Зміст та завдання опорних шкіл в системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами
Пархомова Л.І., методист НМЦ
менеджменту та координації
діяльності РМК(ММК)
Пекуляк І.П.,методист НМЦ
менеджменту та координації
діяльності РМК(ММК)
Головна мета сучасної української освіти - створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, формувати покоління, здатне навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної і процвітаючої держави.
Оновлення системи освіти вимагає яскравої творчої особистості вчителя, піднесення загальної, професійної і управлінської культури педагогічних кадрів. І в цьому відіграє беззаперечно важливу роль створення та діяльність опорних шкіл, як методичних центрів та опорних шкіл освітніх округів, які надають додаткові послуги для учнів навколишніх сіл, наприклад, з професійного чи спеціалізованого напрямку, з поглибленого вивчення окремих предметів.
Завданням опорної школи, як методичного центру - є використання, пропаганда й упровадження у практику інших шкіл досягнень психолого-педагогічної науки, вивчення й поширення досвіду кращих учителів самої опорної школи та прикріплених до неї шкіл; допомога органам освіти в організації методичної роботи, у підвищенні кваліфікації й педагогічної майстерності вчителів тощо.
Науково-методична робота в опорних школах району має становити цілісну систему, яка ґрунтуючись на досягненнях науки і перспективному педагогічному досвіді, забезпечує неперервний інноваційний розвиток опорного закладу, його творчого потенціалу, формування професійної компетентності вчителів. Опорні школи мають бути навчальною базою РМК(ММК), центром науково-методичної роботи в системі безперервної освіти педагогічних кадрів.
Відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 362 від 15 грудня 1986 року опорні школи, визначаються відділами (управліннями) освіти спільно з методичними кабінетами. Кількість їх у кожному районі (місті) обумовлюється реальними потребами в них з урахуванням місцевих умов, наявності шкіл, які можуть виконувати функції опорних.
Опорна школа, як зазначено в Положенні, - це школа, що має відповідну навчально-матеріальну базу, кваліфікований, творчо працюючий педагогічний колектив, який у комплексі вирішує завдання сучасної школи, добивається високої результативності у навчанні й вихованні учнів, користується авторитетом і визнанням учителів, педагогічної громадськості району, міста, області.
При визначенні мережі опорних навчальних закладів, відділи освіти, методичні кабінети повинні:
враховувати реальні потреби району(міста);
максимально використовувати творчий потенціал кращих шкіл в системі методичної роботи з педагогічними кадрами для впровадження досягнень педагогічної науки, проведення експериментально-дослідної роботи, поширення інноваційних технологій, перспективного досвіду, піднесення рівня професійної компетентності педагогічних кадрів;
знати специфіку кожного навчального закладу, проблемні питання, над якими поглиблено працюють педагогічні колективи району (міста), рівень успішності розв’язання поставлених завдань.
Науково-методична, матеріально-технічна база, творчий потенціал кожної опорної школи мають ефективно і цілеспрямовано використовуватися для роботи з різними категоріями педагогічних працівників: директорами і заступниками директорів шкіл, новопризначеними керівниками шкіл, кадровим резервом, вчителями, вихователями, класними керівниками, практичними психологами, бібліотекарями, педагогами-організаторами, з методичним активом (головами методичних об’єднань, керівниками творчих груп, проблемних лабораторій, педагогічних майстерень, шкіл перспективного педагогічного досвіду та ін.). Основною вимогою до опорної школи з будь-якої проблеми є те, що вона має бути зразком функціонування, оптимальної структури внутрішньошкільної методичної роботи, яка покликана забезпечити створення сприятливих умов для постійного професійного росту та самореалізації потенціалу кожного педагога як творчої особистості і як компетентного професіонала.
Опорні школи повинні бути базовими для створення районних (міських) постійно діючих форм методичної роботи:
творчих груп, лабораторій;
проблемних семінарів, семінарів-практикумів;
дослідно-експериментальних майданчиків;
шкіл передового педагогічного досвіду;
майстер-класів;
педагогічних майстерень;
методичних студій тощо.
Вони можуть здійснювати свою роботу за одним або декількома напрямами.
Опорна школа за одним напрямом з питань (орієнтовно):
впровадження обласного науково-методичного проекту;
управлінської діяльності;
організації внутрішньошкільної методичної роботи;
впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управління та навчально-виховний процес;
реалізації Концепції профільного навчання;
охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників педагогічного процесу;
психолого-педагогічного керівництва атестацією педагогічних кадрів;
організації роботи з обдарованими та здібними учнями;
впровадження інноваційних педагогічних технологій тощо.
Робота однієї опорної школи за декількома напрямами з питань (орієнтовно):
демократизації управління навчальним закладом;
удосконалення внутрішньошкільної методичної роботи з педагогічними кадрами;
творчого впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського на уроках в початкових класах;
гуманізації навчально-виховного процесу при викладанні предметів суспільно-гуманітарного спрямування;
диференціації навчання на уроках математики;
розвитку здібностей та обдарувань учнів на уроках художньо-естетичного напрямку;
органічного поєднання традиційних та інноваційних методів навчання на уроках фізики;
громадянського виховання школярів;
безпеки життєдіяльності;
здоров’язберігаючих технологій тощо.
Методичні служби повинні орієнтувати керівників опорних шкіл на постійне накопичення, систематизацію й освоєння нової інформації про досягнення науки і практики, пошук сучасних ефективних форм і методів організації навчально-виховного процесу, розробку і застосування сучасних педагогічних технологій, апробацію і впровадження освітніх інновацій, презентацію і поширення перспективного педагогічного досвіду з визначених проблем.
Управління (відділи) освіти, РМК(ММК) визначивши опорні школи, призначають керівника опорної школи, керівників творчих груп; координують планування роботи закладу, узгоджують його з планом роботи управління(відділу) освіти.
Районним (міським) методичним кабінетам необхідно розробити план роботи опорних навчальних закладів,використавши таку орієнтовну форму:
№
|
Назва опорної школи
|
Проблема
|
Форми і зміст роботи з педкадрами
|
вересень
|
жовтень
|
листопад
|
грудень і т.д.
|
1
|
|
|
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|
Зміст, форми та методи роботи опорних закладів мають бути визначені в місячних планах роботи РМК (ММК) та тижневих планах методистів і керівників шкіл, у планах роботи методичних формувань.
У Положенні про опорні заклади освіти зазначається, що завдання, які вирішує опорна школа, повинні відображатися у відповідних розділах перспективного та річного планів роботи опорних шкіл. Планування проводиться на весь навчальний рік з врахуванням принципів науковості, перспективності, наступності, координації, оптимізації, конкретності, гласності та ін. План роботи опорної школи може бути окремим або у вигляді окремого розділу плану роботи школи, узгодженого з річним планом навчального закладу та планом роботи РМК (НМЦ).
Орієнтовний план роботи опорної школи
І. Вступ.
1. Аналіз роботи за минулий рік.
2. Визначення мети і завдань, науково-методичної проблеми, над якою школа буде працювати у новому навчальному році.
ІІ. Шляхи впровадження в практику педагогічного колективу досягнень психолого-педагогічної науки і передового досвіду.
1. Планування і організація роботи творчих груп.
2. Заходи з впровадження створеного творчою групою досвіду в практику роботи (педагогічні (методичні) ради, майстер-класи, творчі звіти, тощо).
3.Аналіз та узагальнення роботи по впровадженню передового досвіду.
ІІІ. Методичні заходи для представлення досвіду на рівні району (міста), області (методичні мости, постійно діючі семінари, педагогічні ярмарки тощо).
Розроблені плани розглядаються на засіданні методичної ради опорної школи, погоджуються з РМК(ММК) та затверджуються керівником опорної школи.
З метою активізації творчої діяльності педагогів опорних навчальних закладів працівники методичного кабінету повинні спрямовувати свою діяльність на пошуки інноваційних технологій, нових інтерактивних форм і методів роботи, на поглиблене опрацювання і освоєння їх, добір ефективних засобів інформаційного та науково-методичного забезпечення педагогічних кадрів з питань впровадження інноватики.
Методисти ІППОЧО Пархомова Л.І.
Пекуляк І.П.
Заступник директора ІППОЧО
з науково-методичної роботи Богачик Т.С.
Завідувач НМЦ менеджменту
та з координації діяльності РМК/ММК Куриш Н.К.
|