Заступник голови Донецької обласний ТВК заявляє, що виборам загрожують "серйозні проблеми"
Заступник голови Донецької обласної територіальної виборчої комісії Юрій ГОРИСЛАВЕЦЬ заявляє, що виборам загрожують "серйозні проблеми".
За словами Ю.ГОРИСЛАВЦЯ, в дільничних комісіях існують проблеми з комплектуванням, не вистачає методичної літератури, комп'ютерів, виборчих урн.
"За великим рахунком, комісія мала бути сформована і повинна в легітимному порядку розпочати виборчий процес у день виборів. А якщо членів комісії не вистачає… Треба, щоб комісія існувала, щоб усе було готове - списки були, урни, приміщення і люди самі мали бути підготовлені. Інакше проблеми будуть…", - сказав Ю.ГОРИСЛАВЕЦЬ. При цьому він підкреслив, що ці проблеми потрібно вирішувати в екстреному порядку, інакше "на нас чекають серйозні проблеми".
#
Київська обласна рада БЮТ заявляє, що кандидат у мери Вишневого Гошко підвищує свій рейтинг за допомогою фото Тимошенко
Київська обласна політична рада Блоку Юлії Тимошенко заявляє, що кандидат на посаду міського голови Вишневого Київської області Анатолій ГОШКО підвищує свій рейтинг за допомогою фотографії з лідером БЮТ Юлією ТИМОШЕНКО.
Про це йдеться у заяві Київської обласної політичної ради БЮТ, переданій УНІАН.
У документі зазначається, що 1 березня Ю.ТИМОШЕНКО провела мітинг у м. Вишневому у Києво-Святошинському районі на Київщині.
Через два дні після зустрічі на першій сторінці міської газети "Наше місто" з'явилася фотографія, на якій поруч зображені Ю.ТИМОШЕНКО і А.ГОШКО. “Знімок настільки неприродний, що спершу видається фотомонтажем”, - зауважують у заяві члени Київської обласної ради БЮТ. Вони стверджують, що “насправді це дійсно фото, яке зробив фотограф А.ГОШКА у ту мить, коли він після всіх своїх старань таки опинився поруч з Юлією Володимирівною”.
На думку членів обласної ради БЮТ, “куди більш серйозним, образливим і дезінформуючим є напис під цим фото - "Співпраця між Юлією ТИМОШЕНКО та Анатолієм ГОШКО триває...”.
Облрада блоку заявляє, що “заява газети «Наше місто», а отже заява самого А.ГОШКА про буцім то наявність співпраці між ним та лідером БЮТ, є нічим іншим, як свідомою дезинформацією та зумисним введенням мешканців м. Вишневого в оману”. На думку членів ради, “А.ГОШКО займається подібною містифікацією з метою реанімувати втрачену довіру виборців”.
У БЮТу не було, немає і не може бути співпраці з чиновником, який діє у такий спосіб. БЮТ не висував і не підтримує кандидатуру А.ГОШКА на посаду голови м.Вишневе, наголошує Київська обласна рада блоку.
Вважаючи інформацію про співпрацю між Ю.ТИМОШЕНКО та А.ГОШКО недостовірною, а таким, отже, і фото, у відповідності до п.9 статті 56 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних міських голів", облрада БЮТ вимагає від редакції газети спростування.
#
рейтинги, прогнози
За даними Всеукраїнської соціологічної служби, у виборах 26 березня збираються взяти участь майже 90% респондентів
За даними опитування Всеукраїнської соціологічної служби, у виборах 26 березня збираються взяти участь 88,1% респондентів, зокрема, “однозначно” візьмуть участь у виборах 56,9%, ще 31,2% “скоріш за все” візьмуть участь у виборах.
Такі дані опитування на прес-конференції у Києві представили керівники Всеукраїнської соціологічної служби.
Водночас, за словами генерального директора цієї служби Миколи МИХАЛЬЧЕНКА, у деяких регіонах сьогодні задекларована активність виборців є доволі низькою. Наприклад, на Дніпропетровщині лише 27,8% респондентів заявили, що “однозначно” підуть на вибори, а “скоріше за все” – 43,3%; на Закарпатті, відповідно, 42,0% та 44,7%; на Полтавщині – 28,7% та 49,1%, на Львівщині – по 44,9%.
На думку М.МИХАЛЬЧЕНКА, це пов’язано з тим, що багато хто з виборців ще не визначилися, за кого голосуватимуть. На думку експерта, виборці не знають, за кого голосувати, бо політична еліта не відповідає їхнім очікуванням.
Водночас М.МИХАЛЬЧЕНКО зазначив, що, судячи з результатів опитування, на виборах 26 березня “малоактивно голосуватиме молодь”. В цьому контексті він висловив думку, що ЗМІ повинні активніше працювати для залучення молоді до участі у голосування, оскільки не можна віддавати право вибору розвитку країни лише старшому поколінню.
Стосовно побоювань щодо фальсифікації результатів виборів, голова правління товариства “Знання” України Василь КУШЕРЕЦЬ зазначив, що громадяни впевнені у фальсифікації виборів. Наприклад, за його словами, не усунені умови для фальсифікації, зокрема, про це свідчить нинішній стан із формуванням дільничних виборчих комісій, коли партії часто або відкликають своїх представників, або відмовляються їх надати для роботи в ДВК.
Щодо результатів опитування на цю тему, вони продемонстрували: 18% вважають, що в цілому в Україні будуть масові фальсифікації; 45,6% - будуть часткові фальсифікації, в окремих випадках фальсифікації; 17,7% опитаних переконані, що фальсифікацій не буде; 18,5% респондентів сказали, що їм важко відповісти.
У прес-релізі, розповсюдженому на прес-конференції, зазначається, що загальноукраїнське опитування проводилося з 28 лютого по 8 березня 2006 року в усіх областях України та місті Києві. Всього за випадковою квотною вибіркою з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення було опитано 23 тис. 800 респондентів. Для аналізу було залишено 7 тис. 379 анкет. Можлива похибка - 1%.
#
Соціологи прогнозують, що “помаранчеві” і СПУ наберуть більше голосів виборців, ніж разом “регіони”, блок Вітренко та КПУ
Директор Інституту соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України Микола СЛЮСАРЕВСЬКИЙ прогнозує, що “помаранчеві” (блок “Наша Україна”, БЮТ, Громадянський блок ПОРА-ПРП та Український народний блок Костенка і Плюща) плюс Соціалістична партія України наберуть на парламентських виборах голосів більше, ніж разом Партія регіонів, Комуністична партія України та Блок Наталії Вітренко “Народна опозиція”.
Про це він заявив на прес-конференції в Києві, презентуючи результати всеукраїнського опитування, проведеного очолюваним ним інститутом з 1 по 5 березня. Було опитано 2294 респонденти у 251 населеному пункті. Середнє відхилення від норм вибірки становить 2,2%.
М.СЛЮСАРЕВСЬКИЙ зазначив, що ця перевага буде і у випадку, якщо блок ПОРА-ПРП та Блок Костенка і Плюща не подолають 3% бар’єр, але “не виключено, що при таких обставинах “золота акція” належатиме Блоку Литвина”.
За даними опитування, серед тих респондентів, які братимуть участь у виборах до Верховної Ради, за Партію регіонів готові голосувати 26% виборців, за БЮТ - 17,6%, за блок “Наша Україна” - 15,7%, за СПУ - 6%, за КПУ - 5,2%, за Народний блок Литвина - 4,4%, за Блок Н.Вітренко “Народна опозиція” - 3,4%, Громадянський блок ПОРА-ПРП – 3%.
М.СЛЮСАРЕВСЬКИЙ зазначив, що зберігаються шанси подолати прохідний бар’єр в “Опозиційного блоку НЕ ТАК!” (згідно з опитуванням, цей блок набирає 1,8%), в Українського народного блоку Костенка і Плюща (1,7%) і з’явилися шанси у партії “Віче” (1,8%).
При цьому соціолог наголосив, що ще 7% з тих, хто піде на вибори, не визначились, за кого голосуватимуть.
М.СЛЮСАРЕВСЬКИЙ сказав, що опитування показує, що Партія регіонів лідирує в Донбасі, Криму, у південній та східній частині України, в той час, коли БЮТ лідирує на Заході України, крім Галичини, де із значним відривом лідирує блок “Наша Україна”. Він зазначив, що в Києві лідирує із значним відривом БЮТ. За його словами, в Полтавській, Сумській, Чернігівській областях “спостерігається паритет між БЮТ та “Нашою Україною”.
#
До ВР можуть пройти 9 політичних сил – опитування Всеукраїнської соціологічної служби
На нинішніх виборах до Верховної Ради України можуть пройти 9 політичних сил. Про це свідчать результати опитування, проведеного Всеукраїнською соціологічною службою, представлені керівниками ВСС на прес-конференції в Києві.
За результатами опитування, лідером електоральних симпатій є Партія регіонів з 20,1%, на другому місці - блок «Наша Україна» - з 16,4%, на третьому – БЮТ – з 14,9%.
Далі політичні сили розташувалися наступним чином: Народний блок Литвина – 7,5%; СПУ – 7%; КПУ – 5,5%; Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» - 4,3%; «Опозиційний блок «Не так!» - 3,7%; «Громадянський блок ПОРА-ПРП» - 3,2%. Решта політичних сил, за результатами опитування, не набирають необхідних 3%.
При цьому 48,3% респондентів зазначили, що вони однозначно визначилися із вибором політичної сили, ще 37,4% сказали, що, скоріше за все, визначилися. Однозначно не визначилися із вибором – 0,9% опитаних, скоріше, не визначилися – 4,2%, важко було відповісти – 8,2%.
У коментарі генеральний директор Всеукраїнської соціологічної служби Микола МИХАЛЬЧЕНКО зазначив, що лідер рейтингу - Партія регіонів - в останні до виборів тижні буде свого роду «мішенню», за рахунок якої інші політичні сили намагатимуться підняти свій рейтинг, наприклад, Блок Вітренко.
Також М.МИХАЛЬЧЕНКО відзначив, що кожні два тижні змінюються пропорції між рейтингами «Нашої України» і БЮТ, що означає перетікання того самого електорату під впливом якихось факторів. В цьому контексті він висловив гіпотезу, що останнє перетікання симпатій від БЮТ до “Нашої України” відбулося під впливом скандалу про начебто прослуховування телефонних розмов чиновників Службою безпеки України, коли її очолював один з лідерів БЮТ Олександр ТУРЧИНОВ.
Відповідаючи на запитання, чи потраплять до парламенту такі сили як ПОРА-ПРП, блок «Не так» чи Блок Вітренко, які мають граничні рейтингові показники, директор Всеукраїнської соціологічної служби з наукових питань Борис САГАЛАКОВ зазначив, що ці партії до останнього моменту будуть знаходитися в так званій зоні ризику. Водночас, на думку М.МИХАЛЬЧЕНКА, ця «сіра зона» може як зробити прорив, так і втратити симпатії – все залежить від того, що ці партії запропонують в останні тижні виборцям. На думку М.МИХАЛЬЧЕНКА, якщо вони «будуть виїжджати на старому багажі», то їх позиції можуть знизитися, тоді як деякі новації можуть їх підняти.
Водночас М.МИХАЛЬЧЕНКО констатував падіння рейтингу Комуністичної партії України перед березневими виборами, зазначивши, що з цією політичною силою повторюється та ж сама ситуація, яка була і в Росії.
У прес-релізі, розповсюдженому на прес-конференції зазначається, що загальноукраїнське опитування проводилося з 28 лютого по 8 березня 2006 року в усіх областях України та місті Києві. Всього за випадковою квотною вибіркою з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення було опитано 23 тис. 800 респондентів. Після пропорційного взвішування та чистки масиву анкет для аналізу було залишено 7 тис. 379 анкет. Можлива похибка - 1%.
#
Тимошенко і Янукович мають найбільшу підтримку виборців як кандидати на пост прем’єра – опитування Центру "Соціовимір"
Лідер БЮТ Юлія ТИМОШЕНКО та лідер Партії регіонів Віктор ЯНУКОВИЧ продовжують залишатися найпопулярнішими фігурами виборчих перегонів і користуються найбільшою підтримкою виборців як кандидати на посаду прем’єр-міністра України.
Про це свідчать результати опитування, проведеного з 2 по 7 березня 2006 в усіх регіонах України Центром соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" на замовлення Міжнародного інституту демократій.
Як повідомив на прес-конференції в УНІАН науковий керівник Центру "Соціовимір" Володимир ПОЛОХАЛО, за вказаний період було опитано 2 тис. 400 респондентів у віці від 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 3%.
Згідно з результатами опитування, “якби вибори до Верховної Ради відбулися сьогодні", то за Партію регіонів проголосували б 23,6% опитаних, за БЮТ - 21,2%, за блок "Наша Україна" - 17%, СПУ - 4,3%, Громадянський блок ПОРА-ПРП - 3,4%, Народний блок Литвина - 3,1%, Комуністичну партію України - 3%. Решта партій і блоків, відповідно до результатів опитування, отримали б менше 3% голосів, проти всіх проголосували б 3,6% виборців, а не взяли б участі у голосуванні 3,5% опитаних.
Що стосується кандидатури майбутнього прем’єра, то переважна більшість опитаних хотіли би бачити на цій посаді Ю.ТИМОШЕНКО (27,7%) та В.ЯНУКОВИЧА (22,3%). Нинішнього прем’єра Юрія ЄХАНУРОВА на посаді керівника майбутнього уряду хотіли б бачити 10,4% респондентів, голову Верховної Ради Володимира ЛИТВИНА - 4,5%, голову Соціалістичної партії України Олександра МОРОЗ (3,7%), одного з лідерів блоку ПОРА-ПРП Віталія КЛИЧКА - 2,9%, лідера блоку “Народна опозиція” Наталю ВІТРЕНКО - 2,7%. Заявили, що важко відповісти на це запитання, 13,2% опитаних.
У результаті отриманих даних, як зазначив В.ПОЛОХАЛО, можна зробити висновок, що серед тих суб’єктів виборчого процесу, які долають 3-відсотковий бар’єр, вдалося додати до свого стартового рейтингу лише двом політичним силам - Партії регіонів і БЮТ, чий електоральний капітал, відповідно, збільшився з 20,7% в жовтні 2005 року до 23,6% на початку березня 2006 року та з 17,7% до 21,2%. Щодо рейтингів "Нашої України" та СПУ, то їх електоральний капітал впродовж виборчої кампанії не зазнав яких-небудь суттєвих змін – відповідно, 17,7% та 3,6% у жовтні 2005 року і 17% та 4,3% на початку березня 2006 року, сказав В.ПОЛОХАЛО.
#
Лідером на посаду мера Києва є Омельченко, а до Київради – БЮТ – опитування Всеукраїнської соціологічної служби
За опитуванням Всеукраїнської соціологічної служби, лідером електоральних симпатій киян на виборах Київського міського голови є чинний мер Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО, за якого сьогодні готові віддати свій голос 29,4% респондентів.
Такі дані опитування на прес-конференції в Києві представили керівники Всеукраїнської соціологічної служби.
На другому місці серед електоральних симпатій перебуває Віталій КЛИЧКО з 22,7% голосів; на третьому – Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ з 16,8%.
Далі симпатії виборців розподілилися наступним чином: за Юрія КАРМАЗІНА як кандидата на посаду мера столиці готові віддати свої голоси 6,8% киян, Валерія АСАДЧЕВА – 2,5%, Ольгу СУМСЬКУ – 2%, Валерія ПУСТОВОЙТЕНКА – 1,9%. Решта претендентів на посаду київського мера не набирають навіть 1%.
Водночас серед рейтингів політичних сил, які йдуть на вибори до Київської міської ради, лідером є Блок Юлії Тимошенко з 25,8%. На другому місці – блок «Наша Україна» з 15,5%, на третьому – Партія регіонів з 10,8%.
Кияни також надають перевагу Народному блоку Литвина – 8,8%, Блоку Віталія Кличка ПОРА-ПРП – 5,6%; Блоку Леоніда Черновецького – 4,8%; Блоку «Київ – Європейська столиця» - 3,9%; СПУ – 3,5%, КПУ – 2,7%; “Опозиційному блоку «НЕ ТАК!» - 2,2%. Решта політичних сил, що балотуються на виборах до Київради, не набирають 2% голосів.
У прес-релізі, розповсюдженому на прес-конференції, зазначається, що загальноукраїнське опитування проводилося з 28 лютого по 8 березня 2006 року в усіх областях України та місті Києві. Всього за випадковою квотною вибіркою з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення було опитано 23 тис. 800 респондентів. Для аналізу було залишено 7 тис. 379 анкет. Можлива похибка - 1%.
#
6 політичних сил мають реальні шанси потрапити до ВР нового скликання – Фонд «Демократичні ініціативи»
Реальні шанси потрапити до Верховної Ради України наступного скликання має шість політичних сил.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи», і оприлюднені на прес-конференції у Києві.
Зокрема, за результатами опитування, тривідсотковий виборчий бар’єр мають шанс подолати Партія регіонів – 30,4% (відсотки подано у розрахунку до тих, хто виявив намір взяти участь у виборах), блок «Наша Україна» - 17,1%, БЮТ – 16,9%, СПУ – 5,4%, КПУ – 3,7%, Народний блок Литвина – 3,4%.
Зберігають шанси на подолання прохідного бар’єру громадянський блок “ПОРА-ПРП” – 2,3%, а при “бурхливому фініші виборчої кампанії” також партія «Віче» - 1,7% та Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» - 1,8%.
Проти всіх мають намір проголосувати 2,1% опитаних, не визначились - 8,1%.
Щонайменше 30 партій та блоків не наберуть на виборах до ВР навіть 1%.
Дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” також свідчить, що в останній місяць перед виборами дещо зріс рейтинг БЮТ (за рахунок збільшення частки визначених в центральній Україні), блоку “ПОРА-ПРП” (за рахунок зростання визначеності виборців в Західній та Центральній Україні), Українського народного блоку Костенка і Плюща (за рахунок жеребкування та зростання визначеності виборців Західної і Центральної України) та партії «Віче» (за рахунок жеребкування та рекламної активності лідерів блоку). Водночас знизився рейтинг блоку «Народна опозиція», який під час жеребкування опинився у другій частині виборчої картки.
У разі проходження перелічених 6-ти партій та блоків Партія регіонів може отримати 185 плюс-мінус 15 мандатів народних депутатів, блок «Наша Україна» та БЮТ - по 96 плюс-мінус 12 мандатів, СПУ - 32 плюс-мінус 6, КПУ - 22 плюс-мінус 5, Народний блок Литвина – 0-27 мандатів. В разі проходження “ПОРА-ПРП” може отримати 0-18 мандатів.
Відповідно до результатів дослідження, можна очікувати високої явки на виборах: 91% респондентів заявили, що мають намір взяти участь у виборах, серед них 70% мають намір обов’язково прийти на дільниці, а 21% – «скоріш за все» голосуватимуть.
67% виборців вже остаточно визначились з вибором партії чи блоку. Решта визначатиметься, ознайомившись з програмними матеріалами партії та блоків (18%), орієнтуючись на лідерів (15%) та стежачи за дебатами партій у ЗМІ (12,5%).
Опитування проводилось з 26 лютого по 6 березня. Опитано 2009 респондентів. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.
#
Майже третина українців хотіли б бачити на посаді прем’єра Тимошенко - опитування
Майже третина українців після виборів хотіли б бачити на посаді прем’єр-міністра лідера БЮТ Юлію ТИМОШЕНКО.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження Інституту політичних та соціологічних досліджень ім. Т.Шевченка, презентовані на прес-конференції у Києві головою ради директорів інституту Володимиром БОНДАРЕНКОМ.
За його словами, Ю.ТИМОШЕНКО на посаді прем’єра підтримує 31,2% опитаних, лідера Партії регіонів Віктора ЯНУКОВИЧА – 26,1%, нинішнього главу уряду Юрія ЄХАНУРОВА – 5,3%, голову СПУ Олександра МОРОЗА – 4,1%, спікера Верховної Ради Володимира ЛИТВИНА – 3,3% та виконуючу обов’язки голови парламентського Комітету з питань бюджету Людмили СУПРУН – 3,2% респондентів.
В.БОНДАРЕНКО також повідомив, що за даними дослідження, за Партію регіонів готові проголосувати на виборах до ВР 26,1% опитаних громадян; за БЮТ – 22,3%, за блок «Наша Україна» - 16,7%, за Народний блок Литвина – 6,3%; за СПУ – 6,3% та за КПУ – 4,9%.
В.БОНДАРЕНКО зазначив, що решта політичних сил не долають трьохвідсотковий бар’єр.
За його словами, аналіз результатів опитування показує, що в останній декаді лютого Партія регіонів позбулася певної кількості прихильників в Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Вінницькій областях та в Криму, але компенсувала цю втрату на Сході та Півночі України. Він також зауважив, що блок «Наша Україна», порівняно з даними попередніх опитувань, нині має менше прихильників у Запорізькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях.
Дослідження проводилось 27 лютого – 1 березня 2006 року у всіх регіонах України. Опитано 2017 респондентів. Статистична похибка вибірки становить 2,3%.
#
Рейтинг Кличка на виборах мера Києва наближається до рейтингу Омельченка - опитування
Рейтинг одного з лідерів Громадянського блоку ПОРА-ПРП, кандидата на пост мера Києва Віталія КЛИЧКА наближається до рейтингу чинного міського голови Олександра ОМЕЛЬЧЕНКА на виборах керівника столиці.
Відповідні результати соціологічного дослідження на прес-конференції у Києві презентував голова ради директорів Інституту політичних та соціологічних досліджень ім. Т.Шевченка Володимир БОНДАРЕНКО.
Зокрема, згідно з результатами соцдослідження, В.КЛИЧКА підтримують 24,3% киян, О.ОМЕЛЬЧЕНКА – 26,04%.
Що стосується підтримки киянами інших претендентів на посаду мера столиці, то за Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО свої голоси віддали б 16,01%, Юрія КАРМАЗІНА – 4%, Ольгу СУМСЬКУ – 1,21% та Валерія ПУСТОВОЙТЕНКА – 1,12%.
В.БОНДАРЕНКО зазначив, що розрив між лідерами опитування становить всього декілька відсотків і переможець залежатиме від явки виборців на дільниці. Приблизно 18% опитаних киян ще не визначилися зі своїм вибором.
В.БОНДАРЕНКО також презентував дані опитувань щодо підтримки кандидатів на посади мерів у деяких великих містах України.
Зокрема, у Запоріжжі за бізнесмена Володимира КАЛЬЦЕВА готові проголосувати 22,12%; за міського голову Євгена КАРТАШОВА – 21,71%; за народного депутата України Петра САБАШУКА – 21,44% та директора абразивного комбінату Анатолія БЕРЕЗУ – 9,94%.
У Львові найбільшу підтримку як кандидат на посаду мера має народний депутат Петро ПИСАРЧУК – 24,7%, бізнесмена Андрія САДОВОГО на цю посаду підтримали б 19,5% львів’ян, помічника Президента України Василя КУЙБІДУ – 16,1%, народного депутата Олександра ГУДИМУ – 4,1%.
У Миколаєві як кандидат у мери лідирує нинішній міський голова Володимир ЧАЙКА – 34,2%; також за заступника голови облдержадміністрації Сергія ІСАКОВА готові проголосувати 17,5% та за підприємця Інгу ШАПОВАЛОВУ – 14,3%.
В Херсоні також лідирує міський голова міста Володимир САЛЬДО – 39,6%; заступник керівника «Херсонгазу» Володимир ПЕПЕЛЬ набрав би 14,3% голосів херсонців; бізнесмен Владлен ГІРІН – 11,3%; голова обласної організації «Громадський контроль» Сергій КИРИЧЕНКО – 8,4%.
Опитування в містах проводилось з 2 по 7 березня, опитано в кожному місті від 1200 до 1224 респондентів. Статистична похибка вибірки становить 2,2%.
#
42% респондентів вважають, що Янукович став популярніше за останній місяць, 38% - Тимошенко, 15% - Ющенко - опитування «ФОМ-Україна»
На сьогодні найвищий передвиборчий рейтинг у лідера Партії регіонів Віктора ЯНУКОВИЧА, а також у його партії – серед політичних сил, що беруть участь у виборах 26 березня.
Такі дані опитування громадської думки, проведеної ТОВ «ФОМ-Україна» представив на прес-конференції в Києві генеральний директор «ФОМ-Україна» Олександр БУХАЛОВ.
Зокрема, за представленими ним результатами, 42% респондентів вважають, що В.ЯНУКОВИЧ став більш популярний за останній місяць. 38% вважають, що популярнішою стала лідер БЮТ Юлія ТИМОШЕНКО, тоді як Президента України Віктора ЮЩЕНКА назвали більш популярним 15% опитаних.
При цьому, згідно з результатами даного дослідження, за Партію регіонів на парламентських виборах готові проголосувати 30,3% респондентів, За Блок «Наша Україна» - 18,5%, за «Блок Юлії Тимошенко» - 13,9%. Окрім цих політичних сил, до парламенту, за результатами опитування, пройдуть ще три суб'єкти – Соціалістична партія України з 6,1%, «Народний блок Литвина» з 4,0% і Комуністична партія України з 3,6%. Інші політичні сили, переконаний О.БУХАЛОВ, не мають шансів пройти 3% бар'єр. Проте, за результатами дослідження, 8,8% опитаних було важко відповісти на запитання про свої електоральні симпатії.
На прес-конференції О.БУХАЛОВ представив також результати своїх досліджень по інших позиціях (найпомітніша в останній місяць партія, найбільш цікаві рекламні ролики, попередній прогноз за результатами опитування), перші місця в яких твердо посідає Партія регіонів.
Відповідаючи на запитання про те, хто замовляв дані опитування громадської думки, О.БУХАЛОВ зазначив, що в Україні у нього немає замовників. Водночас, він послався на широкі, зокрема ділові, кола в Росії, які, за його словами, зацікавлені в отриманні об'єктивної інформації.
Крім того, О.БУХАЛОВ заявив, що не закінчує свої передвиборні дослідження (за два тижні до виборів закон забороняє оприлюднення передвиборних рейтингів – УНІАН). «Остаточний прогноз – числа 20-го – ми дамо якимсь чином», - сказав він.
У прес-релізі, поширеному на прес-конференції, зазначається, що опитування громадської думки проводилося 18 лютого – 7 березня 2006 р. у 26 регіонах України, вибірка – 13 тис. 398 респондентів, метод – інтерв'ю за місцем проживання, теоретична похибка – не вище 0,86%.
#
60% виборців заперечують вплив реклами на їхній політичний вибір, 18% цей вплив визнають - опитування
60% виборців заперечують вплив реклами учасників виборів на їх політичний вибір, в той же час 18% визнають цей вплив.
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, які презентував на прес-конференції завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України Павло ФРОЛОВ.
Найбільший вплив був на вибір тих опитаних, хто визначився з голосуванням щодо Партії зелених України, НДП, блоку ПОРА-ПРП, Народного блоку Литвина, “Опозиційного блоку НЕ ТАК!”, Блоку Наталії Вітренко “Народна опозиція”, відзначив соціолог.
Крім того, згідно з опитування, виборці змогли пригадати рекламу лише 16 учасників виборів, при чому 10 з них могли пригадати лише більше 10% опитаних.
П.ФРОЛОВ зазначив, що рекламу Партії регіонів України запам’ятали майже 64% опитаних, блоку “Наша Україна” - 58%. Він зазначив, що “рекламні зусилля БЮТ і Блоку Литвина виявились менш ефективними”. Їх пригадали, відповідно, 37 і 31% опитаних. Рекламу Соціалістичної партії України, Комуністичної партії України, Блоку Наталії Вітренко “Народна опозиція” пригадують 14-16% респондентів. Він зазначив, що серед партій та блоків, які на межі подолання 3% бар’єру, найчастіше пригадували рекламу “Опозиційного блоку НЕ ТАК!” - 27%, Громадянського блоку ПОРА-ПРП - 17%, партії “Віче” - 13%.
Як свідчать результати опитування, найбільш емоційно реагують виборці на рекламу Партії регіонів, тобто вона “зачіпає за живе” - подобається або дратує майже 50% опитаних, і блоку “Наша Україна” - понад 40%. Частіше подобається, ніж не подобається, реклама БЮТ, Народного блоку Литвина, СПУ, партії “Віче” та Партії зелених України. Частіше дратує, ніж подобається, реклама “Опозиційного блоку НЕ ТАК!”, блоку Н.Вітренко “Народна опозиція”, Партії регіонів, блоку “Наша Україна”. П.ФРОЛОВ зазначив, що ”суперечливо, хоч в цілому скоріше більш негативно, ніж позитивно” опитувані ставляться до реклами КПУ та блоку ПОРА-ПРП.
Згідно з опитуванням, лише 2% респондентів ніде не бачили, не читали і не чули реклами політичних партій та блоків. В той же час по телебаченню бачили рекламу 93-94% опитаних, на стендах і плакатах - понад 52%, в газетах і журналах - понад 40%.
Відповідне всеукраїнське опитування проведено Інститутом соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України з 1 по 5 березня. Опитано 2 тис. 294 респондентів у 251 населеному пункті. Середнє відхилення від норм вибірки становить 2,2%. При опитуванні брався метод “активної пам’яті”, тобто люди мали самі згадати приклади реклами.
#
фокус
Хто замовив "зрив виборів"?
Важко пригадати вибори в Україні, коли б напередодні не поширювалися легенди про їхній “зрив”. На практиці ж такі прецеденти траплялися лише в окремих мажоритарних округах. Найяскравішим наслідком часткового “зриву виборів” можна назвати неповний комплект парламенту, обраного в 1994 році за суто мажоритарною моделлю.
Навіть історія минулих президентських виборів, коли Верховному судові довелося скасувати результати другого туру, стосувалася не зриву процесу голосування як такого, а зовсім інших форм порушення народного волевиявлення. Отже, проблема “зриву виборів” завжди непокоїла законодавців, і тим більше, чим жорсткішим було протистояння з Президентом. Тому й теперішні закони про вибори до Верховної Ради та до місцевих рад на суто пропорційній основі ухвалювалися, зокрема, і з метою уникнення такої можливості. У результаті пропорційний закон про вибори, принаймні до Верховної Ради, виключає можливість зриву виборів, себто необрання нового складу парламенту. Закон передбачає лише кілька випадків визнання виборів недійсними на окремих дільницях. І навіть якщо така “неприємність” трапиться на більшості виборчих дільниць, вибори все одно відбудуться.
Простіше кажучи, обрати парламент можуть буквально кілька виборців... Тож усі нинішні заяви щодо “зриву виборів” 26 березня 2006 року насправді стосуються не проблеми обрання парламенту як такого, а умов потрапляння до нього конкретних політичних сил і формування майбутньої коаліції.
Використовуються щонайменше дві спекуляції, побудовані на самому вислові “зрив виборів”. Спекуляція перша: коли в намаганні зірвати вибори звинувачується теперішня влада. Дарма що якби зрив виборів і був можливий, то призвів би до збереження нинішнього складу парламенту, у якому переважають антипрезидентські та антиурядові сили, й визначну роль відіграє спікер Литвин.
Тож і від “зриву виборів” і несформування нового складу ВР виграв би лише пан Литвин, комуністи, есдеки та ще деякі фракції, об’єднані своєю аутсайдерською позицією в передвиборчих рейтингах. Навіть “Регіони” не входять до цього переліку – із очевидних причин. Спекуляція друга: коли плутають “зрив виборів” із наданою Президентові конституційною можливістю розпускати новообраний парламент за умов нестворення коаліції та уряду. Чомусь саме під “зрив виборів” дехто, чи не сам Литвин, підводить висловлювання голови партії “Наша Україна” Романа Безсмертного про те, що правляча коаліція буде помаранчевою або ніякою...
Насправді Президентові потрібне якнайбездоганніше обрання нового парламенту, аби в разі потреби було на чому випробувати нав’язану йому конституційну норму про розпуск ВР. Адже й чинності ця норма набирає лише після результативних виборів 26 березня. Утім, спекуляції на темі “зриву виборів” є лише тлом інформаційної передвиборчої війни. Тоді як справжні події розгортаються в зовсім іншій площині. Передусім можна помітити, як невблаганно реальні суб’єкти перегонів наблизилися до ключового пункту своїх торгів за майбутню владу в суто юридично-процесуальному аспекті. Йдеться про те, як ініціювання чергових “технічних” змін до виборчого закону стикається з ініціативами внесення змін до регламенту ВР та навіть закону про Кабмін щодо процедури формування коаліції й уряду.
Утім, закон про Кабмін, скоріш за все, знову не ввійде до цього нового “пакету”. Але одночасні зміни до виборчих законів та парламентського регламенту – неодмінна данина вже незаперечній і, мабуть, непереборній “пакетній” традиції.
Головна очікувана поправка до виборчого закону полягає в тім, аби дозволити взяти участь у створенні цих дільничних комісій місцевим владам. Очевидно, ні для кого не стане відкриттям, що така норма вигідна перш за все Партії регіонів, а в другу чергу – блокові Литвина, себто тим політичним силам, котрі навіть після тотальної зміни Ющенком місцевих чиновників усе ж таки залишили за собою контроль більшості місцевих влад у центральній, східній та південній Україні. Не дивно й те, що, на відміну від, скажімо, розв’язання проблеми Конституційного суду – ці зміни до закону спікер Литвин обіцяє провадити через парламент набагато наполегливіше.
Водночас проект змін до регламенту від СПУ, що наразі не був підтриманий парламентом, але й далі висувається фракцією, продовжує спиратись на пункт про формування майбутньої коаліції на базі найбільшої фракції новообраної ВР. Не найбільшої в помаранчевій коаліції – адже це в регламент не вписується, бо є не юридичним, а політичним визначенням, - а просто найбільшої. З огляду на рейтинги виходить, що це робиться на користь Партії регіонів, а далі – й антипрезидентської коаліції.
Решта нюансів у цьому “пакеті” лише вдосконалюють отримання згаданого результату. Зокрема, це стосується змін до закону про місцеві вибори, у якому б дозволялося друкувати бюлетені недержавним друкарням. Очевидно, питання про те, чи здатна Верховна Рада в її теперішньому складі затвердити цей пакет, - практично не стоїть. Здатна. Як здатна і поставити Президента Ющенка перед необхідністю ветувати такі зміни до виборчого закону. А навіть за наявності юридичних підстав (скажімо, нерівність формування виборчкомів до і після схвалення цих змін), ветувати такий закон буде нелегко під тиском звинувачень у намаганні “зірвати вибори”. Про вплив же Президента на зміни до регламенту взагалі не йдеться, бо це його підписові не підлягає... Тому, як завжди, залишаються торги.
Нині Ющенко вважає майже гарантованою перспективу затвердження Юрія Єханурова на посаді прем’єра вже нового уряду. Цікаво, що, незважаючи на відверте дистанціювання соціалістів від помаранчевих, “Наша Україна” ніби міряє свої стосунки з ними лише позицією міністра Луценка. І, звісно, може поплатитися. Якщо ж, на відміну від президентських виборів, на цей раз шантаж Ющенка не спрацює і пакет не складеться, - спроби оскаржити вибори таки перекинуться на суди. І, звісно, перерахунок відсотків окремих партій та блоків буде в цьому процесі не найцікавішим і не найважливішим.
Уже нині заявлено намір повторити історію зі скасуванням виборів через “тотальну фальсифікацію” та порушення виборчих прав громадян, себто дубль президентських виборів. Найпікантнішим моментом цієї ситуації вважається навіть не наявність якихось незаперечних доказів фальсифікації, а присутність голови Верховного суду В.Маляренка в списку блоку Литвина, а отже – його політизований вплив на результат можливого судового розгляду.
Найцікавіше в цій ситуації те, що вибори до місцевих рад та на посади мерів 26 березня, попри всі складнощі, все ж відбудуться, і радше за все – остаточно, хіба що за деякими винятками. Може скластися ситуація, коли “другий тур” парламентських виборів, а тим більше – вибори позачергові - відбуватимуться вже при нових місцевих владах, але на базі виборчих комісій, сформованих для 26 березня. Фактично це буде “розведення” виборів представницьких органів в часі, хоча й у зворотному порядку на відміну від того, як нині пропонує “Наша Україна”. І вже як тоді місцевий адмінресурс впливатиме на обрання законодавців та формування коаліційного уряду – передбачити справді важко.
Юридично “зрив виборів” у формі їхнього тимчасового відкладення за українським законодавством можливий лише через запровадження надзвичайного та воєнного стану, і то – за згоди парламенту. Спекуляції у зв’язку із пташиним грипом уже припинилися. Тому сам вислів “зрив виборів” означає в нас виключно підготовку політикуму до якоїсь антисуспільної змови. Що справді відповідає маніпулятивному впливові на процес і результати народного волевиявлення. Але самими змінами до законів цю проблему не вирішити...
Ірина ПОГОРЄЛОВА (спеціально для УНІАН)
додаток
9 березня в УНІАН представники Комуністичної партії України, блоку “Наша Україна”, Народного блоку Литвина та Опозиційного блоку “Не так!” під час “квадратного столу”, присвяченого місцю освіти у передвиборчих програмах політичних сил, що йдуть на парламентські вибори, заявили про необхідність реформ в освіті.
Від КПУ в обговоренні зазначеної проблеми взяв участь Микола ШУЛЬГА, блоку “Нашої України” - Ігор ЮХНОВСЬКИЙ, від блоку «НЕ ТАК!» - народний депутат Тамара ПРОШКУРАТОВА, від Народного блоку Литвина – Василь НАДРАГА.
Як відомо, концепцією “квадратного столу” передбачається участь чотирьох сторін, одну сторону квадрату займають представники політичних партій і блоків, другу - представники неурядових громадських організацій, які здійснюють громадський контроль за ходом виборів, третю - аналітики-політологи і соціологи, ЧЕТВЕРТУ - журналісти, які пишуть на політичні теми і не є працівниками партійних ЗМІ або політштабів.
Дослідження виборчих програм підготовлено експертами, які представляють неприбуткову організацію БФ «Перше вересня», редакції газет з управління освітою, Видавництво «Шкільний світ», Всеукраїнську громадську організацію «Опора», Університет економіки і права «Крок», Львівський національний університет ім. Франка, Інститут проблем виховання АПН України, Інститут розвитку освіти, Інститут історії НАН України: Людмилою ГАЛІЦИНОЮ (керівник групи), Георгієм КАСЬЯНОВИМ, Тетяною КОВТУНОВИЧ, Олександром КОЛЯСТРУКОМ, Мариною МОСІЄНКО, Олександром НЕБЕРИКУТОМ, Тарасом ФІНІКОВИМ, Людмилою ШЕЛЕСТОВОЮ.
Віддати дитину до хорошої школи, вступити до вузу лише завдяки гарним знанням, отримати освіту безкоштовно – все це сьогодні доволі складно. Вчителі не мають матеріального заохочення, наука фінансується ледь не в останню чергу, у вищій школі процвітає хабарництво, а сільська школа – на межі вимирання.
Чи знають про це партії, які прагнуть потрапити до Верховної Ради? Як вони будуть захищати інтереси виборців в цій сфері? Чи послідовні вони у своїх намірах, чи не є питання освіти способом маніпулювання суспільством? Група аналітиків Громадської кампанії „Усвідомлений вибір-2006” вивчила програми восьми партій і блоків, які мають найбільші шанси потрапити до парламенту. Можливо, висновки експертів допоможуть вибирати політиків до нової Верховної Ради саме усвідомлено. Дивлячись, в першу чергу, не на обличчя зі списку, а на зміст написаного та сказаного.
|