|
|
Скачати 1.64 Mb.
|
4. Дії аварійно-рятувальних підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час ліквідації наслідків аварій на пожежо- і вибухонебезпечних об’єктах 132. Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах і на транспорті, що перевозить (перекачує) пожежо- і вибухонебезпечні речовини, як правило, виникають внаслідок вибухів і пожеж. Під час таких аварій обстановка характеризується за такими параметрами: площа пожежі та зона теплової дії, ураження при вибухах від вогню і задимлення обслуговуючого персоналу об’єкту і загроза населенню найближчих житлових будинків, руйнування будинків, споруд і виникнення завалів. Першочергові роботи, пов’язані з ліквідацією і гасінням пожеж, виконуються територіальними (об’єктними) підрозділами пожежної охорони, невоєнізованими пожежними формуваннями з наступним залученням пожежних підрозділів цивільного захисту (цивільної оборони). 133. Дії загону на пожежо- і вибухонебезпечному об’єкті включають: проведення розвідки, як на об’єкті, так і на прилеглій до нього території, локалізацію і гасіння пожеж, рятування людей з палаючих, зруйнованих будинків і зон задимлення, надання їм медичної допомоги і евакуацію в лікувальні заклади, запобігання розтіканню по території об’єкту горючих і легкозаймистих рідин; забезпечення водою для пожежогасіння. 134. Після одержання завдання на розвідку осередку ураження розвідувальні сили встановлюють: райони пожеж і їх характер, напрям і швидкість поширення вогню, зони загазованості і наявність загрози населенню; межі району локалізації та гасіння пожеж; місцезнаходження потерпілих; наявність ділянок сильного задимлення, характер руйнування резервуарів (сховищ) і трубопроводів; місця можливого розливу нафтопродуктів і сильнодіючих отруйних речовин; наявність водоймищ та стан під’їзних шляхів. 135. Начальник загону в наказі визначає основні тактичні прийоми і рубежі локалізації і гасіння пожеж, напрями і шляхи відходу особового складу в разі загрози вибуху або викиду нафтопродуктів, організацію протипожежного водозабезпечення, засоби захисту особового складу від небезпечних факторів пожежі. 136. Під час виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією аварії, проводяться заходи для захисту особового складу і техніки від ураження вибуховою хвилею, осколками і уламками конструкцій, що розлітаються, теплового впливу та ураження органів дихання продуктами горіння. 137. Рятувальні, механізовані та інженерні підрозділи здійснюють проїзди і проходи, обвалування чи відведення горючих (отруйних) рідин, що розлилися, в безпечні місця, відключають пошкоджені місткості, апарати і документації. 5. Дії аварійно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ під час ліквідації наслідків аварій на транспорті 138. При організації рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків аварії на транспорті (залізничному, водному, повітряному) начальник загону повинен знати особливості аварій на кожному виді транспорту. В першу чергу вживають заходів до рятування людей, забезпечення їх медичною допомогою та евакуації із зон пожеж, ураження хімічно небезпечними речовинами та інших небезпечних місць. 139. На залізничному транспорті розмір аварії визначається: за наявністю великої кількості рухомого складу з пасажирами та різними вантажами; розповсюдженням вогню в середині вантажно-пасажирських вагонів і на сусідні поїзди, найближчі будівлі та споруди; розтіканням пального, токсичних і небезпечних хімічних речовин із цистерн і утворенням уражених зон на підлеглій території, наявністю небезпеки для людей, які знаходяться в палаючих та сусідніх вагонах, виникненням метушні; безперервним рухом поїздів; складністю визначення виду палаючих небезпечних хімічних речовин, матеріалів; обмеженістю під’їздів та підступів до палаючих вагонів і складністю в прокладці рукавних ліній, віддаленістю водосховищ; наявністю високовольтних контактних мереж, що знаходяться під напругою. 140. Для визначення обстановки, що виникла після аварії на залізниці, висилаються розвідувальні підрозділи, які спільно з диспетчерами центрального пункту рухомого складу (ЦПРС) повинні з’ясувати: місце знаходження пошкодженого рухомого складу, наявність під’їзних шляхів; заходи, вжиті для розчеплення рухомого складу і евакуації сусідніх вагонів, поїздів; наявність струму в електроконтактних проводах над місцем пожежі, а також бригади для зняття залишкової напруги і маневреного локомотиву; час відправлення пожежних і ремонт них поїздів до місця аварії. Розвідувальні підрозділи також виявляють ділянки хімічного, радіаційного і бактеріологічного (біологічного) ураження, звертаючи увагу на займання і витік небезпечних речовин, пошкодження тари або рухомого складу з небезпечним вантажем, отруєння, опіки, захворювання людей і тварин. 141. Начальник загону після одержання даних розвідки оцінює обстановку, приймає рішення і віддає розпорядження, в якому визначає межі небезпечної зони, заходи щодо її огородження і оточення, організації медичної допомоги, а також порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт та заходів безпеки. 142. Управління загону у разі хімічного зараження розробляє план ліквідації його наслідків, у якому залежно від масштабів і характеру зараження, міститься коротка характеристика осередку ураження і визначені сили та засоби для ліквідації наслідків аварії, порядок їх використання, завдання підрозділів і формувань, черговість робіт, способи нейтралізації в осередку ураження, заходи для організації контролю за нейтралізацією (дегазацією) місцевості, об’єктів зовнішнього середовища, техніки і транспорту, медичного забезпечення, безпеки, управління, а також порядок подання донесення. 143. Під час ліквідації наслідків аварії на водному транспорті начальник загону бере до уваги складне планування морських і річкових суден, наявність великої кількості горючого матеріалу, вантажів, палива для двигунів, а також порожніми в переборках, труднощі пересування на судні та складність проведення евакуаційних робіт, а в разі пожежі – швидке поширення вогню по конструкціях та вантажах, особливо на товаро-пасажирських суднах в трюмах і в верхніх надбудовах. 144. Після отримання завдання на проведення аварійних робіт у портах, доках, затонах начальник загону повинен узгодити дії з капітаном судна, адміністрацією порту, пароплавством, підтримувати постійний зв’язок з диспетчером порту, рятувальними суднами. 145. Під час проведення загоном рятувальних та інших невідкладних робіт на транспорті використовуються технічні засоби, будівельні матеріали та конструкції експлуатаційного і спеціального запасів, засоби зв’язку органів транспорту. Керівництву загону під час проведення рятувальних робіт на транспорті забороняється втручатися в дії посадових осіб з питань руху транспортних засобів. 6. Дії аварійно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ у районах стихійного лиха 146. До заходів для ліквідації наслідків стихійного лиха належать: оповіщення населення і загонів про загрозу стихійного лиха та небезпечних його наслідків; попереднє встановлення обсягу можливих руйнувань; визначення зони зараження, швидкість поширення та межі затоплення; встановлення розмірів зон, районів і напрямів поширення пожеж; уточнення об’єктів народного господарства та населених пунктів, яким загрожує небезпека внаслідок стихійного лиха; визначення складу угрупування сил для рятувальних та інших невідкладних робіт; організація управління силами і засобами на ділянках (об’єктах) робіт; проведення заходів щодо локалізації наслідків, які створюють загрозу населенню і навколишньому середовищу; рятування людей, надання медичної допомоги потерпілим і евакуацію їх в лікувальні заклади; виведення населення із небезпечних районів; організація комендантської служби і підтримка громадського порядку з метою запобігання мародерству на ділянках (об’єктах) робіт; організація матеріального, технічного, медичного та інших видів забезпечення частин і підрозділів. 147. Загін залучається до ліквідації наслідків стихійного лиха за розпорядженням Начальника Цивільного захисту (Цивільної оборони) України, в окремих випадках – за рішенням начальника Цивільного захисту (Цивільної оборони) АР Крим, області, міст Києва та Севастополя з наступним повідомленням про це Начальника Цивільного захисту (Цивільної оборони) України. 148. Після прибуття в район стихійного лиха начальник загону з’являється до особи, в розпорядження якої він призначений, одержує від неї інформацію про обстановку, погоджує дії, пов’язані з проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт. Потім приймає рішення, визначає завдання підрозділам і організує їх взаємодію. Під час визначення завдань начальник загону вказує: засоби для ліквідації наслідків стихійного лиха; обсяг робіт, способи їх проведення і ділянки (об’єкти) зосередження основних сил; заходи безпеки при проведенні робіт; уточнює час початку і закінчення робіт; порядок зміни підрозділів, пункти збору після виконання завдань; маршрут руху на ділянки (об’єкти) робіт. 149. При організації взаємодії підрозділів у районі стихійного лиха начальник загону визначає порядок і послідовність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт і узгоджує дії підрозділів з іншими підрозділами і формуваннями щодо місця і часу виконання завдань. 150. В охоплених повінню районах підрозділи, забезпечені плавзасобами, проводять розвідку в зонах затоплення, а також надають допомогу потерпілому населенню, ставлять штучні загорожі, проводять ремонт і відновлюють шляхи та мости. 151. У районах селевої загрози (зсувів) підрозділи можуть залучатися для проведення робіт у напрямку можливого поширення селевої течії. При цьому вони укріплюють існуючі штучні споруди та будують нові загородження (запруди, гатки) для забезпечення захисту населення пунктів від затоплення селевою зливою. Під час ліквідації наслідків селевих потоків підрозділи залучаються для рятування і евакуації потерпілих, постачання води населенню, налагодження проїздів, очищення оглядових колодязів і камер, а за потреби і для ремонту комунально-енергетичних мереж, відновлення шляхів та гідротехнічних споруд. 152. Під час ліквідації наслідків урагану (бурі) підрозділи залучаються до робіт, пов’язаних з наданням допомоги потерпілому населенню, розбиранням завалів і руйнувань у населених пунктах, обладнанням шляхів і об’їздів, ліквідацією пошкоджень на транспортних комунікаціях (залізничних коліях, автомобільних шляхах), на лініях електропередач і зв’язку. Підрозділи, що виконують роботи на комунально-енергетичних мережах, посилюються засобами механізації підвищеної потужності та продуктивності, а також формуваннями, що мають необхідне обладнання для робіт. 153. Під час ліквідації наслідків землетрусу підрозділи залучаються до рятування потерпілих з-під завалів і врятування людей, що залишилися у напівзруйнованих палаючих будівлях з подальшою їх евакуацією, прокладають проїзди в завалах, локалізують аварії на комунально-енергетичних мережах, наслідки яких загрожують життю людей, руйнують чи укріплюють споруди і будинки, що перебувають в аварійному стані та загрожують обвалом, обладнують пункти зосередження потерпілих і медичні пункти. 154. Під час дій у районі снігових завалів підрозділи ведуть пошук потерпілих і забезпечують їх швидке вивезення на медичні пункти чи в безпечні місця, проводять розчищення від заносів вулиць, проїздів, шляхів, а за потреби прокладають колії, обладнують місця для обігрівання людей, своєчасно доставляють потерпілим продукти, теплий одяг, взуття та інші необхідні речі. 155. Під час гасіння лісових і торф’яних пожеж загін в повному складі чи окремими підрозділами при взаємодії з лісопожежними та іншими формуваннями локалізують та гасять пожежі, в першу чергу, поблизу населених пунктів, об’єктів господарювання і транспортних комунікацій. 7. Дії аварійно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ в осередку ядерного ураження 156. Дії підрозділів в осередку ядерного ураження здійснюються в умовах сильних руйнувань, пожеж, високих рівнів радіації, радіоактивного забруднення ділянок (об’єктів) робіт в результаті радіоактивних опадів по сліду хмари. Особливу увагу під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку ядерного ураження приділяють радіаційній розвідці об’єктів робіт, оповіщенню підрозділів про можливе забруднення і рівні радіації, проведенню дозиметричного контролю радіоактивного опромінювання та якісному проведенню санітарної обробки особового складу, дезактивації техніки, підготовці захисних споруд для захисту людей в забрудненому районі. 157. Начальник загону під час дій в осередках ураження зобов’язаний розподіляти сили і засоби між ділянками (об’єктами) робіт з урахуванням обстановки, що склалася, оцінювати результати робіт і приймати рішення про наступні дії, вчасно ставити завдання підлеглим на кожну наступну добу, а також у разі змін обстановки чи одержання нових завдань здійснювати контроль за виконанням поставлених завдань і уточнювати порядок взаємодії. 158. Під час визначення завдань на кожну наступну добу (чи зміну) начальник загону вказує черговість, обсяг і час виконання запланованих на добу (чи зміну) робіт, порядок відпочинку, дії підрозділів після за вершення робіт на даному об’єкті. Завдання на добу можуть ставитися начальником особисто або доводитися розпорядженнями, що передаються через засоби зв’язку або через офіцера управління загону. Уточнюючи порядок взаємодії підрозділів, начальник загону узгоджує дії підлеглих підрозділів і формувань, взаємодіючих сил. 159. Управління загону в ході робіт в осередку ураження організує і здійснює розвідку ділянок (об’єктів) робіт, доводить нові чи уточнені завдання до виконавців, забезпечує вчасне доведення сигналів управління (команд), контролює виконання завдань підрозділами і приданими формуваннями, організує збір даних про хід рятувальних та інших невідкладних робіт і готує начальнику пропозиції щодо планування завдань на наступну добу. 160. Загін проводить роботи в осередку ядерного забруднення, як правило, на кількох об’єктах одночасно. При цьому дії на всіх об’єктах повинні бути погоджені з планом дій загону. У ряді випадків на окремих об’єктах можливе децентралізоване використання підлеглих підрозділів. Дії підрозділів повинні спрямовуватися перш за все на найшвидше закінчення рятувальних та інших невідкладних робіт на важливіших об’єктах. При цьому основні сили і засоби зосереджуються на рятуванні людей і наданню їм медичної допомоги, а також на забезпеченні локалізації та ліквідації наслідків аварій. Для нарощування зусиль на окремих об’єктах використовуються резерви, а також особовий склад і техніка штатних підрозділів та формувань, що завершили роботу на інших об’єктах. Роботи в зонах з високим рівнем радіації здійснюються після зниження рівня радіації до допустимої норми, при якій можна організувати позмінну роботу. Під час робіт у цих зонах для захисту особового складу використовується техніка (спеціальні транспортні засоби з герметичними кабінами). Невідкладні роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії, що загрожують життю людей і заважають проведенню рятувальних робіт, здійснюються в першу чергу. 161. Рятувальні, інженерні та механізовані підрозділи після виходу на об’єкт робіт про водять розвідку, розчищають підступи і входи до завалених сховищ та укриттів, розшукують уражених, надають їм першу медичну допомогу та виносять до місць розташування автотранспорту, проводять роботи, пов’язані з рятуванням людей з-під завалів, зруйнованих і палаючих будівель. Уражених, які знаходяться ближче до поверхні завалу, а також під дрібними уламками, підрозділи дістають, розбираючи завал зверху ручним способом, а тих, які знаходяться у глибині завалу (під завалом) – через проходи, що влаштовані збоку завалу, використовуючи порожнини чи розбираючи завал згори. Роботи проводять групи, оснащені засобами механізації. 162. Перед розкриттям захисних споруд перш за все встановлюється зв’язок з людьми, які в них знаходяться, визначається їх стан, ступінь ушкодження фільтровентиляційного обладнання. За потреби до споруд подається повітря, для чого розчищаються повітрозабірні пристрої чи пробиваються отвори, а у разі загрози затоплення чи загазування сховища негайно вимикаються мережі комунально-енергетичного господарства, вода, що затоплює сховища, відкачується чи відводиться в нижчі місця. 163. Розкриття захисних споруд здійснюється спільними зусиллями рятувальних, інженерних та механізованих підрозділів. Спосіб розкриття завалених сховищ визначається начальником підрозділу у кожному конкретному випадку залежно від типу та конструкції сховища (укриття) і характеру завалу. 164. Після розкриття завалених захисних споруд ураженим надається перша медична допомога. Залежно від радіаційного становища уражені можуть виводитися на незаражені території чи залишатися у сховищі до зниження рівня радіації. Перша медична допомога потерпілим надається особовим складом медичних, механізованих та інших підрозділів, санітарними дружинами, рятувальними та іншими формуваннями безпосередньо на місці виявлення уражених. За потреби на уражених надягають протигази. 165. Рятувальні підрозділи відшукують і вимикають пошкоджені ділянки комунально-енергетичної мережі. Для запобігання загазуванню сховищ і ділянок місцевості, на яких ведуться роботи, а також для ліквідації можливості запалення газу в місцях його витоку, аварійно-рятувальні підрозділи вимикають пошкоджені ділянки газової мережі на вводах у будинки, газорегулюючих пунктах чи газорозподільних станціях. Аварійні роботи на електромережах в усіх випадках проводяться тільки після вимикання пошкоджених ділянок електрозабезпечення на районних і трансформаторних підстанціях чи розподільних пунктах (щитах) будинків. 166. Під час ліквідації аварій на водопровідних і теплових мережах у першу чергу вимикаються зруйновані ділянки, визначаються місця аварії та за допомогою машин відриваються пошкоджені труби і ліквідується аварія. Для запобігання вибухам і виникненню пожеж під час проведення аварійних робіт на зруйнованих трубопроводах, наповнених хімічно небезпечними і горючими речовинами, в першу чергу перекриваються трубопроводи, що з’єднують резервуари з технологічними агрегатами, а також вимикають всі діючі помпи, що підтримують тиск в них. 167. Пожежні підрозділи локалізують і гасять пожежі в першу чергу на найважливіших об’єктах. Вони проводять пожежну розвідку, ведуть боротьбу з пожежею, що перешкоджає рухові сил до об’єктів робіт і заважає їх роботі, а також локалізують і гасять пожежі в будинках, де знаходяться люди, поблизу виходів і входів до захисних споруд, рятують людей з палаючих будинків і зон пожеж та задимлення. 168. Підрозділи хімічного захисту проводять радіаційну розвідку, дозиметричний контроль, спеціальну обробку озброєння, бойової та іншої техніки, засобів захисту і обмундирування, а також дезактивацію шляхів з твердим покриттям, споруд, будинків і за потреби – санітарну обробку особового складу та населення. 169. У разі ураження нейтронною зброєю аварійно-рятувальні формування розшукують медичні пункти, підрозділи та медичні заклади. 170. Після надання ураженим першої медичної допомоги на місці, особовий склад вивозить (виносить) їх на медичні пункти і до місць розташування автотранспорту. У разі нестачі транспорту або неможливості його під’їзду до місця розташування уражених, їх доставляють на медичні пункти на носилках, а легко уражені йдуть самостійно або групами із супроводжуючими. 171. Перша лікарська і кваліфікована медична допомога ураженим надається в медичному пункті загону, який приймає уражених з медичних пунктів об’єктів робіт, визначає ступінь їх ураження, проводить дозиметричний контроль, санітарну обробку, тимчасову госпіталізацію нетранспортабельних хворих, підготовку уражених до евакуації. 172. Інженерні підрозділи, як правило, надходять у розпорядження до аварійно-рятувальних підрозділів у повному складі або основні їх сили зосереджуються на розчищенні завалів, улаштуванні проїздів та проходів у них, обвалюванні конструкцій споруд, що загрожують обвалом, розбиранні завалів над захисними спорудами, відриванні приямків, канав, котлованів, відкриванні місць аварій на комунально-енергетичних, технологічних мережах, створенні загороджувальних смуг. В окремих випадках інженерні підрозділи можуть самостійно виконувати завдання щодо відривання котлованів та щілин під укриття на ділянках (об’єктах) робіт і влаштування під’їздів у завалах. 173. Понтонно-переправні підрозділи проводять розвідку, вибирають місця для переправ і найменшими рівнями радіації, забезпечують переправу водяним шляхом сил цивільного захисту (цивільної оборони) і евакуацію людей з місць ураження, разом з хімічними підрозділами дезактивують шляхові переправи і під’їзні шляхи до них. 174. Підрозділи водозабезпечення обладнують пункти водозабезпечення, як правило, на автономних вододжерелах (свердловини, шахтні колодязі, джерела), проводять очищення води від радіоактивних речовин на поверхневих вододжерелах, разом з підрозділами хімічного захисту виконують роботу з дезактивації під’їзних шляхів. 175. Піротехнічні підрозділи проводять пошук і знешкодження боєприпасів у звичайному спорядженні на зазначеній ділянці (об’єкті) робіт. Виявлені боєприпаси знешкоджуються на підривному майданчику за межами ділянки (об’єкту) робіт або знищуються на місці з дотриманням встановлених застережних заходів. Крім того, піротехнічні підрозділи можуть проводити роботи, пов’язані з обладнанням проїздів, руйнуванням конструкцій та влаштуванням протипожежних розривів вибуховим способом. 176. Підрозділи технічного забезпечення і тилу безперервно забезпечують підрозділи всім необхідним для успішного виконання завдань. Ремонтні підрозділи, як правило, здійснюють ремонт техніки на місці її пошкодження. В першу чергу ремонтують техніку з меншим обсягом робіт. Заправка машин пальним здійснюється на ділянках (об’єктах) робіт. Якщо рівні радіації не перевищують допустимі норми, гаряча їжа особовому складові подається на ділянках (об’єктах) робіт. 177. Під час рятувальних та інших невідкладних робіт начальники організують і здійснюють своєчасну заміну працюючих в осередку ураження підрозділів, заходи щодо захисту особового складу і техніки від зброї масового ураження та інших засобів нападу, а також контроль за виконанням цих заходів підлеглими. 178. Начальник загону керує підрозділами і приданими формуваннями з командного пункту, який розташовується за можливості на незараженій території, звідки зручніше керувати і підтримувати зв’язок з підлеглими підрозділами та приданими формування ми, які працюють в осередку ураження і розміщені за його межами, а також з начальником цивільного захисту (цивільної оборони). Під час виконання завдань загоном на кількох об’єктах командний пункт загону розташовується ближче до району дій підрозділів, що виконують головне завдання. За потреби, до підрозділів, що діють самостійно під час виконання завдань, може бути направлена група офіцерів, очолювана заступником начальника загону. 179. Начальник підрозділу зобов’язаний: постійно перебувати на ділянці (об’єкті) робіт, керувати діями підлеглих і перевіряти якість і своєчасність виконання завдання; ставити додаткові завдання і прискорювати темп робіт; підтримувати безперервну взаємодію між підрозділами, що працюють в осередку ураження на цій самій або суміжній ділянці (об’єкті); своєчасно забезпечувати підрозділи необхідними матеріальними засобами і харчуванням; постійно стежити за правильним використанням техніки та механізмів, за виконанням особовим складом правил безпеки; систематично доповідати старшому начальникові про хід виконання завдань. Командно-спостережний пункт підрозділу розташовується на ділянці (об’єкті) робіт чи поблизу від нього з урахуванням радіаційного стану. 180. Зміна підрозділів і приданих формувань організується управлінням загону після закінчення робіт чи у разі одержання особовим складом встановлених доз опромінення. Час і порядок зміни підрозділів визначає начальник загону. З метою забезпечення безперервного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт заміна працюючого особового складу здійснюється безпосередньо на ділянках (об’єктах) робіт. Техніка підрозділів, що замінюються, за потреби, залишається на місці робіт і передається прибулим на заміну підрозділам і формуванням. Під час заміни старшим на ділянках (об’єктах) робіт є начальник замінюваного підрозділу. Після заміни підрозділи разом з приданими формуваннями виводяться в райони збору, де приводяться до готовності для проведення наступних дій. З цією метою проводиться спеціальна обробка підрозділів, технічне обслуговування машин, приладів і засобів зв’язку, заміна і ремонт засобів індивідуального захисту, поновлення використаних матеріальних засобів, організується відпочинок особового складу. |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний транспортний університет... Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного... |
Конспект лекцій з дисциплін «Цивільна оборона» та МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Цивільна оборона» / укладачі: Г. М. Харамда, С. Т. Сусло,... |
Класна година 5 клас Мета. Ознайомлення учнів з поняттям «Цивільна Оборона»; з основними завданнями ЦО, з природними та техногенними явищами, їх характеристиками... |
| МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ України», а також Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» 2011 р. і Типової навчальної програми... |
«Захист суміжних прав» ЗМІСТ Вступ. Розділ Поняття суміжних прав в Українському законодавстві Розділ Захист авторського права і суміжних прав у цивільно-правовому порядку |
| ЗАТВЕРДЖУЮ Типова навчальна програма нормативної дисципліни «Цивільний захист» для вищих навчальних закладів, затверджена заступником міністра... |
План Вступ I Глава: Право власності Загальне поняття власності і права власності Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо... |
| План Вступ 3 Розділ Основи виникнення і становлення інституту президентства... Аналіз діяльності Президентів України: від заснування поста Президента Української РСР до сьогодення 29 |
«ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ З БУДІВЕЛЬ У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ» Методичні вказівки до до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Цивільний захист» (для студентів денної форми навчання... |