Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни Біометрія для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю 130400 „Садово-паркове господарство” Дніпропетровськ ЁC 2008


Скачати 1.05 Mb.
Назва Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни Біометрія для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю 130400 „Садово-паркове господарство” Дніпропетровськ ЁC 2008
Сторінка 1/13
Дата 18.04.2013
Розмір 1.05 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Дніпропетровський державний аграрний університет

агрономічний факультет

кафедра садово-паркового господарства


Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни

Біометрія


для студентів вищих навчальних закладів , які навчаються за спеціальністю 6.130400 „Садово-паркове господарство”


Дніпропетровськ ЁC 2008

УДК 578.087.1:519.24.001

Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к.б.н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ: ДДАУ, 2008. ЁC 95 с.
У даній розробці наведено методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія». Кожна лабораторна робота складається з теоретичної частини, прикладів статистичної обробки емпіричних даних, практичного завдання, яке виконується під час заняття та домашнього завдання. У додатку наведені стандартні таблиці для обчислення критеріїв Ст’юдента, Пірсона, Фішера та ін., а також список літератури, що рекомендується для самостійної роботи студентів.

Призначається для студентів агрономічного факультету спеціальності „Садово-паркове господарство”.
Розглянуто на засідання кафедри садово-паркового господарства (протокол № 14 від 4 червня 2008 року)
Затверджено науково-методичною радою агрономічного факультету (протокол № __ від __ ________ 2008 року)
Укладач: к.б.н., доцент Іванченко О.Є..
Рецензент: д.б.н., професор Лихолат Ю.В.

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK...4Лабораторне заняття № 1ЁC2. Угрупування результатів спостереження. Побудова|шикування| таблиць розподілу та варіаційних рядів|лав,низок|. Практичне використання кумуляти| й огіви ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK
5Лабораторне заняття № 3ЁC4. Обчислення|підрахунок| вибіркових показників для згрупованих і незгрупованих даних ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK.

15Лабораторне заняття № 5. Поняття про математичні моделі. нормальний розподіл і його закономірності. обчислення|підрахунок| теоретично очікуваних|сподіваних| частот нормального розподілу ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK..
27Лабораторне заняття № 6. Перевірка нормальності| вибіркового розподілу ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK.

37Лабораторне заняття № 7. Обчислення узгодженості фактичних і теоретичних чисельностей за критерієм Пірсона. Обчислення теоретичних чисельностей при біноміальному розподілі і розподілі Пуассона ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK...

41Лабораторне заняття № 8. Статистичні помилки. Розподіл t Ст’юдента. Обчислення критерію достовірності різниці ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK...

48Лабораторне заняття № 9. F-критерій Фішера (F-розподіл). Оцінка різниці між коефіцієнтами варіації ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK..

53Лабораторне заняття № 10ЁC12. Обчислення коефіцієнту кореляції та детермінації, кореляційного відношення й міри криволінійності ЎKЎKЎK

57Лабораторне заняття № 13ЁC14. Регресійний аналіз випадкових величин.. 66Лабораторне заняття № 15ЁC16. Однофакторний дисперсійний аналіз. Дисперсійний аналіз якісних ознак ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK..

78Додаток 1ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK85Додаток 2 ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK...86Додаток 3 а ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK87Додаток 3 б ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK88Додаток 4 ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK...89Додаток 5 ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK...90Рекомендована література ЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎKЎK.94


ПЕРЕДМОВА
Сучасний агроном, біолог повинні не тільки добре знати свою спеціальність, але й виконувати дослідницьку роботу, вносити посильний внесок до розвитку системи знань про природу. «Дійсна наука, ЁC за словами К.А. Тімірязєва, ЁC ґрунтується тільки на фактах і на логіці ЎK». «Факти ЁC це повітря вченого, ЁC писав І.П. Павлов. Але факти ЁC це ще не наука. Як купа будівельного матеріалу не є будівлею, так і маса накопичених фактів не складає зміст науки. Тільки зведені в якусь систему факти набувають певного сенсу, дозволяють визволити вкладену в них інформацію. Ця робота вимагає від дослідника не тільки професійної майстерності, але і вміння вірно планувати експерименти, аналізувати їх результати, робити з фактів науково обґрунтовані висновки. Система таких знань і складає зміст біометрії ЁC науки, покликаної грати хоч і допоміжну, але вельми важливу роль в біологічних дослідженнях.

Навчальна дисципліна «Біометрія» є нормативною і входить до циклу дисциплін природничо-наукової підготовки.

Метою викладання курсу ”Біометрія“ є оволодіння методами і технікою дослідження, чисельного опису та математичного моделювання об’єктів і явищ, як предметів діяльності фахівців садово-паркового господарства.

В курсі ”Біометрія“ висвітлюються методи і техніка дослідження, опису та математичного моделювання об’єктів та явищ як предметів діяльності фахівців садово-паркового господарства

У результаті вивчення курсу ”Біометрії“ студенти повинні знати:

способи збору лісівничої інформації та її групування;

принципи математичного моделювання об’єктів дослідження;

засоби організації, планування і здійснення експерименту на лісогосподарському виробництві;

теорію та практику побудови основних класів математичних моделей, що застосовуються у лісовій справі;

питання верифікації, інтерпретації та практичного застосування моделей;

принципи і методи проведення кореляційного, регресійного та дисперсійного аналізів.

Студент повинен вміти:

проводити статистичну обробку та оцінку отриманого експериментального матеріалу;

застосовувати методи математичного моделювання і готові моделі для розв’язання конкретних прикладних задач спеціальних дисциплін;

розробляти прості математичні моделі, оцінювати їхню адекватність і точність;

оцінювати та пояснювати багатомірні моделі системного плану на ЕОМ;

використовувати одержані результати для прийняття вірних рішень.


Лабораторне заняття № 1ЁC2
Тема: Угрупування результатів спостереження. Побудова|шикування| таблиць розподілу та варіаційних рядів|лав,низок|. Практичне використання кумулятИ| й огіви
Мета|ціль| роботи: ознайомитись з|із| основними способами угрупування первинних результатів експерименту; навчитися складати таблиці розподілу даних, варіаційні ряди|лави,низки|, графіки варіаційних рядів|лав,низок|, гістограми розподілу.

Матеріали та устаткування|обладнання|: калькулятор, лінійка, ваги, навчальні посібники, методичний матеріал, гербарні| зразки|взірці| рослин.
Хід роботи

І. Теоретична частина|частка|. Перед початком роботи слід ознайомитись з|із| термінами і різними способами угрупування первинних результатів спостережень, поняттями про статистичні таблиці та варіаційні ряди|лави,низки|.

1. Поняття про генеральну сукупність, велику і малу вибірки. Методи біометрії засновані на теорії вірогідності|ймовірності| і теорії помилок. Припустимо|передбачимо|, що популяція рослин, що цікавить нас, складає 1 млн. екземплярів|примірників|. Всі екземпляри|примірники| категорії, що вивчається, складатимуть генеральну сукупність. Немає ніякої|жодної| можливості|спроможності| (та і необхідності) вивчити таку численну|багаточисельну| групу методом цілковитого обстеження. У випадках, коли вимірювання|вимір| пов'язане з видаленням рослин з|із| субстрату цей метод обстеження недоцільний|цілком|. Тому для вивчення властивостей або ознак генеральної сукупності відбирають частину|частку| рослин, тобто складають вибірку.

Щоб вибірка повністю відображала|відображувала| генеральну сукупність, вона повинна бути вірно складена. Для цього у вибірку слід відібрати в однаковій кількості і пропорційно генеральної сукупності особини|осіб| з|із| малими, середніми і високими значеннями ознаки, що вивчається, або властивості, що практично теж|також| неможливо зробити. Тому відбір із|із| генеральної сукупності проводиться за принципом випадковості. Вірогідність|ймовірність| попадання у вибірку тієї або іншої особини|особи| з|із| генеральної сукупності випадкові. Існує таблиця випадкових чисел за якою можна відібрати рослини уникаючи упередженості. Отже, що при вивченні генеральної сукупності за вибіркою, тобто характеристиці цілого за його частиною|частці|, і випадковому відборі у вибірку з|із| генеральної сукупності неминуча помилка.

Об'єм|обсяг| генеральної сукупності може бути як дуже великим, так і дуже малим. Наприклад, сорт|гатунок| плодових дерев, за яким оцінюється врожайність, вже є генеральною сукупністю. Для визначення середньої врожайності у саду генеральною сукупністю будуть всі дерева в саду. Коли об'єм|обсяг| генеральної сукупності дуже великий, то вона прирівнюється до нескінченності. Таким чином, генеральною називають сукупність, яка містить|утримує| у собі інформацію, необхідну для вирішення певного завдання|задачі|. Вибірки складають із урахуванням|з врахуванням| всіх особливостей рослин: виду|виду|, сорту|гатунку|, віку, умов вирощування та ін. При цьому можливі різноманітні випадкові поєднання чинників|факторів|, що позитивно і негативно|заперечний| впливають на ознаку та обумовлюють|зумовлюють| її різноманітність. Біометрія і вивчає випадкові явища, які в сукупності виявляють певні закономірності.

Дуже важливим|поважним| питанням є|з'являється,являється| чисельність вибірки. Визначення чисельності вибірки залежить від характеру|вдачі| питань, що вивчаються, ступеня|міри| їх вивченості та інших умов. Число особин|осіб| у вибірці позначається|значиться| буквою|літерою| n, а в генеральній сукупності N. Розрізняють великі і малі вибірки, а у зв'язку з цим і неоднакові методи обробки показників ознак. Великими називають вибірки, чисельність особин|осіб| в яких складає 30 і більше, малими ЁC вибірки з|із| чисельністю особин|осіб| менше 30.

2. Правила побудови|шикування| статистичних таблиць. Первинні спостереження, одержані|отримані| в результаті|унаслідок,внаслідок| реєстрації (вимірювання|вимір|, підрахунок) значень ознаки, що варіює, не дозволяють у більшості випадків шляхом безпосереднього огляду виявити які-небудь закономірності або характеристики сукупності в цілому|загалом|. В той же час систематизовані, зведені в таблиці дані спостережень часто дають наочне|наглядне| уявлення про характер|вдачу| мінливості даної ознаки і дозволяють значно спростити техніку обчислення|підрахунку| різних статистичних показників.

Якщо внаслідок спостережень одержано|отримано| невелику кількість варіант (близько 10ЁC20), то для наочності|наглядності| і подальшої|наступної| статистичний обробки їх слід розташувати в певній послідовності|ладі|, наприклад за убуванням або зростанням значень ознаки, що варіює. Така систематизація називається ранжируванням, а ряд|лава,низка| ЁC ранжируваним.

При великому числі спостережень систематизація зводиться до складання статистичної таблиці. Статистичні таблиці бувають різного вигляду|виду|. Конструкція їх залежить від того, які особливості сукупності належить досліджувати. Вони можуть включати дані, що характеризують розподіл членів сукупності за одним або декількома незалежними або взаємозв'язаними ознаками, в статиці або в динаміці і т.п. Табл. 1ЁC7 дають уявлення про основні типи елементарних статистичних таблиць.
Таблиця 1 ЁC Розподіл 500 колосів озимої пшениці сорту|гатунку| Білоцерківська 198 за вагою насіння (безперервне варіювання)

Вага насіння 1 колоса (у міліграмах, від ЁC до)401ЁC500501ЁC600601ЁC700701ЁC800801ЁC900901ЁC10001001ЁC1101101ЁC12001201ЁC13001301ЁC14001401ЁC1500Разом8163249841267545342011500

Аналогічний вигляд|вид| має таблиця розподілу при дискретному варіюванні.
Таблиця 2 ЁC Розподіл 500 колосів озимої пшениці сорту|гатунку| Білоцерківська 198 за кількістю плодючих|плодючих,плідних| колосків

Число колосків в колосі910111213141516171819Разом217255876113897928112500

Розподіли якісних ознак найчастіше характеризують у вигляді табл. 3 для декількох або табл. 4 ЁC для двох ознак (альтернативне варіювання). Такі таблиці називають „таблицями контингентності| (складу)”.

Таблиця 3 ЁC Розподіл рослин другого покоління гібридів озимої пшениці за типом колосу

Забарвлення|фарбування| червонеЗабарвлення|фарбування| білеРазом Всього колосівостистібезостіостистібезостічервонихбілихостистихбезостих5061912216698241891472226103332

Таблиця 4 ЁC Розподіл насіння кукурудзи за забарвленням|фарбуванню| ендосперму

БілеЖовте Всього 20633239

Особливим видом статистичних таблиць є так звана кореляційна таблиця („кореляційна решітка”), що характеризує розподіл членів сукупності одночасно за двома ознаками (табл. 5).
Таблиця 5 ЁC Розподіл 100 колосів ячменю за довжиною і числом зерен у них (кореляційна таблиця)

Число зерен в колосіДовжина колоса (у см)12ЁC1415ЁC718ЁC2021ЁC2324ЁC2627ЁC2930ЁC32сума14

15

16

17

18

19

20

211

1
2

1

3

1

6

8

4

4

19

8

1

1

6

12

1
1

4

6

3

1

1

1

2

1

14

13

37

29

9

5

2

1Сума 26193220156100

Неважко|скрутно| відмітити|помітити|, що підсумки дають розподіл одних і тих же 100 колосів: вертикальний ЁC за числом зерен у колосі, а горизонтальний ЁC за довжиною колоса.

При альтернативному варіюванні таблиця подібного типа має назву «таблиці спряженості» або «чотирьохклітинної|кліткової|» (2Ч2) (табл. 6).
Таблиця 6 ЁC Розподіл насіння кукурудзи за польовою схожістю залежно від способу підготовки посівного матеріалу

Спосіб підготовки насінняЧисло насінняРазом схожогонесхожогоЗвичайний|звичний| ...........................801292Загартовування при зниженій температурі ........76480Разом ...................................15616172

Таблиці, що показують зміну якої-небудь ознаки у|в,біля| представників однієї і тієї ж сукупності за певні проміжки часу, тобто|цебто| в динаміці, називають хронологічними (табл. 7).
Таблиця 7 ЁC Довжина стебла|стеблини| рослин кукурудзи сорту|гатунку| Воронежська 76 за декадами, см

Дата спостережень18/VІ28/VІ8/VІІ18/VІІ28/VІІ7/VІІІ102955110124129

Статистичній обробці часто підлягають і складніші таблиці, в яких зіставляється|співставляється| варіювання однієї і тієї ж ознаки у|в,біля| різних сукупностей|, наприклад таблиці даних врожайності сортів|гатунків| у сортовипробуванні| й т.п.

3. Правила побудови|шикування| варіаційних рядів|лав,низок|. Приступаючи до побудови|шикування| варіаційного ряду|лави,низки| потрібно в сукупності початкових|вихідних| даних відшукати ліміти ЁC мінімальну (xmin) і максимальну (xmax) варіанти. Ліміти вказують|вказують| на загальний|спільний| розмах різноманітності ознак. Потім використовуючи формулу визначити величину класового інтервалу л (лямбда).

µ § (1)

де л ЁC розміри класового інтервалу; xmin і xmax ЁC мінімальні і максимальні значення варіант сукупності; К ЁC кількість класів, на які слід розбити варіацію ознаки. Кількість класів можна визначити за табл. 8.
Таблиця 8 ЁC Кількість класів для певного числа спостережень

Число спостережень

n (від ЁC до)Кількість класів, К25ЁC40

40ЁC60

60ЁC100

100ЁC200

>2005ЁC6

6ЁC8

7ЁC10

8ЁC12

10ЁC15

Точніше число класів визначається так: К = 1 + 3,32 lg n. Якщо сукупність дуже велика (n >100) можна використовувати формулу К = 5 lg n.

Якщо з’ясується|, що л=1, зібраний матеріал розподіляється в безінтервальний| варіаційний ряд|лаву,низку|; якщо ж л не дорівнює одиниці, вихідні дані необхідно розподілити в інтервальний ряд|лаву,низку|. При цьому точність розміру класового інтервалу повинна відповідати точності, прийнятій при вимірюванні|вимірі| ознаки. Наприклад, кількість квіток на рослинах гібіскуса| (n = 60) варіює від 3,21 до 4,55 шт. У такому разі|в такому разі| класовий інтервал встановлюється таким чином:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ практичних РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ...
Основними об'єктами лісознавства як науки є природні системи – лісові фітоценози. Тому в лісознавстві велику увагу приділяють вивченню...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеський національний...
Методичні вказівки та завдання щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів напряму: 030509...
2012 Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин Васильева
ОКР ″бакалавр″ напряму 090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
Методичні рекомендації для студентів І курсу, які навчаються за спеціальністю
Сучасна українська мова (морфологія): Метод рек для студ. І курсу, які навчаються за спец. 030507 – Переклад (кредит модул система)...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Одеський національний...
Завдання щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік” для студентів напряму: 030509 „Облік і аудит”/ Укл.:...
Банківський менеджмент
Підручник розрахований насамперед на студентів, які навчаються за спеціальністю “Банківська справа”. Книга буде корисною також студентам...
Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики...
Поло­ження про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України, на підставі Програми педагогічної практики для педагогічних...
Для магістрів державного управління Донецьк 2007р
Методичні вказівки до лабораторних робіт до лабораторних робіт з нормативної дисципліни „Технології комп’ютерних мереж”
Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності
Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності “Прикладна статистика” усіх форм навчання...
Кафедра правового забезпечення господарської діяльності
Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з Господарського права для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) Правознавство...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка