1. 3 Основні характеристики, види та використання інформаційних продуктів та послуг


Скачати 1.88 Mb.
Назва 1. 3 Основні характеристики, види та використання інформаційних продуктів та послуг
Сторінка 8/15
Дата 19.04.2013
Розмір 1.88 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

5.4 Послуги Internet – провайдерів


Доступ до Internet-ресурсів здійснюється за допомогою спеці­ального програмного забезпечення - www browser або Web browser. Документи в системі www подаються в спеціальному форматі розмітки різних частин документів, як-то: текст, посилання, гpафі­ка, таблиці тощо, т.б. у форматі HTML.

Основою www є технологія роботи з гіпертекстами, які, на відміну від звичайних текстів, містять виділені слова, звертаю­чись до яких можна отримати додаткову інформацію, тобто це є посиланнями на інші документи. Для цього використовується протокол НТТР (HyperText Transfer Protocol). Системою адресації, що використовується в www і, по суті, є стандартом адресації в Internet, є URL (Uniform Resourse Locator) ­уніфікований локатор ресурсів, який містить інформацію про ме­тод доступу, сервер доступу (номер порту), шлях до файлів.

Щоб отримати доступ до Internet, необхідно мати постійний мережевий зв’язок або комутовану лінію, що може надати про­вайдер - постачальник Internet-послуг ISP (Internet Service Provider). Провайдери - це посередники між Internet та її користувачами, отже, це суб’єкти ринку Internet-послуг. Іх послуги утворюють самостійний сектор ринку - посередницький. Отже, треба вирішити, яким типом підключення до Internet користуватись і якого провайдера вибрати. Існує багато комбіна­цій способів доступу і вибору провайдера. Щоб вибрати одну з них, необхідно сформулювати свої вимоги до Internet. Це:

час і частота звертання;

швидкість;

скільки пристроїв (терміналів) буде підключено;

які послуги Internet, якого рівня та в якій кількості викорис­товуватимуться;

яким чином використовуватиметься Internet (локально з офі­су, регіонально за географічно розподіленими підрозділами ком­панії, динамічно по всій країні та за її межами);

які співробітники компанії користуватимуться Internet;

який рівень безпеки захисту інформації потрібний;

чи передбачається в майбутньому користуватись іншими по­слугами Internet.

  • Треба визначити, хто з присутніх на ринку провайдерів мо­же задовольнити ваші вимоги.

  • Вибрати тих, хто географічно найближчий.

  • Визначити, який провайдер потрібний: локальний, регіональний чи глобальний.

  • Вибрати тих, у кого рівень технічного забезпечення не ниж­чий за ваш.

  • Вибрати тих, хто має достатній досвід роботи з клієнтами з аналогічними потребами.

  • З’ясувати, чи пропонує провайдер послуги з навчання та консультування клієнтів.

  • З’ясувати, чи здійснює провайдер технічне обслуговування клієнтів.

  • Порівняти ціни на послуги тих провайдерів, що залишилися у вашому списку, їх системи пільг, знижок і надбавок.

  • Поцікавитися, послугами яких провайдерів користуються ваші знайомі.

  • Бажано, щоб провайдер мав достатню кількість каналів до­ступу, щоб забезпечити безперебійний зв’язок.

При укладенні контракту з вибраним провайдером необхідно:

  • чітко визначити, за що ви маєте платити додатково і що про­вайдер зобов’язаний виконувати за контрактом;

  • не давати йому забути, що в нього є конкуренти;

  • не укладати довгостроковий контракт за обіцянку знизити ціни, якщо це новий для вас провайдер;

  • не включати до контракту пункт, що знімає відповідальність провайдера за ефективність підключення;

  • включити пункт про гарантований максимальний термін об­роблення і передавання інформації;

  • не включати пункт обов’язкового співробітництва тільки з одним провайдером;

  • включити пункт, що забороняє провайдеру посягати на ва­шу інтелектуальну власність, використовувати або розголошу­вати її.

Усе більшої популярності у нових малих підприємств набу­вають послуги віртуальних сервісних центрів і віртуальних офі­сів. Так звані бізнесові інкубатори збирають під одним дахом де­кілька малих підприємств, забезпечуючи їх спільною офісною площею, офісним обладнанням, бухгалтерією, консультаційною та юридичною допомогою, поки вони стануть спроможними до самостійного бізнесу. На відміну від них віртуальні центри та офіси надають такі послуги:

  • користування телефонним номером;

  • цілодобове приймання телефонних дзвінків;

  • привітання від імені клієнта;

  • передавання інформації про всі дзвінки на пейджер;

  • збереження архіву повідомлень за період, указаний клієнтом;

  • надання адреси електронної пошти;

  • дублювання повідомлень електронною поштою;

  • пересилання електронною поштою архіву за період, указаний клієнтом;

  • надання різної інформації на бажання клієнта.

Усе це сприяє розвитку малого підприємництва, дає можли­вість розпочинати бізнес за браком великих інвестицій.


5.5 Ринок Internet-послуг в Україні

Мережевий бізнес передбачає три складові: комунікації, що забезпечують фізичний зв’язок; сервери та маршрутизатори про­вайдерів, що надають транспортні послуги; власно інформаційні масиви та комунікаційні простори, доступ до яких забезпечують мережі. Інвестора і підприємця, які хотіли б вийти на ринок ме­режевих послуг, цікавить вертикальний аналіз цього ринку з по­гляду прибутковості кожної з цих складових. Споживача ціка­вить горизонтальний аналіз ринку з точки зору досяжності та цін подібних послуг.

У Києві послуги з надання доступу до Internet пропонують такі провайдери: EL VISТI (elvisti.kiev.ua), Релком Україна (ts.kiev.ua), Glоbа1 Ukraine (gu.kiev.ua), Адамант (adam.kiev.ua), Лакі Нет (carrier.kiev.ua), Укрпрофтелеком (sabbo.riev.ua), Моноліт (cs.kiev.ua), Інститут кібернетики ім. Глушкова (icyb.kiev.ua), UNDP Internet Project (freenet.kiev.ua).

Що стосується використання в Україні Internet-засобів у біз­несі та торгівлі, то необхідно сказати, що поступово і з прискоренням Україна наближається до цивілізованого ринку користувачів Internet. Кількість українських користувачів Internet хоч і збільшується за час комерційного освоєння Всесвітньої мережі, проте, поки становить малу частку потенційних споживачів. І одна з голов­них причин тому - дуже високі для масового користувача роз­цінки на доступ в Internet. Якщо ж його оплату візьмуть на себе рекламодавці, то кількість мандрівників кіберпростором швидко сягне тих масштабів, за яких зникнуть будь-які сумніви щодо не­обхідності електронного маркетингу. В Україні через Internet теоретично можна продавати все. На практиці успішно (порівняно з іншими товарами) реалізуються книжки, компакт-диски, комп’ютерне комплектування, витратні ­матеріали і периферія. Комп’ютери, наприклад, продавати в мережі набагато складніше ніж принтери. По-перше, у ПК маса ін­дивідуальних особливостей, його покупець у майбутньому силь­нo прив'язується до продавця (якщо це не бренд). Конкретна модель принтера, навпаки, володіє набором чітких певних технічних характеристик і властивостей, до того ж, гарантія забезпечу­ється виробником, а не продавцем. Практично всі експерти на перше місце в цьому списку став­лять продукти і послуги інформаційних технологій. Найбільшу ж популярність мають ті, які допомагають людям зручніше та ефек­тивніше використати можливості кіберпростору: модеми; про­грами пошуку, читання та обробки інформації; апаратні засоби і технології збільшення пропускної спроможності каналів зв’язку; інструменти, що полегшують включення мережевої інформації в приватні і корпоративні бази даних; засоби ведення телефонних переговорів і передачі факсів за допомогою Internet тощо.

Перші онлайнові магазини і вітрини з’явилися в українській частині мережі два-три роки тому. Сьогодні їх число явно більше за 100, але виділити серед них хоч би декілька показових проек­тів практично неможливо. Спільна думка - Web-магазин в Україні сьогодні може існувати лише як продовження реального бізнесу, що вже існує. Як правило, такі проекти поки не окупа­ються, створюються для маркетингу і виходу на перспективний в майбутньому ринок Іпtеrnеt-торгівлі. Отже, говорити про рента­бельність подібних проектів ще зарано.

Вихід онлайнових магазинів хоча б на рівень самоокупності багато в чому залежить від добробуту громадян і позиції держави щодо електронної комерції. Але роздрібна торгівля тут поки ще збиткова. До Internet-магазину необхідно ставитися, як до комерційного підприємства, в якого мають бути і бізнес-план, і термін окупності, і фінансування тощо, хоча зараз вони займаються ін­формуванням відвідувачів (про товари і послуги компанії, маркетингові акції), а також реалізують механізм псевдоонлайнового продажу - коли рішення про купівлю приймається в Internet, а придбання здійснюється звичайним способом.

Одне з основних правил онлайнового продажу - вартість товару в Internet має бути нижчою (принаймні не вищою), чого до­тримуються не всі вітчизняні Web-магазини. За статистикою влас­ників, велика частина їх клієнтів до моменту купівлі вже точно знала всі характеристики товару, провела власне маркетингове дослідження, порівняла ціни. Ознайомившися з товаром у реаль­них магазинах, вони потім замовили його у віртуальному, тому що тут виявилося дешевше і з доставкою.

Взагалі, якщо говорити про клієнтів е-магазинів, то серед них є багато людей, які додатково до всіх зручностей онлайнового шопінгу (економія часу і коштів) цінять у ньому ще одну якість - можливість здійснювати купівлю, не вступаючи при цьому в “особистий контакт” з продавцем. Правда, в Україні Internet-магазинами користуються переважно співробітники рі­зних фірм, прямо з робочих місць замовляючи товари, які потім доставляються до них в офіси. Ті, що здійснюють купівлі з дому, не завжди бажають пускати у свої будинки службу до­ставки продавця, інші прагнуть пересвідчитися в солідності фірми.

Перші українські Іпtеrnеt-магазини часто нагадують Web-віт­рини або напівавтомати для виписування рахунків-фактур, але це явище тимчасове.

Поки що попит на розроблення і підтримування Internet-магазинів в Україні майже відсутній. При цьому, для того щоб створити повно функціональний торговельний портал з усіма ат­рибутами магазину (історія купівель, карта покупця, кошик тощо), у провідних дизайн-студій є все необхідне, а вартість проекту становить від 7 тис. доларів.

Багато які власники магазинів одним з головних факторів, що стримують розвиток Internet-торгівлі, вважають менталітет вітчизняних покупців, недовіру до продавців, відсутність зручних і надійних засобів платежу. Водночас процент клієнтів, що здійс­нюють онлайнові купівлі повторно, досить високий - 60-70%. Проте перспективи онлайнових магазинів в Україні є. Для цього є майже все: користувачі Internet, кількість яких щорічно збільшу­ється і досягає сьогодні 150-200 тисяч; платіжні системи і банки, зацікавлені в підтримці Internet-розрахунків; продавці, що вже ін­вестують створення Web-магазинів; міжнародний та український досвід розроблення та експлуатації систем електронної торгівлі.

Факсимільний зв’язок через Internet працює і в Україні, де найбільш розвиненою телекомунікаційною інфра-структурою є телефонна, а доступ до ресурсів глобальних комп’ютерних мереж істотно обмежений.

Отже, використання факсимільного зв’язку для передавання інформації в документальному вигляді уявля­ється найбільш раціональним підходом. Проблема високих тари­фів на послуги українських постачальників телефонного зв’язку порушує питання про застосування складних факсимільних сис­тем, здатних не тільки звільнити персонал від виконання рутин­ної роботи, а й підвищити ефективність використання телефонних ліній, а також скоротити витрати, пов’язані з їх експлуатацією.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «Маркетинг інформаційних продуктів та послуг»
Зростання інформаційних потреб суспільства, спрямованих на отримання повної, достовірної та своєчасної інформації, створює передумови...
МІЖНАРОДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІЗНЕС: СТРУКТУРА, ІЄРАРХІЯ РИНКІВ, КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОДУКТІВ І ПОСЛУГ
У статті розглядаються проблеми мінародногo інформаційного бізнесу, функціонування світового та регіональних інформаційних ринків,...
М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник...
ДІКС; особливості пошуку інформації в інтернеті; діяльність документно-інформаційних інститутів з надання інформаційних продуктів...
1. ЕМС. Види зовнішніх завад
Амплітудна модуляція гармонічним коливанням. Основні характеристики АМС. Спектр сигналу
Урок №6. Тема: Комп’ютерні мережі
Мета: мати уявлення про призначення й основні характеристики комп’ютерних мереж; типи доступу до інформаційних ресурсів
Зі спеціальності 13. 00. 10 – «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті»
Види інформаційних процесів. Принципи одержання, зберігання, опрацювання і використання даних
Прайс-лист на інформаційні бюлетені, продукти та послуги ТОВ УНІАН*
Для Інтернет-видань та для інформаційних агентств вартість бюлетенів та інформаційних продуктів збільшується у півтора рази
ТЕМА 6 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Економічні ресурси – це те, що необхідне для виробництва благ – товарів і послуг. Від того, в якому кількісному і якісному відношенні...
ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ
Для гармонійного поєднання останніх досягнень інформаційних технологій та шкільного курсу вивчення фізики постає проблема створення...
10. Питання для контрольних робіт студентів заочної форми навчання
Основні виробничі фонди підприємства: поняття, класифікація, види оцінки та показники ефективності використання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка