СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ Анотація


Скачати 189.75 Kb.
НазваСОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ Анотація
Дата05.03.2016
Розмір189.75 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
УДК 373.3.015.4:659.1(045)

ВАРЕЦЬКА Олена Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент

докторант

відділ теорії та методології гуманітарної освіти

Інститут вищої освіти НАПН України

СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Анотація

У статті розглянуто думки науковців щодо змісту поняття “соціальна реклама”, висвітлено її значення у ствердженні соціальних норм, цінностей, моделей поведінки, вихованні гуманної, толерантної особистості. Автором розкрито можливості післядипломної педагогічної освіти у розвитку соціальної компетентності вчителя початкової школи засобами соціальної реклами.

Ключові слова. Післядипломна педагогічна освіта, розвиток соціальної компетентності, вчитель початкової школи, соціальна реклама.

Варецкая Е.В.

Социальная реклама как фактор развития социальной компетентности учителя начальной школы

Аннотация

В статье рассмотрены позиции ученых относительно содержания понятия “социальная реклама”, освещено ее значение в утверждении социальных норм, ценностей, моделей поведения, воспитании гуманной, толерантной личности. Автором раскрыты возможности последипломного педагогического образования в развитии социальной компетентности учителя начальной школы средствами социальной рекламы.

Ключевые слова. Последипломное педагогическое образование, развитие социальной компетентности, учитель начальной школы, социальная реклама.

Varetska O.V.

PSAs as a factor of development of the social competence

of primary school’s teacher

Summery

In the article the scientists’ thoughts about the concept of “social advertising”, its importance in the assertion of social norms, values, pattern of behavior, in the education in the education of humane, tolerant person are considered. The author reveals the possibility of Post-Graduate Education in the development of social competence of an elementary school teacher.

Key words Post-Graduate Education, the development of social competence, elementary school teacher, PSAs.

Постановка проблеми та її актуальність. Однією із невід’ємних відзнак сучасного суспільного життя України, а також чинником, який впливає на політичні, економічні, соціальні процеси, є реклама. Вона, як форма соціальної комунікації, пронизує усі соціальні структури суспільства, сфери життєдіяльності українців, створює образ повсякденного світу, соціальної реальності, вливає на свідомість та поведінку людини, її життєві орієнтації й духовні цінності, соціальні відносини та соціальну компетентність.

Серед видів реклами розрізняють комерційну, політичну, соціальну, хоча в Українському законодавстві мова йде тільки про соціальну рекламу [5] (Російське законодавство відповідно до характеру інформації, яка міститься у рекламних повідомленнях, вирізняє саме три вище означені види реклами).

В ринкових умовах, коли відбувається розшарування населення, занепад духовних і моральних цінностей, актуальності набуває соціальна реклама. Вона спрямована на досягнення благодійних та інших суспільно корисних цілей, забезпечення інтересів держави, формування моральних цінностей, а також сприяє зміні поведінкових моделей, гуманізації суспільства.

Аналіз наукових праць, присвячених розв’язку проблеми. Феномен реклами давно став предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених різних галузей знання. Рекламу розглядали як економічну категорію (А. Вітренко, О. Дубовик, Г. Картер, Л. Капінус, О. Кошелев, Є. Каневський, О. Підлісна, Т.Серегина та ін.), як один з елементів системи маркетингових комунікацій (Д. Бернет, А. Дейан, Ф. Котлер, І. Крилов, С. Моріарті, Т. Новікова, Е. Ромат, Ж. Сегела, А. Швець та ін) як один з аспектів ідеології й політики (Т. Ворначова, Г. Гранадзер, М. Демченко, Т. Джига, К. Луценко, Н. Лютко, Г. Почепцов, О.Феофанов, І. Шовкун та ін.), як вид комунікаційної діяльності у контексті медіаосвіти та лінгвістики (Е. Огар, О. Остроушко, А. Тимофєєв, О. Тупиця та ін.). Позитивним фактом є поява робіт, які досліджують соціально-філософські аспекти реклами (Л. Васильєва), рекламу як соціокультурне явище в системі масової комунікації (А. Лященко), як засіб формування сучасного способу життя міського населення України (Н. Удріс), як засіб соціальної комунікації (Є. Боєв, О. Растрьопіна), як фактор впливу на соціально-стратифікаційні процеси (О. Бочарова) та інші.

Значна частина досліджень присвячена соціальній рекламі. Це роботи, у яких феномен соціальної реклами розглядається в історичному, правовому, політичному, економічному та психологічному ракурсі (Г. Ніколайшвілі), здійснено теоретичний, методологічний аналіз соціальної реклами (Н. Арацька, Т. Астахова, Л. Березовець, О. Грубін, С. Ісаєв, Є. Курочкіна, Д.Огілві, І. Синьковська та ін.), розглянуто предметно-тематичні області соціальної реклами (Н. Грибок А. Ковальова, Є. Степанов); досліджено педагогічні умови впливу соціальної реклами на позиціонування діяльності закладів культури в молодіжному середовищі (М. Басов), захисту права дитини на сім’ю засобами соціальної реклами (О. Сватенков), соціально-педагогічні умови формування позитивно спрямованої поведінки молоді засобами соціальної реклами (А. Стрелковська); представлено соціальну рекламу як фактору гуманізації сучасного суспільства (Д. Кочергіна) та ін. Проте питання ролі соціальної реклами у розвитку соціальної компетентності вчителя початкової школи ще не перебувало у колі уваги.

Мета статті. Вважаємо за потрібне дослідити значення соціальної реклами у розвитку соціальної компетентності вчителя початкової школи.

Виклад основного матеріалу. Поняття “реклама” походить з латинської мови (reclamare) у значенні викрикувати, стверджувати. Перша реклама виникла у Давньому Римі як засіб розповсюдження інформації про гладіаторські поєдинки. На сьогодні сутність поняття зводиться до розповсюдження інформації будь-якими засобами, що віддзеркалюється у Законі про рекламу [5]. Соціальний плив, зокрема ЗМІ, реклами досліджено багатьма вченими (Ф. Зімбардо, Е. Еббсен, М. Ляйппе, Д. Качоппо, Р. Петті, Р. Чалдіні та ін). Слід зазначити, що в науці відсутня єдина класифікація реклами. В різних джерелах види реклами розглядаються як цілі, функції, групи. Ми будемо опиратися на класифікацію видів реклами в залежності від характеру інформації (комерційна, політична, соціальна). Зупинимося на соціальній рекламі, що відповідає меті нашої статті.

Так, Г. Ніколайшвілі констатує, що поняття “соціальна реклама” використовується тільки в Росії [12, с.8], а в усьому світі вище означеному – відповідають поняття “некомерційна”, “суспільна” реклама. Саме тому існує різне їх тлумачення. З першою частиною твердження не можемо погодитися, адже воно не відповідає дійсності. Насправді, в України вживається поняття “соціальна реклама”, про що свідчить Закон України “Про рекламу” [5], наукові дослідження цього феномену [16, 20 та ін.], а також рекламний медіапродукт соціального змісту, створений як фахівцями, так і українськими школярами, зокрема й молодшими, хоча в Україні соціальна реклама перебуває на етапі становлення (http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/2798). Щодо другої частини – то означене поняття, з одного боку, пов’язують із соціальним маркетингом, соціальними мережами [22] і дійсно з отриманням грошей. Так, у США у Facebook більше 100 мільйонів людей заробляють за допомогою соціальної реклами, у США, Канаді, Австралії та Об’єднаному Королівстві соціальні рекламні мережі larest допомагають досягти мільйонів користувачів без грошових виплат рекламним службам [23], а соціальна реклама на Twitter® – лише один з деяких важливих інструментів загальної маркетингової стратегії [14]. З іншого боку, це поняття може розглядатися як власно соціальна реклама у значенні і як синонім некомерційної реклами, реклами суспільного інтересу [24]. Підтвердження вище означеного знаходимо в У. Уеллс, Д. Бернет, С. Моріарті (1999), які зазначають, що соціальну рекламу створюють професіонали, відмовляючись від прибутку, а місце й час у ЗМІ також надаються на некомерційній основі.

Зазначимо, що словосполучення “соціальна реклама” є калькою з англійської (“social advertising”). Насправді, у США використовують термін “public service advertising” та “public service announcement” (скорочено “PSAs”).

Як зазначає Т. Астахова, яка досліджувала питання виникнення й розвитку соціальної реклами в Америці, мета PSAs – змінити ставлення спільноти до певної проблеми, а в подальшій перспективі створити нові соціальні цінності. Предметом PSAs виступає соціально цінна ідея. Соціальна реклама розрахована як на широке коло людей, яких хвилюють загальнолюдські проблеми (боротьба з насиллям, охорона природи, здоров’я дітей СНІД тощо), так і торкається інтересів певних вузьких груп населення (наприклад, жителів м. Вашингтон, які стурбовані станом улюбленої Чесапікської затоки) [1]. Т. Астахова наголошує на тому, що PSA є ефективним засобом боротьби із соціальним лихом (створення образу водія, який не вживає алкогольні напої за кермом, рекламна кампанії з боротьби проти паління в Каліфорнії тощо). Вона змінює ставлення людей до повсякденної реальності, їхню поведінку. З цим варто погодитися.

Упадає в око той позитивний факт (Т. Астахова також на цьому акцентує), що американські агенції вважають необхідним для своєї професійної репутації працювати над створенням PSAs. Зокрема, на конкурсі, який проводить Американська рекламна федерація, в номінації Public Service щорічно виставляються кращі роботи із соціальної реклами. Її автори хочуть створити нову систему цінностей, яка допоможе досягти суспільної згоди й гармонії. Вкладаючи величезні кошти, американці вірять, що можуть трохи змінити світ на краще, й цілком слушно вважають, що профілактика коштує дешевше, ніж лікування, а хороші ідеї потребують більшої реклами, ніж негативні. Безумовно, такий досвід вартий того, щоб бути розповсюдженим.

З аналізу словосполучення “соціальна реклама” виходить, що “соціальний” має різні семантичні асоціації, додаткові значення, про які знаходимо в О. Савельєвої. По-перше, поняття “соціальна реклама” тлумачиться як “соціальне в рекламі”, адже все наше життя – соціальне, тому кожна реклама торкається як товару, послуги та ін., так і суспільства, особистості споживача, соціальної адаптації. По-друге, “соціальний” вживається як “громадський”, пов’язаний з системою взаємовідносин, які роблять спільне життя людей можливим й безконфліктним [15]. Очевидно, що таке тлумачення стосується взаємодії із соціумом, налагодження контактів з різними групами та індивідами і відповідно продуктивного виконання різних соціальних ролей, тобто соціальної компетентності.

У цьому контексті слушною є думка Г. Ніколайшвілі про зростання ролі соціальної реклами як “агента соціалізації” в сучасному суспільстві. Саме тому, суспільство має дбати про постійну циркуляцію в ній соціально схвалених зразків, моделей поведінки, цінностей та ін. [12, с.9].

Мова йде про “рекламну соціалізацію” (Л. Федотова). З цього приводу варто звернутися до твердження Л. Федотової, яка вважає, що “рекламну соціалізацію слід розглядати як один з мезофакторов (“мезо” – “середній, проміжний”) соціалізації людини. Серед мезофакторів – умови соціалізації великих груп людей, що виокремлюються за типами поселень (місто, село, регіон), за належністю до аудиторії мереж масової комунікації, субкультури. Крім цього, Л. Федотова наголошує на впливі мегафакторів (“мега” – “великий, загальний”, включають в себе країну, етнос, суспільство, державу) та мікрофакторів (“мікро” – “малий”, безпосередньо впливають на конкретних людей, сусідство, групи однолітків) [21].

Третє значення поняття “соціальний” [15] вживається, як зазначає О.Савельєва, у значенні такого, що “відноситься, насамперед, до соціальної сфери, соціальної політики держави” (соціальне забезпечення, соціальна підтримка незахищених груп населення, допомога аутсайдерам та ін). Така реклама, пов’язана з благодійними акціями, діяльністю некомерційних організацій, рекламною підтримкою державних соціальних проектів.

У науці розрізняють два рівні соціальної реклами. Перша – покликана впроваджувати або закріплювати конкретні правила і норми (набір певних дій), друга – змальовує “образ світу” і спрямована на легітимізування існуючих моральних та поведінкових норм, або таких, що тільки пропонуються.

Щодо поняття “соціальна реклама”, то Закон УкраїниПро рекламу” тлумачить його сутність як інформацію будь-якого виду, розповсюджену в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку [5].

О. Сватенков поширює це тлумачення, уточнюючи форми інформації (друкована рекламна продукція, зовнішня реклама, повідомлення у друкованих ЗМІ, відео та аудіо ролики). Важливим є те, що в меті та шляхах науковець окреслює соціальний й педагогічний аспекти (вирішення актуальних соціально-педагогічних проблем шляхом досягнення педагогічного ефекту) [16, с.10].

Є. Степанов зазначає не стільки про інформацію, скільки акцентує на сучасному способі поширення суспільно значущого, важливого або корисного знання, який здійснюється методами реклами в інтересах суспільства [19, с.20].

На думку І. Буренкова, соціальна реклама є важливою складовою світогляду суспільства й морального здоров’я суспільства, адже відображує процес чуттєво практичного ставлення людини до світу. При цьому, реклама має не тільки привернути увагу спільноти до соціальних проблем, але й закликати до їх вирішення, запропонувати для цього можливі дії [3].

Схожу думку знаходимо в О. Солодовнікової, яка наголошує на значенні соціальної реклами як методу і способу формування ставлення до навколишньої дійсності, придушення байдужості суспільства та залучення його уваги до соціальних проблем і до проблем держави [18].


З позиції рекламної соціалізації Л. Федотова розглядає соціальну рекламу як “засіб соціального впливу на соціальні групи з метою зміни їх соціально значущих характеристик і параметрів: положення в соціальному просторі (статуси), соціальні ролі, стереотипи, цінності”[21]. Як бачимо, чітко простежується зв’язок соціальної реклами й соціальної компетентності.

Ефективним інструментом впливу на умонастрій людей називає соціальну рекламу Д. Кочергіна, підкреслюючи суттєвість такого впливу, порівнюючи його з впливами ідеології, моралі, релігії й сучасної міфотворчості щодо виконання аксіологічної та гуманістичної функцій, формування необхідних демократичному суспільству гуманістичних установок масової свідомості. Поділяємо позицію автора з приводу того, що соціальні чесноти як довіра і терпимість мають бути виховані в людині раніше інших. Тоді вона стане дійсно людяною, а співтовариство таких людей – гуманним [10]. Науковець акцентує на ролі соціальної реклами у формуванні культурного базису суспільства, соціального капіталу й, відповідно, економічного розвитку. Таким чином простежується духовно-економічний аспект цього питання, необхідність розвитку економічної компетентності як складової соціальної.

М. Басов, наголошуючи на власних механізмах виховного впливу соціальної реклами на інтелект, почуття, ціннісні орієнтації молоді, розглядає соціальну рекламу як одну з форм проекту соціального впливу, як транслятор проективних імпульсів культури для молодіжного середовища [2, с.10 ].

Як частину складного комунікативного процесу [12, с.7], вид комунікації, який акцентує на найактуальніших проблемах суспільства та його моральних цінностях, орієнтований на актуалізацію проблем суспільства розуміє соціальну рекламу Г. Ніколайшвілі [12]. Такої думки дотримується й О. Козубова [8]. Вона вважає, що соціальна реклама сприяє соціальній підтримці населення, відновленню гуманістичних відносин між людьми й на цій основі – гармонізації нових соціально-економічних зв’язків, а також побудові стабільного громадянського суспільства.

Як вид рекламної комунікації, мета якої – передання суспільству соціально значущої інформації, спрямованої на формування і зміну громадської думки, соціальних норм, моделей поведінки визначає соціальну рекламу Р. Крупнов. Науковець наголошує на надзадачі даної комунікації, яка полягає в залученні членів суспільства до вирішення соціальних проблем, тобто фактично до залучення в процес управління [11].

Продовження думки науковця знаходимо в Р. Ібатулліна, який ототожнює соціальну рекламу з механізмом управління громадською думкою. Мова йде про широкий та багаторівневий комунікаційний вплив, який відбувається на основі емоційно-психологічного та інформаційно-світоглядного впливу на свідомість особистості, соціальних груп і на суспільство в цілому за допомогою розповсюдження соціальних норм, цінностей, моделей поведінки та націлений на формування позитивно орієнтованої й сталої громадської думки [6]. Як бачимо, простежується лінія про вплив мега-, мезо- і мікро- факторів на рекламну соціалізацію особистості.

Спільний погляд відносно мети розповсюдження соціальних норм, цінностей, моделей поведінки знаходимо у межах другого підходу (“соціальний” у значенні “громадський”) у О.Савельєвої. Науковець тлумачить вище означене поняття як “рекламу, спрямовану на поширення корисних, з точки зору суспільства, соціальних норм, цінностей, моделей поведінки, знань, що сприяють спільному існуванню в рамках цього суспільства” [15].

У межах комунікативно-прагматичної моделі як різновид реклами розглядає зміст поняття “соціальна реклама” А. Стрелковська. Вона наголошує на значенні здатності рекламної інформації переконувати, стимулювати та формувати певну поведінку людини [20, с.18].

Як процес суттєвого впливу на поведінку людини, який ґрунтується на принципах маркетингу в цілях суспільної користі, а не для комерційної вигоди соціальну рекламу визначає Б. Сміт (Білл Сміт, 1999). На спрямованості на досягненні благодійних та інших суспільно корисних цілей, а також забезпеченні інтересів держави наголошують дослідники соціальної реклами К. Л. Бове та У. Ф. Аренс [9].

Як і О. Сватенков, М. Грибок акцентує на соціальній та педагогічній функції соціальної реклами, яка закликає до вирішення соціальних проблем, звертається до людини як до громадянина, до представника соціуму й спонукає не до покупок, а до вчинків [4, с.25]. У цьому контексті соціальну рекламу варто розглядати як чинник розвитку економічної компетентністі на основі духовно-моральних цінностей у складі соціальної компетентності.

Йдучи за І. Синьковською, можна стверджувати, що соціальна реклама – феномен, який виступає інструментом державної соціальної та інформаційної політики, спрямований на вирішення і профілактику актуальних проблем за допомогою різноманітних функцій: інформаційної, ціннісно-нормативної, регуляційної, адаптивної та інтегративної [17], соціальної (комунікативна, толерантна, інформаційна, соціоінтегративна, легітимізації влади) та педагогічної (виховуюча, соціалізуюча, мотиваційно-спонукальна, освітня) (А. Азарова, Т. Парсонс, П. Бурдьє, С. Ліпсет, Д. Гуков) [у зб. 7, с.57] та ін. Така реклама є суспільно корисною і не має комерційної вигоди. З огляду на вище означені функції соціальної реклами, переконливою є її роль у вихованні гуманної, толерантної, альтруїстичної, соціально компетентної особистості.

Слід зазначити, що поняття “соціальна реклама” є специфічним і його не внесено до програми підготовки вчителів початкової школи у ВНЗ, зокрема й економічної. Надолужити прогалину може система післядипломної педагогічної освіти. Зауважимо, що деякі з предметів базового навчального плану початкової школи, зокрема “Технології”, “Мистецтво” та ін. торкаються питання реклами, але не розглядають змісту, особливостей, значення соціальної реклами. Саме тому шляхами вирішення питання може бути збагачення змісту курсової підготовки вчителів початкової школи, проблемних курсів “Духовно-економічне виховання молодших школярів на основі авторського курсу “Початки економіки”, а також, як зазначає Г. Онкович, через введення окремого курсу з медіаосвіти, інтеграцію медіаосвітніх технологій до вже існуючої системи навчально-виховного процесу [13].

З огляду на вище означене, нами доопрацьовано зміст лекційних та практичних занять щодо інноваційних освітніх технологій. Для вчителів початкової школи у темі “Соціальна компетентність педагога як умова впровадження інноваційних освітніх технологій”, на курсах “Початки економіки”, на заняттях постійно діючого обласного семінару “Розвиток соціальної компетентності педагога і школяра” на базі Запорізького колегіуму №98 крім ознайомлення з правилами створення рекламних текстів, вимогами, законодавчою базою щодо реклами, необхідністю критичного ставлення до інформації, увагу зосереджено на змісті, значенні, функціях соціальної реклами. На практичних заняттях педагоги мають можливість аналізувати рекламний медіапродукт, підбирати в Інтернеті або створювати власні ролики соціальної реклами, що сприяє розвитку їхньої соціальної компетентності

Крім цього, обов’язково приділяється увага питанням соціальної реклами у контексті медіаосвіти. Варто зазначити, що КЗ “Запорізький інститут післядипломної педагогічної освіти” ЗОР входить до числа базових ВНЗ проекту “Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів”. Тому у програмі 2-тижневих курсів “Основи медіаосвіти” (для вчителів базових експериментальних шкіл, зокрема й початкової школи), яку розроблено та впроваджено викладачами кафедри, передбачено теми лекційних і практичних занять, які стосуються соціальної реклами (“Категорійно-понятійний апарат медіаосвіти”, “Психологічні аспекти медіасприйняття”, “Теорія впливу медіа. Маніпулятивні можливості медіа”, “Роль медіа у формуванні інформаційної картини світу”, “Профілактика сучасних маніпулятивних технологій масс-медіа”), а також розвитку соціальної компетентності (“Адаптація учнівської молоді до соціально-економічних умов суспільства”). Практичний етап передбачав створення презентацій, конспектів, проведення інтегрованих уроків та ін. з використанням соціальної реклами.

У рамках міжнародного медіафестивалю для школярів “Москва-Запоріжжя” 2011-2012, який тривав понад три місяці, вчителі та учні базових шкіл Запорізької області після навчання у майстер-класах мали можливість розробити власні медіа проекти соціальної реклами. Зупинимось на деяких роботах. Перша – у номінації “Аудіовізуальний твір” – соціальний рекламний ролик антиалкогольної спрямованості “Sweet party” (2012 р.), створений учнями різного віку під керівництвом вчителів Запорізького колегіуму №98. Короткометражний фільм соціального спрямування – пародія на американську рекламу алкогольного напою “Мартіні” – нагадує батькам, що діти копіюють доросле життя, не помічаючи, що у ньому є багато мінусів, а також закликають рекламодавців вдумливо підходити до змісту реклами, яку вони створюють: “Ми граємо з тим, що ви рекламуєте”. Цей ролик було визнано одним з актуальних і професійних (http://www.youtube.com/watch?v=10ctLjg9z6I). Друга робота – анімаційний фільм “Пригоди Колобка в “Дивосвіті”, який створили школярі Малобілозерської естетичної гімназії “Дивосвіт”, пропагує важливість життя дітей у повній щасливій родині, стверджує загальнолюдські цінності. Взагалі за підсумками медіафестивалю у номінації “Краща соціальна реклама” було представлено 17 робіт. Кращими визнано: творчий проект з художньо-естетичного виховання “Світ життєтворчості” (КЗ “Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр”); “Надії й проблеми ХХІ сторіччя” (Енергодарський НВК № 5); “Мода на чистоту” (школа “ЕйдоС”); “Крик про допомогу” (Семенівська ЗОШ, Мелітопольський район); “Батьки у відповіді за майбутнє своїх дітей” (КЗ “Дніпрорудненська СГ “Світоч”). У межах ІІІ Міжнародного освітнього форуму “Особистість в єдиному освітньому просторі” (Запоріжжя, 26-29 квітня 2012 р.) у секції відбулося обговорення питання щодо ролі соціальної реклами у розвитку соціальної компетентності особистості.

Висновки та рекомендації. Соціальна реклама, яка акцентує на болючих проблемах суспільства, його духовно-моральних цінностях сприяє розвитку соціальної компетентності вчителя. Післядипломна педагогічна освіта може стати опорною для розвитку соціальної компетентності вчителя початкової школи засобами соціальної реклами, адже для цього має широкі можливості.

Список використаних джерел:

  1. Астахова Т. // Деньги и благотворительность. –1994. – № 3.

  2. Басов М. А. Педагогические условия воздействия социальной рекламы на позиционирование деятельности учреждений культуры в молодежной среде: автореф. дис. на получ. науч. степени канд. пед. наук : спец.13.00.05 “Теория, методика и организация социально-культурной деятельности”/ Басов Максим Александрович. – Москва, 2010. – 26 с.

  3. Буренков И.Б. Все мы люди // Реклама. – 1996. – №1. – С.14-15.

  4. Грибок Н.Н. Социальная реклама: уч. пособие. – М.: Изд-во М. гум. ун-та, 2008. – 76 с.

  5. Закон України “Про рекламу” від 03.07.1996 № 270/96-ВР: станом на 01.01.2013 р. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80

  6. Ибатуллин Р. Н. Социальная реклама как механизм управления общественным мнением в современном российском регионе: дис. ... канд. социол. наук: 22.00.08 / Ибатуллин Равиль Наильевич. – Уфа, 2009. – 169 с.

  7. Козловская О.В. Социально-педагогические функции социальной рекламы // Молодежь и медиа. Цели и ценности: сб. матриалов I Всероссийской научно-практической конференции “Молодежь и медиа. Цели и ценности”. Москва, 28-29 апреля 2011 г. / Сост. Т.Н.Владимирова, И.В.Жилавская. – М.: РИЦ МГГУ им. М.А. Шололхова, 2011. – С.52-60.

  8. Козубова Г.А. Эффективность психологического воздействия социальной рекламы на ценности современной молодежи : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 / Козубова Галина Анатольевна. – М., 2006. – 182 с.

  9. Кортлэнд Л.Бове та Уилльям Ф.Аренс. Современная реклама. – М.: Издательский дом “Довгань”, 1995. – С.704.

  10. Кочергина Д. С. Социальная реклама как фактор гуманизации современного общества : дис. … канд. филос. наук : 09.00.11 / Кочергина Динара Сергеевна. – Омск, 2007. – 236 с.

  11. Крупнов Р. В. Социальная реклама как инструмент управления социальными процессами : дис. ... канд. социол. наук : 22.00.08 / Крупнов Роман Владимирович. – Москва, 2006. – 163 с.

  12. Николайшвили Г.Г. Социальная реклама: Теория и практика: Учеб. пособие для студентов вузов / Г. Г. Николайшвили. – М.: Аспект Пресс, 2008. – 191 с.

  13. Онкович Г.В. Медіаосвіта в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія “Філологічні науки”. – 2010. – № 21. – С. 235-239.

  14. Реклама на Твиттер // smo24.ru. – Режим доступу: http://smo24.ru/?p=101

  15. Cавельева О. О. Введение в социальную рекламу – М.: Рип-Холдинг, 2006. – 168 с.

  16. Сватенков О.В. Педагогічні умови захисту права дитини на сім’ю засобами соціальної реклами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 “Соціальна педагогіка” / Сватенков Олександр Васильович. – Київ, 2010. – 22 с.

  17. Синьковская И. Г. Феномен социальной рекламы и его теоретико-методологический анализ : дис. ... канд. социол. наук : 22.00.01 / Синьковская Ирина Георгиевна. – Красноярск, 2006. – 192 с.

  18. Солодовникова Александра. Что такое социальная реклама? // Первый сайт о социальной рекламе в России. – Режим доступа: http://www.1soc.ru/pages/view/145

  19. Степанов Е.В. Социальная реклама в России: функциональные и жанрово-стилистические особенности: дисс... канд. филол. наук: 10.01.10 / Степанов Евгений Вікторович. – Москва, 2007. – 192 с.

  20. Стрелковська А.Л. Соціально-педагогічні умови формування позитивно спрямованої поведінки молоді засобами соціальної реклами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 “Соціальна педагогіка” / Стрелковська Анна Леонідівна. – Київ, 2007. – 24 с.

  21. Федотова Л. Н. Социология рекламной деятельности. – М., 2002.

  22. Social Advertising: Like, Share, Retweet ... Buy? // Entreprener. – Режим доступу: http://www.entrepreneur.com/article/223334

  23. Social networks" \o "социальные сети" \t " blank. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Social_networks" \o "социальные сети" \t "_blank

  24. Advertising. Schools Wikipedia Selection. – 2008. – №9. – Режим доступу: http://schools-wikipedia.org/wp/a/Advertising.htm




Схожі:

РОЛЬ МАГІСТРАТУРИ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
З’ясовано причини незатребуваності серед вчителів магістерської освіти як другої та як підвищення кваліфікації. Зроблено висновок...
О. В. Варецька Україна, м. Київ
РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Статья исследует сущность метода анализа социокультурной ситуации....
РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
Тернопіль 2009 р. 25-27 листопада
ШЛЯХИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ МУЗИЧНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
«Корекційна освіта: історія, сучасність та перспектива розвитку»
«Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №4» про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи за...
Стратій Д. А. Формування електронного портфоліо вчителя технологій засобами ІКТ Анотація
Анотація. У статті ми з’ясували засоби формування електронного портфоліо вчителя технологій, окреслили шляхи його використання в...
Професійна мобільність вчителя як фактор розвитку особистості учня
По суті, життєва компетентність особистості стає інструментом, за допомогою якого особистість будує власне життя, реалізує можливості,...
ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЛЬВІВСЬКОЇ ШКОЛИ ДЛЯ СЛІПИХ
Анотація. В статті аналізуються етапи становлення, розвитку та діяльності Львівської школи для сліпих дітей у період з 1851 року...
РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЯКІСНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ В ОБЛАСТІ
Однією із основних освітніх реформ сьогодення являється компетентнісний підхід до навчання з перенесенням акцентів зі знань і вмінь...
Уроку: РЕКЛАМА. Дата: 13. 03. 2009 Клас
Обладнання: персональний комп’ютер, комп’ютерна презентація, відео реклама, друкована реклама, фломастери, папір, конверти з завданням...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка