План-конспект лекції Тема: “Історія створення Internet”


Скачати 108.29 Kb.
НазваПлан-конспект лекції Тема: “Історія створення Internet”
Дата19.04.2013
Розмір108.29 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Інформатика > План-конспект




План-конспект лекції

Тема: “Історія створення Internet”

Мета: Ознайомити учнів із завданнями дисципліни, структурою курсу, основними вимогами та критеріями оцінювання рівня досягнень; сформувати поняття актуальності вивчення предмету; повторити правила безпечної роботи з персональним комп’ютером у навчальній лабораторії, історією створення Internet.

Методичне забезпечення: ілюстративний матеріал (плакати або презентації ЕНМК).

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення уроку: лекція.

Структура уроку


1. Організаційний момент

2. План лекції

  1. Вимоги кваліфікаційної характеристики.

  2. Завдання та структура курсу.

  3. Вимоги до проведення лабораторних робіт.

  4. Критерії оцінювання досягнень.

  5. Інструктаж з техніки безпеки під час роботи на комп’ютері.

  6. Історія створення Internet

3. Конспект лекції

За навчальним планом на курс «Основи роботи в Інтернет» передбачено 17 навчальних годин, 10 з яких відведено на виконання лабораторно-практичних робіт.

У курсі вивчаються теми:

  1. Загальні відомості про Internet

  2. Робота з Web-браузерами

  3. Робота з електронною поштою

Критерії оцінювання досягнень за рівнями компетентності

І. Початковий (1, 2, 3). На цьому рівні учень може: впізнати і ствердно відповісти на запитання, чи є пред'явлений йому об'єкт тим, про який йде мова; розпізнати з поміж інших інформаційних об'єктів (їхніх зображень, характеристик) той, про який йдеться у запитанні або завданні; співвіднести показані (або описані) об'єкти (характеристики), тобто встановити зв'язки між названими об'єктами та їхніми властивостями.

II Середній (4, 5, 6). Учень може відтворити (повторити) інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання. Це свідчить проте, що він володіє знаннями-копіями.

III Достатній (7, 8, 9). Учень після детального вивчення навчального матеріалу, вміє виконувати основні операції, загальна методика і послідовність яких йому знайомі, проте зміст та умови виконання змінені або виконання цих дій доведено до автоматизму.

IV Високий (10, 11, 12). Учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього, незнайдених ситуаціях, скласти програму дій і виконати її для досягнення мети, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв'язки, тобто його навчальна діяльність носить дослідницький характер.

Інструктаж з техніки безпеки під час роботи на комп’ютері

Загальні вимоги техніки безпеки

1. Уся розводка електроживлення в комп’ютерній лабораторії має бути виконаною в трубах (металорукавах). Розетки для схованої проводки допускається встановлювати тільки на цегляних і бетонних стінах. На стінах іншого типу, в тому числі цегляних з покриттям сухою штукатуркою, допускається встановлення розеток з класом захисту, не нижче за ІІ.

2. Розподільний щиток має бути встановлений всередині приміщення, бажано біля вхідних дверей. Загальний вимикач, який відключає напругу з усіх приладів, має бути встановлений усередині приміщення, безпосередньо біля вхідних дверей.

3. Не допускається захаращувати проходи до загального вимикача на розподільному щитку.

4. Підключення і відключення приладів від мережі, з’єднання комп’ютера з іншими приладами проводиться лише учителем.

Правила експлуатації ПК

1. Перед першим умиканням ПК потрібно перевірити: чи відповідає напруга в мережі напрузі, на яку розрахований ПК (багато з них можуть працювати при декількох значеннях вхідної напруги, наприклад, 220 В и 110В). За необхідністю встановити перемикач напруги на ПК у правильне положення.

2. У разі можливості підключити до ПК прилад безперервного живлення (UPS), який дозволяє працювати комп’ютеру під час повного відключення електроживлення від 5 хвилин до декількох годин (в залежності від потужності приладу). За цей час можна закінчити роботи на комп’ютері, щоб при його включенні не було втрачено інформацію.

3. Порядок включення комп’ютера:

- включити UPS, якщо комп’ютер підключений через UPS;

- включити периферійні пристрої (монітор, принтер тощо);

- включити комп’ютер перемикачем на корпусі.

4. Порядок виключення комп’ютера:

- закінчити працюючі програми;

- вийти з WINDOWS ;

- виключити периферійні пристрої (монітор, принтер тощо);

- виключити комп’ютер перемикачем на корпусі;

- виключити UPS, якщо комп’ютер підключений через UPS.

Системний блок:

1. Установити системний блок так, щоб він не піддавався поштовхам і вібраціям, не можна ставити на системний блок матричний принтер (вібрації можуть пошкодити ПК).

2. Усі кабелі, що з’єднують системний блок ПК з іншими приладами, потрібно вставляти і виймати тільки при вимкненому комп’ютері.

3. Раз у декілька місяців потрібно відкривати системний блок і прибирати пилососом порох і бруд.

Монітор:

1. Встановити надійно монітор (так, щоб він стояв не на краю).

2. Встановити монітор так, щоб було зручно дивитись (дивитись на екран потрібно під прямим кутом, трохи згори, екран злегка нахилений, нижній його край ближче до Вас).

3. Встановити монітор так, щоб на екрані не було відбитків світла.

4. Правильно відрегулювати зображення на екрані (яскравість, контрастність монітора), неправильно відрегульована яскравість, контрастність монітора можуть призвести до хвороби очей, швидкої їх втоми. Перевірка правильності регулювання зображення: чорний колір має бути дійсно чорним.

5. Необхідно регулярно витирати порох з екрану м’якою ганчіркою.

6. Категорично забороняється відкривати кришку монітора.

7. Ремонт проводить тільки фахівець з ремонту монітора.

Історія створення Internet

Непрямим поштовхом створення Інтернет став запуск Радянським Союзом у 1957 році першого штучного супутника Землі. На той час уже почалася Холодна війна і Сполучені Штати, розуміючи, що супутник - це ще не вершина радянських наукових досліджень у військовій галузі, побачили для себе загрозу використання ракет СРСР як ядерної зброї. У цьому ж 1957 році при департаменті оборони США було створене Агентство дослідницьких проектів особливої складності - ARPA. Одним із напрямків роботи Агентства стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема для зв’язку.

Перед американськими ученими Пентагон поставив нелегке завдання: створити комп’ютерну мережу, якою могли б користуватися військові при ядерному нападі на країну. Мережа повинна була використовуватися для здійснення зв’язку між командними пунктами системи оборони. Головним критерієм при створенні мережі вважалась її невразливість до часткової руйнації під час ядерної атаки. Навіть при руйнації деяких гілок і вузлів, повідомлення повинні були потрапляти до адресата.

Єдиним способом формування такої комп’ютерної мережі було особливе з’єднання комп’ютерів, при якому комунікація не залежала б від якого-небудь центрального сервера. При втраті одного, декілька чи навіть більшої частин комп’ютерів, підсистеми повинні були продовжувати працювати, забезпечуючи можливість удару у відповідь.

Замовники вказували, що кожен будинок має систему електропроводки, при якій одна перегоріла лампочка не впливає на роботу інших. Для виконання цієї умови Поль Берен використав теорію пакетної пересилки файлів, висунуту Леонардом Клейнроком у 1961 році. Саме тоді Леонард Кейнрок опублікував статті з викладом пакетної пересилки інформації (packet switching theory).

У 1962 році він запропонував концепцію, що базується на двох основних ідеях:

 відсутність центрального комп’ютера - усі комп’ютери мережі рівноправні;

 пакетний засіб передачі файлів по мережі.

Ще одним теоретичним джерелом створення мережі стала концепція "Галактичної мережі" Джозефа Ліклайдера. Відповідно до цієї концепції за допомогою мережі будь-яка людина з будь-якої точки Землі може одержувати інформацію й обмінюватися файлами з будь-якою іншою людиною. Нині ця концепція втілена у сучасній мережі Інтернет.

У 1962 році Управління перспективних досліджень APRA, одне з підрозділів Міністерства оборони США, завершило роботу над проектом, що повинний був, з одного боку, призвести до створення каналів, що не піддаються руйнації зв’язку, а з іншого боку - полегшити співробітництво між розкиданими у всіх штатах дослідницькими організаціями оборонної промисловості. У рамках Агентства ARPA розпочали роботи з комп’ютерними проектами. Керував комп’ютерними програми Джозеф Ліклайдер.

Леонард Кейнрок вважає, що перший значний крок у створенні Інтернету був зроблений 2 вересня 1969 року в Каліфорнійському університеті, де він разом зі своєю командою успішно з’єднав комп’ютер з маршрутизатором (мережний пристрій передачі даних), відомим за назвою Interphase Message Processor, розміром з холодильник. Перша спроба з’єднати два комп’ютери в мережу закінчилася невдачею. В інтерв’ю агентству Рейтер Леонард Клейнрок описав це в такий спосіб: 20 жовтня 1969 року група компьютерщиків Каліфорнійського університету (КУ) вирішила з’єднати свій комп’ютер з комп’ютером у Стенфордського дослідницького інституту (СДІ) на півночі Каліфорнії. Один учений сидів за комп’ютером у КУ і розмовляв по телефону з ученим зі СДІ. Коли відбулося з’єднання, перший повинний був написати слово "log", а фахівець у СДІ у відповідь повинний був написати "in", у результаті чого мало утворитися слово "login" (процедура ідентифікації користувача при підключенні до комп’ютера по лінії зв’язку). Науковець у КУ написав "l" і запитав по телефону колегу в Стенфорді, чи той одержав букву. Відповідь була позитивний. Успішно передалася буква "o". А далі з’єднання обірвалося і більше нічого не вдалося передати. Проте початок був покладений. Спочатку мережа допомагала вченим користатися інформацією, що знаходиться в комп’ютерах колег в інших центрах.

У 1966 році було почате створення комп’ютерної мережі Арпанет. У жовтні 1967 року англійський учений Дональд Девіс, що досліджував питання пакетної пересилки файлів, уперше застосував термін "пакет".

У жовтні 1967 року для створення Арпанет вирішено використовувати концепції П. Берена і Дж. Ліклайдера.

В основу проекту були покладені три основні ідеї:

- кожний вузол мережі сполучений з іншими, так що існує декілька різноманітних шляхів передачі даних від вузла до вузла;

- усі вузли і зв’язки розглядаються як ненадійні - існують автоматично обновлювані таблиці перенаправлення пакетів;

- пакет, призначений для несусіднього вузла, відправляється на найближчий до нього вузол, відповідно до таблиці перенаправлення пакетів, при недоступності цього вузла - на наступний і т.д.

Суть ідеї П. Берена полягає в тому, що файл, що потрібно передати по мережі, розбивається на декілька частин - пакетів. Кожен пакет передається незалежно від інших. На кінцевому пункті в комп"ютері всі пакети збираються в один файл. Оскільки пакети передаються незалежно, то кожен пакет може дійти до кінцевого комп’ютера своїм власним шляхом.

Щоб мережа, що складається з рівноправних комп’ютерів, працювала, кожному комп’ютеру присвоюється ім’я, і в кожен комп’ютер записується таблиця імен усіх комп’ютерів мережі і таблиця з’єднань. Завдяки цим даним кожен комп’ютер "знає", яким шляхом направити пакет. Спочатку перевіряється найкоротший шлях, якщо він зайнятий або зруйнований, то перевіряється наступний найкоротший шлях і т.д. Після того, як пакети потраплять на комп’ютер-отримувач, перевіряється наявність усіх пакетів, що складають файл. Якщо якогось пакета не вистачає, комп’ютер надсилає запит на комп’ютер-відправник і повідомляє, який пакет відсутній. Потрібний пакет наново посилається адресату. Усі правила кодування і пересилки файлів записуються в мережному протоколі.

Ці ідеї повинні забезпечити функціонування мережі у випадку руйнації будь-якої кількості її компонентів. У принципі, мережу можна вважати працездатною навіть у випадку, коли залишається функціонувати усього два комп’ютери. Крім того створена за таким принципом система не мала централізованого вузла управління, і отже безболісно могла змінювати свою конфігурацію.

В американській комп’ютерній індустрії 1970-х-80-х років різні фірми випускали різні комп’ютери з різними оперативними системами (наприклад, IBM, цифрові обчислювальні машини, Microsoft і Apple). Не дуже складно виявилося об’єднати п’ятдесят комп’ютерів IBM у мережу IBM чи п’ятдесят комп’ютерів Макінтош у мережу Макінтош, але п’ятдесят IBM і п’ятдесят Макінтошів об’єднати в мережу, здатну на обмін інформацією, було набагато складніше.

Для мережі Арпанет був створений протокол IP (Інтернет протокол), що дозволяв поділяти файли на пакети і передавати пакети від вузла до вузла. Потім був створений протокол TCP, що забезпечував передачу пакетів між комп’ютером-відправником і комп’ютером-приймачем, цей протокол дозволяв також досилати загублені пакети. Всі ці властивості протоколу TCP дозволили використовувати його для міжмережевого обміну файлами.

З жовтня по грудень 1969 року чотири університетські центри США - Каліфорнійський університет Лос-Анджелеса, Каліфорнійський університет Санта-Барбари, Стенфордський дослідницький інститут і Університет штату Юта об’єдналися в одну мережу.

1969 рік вважається роком народження Інтернет, тому що подальші події показали, що основою Інтернет стала мережа Арпанет.

Після Арпанет у США й інших країнах створювалися комп’ютерні мережі, що з’єднували комп’ютерні центри наукових і державних організацій. Багато мереж стали використовувати протокол IP. Цей протокол був зручний тим, що можна легко нарощувати мережу, приєднуючи будь-скільки нових комп’ютерів. Але крім IP-мереж, створювалися мережі, що працюють за іншими мережними протоколами.

У 1972 році у Вашингтонові пройшла перша Міжнародна конференція комп’ютерних комунікацій. У конференції брали участь вчені з 10 країн. Учасникам конференції вперше в історії продемонстрували мережу Арпанет, вона перестала бути секретною розробкою.

Мережа Арпанет - перша глобальна мережа; в ній найбільш повно використані сучасні мережні розробки. Саме тому до Арпанет стали приєднуватися інші мережі, розроблені освітніми, науковими й урядовими організаціями.

З 1972 року починає функціонувати громадська організація INWG - робоча група з міжнародних мереж під керівництвом Вінсента Сьорфа. INWG координувала роботу зі створення можливості міжмережевого обміну. Для об’єднання мереж, що працюють за протоколом IP і мереж, що працюють за іншими протоколами, був необхідним спеціальний міжмережевий протокол. Такий протокол, TCP, розробили Вінсент Сьорф і Роберт Кан у 1974 році. Після об’єднання в 1982 році двох протоколів TCP і IP в один, протокол TCP/IP став стандартним протоколом об’єднаної мережі - Інтернет. У цьому ж році Сьорф і його колеги ввели термін "Інтернет". Сьогодні Вінсента Сьорфа називають "Батьком Інтернет".

Спочатку мережа складалася з 17 мінікомп’ютерів. Пам’ять кожного мала обсяг 12 Кбайт. У квітні 1971 року до мережі вже залучено 15 вузлів. У 1975 році мережа APRAnet складалася з 63 вузлів.

У середині 1972 року серед користувачів мережі стало поширюватися думка про те, що передавати лист через комп’ютерну мережу набагато швидше, легше і дешевше, ніж традиційним методом. Так почав зароджуватися перший сервіс, без якого сьогодні не мислимий Інтернет - це E-Mail. У 1976 році з’явилася програма UUCP (Unix-to-Unix Copy) - Інтернет офлайн (фрінет - не можна проглядати сторінки), що призвело до створення такої послуги, як USEnet (групи новин).

Саме так спочатку називалася мережа, що дозволяла користувачу ввійти на машину, де розміщувалася інформація і вибрати звідти всі потрібні йому матеріали. Вже на початковому етапі розвитку кількість користувачів мережі USEnet щорічно потроювалася.

До 1983 року кількість вузлів мережі досягла 600, а в 1985 році добовий трафік мережі склав більше мегабайта інформації. Сьогодні USEnet нараховує більше 15000 конференцій, сумарний обсяг яких дорівнює декільком десяткам мегабайт у день.

Наприкінці 80-х років Радянський Союз підключився до мережі APRAnet.

У 1990 році мережа APRAnet перестала існувати і на її місці виник Інтернет. Він уможливив вільний обмін інформацією, незважаючи на відстані і державні межі. Проте, напочатках його ресурси були доступні лише за допомогою програмного забезпечення, орієнтованого виключно на пересилку файлів і неформатованого тексту. Зрештою фізики Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee) і Роберт Кайо (Robert Cailiau) із Женевського ЦЕРНа (CERN) вирішили розробити інфраструктуру, що дозволить обмінюватися результатами досліджень через Інтернет у вигляді звичного відформатованого й ілюстрованого тексту, що включає посилання на інші публікації. Так було започатковано World Wide Web (WWW) - Всесвітню інформаційну павутину, яка на сучасному етапі охопила своїми мережами практично весь комп’ютерний світ і зробила Інтернет доступним і привабливим для мільйонів користувачів.


  1. Закріплення вивченого матеріалу

1. Умови і причини створення Інтернет.
2. Етапи розвитку Інтернет.

5.Домашнє завдання: навчальний посібник: Конспект.

«Интернет и электронная почта», Антон Власов, Эксмо (2008 г.) 80 стр.

Тема уроку: Історія створення Internet

Мета : Ознайомити учнів із завданнями дисципліни, структурою курсу, основними вимогами та критеріями оцінювання рівня досягнень; сформувати поняття актуальності вивчення предмету; повторити правила безпечної роботи з персональним комп’ютером у навчальній лабораторії, історією створення Internet.


Схожі:

План-конспект лекції Тема: “Принципи роботи Internet. Ресурси Internet”
Слід зазначити, що фізичні відстані в Інтернеті не важливі. Наприклад, обмін даними відбуватиметься однаково між комп'ютерами як...
План-конспект лекції Тема: Запуск та налагоджування Internet. 
Апаратне забезпечення: Пристрій за допомогою якого будемо заходити в Інтернет (ноутбуки, КПК, мобільні телефони та ін.) та модем...
План-конспект уроку Тема: Історія створення
...
План-конспект уроку №3 Тема. Способи створення таблиць. Створення та заповнення таблиць
Мета: ознайомити з різними способами створення таблиць, навчити створювати та заповнювати таблиці
Конспект лекції 1
Перша світова війна. Облаштування післявоєнного світу. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія» / Шевченко...
План-конспект лекції
Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС
План-конспект лекції
Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС
План-конспект лекції Тема: Відкриття і перегляд Web-сторінок
Термін гіпертекст було введено задовго до появи Інтернету. Аналогом гіпертексту може бути звичайна енциклопедія, її том складається...
План-конспект лекції Тема: Інтерфейс програми. Отримання та відправлення повідомлень. 
Електронна пошта ( Electronic Mail, e mail ) — мережева служба; що дозволяє користувачам обмінюватися повідомленнями або документами...
Конспект Лекції КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,...
Тема лекції: Категорійно-поняттєвий апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка