В. О. Сухомлинський Шлях України у щасливе майбутнє пролягає через виховання. Виховання в житті людей первинне і головне, усе інше його наслідки. Там, де виховання відкладають «до кращих часів» і починають вирішувати


Скачати 293.28 Kb.
НазваВ. О. Сухомлинський Шлях України у щасливе майбутнє пролягає через виховання. Виховання в житті людей первинне і головне, усе інше його наслідки. Там, де виховання відкладають «до кращих часів» і починають вирішувати
Сторінка1/3
Дата12.03.2013
Розмір293.28 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3
Людина – найвища цінність.

В.О.Сухомлинський

Шлях України у щасливе майбутнє пролягає через виховання. Виховання в житті людей – первинне і головне, усе інше – його наслідки. Там, де виховання відкладають «до кращих часів» і починають вирішувати інші, загальніші і важливіші, як здається, проблеми, ці кращі часи не настають ніколи. Виховання – це саме життя, а життя «на потім» відкласти не можна. Виховання - це процес соціальний в найширшому розумінні. З усім складним світом навколишньої дійсності дитина входить у безкінечне число відносин, кожна з яких незмінно розвивається, переплітається з іншими відносинами, ускладнюється моральним і фізичним зростанням самої дитини. Завдання класного керівника – спрямувати цей розвиток і керувати ним.

«Діти живуть щохвилини, щогодини, щодня, живуть невпинно й безупинно,» - писав великий педагог Ш. Амонашвілі. Шкільне життя - лише частина цілісного процесу життєдіяльності дитини. Я переконана, що на кожному ступені розвитку особистості школа, а зокрема і класні керівники, повинні створювати умови для повноцінної життєдіяльності дитини. Повнота, яскравість думок, почуттів, образів, які переживають учні у навчально-виховному процесі, - необхідна умова розквіту їхньої індивідуальності. Учень – це завжди Людина з великої літери, тому що він потенційно невичерпно багатий. І саме школа повинна допомогти дитині заглянути в себе і визначити набір цінностей, які узгоджуються з її неповторною людською сутністю, які забезпечуватимуть її компетентність як громадянина, патріота, члена колективу, сім’янина, особистості. Саме у цьому я вбачаю своє основне завдання як класного керівника.

Досягнення людиною життєвого успіху є однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у XXI столітті. А успішність людини, як показує досвід, залежить, насамперед, від її компетентності. Погоджуюсь із твердженням англійського філософа Едмунда Берка: «Людина народжена не для того, щоб бути весь час щасливою – це неможливо. Вона народжена, щоб бути Людиною. Потрібно вступати в життя так, як ідуть в бій: хоробро і підготовлено». Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, молода людина, на мою думку, повинна володіти такими якостями:

  • знати своє життєве кредо, мати ціль у житті;

  • орієнтуватись у системі найрізноманітніших цінностей;

  • здійснювати відповідальний життєвий вибір;

  • самостійно і критично мислити;

  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;

  • грамотно працювати з інформацією;

  • бути здатною генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • бути комунікабельною, контактною у різних соціальних групах;

  • вміти самостійно працювати над розвитком духовності та інтелекту;

  • бути конкурентоздатною в суспільстві з ринковою економікою;

  • приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію.

Таким чином, життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості.

Впродовж кількох років я працюю над проблемою «Створення виховного середовища, що сприяє формуванню соціальної та моральної компетентності школярів». Мету своєї роботи вбачаю у тому, щоб виховати високоморальну, соціально активну особистість. Вважаю, що моральна культура та соціальна зрілість є дуже важливими складниками життєвої компетентності сучасної молодої людини. Виховну роботу спрямовую на формування у дітей особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури, виховання шанобливого ставлення до родини, формування навичок здорового способу життя.

За інноваційним потенціалом свій досвід вважаю комбінаторно-модифікаційним, що полягає в нових конструктивних поєднаннях та раціоналізації відомих педагогічних ідей, методик виховної роботи і використанні їх класним керівником, що зацікавлений в гармонійному розвитку кожного свого підопічного, учнівського колективу в цілому і твердо стоїть на принципах педагогічної етики, людяності, високої моралі.

Моя робота як класного керівника ґрунтується на гуманістичній сутності дидактики В.Сухомлинського. Ідеї і принципи його технології гуманного колективного виховання полягають у тому, що у вихованні немає головного і другорядного, виховання – це перш за все людинознавство, це постійне духовне спілкування вихователів і учнів, це виховання людини в людині. У своїй роботі спираюся на закони виховання за В.Сухомлинським:

  • радості: геть нудьгу, посмішка на обличчях дорослих і дітей;

  • краси: будь красивим сам і бережи красу навколо;

  • доброти: будь чуйним і уважним до людей;

  • працьовитості: працюй сам і поважай працю інших людей;

  • дружби: хочеш мати друга – будь ним;

  • поваги: якщо хочеш, щоб тебе поважали, – поважай інших;

  • ввічливості: кожний твій вчинок відображається на інших людях; не забувай, що поряд з тобою людина;

  • відповідальності: кожний повинен бачити наслідки своїх вчинків і відповідати за них.

У своїй роботі керуюсь вимогами Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». У цьому документі зазначено, що головним завданням сьогоднішньої освітньої практики є створення виховного простору, під яким розуміємо не тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, прострір культури, що впливає на розвиток особистості. Визначальною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе.

Як класний керівник, прагну створити таке виховне середовище, яке буде сприяти формуванню ціннісного ставлення учнів насамперед до самих себе. Адже, щоб полюбити інших людей, потрібно спочатку полюбити себе. Тому навчаю учнів цінувати себе як носія фізичних, духовних та соціальних сил. Проблему формування здорового способу життя вирішую за допомогою бесід «Голова - надто цінна частина організму», «Врятуй мене від депресії», зустрічей з медичними працівниками, тренінгів «Профілактика негативних звичок серед підлітків». Організовую круглий стіл до Дня здоров’я «Здоров’я потрібно цінувати», пізнавальні години «Хто попереджений – той захищений», «Профілактика травматизму», «Гігієна харчування. Корисні поради істини здоров’я», відверті розмови «Ми дорослішаєм», «Кохання і дружба». Учні класу активно займаються спортом, мають високі досягнення з плавання та футболу.

Одним із пріоритетних своїх завдань вважаю виховання духовної культури учнів. Намагаюсь збагачувати їх духовний світ, залучаючи до дослідницької і творчої діяльності у різних галузях мистецтва, привчаю школярів до культури спілкування. Мої вихованці люблять читати, є постійними учасниками і призерами шкільного етапу всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України». Спільно із бібліотекарем школи організовуємо у класі Свято книги (див. фотододатки).

Виховуючи шанобливе ставлення до сім'ї, родини, людей, практикую тренінги, інтерактивні бесіди на різні теми: «Як поводитися в конфліктній ситуації?», «Підлітки та їх батьки. Грані взаєморозуміння»; комплекс корекційних занять «Подолання невпевненості у спілкуванні з однолітками», уроки спілкування: «Як стати товариською людиною», «Як критикувати, не ображаючи», турнір лицарів, бал Ввічливості. Такі заходи сприяють формуванню в учнів необхідних комунікативних та соціальних компетентностей, вихованню моральної культури. Разом із батьками організовую родині свята: «Мамі честь віддати», «Рушник, рушничок – вишивана доріжка», «Христос Воскрес – і дух наш воскресає», свято картоплі «Другий хліб».

Враховуючи екологічні проблеми сьогодення, задля виховання ціннісного ставлення до природи проводжу екологічні тренінги, організовую екскурсії, екологічні акції, природодослідницькі проекти. Учні моїх класів пройшли стежками Довбуша, підкорили вершини Карпат - Говерлу та Хом’як, відвідали заповідник «Медобори». З власної ініціативи вихованці приймали участь у акції - конкурсі малюнків, організованій «Водоканалом». Учні успішно працюють над дослідницьким проектом «Бджільництво на Україні: історія і сучасність». Ці заходи виховують свідоме ставлення до природних багатств, формують екологічну культуру учнів, розуміння своєї єдності з природою. Результатом ціннісного ставлення до природи можна вважати посаджену школярами алею Дружби.

Ціннісне ставлення школярів до культури і мистецтва формую через знайомство із досягненнями світової та вітчизняної культури (під час екскурсій, в ході пізнавальних годин), організацію класних виставок, участь у шкільних і міських заходах естетичного спрямування. Ефективними формами роботи в цьому напрямку вважаю походи у художній музей, кінотеатр, театр, відвідування філармонії, індивідуальні бесіди «Культура поведінки: ідемо до театру, музею», години спілкування «Вплив мистецтва на наше самопочуття», «Дзеркало нашої душі», диспут «Культура – повага до людей і до себе», літературно-мистецькі заходи, присвячені творчості Т.Шевченка, Б.Лепкого, Ф.Прокоповича, виставку дитячих робіт «Великодні писанки». У рамках родинного свята «Доля на рушникові» ми організували у класі виставку рушників. Діти приносили старовинні вироби своїх бабусь та прабабусь, ділилися технікою виконання. Учням запам’яталися екскурсії до пам’ятних місць С.Крушельницької, Т.Г.Шевченка та Лесі Українки, а також замки Львівщини та Тернопілля. (Див. додатки)

Вважаю, що дитина змалку повинна жити в оточенні прекрасного. Тому намагаюся створити у класному приміщенні затишок, комфорт, чистоту. Велику увагу приділяю естетичному оформленню будь-якого заходу, зовнішньому вигляду учнів. Прагну створити таке виховне середовище, у якому кожен з моїх вихованців зміг би проявити і розинути свої індивідуальні здібності, у тому числі художньо-естетичні. На даний час 19 учнів 6-Б класу займаються у різноманітних гуртках естетичного спрямування.

Важливою складовою змісту виховання особистості є ціннісне ставлення до праці. Воно передбачає усвідомлення дітьми соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, сформованість працелюбності як базової якості особистості. Вважаю, що важливим завданням сучасної школи є виховання творчої конкурентноздатної особистості, яка усвідомлює суспільну значимість праці. З цією метою у своїй роботі використовую тести, години спілкування, зустрічі, екскурсії на місця роботи батьків учнів, зокрема за ці 2 роки ми з учнями побували в автосалоні (див. фотододатки), військовій частині, ВАТ «Галичина». Школярі знайомляться з професіями батьків, актив класу започаткував роботу над проектом «Всі професії важливі, всі професії найкращі». Відношення вихованців до праці можна побачити під час місячника благоустрою (див. фотододатки), чергувань у класі та проаналізувати, спілкуючись з батьками. Операція «Живи, книго!» підтвердила шанобливе ставлення учнів до підручників.

Усю свою роботу організовую так, щоб виховати національно свідомих громадян, патріотів, які б щиро любили свою вітчизну, шанобливо ставились до історії та духовної спадщини свого народу. З метою формування ціннісного ставлення учнів до суспільства і держави застосовую такі форми роботи, як круглий стіл («Закон – дороговказ у твоєму житті», «Україна – держава європейська»), саміт («Не стань жертвою торгівлі людьми», «Тероризм. Як зберегти життя в сучасному світі»), уявна подорож («Подорож країнами Закону, Права та Моралі»), урок-реквієм («Розгойдані дзвони пам’яті», «Голодомор: почути голос крізь мовчання»), вечір-репортаж («Нехай не розмежованою останеться навіки…», «Державотворчий потенціал української соборності»), вечір-портрет («Степан Бандера – ідеолог українського націоналізму», «Роман Шухевич – Дух української нації»), урок-мужності («Бій під Крутами в площині сьогодення»), усний журнал («Державна символіка України, її історичне походження», «Україна – це наша доля»), бесіда («І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи України», «Знаємо свої права, виконуємо обов’язки»), конкурси («Я люблю Україну!», «Моя Тернопільщина»).

Найголовнішою умовою навчально-виховного процесу, на мою думку, є його особистісна зорієнтованість, спрямована на те, щоб кожний вихованець став повноцінним, самодостатнім, творчим суб'єктом діяльності, пізнання, спілкування, вільною і самодіяльною особистістю. Саме в цьому і полягає гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу, центром і метою якого є особистість вихованця.

Ступінь гуманізації виховного процесу залежить від того, наскільки класний керівник створює передумови для самореалізації особистості, розкриття її природних задатків, прагнення до свободи, відповідальності, творчості. Зрештою метою виховання є самовиховання учнів, тобто спонукання їх до самопізнання, до керування своїм розвитком. Для того, щоб вирішити це завдання, розпочинаю свою роботу із класним колективом з психолого- педагогічної діагностики. Впродовж навчального року здійснюю початкову, коректуючу та узагальнюючу діагностику.

Початкова діагностика пов’язана з плануванням і управлінням виховною роботою. На даному етапі я вивчаю рівень вихованості учнів, рівень розвитку учнівського колективу, рівень психолого-педагогічної культури батьків. При цьому використовую різноманітні діагностичні методики: соціометрію, методику визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу Л.Фрідмана, методику виявлення ступеня розвитку самоврядування в учнівському колективі М.Рожкова, методику визначення рівня вихованості учнів Т.Шамової, тести та анкети для батьків, діагностики творчих здібностей учнів (див. додаток.) Результати початкової діагностики враховую при плануванні колективної роботи з класом та індивідуальної роботи з окремими учнями, роботи з батьками. Показники початкової діагностики фіксую у паспорті класу (див. додаток). Крім того, створюю індивідуальні картки розвитку кожного учня, в яких відмічаю зміни в особистісному зростанні дитини, зокрема спрямованість особистості (потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації) рівень навчальних досягнень, культуру поведінки і спілкування, характерологічні особливості (характер, темперамент, воля, пам’ять, звички). Вважаю, що таке вивчення особистості учня, знання відхилень в його розвитку дозволяють вчасно виробити конкретний і обгрунтований план педагогічної діяльності.

Під час самого процесу організації діяльності учнівського колективу здійснюю коректуючу діагностику, відповідно до змін, що відбуваються в розвитку учнів і учнівського колективу. Така діагностика дозволяє мені коректувати роботу і вдосконалювати стиль взаємин з дітьми, результативність виховної роботи. При вивченні особистості і колективу використовую такі загальні методи: анкетування, тести, бесіди, незалежні характеристики, самооцінку, вивчення результатів творчості учнів. Крім того, використовую дієво-поведінкові методи: спостереження, дискусії, диспути, ситуації (природні, штучні), встановлення референтності особистості і колективу.

Результати вивчення обговорюю на батьківських зборах, в індивідуальній бесіді з учнями, колективно з класом, з групою активістів. Все залежить від індивідуальних особливостей учнів, рівня сформованості громадської думки і захищеності особистості в колективі, авторитету активу, взаємостосунків з батьками.

З метою моніторингу виховної діяльності у кінці кожного навчального року проводжу узагальнюючу діагностику. Результати її знову ж заношу у паспорт класу та в індивідуальні картки особистісного розвитку кожного учня. Узагальнююча (підсумкова) діагностика дає головні дані для корекції педагогічного впливу протягом наступного року. Виходячи з аналізу сформованості якостей особистості кожного школяра та рівня згуртованості класного колективу намічаю цілі у своїй виховній роботі. Завжди прагну побачити у кожному учневі, насамперед, кращі якості, опертись на них і вже на цій основі нейтралізувати негативні прояви.

Важливу роль відводжу роботі щодо створення згуртованого дієвого активного класного колективу. Вважаю, що колектив має важливе значення у процесі виховання особистості, а значить високоморальна соціально активна особистість може сформуватися лише в колективі з високим рівнем розвитку.

Моє знайомство із класним колективом розпочинається ще з 4 класу через відвідування уроків, позакласних заходів, участь у батьківських зборах. Свою роботу з учнівським колективом у 5 класі розпочинаю із соціометричного дослідження, в ході якого виявляю лідерів («зірок»), тих, кому віддають перевагу, прийнятих та ізольованих. Знання міжособистісних, психолого-емоційних стосунків між учнями класу необхідне мені для подальшої роботи не лише для згуртування класного колективу, але і для індивідуальної роботи з учнями, особливо з лідерами та ізольованими дітьми. Намагаюся у своєму класі створити такий психологічний клімат, при якому жодна дитина не залишилася б поза колективом. При виявленні учнів «неприйнятих» чи «ізольованих», стараюсь допомогти їм якнайповніше продемонструвати у класі свої кращі якості (наприклад, доручаю їм організувати таку справу, в ході якої вони зможуть проявити себе якнайкраще і цим заслужать повагу серед однокласників). За даними соціально-психологічної діагностиики класу рівень розвитку колективу 6-Б класу середній. За 10 бальною шкалою дружність оцінено на 7,9 балів. У класі виділяються 4 лідери; 9 учнів, яким віддають перевагу; 17 прийнятих і, нажаль, 2 неприйняті учні. Ізольованих дітей у класі немає.

З метою згуртування колективу та формування комунікативної культури учнів як важливої складової життєвих компетентностей організовую у класі психологічні тренінги на різноманітну тематику: «Як перемогти конфлікт?», «Що таке дружба», «Хлопчики + дівчатка» та ін. До проведення тренігових занять залучаю психолога школи, викладачів та студентів ТНПУ, з яким налагоджена співпраця. Такі тренінги допомагають з’ясувати міжособистісні, комунікативні проблеми у класі та вчать учнів їх вирішувати, таким чином сприяючи формуванню моральної та соціальної компетентності учнів.

На одних із перших класних зборів ми обговорили права та обов’язки учнів, створили етичний кодекс класу, затвердили правила конструктивної взаємодії у класі (див. додаток). Всі ці важливі документи розміщені на стенді «Вісник класу» і за дотриманням усіх вимог слідкує учнівський актив.

Важливу роль у процесі формування дружного і активного класного колективу вбачаю в організації спільного дозвілля. До різних календарних свят у нашому класі проводяться тематичні розважальні вечірки, причому головними сценаристами і організаторами виступають самі учні. Вже традиційним для нас стали спільні прогулянки вихідного дня, відвідування театрів, кінозалу, ковзанки, боулінгклубу, різноманітні екскурсії (у краєзнавчий музей, екологічними стежками рідного краю, історичними місцями Тернопільщини, на цікаві підприємства). (Див. фотододатки.) Вважаю, що у таких неформальних ситуаціях вчитель повинен показати себе не строгим керівником, а швидше старшим другом, який разом з дітьми не боїться стати на ковзани чи пограти у футбол. Як показав мій досвід, авторитет вчителя при цьому аж ніяк не знижується, а навпаки, учні вчаться більше довіряти класному керівнику, починають усвідомлювати себе і вчителя як єдиний дружний колектив.

У своїй роботі керуюсь принципом особистісно орієнтованого виховання. Тому в центрі моделі виховної системи мого класу є особистість учня (див.додаток). Згідна із В.Сухомлинським, який сказав, що людина – це найвища цінність. Я переконана, що будь-яка людина, навіть маленька, заслуговує на повагу і підтримку. Тому використовую у своїй виховній діяльності
  1   2   3

Схожі:

Наскрізна навчально-виховна програма для гуртківців різного віку Суми-2012
Шлях будь-якої держави у щасливе майбутнє неможливий без якісного виховання її підростаючого покоління. Виховання – це процес соціальний....
Національно-патріотичне виховання в контексті Програми «Основні орієнтири...
До суспільства і держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із...
Принципи процесу виховання – їх характеристика ”. Анотація
Автор висвітлює концепцію національного виховання і її принципи. Наведені приклади практичної реалізації принципів виховання в освітньому...
Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту
Фізичне виховання та масовий спорт у сфері вищої освіти мають на меті забезпечити виховання в осіб, що навчаються (далі студенти)...
Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту
Фізичне виховання та масовий спорт у сфері вищої освіти мають на меті забезпечити виховання в осіб, що навчаються (далі студенти)...
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Т. Ю. Круцевич — зав кафедри теорії та методики фізичного виховання Національного університету фізичного виховання та спорту України,...
Хатнє виховання або роль сім ї у вихованні особистості
«Хатнє виховання». Саме тут, в сім’ї, в родині дитина робить свої перші кроки в подальше життя, і якою буде ота життєва стежка багато...
Особливості ґендерного виховання в сучасній школі
Особистісно зорієнтоване виховання – це утвердження людини як найвищої цінності, на основі якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети....
ПОЗААУДИТОРНА ВИХОВНА РОБОТА
Зміст цієї роботи визначається загальним змістом виховання студентської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне...
Виховання підлітків і юнаків
Виховання, з точки зору психології, можна вважати формою психічного розвитку людини. В межах цієї форми розвитку здійснюються процеси...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка