Кольористика
Яскравим засобом самовираження є колір. Крім самого кольору необхідно враховувати ще ряд його характеристик: вагу, напрям, розміщення, обриси, фон, температуру кольору, взамопідсилюючі кольори, одночасний світловий контраст, виразність.
Вага
Вага залежить від місця розташування деталі чи предмета. Елемент, розташований в центрі композиції або близько до нього, важить менше, ніж інші. Деталь у верхній частині здається важчою, ніж внизу, а розташована з правого боку має більшу вагу, ніж з лівого. Вага залежить і від розміру, більший предмет буде і виглядати важчим. Червоний (теплий) колір важчий блакитного (холодного), а яскраві і світлі кольори важчі темних. Наприклад, щоб взаємно врівноважити чорне і біле, необхідно щоб площа чорного простору була трохи більшою білого. На вагу впливають також форма предмета і напрямок сприймання об'єктів. Правильна геометрична форма завжди виглядає важчою, ніж неправильна - при порівнянні однакових за вагою і за кольором кулі, квадрата і трикутника найбільш важким здасться куля.
Напрямок
Напрямок так само, як і вага, впливає на рівновагу, тобто на створення загального враження від предмета. Дуже важливо зрозуміти і запам'ятати, що у витягнутих формах, просторова орієнтація яких відхиляється від горизонталі або вертикалі на невеликий кут, цей напрям стає чільним. Найпростіший і доступний приклад цього правила - трохи зміщений шов на панчохах зі швом!
Права і ліва сторони
Проблема виникає в зв'язку з асиметрією правого і лівого. Будь-який предмет, розташований праворуч, виглядає важче лівого. Фахівці вважають: все, що розташоване ліворуч, має більше значення для спостерігача, ніж те, що розташоване в центрі або праворуч. Згадайте, де стоїть трибуна оратора, де відбувається головна дія на сцені: посередині, а частіше зліва. Це явище пов'язують з домінуванням лівої півкулі кори головного мозку, в якому містяться вищі мозкові центри - мова, читання та письмо.
Обрис
Чим далі від нас фігура знаходиться, тим менше ми бачимо деталей і тим більше вловлюємо лише обриси. І наша уява може домальовувати те, чого ми не бачимо. Але підозрюємо, що воно там є (напр.. задня сторона м’яча).
Фігура і фон
Щоб створити приємний для спостерігача образ, необхідно пам'ятати, що ми постійно маємо справу з фігурою або «плямою» на фоні.
Поверхня, укладена в межах певних кордонів, набуває статусу фігури, тоді як навколишня її поверхня розглядається в якості фону. Поверхня, що володіє меншою площею, теж часто стає фігурою. Важливі фактори, що впливають на феномен «фон - фігура», - текстура, колір, розташування, обсяг. Наприклад, частини, розташовані внизу, мають тенденцію бути візуально ближчими до глядача, тобто мають більшу вагу, а значить, найчастіше виявляються «фігурою» на більш легкому фоні. Це ж відноситься і до кольору: короткохвильові (холодні) кольори, перебуваючи «далі» від об'єкта, ніж довгохвильові (теплі), насамперед червоний, частіше виглядають фоном, ніж фігурою. Опуклості зазвичай сприймаються фігурами, а вигнутості - фоном.
Температура кольору
Цікава спроба згрупувати кольору в категорії «теплий і холодний». Прийнято вважати, що червоний, помаранчевий і жовтий кольори - теплі, а зелений, блакитний, синій і фіолетовий - холодні. Червоно-помаранчева частина спектра дійсно містить в собі більше теплової енергії, ніж синьо-зелена, і встановлено експериментально, що позитивні емоції роблять нас більш чутливими до червоного і жовтого, а негативні - до синього.
Нас, притягують теплі кольори і утримують на відстані холодні. Наприклад, червоний завжди виглядає розташованим ближче, а блакитний далі від нас. Деякі кольори викликають ілюзію розширення, а інші - ефект скорочення. Темний предмет виглядає меншим, ніж світлий, незважаючи на однакові розміри. Встановлено, що чорний диск на білому фоні виглядає на 1 / 5 менше, ніж білий на чорному тлі.
Взаємопідсилюючі кольори
Термін «взаємопідсилюючі кольори» дуже популярний в мистецтвознавстві. Завжди відзначається виняткова роль цих кольорів у створенні колірної гармонії.
Зазвичай ними називають три пари: червоний - зелений, синій - оранжевий, жовтий - фіолетовий, не беручи до уваги, що кожне з них включає в себе великий діапазон колірних тонів і не всякий зелений є взаємопідсилюючим до всякого червоного.
Будучи ж зіставлені, ці пари представляють найбільш гармонійні поєднання і взаємно підвищують насиченість і світлин один одного, не змінюючи тон кольору.
Одночасний світловий контраст
Суть явища в тому, що світла пляма на темному тлі здається ще більш світлою (позитивний контраст), а темна на світлому - темнішою (негативний контраст), чим вони є насправді. Кольори в контрасті віддаляються один від одного. Наприклад, жовтий на помаранчевому світлішає, зеленіє, холоднішає. Помаранчевий на жовтому червоніє, темніє, теплішає.
Виразність кольору
Всі кольори знаходяться між полюсами: жовтого (найбільш близького денного світла) і синього (найбільшого відтінку темряви).
Позитивні або активні кольори - жовтий, оранжевий, червоний - створюють активний жвавий настрій.
Синій, червоно-синій, фіолетовий - негативні пасивні кольори - настрій тужливий, безтурботний, м'який, спокійний.
Червоний, емоційний, хвилюючий, стимулюючий колір. Це колір королівської влади, він об'єднує всі кольори. У чисто червоному - благородство, він створює враження як серйозності і переваги, так і принади та грації.
Жовтий - спокійний, безтурботний, веселий, чарує. Жовтий колір володіє легкістю, виробляє тепле враження і викликає благодушний настрій. Його можна використовувати для вираження сорому і презирства. А, на думку російського живописця В. Кандинського, жовтий колір ніколи не несе в собі глибокого значення. Жовтий у нього здатний висловити насильство, марення божевільного, а яскраво-жовтий асоціюється зі звуком горна.
Оранжевий дає очам відчуття теплоти і соковитості. Яскраво-оранжевий виробляє шок - уособлює силу, енергію, честолюбство, тріумф.
Синій - холодний, порожній, але виражає спокій. Темно-синій - занурення в глибокі роздуми про всі речі, які не мають кінця. Блакитний колір створює спокій, а фіолетовий викликає занепокоєння, нетерпіння і навіть безсилля.
|