Аналітико-методологічні засади запровадження технологічного напряму профілізації у структурі 12-річної школи

Скачати 198.38 Kb.

Назва	Аналітико-методологічні засади запровадження технологічного напряму профілізації у структурі 12-річної школи
Дата	14.03.2013
Розмір	198.38 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

Лєснікова Ю.В.,

методист Черкаського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних працівників

Аналітико-методологічні засади запровадження технологічного напряму профілізації у структурі 12-річної школи

Актуальність створення в Україні системи профільного навчання у старшій школі обумовлена міжнародними стандартами освіти, зміст яких визначається процесами глобалізації, розвитку світового освітнього простору.

У законодавстві ідея профільності навчання сформувалася не одразу. У Законі України «Про освіту» (1996 рік) з'явилася лише рекомендація щодо необхідності різноманітних навчально-вихованих закладів: «Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об'єднань» (стаття 36). Закон України «Про загальну середню освіту» (1999 рік) констатує, що “старша школа має бути, як правило, з профільним навчанням”(стаття 9).

Перехід від законодавчих формулювань ідеї профілювання до втілення в практику організації середньої освіти розпочався фактично лише в 2003 році. Після виступів Міністра освіти і науки України та президента Академії педагогічних наук В.Кременя активізувалася діяльність щодо створення проекту Концепції профільного навчання у старшій середній школі.

Розробка концепції була продиктована часом, розумінням того, що загальна середня освіта в Україні недостатньо зорієнтована на життєве й професійне самовизначення особистості. Вона не надає школяреві необхідної інформації для побудови обґрунтованих життєвих і професійних планів.

На сучасному етапі реформування освіти профільне навчання можна визначити таким чином:

Профільне навчання як:

Процес, який:

Спрямований на реальне життєве та професійне самовизначення випускників школи.
Диференційований за змістом навчання, в якому враховуються в першу чергу основні запити і професійні плани учнів у реальних регіональних умовах.
Прогнозований з урахуванням структури ринку праці та зайнятості для молоді

Принцип, який:

Забезпечить поглиблене вивчення окремих дисциплін, програми повної загальної освіти.
Створить умови для значної диференціації змісту освіти старшокласників.
Сприяє встановленню рівного доступу до повноцінної якісної освіти

Засіб диференціації та індивідуалізації навчання, коли за рахунок змін у структурі, змісті й організації освітнього процесу повніше враховуються інтереси, здібності та схильності учнів, створюються умови для освіти старшокласників відповідно до їх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти

Форму організації навчального процесу, спрямовану на реалізацію особистісно орієнтованого навчання
Відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України технологічний напрям профілізації старшої школи у структурі 12-річної школи конкретизуватиметься у таких трьох спрямуваннях:

загально-технологічне;
професійне;
інженерно-технічне.

Учні, які обиратимуть загально-технологічне спрямування, мають ознайомитися з основами спеціалізацій (деревообробка, металообробка, швейна справа та ін.).

Спеціалізації професійного спрямування – це професії, за якими заклад може здійснювати підготовку у межах профільного навчання відповідно до отриманої ліцензії на основі державних стандартів професійно-технічної освіти з підготовки кваліфікованих робітників.

Зміст навчального матеріалу програм інженерно-технічного спрямування має представляти собою «вступ до спеціальності» технічних вищих навчальних закладів за конкретною спеціалізацією. Передбачається, що за цим спрямуванням навчатимуться ті учні, які у майбутньому мають бажання отримати вищу технічну освіту. Спеціалізації інженерно-технічного спрямування такі: технологія матеріалів, інженерна механіка, енергетика, радіоелектроніка, комп’ютерна інженерія, хімічна технологія та інженерія, харчова технологія та інженерія, транспорт та зв’язок, агротехніка, будівництво та архітектура.

Водночас залишається недостатньо розробленим питання навчально-методичного забезпечення неакадемічних напрямів профілізації у структурі 12-річної школи. Аналіз сучасної педагогічної теорії і практики свідчить про наявність низки протиріч між:

замовленням держави на профілізацію і відсутністю її програмного забезпечення;
необхідністю визначати профілі зі структури ринку праці і практичним зміщенням акцентів профілізації у бік предметних шкільних галузей;
провідною роллю вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (технікумів, коледжів, ліцеїв) у профільному навчання та їх інформаційно-методичною непідготовленістю до даного процесу.

Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору, об'єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, які відбуваються у провідних країнах світу.

Старші школи системи середньої освіти розвинених європейських країн функціонують як профільні вже протягом декількох десятиріч, їх сучасна структура є   результатом генералізації та уніфікації структури та змісту освіти. У системі організації навчання на старшому ступені можна виявити такі загальні тенденції:

- розвиток   у напрямі диверсифікації: уніфікована структура на рівні початкової та основної школи і значна варіативність навчання у старшій школі, на основі запровадження великої кількості академічних та професійних програм з метою як найбільшого задоволення потреб ринку праці;

- збільшення числа тих, хто продовжує навчання у старшій школі, що повністю знаходиться в контексті намагань усіх країн світу до росту освітнього рівня населення;

- збільшення терміну обов’язкової і загальнодоступної освіти;

- варіативність щодо тривалості навчання (від двох до п’яти років залежно від країни і профілю навчання). У школах професійного напряму тривалість навчання коротша порівняно з академічними профілями;

- виокремлення, зазвичай, старшої школи як самостійного виду освітнього закладу (ліцей, гімназія, “вища” школа тощо);

- урахування результатів навчання під час зарахування у вищі навчальні заклади, найчастіше – пряме зарахування.

Вивчення динаміки загальних тенденцій у профільній школі зарубіжжя, її становлення і організацію з урахуванням національних традицій та надбань є умовою успішної реалізації системи профільного навчання   на старшому ступені   у навчальних закладах України.

Існують два основних підходи до структурної організації старшої школи у західній Європі :

1) старша школа як структурна ланка єдиної середньої школи (Данія, Португалія, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Норвегія тощо);

2) старша школа як певний тип навчального закладу - гімназія, ліцей тощо (Греція, Італія, Франція тощо).

Початковий етап диференціації починається в старших класах неповної середньої школи, де вона має попередній, орієнтовний характер. На старшому ступені середньої школи у більшості країн світу здійснюється профільна диференціація навчання. Учні навчаються у спеціалізованих секціях, відділеннях і серіях, які можна вважати аналогами профілів, вся багатоманітність яких зводиться до двох напрямів — академічного (загальноосвітнього) та практичного (технологічного, допрофесійного). Кількість обов'язкових предметів (курсів) на старшому ступені середньої школи набагато менша, ніж в основній. Учні академічних потоків керуються вимогами вищих навчальних закладів, навчальний план яких складається з традиційних загальноосвітніх дисциплін, що не виключає вибір нових навчальних курсів. Учні, які не орієнтуються на вступ до вищих навчальних закладів, обирають головним чином навчальні курси практичного циклу, що в багатьох випадках не обмежує можливості продовження навчання.

Прикладом такої системи є трирічний французький загальноосвітній і технологічний ліцей. У десятому класі діє загальний, обов'язковий для всіх учнів навчальний план, який складається з традиційних загальноосвітніх дисциплін. Крім того, кожному учню пропонують 15 курсів для поглибленого вивчення, серед яких він повинен вибрати два.

Після закінчення десятого класу диференціація поглиблюється і набуває жорстких організаційних форм. Учні навчаються за двома напрямами: загальним і технологічним. Школярі можуть вибрати з десяти серій диплом бакалавра про середню освіту, який дає право вступу до вищих навчальних закладів. У загальноосвітньому напрямі виділяються серії: літературна, наукова і соціальні та економічні науки. Технологічний напрям передбачає сім серій: медико-соціальні науки, науки та технології індустрії, експериментальні науки та технології, науки та технології сфери обслуговування, готельного господарства, музики і танцю, прикладного мистецтва.

У деяких країнах профільна диференціація здійснюється за іншим принципом. Учням пропонують широкий спектр елективних предметів, і фактично саме вони відіграють головну роль у здійсненні спеціалізованого навчання. Така система характерна для старшої школи США, Англії, Шотландії. В американській школі навчання здійснюється за такими трьома основними напрямами профілізації: академічний, загальний та виробничий. У зміст навчання входять як традиційні обов'язкові предмети, так і предмети за вибором, яких у школах США налічується кілька сот. В останні роки спостерігається тенденція до зменшення навчального часу на їх вивчення. Концепцією профільного навчання у Росії визначено номенклатуру основних напрямів профілізації (профілів у російському варіанті): природничо-математичний, соціально-економічний, гуманітарний, технологічний, універсальний. При цьому орієнтовне співвідношення обсягів базових загальноосвітніх, профільних загальноосвітніх предметів і елективних курсів у російській школі визначається пропорцією 50 : З0 : 20.

У цілому, в старшій зарубіжній школі спостерігається стійка тенденція до скорочення кількості профілів і навчальних курсів за рахунок збільшення у навчальному плані обов'язкових предметів і курсів.

Країна Країна	Тривалість середньої освіти (років)	Віковий інтервал перебування учнів у певному виді закладів
	середньої освіти (років)	В основній школі	У загальній середній школі	У закладах базової профосвіти	У закладах середньої профосвіти	У системі дуального учнівства *
Австрія	12	10—14	14—18	їх немає	14—18(14—19)	15—19
Англія та Уельс	13	11—14	14—18	їх немає	їх немає	її немає
Бельгія	12	12—14	14—18	13—14	14—19(14—21)	15—20
Болгарія	12	11—15	15—19	їх немає	14—20	її немає
Греція	12	12—15	15—18	їх немає	15—18	її немає
Данія	12	її немає**	16—19	їх немає	16—19	її немає
Естонія	12	її немає**	16—19	їх немає	16—19	її немає
Ірландія	12	12—15	15—18	їх немає	17—19	її немає
Ісландія	14	ЇЇ немає**	16—20	їх немає	16—20	її немає
Іспанія	12	12—16	16—18	їх немає	16—18	її немає
Італія	13	11—14	14—19	їх немає	14—19	її немає
Кіпр	12	12—15	15—18	їх немає	15—18	її немає
Латвія	12	її немає**	16—19	14—16	16—20	її немає
Литва	12	10—16	16—18	14—17	16—18(16—19)	її немає
Люксембург	13	12—15	15—19	12—15	15—19(15—18)	15—18
Нідерланди	14	12—15/16	15—18	14—16	16—20	16—20
Німеччина	13	10—16	16—19	їх немає	16—18(16—19)	15—19
Норвегія	13	її немає**	16—19	їх немає	16—20	18—20
Польща	12/13	13—16	16—19/20	їх немає	16—18	її немає
Португалія	12	її немає**	15—18	12—15	15—18	15—18
Румунія	12/13	11—16	16—19/20	їх немає	16—19	16—18/19
Словаччина	13	10—14	14—19	10—14	14—20	15—20
Словенія	13	її немає**	15—19	їх немає	15—19	15—18
Угорщина	12	10—14	14—18	14—16	14—19	14—17
Фінляндія	12	її немає**	16—19	їх немає	16—19	и немає
Франція	12	11—15	15—18	їх немає	15—19	її немає
Чехія	13	11—15	15—19	їх немає	15—19	15—19
Швеція	12	її немає**	16—19***			її немає
Шотландія	13	12—16	16—18 \| їх немає \| їх немає			п немає

Примітки: *в системі дуального учнівства вихованець засвоює професію на робочому місці під наглядом майстра, але не менш як один день на тиждень навчається в професійній школі;

** йдеться про те, що весь період навчання з моменту вступу і до старшої середньої школи не поділяється на якісь періоди і на профілі — всі навчаються однаково;

***лише у Швеції загальну і професійну освіту надають одночасно в одних і тих же закладах — гімназієшколах.
Якщо порівняти структури побудови вищих рівнів середньої освіти у середині 1980-х років і на зламі сторіч, то виявимо такі зміни:

зросла кількість країн, які застосовують наскрізне уніфіковане навчання у злитих разом початкових і основних школах;
поділ учнів на потоки навчання (на основі «селекції за здібностями») на рівні основної школи зберігається лише в чотирьох країнах — Німеччині, Австрії, Нідерландах і Люксембурзі. Педагогічна громадськість Європи вважає це певним анахронізмом, висловлюючись за віднесення процесу профілізації навчання до старшої середньої школи. Тому загалом середня школа Європи рухається від високої диференціації й профілізації до все нижчих і нижчих їх значень;
використання дуального учнівства теж стає все меншим, оскільки скорочується ринок праці для підлітків 15—18 років. У майбутньому дуальне учнівство має шанси перетворитися на підготовку «чистих» ремісників, оскільки воно в жодній країні світу не готує до вступу у вищі навчальні заклади;
зміна ринку праці від класично-індустріального, де домінували масові робітничі професії, до інформаційно-високотехнологічного змушує більшість розвинених країн відмовлятися від базової профосвіти і перетворювати середню професійну освіту на вищу. Ці рівневі зміни супроводжуються повним зникненням багатьох профілів підготовки і злиттям тих, що залишилися, в більш чи менш широкі об'єднані спеціальності.

Пік «профілізації» в Європі вже лишився позаду, і вона переймається тим, як зменшити до мінімально потрібної кількості число профілів навчання та підготовки молоді на рівні старшої середньої школи.

Аналіз досвіду зарубіжних країн дозволяє визначити основні загальні принципи організації профільного навчання на старшому ступені середньої школи:

уведення профільної диференціації на основі отримання єдиної базової освіти, а також визначення учнями власних нахилів та інтересів;
обмежена кількість напрямів навчання, що представлені у більшості країн двома основними – академічний та технологічний, що дозволяє враховувати нахили і здібності практично всіх учнів, а також потребу країни у різних спеціалістах;
зменшення кількості обов’язкових навчальних предметів (курсів) порівняно з основною школою. Обов’язковими, зазвичай, є такі: природничі науки, іноземні мови, математика, рідна словесність, фізична культура;
інтеграція загальної і професійної освіти;
тривалість навчання 2-5 років.

Серед загальних тенденцій, що спостерігаються в останні роки в системі

профільного навчання зарубіжжя, необхідно також відзначити посилення спрямованості освіти на задоволення потреб ринку та вимог суспільства.

Практика профілізації Українських шкіл за останні роки показала, що, на думку більшості керівників, профільність визначає поглиблення шкільних предметів, а для профілів були обрані зрозумілі й рідні назви: фізичний, хімічний, математичний, гуманітарний, економічний, біологічний та ін. Проте, ідея профільності старшої школи передбачає, насамперед, компенсаторну функцію корекції змісту загальної середньої освіти, яка відстає від завдань наближення її до вимог раціонального професійного самовизначення молоді. Проблема підвищення якості кваліфікованих кадрів в країні набагато гостріша, ніж підготовка випускників шкіл до вступу в інститути. Освітні системи провідних європейських країн визначають профілі зі структури ринку праці з прогностичним урахуванням перспективи на найближчі 10—15 років. Загальна (шкільна) освіта в Україні забезпечує, головним чином, прилучення молодої людини до культури (в основному знаннєвої) й досить слабо орієнтована на життєве та професійне самовизначення. Існує гостра потреба подолання відчуження та втоми школярів від змісту освіти, яка не дає адекватної світоглядної картини, не дозволяє скласти уявлення про весь простір праці людей, не дає необхідної інформації для побудови обґрунтованих життєвих і професійних планів.

Відповідно до Концепції профільного навчання за характером взаємодії суб'єктів профільного навчання існує така форма його організації як загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів. За умови ефективного поєднання кадрових та матеріально-технічних ресурсів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (коледжів, ліцеїв, технікумів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, на перспективу навіть потенціальних споживачів майбутніх трудових ресурсів) із замовленням держави на технологічний напрям профілізації можна вирішити найгостріші проблеми, які стоять перед загальноосвітньою школою, а саме:

перепідготовка вчителів, які працюватимуть у профільних класах;
матеріально-технічне забезпечення профільного навчання;
розробка перспективних форм організації профільного навчання;
оновлення змісту освіти;
налагодження ефективних зв'язків між закладами освіти різних видів акредитації;
створення діючої інфраструктури науково-методичного забезпечення учнів і вчителів.

Під час проектування профільної освіти (проекти, ініціативні пропозиції, авторські програми, підручники тощо) експертні оцінки доцільно було б зводити до визначення того:

наскільки пропонована профільна освіта потрібна суспільству (з урахуванням регіональності);
наскільки зміст профільної освіти може бути засвоєний учнями 10—12 класів з урахуванням рівня їх психолого-інтелектуальних ресурсів;
наскільки передбачувана профільна освіта, з одного боку, є розвивальною й розширювальною для світогляду, з іншого боку, наскільки вона сприяє розширенню вибору в професійному самовизначенні молодої особистості.

Проблема профілізації старшої школи у нормативно-правових документах є недостатньо розробленою. Основні положення Концепції профільного навчання декларують залучення до процесу лише загальноосвітній сектор середньої освіти, передбачається створення понад чверті сотні профілів навчання, що не відповідає загальним світовим тенденціям вирішення проблеми. На сучасному етапі у Європі зміцнюється тенденція певної уніфікації структури і тривалості середньої освіти зі зменшенням різноманітності її профілів.

Водночас необхідність формування технологічної культури учнів обумовлена науковим рівнем розвитку сучасного високотехнологічного суспільства. У ході наукового прогресу підсилюється взаємозв'язок наукового, технічного і технологічного процесів. В умовах швидкого розвитку високих технологій не варто нехтувати запитом молоді на новий зміст освіти, що інтегрує традиційну для нашої школи гімназійну освіту з такою, яка дає змогу якщо не отримати професію, то скласти уявлення про характер професійного устрою соціуму. Саме тому виникає необхідність подолання школою її відокремленості від суспільства у процесі профілізації.

Використана література

Концепція профільного навчання в старшій школі: Затв. Рішенням колегії М-ва освіти і науки України від 25.09.03 № 10/12-2 / АПН України. Ін-т педагогіки; Уклад.: Л. Березівська, Н. Бібік, М. Бурда та ін. / Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2003. – № 24. – С. 3-15. – Додаток: Структура профільного навчання, с. 15;// Завуч. – 2004. – Черв. (№ 16). – С. 3-13. – Спецвипуск; // Освіта України. – 2003. – 25 листоп. (№ 88). – С. 4-5.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: Освіт. галузь „Технологія”: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. № 24 // Інформатика. – 2004. – № 8. – С. 1-7; //Комп’ют. у шк. та сім’ї. – 2004. – № 2. – С. 3-5.
Корсак К. Як Європа профілює свою старшу середню школу // Завуч.-2004.- №16. – С. 25-33.
Лернер Л. Чи туди приведе ідея профілізації старшої школи? // Завуч.- 2004.- № 16.-С. 14-19.
Рекомендації Міністерства освіти і науки України 28.11.02 № 1/9 [щодо забезпечення профільного навчання учнів старшої школи] / Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2003. – № 1. – С. 13-15.

Схожі:

Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна записка Дана програма розроблена відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...	ТИПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ ДЛЯ ОСНОВНОЇ ТА СТАРШОЇ ШКОЛИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ... Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та від 13. 04. 2007 р. №620 „Про внесення зміни...
План Вступ Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті... Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту	Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською...
Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних... Типовий навчальний план однокомплектних загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (старша школа в структурі...	Функції, які виконує відділ освіти в період профілізації Першочерговим завданням адміністрації школи є максимальне озброєння педагогічного колективу теоретичними знаннями з проблем профільного...
Додаток 17 Типовий навчальний план* загальноосвітніх навчальних закладів...	Дисципліна Історія України як об ’ єкт вивчення, її основні методологічні... Дисципліна Історія України як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база
Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською... Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів, факультативів	Під час роботи семінару працюватимуть секції Секція Методологічні засади формування поняттєво-термінологічної системи професійної освіти

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання