8.4. Проведення робіт по розробці схем землеустрою і
техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель
Однією з важливих проблем в районі є відсутність схем землеустрою із техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель, що значною мірою не дає можливості забезпечити планомірність і максимальну ефективність здійснення відповідних охоронних заходів.
Згідно зі статтею 45 Закону України "Про землеустрій" схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, міста, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо.
У результаті реформування відносин земельної власності суттєво збільшилась кількість власників і користувачів землі. При цьому змінено межі сільськогосподарських підприємств, площі та систему організації їх територій, порушено комплексність робіт щодо охорони земель.
Такі зміни потребують запровадження в практику управління земельними ресурсами планування їх використання й охорони. Саме з цією метою розробляються схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель.
Всього по району необхідно розробити 22 (за кількістю відповідних рад, на територіях яких розташовано 53 населених пунктів) схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання і охорони земель. За попередніми розрахунками державного підприємства "Херсонський проектний та науково-дослідний інститут землеустрою", виготовлення зазначеної схеми потребує фінансування в обсязі 30,0 - 35,0 тис.грн. Загальна сума коштів для виконання цих робіт становить 660,0 – 770,0 тис.грн.
Фінансування робіт з рекультивації порушених земель передбачається за рахунок державного і місцевого бюджетів (додаток 5).
8.5. Розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь
Основним природно-ресурсним потенціалом Голопристанського району є її земельні ресурси, зокрема сільськогосподарські угіддя, що становлять близько 36,68% загальної площі району. До проведення земельної реформи цей значний потенціал знаходився у користуванні сільськогосподарських та підсобних сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних та інших установ і використовувався як засіб виробництва та просторовий базис для нього. Організація території кожного сільськогосподарського підприємства визначалася проектами внутрігосподарського землеустрою, в яких на науковій основі визначалися типи і види сівозмін, передбачалося розміщення інфраструктури, планувалися заходи з охорони земель, їх раціонального використання та підвищення продуктивності ґрунтів тощо.
На сучасному етапі відбувається становлення агроформувань нового типу, заснованих на різних формах власності на землю, зокрема і на орендованих відносин. Більшість з них провадять свою діяльність без проектів землеустрою щодо обґрунтування організації території. Використання земельних ділянок і вирощування на них сільськогосподарських культур здійснюється переважно відповідно до кон’юнктури ринку, за відсутності заходів, які б мали забезпечувати охорону земель і відтворення родючості ґрунту.
Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, як програмний захід поширюється на власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільського-сподарського виробництва на територіях загальною площею понад 100 га (51 господарство), відповідно до пункту 18 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.
Вказаний захід спрямований на організацію ефективного сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь, раціональне використання та охорону земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.
8.6. Проведення рекультивації земель
Одним із важливих напрямів діяльності у сфері охорони природи є рекультивація земель.
Рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.
Приведення цих земельних ділянок до придатного для використання стану і повернення їх у сільськогосподарське виробництво є одним з основних заходів цієї Програми.
Упродовж терміну реалізації Програми розроблення проектної документації на землях державної власності для рекультивації порушених земель здійснюватиметься з метою повернення порушених земельних ділянок площею до стану, придатного для використання у сільськогосподарському та лісогосподарському виробництві, а також відновлення функцій порушених земель.
Фінансування робіт з рекультивації порушених земель передбачається за рахунок державного бюджету.
8.7. Грошова оцінка земель
Нормативна грошова оцінка земель дає можливість органам місцевого самоврядування одночасно з використанням нормативно-організаційних методів управління розвитком території реалізувати свої регулятивні повноваження на підставі створення економічних умов і стимулів раціонального використання земель населених пунктів, створити необхідні умови для формування фінансово-економічної бази населених пунктів за рахунок справляння плати за землю.
У ході реалізації Програми необхідно провести оновлення нормативної грошової оцінки для земель 42 населених пунктів загальною площею 6,588 тис.га. та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів загальною площею 78,323 тис.га.
На виконання цих робіт потрібно 7967,585 тис.грн, у тому числі:
на грошову оцінку земель населених пунктів – 420,0 тис.грн;
на грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів – 7547,585 тис.грн. (додаток 2).
8.8. Розвиток ринку земель.
8.8.1. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення
Концептуально ринок земель у вузькому значенні є системою правових, техніко-економічних, агроекологічних заходів щодо визначення земельної ділянки як об’єкта права.
Удосконалення земельних відносин в частині продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення потребує:
- зосередження уваги органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на широкому запровадженні продажу земельних ділянок та наданні в оренду земельних ділянок, перш за все вільних від забудови, на конкурентних засадах шляхом земельних торгів;
- вибору та підготовки земельних ділянок, які передбачається виставити на земельні торги, з урахуванням генерального плану та проекту землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту;
- наявності відповідної інфраструктури суб’єктів господарської діяльності у сфері землевпорядної роботи. З цією метою на землях адміністративно-територіальної одиниці повинно працювати не менше 2 - 3 суб’єктів землевпорядної господарської діяльності;
- передбачення в місцевих бюджетах коштів на організацію та проведення земельних торгів;
- встановлення рівня орендної плати за земельні ділянки різного цільового призначення з урахуванням максимально можливого рентного доходу від використання відповідної земельної ділянки;
- періодичного коригування нормативної грошової оцінки.
Станом на 01 січня 2014 року, починаючи з 2000 року, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування району на неконкурентних засадах продано 164 земельні ділянки несільськогосподарського призначення під об’єктами нерухомості загальною площею 58,2841га на суму 28250,3 тис.грн.
З 19 серпня 2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону". Внесені вказаним Законом зміни до статей 135 - 139 Кодексу чітко регламентують порядок проведення земельних торгів у формі аукціону. Дані зміни сприятимуть збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів від продажу та передачі у користування земельних ділянок державної і комунальної форм власності на конкурентних засадах, а також стимулюватимуть розвиток економіки і нададуть можливість громадянам та суб’єктам господарювання безперешкодно придбавати і вільно розпоряджатися земельними ресурсами.
Динаміка продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення
В умовах сучасних ринкових перетворень в Україні, зокрема, процесів безоплатної приватизації основної кількості земель житлової забудови, земель сільськогосподарського призначення, розвитку ринку земель, запровадження інституту іпотеки землі, актуальним є питання щодо забезпечення органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств і організацій, а також громадян достовірними даними про земельні ділянки. Такими даними на сьогодні можуть слугувати матеріали з інвентаризації земель та встановлення меж в натурі (на місцевості) населених пунктів району.
8.8.2. Державний земельний кадастр
Державний земельний кадастр – це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
В умовах сучасних ринкових перетворень в Україні, зокрема, процесів безоплатної приватизації основної кількості земель житлової забудови, земель сільськогосподарського призначення, розвитку ринку земель, запровадження інституту іпотеки землі, актуальним є питання щодо забезпечення органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств і організацій, а також громадян достовірними даними про земельні ділянки. Такими даними на сьогодні можуть слугувати матеріали з інвентаризації земель та встановлення меж в натурі (на місцевості) населених пунктів району.
8.9. Оновлення меж населених пунктів
Розвиток різних напрямів господарювання в районі тісно пов’язаний з переглядом меж відповідних територій, зокрема населених пунктів.
У цілому на території Голопристанського району обліковується 53 населених пунктів на загальній площі 13,656 тис.га, з них 1 місто обласного значення (1,3847 тис.га) та 52 села (12,2719 тис.га).
Протягом 1990 – 1996 років Херсонською філією Інституту Укрземпроект виготовлено технічні документації зі встановлення меж населених пунктів по кожній адміністративной одиниці району. У подальшому ці документації затверджено рішеннями районних рад та прийнято до обліку відповідні площі територій населених пунктів.
Розвиток інфраструктури населених пунктів, реалізація інвестиційних проектів, створення умов для різних галузей господарювання обумовили необхідність зміни меж по окремих населених пунктах.
За інформацією сільських, міської рад у районі, на підставі актуалізації генеральних планів населених пунктів, оновлення меж на сьогодні необхідно здійснити у 30 населених пунктах загальною площею 7,138 тис.га.
Необхідна сума коштів для вказаних заходів складає 630,0 тис.грн.
Проведення робіт із встановлення нових меж населених пунктів відповідно до містобудівної документації:
- дасть можливість забезпечувати реалізацію конституційних прав громадян на отримання у власність земельних ділянок для цілей та в межах норм чинного земельного законодавства, зокрема для будівництва та обслуговування житлових будинків;
- дасть можливість остаточно визначити компетенцію місцевих рад та районних державних адміністрацій щодо розпорядження окремими категоріями земель згідно з вимогами пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (наприклад: існують території, які обліковуються згідно з генеральним планом населеного пункту як землі для житлової забудови, при цьому в існуючих межах населених пунктів ці території не обліковуються, що не дає змоги місцевій раді прийняти рішення про їх надання у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків. У деяких радах за межами населених пунктів існують земельні ділянки житлової забудови з розміщеними на них будинками, при цьому оформити належним чином правовстановлюючі документи на право їх володіння власники майна не можуть, доки ці території не увійдуть до меж населених пунктів);
- забезпечить подальше впорядкування територій із визначенням перспектив розвитку виробничих, господарських, культурно-соціальних потреб населених пунктів та інвестиційно привабливих місць;
- сприятиме належному оподаткуванню територій та встановленню оптимальних розмірів орендної плати за використання земельних ділянок різного цільового призначення;
- забезпечить оновлення інформації про межі населених пунктів в автоматизованій базі даних Державного земельного кадастру, що також сприятиме усуненню спірних питань щодо обліку відповідних територій;
- створить умови для запровадження прозорих ринкових відносин.
Перелік населених пунктів, по яких заплановано оновлення меж, визначено в додатках 3, 4.
8.10. Інвентаризація земель
Розвиток умов господарювання на земельних ділянках різного цільового призначення, запровадження економічно обґрунтованих тенденцій при їх використанні, розвиток інвестиційних процесів на землях територіальних громад області обумовлює необхідність мати достовірну інформацію про склад земельних угідь, віднесення їх до тієї чи іншої категорії, якісні характеристики та іншу земельно-кадастрову інформацію, отримання якої дасть змогу для проведення робіт з інвентаризації земельних ділянок.
Метою інвентаризації земель є створення основи для:
- ведення Державного земельного кадастру;
- реєстрації земельних ділянок;
- видачі власникам землі (землекористувачам) документів, що засвідчують право власності на землю або право користування нею;
- забезпечення створення банку даних на паперовій основі та магнітних носіях;
- організації постійного контролю за використанням земель у населених пунктах та за їх межами;
- прийняття органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади рішень з питань земельних відносин відповідно до компетенції, визначеної Земельним кодексом України.
Основними законодавчими та нормативними актами, які є підставою для проведення робіт з інвентаризації земель, є Земельний кодекс України, Закон України "Про Державний земельний кадастр", постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 513 "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель".
Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь або землекористувань і територій, межі яких визначені проектами формування території та встановлення меж сільських, міської рад.
Одна з особливостей даного виду землевпорядних робіт полягає в тому, що під час інвентаризації земель встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не здійснюються.
Вихідними даними для проведення інвентаризації земель є:
- матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;
- відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній формі, у тому числі Поземельної книги, книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, файлів обміну даними про результати робіт із землеустрою;
- містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;
- планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект "Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку;
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;
- копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку;
- підготовлені за результатами обстеження земельних ділянок матеріали щодо їх якісного стану.
Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Замовниками технічної документації можуть бути органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.
Розробниками технічної документації є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензію на виконання робіт із землеустрою відповідно до закону.
Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації, в якому відображаються вартість і строк виконання робіт із землеустрою, що не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладання договору.
До договору додається технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель за встановленою формою та їх кошторис.
Інвентаризація земель включає підготовчі, топографо-геодезичні та камеральні роботи, складання та оформлення технічної документації в паперовій та електронній формах.
До підготовчих робіт відносяться збір та аналіз виконавцем вихідних даних для проведення інвентаризації земель, складання робочого інвентаризаційного плану.
Робочий інвентаризаційний план складається на основі чергового кадастрового плану або інших планово-картографічних матеріалів у межах міст у масштабі не дрібніше 1:5000, у межах сільських населених пунктів – не дрібніше 1:2000, у межах територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських – не дрібніше 1:10000, у межах районів – у масштабі 1:25000, із зазначенням меж:
- об’єкта інвентаризації;
- адміністративно-територіальних одиниць, які увійшли до складу об’єкта інвентаризації;
- територій, визначених проектами формування території та встановлення меж сільських, міської рад;
- земель усіх форм власності;
- земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру;
- обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок;
- угідь.
Межі земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру, обмежень (обтяжень) у їх використанні та угідь відображаються на робочому інвентаризаційному плані у масштабі не дрібніше 1:10000.
У разі відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі виконавець за координатами поворотних точок, зазначених у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічній документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, визначає межі таких ділянок, угідь, обмежень (обтяжень) у їх використанні та відображає їх на робочому інвентаризаційному плані.
Топографо-геодезичні роботи виконуються в єдиній державній системі координат або похідній від неї з метою визначення або уточнення меж земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні та угідь, які потребують уточнення або за якими неможливо визначити такі межі під час виконання підготовчих робіт.
У ході топографо-геодезичних робіт також здійснюється обстеження земельних ділянок на наявність та/або відсутність електромереж напругою 0,4 кВ і більше, магістральних трубопроводів та інших об’єктів, для яких створюються охоронні, захисні та інші зони з особливими умовами користування.
Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі гранична похибка поворотних точок меж земельних ділянок відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не повинна перевищувати:
- у містах обласного значення – 0,1 м;
- у селах – 0,3 м;
- за межами населених пунктів – 0,5 м.
При проведенні інвентаризації земель площа земельної ділянки зазначається до 1 кв.м, з урахуванням граничної похибки масштабу плану в разі, коли координати поворотної точки межі визначаються з точністю до 0,01 м.
Камеральні роботи передбачають оброблення даних, отриманих у результаті виконання топографо-геодезичних робіт.
Під час виконання камеральних робіт на робочий інвентаризаційний план наносяться межі земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні та угідь, отримані в результаті виконання топографо-геодезичних робіт, складаються відомості з експлікацією, в яких зазначаються номери контурів, площа земельних ділянок, їх кадастрові номери (за наявності), площа угідь, що фактично використовуються на момент проведення інвентаризації, площа обмежень (обтяжень) у їх використанні, а також складається зведений інвентаризаційний план у належному масштабі.
Окремо складаються реєстри земельних ділянок (земель):
- наданих у власність (користування) з кадастровими номерами;
- наданих у власність (користування) без кадастрових номерів;
- не наданих у власність та користування у розрізі угідь;
- що використовуються без документів, які посвідчують право на них;
- що використовуються не за цільовим призначенням;
- земельних часток (паїв);
- відумерлої спадщини.
На підставі зазначених реєстрів складається зведена порівняльна таблиця даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, та інформації, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, і Державному земельному кадастрі, в якій (за наявності) відображаються розбіжності.
На зведеному інвентаризаційному плані наносяться межі:
- об’єкта інвентаризації;
- адміністративно-територіальних одиниць, які увійшли до складу об’єкта інвентаризації;
- територій, визначених проектами формування територій і встановлення меж сільських, міської рад;
- земельних ділянок, наданих у власність (користування);
- земель і земельних ділянок, не наданих у власність (користування);
- земельних ділянок, що використовуються без документів, які посвідчують право на них, або не за цільовим призначенням;
- наявних обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок;
- земельних часток (паїв);
- земельних ділянок (земель) відумерлої спадщини;
- угідь;
- водних об’єктів і гідротехнічних споруд, дорожньої мережі, електромереж напругою 0,4 кВ і більше, продуктопроводів та інших об’єктів, для яких створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування;
- зрошуваних та осушуваних земель.
На зведеному інвентаризаційному плані чорним кольором наносяться межі земельних ділянок згідно з документами, що посвідчують право на земельну ділянку, і Державним земельним кадастром, червоним кольором – межі земельних ділянок за результатами проведення інвентаризації земель.
За результатами інвентаризації земель виконавцем робіт складається технічна документація, що включає:
1) технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель;
2) пояснювальну записку, яка містить коротку характеристику об’єкта інвентаризації, підстави для виконання робіт, реквізити виконавця, опис матеріалів, використаних під час складання технічної документації, зміст і склад виконаних робіт із землеустрою;
3) текстові матеріали:
- рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування або суду про проведення інвентаризації земель;
- копії документів, що містять вихідні дані, які використовувалися під час проведення інвентаризації земель;
- матеріали топографо-геодезичних вишукувань;
- пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, і Державному земельному кадастрі;
4) графічні матеріали – робочий і зведений інвентаризаційні плани.
Виконавець подає технічну документацію на затвердження замовникові.
Розробник подає копії матеріалів, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою в паперовій та електронній формах.
Відомості, отримані в результаті інвентаризації земель, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру протягом семи робочих днів після передачі копій матеріалів, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою.
Відомості, отримані в результаті інвентаризації земель, систематизуються та узагальнюються:
- у разі її проведення в межах міст, сіл та територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських рад, - управлінням (відділом) Держземагентства у районі (в цілому по району);
- у разі її проведення в межах районів та міст обласного значення – Головним управлінням Держземагентства в області (в цілому по області).
Цією Програмою передбачено проведення комплексної інвентаризації земель у межах 30 населених пунктів на загальній площі 5694,18 га. Обрахована потреба коштів, необхідних для проведення робіт з інвентаризації земель, складає 2345,0 тис.грн.
Перелік населених пунктів та їх фінансування, у яких планується провести роботи з комплексної інвентаризації земель, наведено в додатках 5, 6.
При визначенні джерел фінансування робіт з комплексної інвентаризації населених пунктів враховано інформацію про стан виділення коштів на їх проведення у минулі роки, існуючий стан формування видатків місцевих бюджетів та потенційну зацікавленість у їх проведенні юридичних, фізичних осіб.
|