|
|
Скачати 293.28 Kb.
|
|
технологію педагогічної підтримки. При цьому пам’ятаю, що пріоритет у вирішенні проблеми дитини належить самій дитині, а роль педагога полягає у створенні умов для усвідомлення проблеми і пошуку засобів виходу з ситуації. О.С. Газман неодноразово підкреслював діалектику зв’язку виховання і підтримки, яка обумовлена віком дітей. «Чим молодші діти, тим більше виховання. Чим старші, тим більше підтримки. Молодшим потрібні зразки, щоб знати, що культивувати в собі. Підлітки – хочуть «все самі». Їм і потрібна допомога, підтримка в тому, щоб зрозуміти себе, вибрати свій шлях і добиватись успіху. Але для того, щоб дитина прийняла твою допомогу і підтримку, потрібно заслужити її довіру і бути авторитетом для неї. Тому я обрала демократичний стиль керівництва. Я ніколи не нав’язую учням своєї думки, навіть якщо вона правильна, а намагаюсь створити таку ситуацію, при якій учні самі дійдуть до правильного рішення. Вважаю, що між педагогом і вихованцями повинно бути співробітництво, що ґрунтується на довірливих стосунках, взаємоповазі. А ще керуюсь принципом: не бійся помилятись! І привчаю своїх вихованців, що ніколи не помиляється лише той, що нічого не робить. А з кожної помилки можна почерпнути для себе щось корисне і зробити відповідні висновки. Виховні ситуації, які я створюю як класний керівник, забезпечують розвиток такого рівня свідомості, який би спонукав дитину до самопізнання і самоактивності з тим, щоб вона могла стати творцем власного духовно багатого життя і володіла необхідними для цього компетентностями. Значну увагу приділяю індивідуальній роботі з учнями. Можу виділити такі основні напрями цієї роботи :
З метою моніторингу індивідуального зростання кожного учня використовую методи психолого-педагогічної діагностики, вивчаю матеріали медичного та психологічного обстеження учнів, складаю індивідуальні характеристики вихованців, оформляю карти захоплень та інтересів учнів, веду щоденник особистих досягнень учнів. Визначаю разом із вихованцем та його батьками найближчі перспективи розвитку дитини, проводжу індивідуальні консультації та бесіди. Завдання, які постають перед освітніми закладами у сфері їхньої відповідальності перед кожним вихованцем, сконцетровані навколо проблеми життєвої компетентності молодої людини. А це потребує освоєння досвіду життя в суспільстві через поєднання навчання та практики соціальних дій з поступовим збільшенням саме практичної участі молодої людини в житті суспільства. Головне завдання соціалізації – залучити дитину до різнобічної діяльності та спілкування, дати можливість навчитися «бути в дорослому житті», не залишаючи стін навчального закладу. Важливу роль у формуванні життєво компетентної особистості відіграє діяльність. Адже через безпосереднє включення у діяльність в дитини формуються необхідні життєві цінності, духовна культура, вдосконалюються комунікативні навички, виробляється потреба та вміння брати активну участь у супільному житті. Виховна діяльність у моєму класі здійснюється в урочний та позаурочний час та реалізується через такі види: навчально-пізнавальна, ціннісно-орієнтовна, спортивно-оздоровча, художньо-естетична, соціально значуща (трудова, екологічна, благодійна). Включення учнів у різні види діяльності, залучення їх до організації справ сприяє формуванню в них ціннісного ставлення до себе, інших людей, природи, праці, культури і мистецтва, до суспільства і держави. Я переконана, що виховна ефективність будь-якої діяльності залежить від врахування вікових особливостей школярів та рівнів вихованості учнів і розвитку дитячого колективу, від чергування і дозування видів діяльності. Є різні підходи до організації діяльності школярів та різні виховні технологій. Серед них мені, як класному керівнику, найбільш імпонують технологія колективної творчої діяльності та проектна технологія. Однією з найбільш перспективних методик, що сприяють формування в учнів життєвих навичок соцільної активності вважаю проектну виховну технологію. Вона є одним із провідних засобів перетворення школи із школи навчання на школу життя, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів, оволодіння навичками планування власної діяльності, вибору засобів та шляхів її здійснення. Діяльність за проектом допомагає учням включитися в активну соціальну дію. У практиці своєї роботи з класом використовую різноманітні проекти: довгострокові та короткотривалі, колективні та індивідуальні, благодійні, творчі, екологічні тощо. Проблему для проекту беремо з реального життя, таку, що має значення для самих дітей і для багатьох людей. Для вирішення цієї проблеми учні повинні використати ті знання, що вони мають, і набути нових. Найбільш результативним проектом нашого класу вважаю соціальний (благодійний) проект «Від серця до серця». Над ним ми працюємо вже третій рік (див. додатки). Для реалізації проекту була створена волонтерська група, до складу якої ввійшли 15 учнів класу. Група обрала назву «Доброчинці» та девіз: «Твори добро, звершай, та нагороди ти від цього не чекай». Мета нашого проекту - надання соціальної та матеріальної допомоги людям з особливими потребами. Завдання проекту:
Партнерами нашого проекту є: Тернопільський обласний навчально-інформаційний центр «Біла тростина», міжобласна школа для сліпих і слабозорих дітей, обласна школа-інтернат для дітей з наслідками ДЦП, учні та вчителі школи, батьківська громадськість, засоби масової інформації. Як ми реалізовували наш проект? Починався він із знайомства. У листопаді 2008 р. у нашій школі була організована зустріч з учнями та викладачами школи для незрячих. Учні тоді ще 5-Б класу побували на цій зустрічі, дізнались багато нового про людей з вадами зору, про їх життя та їх проблеми і домовились про подальшу співпрацю. Крім школи для сліпих, ми налагодили зв’язок із школою-інтернатом для дітей з ДЦП. У листопаді 2008р. учні нашого класу побували там з виставою «Дивосвіт казок Богдана Лепкого». Після вистави ми ближче познайомились з учнями 6 класу цієї школи, поспілкувались з ними, для нас організували екскурсію по школі-інтернаті. Найбільше вразило те, що діти, хворі на ДЦП, дуже мало спілкуються із учнями звичайних шкіл, здоровими дітьми, а для них мати друзів за межами своєї школи теж дуже важливо. У грудні 2008 р. у нашій школі пройшов День Доброчинності. Наша волонтерська група, а також інші учні класу та батьки взяли активну участь у цьому заході. Діти продавали приготовлені солодощі і назбирали найбільшу серед всіх класів суму – 350 грн., які були передані для допомоги незрячим людям. 18 грудня в рамках акції «Миколай пам’ятає про всіх» наші волонтери відвідали школу для сліпих та слабозорих. Ми привезли учням школи солодощі та м’які іграшки і побували на виставі, підготовленій учнями цієї школи. Дуже приємний і незвичайний подарунок ми отримали від вчителів школи для сліпих – вони підготували для кожного з нас лист-подяку від Святого Миколая, написаний спеціальних шрифтом Брайля, яким користуються незрячі. В переддень свята Миколая ми побували і в школі-інтернаті для дітей з наслідками ДЦП. Ми теж принесли для дітей подарунки – іграшки, цукерки, фрукти. Крім того, в рамках акції «Подаруй книжку», ми подарували цим дітям-інвалідам багато цікавої дитячої літератури. У лютому 2009 р. наші волонтери знову побували у школі для дітей з ДЦП і привітали їх із днем Святого Валентина. А в травні ми запросили своїх друзів – учнів 6 класу школи-інтернату для дітей з наслідками ДЦП у нашу школу на театралізоване дійство «Тарасовими шляхами». Учні школи-інтернату теж підготували невеликий виступ і подарували нам кошик з квітами з бісеру, який вони виготовили для нас самі. Цього ж року ми започаткували Алею Дружби – разом з учнями школи ДЦП посадили біля нашої школи алею із саджанців кленів. У цьому навчальному році ми продовжили працювати над реалізацією нашого проекту. 2 вересня 2009 р. побували на Святі першого дзвоника у школі для сліпих та слабозорих. В грудні ми традиційно відвідали з подарунками дітей-інвалідів із школи-інтернату для дітей з ДЦП. А в день Св.Валентина передали дітям власноруч виготовлені «валентинки». Крім того, волонтери класу неодноразово відвідували і надавали допомогу незрячій вчительці Євгенії Михайлівні Чехуновій, яка має звання «заслуженої вчительки України». Наш класний проект ще триває і сподіваємось, що він принесе користь, в першу чергу, для людей з особливими потребами – незрячих, слабозорих, дітей-інвалідів. Це насамперед, соціальна допомога – ми хочемо, щоб вони не відчували себе одинокими, забутими, допомогти їм своєю підтримкою, дружбою, розумінням. Крім того, ми сподіваємося, що допоможемо цим людям і в матеріальному плані. А для учнів класу цей проект має важливе значення ще й тому, що вчить людяності, чуйності, милосердя, толерантності. А ще, працюючи над проектом, вони вчаться бути активними громадянами, брати участь у суспільному житті, цікавитись і допомагати тим, хто живе поруч з нами і потребує підтримки. Про результативність даного проекту свідчить ще й те, що до участі у ньому щоразу долучається все більше дітей. І зараз практично весь клас працює над реалізацією цього благодійного проекту. Крім того, мої вихованці є ініціаторами інших, не таких масових, але не менш цікавих і корисних проектів: «Всі професії важливі, всі професії найкращі», «Бджільництво на Україні: історія та сучасність», «Видатні люди Тернопільщини». Мені, як класному керівнику, приємно спостерігати, як зростає їх активність, вміння самостійно розподіляти обов’язки, спільно працювати у колективі, брати на себе відповідальність і доводити справу до кінця. Я переконалась, що використання в педагогічній практиці методу проектів навчає дітей самостійно думати, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей. Діти набувають здатності прогнозувати результати, можливі наслідки різних варіантів рішення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Та головним завданням використання методу проектів у виховній роботі я вважаю набуття учнями досвіду, який може стати їм у нагоді в подальшому житті, формуваня певних навичок поведінки, стилю життя. Значну частину позакласних заходів різної тематики організовую за технологією КТД: конкурс-захист «Професії мого роду», інтелектуальна гра «Найрозумніший», турнір знавців поезії, бал ввічливості, пісенний аукціон, музичний ринг «Канікули в країні Музики», гуморина, пізнавальна програма «Історія футболу», операція «Дарунок друзям». Я переконалась, що будь-яка справа лише тоді по-справжньому цікава для дітей, коли задумана і організована самими дітьми. Колективна творча справа – це спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань спільно з дітьми і дорослими. При організації виховних заходів враховую принцип «зміни ролей» і залучення всіх учнів до виконання таких організаційних дій, що сприяють їх особистісному розвитку і готують до майбутньої самостійної діяльності. Організовуючи захід за технологією КТС, виділяю такі етапи його підготовки і проведення: 1. У класі створюю тимчасову ініціативну група, своєрідну раду справи, якій доручається розробка плану майбутнього заходу. Таким чином у дітей формується досвід самоуправління, вони привчаються до оцінки і самооцінки. 2. Тимчасова ініціативна група спільно планує, розробляє програму, (композицію, сценарій) майбутнього заходу. 3. Після розробки програми заходу група складає список підготовчих справ, коштів, матеріалів, що необхідні для розв’язання задуму. Як результат, в учнів розвивається практичність, діловитість, уміння передбачати умови, які забезпечать успіх майбутньої справи. 4. Ініціативна група, використовуючи усі свої організаторські уміння, розподіляє між учасниками заходу завдання, доручення, щоб забезпечити виконання кожного пункту програми. 5. Клас, отримавши завдання, включається в діяльність по підготовці колективного заходу. 6. Проведення підготовленого заходу. 7. Зустріч тимчасової ініціативної групи відразу ж після завершення заходу, в ході якої відбувається формування уміння самоаналізу колективної діяльності, розвиток досвіду практичної оцінки дій, вмінь, звичка до обов’язкової оцінки результатів своєї діяльності, досвід дотримання єдності задуму і його втілення в дійсність. Я переконалась у значних перевагах проектної методики та технології колективної творчої діяльності. Це, насамперед, набуття учнями соціальних навичок: роботи в команді, орієнтації на виконання певних завдань, критичний аналіз досягнутого, вміння відстоювати власну точку зору, формування відповідальності за роботу. Всі ці якості просто необхідні для життєво компетентної особистості, яка є активним членом суспільства. Розвиток соціальної активності моїх учнів ввідбувається в процесі створення соціально-педагогічних ситуацій, які виникають під час реалізації акцій і заходів соціально значущого та суспільно корисного характеру. Процес розвитку соціальності дітей зумовлений змістом спільної суспільно корисної діяльності, яку я розглядаю як чинник соціального виховання. У ході цієї діяльності відбувається засвоєння учнями класу певних соціальних цінностей, розвиток соціальних якостей, соціальних почуттів і набуття позитивних зразків соціальної поведінки, а також морально-етичних взаємовідносин. Учні мого класу є постійними і активними учасниками всіх загальношкільних суспільно корисних заходів та акцій, зокрема, традиційних благодійних акцій «З рук в руки», «Поділись теплом», які школа організовує спільно з міською організацією товариства Червоного Хреста України. Значний вплив на розвиток соціальності школярів, їх громадянської свідомості та активності має щорічна участь школярів у місячнику благоустрою. Працюючи над покращенням благоустрою школи та пришкільної території, добровільно беручи участь в очищенні довкілля, учні набувають досвіду соціальної поведінки, розвивають у собі соціальні почуття (почуття спільноти, відповідальності за інших людей та навколишній світ тощо). Одним із важливих чинників створення виховного простору, який сприяє формуванню соціальних компетентностей учнів, є робота учнівського самоврядування. Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно, генерувати нові ідеї та приймати нестандартні рішення. Ось чому одне із головних завдань школи – підтримка учнівської молоді, чия життєва позиція спрямованна на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе лідером, розуміє, що великі справи починаються із малих вчинків. Школа – це мікромодель громадянського суспільства. Основи громадянського ставлення і демократії закладаються з дитячих років, і самоврядування допомагає учням організувати власне життя і життя своїх товаришів. Досвід взаємостосунків, розв’язання конфліктів, виявлення і захисту своїх інтересів, здобутий у школі, стане корисним багажем, з яким школярі увійдуть у доросле життя. Клас має реально діючі органи самоврядування, які в основному самостійно та правильно розв’язують питання планування, організації, регулювання та контролю. У нашому класі склалась така структура учнівського самоврядування |
| Наскрізна навчально-виховна програма для гуртківців різного віку Суми-2012 Шлях будь-якої держави у щасливе майбутнє неможливий без якісного виховання її підростаючого покоління. Виховання – це процес соціальний.... |
Національно-патріотичне виховання в контексті Програми «Основні орієнтири... До суспільства і держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із... |
| Принципи процесу виховання – їх характеристика ”. Анотація Автор висвітлює концепцію національного виховання і її принципи. Наведені приклади практичної реалізації принципів виховання в освітньому... |
Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту Фізичне виховання та масовий спорт у сфері вищої освіти мають на меті забезпечити виховання в осіб, що навчаються (далі студенти)... |
| Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту Фізичне виховання та масовий спорт у сфері вищої освіти мають на меті забезпечити виховання в осіб, що навчаються (далі студенти)... |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Т. Ю. Круцевич — зав кафедри теорії та методики фізичного виховання Національного університету фізичного виховання та спорту України,... |
| Хатнє виховання або роль сім ї у вихованні особистості «Хатнє виховання». Саме тут, в сім’ї, в родині дитина робить свої перші кроки в подальше життя, і якою буде ота життєва стежка багато... |
Особливості ґендерного виховання в сучасній школі Особистісно зорієнтоване виховання – це утвердження людини як найвищої цінності, на основі якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети.... |
| ПОЗААУДИТОРНА ВИХОВНА РОБОТА Зміст цієї роботи визначається загальним змістом виховання студентської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне... |
Виховання підлітків і юнаків Виховання, з точки зору психології, можна вважати формою психічного розвитку людини. В межах цієї форми розвитку здійснюються процеси... |