|
|
Скачати 472.39 Kb.
|
|
РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ УЧНІВ ЗНЗ ВІД ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ 2.1. Діагностичні методики, які виявляють залежність від віртуальної реальності. Вибираючи методики для виявлення у підлітків Інтернет-залежності, ми знайшли такі, як: скринінгова діагностика Юрьевой і Больбот, методика В.Д. Менделевича «Схильність до залежного поведінки», методика "Незакінчені пропозиції" Жічкіна А.Є. і Щепіліной Е.А. Опитувальник Е.А. Щепіліной «Сприйняття Інтернету», Методика "Експрес-діагностика хімічної залежності у підлітків" (А.Є. Личко, І.Ю. Лавкай), тест «Кімберлі-Янг». Детальніше про ці методики. 1. Скринінгова діагностика залежності Юрьевой і Больбот. Ця методика являє собою скринінговий самоопитувальник, спрямований на виявлення кібер-адикції (в тому числі Інтернет-адикції). Методика була спочатку розроблена і адаптована для використання в російськомовному середовищі. При розробці методики автори керувалися загальними уявленнями про залежну поведінку і накопиченим досвідом діагностики та лікування кібер-адикцій. Зокрема, автори спиралися на критерії діагностики Інтернет залежності Голдберга і Орзак. Опитувальник складається з 11 тверджень щодо проявів емоційного стану особистості за комп'ютером або в Інтернеті 2. Методика В.Д. Менделевича «Схильність до залежної поведінки» дозволяє виявити психологічну схильність індивіда до розвитку у нього алкогольної та наркотичної залежності. Опитувальник складається з 116 тверджень, 41 з яких відображає схильність особистості до наркотичної залежності, 35 – до алкогольної залежності, інші 40 висловлювань нейтральні. 3. Методика "Незакінчені речення", розроблена Жічкіною А. Е. і Щепіліною Е. А., спрямована на виявлення суб'єктивного ставлення опитуваних до Інтернету. При проведенні досліджень може бути використана разом з опитувальником "Сприйняття Інтернету". В опитувальнику наводиться 33 незакінчених пропозиції, які потрібно доповнити. 4. Опитувальник Е.А. Щепіліної «Сприйняття Інтернету». Тест, розроблений Щепіліною Е.А., включає 67 питань з 12 шкалами. Питання №67 (соціолінгвістичне), було введено для визначення ступеня приналежності опитуваних до мережевої субкультурі та аналізується окремо. 5. Тест "Експрес-діагностика хімічної залежності у підлітків" (опитувальник RAFFT) призначений для виявлення вживання алкоголю і наркотиків, схильність до хімічної залежності в підлітковому середовищі. Тест також був адаптований для виявлення Інтернет-залежності. 6. Тест «Кімберлі-Янг». Методика – це опитувальник, спрямований на виявлення кібер-адикції, в тому числі Інтернет-адикції. Був розроблений та апробований в 1994 році Кімберлі Янг (Kimberley S. Young), професором психології Пітсбургського університету в Бретфорді. У 2004 році був переведений та адаптований В.А. Лоскутовою. 2.2. Емпірична база експериментального дослідження Експериментальне дослідження залежності підлітків від віртуальної Інтернет-реальності було проведено нами на базі загальноосвітньої школи. При дослідженні ми використовували вибірку учнів молодшого підліткового віку (12-13 років) та старшого підліткового віку (15-16 років). В обстеженні взяли участь 29 учнів 7 класу та 24 учні 10 класу. Опитування учнів проводилось анонімно. Ми розглянули вищезазначені методики і, з метою виявлення у підлітків рівня Інтернет-адикції, вирішили зупинитися на опитувальнику «Кімберлі-Янг», адаптованому В.А. Лоскутовою (Додаток 1). Результати опитування були оформлені в зведених таблицях (Додатки 2, 3). На підставі отриманих даних були збудовані діаграми, що показують рівень Інтернет-адикції в учнів досліджуваних класів та дозволяють їх порівняти (Діаграма 2.1.). У діаграмі вісь Х – виявлений рівень Інтернет-адикції, вісь У – відсоток підлітків виявленого рівня. Діаграма 2.1. Рівень Інтернет-адикції учнів Опитувальник складається з 20 основних та 20 додаткових питань. Відповіді учнів на кожне із запитань тесту оцінюють за 5-бальною шкалою: ніколи або дуже рідко - 1 бал, іноді - 2 бали, регулярно - 3 бали, часто - 4 бали, завжди - 5 балів. Підрахунок результатів: 20-49 балів – звичайний користувач Інтернету (низький рівень залежності), 50-79 балів – є деякі проблеми, пов'язані з надмірним захопленням Інтернетом (середній рівень залежності), 80-100 балів – Інтернет-залежність (високий рівень залежності). Таким чином ми отримали наступні результати: серед учнів 7 класу низький рівень Інтернет-залежності виявлено 10% опитаних, середній рівень – у 65,5%, високий рівень – у 24%; серед учнів 10 класу низький рівень Інтернет-залежності виявлено у 4% опитаних, середній рівень – у 79%, високий рівень – у 17%. Це може говорити про те, що перебування за комп’ютером частини учнів 7 класу ще контролюють батьки, тому кількість підлітків з низьким рівнем Інтернет-залежності значно більша, ніж серед учнів 10 класу. Але ж чимала кількість підлітків з 7 класу вже отримала самостійність від батьків, але ще не вміє правильно визначати пріоритети використання часу, тому кількість учнів з високим рівнем залежності від віртуальної Інтернет-реальності у 7 класі вищий, ніж у 10. Підлітків також було опитано за ситуативною анкетою, складеною за матеріалами опитувань, проведених компанією Ipsos-Reid і найбільшим в світі рекламним агентством BBDO за замовленням компанії Intel. Питання №1: Для чого частіше ви використовуєте комп’ютер? (Таблиця 2.1. Діаграма 2.2.) Таблиця 2.1.
Діаграма 2.2. Порівняльні результати за питанням №1 Порівняльні результати відповідей на питання №1 вказують на те, що учні 10 класу використовують комп’ютер більш усвідомлено – більшою мірою для самоосвіти (56%) та спілкування (25%), молодші ж підлітки користуються комп’ютером в більшій мірі для розваг – ігри (32,5%), блукання по Інтернету (25%). Питання №2: Як Ви використовуєте комп’ютер в вільний час? (Таблиця 2.2. Діаграма 2.3.) Таблиця 2.2.
Діаграма 2.3. Порівняльні результати за питанням №2 Відповіді на питання №2 підтверджують те, що 7-класники у вільний час частіше всього грають у комп’ютерні ігри (79%) на відміну від 10-класників, які проводять вільний час, спілкуючись в соцмережах (41,5%). Проте жоден із учнів 10 класу не відмовляється у вільний час від використання комп’ютера, коли 13,5% учнів 7 класу зовсім не користуються комп’ютером у свій вільний час. Питання №3: Мета, з якою Ви відвідуєте Інтернет? (Таблиця 2.3. Діаграма 2.4.) Таблиця 2.3.
Діаграма 2.4. Порівняльні результати за питанням №3 Аналіз відповідей учнів на питання №3 вказує на те, що головною метою відвідування мережі Інтернет у молодших підлітків є ігри та розваги (59%) і лише 29,5% заходять в Інтернет з метою пошуку інформації для виконання домашнього завдання тощо. Старші ж підлітки навпаки воліють здобувати, отримувати в Інтернеті інформацію (67%), спілкуватись (20%), і лише 7,5% шукають в Мережі Інтернет ігор та розваг. Отримані нами результати дослідження свідчать про те, що саме у віці 13-14 років діти починають «шукати себе», і найчастіше, нажаль, потрапляють в пастку залежності від віртуальної Інтернет-реальності. Адже саме в цьому віці починає послаблюватись контроль батьків, а власного досвіду ще бракує. В цей період розвивається самооцінка і відбувається становлення людини як особи, тому можуть виникати суперечки з оточуючими. Саме тому учні молодшого підліткового віку можуть шукати втіхи в мережі Інтернет. Вони використовують час в Інтернеті не дозовано, частіше просто блукають сайтами або грають в ігри. Це доводить нашу гіпотезу про те, що надмірне використання комп'ютера і зловживання перебуванням в мережі Інтернет, може сприяти формуванню залежності від віртуальної реальності. Таким чином виявлено, що високий рівень залежності від віртуальної реальності демонструють більше учні молодшого підліткового віку. Загалом таких підлітків виявлено 20,5%. Вони потребують особливої уваги дорослих, спеціалістів, рідних. 2.3. Подолання та попередження залежності від віртуальної Інтернет-реальності Профілактика залежної поведінки набуває особливої значущості у підлітковому віці. По-перше, це нелегкий кризовий період розвитку, що відображає не тільки суб'єктивні явища, процесу становлення, але й кризові явища суспільства. По-друге, саме в підлітковому віці починають формуватися дуже важливі якості особистості, звернення до яких могло б стати однією з найважливіших складових профілактики адикції. Це прагнення до розвитку і самосвідомості, інтерес до своєї особистості і її можливостей, здатність до самоспостереження. Важливими особливостями цього періоду є поява рефлексії і формування моральних переконань. Підлітки починають усвідомлювати себе частиною суспільства і знаходять нові суспільно значущі позиції, роблять спроби самовизначення. Етапами профілактичної діяльності можуть стати наступні складові: • Діагностичний, який включає в себе діагностику особових особливостей, котрі можуть впливати на формування адиктивної поведінки (підвищена тривожність, низька стресостійкість, нестійка я-концепція, низький рівень інтернальності, нездатність до емпатії, некомунікабельність, підвищений егоцентризм, низьке сприйняття соціальної підтримки, стратегія уникнення при подоланні стресових ситуацій, спрямованість на пошук відчуттів та ін.), а також отримання інформації про положення дитини в сім'ї, про характер сімейних взаємостосунків, про склад сім'ї, про його захоплення і здібності, про його друзів та інші можливі референтні групи. • Інформаційно-просвітницький етап, який представляє собою розширення компетенції підлітка в таких важливих областях, як психо-сексуальний розвиток, культура міжособових відносин, технологія спілкування, способи подолання стресових ситуацій, конфліктологія і власне проблеми адиктивної поведінки з розглядом основних адиктивних механізмів, видів адиктивної реалізації, динаміки розвитку адиктивного процесу і наслідків. • Тренінги особистісного росту з елементами корекції окремих особових особливостей і форм поведінки, що включають формування і розвиток навичок роботи над собою. Профілактика адиктивної поведінки повинна торкнутися всіх сфер життя підлітка: сім'ї, освітнього середовища, суспільного життя в цілому. В сім'ї для підлітка значущими факторами є емоційна стабільність і захищеність, взаємна довіра членів сім'ї. Підліток потребує помірного контролю його дій та помірної опіки з тенденцією до розвитку самостійності й уміння брати відповідальність за своє власне життя. Роберт Т. і Джина Байярд у зв'язку з цим пишуть: "...вражає контраст між тими дітьми, які чинять опір" надмірному "контролю батьків, і тими, хто не робить цього. Іноді дитина виявляється настільки залежною від рішень, що приймаються батьками, що досягає зрілості абсолютно неготовою до самостійного життя" [3, с. 52]. У підлітковому віці "вирішальне значення набуває прагнення дітей знайти своє місце в суспільстві" [12, с.163]. "Підлітки прагнуть визначити своє місце в житті, активно шукають ідеал – "робити життя з кого" [12, с.165]. У зв'язку з цим дуже важливо, які зразки поведінки пропонує суспільство. В громадському житті велику роль може відігравати система психологічної і соціальної підтримки підлітків, що забезпечує допомогу молодому поколінню в становленні, у здоровому задоволенні потреб. Первинна профілактика є найбільш масовою і ефективною. Заходи первинної профілактики спрямовані на ліквідацію несприятливих чинників (соціальних і біологічних), що впливають на формування девіантних форм поведінки, або на підвищення стійкості особистості до цих чинників. Первинна профілактика включає в себе три основних напрямки: 1) удосконалення соціального життя людей; 2) усунення соціально-економічних чинників, що сприяють формуванню і прояву девіантної поведінки; 3) виховання соціально позитивно орієнтованої особистості [20, W]. Отже для подолання залежності від віртуальної Інтернет-реальності: 1. Визнайте свою залежність. «Патологічне використання комп'ютера» можна розпізнати за «симптомами» нав'язливої потреби, пропущених уроків і зустрічей, забутої і невиконананої домашної роботи, втрати контактів з друзями і родичами. 2. Визначте проблеми, які лежать в основі залежності. Залежно від віку людини, такі моменти, як невпевненість у майбутньому, труднощі шкільних успіхів або проблеми соціальних відносин, можуть спонукати Вас на втечу в гостинні віртуальні світи. 3. Вирішуйте реальні проблеми. Намагаючись уникнути стресових ситуацій, ми лише ускладнюємо їх. Ви можете знайти репетитора, який допоможе з домашнім завданням, почати вирішувати соціальні труднощі, написати про те, що вас «гризе», або навіть звернутися до фахівців. 4. Контролюйте роботу на комп'ютері. Зовсім не обов'язково повністю вимикати його, можна просто обмежити час перебування в Інтернеті. Всі види діяльності повинні бути вибудувані за пріоритетністю. Спілкування в Інтернеті не повинно відбуватися до виконання домашньої роботи або інших обов'язків. 5. Проводіть відмінність між інтерактивною фантазією і корисним використанням Інтернету. Проблема залежності від віртуальної Інтернет-реальності нова і поки що мало вивчена. Батьки зазвичай не зважають на поглиненість дитини комп'ютером, якщо в його поведінці не виникають інші яскраво виражені відхилення, таких як крадіжка грошей, прогули школи, бродяжництво. Але не можна недооцінювати навіть потенційну небезпеку! Батькам необхідно: - Постаратися регламентувати час, проведений дитиною за комп'ютером. - Давати особистий позитивний приклад. Важливо, щоб слова не розходилися з ділом. І якщо батько дозволяє синові грати не більше години в день, то сам не повинен грати більш ніж три-чотири. - Намагатися скористатися позитивними можливостями комп'ютера –можливо, дитина почне опановувати програмування, веб-дизайн (робити сайти в Інтернеті), займеться комп'ютерною графікою, анімацією – буде створювати мультики... Але для цього бажана допомога зацікавленого дорослого, який не просто критикує і забороняє, а допомагає. - Обмежити час роботи з комп'ютером, пояснивши, що робота за комп'ютером це не право, а привілей, тому спілкування з ним підлягає контролю з боку батьків. Різко забороняти проводити час за комп'ютером не можна. Якщо дитина схильна до комп'ютерної залежності, вона може проводити за комп'ютером дві години в будній день і три – у вихідний. Обов'язково з перервами. - Запропонувати інші можливості проведення часу. Можна скласти список справдля занять у вільний час. Бажано, щоб у списку були спільні заняття (походи в кіно, на природу, гра в шахи тощо). - Використовувати комп'ютер як елемент ефективного виховання, в якості заохочення (наприклад, за правильно і вчасно зроблене домашнє завдання, прибирання квартири тощо). - Звертати увагу на ігри, в які грають діти, так як деякі з них можуть стати причиною безсоння, дратівливості, агресивності, специфічних страхів. - Обговорювати ігри разом з дитиною. Віддавати перевагу розвиваючим іграм. Вкрай важливо навчити дитину критично ставитися до комп'ютерних ігор, показувати, що це дуже мала частина доступних розваг, що життя набагато різноманітніше, що гра не замінить спілкування. У випадках, якщо ви самостійно не можете впоратися з проблемою, звертайтеся до психологів, в спеціалізовані центри. Часто буває так, що за уявною комп'ютерною залежністю можуть ховатися зовсім інші проблеми. І тоді в першу чергу потрібно звертати увагу саме на психологічний стан дитини. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Комп'ютерні мережі В даний час більшість комп’ютерів використовується не ізольовано від інших комп’ютерів, а постійно або час від часу підключаються... |
Інтернет технологія Веб-квест Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні... |
|
Дунаєвська Н. В. Застосування інноваційних ІКТ у професійному навчанні... ХХІ століття, а й сама освіта ХХІ століття неможлива без комп'ютерних засобів в епоху інформаційного розвитку суспільства, широкого... |
Правила техніки безпеки та охорони праці при роботі з комп'ютерною технікою Навчальна дисципліна "Комп'ютери і комп'ютерні технології" дозволяє успішно використовувати комп'ютерну техніку та сучасне програмне... |
|
Урок №3. Тема: Основні етапи розвитку комп’ютерної техніки. Характеристика... Мета: ознайомити з історією появи і розвитку обчислювальної техніки; ознайомлення з основними характерними рисами поколінь ЕОМ |
УРОК №3 Тема. Комп’ютери бувають різні Базові поняття й терміни: персональні комп’ютери, стаціонарні комп’ютери, портативні персональні комп’ютери (ноутбук, нетбук), кишеньковий... |
|
Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати Локальні комп’ютерні мережі Комп’ютерні мережі. Однорангові мережі та мережі з виділеним сервером. Принципи роботи в локальних комп’ютерних... |
Комп‘ютер на уроках англійської мови Використання комп‘ютерів в навчальній та позакласній діяльності сприяє підвищенню мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку... |
|
Конспект уроку для 5 класу Тема. Види сучасних персональних комп’ютерів Обладнання: комп’ютери, проектор, дошка, невеличкі картки з видами сучасних персональних комп’ютерів |
Комп ’ ютерні технології проектування та моделювання РЕС РЕС аналогових та цифрових електронних пристроїв. Володіти основними комп’ютерними технологіями та вміти їх використовувати на практиці.... |