МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ зі складання та використання оперативних планів і карток пожежогасіння І. Загальні положення


Скачати 468 Kb.
Назва МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ зі складання та використання оперативних планів і карток пожежогасіння І. Загальні положення
Сторінка 1/4
Дата 20.04.2013
Розмір 468 Kb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4
Додаток 1

до Наказу начальника УМНС України в Миколаївській області

від «01» грудня 2011 року № 649
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

зі складання та використання оперативних планів і карток пожежогасіння
І. Загальні положення

1.1. Ці Методичні рекомендації є обов’язковими для виконання підрозділами УМНС України в Миколаївській області і встановлюють загальні вимоги до складання, коригування та відпрацювання оперативних планів і карток пожежогасіння на об’єктах і в сільських населених пунктах. УМНС України, відповідно до специфіки місцевих умов, можуть вносити зміни та доповнення до оперативних планів і карток пожежогасіння на об’єкти і сільські населені пункти під час їх складання, але вони не повинні суперечити та знижувати вимоги цих Методичних Рекомендацій.
1.2. Основним призначенням оперативних планів і карток пожежогасіння є:

забезпечення керівника гасіння пожежі (далі – КГП) інформацією про оперативно-тактичну характеристику об'єкта, надання можливості попереднього прогнозування можливої обстановки на об’єкті в разі виникнення пожежі, планування основних тактичних дій пожежно-рятувальних підрозділів з гасіння пожежі;

допомога у визначенні КГП вирішального напрямку оперативних дій;

підвищення теоретичної і практичної підготовки особового складу (працівників) пожежно-рятувальних підрозділів і органів управління;

інформаційне забезпечення під час дослідження (вивчення) пожежі.

1.3. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі – підрозділи) – підрозділи, призначені для рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, ліквідування пожежі в тих розмірах, які вона набула на момент прибуття пожежно-рятувального підрозділу, та надання допомоги у ліквідуванні наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха;

оперативні дії - це організоване застосування сил та засобів підрозділів, дії яких спрямовані на рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, ліквідування пожежі в тих розмірах, які вона набула на момент прибуття пожежно-рятувального підрозділу, та надання допомоги в ліквідуванні наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха;

оперативний план пожежогасіння на об’єкт – оперативний документ, яким прогнозується обстановка у разі виникнення пожежі на об’єкті і який визначає основні питання організації пожежогасіння;

оперативна картка пожежогасіння на об’єкт – оперативний документ, що містить основні дані про об’єкт, шляхи евакуації, який дозволяє КГП швидко і правильно організувати дії пожежно-рятувальних підрозділів з рятування людей і гасіння пожежі;

оперативна картка пожежогасіння на сільській населений пункт – оперативний документ, призначений для швидкого визначення шляхів слідування до місця пожежі, знаходження найближчих до місця пожежі вододжерел, отримання відомостей про планування та забудову сільського населеного пункту та коротку характеристику про пожежонебезпечні об’єкти, сили та засоби, які залучаються на гасіння пожеж;

оперативна картка пожежогасіння на дачний масив, дачні кооперативи та садово-виноградні товариства району - оперативний документ, призначений для швидкого визначення шляхів слідування до місця пожежі, знаходження найближчих до місця пожежі вододжерел, отримання відомостей про планування та забудову дачного масиву або садово-виноградного товариства, коротку характеристику про пожежонебезпечні об’єкти, сили та засоби, які залучаються на гасіння пожежі.

коригування оперативних планів та карток пожежогасіння – внесення змін та доповнень до змісту оперативної документації у зв’язку з реконструкцією будівель та споруд, зміною їх функціонального призначення чи технологічних процесів, кількості пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів, шляхів під’їзду та виїзду (евакуації) з об’єктів (поверхів), змінами у системах зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопостачання об’єктів, системах зв’язку з об’єктами;

відпрацювання оперативних планів пожежогасіння – проведення на об`єкті навчань та практичних тренувань підрозділами УМНС із залученням, за необхідністю, працівників і техніки об'єкта з метою забезпечення чіткої організації дій з рятування людей та гасіння пожеж у разі її виникнення;

відпрацювання оперативних карток пожежогасіння на об’єкти – проведення на об`єкті навчань та практичних тренувань підрозділами УМНС із залученням, за необхідністю, працівників і техніки об'єкта з метою забезпечення чіткої організації дій з рятування людей та гасіння пожеж у разі її виникнення;

відпрацювання оперативних карток пожежогасіння на сільські населені пункти – проведення в сільських населених пунктах навчань та практичних тренувань підрозділами УМНС із залученням, за необхідністю, пристосованої для гасіння пожеж сільськогосподарської техніки з метою забезпечення чіткої організації дій з рятування людей, тварин та гасіння пожеж у разі її виникнення;

відпрацювання оперативних карток пожежогасіння на дачні масиви, дачні кооперативи та садово-виноградні товариства району – проведення на території кооперативів та товариств навчань та практичних тренувань підрозділами УМНС із залученням, за необхідністю, пристосованої для гасіння пожеж сільськогосподарської техніки району з метою забезпечення чіткої організації дій з рятування людей, тварин та гасіння пожеж у разі її виникнення;

електронна база – сукупність даних, що зберігаються згідно з наданою схемою в пам’яті комп’ютера та на електронних носіях в підрозділі для ефективного пошуку, коригування або відновлення необхідної інформації для використання в оперативному відношенні.

1.4. Оперативні плани пожежогасіння (далі – ОППГ) та оперативні картки пожежогасіння (далі – ОКПГ) складаються на діючі та прийняті в експлуатацію об'єкти.

ОППГ (ОКПГ) на нові об'єкти мають бути складені протягом місяця з дня прийому в експлуатацію (пуску) нового об'єкта або окремих його елементів (установок і споруд).

1.5. У разі, якщо об’єкт розташовується на великій території, а в його складі є окремі пожежонебезпечні цехи, зовнішні технологічні установки, склади тощо ОППГ складаються на ці цехи і дільниці (зокрема, склади нафтопродуктів, деревообробні цехи, великі кабельні тунелі, що мають значну протяжність, відкриті вибухопожежонебезпечні технологічні установки тощо).

1.6. На об’єкти, виробничі характеристики яких мають менші значення ніж характеристики об'єктів, на які складаються ОППГ, або обсяг наявних інформаційних даних менше, ніж передбачений для складання ОППГ, рекомендується складати ОКПГ.

1.7. Робота зі складання та корегування ОППГ (ОКПГ) здійснюється відповідно до плану-графіка складання та коригування оперативних планів і карток пожежогасіння (додаток 2).

Робота з відпрацювання ОППГ (ОКПГ) здійснюється відповідно до плану-графіка відпрацювання документів оперативного реагування (додаток 3).

Плани-графіки складаються на навчальний рік начальником підрозділу і затверджуються начальником відповідного районного (міського) відділу УМНС України в Миколаївській області. Ці плани-графіки повинні узгоджуватися між собою, в частині термінів складання нових ОППГ (ОКПГ) та відпрацювання їх на заняттях із тактичної підготовки.

Річні плани-графіки можуть доповнюватись або коригуватися протягом року особою, що його затвердила, з обов'язковим узгодженням цього питання в оперативно-координаційному центрі УМНС України в Миколаївській області.

  1. Відповідальність за своєчасне складання і коригування ОППГ (ОКПГ) на об’єкти, які розташовані в межах оперативного обслуговування підрозділів, покладається на начальника районного (міського) відділу УМНС, до складу якого входить підрозділ.

  2. Складання та коригування ОППГ (ОКПГ) здійснюється посадовими особами, які перебувають на посадах не нижче середнього начальницького складу. Всі документи оперативного реагування рівномірно поділяються між начальниками караулів та іншими особами середнього начальницького складу для складання та коригування.

При виході на об’єкт необхідно користуватися копіями ОП і ОК. Коригування оригіналів документів оперативного реагування проводиться тільки в межах підрозділу.

  1. Відповідальність за достовірність та повноту даних, що містяться в ОППГ (ОКПГ), покладається на посадову особу, що його склала або здійснювала коригування в подальшому.

  2. Після затвердження ОППГ (ОКПГ) підлягають вивченню та практичному відпрацюванню особовим складом підрозділів під час проведення занять із тактичної підготовки.

  3. У разі необхідності можуть виготовлятися і використовуватися у службовій діяльності копії ОППГ (ОКПГ), при цьому забезпечується відповідний облік, контроль за збереженням та наявністю, своєчасне коригування тощо.

Видача ОППГ (ОКПГ) особовому складу для використання, відпрацювання або коригування здійснюється з обов’язковою відміткою в «Журналі видачі та повернення документів оперативного реагування» (додаток 4), який знаходиться на пункті зв’язку підрозділу.



  1. З метою своєчасного коригування та заміни у разі псування в кожному підрозділі створюється електронна база даних ОППГ та ОКПГ, яка повинна зберігатися на електронних носіях, що забезпечують збереження інформації на ПЗЧ підрозділу та бути цілодобово доступними.

1.14. Відповідальність за зберігання електронної бази даних ОППГ, ОКПГ та своєчасне поновлення її за результатами коригування покладається на посадову особу, відповідальну за роботу з оперативною документацією у підрозділі (начальник 4-го караулу).

Термін внесення в базу електронних варіантів новоскладених та відкоригованих ОППГ та ОКПГ не повинен перевищувати 5 діб після їх затвердження.

1.15. Загальна організація й здійснення контролю за складанням, коригуванням ОППГ (ОКПГ) у підрозділах та надання відповідної методичної допомоги покладається на оперативний відділ ОКЦ УМНС.

  1. В ОППГ (ОКПГ) на об’єкти з перебуванням людей у нічний час (інтернати, лікарні, оздоровчі заклади, бази відпочинку тощо) у відповідному вкладиші (картці) (додаток 5) ведеться облік наявної чисельності людей у нічний час. Ця картка-вкладиш заводиться на поточний місяць і заповнюється черговим радіотелефоністом підрозділу до 22 години поточної доби. Заповнені картки обліку перебування людей у нічний час (за минулі місяці) повинні зберігатися у підрозділі протягом 1 року в окремій наглядовій справі.

  2. На титульний аркуш (лицьову сторону) ОППГ (ОКПГ), що складається на об’єкти із нічним перебуванням людей, по діагоналі зліва направо від низу до верху наносять червону смугу шириною 10-15 мм.

На графічній схемі об’єкта на поверхових планах приміщення де розміщуються люди в нічний час, позначаються згідно умовних позначень (додаток 7).

На титульний аркуш (лицьову сторону) ОППГ (ОКПГ), що складається на об’єкти з наявністю небезпечних хімічних речовин (вибухові, радіоактивні, отруйні), по діагоналі зліва направо від низу до верху наносять жовту смугу шириною 10-15 мм.

На графічній схемі об’єкта та на поверхових планах приміщення, де зберігаються або знаходяться в обігу небезпечні хімічні речовини, позначаються згідно умовних позначень (додаток 7).

  1. Терміни, визначення, умовні позначення та скорочення, які використовуються при складанні документів оперативного реагування, повинні відповідати вимогам тимчасового статуту дій у надзвичайних ситуаціях, інших нормативних документів та топографії.

  2. ОППГ (ОКПГ) повинні доставлятися до місця виникнення пожежі підрозділом, в районі обслуговування якого знаходиться об’єкт.

ІІ. Порядок складання, вимоги до оформлення та змісту оперативних планів пожежогасіння

2.1. Оперативні плани пожежогасіння складати на:

2.1.1. Об'єкти нафтогазовидобувної і нафтогазопереробної промисловості:

  • нафтоперегінні станції із загальною місткістю резервуарних парків 10000 куб. м і більше, газокомпресорні станції;

  • нафтогазопереробні заводи;

  • споруди для видобутку і підготовки нафти і газу на континентальному шельфі;

  • нафтобази із загальною місткістю резервуарних парків 20000 куб. м і більше;

  • станції зберігання газу; об'єкти видобутку і підготовки нафти і газу.

2.1.2. Об'єкти хімічної і нафтохімічної промисловості:

  • підприємства з виробництва синтетичного каучуку;

  • підприємства з виробництва хімічної продукції із застосуванням вибухонебезпечних речовин і матеріалів;

  • підприємства з виробництва шин і гумовотехнічних виробів;

  • підприємства з переробки й виробництва зріджених вуглеводневих газів;

  • підприємства з виробництва мінеральних добрив;

  • об’єкти з наявністю НХР.

2.1.3. Об'єкти електроенергетичної промисловості:

  • теплові електростанції незалежно від їхньої потужності;

  • гідроелектростанції потужністю 20 МВт і вище;

  • стаціонарні дизельні електростанції і газотурбінні установки потужністю 10 МВт і вище;

  • районні станції теплопостачання (промислових котелень) сумарною тепловою потужністю більше 300 Гкал;

  • самостійні склади твердого палива та мазутні господарства із загальною місткістю резервуарного парку 10000 куб. м і більше;

  • підстанції напругою 500 кВ і вище;

  • корпуса реакторних, машинних залів об’єктів атомної енергетики.

2.1.4. Підприємства зберігання, переробки деревини і виробництва целюлози потужністю:

  • підприємства з розпилювання деревини – 50000 куб. м на рік і більше;

  • підприємства з виробництва целюлози і паперу – 100000 т на рік і більше.

2.1.5. Організації транспорту:

  • автокомбінати й автопарки, трамвайно-тролейбусні парки з кількістю одиниць транспорту 50 і більше;

  • багатоповерхові наземні та підземні гаражі, розраховані на зберігання понад 100 автомобілів;

  • аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали обласного, державного значення, великі морські термінали, позакласні та такі, що належать до І і ІІ класів, залізничні станції.

2.1.6. Медичні заклади:

  • лікувальні заклади зі стаціонаром;

  • лікувально-профілактичні, оздоровчі заклади на 200 і більше ліжко-місць;

  • амбулаторно-поліклінічні заклади на 250 відвідувачів у зміну;

  • будинки соцзабезпечення на 200 і більше людей.

2.1.7. Громадські та адміністративні будинки і споруди:

  • адміністративно-управлінського і конторсько-канцелярського призначення з чисельністю 150 і більше працюючих;

  • криті ринки, торгові центри, супермаркети, універмаги, з площею поверху 1500 кв. м і більше, промтоварні ринки з площею 5000 кв. м і більше;

  • готелі, гуртожитки, мотелі (кемпінги), бази відпочинку та пансіонати з кількістю від 150 ліжко-місць і більше, або висотою 4 поверхи і більше;

  • не житлові будинки підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 м до 47 м включно);

  • великі культові будинки і споруди з площею 1000 кв. м і більше, а також такі, що становлять культурно-історичну цінність;

  • банківські установи державного та обласного значення.

2.1.8. Навчальні і дитячі заклади:

  • дитячі сади (комбінати) на 100 місць і більше;

  • школи-інтернати;

  • загальноосвітні школи і навчальні заклади на 150 і більше студентів або учнів;

  • літні спортивні й оздоровчі табори і дитячі дачі на 100 місць і більше.

2.1.9. Культурно-видовищні та розважальні заклади:

  • пам’ятки архітектури та історії, будинки музеїв, картинних галерей, виставочні зали, що мають висоту у 2 поверхи і більше та становлять культурно-історичну цінність;

  • будинки цирків, апаратно-студійні комплекси телерадіокомпаній;

  • кіноконцертні зали, кінотеатри на 300 і більше місць;

  • театри, філармонії, палаци, будинки культури та інші видовищно-розважальні комплекси, розраховані на перебування 700 і більше людей;

  • розважальні заклади (казино, ресторани, клуби) у тому числі і нічні, розраховані на перебування 200 і більше людей;

  • бібліотеки, архіви з фондом зберігання більше 500000 одиниць.

2.1.10. Сільськогосподарські організації:

  • мелькомбінати, комбікормові заводи, продуктивністю 300 т/добу і більше;

  • млини продуктивністю 200 т/добу і більше;

  • елеватори і хлібоприймальні пункти ємністю 5000 т і більше;

  • тваринницькі комплекси з утриманням більш як 1000 голів тварин;

  • птахівницькі комплекси з утриманням більш як 100 000 птахів.

2.1.11. Промислові підприємства та окремо розташовані технологічні
установки і термінали з вибухопожежонебезпечною технологією виробництва, які належать до категорій „А” або „Б” за вибухопожежною небезпекою.

2.1.12. Підприємства зберігання і виробництва вибухових та небезпечних
хімічних речовин.

2.1.13. Підприємства вугільної та металургійної промисловості.

2.1.14. Виробничі корпуси промислових підприємств і будинки невиробничого призначення, розташовані в межах житлової забудови, зі спалимим покриттям загальною площею 1200 м2 і більше.

2.1.15. Спортивні комплекси і споруди закритого і відкритого типу (стадіони, манежі, басейни, іподроми, велотреки тощо) розраховані на перебування 800 і більше людей.

2.1.16. Житлові висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів).

2.2. Організація складання і коригування ОППГ на об'єкти покладається на підрозділи, у районі обслуговування яких знаходяться ці об'єкти.

При складанні ОППГ для розроблення окремих розділів може залучатися інженерно-інспекторський склад Державної інспекції техногенної безпеки, закріплений за даним об’єктом, а для отримання необхідної для складання ОППГ інформації залучаються представники об’єкта, яких призначено відповідальними за пожежну безпеку на об’єкті, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

2.3. Організація складання ОППГ на найбільш важливі та складні пожежонебезпечні об'єкти, об’єкти з масовим перебуванням людей, важливі об'єкти культурної спадщини тощо покладається на оперативний відділ ОКЦ УМНС із залученням посадових осіб підрозділів, у районі обслуговування яких знаходяться ці об'єкти.

Перелік найбільш важливих і складних пожежонебезпечних об’єктів визначається начальником відділу оперативного реагування УМНС та затверджується начальником УМНС (або його заступником з питань реагування на надзвичайні ситуації).

2.4. Складанню ОППГ передують такі заходи:

- вивчення і аналіз оперативно-тактичної характеристики об'єкта, у тому числі збір відомостей щодо забезпечення його засобами протипожежного захисту;

- вивчення нормативних і довідкових матеріалів, у тому числі галузевих нормативних актів, що поширюються на даний об'єкт;

- прогнозування ймовірного місця виникнення пожежі, яка буде мати розвиток з найтяжчими наслідками;

- вивчення аналітичних матеріалів про пожежі, що відбулися, на об'єкті та на аналогічних об'єктах.

2.5.Всі ОППГ на об’єкти м. Миколаєва затверджуються начальником обласного гарнізону цивільного захисту, ОППГ на об’єкти Миколаївської області затверджуються начальником районного гарнізону цивільного захисту.

2.6. ОППГ складаються у необхідній кількості примірників. При цьому обов’язково один примірник зберігається на пункті зв’язку підрозділу, у районі обслуговування якого знаходиться об'єкт.

Дозволяється копії ОППГ на об’єкти, що розташовані в підрайонах підрозділів, які залучаються до гасіння пожежі на цих об’єктах і прибувають до місця пожежі першими (у зв’язку з найменшою віддаленістю), зберігати на пункті зв’язку цих підрозділів.

  1. ОППГ на закриті об’єкти зберігаються в опечатаному сейфі в приміщенні чергової зміни ОКЦ або оперативно-диспетчерської служби ОКЦ, копії – в опечатаному сейфі на пункті зв’язку підрозділу, в районі обслуговування якого знаходиться такий об’єкт.

  2. Копії ОППГ на об’єкти, на які для ліквідації пожеж передбачено залучення сил та засобів підрозділів з інших областей, а також копії ОППГ на об’єкти по виклику № 3, зберігаються в приміщенні чергової зміни ОВ ОКЦ.

  3. ОППГ оформляються окремою книгою (брошурою) на папері єдиного формату розміром 210 мм х 297 мм (формат А4).

2.10. Графічна частина ОППГ виконується в двох екземплярах, (один екземпляр для використання як робочий матеріал штабу на пожежі без розстановки сил та засобів), на окремих аркушах з розмірами, зручними для використання в оперативній обстановці.

Формати, що рекомендуються для складання плану-схеми об'єкта на місцевості (генплану), поверхових планів основних будинків і споруд, ситуаційного плану об'єкта – 210 мм х 297 мм (формат А4) або за необхідності – 420 мм х 297 мм (формат А3).

Допускається для великих і складних в оперативно-тактичному відношенні об'єктів збільшувати розмір до 594 мм х 420 мм (формат А1).

Усі матеріали текстової і графічної частини ОППГ захищаються від псування. При цьому аркуші форматів більших за А4 повинні мати можливість складатися до цього формату.

Зразок ОППГ наведено у додатку 6.

Пункти № 12, 13 в розділі «Системи забезпечення пожежної безпеки» заповнюються лише для ОППГ які складені на виробничі та промислові об’єкти.

  1. ОППГ має містити такі структурні лементи:

титульний аркуш;

основна частина (текстова і графічна частини);

додатки.

2.12. На титульному аркуші вказується гриф затвердження, найменування об’єкта, на який складено ОППГ, номер виклику, адреса, маршрут слідування до об’єкта, номери телефонів диспетчерської служби організації, охорони, перелік сил та засобів, що залучаються до гасіння пожежі у разі її виникнення (згідно «Розкладу виїздів…», або «Плану залучення…», у нижній частині титульного аркуша проставляється підпис посадової особи, що склала план, де вказується посада, звання і дата складання документа.

  1. Основна частина складається з текстової і графічної частин.

2.14. Текстова частина включає такі основні розділи і елементи:

- оперативно - тактична характеристика об'єкта;

- організація проведення рятувальних робіт;

- організація гасіння пожежі;

- рекомендації КГП (начальнику штабу, начальнику тилу, начальнику оперативної дільниці, відповідальному за безпеку праці);

- вимоги безпеки праці;

- аркуш коригування оперативного плану пожежогасіння;

- аркуш відпрацювання оперативного плану пожежогасіння.

2.15. Розділ „Оперативно-тактична характеристика об’єкта містить інформацію про фактори, які здатні вплинути на розвиток і гасіння пожежі і, в основному, складається з таких відомостей:

а) загальні відомості про об’єкт – надається інформація про функціональне призначення об'єкта, площу території, ступінь вогнестійкості, поверховість основних будинків і споруд їх довжину, ширину, висоту, вид будівельних конструкцій будинків (перекриттів, стін, перегородок), наявні і можливі в’їзди, виїзди та проїзди по території тощо;

б) пожежне навантаження – надається інформація про речовини і матеріали, які знаходяться в обігу у виробництві (сировина, напівфабрикати, готовий продукт), з обов'язковим наданням інформації про наявність, місця знаходження та кількість радіоактивних, вибухових, небезпечних хімічних речовин, речовин, що вступають у реакцію з водою, горючих та легкозаймистих рідин, горючих газів особливості технологічного процесу виробництва, про вибухопожежонебезпечні виробництва тощо;

в) системи забезпечення пожежної безпеки – надається опис, вид, тактико - технічні характеристики систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, газодимовидалення, оповіщення про пожежу, керування евакуацією, місця їх розташування, запуску і відключення тощо; вказуються місця часткового або повного аварійного зупинення технологічного процесу, відключення та вивільнення (спорожнення) окремих технологічних апаратів, знеструмлення електромережі та відключення систем вентиляції, наявність на об'єкті запасу вогнегасних речовин (вид, кількість, місце зберігання, стан), наявність на об'єкті відомчої пожежної охорони, окремого поста, добровільної пожежної охорони (чисельна кількість працівників, вид та кількість техніки);

г) характеристика електропостачання, опалення, вентиляції та гзопостачання;

д) водопостачання – надаються відомості щодо характеристик внутрішнього і зовнішнього протипожежного водопостачання:

внутрішнє водопостачання:

від чого живиться внутрішній протипожежний водопровід, діаметр трубопроводів водяної магістралі, внутрішніх пожежних кран-комплектів, кількість пожежних кран-комплектів, тип і діаметр з’єднувальних головок, місця пуску насосів-підвищувачів, наявність резервних насосів-підвищувачів;

зовнішнє водопостачання:

тип і діаметр трубопроводів водопровідної мережі, кількість пожежних гідрантів, місця їх розміщення з прив’язкою до місцевості, порядок підвищення тиску у мережі, кількість і місткість пожежних водойм, місця їх розміщення, спосіб поповнення і забору води, найближчі вододжерела у радіусі 500 м, наявність інших вододжерел.

Дозволяється інформацію подавати у текстовому, табличному та схематичному вигляді, наприклад, з поданням план-схем систем електропостачання, газопостачання вентиляції тощо.

  1. У розділі „Організація проведення рятувальних робіт ” вказуються:

чисельність працюючих (число місць) в організації, інформація про місця перебування і фізичний стан людей (здатність самостійно пересуватися), інформація про місця можливого зосередження людей у приміщеннях;

відомості про шляхи евакуації і виходи з будинку, наявність зовнішніх пожежних драбин і місця їх розташування, розміщення сходових клітин, їх задимляємість;

інформація про порядок проведення рятувальних робіт, техніку та устаткування, які необхідно залучити для виконання рятувальних робіт, місця встановлення пожежних автопідіймачів та автодрабин.

2.17. Розділ „Організація гасіння пожежі” в загальному випадку складається з таких відомостей:

розрахунок необхідної кількості сил і засобів, за яким визначаються: площа пожежі з урахуванням лінійної швидкості поширення полум’я, часу вільного розвитку, оперативного розгортання і введення пожежних стволів;

інтенсивність подачі вогнегасних речовин;

необхідні витрати вогнегасних речовин на гасіння і захист (охолодження, створення водяних завіс, зрошення);

необхідна кількість пожежних стволів для гасіння та захисту;

необхідна кількість пожежно-рятувальних відділень;

необхідна кількість основних та резервних ланок газодимозахисної служби (далі – ГДЗС);

кількість протипожежної техніки (основної, спеціальної, допоміжної).

Розрахунок ведеться згідно формул наведених в довіднику КГП, за найбільш несприятливим, складним варіантом розвитку пожежі або за кількома варіантами, які можуть виникнути під час пожежі на об’єкті. Розрахунок сил та засобів для об’єктів зберігання нафтопродуктів проводиться згідно НАПБ 05.035-2004.

Кінцеві дані результатів розрахунків подаються у зведеній таблиці. Допускається виконувати розрахунки різних площ пожежі до максимально можливого з виказанням формул, за якими виконувався розрахунок.

За результатами розрахунків робиться висновок щодо присвоєння даному об'єкту відповідного номеру виклику.

Додатково до розділу можуть надаватися такі відомості:

схеми організації заправного пункту з водойми для постачання водою пожежних автомобілів способами „перекачування ” та (або) „підвезення ”;

організація забезпечення засобами індивідуального захисту учасників гасіння пожежі.

2.18. У розділі „Вимоги безпеки праці ” наводяться:

а) вимоги безпеки праці під час гасіння пожеж в умовах особливої небезпеки для особового складу (у непридатному для дихання середовищі, за несприятливих кліматичних умов, у випадку радіоактивного чи хімічного зараження тощо), при цьому відображаються:

питання призначення осіб, відповідальних за забезпечення безпеки особового складу та організації забезпечення особового складу спеціальними засобами захисту;

заходи щодо захисту особового складу від ураження небезпечними хімічними, радіоактивними речовинами;

питання організації пунктів санітарної обробки та медичної допомоги;

позиції, на які слід відводити особовий склад у разі виникнення небезпеки;

єдині сигнали для швидкого сповіщення про небезпеку людей, які працюють на пожежі, шляхи відходу у безпечні місця;

безпечні відстані від місця пожежі для розміщення протипожежної техніки, устаткування і особового складу;

б) вимоги безпеки праці в разі виконання робіт з ліквідації наслідків аварійної ситуації, непов’язаних з гасінням пожежі (нейтралізація, дегазація небезпечних хімічних речовин тощо), при цьому надаються відомості стосовно:

заходів щодо захисту особового складу від ураження небезпечними хімічними речовинами;

засобів та заходів з нейтралізації (дегазації) небезпечних хімічних речовин;

необхідності отримання спеціального інструктажу про порядок виконання робіт і письмового дозволу (допуску) на проведення робіт від керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації або уповноваженої ним особи (це питання має бути попередньо визначене в Плані локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій) тощо.

2.19. У Рекомендаціях КГП у цілому зазначаються:

характерні особливості об’єкта, що впливають на розвиток і гасіння пожежі, можливі шляхи поширення пожежі;

організація оперативних дільниць;

порядок пуску стаціонарних систем пожежогасіння; способи видалення диму, відключення електромереж, вентиляційних систем;

наявність, кількість і місця знаходження небезпечних хімічних, радіоактивних та вибухових речовин, засоби і способи їх гасіння і заходи із захисту особового складу;

заходи із часткової або повної зупинки процесу виробництва, відключення окремих технологічних установок, запобігання вибухів, завалень, порядок застосування спеціальної протипожежної техніки, джерел водопостачання, схеми і способи подачі вогнегасних речовин, створення запасів балонів із стисненим повітрям, вогнегасних речовин;

порядок організації взаємодії із аварійними службами та адміністрацією об’єкта тощо.

Крім рекомендацій КГП, також розроблюються рекомендації начальнику штабу, начальнику тилу, начальнику оперативної дільниці, відповідальному за забезпечення безпеки особового складу тощо відповідно до сфери їх відповідальності.

Рекомендації включаються в ОППГ окремими додатками.

В додатку 8 наведено приклад рекомендацій посадовим особам під час гасіння пожеж на об’єктах зберігання легкозаймистих та горючих речовин та на об’єктах зберігання та використання небезпечних хімічних речовин.

2.20. Графічна частина ОППГ містить у собі:

а) план-схему об'єкта на місцевості (для КГП і начальника штабу), на якій відображаються:

напрямки сторін світу, роза вітрів;

основні будинки, споруди, відкриті технологічні установки, прилеглі будинки і споруди із зазначенням відстаней між ними;

під’їзні шляхи, дороги і проїзди, наявність залізниць, мостів;

місця прокладення трубопроводів з горючими рідинами та газами;

місця розміщення вододжерел, їх характеристики (схема зовнішнього водопостачання), відстані до них за маршрутами прокладання рукавних ліній;

входи до будинків і шляхи евакуювання.

б) поверхові плани основних будинків і споруд, на яких відображаються конструктивні, планувальні і технологічні особливості об'єкта, а у необхідних випадках – розрізи будинків і споруд об’єкта або окремих їх частин, якщо у конструкціях присутні особливості, які можуть вплинути на розвиток пожежі, та які неможливо показати на поверхових планах (наприклад, підвісні стелі, порожнини в конструкціях тощо).

На всіх поверхових планах зазначаються:

призначення сходів (на горище, у підвал, на колосники тощо);

евакуаційні виходи з приміщень;

внутрішні пожежні крани;

місця розташування і керування системою протипожежного захисту (системи пожежогасіння, димовидалення, аварійної вентиляції опускання протипожежного занавісу, аварійного зливання горючих рідин тощо), відключення електроенергії;

місця розміщення елетрощитових, вантажних і пасажирських ліфтів, засувок трубопроводів, якими транспортуються пожежонебезпечні продукти;

місця зберігання, обігу небезпечних хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних речовин, горючих та легкозаймистих рідин тощо;

місця розташування первинних засобів пожежогасіння.

в) схема розташування сил та засобів. На даній схемі додатково вказується місце умовної пожежі, зведення, що мають пряме відношення до розвитку і гасіння пожежі, основна та спеціальна пожежно-рятувальна техніка, оперативне розгортання пожежних підрозділів (до розголудження), а при розміщенні на джерелах протипожежного водопостачання пожежної техніки відстань по шляху прокладки магістральних рукавів.

На схемі пожежні автомобілі необхідно підписувати, які це відділення, наприклад: „ПДПЧ-16 1-ше від.”.

Ситуаційний план допускається суміщати із планом-схемою об’єкта, якщо це не викликає труднощів у читанні і план не загромаджується графікою.
  1   2   3   4

Схожі:

УПРАВЛІННЯ МНС УКРАЇНИ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ НАКА З
Про організацію роботи зі складання, коригування та відпрацювання оперативних планів і оперативних карток пожежогасіння на особливо...
Перелік оперативних планів та карток пожежогасіння
Промислові підприємства (заводи, мелькомбінати, елеватори і хлібоприймальні пункти, фабрики, об'єкти енергетичної та нафтогазопереробної...
Складання, коригування, відпрацювання документів оперативного реагування планів і карток

Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти...
Л И С Т
України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах...
Л И С Т
України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах...
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ НОРМАТИВІВ РАДІАЦІЙНОГО...
Нормативи це показники часу та якості виконання завдань, прийомів та дій для осіб категорій рядового та начальницького складу служби...
Методичні рекомендації та дидактичні матеріали щодо формування комунікативної...
З'ясувати, скільки уроків відводитися на вивчення теми; чи велася робота над даною темою раніше; який новий лексичний і граматичний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка