Доповідна записка про концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості

Про Концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості Рішення колегії Міністерства освіти України 26.06.96 р. № 9/5—4 Заслухавши і обговоривши інформацію заступника мі­ністра Савченко О. Я. про концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарова­ності, колегія ухвалює: 1. Затвердити Концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості (до­даток- 1), 2. Головному управлінню загальної середньої освіти спільно з Інститутом змісту і методів навчання, Міністер­ством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій організувати обговорення Концепції. 4. Концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості надруку­вати в “Інформаційному збірнику Міністерства освіти України”. 5. Головним управлінням загальної середньої освіти (В.П. Романенко), вищої освіти (М. Ф. Степко), управлін­ням шкіл-інтернатів та дитячих садків (В.П. Покась), еко­номіки і фінансування (Л.Г. Шматок), Інституту змісту і методів навчання (В.М. Доній) під час розробки нормативно-правових документів передбачити сприятливе фінан­сування, матеріально-технічне, дидактичне забезпечення середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарова­ності. 6. Контроль за виконанням наказу покласти на пер­шого заступника міністра В.О.Зайчука. Голова колегії М. З. Згуровський Доповідна записка про концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості На виконання Закону України «Про внесення зміні до­повнень до Закону Української РСР «Про освіту». Дер­жавної національної програми «Освіта» (Україна XXI сто­ліття) в частині організації навчання здібної і обдарова­ної учнівської молоді та діяльності загальноосвітніх за­кладів для здібної і обдарованої учнівської молоді Міністерство освіти України спільно з Академією педагогіч­них наук України, Асоціацією працівників гімназій та ліцеїв України, Асоціацією керівників шкіл України підготувало концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості. Концепція розроблялась на підставі врахування кон­кретних історичних, соціально-економічних особливостей, які зумовлюють наявність специфічних відтінків практич­ного втілення ідеї, використання вітчизняних наукових, культурно-освітніх надбань, досвіду роботи гімназій, коле­гіумів, ліцеїв України, країн Європи, а також шкіл, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціалізо­ваних шкіл (їх у даний час на території України понад 6 тисяч) фізико-математичного, суспільно-гуманітарного, хіміко-біологічного, художньо-естетичного, економічного, педагогічного та інших профілів. Зазначена концепція створена у розвиток програми «Пошук, навчання і виховання учнівської молоді «Творча обдарованість» (1992), затвердженої Міністерством освіти України, Міністерством вищої та середньої спеціальної освіти України, Академією наук України, Міністерством України у справах молоді та спорту, матеріалів Міжна­родної конференції з проблем роботи гімназій і ліцеїв (Одеса—1992 р.), Всеукраїнської науково-практичної кон­ференції з проблем роботи середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів нового типу (1994 р.), всеук­раїнських семінарів з проблем роботи гімназій та ліцеїв (Донецьк— 1995 р.) та проблем обдарованості (Київ— 1993,1995 рр.). Структура і зміст Концепції визначались на основі тен­денцій розвитку науки, освіти як в Україні, так і зарубіж­них та міжнародних науково-освітніх центрів; аналізу роз­робки та впровадження європейських, міжнародних освіт­ніх проектів, програм; «Середня освіта для Європи», «За­хід — Схід», «Енергія — екологія — діалектика» тощо. Гімназії, ліцеї, колегіуми, спеціалізовані школи розгля­даються як заклади освіти академічного рівня, спрямовані на покрашення вітчизняного освітнього простору. Вони по­єднують одиничне і загальне, особисте і громадське, реалі­зують логіку неперервної освіти. У цьому вбачається про­гресивно зростаюча функція самої освіти, наближення її до оптимальності, необхідної для формування демократичного, цивілізованого, духовного суспільства. Глибоке осмислення процесів, що відбуваються в них, різноманітність підходів і основ, наукових, практичних та організаційних рішень, показало наявність тенденцій під­вищення ролі освіти в суспільстві, пряме включення її в соціально-економічні процеси держави і сприяє концентра­ції наукового потенціалу для організації пошуку, відбору, навчання і виховання обдарованої учнівської молоді, за­безпечення творчої діяльності суб'єктів навчального про­цесу та визначення закономірностей і взаємозв'язків їх протікання. Критичний аналіз основних тенденцій становлення гім­назій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл в Україні показав, що визначальним у їх становленні є не тільки іні­ціатива педагогічних колективів, керівників закладів освіти, організацій, окремих осіб, а послідовна державна полі­тика, об'єднання зусиль державних органів управління, науково-дослідних центрів, громадських організацій та наукове, дидактичне, кадрове, матеріально-технічне, фінан­сове їх забезпечення при наявності відповідної законодавчо-правової бази. Особливо гострою на даний час є проб­лема функціонування загальноосвітніх закладів у формі акціонерних товариств або структур підприємницької діяльності закритого типу, з обмеженою відповідальністю, а також заснованих за національною, расовою чи релігій­ною ознакою. Ініціаторами таких підходів у більшості ви­падків виступають представники інших держав, зарубіж­них “науково-освітніх” центрів із «плаваючими» юридич­ними адресами. Такий підхід суперечить демократичним принципам побудови держави, міжнародним конвенціям і деклараціям про права людини та захист прав дитини, а та­кож нівелює законодавчий принцип держави — забезпе­чення гарантованого права дітей на повноцінну освіту. Переосмислення, впровадження нових підходів вимагає приведення статусу та організації діяльності середніх за­кладів освіти у формі шкіл-ліцеїв, шкіл-гімназій у відповід­ність із чинним законодавством України, науковим і ди­дактичним забезпеченням. Вирішення цих проблем потребує визначення єдиних критеріїв до трансформування сучасних наукових знань у зміст освіти та забезпечення на цій основі виховання гро­мадян України та формування в них політичної, економіч­ної, соціальної, духовної та професійної компетентності. Концепцією передбачається створення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості, засно­ваних на державній (загальнодержавна, комунальна), при­ватній та колективній формі власності при виконанні таких умов): створення концептуальних засад їх діяльності; наявність приміщення, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам для дітей відповідного віку; затвердження навчальних планів, програм, підручників, посібників; конкурсний добір педагогічних працівників; визначення системи пошуку, відбору та організації на­вчання здібної і обдарованої учнівської молоді. Поняття гімназії, колегіуму, ліцею, спеціалізованої школи визначались за такими параметрами: ступінь закладу вік навчання рівень освіти спеціалізація спеціалізована школа I-III II-III III 7/6-17 11-17 14-17 поглиблена підготовка -“- один або декілька предметів -“- гімназія II-III 11-17 поглиблена підготовка науково-теоретична; класична; гуманітарна колегіум III I-III 7/6-17 14-17 понад державний стандарт гуманітарна; суспільно-, прродничо-гуманітарна ліцей III 14-17 понад державний стандарт науково-природнича, науково-гуманітарна їх об'єднує те, що зазначені заклади формують склад учасників навчально-виховного процесу на основі конкурсного відбору та спрямовують свою діяльність на самороз­виток творчих здібностей суб'єктів навчально-виховного процесу. Головним завданням закладів освіти для розвитку творчої обдарованості є створення умов для розвитку здібної, обдарованої особистості. Здібність, обдарованість, талант розглядаються з філософської, історичної, соціально-економічної, геофізичної, психолого-педагогічної, біологічної та генетичної точок зору. Становлення і розвиток закладів освіти для обдарованої і здібної учнівської молоді, її підготовки до професій­ної діяльності є питанням державної ваги. Особливо важливою є підготовка в цих закладах май­бутніх фахівців для окремих галузей виробництва (важка промисловість, транспорт, сільське господарство), органів державного управління та професіоналів у економічній, правовій, педагогічній, медичній, військовій, науковій, ін­женерній та інших сферах діяльності. Потребують державного вирішення створення в облас­них центрах гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих загальноосвітніх закладів фізико-математичного, гумані­тарного, педагогічного, медичного, сільськогосподарського та інших профілів для здібної і обдарованої учнівської мо­лоді, у тому числі, інтернатного типу для учнів сільської місцевості. Актуальною є опіка закладами освіти для розвитку творчої обдарованості з боку вищих посадових осіб дер­жави та керівників місцевих органів державного управлін­ня тощо; встановлення почесних нагород, державних сти­пендій видатних діячів науки, культури, освіти і спорту для обдарованої учнівської молоді та формування право­вого поля для залучення додаткових фінансів, інвестування та надання кредитів закладам освіти за рахунок коштів та податків банків, комерційних структур, підприємств дер­жави. Концепція обговорювалась на засіданні правління Асо­ціації керівників шкіл України (2—-5 травня 1996 року), науково-експертної ради Міністерства освіти (15 травня 1996 року), комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (20 травня 1996 року). Заступник міністра О. Я. Савченко Концепція становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості Реформування системи освіти є основою національного відродження, відтворення інтелектуального потенціалу на­роду, виходу вітчизняної науки і техніки на світовий рі­вень, становлення державності, демократизації суспільства в Україні та гарантом прав і свобод громадян України. Процес державотворення в Україні виражається у ста­новленні українського народу як політичної нації, вихо­ванні громадян України, побудові демократичного суспіль­ства. На основі Конституції України, національної ідеї та наукових розробок забезпечується збереження і розширен­ня освітнього простору, створення можливостей для вибору навчанні у різних видах середніх закладів освіти, забезпе­чення на цій основі професійного становлення та інтелек­туального, духовного, культурного розвитку особистості. Урахування соціально-економічних, культурно-освітніх потреб суспільства, а також особливостей інтелектуаль­ного, психічного, біологічного розвитку особистості, інди­відуальних нахилів і здібностей учнів спонукає появу різ­них типів середніх закладів освіти, у тому числі гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл, навчально-вихов­них комплексів та об'єднань, заснованих на державній (загальнодержавна, комунальна), приватній та колектив­ній формах власності. Їх функціонування та розвиток будується на основі вітчизняних науково-теоретичних надбань та ідей провідних зарубіжних і міжнародних науково-практичних шкіл. Філософські, методологічні та психологічні засади Основні питання, які покликані вирішувати гімназії, колегіуми, ліцеї, спеціалізовані школи, пов'язані із завдан­нями сучасної освітньої системи: задоволення потреб суспільства в становленні та розвитку творчих, діяльних, обдарованих громадян, оновлення національної свідомості, збереження духовності, збагачення та розвиток інтелек­туального потенціалу нації. Визначний вплив на їх функціонування мають філософські, науково-теоретичні, соціально-економічні, психолого-педагогічні теорії, ідеї, підходи Г.С. Сковороди, Т. Г. Шевченка, К. Д. Ушинського, Г.І. Ващенка, М.І. Пирогова, С. Ф. Русової, Г. С. Костюка, А. С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, педагогів-новаторів та представників сучас­них науково-педагогічних шкіл. Становлення середніх закладів освіти для розвитку творчої обдарованості визначається інноваційними проце­сами в суспільстві, науці й технології, економіці й техніці, екології, формах організації виробництва й управління. Вони зумовлюють формування структурних революцій у виробничих силах, які, в свою чергу, стають вихідною базою для докорінних змін в економічних і соціальних від­носинах, в духовному житті суспільства. Становлення середніх закладів освіти відбувається з урахуванням того, що сучасний світ є екологічною, економіко-технологічною, історико-соціальною, полікультурною системою взаємозв'язків, взаємовпливів, суперечностей. Розширення комунікаційних, транспортних та Інформацій­них систем, побудова науково-, матеріально- та технічно-ємних центрів, зростання міжнародної інтеграції при роз­в'язанні спільних проблем веде до співробітництва мільйо­нів людей, які мають відчувати себе частиною взаємоза­лежного, динамічного світу, нести відповідальність за його долю. Логічно-обумовлене прагнення нації до збереження культурних надбань, традицій, особливостей, не повинно вести до національної ізоляції. Його можна висловити: «коріння народне — віти світові». Розуміння світу як єдиної системи багатогранних форм існування культур, мов. Ідей, поглядів, усвідомлення цієї різноманітності і єдності зумовлюють необхідність вихо­вання в молоді таких людських якостей, як честь, гідність, патріотизм, а також толерантність, повага до інших куль­тур, релігій, поглядів. Зростає пріоритет загальнолюдських цінностей, гуманістичних і антропософських домінант. За­своєння світової культури крізь призму національної сприяє вихованню світогляду громадянина України, платного діяти не тільки у своїй національній державі, а й у світі, Стає актуальним також формування міжнаціональної або багатокультурної свідомості, під якою розуміється не лише діалог культур, а й усвідомлення різниці у мисленні та психології різних етносів. Охоплюючи усі ці аспекти, філософія розвитку гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл, посилюючи культуротворчу функцію освіти, визначає розвиток обдарованої учнівської молоді: почуття шанування своєї Батьківщини; національної свідомості; розуміння потреб особистості; співтовариства, держави і світової цивілізації; уяв­лення про множинність образів світу; здатність неупереджено сприймати інші культури, системно мислити, творчо і відповідально діяти. Відповідно до сучасних освітніх концепцій функціонування гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл будується на принципах: демократичності, гуманізації, гу­манітаризації, природо- і культуровідповідності, єдності національного і загальнолюдського, розвиваючого харак­теру навчання і виховання, співробітництва, співтворчості вчителя і учня, відкритості і динамічності освіти, диферен­ціації та індивідуалізації навчання і виховання, оптимізації навчально-виховного процесу, безперервності та на­ступності освіти. Філософські, методологічні, психологічні засади станов­лення середніх закладів освіти для розвитку творчої обда­рованості формуються на основі такої ієрархії понять: задатки—спадкові анатомо-фізіологічні особливості, які є основою для розвитку на їх ґрунті здібностей; здібності — індивідуальні особливості, що дозволяють за сприятливих умов більш успішно оволодіти тією чи ін­шою діяльністю, розв'язати певні завдання; обдарованість — специфічне поєднання здібностей висо­кого рівня, а також інтересів, потреб, яке дозволяв викону­вати певну діяльність на якісно високому рівні, відмінному від умовного «середнього рівня»; творча обдарованість—індивідуальний творчий, мотиваційний і соціальний потенціал, що дозволяє отримати високі результати в одній (або більше) із таких сфер; інтелект, творчість, соціальна компетентність, художні, пси­хологічні та біологічні можливості; талант—система якостей, особливостей, яка дозволяє особистості досягти видатних успіхів в оригінальному здій­сненні творчої діяльності. Місце гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл у системі середніх закладів освіти Завдання полягає в тому, щоб побудувати таку варіативну мережу середніх закладів освіти для розвитку твор­чої обдарованості, яка б відповідала загальнолюдським цінностям та інтересам особистості, суспільства, держави; була саморозвиваючою, самовідтворюючою і служила під­вищенню рівня освіти та якості знань учнів. Це передба­чає побудову диференційованої системи освіти та органі­зацію навчання і виховання обдарованої учнівської молоді не тільки у гімназіях, колегіумах, ліцеях, спеціалізованих школах, а й у загальноосвітній школі трьох ступенів, поза­шкільних закладах, учнівських творчих, наукових об'єднан­нях та культурно-освітніх установах за місцем проживання. Враховуючи специфіку пошуку, відбору, навчання і ви­ховання обдарованої учнівської молоді, практичні напрацювання спеціалізованих, профільних шкіл, міжнародний досвід, гімназії, колегіуми, ліцеї, спеціалізовані загально­освітні заклади розглядаються як інноваційні середні за­клади освіти академічного рівня за статусом, теоретичним, змістовним, кадровим, технологічним та фінансовим забез­печенням. Поняття їх суті як закладу освіти академічного типу носить ємний, збиральний характер: в ньому акуму­люється інтегрована єдність всіх глибинних, закономірно пов'язаних елементів змісту об'єкта в його протиріччях, в причинно-наслідкових відношеннях, зародженні, розвитку і в тенденціях в майбутнє. Будучи суттєво відмінними за напрямками, профілями, структурою, кількістю років навчання, а також належністю і підпорядкованістю — середні заклади освіти для розвит­ку творчої обдарованості мають подібні властивості завдя­ки меті, завданням, принципам і спільним ознакам у спо­собах організації. Такий підхід сприятиме формуванню різнорівневих на­вчальних програм, стимулюватиме розвиток педагогічної думки, вибачатиме перспективи реалізації “Я і Ми —кон­цепції”, розвитку середніх закладів освіти та створюватиме можливість побудови системи освіти з урахуванням наявності різних рівнів інтелектуально-розвивальних се­редовищ. Пріоритетними є напрямки, які розкривають особли­вості становлення і розвитку середніх закладів освіти в за­лежності від професійної спрямованості на окремі галузі виробництва (важка промисловість, транспорт, сільське господарство), підготовку учнівської молоді до роботи в органах державного управління або конкретних видів про­фесійної діяльності економічної, педагогічної, медичної, військової, наукової, інженерної та конструкторської. Місце гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл визначається на підставі законодавче закріпленої системи середніх закладів освіти України: Основним видом середніх закладів освіти є середня за­гальноосвітня школа трьох ступенів: перший — початкова школа, другий — основна школа, що забезпечує базову за­гальну середню освіту, третій — старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту. Спеціалізована школа забезпечує поглиблене вивчення одного або декількох предметів, курсів учнями віком від 7(6) до 17 (18) та від 11(12) до 17 (18) років. Гімназія — середній заклад освіти другого-третього сту­пеня, що забезпечує загальнокультурну, науково-теоретичну, гуманітарну підготовку обдарованих і здібних учнів. Колегіум — середній заклад освіти, що забезпечує здобуття освіти понад державний освітній мінімум і гумані­тарну, суспільно-гуманітарну, гуманітарно-природничу підготовку талановитої учнівської молоді певного регіону або України. До колегіуму зараховуються учні, як правило» після закінчення школи другого ступеня. Ліцей — середній заклад освіти, що забезпечує здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум, здійс­нює науково-практичну підготовку здібної і обдарованої учнівської молоді. Ліцеї працюють з учнями, які вже за­кінчили 8 класів загальноосвітньої школи (4-й клас гімназії) або мають базову загальну середню освіту. Одночасно передбачається функціонування закладів освіти для розвитку творчої обдарованості у виді навчально-виховних комплексів, об'єднань, наприклад: школа — дитячий садок, середній заклад освіти — вищий навчало ний закладі середній заклад освіти — вищий навчальний заклад—науково-дослідний інституту середній заклад освіти — вищий навчальний заклад — науково-виробниче об'єднання. Гімназії, ліцеї, колегіуми, спеціалізовані школи створюються при виконанні таких умов: визначенні концептуальних засад їх діяльності; наявності приміщення, яке відповідає санітарно-гігіє­нічним вимогам для дітей відповідного віку; затвердженні навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників; конкурсному доборі педагогічних працівників; створенні системи пошуку, відбору, організації навчан­ня та виховання здібної і обдарованої учнівської молоді. Формування мережі гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціа­лізованих шкіл проводиться із розрахунку, що в них може навчатися у: м. Києві — 5—7 відсотка; обласних центрах — 3—5 відсотка; промислових та енергетичних містеч­ках з населенням понад 100000 чол. — 2—4 відсотка; сільській місцевості — до 3 відсотків від загальної кількості учнів даного віку. На базі зазначених закладів організовується робота районних, обласних, державних семінарів, гуртків, факуль­тативів, заочних форм навчання, надання індивідуальних консультацій та навчання за індивідуальними планами для учнів із сільської місцевості. Становлення гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізова­них шкіл проводиться поетапно: підготовчий (розробка кон­цепції, статуту, навчальних планів, програм, критеріїв по­шуку і добору здібної і обдарованої учнівської молоді та педагогічних кадрів, реєстрація статуту, визначення юри­дичної адреси, джерел фінансування та матеріально-тех­нічного оснащення); організаційний (прийняття рішення засновником про створення закладу освіти, визначення ме­ти і завдань його діяльності, дидактичне та інформаційне забезпечення); апробаційний (організація навчально-ви­ховного процесу, практична перевірка та впровадження змісту освіти, формування колективу, аналіз роботи, коре­гування та окреслення перспектив діяльності); технологіч­ний (функціонування на основі результатів апробації). Визначення змісту освіти Гімназії, ліцеї, колегіуми, спеціалізовані школи, неза­лежно від форми власності, працюють за навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, роз­робленими, з урахуванням і конкретизацією профілю за­кладу освіти та затвердженими Міністерством освіти Ук­раїни. Вони розробляються на основі поєднання теорій фор­мальної і матеріальної освіти; дидактичного енциклопе­дизму і академізму, формалізму і утилітаризму; класичності та реалізму; практичної спрямованості змісту освіти і забезпечення саморозвитку, самовизначення особистості та універсальних способів її діяльності. Формування змісту освіти у гімназіях, колегіумах, лі­цеях, спеціалізованих школах спрямоване на відтворення духовного і інтелектуального потенціалу України, розвиток національної культури, утвердження духовної єдності ук­раїнського народу. Пріоритетним є трансформування сучасних наукових знань у зміст освіти та забезпечення на цій основі духов­ної, політичної, економічної, соціальної та професійної ком­петентності громадян України. Доцільно також враховувати, що зміст освіти закладу освіти значною мірою визначає і закладає основу перспек­тив створення, відтворення та нарощування наукового, еко­номічного, кадрового потенціалу держави, розробки екологічно-чистих технологій, відродження і утвердження на­ціональної культури, духовної єдності українського народу, його інтеграції із європейським та міжнародним спів­товариствами та виходу вітчизняної культури, науки, еко­номіки і техніки на світовий рівень. Зміст освіти в гімназіях, колегіумах, ліцеях, спеціалізо­ваних школах будується на основі державних стандартів середньої освіти, регіональних, етнокультурних та націо­нальних традицій українського народу. Вивчення україн­ської та рідної мови, українознавства, освітніх галузей «Словесність», «Суспільствознавство», «Природознавство», «Художня культура», «Технології» тощо, направлено на формування в учнівської молоді національної свідомості, функціональної грамотності і виховання психічно і фізич­но здорового покоління. Особливе місце у формуванні змісту освіти відводиться розробці єдиних державних стандартів, «базового ядра знань» та національному компоненту і його зв'язку з етно-середовищем. Через розкриття кращих здобутків духовної і матеріальної культури народу, його традицій, звичаїв, обрядів, ремесел, народних промислів у ньому відобра­жається те, що стало надбанням світової культури. Вивчення української та рідної мови і літератури, народознавства, історії України та рідного краю, географії України, пред­метів природознавчого та художнього циклів має різнобічно відображати національні особливості, носити етнічне забарвлення і сприяти формуванню в учнях національної самосвідомості. Визначення змісту освіти потребує введення нових пред­метів, профільних курсів, факультативів, занять за інтере­сами. Це зумовлює встановлення базового та варіативного компонентів освіти, який визначається центральними орга­нами державного управління освіти на підставі співвідношення відповідно 70—80 (базовий) до 30—20 (варіатив­ний) відсотків. Суб'єкти навчально-виховної діяльності Головним завданням гімназій, колегіумів, ліцеїв, спе­ціалізованих шкіл займає створення оптимальних умов для розвитку здібної, обдарованої особистості. Евристична діяльність закладу освіти забезпечується добором педагогічних працівників, їх духовними і цінніс­ними орієнтаціями, відповідністю дій гуманістичним прин­ципам, науково-професійною підготовкою. Виконання зав­дань гімназій, колегіумів, ліцеїв, спеціалізованих шкіл зумовлюється визначенням основних функцій творчої діяль­ності педагогічного працівника, до яких належать: аксіологічна, інформаційно-спрямовуюча, операційна, актуалізую­ча, діагностуюча, стимулююча, контролююча. Творча діяльність суб'єктів навчально-виховної діяль­ності передбачає нові підходи до організації процесу пі­знання, наукового насичення і реалізації змісту освіти, інформаційного забезпечення, модернізації форм, методів і засобів навчально-виховного процесу, реалізації на прак­тиці принципів педагогіки співробітництва, педагогічної гармонії, створення умов для творчої атмосфери, постій­ного самоаналізу діяльності. Наявні теорії та методики тестування не дають об'єк­тивної картини про стан, особливості формування і роз­витку особистості, домінантні якості в різних її проявах та конкретній сфері. Представники вітчизняної науки дотри­муються думки про необхідність застосування комплексу психолого-педагогічних вимірників та інструментаріїв ви­значення рівня обдарованості та інтелекту. Особливої уваги, аналізу потребує визначення впливу високого інформаційного, інтелектуального та змістовного рівнів освіти на формування колективу закладу освіти. Домінуюче значення має самовизначення цінності внутріш­нього механізму обдарованості, самопізнання учнем його власних потенційних можливостей. Цьому у більшості ви­падків сприяє запровадження курсів: «Інтелектуальний розвиток», «Твої можливості», «Учись учитися», «Пізнай себе», «Психологія таланту» тощо. Важливим завданням педагогічного управління форму­ванням та розвитком обдарованої особистості є пошук най­більш ефективних форм організації роботи учнівської мо­лоді, діяльності органів самоуправління. Передбачається участь представників науково-дослідних установ та батьків в організації учнівського колективу закладів освіти та створення тимчасових творчих колективів за інтересами. На базі гімназій, колегіумів, ліцеїв, спе­ціалізованих шкіл доцільно започатковувати втілення та розробку програм «Інтелект», «Здоров'я», «Пошук», «Твор­чість», «Поезія», «Журналістика». Специфіка організації навчально-виховного процесу Управління організацією навчально-виховного процесу зумовлюється його метою та завданнями і будується на основі принципів плановості, циклічності, послідовності, наступності, нормування, оптимізації і наукової організації, психологічного забезпечення, перспективності, прогнозування, стимулювання та комплексності функціонування. Управління закладами освіти для розвитку творчої обдарованості спрямоване на забезпечення ефективного функціонування та взаємодії всіх їх підрозділів з метою досягнення стратегічних та тактичних цілей діяльності. Для забезпечення раціонального управління середнім закладом освіти, організації наукової і методичної роботи у гімназії вводяться посади заступників директора з навчальної, виховної, наукової, методичної, господарської роботи, практичного психолога, соціального педагога та клас­них керівників. Самовизначення, саморозвиток обдарованої особистості потребує умілого використання різноманітних форм орга­нізації навчально-виховного процесу. Гімназії, колегіуми, ліцеї, спеціалізовані школи пла­нують свою роботу самостійно. Робота закладу освіти упо­рядковується за допомогою плану роботи. Він регламентує діяльність кожного члена колективу закладу освіти, підви­щує вимогливість до них, сприяє організованості і чіткості в роботі. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальний план. Специфіка організації навчально-виховного процесу ви­значається згідно вікових особливостей учнів, мети ство­рення та плану і режиму роботи, циклічності, насиченості та тривалості навчання, наявності структурних підрозді­лів, періодичності участі в інтелектуальних та спортивних змаганнях (олімпіади, турніри, конференції, конкурси, теле-, радіовікторини, заочні форми навчання), міжшкіль­них, міжрайонних факультативах, семінарах, а також си­стематичності проведення творчого тренінгу, інтелектуаль­них змагань. Виважених підходів потребує використання, поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять, інноваційних технологій та проектування, кон­струювання, моделювання (теоретичне і технічне), пошуково-дослідницької роботи, у тому числі літньої навчально-дослідницької практики та інших видів інтелектуальної навчальної діяльності. Рекомендується ширше використо­вувати розвивальні форми організації навчальної діяль­ності учнів: захист творчих завдань, екскурсія, заняття в лабораторіях, позакласна робота (наукові товариства, малі академії, творчі студії), а також стажування, практика на базі навчальних і наукових лабораторій, на виробництві. Матеріально-технічне, фінансове забезпечення Фінансово-господарська діяльність гімназії, колегіуму, ліцею, спеціалізованої школи здійснюється на основі дер­жавної політики в галузі освіти та перспективних напрям­ків розвитку науки, освіти і економіки. Джерелами формування їх кошторису є: кошти заснов­ника (ів); кошти місцевого/державного бюджету, що надхо­дять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі державних стандартів освіти; кош­ти, отримані від надання зазначеним закладом додат­кових освітніх послуг; прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і гос­подарств, від здавання в оренду приміщень, споруд, обладнання; кредити банків; добровільні грошові внески і по­жертвування підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних юридичних і фізичних осіб. Гімназія, колегіум, ліцей, спеціалізована школа пра­цюють за індивідуальним штатним розписом, затвердженим засновником (ами). Кількість учнів у них визначається з розрахунку: гімназія — 650—850 учнів; колегіум — 250—450 учнів; ліцей — 350—450 учнів; спеціалізована школа — 850—950 уч­нів. У сільській місцевості можлива менша наповнюваність закладів освіти. Наповнюваність класів не може становити більше 25 учнів. Під час вивчення української мови, історії, математи­ки, інформатики, профільних предметів та фізичної куль­тури передбачається поділ класів на дві, а під час занять в іноземної мови — на три групи. Для здійснення статутних повноважень заклад освіти використовує можливості комерційних банків, фірм, під­приємств, організацій, добродійних фондів, асоціацій, профспілок тощо. У закладі освіти утворюється фонд загального обов'яз­кового навчання (фонд всеобучу), який формується з ура­хуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів засновників та бюджету в розмірі не менше одного відсотка витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел. Кошти фонду загального обов'язкового навчання (фон­ду всеобучу) закладу освіти зберігаються на рахунку в установах банків і витрачаються відповідно до кошторису, що затверджується директором закладу освіти. Не вико­ристані за звітний період кошти фонду вилученню не під­лягають і використовуються за призначенням у наступному році. Облік і витрачання коштів фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу) провадиться закладом освіти у порядку, що передбачений для бюджетних коштів. Контроль за правильним витрачанням коштів фонду загального обов'язкового навчання (фонду всеобучу) здійснюють засновник (и) та органи державної виконавчої влади. Кошти закладу освіти зберігаються на його рахунках в установах банків і знаходяться у повному його розпо­рядженні. Не використані за звітний період кошти вилу­ченню не підлягають за умови виконання закладом розра­хункових показників його розвитку, якщо інше не передбачено законодавством. Заклад освіти має право користуватись: інвестиціями, коротко- і довготерміновими кредитами. Короткотерміновий кредит використовується закладом для здійснення його поточної діяльності. Довготерміновий кредит використовується для зміцнення матеріально-технічної та соціально-культурної бази, з наступним погашенням кре­диту за рахунок коштів закладу; право придбавати і орендувати, необхідне йому обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послу­гами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичних осіб; фінансувати за рахунок власних коштів за­ходи, які сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу; здавати в оренду майно.

Схожі: