відзначається на сьогодні науковою новизною й навчально-виховною актуальністю.
Мета курсу. 1. Висвітлити з позицій об’єктивізму та історизму визначальні тенденції міжнародних відносин другої половини ХХ – початку ХХІ століття, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки між найважливішими фактами, подіями та явищами цього періоду.
Розвивати у школярів уміння переносити засвоєні знання в нову ситуацію, застосовувати їх на практиці; працювати з історичними джерелами, науковою та довідковою літературою; критично оцінювати основні історичні категорії, зіставляти, порівнювати, висловлювати щодо них свою думку.
Виховувати серед учнівської молоді світоглядно-політичні орієнтири, спрямовані на етично високі ідеали державотворця, потребу відстоювати свої переконання, що базуються на засадах гуманізму та демократії; формувати риси толерантності, поваги до інших поглядів, культур, розуміння взаємозалежності і динамічності світового розвитку.
Особливості, структура та зміст програми. В умовах профільної школи дана програма стане вдалим доповненням до основного курсу всесвітньої історії. Вона складена у відповідності до програми загальноосвітніх навчальних закладів з всесвітньої історії для 11(12) класу і суттєво доповнює її, враховуючи вікові можливості учнів та зважаючи на особливості їх розвитку. Програма розкриває причини «холодної війни», агресію СРСР проти окремих країн соціалістичного табору, арабо-ізраїльську, американо-в’єтнамську, радянсько-афганську війни, перебіги найскладніших міжнародних конфліктів, розглядає проблематику загрози світовому порядку з боку неофашизму та лівого екстремізму тощо. Усі теми програми подано в логічній послідовності. Кожен змістовий блок містить вимоги до загальноосвітньої підготовки школярів.
Програма розрахована на 17 годин для учнів 11(12) класів історичного профілю. Учитель може змінювати їх кількість на вивчення різних тем, не порушуючи логіки перебігу історичного процесу.
Запропонований до програми список літератури допоможе учителям й учням глибше засвоїти відповідну тематику, краще підготуватися до проведення дискусій, круглих столів, наукових конференцій.
Зрозуміло, що учитель, опираючись на власний педагогічний досвід, внесе в кожне заняття свої елементи, коригуючи, поєднуючи, розвиваючи або доповнюючи наведені змістові категорії. Під час проведення уроків педагогам варто взаємопов’язувати минуле із сьогоденням, проводити аналіз сучасних політичних подій. У час, для котрого характерні значна динаміка подій й альтернативність викладу інформації про них, важливо подати матеріал доступно і науково, з дотриманням принципів історизму та об’єктивності, із застосуванням підходів прогнозування чи передбачення.
Зміст навчального матеріалу
|
Вимоги
до загальноосвітньої підготовки учнів
|
Урок 1. Вступ. Структура і завдання курсу. Основні тенденції розвитку міжнародних відносин другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Проблеми у світовій політиці. Міжнародний тероризм.
|
Учні повинні знати і вміти:
пояснювати необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти;
розкривати основні тенденції розвитку міжнародних відносин другої половини ХХ – початку ХХІ століття;
визначати поняття і терміни (демократія, тоталітаризм, національно-визвольний рух, регіональні конфлікти, міжнародний тероризм, біполярний світ, наддержава, багатополюсний світ) та використовувати їх у мовленні;
описувати проблеми сучасної світової політики;
висловлювати особистісне ставлення до міжнародного тероризму
|
Тема 1. Міжнародні відносини у 40 – 60-х рр. ХХ століття
|
Урок 2. Початок «холодної війни». Створення воєнно-блокової системи. Підсумки, наслідки та уроки Другої світової війни. Світоустрій після Другої світової війни. Створення Організації Об’єднаних Націй (ООН): мета та завдання. Сталінські принципи демократії й мирного співіснування. Післявоєнний устрій світу «по-фултонськи». Американські заходи «стримування комунізму».
Створення воєнно-блокової системи: Організація Північноатлантичного Договору (НАТО) і Організація Варшавського Договору (ОВД).
Берлінські та Карибська кризи у контексті радянсько-американських стосунків.
Рух прихильників миру.
Рух неприєднання.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (створення ООН, початок «холодної війни», утворення НАТО та ОВД, розгортання Берлінських та Карибської криз), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни («холодна війна», «залізна завіса», принципи мирного співіснування, фултонська промова, біполярний світ, «доктрина Трумена», план Маршалла, Берлінські кризи, НАТО, ОВД, «маккартизм», Карибська криза, «рух неприєднання», гонка озброєнь) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 3. Близькосхідна проблема: шляхи врегулювання. Причини конфліктної ситуації на Близькому Сході. Створення держави Ізраїль та палестинське питання. Арабо-ізраїльські війни. Імовірні дипломатичні та військові шляхи розв’язання арабо-ізраїльського протистояння.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (створення держави Ізраїль, перетікання палестинського питання, розгортання арабо-ізраїльських воєн), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (демаркаційна лінія, сіоністський рух, Декларація Бальфура, арабо-ізраїльські війни, арабо-ізраїльський конфлікт, палестинські біженці, шестиденна війна, голокост, палестинська проблема) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 4. Індо-пакистанський конфлікт. Корейська й американо-в’єтнамська війни. Причини конфлікту на півострові Індостан. Створення держав Індії і Пакистану. Кашмірська проблема. Шляхи розв’язання індо-пакистанського конфлікту.
Рішення Потсдамської конференції щодо Кореї. Рішення Женевської конференції щодо В’єтнаму. Корея, В’єтнам в епіцентрі стратегічних планів США та СРСР. Дві Кореї, два В’єтнама: війни і їх наслідки.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (створення держав Індії та Пакистану, розгортання Кашмірської проблеми, проведення Потсдамської та Женевської конференцій, розгортання корейської та американо-в’єтнамських воєн, укладення Паризької угоди), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (проблема Кашміру, демаркаційна лінія, індо-пакистанський конфлікт, індо-пакистанські війни, Женевська угода, громадянська війна, агресія, план 34а, Національний фронт визволення Південного В’єтнаму, в’єтнамізація війни, Паризька угода, КНДР) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 5. Революції в Угорщині та Чехословаччині. Румунія – дисидент у соціалістичному таборі. Особливості побудови соціалізму в країнах соціалістичного табору.
Революція 1956 р. в Угорщині та її наслідки.
«Празька весна» 1968 року та її наслідки.
Ліквідація монархії і встановлення комуністичного режиму в Румунії. Особлива політика Н. Чаушеску.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (розгортання революційних подій в Угорщині та Чехословаччині, становлення комуністичного режиму в Румунії), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (режим революція 1956 року в Угорщині, «Празька весна», демократична революція, інтервенція, режим, культ особи, «геній Карпат», румунізація, бюрократизація, корупція) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті М. Ракоші і Н. Чаушеску, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 6. Узагальнювальний (конкурс знавців «Що? Де? Коли?»)
|
|
Тема 2. Міжнародні відносини у 70 – 80-ті роки ХХ століття
|
Урок 7. Розрядка міжнародної напруженості у 1970-х роках. Гельсінський процес. Передумови розрядки. Врегулювання кордонів в Європі. Покращення радянсько-американських взамин. Домовленості між СРСР і США (ПРО, ОСО-1, ОСО-2). Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі. Рішення наради та її історичне значення.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (підписання двосторонніх домовленостей між СРСР і США, проведення Гельсінської наради, укладення Гельсінських угод), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (наддержава, гонка озброєнь, розрядка, воєнно-стратегічний паритет, ПРО, ОСО-1, ОСО-2, Гельсінський заключний акт, Декларація принципів) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела (міждержавні угоди) та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 8. Війни в Афганістані. Квітнева революція 1978 року. Переворот 1979 року. Радянська агресія проти Афганістану: громадянська війна та позиція США. Політика «національного примирення» М. Наджибулли та моджахеди. Етнічні протистояння та перемога талібів. Таліби, Північноатлантичний Альянс і антитерористична коаліція країн світу. Сучасні проблеми Афганістану.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (розгортання квітневої революції, здійснення перевороту, початок і закінчення радянської агресії проти Афганістану, уведення військ Північноатлантичного Альянсу в Афганістан), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (квітневий переворот, Демократична Республіка Афганістан, рух моджахедів, політика «національного примирення», Талібан, антитерористична коаліція) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 9. Революції в Ірані. Причини та наслідки «білої революції». Аятола Рухолла Хомейні. Причини та наслідки ісламської революції 1979 р. Ісламська республіка та антиамериканська кампанія. Ірано-іракська війна. Іран в контексті сучасної геополітики.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (розгортання «білої революції», початок ісламської революції, розгортання ірано-іракської війни), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни («біла революція», ісламська революція 1979р., політика вестернізації, «чорна п’ятниця», фундаменталізм, аятолла, шиїзм, велика ісламська культурна революція, шаріат, багатополюсний світ) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичну постать аятоли Рухолли Хомейні, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 10. Кіпрський та англо-аргентинський конфлікти. Причини конфліктів.
Розмежування Кіпру. Резолюції Ради Безпеки ООН та позиція США. План ЄС щодо врегулювання кіпрської проблеми.
Англо-аргентинський військовий конфлікт. Позиція Ради Безпеки ООН. США і англо-аргентинський військовий конфлікт.
Наслідки конфліктів.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (розгортання ситуації щодо Кіпру, перетікання англо-аргентинського військового конфлікту), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (греки-кіпріоти, турки-кіпріоти, кіпріотські біженці, «чорні полковники», диктатор, агресія, Турецька республіка Північного Кіпру, військова хунта, «тетчеризм») та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 11. Узагальнювальний (урок-вікторина)
|
|
Тема 3. Міжнародні відносини наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття
|
Урок 12. Розпад СРСР і соціалістичної системи. «Нове мислення» радянського керівництва у міжнародних відносинах. Договори між СРСР та США. Ліквідація Організації Варшавського Договору. Кінець «холодної війни». Нова система європейської безпеки.
Розпад СРСР: причини й наслідки.
Співдружність Незалежних Держав (СНД) та Росія.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (започаткування курсу на «нове політичне мислення», укладення договорів між СРСР та США, ліквідування ОВД, падіння СРСР, створення СНД), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни («нове політичне мислення», «холодна війна», політика національного примирення, СНД) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті М. Горбачова, Р. Рейгана, Б. Єльцина, В. Путіна, Б. Клінтона, Дж. Буша використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 13. Об’єднання Німеччини. Розпад Югославії. Причини і наслідки листопадової революції 1989 р. в Німецькій Демократичній Республіці. Питання об’єднання Німеччини у контексті міжнародних відносин. Об’єднання Німеччини.
Причини і передумови кризи Югославської федерації. Розпад Югославії. Міжетнічні конфлікти та війни на території колишньої Югославії. Балкани в сучасній системі міжнародних відносин.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (розгортання листопадової революції в НДР, об’єднання Німеччини, падіння Югославії, розгортання міжетнічних конфліктів на Балканах, проведення міжнародного трибуналу в Гаазі), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (культ особи, листопадова революція 1989 р. в НДР, Берлінська стіна, СФРЮ, етнічний конфлікт, етнічні чистки, миротворча операція, операція НАТО «Союзна сила», Дейтонська угода, Косовська проблема, міжнародний трибунал в Гаазі, мусульманський сепаратизм, великоалбанська ідея) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 14. Конфлікт у Перський затоці. Причини і наслідки ірако-кувейтського конфлікту. Резолюції Ради Безпеки та ультиматум ООН. Операція «Буря в пустелі». Військові дії США та Великої Британії проти режиму Саддама Хусейна. Наслідки війни для Іраку, регіону, США, світу.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами (розгортання ірако-кувейтського конфлікту, розгортання воєнних дій проти режиму Саддама Хусейна), визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (ісламський фундаменталізм, екстремізм, крайній авторитаризм, агресія, «Буря в пустелі») та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 15. Міжнародні відносини на початку ХХІ століття (урок-дискусія). Провідні гравці геополітики (США, Росія, Китай, ЄС, Японія): протиріччя і перспективи взаємостосунків.
Регіональні конфлікти: роль і функції міжнародних організацій.
Ефективність антитерористичних спецпідрозділів у вирішенні проблеми міжнародного тероризму: реалії та альтернативи.
Неофашизм – виклик на початку третього тисячоліття.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами, що стосуються теми уроку, визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни (глобалізація, інтеграція, наддержава, міжнародний тероризм, антитерористичний спецпідрозділ, миротворча операція) та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 16. Незалежна Україна у системі міжнародних відносин. Україна в умовах глобалізації. Участь у миротворчих процесах. Курс на євроатлантичну інтеграцію. Українсько-російські взаємини у кінці ХХ – на початку ХХІ століття. Взаємовідносини із державами пострадянського простору. Непослідовність української зовнішньої політики: причини, прояви, наслідки, шляхи пошуку.
|
Учні повинні знати і вміти:
називати дати подій та події за датами, що стосуються теми уроку, визначати їх хронологічну послідовність та віддаленість від сьогодення;
визначати поняття і терміни, що стосуються теми уроку, та застосовувати їх у мовленні;
характеризувати історичні постаті, які стосуються теми уроку, використовуючи історичні джерела;
називати історико-географічні об’єкти, що стосуються теми, показувати їх на карті та встановлювати їх взаєморозміщення;
обирати історичні джерела та використовувати їх для опису фактів, подій та явищ теми уроку;
установлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати факти, події, явища, що стосуються теми уроку;
висловлювати особистісне ставлення щодо фактів, подій, явищ теми уроку
|
Урок 17. Узагальнювальний
|
|
Література
Антонюк О. У сфері економіки // Політика і час. – 2000. – № 9–10. – С. 63–67.
Бабкіна О., Горбатенко В. Політологія. – К.: Академія, 2001.
Бжезінський 3. Холодна війна та її наслідки // Політика і час. – 1993. – № 1. – С. 51.
Білецький В. Десять років, які потрясли нас // Політика і час. – 2001. – № 7. – С. 13–14.
Бойко О. Історія України. – К.: Академія, 2001.
Бунич И. Пятисотлетняя война в России. – Т. 1. – К.: А.С.К., 1997.
Бурлацкий Б. Вожди и советники. – М.: Политиздат, 1990.
Вагман М., Вукина Н., Мирошникова В. 100 знаменитих тиранов. – Харьков, 2003.
Васильєв И. Кувейт: 20 дней в августе // Эхо планеты. – 1990. – № 39. – С. 12–13.
Вольський В. Латинская Америка. – М.: Политиздат, 1990.
Генц А. Будапешт, 1956 г. // Новое время. – 1991. – № 35–36. – С. 19–23.
Дубнов В. Дуга невидимого фронта // Новое время. – 2000. – № 42. – С. 22.
Духовна велич України. – К.: Просвіта, 2004.
Дюрозель Ж. Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів. – К.: Основа, 1995.
Экономическое обозрение. Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 18.
3арубіжні українці. – К.: Україна, 1991.
Іваницька О. Новітня історія Європи та Америки. – Вінниця, 2003.
Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. – К., 1997.
Кириченко В. С. Альєнде і А. Піночет. Моделі розвитку Чилі // Український історичний журнал. – 1992. – № 3. – С. 74–83.
Кравченко А. Куда поворачивать левых // Эхо планеты. – 1990. – № 46. – С. 410.
Маначинський О. Вузол зав’язаний талібами // Політика і час. – 2001. – № 12. – С. 42–51.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945–1970 роки). – К.: Либідь, 1999.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980–2000 роки). – К.: Либідь, 2001.
Мирошникова В., Мирошникова Д. 100 знаменитих политиков. – Харьков: Фолио, 2002.
Мочерний С., Устенко С. Людина та закони її розвитку // Економіка України. – 2004. – № 10. – С. 17–25.
Муратов В. Операция «Вихрь» // Новое время. – 1991. – № 49. – С. 28–31.
Орлик И. Запад и Прага в 1968 г. // Новая и новейшая история. – 1996. – № 3. – С. 7–8.
Пасховер О. Радянсько-афганська війна триває // ПІК. – 2002. – № 9. – С. 38–39.
Романова З. Латинская Америка: комплекс финансовых проблем // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 10. – С. 97–105.
Севастьянов О. Документы советского руковордства о положении в Афганистане (1979–1980) // Новая и новейшая история. – 1996. – № 3. – С. 91–95.
Смрковский Й. Прага–Москва–1968, Август // Новое время. – 1991. – № 34. – С. 22–24.
Сто великих битв. – М.: Вече. – 1998.
Табачник Г. Последние хозяева Кремля. – Ростов-на-Дону.: Профпресс, 1995.
Харенберг Б. Хроника человечества. – М.: Большая энциклопедия. – 1996.
|