Інформація і повідомлення. Поняття інформації. Властивості інформації. Поняття шуму. Способи подання повідомлень. Види повідомлень. Неперервні і дискретні повідомлення. Оцінювання і вимірювання інформації


Скачати 1.77 Mb.
Назва Інформація і повідомлення. Поняття інформації. Властивості інформації. Поняття шуму. Способи подання повідомлень. Види повідомлень. Неперервні і дискретні повідомлення. Оцінювання і вимірювання інформації
Сторінка 14/16
Дата 15.03.2013
Розмір 1.77 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Поліморфізм

Поліморфізм означає залежність поведінки від класу, в якому ця поведінка викликається, тобто, два або більше класів можуть реагувати по різному на однакові повідомлення. Наприклад, якщо Собака отримує команду голос(), то у відповідь можна отримати Гав; якщо Свиня отримує команду голос (), то у відповідь можна отримати Хрю.

Візуальне програмування -програма, в якому для передачі сематики вик більш як один вімір.

Використання середовища візуального програмування (наприк­лад, Visual Basic) дозволяє поєднати «старий», математико-алго-ритмічний, і «новий», інформаційно-технологічний, підходи до навчання інформатики, які до цього часу існували в одному курсі прак­тично незалежно один від одного. Повна відмова від математико-ал-горитмічного підходу призвела б до скорочення інтелектуально-ло­гічного аспекту навчання, в той же час відмова в'щ вивчення сучасних

інформаційних технологій ускладнила би формування основ загаль­ної інформаційної культури.

Крім того, системи візуального програмування є провідниками об'єктно-оріентованоїтехнопогїі Microsoft та ідеології ресурсів, які ви­користовуються спільно, а з іншого боку пропонує користувачеві струк-туровану, а також просту та зручну мову запису і налагодження про­грам, що використовуються як при створенні нових програм, так і для програмування в офісних продуктах Microsoft.

Програмування в середовищі Visual Basic суттєво відрізняється від програмування в процедурних, процедурно-орієнтованих мовах про­грамування, а також мовах логічного програмування.

До основних принципів середовищ візуального програмування, які відрізняють їх від процедурних, слід віднести:

  • відокремлення елементів (об'єктів) програми, які пов'язані з інтерфейсом користувача, від її алгоритмічної частини;

  • швидкість і простота створення, модернізація інтерфейсу про­грам, в якому використовуються готові елементи (блоки), що реалізу­ють деякі великі функції (процедури) управління програмою;

  • використання вже існуючих кодів, описаних іншими мовами про­грамування.

Система візуального програмування базується на ідеї подійно-орі-єнтованого програмування: програмасукупність об'єктів реально­го або віртуального світу, з кожним з яких пов'язаний деякий обме­жений набір подій. При відбуванні кожної події форми і елементи управління можуть деяким чином «реагувати» на них відповідно до написаного програмного коду, який створюється користувачем для кож­ного об'єкта окремо. Програмний код пов'язаний з формами (вікнами) і елементами управління та використовується для реалізації відповід­ної реакції програми на дії користувача або відбування системної події.

Стандартне програмування традиційно орієнтується на послідов­ний опис деякого конкретного процесу, тому написання програм є кро-піткою працею програміста. В такому процесі необхідно детально опи­сувати кожний крок, передбачений програмою. Одним з недоліків такого стилю є те, що той, хто складає програму, повинен до програ­ми все записати сам. У програмуванні, що орієнтоване на реакції на події, замість детального опису кожного кроку програміст повинен вка­зати, як слід реагувати на різні події (чи дії користувача), до яких, на­приклад, можна віднести вибір вказівки, клацання кнопкою миші, пе­реміщення миші тощо. На одні з подій можна передбачити деяку реакцію, інші—просто проігнорувати. При цьому створюється не одна велика програма, а кілька програм, які складаються із набору взаємо­діючих процедур, що управляються користувачем.

Використання середовища візуального програмування вже при складанні найпростіших програм надає можливість учням одразу спо­стерігати наслідки своєї роботи, що дуже важливо на перших кроках


31 Локальна мережа Iнтранет. Вивчення основних послуг Інтернет у локальній мережі Iнтранет.-
Інтранет - Внутрішньокорпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати як автономна мережа, що не має доступу ззовні.

Комп'ютерна мережа, що використовує технології інтернет, але в той же час є приватною корпоративною мережею. Мережа підтримує сервіси Інтернет, наприклад, такі, як електронна пошта, веб-сайти, FTP-сервери і т.д., але в межах корпорації. Інтранет-мережа, підключається до зовнішніх мереж, у тому числі і до Інтернет, як правило, через засоби захисту від несанкціонованого доступу.

Назвемо його ресур­си, які стають доступними за допомогою провайдера.
1. Гіпертекстова система WWW (World Wide Web) - глобальна система поши­рення інформації, в якій для пошуку та перегляду файлів застосовуються гіпертекстові зв'язки. V Електронна пошта - засіб обміну повідомленнями, який нагадує роботу звичайної пошти, але значно переважає її за швидкістю доставки пові­домлень. S Віддалений доступ до мережі - забезпечує доступ до вашого комп'ютера з будь-якого, підключеного до Інтернету. Ви можете переглянути вашу елек­тронну пошту, виконати пошук у БД свого комп'ютера тощо. S Тематичні конференції Usenet - це електронні дошки, куди учасники конфе­ренції можуть передавати повідомлення й отримувати відповіді на них. S Розмова в мережі або IRC (Internet Relay Chat) - спілкування співбесід­ників шляхом уведення тексту з клавіатури.
2. Голосове спілкування і відеоконференції - надає можливість двом і біяьлЛ абонентам чути і бачити один одного. Для проведення голосових та ві~гі« конференцій абоненти повинні мати певне обладнання (мікрофон, динами* відеокамеру) і програмне забезпечення.
3 FTP (File Transfer Protocol - протокол передавання файлів) - передава а програм і файлів даних між комп'ютерами глобальної мережі.

Деякі з наведених вище термінів можуть бути незнайомими для вас, але _м них ітиметься в наступних параграфах.


32. Інформаційні системи і технології в економіці як науковий і технічний напрямок. Інформаційні системи (означення). Розвиток ІС. Інформаційні технології (означення). Покоління ІС. Забезпечувальні підсистеми ІС. Функціональні підсистеми ІС. Класифікація ІС за інтелектуальним рівнем та за областю застосування. Класифікація ІС за системотехнічною ознакою та за організаційною формою.

Інформаційні системи і технології в економіці (ІСіТвЕ) – науковий і технічний напрямок, який вивчає проектування, експлуатацію і розвиток інформаційних технологій і систем, що автоматизують управління економічними системами.

Предметом ІСіТвЕ є інформаційні технології і системи в різних формах їх застосування в економічних галузях.

Під інформаційними системами (ІС) будемо розуміти сукупність технічних, програмних, інформаційних і людських ресурсів, використовуваних для опрацювання інформації і видачі результату користувачу.

Інформаційні технології (ІТ) – це сукупність методів і засобів створення та використання інформаційних ресурсів на базі обчислювальної та комунікаційної техніки і широкого застосування математичних методів. Тому їх ще називають інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ).

Інформаційні ресурси – це формалізовані знання, ідеї , які мають потенціальну цінність для використання при управлінні економічними системами.

Надалі поняття "Автоматизована система"(АС), “Автоматизовано інформаційна система” (АІС) та “Інформаційна система” (ІС) будемо вважати синонімами.

Покоління ІС

Розвиток ІС, які використовуються в економіці як для розв’язування окремих економічних задач, так і для автоматизації процесів управління різного рівня, відбувався відповідно до змін у складі забезпечувальної частини ІС та її функціональних можливостей. Такий розвиток технологічних засобів опрацювання інформації обумовив поступову зміну поколінь інформаційних систем.

Системам 1-го покоління ІС був притаманний позадачний підхід до формування інформаційного та програмного забезпечення, що призвело до матем. та інформац. надмірності.

Такі ІС носили назву Системи опрацювання даних у зарубіжній термінології та літературі та Автоматизовані системи управління (АСУ) - у вітчизняній термінології.

Системи 2-го покоління ІС покоління базувалися на використанні баз даних, що давало змогу здійснити спільне використання даних для розв’язання різних задач. Такі ІС називались Управлінські ІС у зарубіжній термінології та АСУ - у вітчизняній термінології.

Системи 3-го покоління ІС у своєму складі мають не лише бази даних, а й бази моделей та алгоритмів, що зумовлює усунення надмірностей як даних, так і обчислень. Такі ІС називаються Системами підтримки прийняття рішень (СППР) у зарубіжній і вітчизняній термінології.

Забезпечувальні підсистеми ІС

1.Технічне забезпечення , яке об’єднує комплекс технічних засобів, що реалізують отрим., реєстр., підготовку, введення, опрацювання, виведення, зберігання та передавання даних;

2. Програмне забезпечення – сукупність програм та програмної документації, призначених для функціонування, налаштовування та контролю працездатності ІС.

3. Інформаційне забезп, яке об’єднує інформац ресурси та засоби ведення інформац бази.

4. Організаційно-методичне заб. – охоплює сукупність документів, які визначають структуру керованого об’єкта та ІС, технологію функціонування ІС.

5.Матем заб.–сукупність матем.методів,моделей та алгоритмів,призн.для розв’язання задач ІС.

6. Лінгвістичне забез. – сукупність мовних засобів для формалізації природної мови, опису інформації та спілкування користувачів із засобами авт.-зації під час функціонування ІС.

7. Правове забезп. – сукупність правових норм, які слугують для юрид обґрунтування створення і функціонування ІС і визначають юридичний статус результатів її функціонування.

8. Ергономічне забезп. – сукупність засобів, методів і вимог, спрямованих на створення найсприятливіших умов роботи користувачів в ІС.

Функціональні підсистеми ІС

Функціональна підсистема ІС – це відносно самостійна частина системи, виділена за певною ознакою, яка відповідає конкретним функціям і задачам управління:

- підсистеми виробничого менеджменту;

- підсистеми керування персоналом;

- підсистеми бухгалтерського обліку тощо.

Класифікацію ІС можна виконувати за багатьма ознаками:

1. За інтелектуальним рівнем. Ця ознака класифікації характеризує здатність ІС виробляти рішення певного рівня складності. За цією ознакою розрізняють:

- Інформаційно-довідкові ІС. Призначені для пошуку і видачі довідок за наявною інформацією в базах даних;

- Інформаційно-обробні ІС. Відносяться до класу систем обробки даних і є найбільш поширеними;

- Інформаційно-аналітичні ІС. Це системи динамічного аналізу даних і підтримки прийняття рішень.

- Інформаційно-управлінські ІС. Ці ІС орієнтовані на генерацію рішень, що реалізуються автоматично або особою, яка запускає прийняте рішення.

- Експертні ІС. Ці ІС використовуються для накопичення і опрацювання знань. Рішення відповідають рішенням досвідчених фахівців (експертів).

2. За системотехнічною ознакою. Ця ознака класифікації визначає системну складність і співпідрядність складових ІС. Загальноприйняті елементи цієї класифікації показано на Рис.1.

3. За областю застосування . Такою ознакою характеризуються багатофункціональні ІС установ і малих підприємств:

- АСУП – автоматизовані системи управління підприємством;

- АСУ ТП – автоматизовані системи управління технологічним процесом;

- АСУ ТПВ – автоматизовані системи управління технічною підготовкою виробництва;

- АСНД – автоматизована система наукових досліджень;

- САПР – система автоматизованого проектування;

- Установчі (офісні) ІС.

4. За організаційною формою:

- Персональні АРМи – АРМ конкретного фахівця;

- Локальні ІС – мережева ІС, яка базується на локальній інформаційній мережі відділу або підприємства, і використовується групою фахівців;

- Регіональна ІС – мережева ІС, яка базується на регіональній інформаційній мережі або мережі корпорації;

- Глобальна ІС використовує глобальну інформаційну мережу.

Можливе використання інших ознак у системі класифікації ІС, зокрема:

- ІС можуть бути реального часу або масштабного часу;

- ІС можуть бути орієнтовані на оперативне (транзакційне) опрацювання даних або на аналіз даних (підтримка прийняття рішень).

33. Склад і структура НІКТ. Технології офісних ІС. Технології ІС з розподіленою обробкою. Технології інформаційно-аналітичних систем. Приклади. Технології СППР. Приклади. WEB – технології. Case –технології. Експертні системи. Геоінформаційні технології.

Для побудови сучасних інформаційних систем (ІС) в економічних галузях господарської діяльності малих, середніх, великих підприємств, державних органів використовуються наступні НІКТ:

- технології офісних ІС;

- технології ІС з розподіленим опрацюванням даних;

- технології інтегрованих автоматизованих систем управління (ІАСУ);

- технології інформаційно-аналітичних систем і систем підтримки прийняття рішень (СППР);

- WEB–технології;

- CASE–технології автоматизованого проектування ІС;

- геоінформаційні технології;

- технології експертних систем і систем штучного інтелекту;

- технології штучних нейромереж тощо.

Технології офісних ІС широко застосовуються для автоматизації офісних робіт наступних напрямків:

- організація роботи офісу і управління документообігом;

- підготовка, опрацювання, збереження, пошук електронних документів, що включають текст, аудіо, відео, мультимедіа тощо;

- підготовка і тиражування паперових документів (видавничі системи, офісна поліграфія тощо).

Технології ІС з розподіленим опрацюванням даних, орієнтовані на багатокористувацьку роботу. Частина функцій системи виконується на комп’ютерах-серверах, частина – на клієнтських комп’ютерах. Широке поширення отримали файл-серверна і клієнт-серверна технології розподіленого опрацювання даних. При цьому сфера застосування файл-серверної технології – колективні ІС з невеликою кількістю користувачів, обмеженими інформаційними потоками даних і невисокою швидкістю їх передавання. А клієнт-серверна технологія забезпечує високі швидкості передавання даних (10, 100, 1000 Мбіт/сек), а також багаторівневу ієрархію управління з локальними або централізованими накопичувачами.

Технології ІАСУ забезпечують побудову багаторівневих інформаційних систем великого підприємства й окремих його філій.

Технології інформаційно-аналітичних систем і СППР призначені для аналізу результатів певного виду діяльності (зокрема, економічної, фінансової) і формування та прийняття відповідних обґрунтованих рішень. Зокрема, до інформаційно-аналітичних технологій відносяться технології багатовимірного аналізу, так звані OLAP-технології ( On Line Analytical Procession). Основу технології багатовимірного аналізу даних започаткував Код Е.Ф. (E. F, Codd) у 1993 р. Однією з головних характеристик таких технологій є багатовимірність моделі даних, яку називають гіперкуб моделі даних: дані параметризуються кількома вимірами. Так, дані щодо продажу у великій торгівельній компанії можна аналізувати у таких вимірах: час (день, тиждень, місяць, квартал, рік); географія (район, місто, область, країна); товар (фірма, виробник, тип товару, код товару); покупець (стать, вік) тощо.

На даний час розроблено досить багато інформаційно-аналітичних систем, сконструйованих з використанням OLAP-технології.

Наприклад, Нуperion OLAP, Elite OLAP, Oracle Express та інші. Їх використання дозволяє виконувати аналіз прибутковості, аналіз напрямків розвитку підприємств, аналіз продажу, аналіз становища на ринку, аналіз ризику, аналіз бюджету тощо.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) (англомовна назва DSS – Decision Systems) використовуються для надання допомоги в прийнятті складних рішень. Технологія цих систем базується на використанні складних математичних моделей. Термін DSS був запропонований у 1971 р. Горрі і Мортоном.

На даний час таких систем у світі розроблено сотні типів, наприклад, у США ринок програмного забезпечення СППР сягає мільярдів доларів. Вони використовуються в економіці, бізнесі, державному управлінні тощо.

Наприклад, СППР Visual IFPS/Plus, що була створена на початку 70-х рр. ХХ ст., згодом модифікувалася під клієнт-серверну платформу Windows NT, має вартість понад 15000 доларів і призначена для управління фінансами корпорацій, управління виробництвом, використовується в статистиці.

У країнах колишнього СРСР вивчення, використання існуючих і створення нових СППР почало розвиватись не так давно. На даний час на ринку України пропонується російськомовна СППР для маркетингових досліджень Marketing Expert.

До СППР спеціального призначення відносяться так звані виконавчі інформаційні системи (ВІС) або інформаційні системи для керівників (EIS – Еxecutive Information System). Їх використання допомагає виконавцям аналізувати важливі дані і приймати рішення. Зокрема, використання ВІС допомагає керівникам розробляти цілісне і більш точніше відображення діяльності як своєї організації, так і діяльності конкурентів, постачальників та споживачів або замовників.

Термін ЕІS виник в середині 80-х рр. ХХ ст. Першим продуктом цього напрямку була ВІС Pilot’s Command Center. Згодом вона еволюціонувала у програмне оточення для ВІС Pilot’s Decisiom Sypport S u ite, яке включає редактори, налагоджувачі, форматори екрану, мости, що з’єднують локальні мережі, OLAP-технології тощо. Іншими прикладами ВІС є Command EIS фірми Comshare – найбільш популярна, EIS-Epic фірми Epic SoftWare, Executive Decisions корпорації IBM.

WEB-технології Internet застосовуються в даний час при створенні локальних і регіональних розподілених IC. До них відносять мережі Intranet; Internet; офіс-сайт; віртуальний офіс; корпоративний портал; відео-конференції; мобільний офіс тощо. Так, використання Intranet на базі WEB-технології передбачає велику економію в порівнянні з існуючими технологіями. Їх використання дозволяє набагато простіше і дешевше забезпечувати велику частину функцій, що виконуються за допомогою сучасного групового програмного забезпечення. Крім того, комунікації на базі WEB-технологій дозволяють спростити, стандартизувати й здешевити доступ користувачів до ресурсів корпоративної мережі всієї організації.

Під CASE-технологіями (Computer-Aided SoftWare/System Engineering) розуміють сукупність технологічних і інструментальних засобів, використання яких дозволяє максимально систематизувати і автоматизувати всі етапи створення програмного забезпечення інформаційних систем та інших ділових і комерційних програмних продуктів.

На сьогодні інжиніринг ПЗ вимагає принципово нового підходу до всього “життєвого циклу ПЗ” як послідовності таких етапів розробки інформаційної системи:

· прототипування (макетування) ІС (від англ. prototyping);

· проектування специфікацій;

· контроль проекту;

· генерація кодів ІС;

· системне тестування ІС;

· супровід ІС.

Кожний з цих етапів повинен бути максимально автоматизований за допомогою CASE-технологій.

Прикладами інструментальних засобів створення інформаційних систем на основі CASE-технології є засоби BPWin та ErWin фірми PLATINUM technology. Так за допомогою BPWin створюють модель процесів підприємства. Цей засіб може поєднуватися із засобами імітаційного моделювання BPSimulator 3.0 фірми Systems Modeling Corporation. ErWin використовується для створення моделі даних, що пов’язуються з моделями процесів, засіб Platinum Model Mart – групова розробка моделей даних і моделей процесів, RPTwin – засіб для створення звітів.

Геоінформаційні технології (ГІТ) використовуються в інтегрованих ІС як засіб прийняття рішень з оптимізації управління територіальними ресурсами, сільським господарством, транспортом та іншими галузями, де необхідна прив’язка до просторово-координатних географічних даних.

Основні галузі застосування ГІТ:

- картографування;

- прийняття управлінських рішень;

- вивчення економічних, соціально-економічних, природно-ресурсних умов територій та їх економічна оцінка;

- інтерпретація матеріалів дистанційного зондування;

- оцінка наслідків стихійних лих;

- моніторинг забруднення навколишнього середовища тощо.

ГІТ в залежності від масштабів створення та використання можуть бути глобальними, загальнонаціональними, регіональними та міськими.

Технології експертних систем і систем штучного інтелекту

Технологія, що заснована на знаннях (інтелектуальна), передбачає впровадження в інформаційні системи та відповідні прикладні програми елементів штучного інтелекту, зокрема баз знань і правил виведення.

Інформаційні системи, що містять елементи штучного інтелекту, називаються інтелектуальними інформаційними системами. До таких систем належать експертні системи (ЕС) – вони повністю базуються на знаннях і правилах маніпулювання з ними.

Кілька років тому таким системам приділялась виключно серйозна увага. Були великі сподівання на використання експертних систем в організаційному управлінні. Є приклади успішного використання їх для розв’язування різноманітних бізнесових задач.

Наприклад, використання експертної системи Credit Authorizer’s Assistant компанії American Express дозволяє ідентифікувати «погані» ризики більш ніж серед 23 млн. власників кредитних карток і завдяки цьому скоротити на 60% витрати від обмінних операцій. Багато японських компаній зробили реальні інвестиції в експертні системи із суттєвим обсягом та виграшем. Проте цілком сподівання на розвиток та використання таких систем не справдилися.

Серед основних недоліків ЕС фахівці називають такі:

- ЕС працюють лише у вузько визначених проблемних доменах (галузях);

- ЕС не мають властивості "здорового глузду", "не можуть навчатися".

Сучасна концепція використання ЕС зводиться до того, що їх модулі мають застосовуватися всередині прикладних програм СППР і ВІС, при вивченні людиною-професіоналом або керівником певної проблеми, але автоматично робити вибір або розв’язувати проблему самостійно за допомогою таких систем не слід.

Технології штучних нейромереж

Останнім часом у розробці ІС застосовуються елементи штучного інтелекту – нейромережі, де імітується процес опрацювання сигналів і впливів зовнішнього світу живими організмами. Нейронні мережі розглядаються як “новий штучний інтелект”, що містить в собі великі потенційні можливості для переходу комп`ютерних систем на наступний рівень розвитку [3]. Інформаційні системи, в яких використовуються мережі простих перетворюючих елементів (процесорів), що легко адаптуються до виконання різних задач, називаються нейронними мережами. Нейронні мережі не програмуються, а «навчаються» того, як правильно реалізувати конкретну задачу, а отже в них подоланий головний недолік експертних систем. Наприклад, можна прогнозувати ціни для агенції нерухомості на основі нейронної мережі, яку "навчили" на великій кількості реальних продажів того, які фактори впливають на ціну нерухомості, і того, яке відносне значення має кожний з факторів.

Прикладна база нейронних мереж дуже велика: ідентифікація фальшивих кредитних карток, прогнозування змін на фондовій біржі, складання кредитних планів, розпізнавання різних образів, профілактика і діагностика захворювань, спостереження за технічним станом машин і механізмів, автоматичне управління рухом механізмів тощо.

Нейронна мережа є сукупністю простих перетворюючих елементів (нейронів або процесорів), від яких надходять сигнали один до одного через мережеві зв’язки з певними ваговими коефіцієнтами. Для кожного елемента мережі є правило підсумовування поступаючих сигналів (вхідних) і правило обчислення вихідного сигналу, яке називається функцією "активності".

Нейронна мережа "може навчатися" виконанню певної задачі. "Навчання" полягає в змінні значень вагових коефіцієнтів. Величина, на яку повинен змінитись ваговий коефіцієнт, обчислюється на основі певного правила. Існує багато різних правил "навчання". Часто використовуваним є дельта-правилом або правило Відроу-Хоффа (Widrow - Hoff rull), як його ще називають. Воно базується на простій ідеї зменшення різниці між значеннями "бажаного" і біжучого сигналів нейрона, наприклад мінімізації середньоквадратичної похибки.

Багато економічних задач моделюються за допомогою побудови прямих (або кривих) ліній за набором числових даних. Наприклад, можна аналізувати графіки виробництва, продажу товарів, попиту за попередні періоди, щоб оцінити, скільки продукції фірма виробить, продасть та ін. у наступні періоди.

Аналогічні постановки задач можуть виникати при прогнозуванні інфляційних процесів, динаміки курсів валют, котування акцій, інших цінних паперів тощо.



  1. Класифікація ІС в управління підприємством. Корпоративні ІС. Вузькоспеціалізовані ІС. Приклади. Проблеми впровадження.

В умовах ринкової економіки додатковими факторами, які сприяли появі сучасних інформаційних систем в управлінні підприємством, стали все більше зростаюча конкуренція і територіальна роздробленість великих західних і особливо транснаціональних корпорацій.

Перспективні типи інформаційних систем, які побудовані на клієнт-серверній архітектурі, поділяються на 2 основних класа: інтегровані та вузькоспеціалізовані системи.

1-й клас. До інтегрованих систем належать так звані корпоративні інформаційні системи (КІС).

Корпоративними інформаційними системами (КІС) будемо називати інтегровані інформаційні системи, які підтримують всі бізнес-процеси і всі управлінські процеси корпорації (підприємства).

КІС інтенсивно витісняють традиційні АСУП у сфері управління виробництвом, підтримують конкретні бізнес-процеси підприємств, виконуючи найбільш відповідальні функції такі як:

- складання і аналіз консолідованого балансу та аналітичних звітів;

- управління фінансами і персоналом,

- управління собівартістю,

- управління торгівельними операціями, тощо.

Характерною їх особливістю є здатність працювати в територіально розподілених структурах.

В Україні найбільшого поширення набули такі корпоративні ІС:

- система R3 компанії SAP AG;

- система «Галактика» корпорації Галактика;

- BAAN-IV – американсько-голландської компанії BAAN;

- SCALA шведської компанії Bestlutsmodeller AB;

- ORACLE Application – пакет бізнес прикладних програм американської корпорації ORACLE;

- ABD – інформаційна система української фірми «ИНЭК».

2-й клас є досить широким. Сюди можна віднести:

- ІС для автоматизації банківської діяльності;

- ІС, які використовуються в статистиці;

- ІС для фінансового і бухгалтерського обліку, наприклад, 1С:Підприємство, FinExpert, SoNet;

- ІС в маркетингу, наприклад, Project Marketing;

- ІС в інвестиційному менеджменті, наприклад, Project Expert, тощо.

Зауважимо, що кількість різновидів таких систем постійно збільшується, а діапазон функціональних можливостей розширюється.

В свою чергу, інтегровані ІС поділяються на малі, середні та великі (див. табл. 1).
Табл.1Класифікація систем управління підприємством(СУП)




Вузькоспеціалізовані ІС

Інтегровані інформаційні системи(КІС)

Малі

Середні

Великі

Системи управління підприємством

1С:Підприємство, БЕСТ,БЕСТ-4, БЕСТ-Маркетинг, RS-Bank ,Office Tools , АВ Офіс 2000 ,Парус, Компас, Віртуоз, X-DOOR ,DeloPro Супер менеджер, Акцент та ін.


Concorde XAL, Інфософт, Navision, Exact, Scala, Галактика, FinExpert, SunSystems, SyteLine, Axapta(Navision гол.)

J.D.Edwards, Platinum SQL,Miracle5

SAP R/3, Baan, Oracle Application

Складність впровадження

До 1 міс.

Поетапне, 4 міс. і більше

Поетапне, 6-9 міс.

Поетапне, складне, 9-12 міс.

Орієнтовна вартість

$200-5000

5-30тис.долл (для вітчизняних), 15-100 тис. долл. (для західних систем)


100 - 200 тис.долл.

100 тис.- 1 млн. долл.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

70. Вступ. Інформація та інформаційні процеси (3 год.)
ХХ ст. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Інформація та інформаційні процеси. Носії інформації, форми і способи подання...
Календарно-тематичні плани календарно-тематичні плани
ХХ ст. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Інформація та інформаційні процеси. Носії інформації, форми і способи подання...
Пояснювальна записка
Дані. Різновиди обсягу даних. Поняття про інформаційну надлишковість повідомлень. Способи подання і кодування повідомлень, двійкове...
35. Вступ. Інформація та інформаційні процеси (2 год.)
Носії інформації, форми і способи подання інформації. Види інформації. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Властивості інформації....
Календарно-тематичні плани календарно-тематичні плани
Носії інформації, форми і способи подання інформації. Види інформації. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Властивості інформації....
16. Методики навчання понять «інформація» ті «інформаційні процеси»
З'ясування питань про оцінювання і вимірювання інформації, про шум та взаємоперетворення інформації і шуму
Тема : Інформація. Повідомлення. Види та властивості інформації
Мета: Ознайомити учнів з місцем та значенням розділу „Вступ. Інформація та інформатика.”
Складові змісту спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність
...
2. Інформаційні процеси
Поняття про інформаційні процеси. Носії повідомлень. Форми та засоби передавання повідомлень. Опрацювання повідомлень. Кодування...
Розглянуто на засіданні циклової Затверджую
Визначення інформації і інформатики. Властивості інформації. Одиниці вимірювання інформації
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка