З УЧНЯМИ


Скачати 0.65 Mb.
Назва З УЧНЯМИ
Сторінка 3/4
Дата 20.02.2016
Розмір 0.65 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4

Вправа «Очікування від заняття з елементами тренінгу»

Мета: визначення очікувань учасників щодо заняття.

Тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати їх у вислів. Вислів записують на стікерах і прикріплюють на плакаті з зображенням кошика.

Вправа «Правила роботи»

Мета: прийняття правил роботи групи.

Учасники ознайомлюються з правилами роботи заняття з елементами тренінгу.

1.Приходити вчасно.

2. Спілкування за принципом «тут і тепер».

3. Конфіденційність.

4. Мобільні на «вібродзвінок».

5. Говорити від власного імені.

6. Оцінювати факти, а не людину.

7. Активність.

8. Лаконічність.

9. Толерантність.

10. Відповідальність за свої слова
Інформаційне повідомлення

Поняттям «людина з обмеженими освітніми можливостями» визначають осіб, що мають порушення здоров’я із стійким розладом функцій організму, обумовлені захворюваннями, наслідками травми або дефектами, що приводять до обмеження життєдіяльності, впливають на якість життя людини й викликають необхідність соціального захисту.

З’ясовано, що для людей з особливими потребами характерні: недостатня орієнтація в соціумі, низька соціальна активність, підвищена тривожність, вразливість, емоційна нестійкість, депресивні стани, звичка до невимогливого ставлення, завищені або занижені уявлення про свої можливості, низький рівень мотивації досягнення мети, відчуття втрати майбутнього; низький рівень самоактуалізації, переважання інтровертності поведінки, низька самооцінка, нерозвиненість самоконтролю, які обумовлені як суб’єктивними, так і об’єктивними факторами життєдіяльності.

Разом із тим, як показує вітчизняна освітня практика, мова повинна йти про організацію інтегрованого навчання та виховання дітей людей з обмеженими освітніми можливостями і молоді, що нормально розвивається, у рамках освітньої установи, у спільному проведенні дозвілля і різних заходів, тобто передбачається не тільки освітня, а й соціальна інтеграція за умов створення інтегрованого виховного середовища за принципами співжиття, співтворчості, спрямованого на подолання соціальної ізоляції. Таке об’єднання сприяє гуманістичному вихованню здорової молоді і соціалізації молодих людей-інвалідів. Тоді молода людина з фізичними обмеженнями розглядатиметься не тільки як об’єкт соціально-педагогічної, психологічної та медичної допомоги й турботи, але й як активний суб’єкт суспільного життя, що створює умови для максимально можливої його самореалізації й інтеграції.
Вправа «Суспільство і людина з особливими освітніми потребами»

Мета: показати шляхи виходу із складних життєвих обставин.

Учасникам пропонується об’єднатися у дві міні-групи і спільними зусиллями пригадати проблеми, з якими стикається людина з особливими освітніми потребами у повсякденному житті. На виконання даного завдання відводиться 10 хв.

Потім учасники, по-черзі, називають проблеми, тренер їх занотовує на фліп-чарті. Після того, як обидві групи назвали усі проблеми, тренер пропонує знайти вирішення кожної проблеми окремо. Закінчивши обговорення, тренер підводить підсумки.
Тест «Оцінка відносин підлітка із класом»

Мета: методика дозволяє виявити три можливі «типи» сприйняття індивідом групи.

Тренер. Ми проводимо дослідження аби виявити ваше ставлення до класного колективу. На кожний пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені буквами А, Б і В. З відповідей на кожний пункт оберіть той, який найбільш точно відображає вашу точку зору. На кожне запитання може бути обрана тільки одна відповідь.

Інтерпретація результатів. На підставі відповідей за допомогою «ключа» відбувається підрахунок балів за кожним типом сприйняття індивідом групи. Кожній обраній відповіді приписується один бал. Бали, набрані за всіма 14 пунктами анкети, підсумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів за трьома типами сприйняття для кожного учня повинна дорівнювати 14. При обробці даних «індивідуалістичний» тип сприйняття індивідом групи позначається буквою «І», «прагматичний» - «П», «колективний» - «К». Результати кожного учня записуються у вигляді багаточлена: аІ + bП + сК,

де: а - кількість балів, отримана учнем з «індивідуалістичного» типу сприйняття, b — «прагматичного», с — «колективістичного».

Наприклад: 4І + 6П + 4К.

Тип 1. Індивідуалістичний - індивід сприймає групу як перешкоду своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не має самостійної цінності для індивіда. Це проявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, у схильності до індивідуальної роботи, в обмеженні контактів.

Тип 2. Прогматичний - учень сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих або інших власних цілей. При цьому група сприймається й оцінюється з погляду її «корисності» для індивіда. Віддається перевага компетентнішим членам групи, здатним надати допомогу, взяти на себе вирішення складної проблеми або бути джерелом необхідної інформації.

Тип 3. Колективістичний - індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для індивіда виступають проблеми групи й окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи загалом, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Є потреба в колективних формах роботи.

Ключ для обробки анкети

Тип сприйняття індивідом групи

Індивідуалістичний

Прагматичний

Колективістичний

























ЗБ

10Б

ЗА

10А



10В



11А



11Б



11В



12А



12В



12Б



13В



13А



13Б



14В



14В



14А

АНКЕТА

1. Найкращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:

А — знає більше, ніж я;

Б — всі питання прагне вирішувати спільно;

В — не відволікає викладача,
2. Найкращі викладачі:

А — використовують індивідуальний підхід;

Б - створюють умови для допомоги з боку інших;

В - створюють у колективі атмосферу, у якій ніхто не боїться висловлюватися.
3. Я радий, коли мої друзі:

А — знають більше, ніж я, можуть мені допомогти;

Б - уміють самостійно, не заважаючи іншим, домагатися успіхів;

В — допомагають іншим, коли трапляється нагода.
4. Найбільше мені подобається, коли в групі:

А — немає кому допомагати;

Б — не заважають при виконанні завдання;

В — інші слабше підготовані, ніж я.

5. Мені здасться, що досягаю максимуму, коли:

А - можу одержати допомогу й підтримку з боку інших;

Б — мої зусилля чесно винагородженні;

В — можна виявити ініціативу, корисну для всіх.

6. Мені подобаються колективи, у яких:

А — кожний зацікавлений у поліпшенні результатів усіх;

Б — кожний зайнятий своєю справою й не заважає іншим;

В — кожна людина може використовувати інших для вирішення своїх завдань.

7. Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:

А — створюють дух суперництва між учнями;

Б — не приділяють їм достатньої уваги;

В - не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.

8. Найбільше задоволення в житті дає:

А — робота, коли тобі ніхто не заважає;

Б - одержання нової інформації від інших людей;

В - робити корисне іншим людям.

9. Основна роль викладачів повинна полягати:

А — у вихованні людей з розвиненим почуттям обов’язку;

Б — у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

В - у підготовці людей, які вміють отримувати допомогу від інших людей.

10. Якщо перед групою постає якась проблема, то я:

А - волію, щоб інші вирішували цю проблему;

Б — працюю самостійно, не покладаючись на інших;

В — намагаюся зробити внесок у спільне вирішення проблеми.

11. Краще я вчився б, коли вчитель:

А — мав до мене індивідуальний підхід;

Б - створював умови для отримання мною допомоги з боку інших;

В — заохочував ініціативу учнів на досягнення спільного успіху.

12. Немає нічого гіршого, коли:

А — ти не в змозі самостійно домогтися успіху;

Б — почуваєшся непотрібним у групі;

В — тобі ніхто не допомагає.

13. Найбільше я ціную:

А — особистий успіх, у якому є частка заслуги моїх друзів;

Б — спільний успіх, у якому є й моя заслуга;

В - успіх, досягнутий ціною власних зусиль.

14. Я хотів би:

А — працювати в колективі, у якому застосовуються основні прийоми й методи спільної роботи;

Б - працювати індивідуально з викладачем;

В — працювати із досвідченими у цій сфері людьми.
Вправа «Табло»

Мета: формування командної згуртованості.

Група об’єднується у дві команди, які розподіляють між собою функції: кожен учасник повинен зображати на «табло» якусь цифру (від 0 до 9). Тренер називає багатозначні числа, а гравці швидко стають у відповідному порядку і на пальцях показують свої цифри.
Підбиття підсумків «Телеграма»

Матеріали: аркуш паперу формату А-5, ручки.

Учасники складають телеграму з тих понять, які вони вивчили сьогодні. І потім по колу озвучують свою роботу.

Вправа «Очікування»

Учасники повертаються до очікувань, які вони писали на початку тренінгу.

Вправа на завершення «Побажання»

Учасники по колу говорять свої побажання групі.
Під час перерв лунає релаксаційна музика

Музика – завмерла емоція

Ще з далеких часів, коли на нашій планеті тільки зародилося життя з’явилася музика. Її відлуння магічно почало впливати на людину. З її допомогою, людина може зупинитися в певний момент, розслабитись та повернутися до буденної дійсності.

При перевтомі та нервовій перевтомі: «Ранок» Е. Грига; «Полонез» М. Огинського.

При пригніченому меланхолійному настрої: «До радості» Л. Бетховена; «Аве Марія» Ф. Шуберта.

При роздратуванні та проявах гніву: «Хор пілігримів» Р. Вагнера; «Сентиментальний вальс» П. Чайковського.

При зниженні уваги: «Пори року» П. Чайковського; «Місячне сяйво» К. Дебюсі; «Марення» Р. Шумана.

Розслаблюючі: «Баркарола» П. Чайковського; «Пастораль» Ж. Бізе; «Соната де мажор» Ж. Леклера; «Лебідь» К. Сен Санса; «Сентиментальний вальс» П. Чайковського; «Овід» Д. Шостаковича; «Стара пісня» Ж. Бізе; «Історія кохання» Ф. Лея; «Учора» Д. Лейнона; «Елегія» Г. Форе.

Тонізуючі: «Чардаш» Ф. Мотні; «Аделіта» Г. Персела; «Шербугські парасольки» М. Леграна.
СЕРЕДА

ПРОЯВИ КСЕНОФОБІЇ ТА РАСИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Лекція для педагогів
За сучасних умов проблематика ксенофобії і расизму набуває нових смислових відтінків, оскільки глобалізація культури і політики значно поширюють сфери їхнього прояву і специфічного кодування чужого у інтеркультурних комунікативних контекстах. Вже банальне розрізнення «близького» і «далекого зарубіжжя», європейців і азіатів, вказує на широкий діапазон можливих реакцій на інші культури, на інші нації та на іншість взагалі. В останні роки, як відомо, Україна стає привабливим місцем для біженців з різних регіонів світу. Цей момент, пов’язаний із становленням мультикультурного суспільства, також змушує до нового осмислення явної і латентної ксенофобії.

Ксенофобія — ненависть, нетерпимість або неприязнь до кого-небудь або чогось-небудь чужого, незнайомого, незвичного. Сприйняття чужого як незрозумілого, незбагненного, а тому небезпечного і ворожого. Споруджене в ранг світогляду, може стати причиною ворожнечі за принципом національного, релігійного або соціального ділення. Також поняття «ксенофобія» може, буквально, трактуватися як нав’язливий страх перед іншими людьми, тобто фобія в клінічному сенсі.

Расизм ― 1) розділення людей та їх груп на повноцінних і неповноцінних на основі етнічного походження або кольору шкіри; 2) расова дискримінація.

Поняття «расизм» розглядається з двох позицій:

— позитивному (іноді) — належне розділення людей на суспільства, засновані за етичною ознакою, і захищається закликом до усвідомлення відмінностей між людськими расами або закликом задуматися над теологічним міркуванням про те, що розділення людей на раси було Божим наміром.

— негативному — ворожість, презирство або поблажливість, посягання на гідність людей, яка веде до неправильного відношення до інших в соціальній, економічній та політичній сферах.

Існує припущення про практику навмисної культивації ксенофобії та расизму як перевіреного методу управління групою осіб: масштаб і ситуації можна варіювати дуже різноманітно. Це і є принципом об’єднання загальною ідеєю, тобто створення «образу ворога», розпалювання ненависті / ксенофобії по відношенню до кого-небудь, ради досягнення своїх, іноді зовні неочевидних цілей.

За підрахунками соціолога Льва Гудкова середньостатистичний ксенофоб може обирати об’єктом своєї ненависті і «чорних», і євреїв, і китайців, і перуанців, навіть гомосексуалістів або представників іншої субкультури, достатньо того, що перед ним — чужий інакодумець.

Людина, що потерпає від ксенофобії, також може проявляти ксенофобську поведінку як до інших представників переслідуваних меншин, так і до основної групи, тобто до більшості.

Українці страждають дуже високим рівнем ксенофобії в порівнянні з іншими народами. Це пов’язано з тим, що великий відсоток українців проживає в селі, де люди живуть більш згуртованіше, ніж в місті, і тому для них важливо, щоб усі розмовляли однією мовою і мали однакові погляди на одні й ті ж самі проблеми. Також, з соціологічного опитування стало відомо, що однією з головних умов, які впливають на рівень ксенофобії у населення, є вік, освіта, місце її проживання і економічний стан держави.

Вивчення стану міжетнічних відносин в Україні Київський міжнародний інститут соціології, використовуючи при цьому психодіагностичну методику «Шкала Богардуса», розроблену у США в 20-х роках ХХ століття.

Методика «Шкала Богардуса» являє собою серію висловлювань такого типу: «Я згодний допустити представника даної національної групи…», наприклад, як члена сім’ї, щоб і сама людина, і її діти теоретично могли укласти з ним шлюб, сприймати як родича. Позитивна відповідь оцінюється в один бал. Товариське сприйняття представника іншої національної групи оцінюється в два бали, прийняття як сусіда ― три, колеги по роботі ― чотири, мешканця України ― п’ять, відвідувача України (туриста) ― шість балів. Відповідь «не пустив би в Україну» оцінюється в сім балів. Потім підраховується середнє значення по усім запитанням, і даний результат називається індексом ксенофобії.

Отже, частина опитаних допускали їх як члена сім’ї, частина ― як близьких родичів, але не чоловіком чи дружиною. Згідно ієрархії довіри до етнічних груп, то перше місце займають українці україномовні та російськомовні, потім — росіяни, далі йдуть білоруси й євреї (вони на четвертому місці). Після них — американці, канадці, поляки, французи, німці, румуни, африканці. Найгірше українці ставляться до циганів.

Як ми бачимо, існує два виді нетерпимості — це «слов’янська» та «неслов’янська». До «слов’янської нетерпимості» відносяться українці, росіяни, білоруси та інші народи СНД, що мешкають на території України великими групами, а до «неслов’янської нетерпимості» — інші етнічні групи.

В Америці був проведений такий експеримент: расово-гетерогенні групи школярів були вивезені до табору далеко за місто. На початку експерименту був виміряний рівень міжособових відносин і планомірно розпочали їх погіршувати, створюючи побутові труднощі — не вистачало необхідних речей, вчасно не завозили їжу, тощо. В умовах різноманітних дефіцитів серед школярів періодично вимірювали рівень расистської упередженості. Відносини між підлітками насправді почали погіршуватися — коли йде боротьба за ресурс, працює матеріальний чинник.

Расизм і злочини на ґрунті ксенофобії не були характерними для українського суспільства досить тривалий час. Один з перших резонансних проявів ксенофобії в Україні датується липнем 2001 р., коли біженця з Руанди було забито на смерть поблизу його помешкання у місті Вінниці, що викликало офіційну стурбованість Верховного Комісару ООН з питань біженців.

Більш загрозливі результати ескалації ксенофобських настроїв стали помітними в Україні, коли групи так званих скінхедів («бритоголових») відокремилися із лав футбольних фанатів на окрему течію. З’явившись наприкінці 60-х років XX століття у Великобританії, рух перших бритоголових спочатку мав суто класовий характер, об’єднуючи робітничу молодь, в тому числі й темношкіру, під гаслом «Борися за свій клас, а не за расу!». Згодом скінхеди перейняли нацистську символіку й ідеологію та поширили свій рух на Європу, Америку, Австралію.

На українському просторі найбільш активними та агресивними вважаються ультраправі групи з числа так званого руху «Біла Влада-Скінхед Спектрум», українська філія світової екстремістської мережі «Кров і Честь», воєнізована неонацистська секта «Світова Церква Творця Рутенія». Їх об’єднує загальна ідеологія расизму та націоналізму, яка діє на принципах установлення переваги над особами інших рас та національностей. Найбільш чисельні групи скінхедів були зафіксовані у містах Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Севастополі, Чернігові та АР Крим. В Україні, за попередніми даними МВС України, сьогодні їх налічується не менше 500 осіб віком від 14 до 27 років.

Економічна, політична і культурна глобалізація гранично загострила проблему соціальної нерівності і соціального розшарування. Але водночас заслуговує на увагу, що саме у діалозі формується толерантність. Розуміння толерантності як комунікативного процесу розкриває нові можливості для трансформації ксенофобії у позитивну енергію пізнання культурного розмаїття людської цивілізації.
ЧЕТВЕР

Година спілкування «ЗЛОДІЙ І МАСКА»

Мета: познайомити учнів з поняттями «конформізм» та «лицемірство»; навчити завжди відповідати за власні вчинки та свою поведінку; виховувати почуття гуманності, доброти, справедливості, чесності і гідності.

Цільова аудиторія: учні 3-4-х класів
Хід години спілкування

Оголошення теми години спілкування

Прочитання казки «Злодій і маска» соціальним педагогом

Жив якось мудрий король з своєю прекрасною дочкою. Коли наступила пора принцесі виходити заміж, король оголосив, щоб кандидати в женихи з’явилися в палац для відбору. Було поставлено тільки дві умови: мати хорошу репутацію (вимога короля) і бути красивим (вимога принцеси).

Серед людей, що дізналися про це, був один злодій. Життя, повне злочинів і обману, наклало відбиток на його обличчя. Зморшки брехні і зради спотворили його зовнішність, але колись він був красенем. Природна хитрість не давала йому спокою, і злодій вирішив боротися за руку принцеси. «Я придумаю, як обійти інших», - подумав він. Він таємно відвідав знаменитого виробника масок і замовив маску, яка повертала йому зовнішність безневинної юності.

За допомогою маски злодієві вдалося легко пройти перші тури відбору. Спочатку, повертаючись вечорами додому, він сміявся над тим, як легко йому вдалося обдурити радників короля. «Ну і дурні ж вони!» - думав він, розглядаючи в дзеркалі своє справжнє обличчя.

Проте через декілька тижнів він зрозумів, що справа йде не так просто. Злодій залишився в числі останніх двадцяти претендентів на руку принцеси, і їхні фотографії були надруковані у всіх газетах. Тепер репортери весь час товпилися біля дверей його будинку і ставили питання, на які йому зовсім не хотілося відповідати. Злодій прикидався скромним і говорив, що, напевно, не пройде подальший відбір і що його особисте життя не представляє ніякого інтересу. Він більше не ризикував знімати маску навіть вночі і жив в постійному страху викриття.

Незабаром його сповістили, що він залишився в числі останніх кандидатів. Розуміючи, що у разі викриття його чекає страта, злодій вирішив бігти з країни. Але коли він виходив з будинку, його вітали два солдати, прислані королем. Було надто пізно. У день останнього туру злодій відправився до палацу, чекаючи самого гіршого. Проте, в нього ще була надія, що не він виявиться обранцем принцеси. Проте дівчина вже ухвалила рішення і говорила з іншими кандидатами дуже не довго, просто з ввічливості.

Потім вона узяла його за руку і сказала батьку: «Ось він».

У відчайдушній спробі уникнути викриття злодій відвів короля убік. «Ваша величність, - сказав він. – Це велика честь для мене, але мені необхідний час на підготовку. Чи не можна відкласти заручення на один рік?»

Король з радістю погодився. Звичайно, справжнім наміром злодія було при першій нагоді втекти геть з країни. Проте це виявилося не можливим. Тепер він став другою за популярністю людиною в королівстві. Натовпи роззяв постійно збиралися навколо його будинку в надії хоч мигцем побачити майбутнього короля. Його запрошували виголошувати промови, бути присутніми на церемоніях і (що було гірше всього!) цілувати немовлят. Він ненавидів немовлят! І при цьому йому треба було зберігати видимість чести і гідності, прагнучи відповідати тій брехні, на яку прирікала його маска. Він проклинав себе за те, що купив її. Цілий рік йому довелося терпіти ці муки, і ніхто не здогадувався, що за зовнішністю благородної людини ховалася душа злодія.

Нарешті настав день Королівського Заручення. Упевнений, що його чекає викриття і смерть, злодій відправився в палац з важким серцем. Принцеса вийшла зустріти Свого обранця, і він попросив її залишитися з ним на короткий час наодинці. Дівчина подумала: «Можливо, він мене поцілує!». Але натомість він кинувся до її ніг.

- Ваша Королівська Величність, - заплакав злодій. – Я повинен зробити жахливе зізнання. Чи можете Ви пробачити мене? - І він повідав їй всю історію обману і розповів, що він зовсім не прекрасний принц. А потворний злодій. Після того, як він закінчив, наступило довге мовчання. Нарешті Принцеса заговорила.

- Я пробачу тебе, - сказала вона. – Але тільки за однієї умови. Зніми маску і покажи мені, який ти насправді!

Насилу він примусив себе піднести руки до обличчя. Тремтячи від сорому і страху, він зняв маску і обернувся до принцеси.

- Чудовисько! – закричала вона і дала йому ляпас.

- Так, так, я знаю. - бурмотів він – Я.

- Що це за дурний жарт? – знову закричала принцеса. – Чого ти добиваєшся?

- Що Ви хочете сказати?

- Візьми це, - сказала вона і дала йому дзеркало.

Він поглянув у дзеркало. Потім в подиві кілька разів перевів погляд з дзеркала на маску і знову на дзеркало. Там була одна й та сама особа!

За той рік, що йому довелося прожити як добра і порядна людина, його обличчя змінилося. Та що обличчя, він сам змінився! Доброчинні вчинки змінили не тільки його зовнішність, але і характер, хоча він сам з початку не відчував цього. Але сумнівів не було: він змінився.

На щастя, принцеса скоро відмітила забавну сторону того, що всього відбулося. «Підемо! – сказала вона. - Давай зробимо вигляд, що нічого цього не було». І пара відправилася на зустріч з Королем. Потім, коли вони стали новими правителями країни, люди стали вважати колишнього злодія наймудрішим і найсправедливішим королем зі всіх, що коли б то не було правили їх народом.
Обговорення казки. Визначення ідеї твору

Соціальний педагог. Отже, казка завершена. Про що ж вона?

Очевидно, що основна ідея цієї казки полягає в тому, що порочна людина, пристосовуючись до вимог благородного життя, непомітно для себе стає добродійною особою. Чи виправдана така ідея?

Предмет сумнівів – наше негативне відношення до самого факту пристосування. Зазвичай його називають лицемірством або конформізмом.

Конформізм - зміна індивідом установок, думок, сприйняття, поведінки і так далі відповідно до тих, які панують у даному суспільстві або групі. При цьому панівна позиція не обов’язково повинна бути виражена явно або навіть взагалі існувати в реальності. Властивість особистості, що виражається в схильності до конформізму, називається «конформність».

Лицемірство - поведінка, що прикриває нещирість, зловмисність удаваною щирістю, чеснотою.

У яких випадках ми визнаємо цінність, корисність конформізму, а в яких – засуджуємо його?

Так, наприклад, в щоденному житті ми спостерігаємо прояви конформізму, які сприймаємо зовсім природно: умовчуємо те, що може бути неприємним для наших друзів; погоджуємося з точкою зору, яка здається нам невірною; деколи підкоряємося несправедливим вимогам; виступаємо з «потрібними» мовами. Мабуть, не так просто судити про дійсну цінність пристосування до середовища, про вплив конформізму на особу.

- Чому Злодій став гарним Королем? Обґрунтуйте вашу думку.
Вправа «За» та «Проти»

Учні об’єднуються у дві міні-групи: одна «За», друга – «Проти» і відстоюють вчинок Принцеси, дізнавшись, що її наречений Злодій.

  • Як повела себе Принцеса дізнавшись правду про Злодія? Чому?

  • Чи повірила вона словам гарного хлопця?

  • А якщо чоловік, знявши маску виявився старим і потворним – вона одружилася б з ним?

Підведення підсумків години спілкування
ВИСТУП НА БАТЬКІВСЬКОМУ ВСЕОБУЧІ НА ТЕМУ

«СВІТ ЦІННОСТЕЙ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ»

  • Скажіть, будь-ласка, якою дорогою мені йти?

  • Це значною мірою зале­жить від того, куди ви хочете при­йти, - відповів Кіт.

  • Мені байдуже, куди, - відповіла Аліса.

  • Тоді немає різниці, якою дорогою ти підеш, - сказав Кіт.

«Аліса в країні чудес»

Багато людей в усьому світі незадоволені своїми досягнен­ня. Як правило, це трапляється тому, що вони не знають точно, чого саме вони хочуть досягти. Інакше кажучи, вони не можуть чітко визначити власні цілі. Да­вайте розберемось, що ж таке мета і навіщо її ставити.

По-перше, мета - це уявлен­ня про майбутнє.

По-друге, це таке уявлення, для реалізації якого необхідно щось зробити.

Цінності - це дещо з нашого минулого, що визначає нашу поведінку сьогодні. Це те, що, на наш погляд, є в житті важ­ливим.

Цінності - це наш світогляд. Усі ми пливемо по тому са­мому морю, де є хвилі споді­вань та розчарувань, надій та сумнівів, підводні течії заздро­щів та вітер натхнення. Чому ж тоді одна людина твердою рукою веде свій човен крізь усі бурі до гавані успіху, а човен іншого вітер кидає від невдачі до невдачі? Що це - випадковість? Та ні - це спосіб встано­влення вітрила, це вибір цінно­стей та цілей. В нашому житті вибір цінностей подібний до руля, що задає напрям руху. Як ви думаєте, людина, в якої жит­тєва цінність № 1 - безпека, буде поводитись подібно до людини, у якої перша цінність - пригода? Вона вибере таку ж саму професію? Так само про­веде відпочинок?

Але не всі наші цінності є на­справді нашими. Не всі цінності вироблені нами шляхом власно­го досвіду та власних роздумів. Ваші батьки хвалили та підтримували вас, коли ви робили щось, що відповідало їх життєвим принципам та цінностям. Так само поводились ваші друзі. Так само ми переймали життєві цінності в людей, які були для нас авторитетом. Деякі з цих цінностей є для вас дуже корис­ними, деякі, можливо, ні. Важливо, щоб ми не почувались ра­бом стереотипів, а могли свідомо переглядати свої цінності та цілі.

Існує два варіанти сценарію життя.

Уявімо собі, що одного дня рибка, плаваючи в річці, помітить зірваний вітром листок, що пропливає нею. І рибка, і листок обоє пливуть у воді, але що таки все таки є суттєво різним у їхньому плаванні?

Ось так і ви можете прожити свої молоді роки активно, як «рибка», або ж пасивно, як самотній «листок». Риба сама вибирає, пливти їй проти течії чи за течією. Пливти за течією, звичайно, набагато легше, але, пливучи проти течії річки, риба має багату поживу і, таким чином, власне і живе.

Осінні листки просто пливуть за течією, у них нема вибору, і вони назавжди залишаються там, куди приб’є їх хвиля.

Подумки визначте, згадавши своє життя Хто ви: рибка чи листок?

1-й сценарій - пасивний - пливти за течією: дозволяти вашому минулому визначити ваше майбутнє; ви сьогоднішній - простий статист;

2-й сценарій - активний - створювати ваше майбутнє сьогодні; з минулого взяти те, що б хотіли взяти в подорож до щасливого майбутнього, негатив залишити позаду, дозволити вашо­му уявному щасливому майбутньому впливати на вас сьогодні.

Треба мати на увазі, що, незалежно від обставин, вибір сценарію життя залежить від людини. Людина може сама погіршити своє життя, обравши собі пасивний сценарій.

Ми є або творцями своєї долі, або пливемо за течією.

Зупинимося на основних властивостях цінностей. Їх можна поділити на три категорії:

1) Ті цінності, які для однієї людини є цінними, інша особа може недооцінювати, або зовсім не вважати за цінність. Таким чином, однією із найхарактерніших властивостей цінностей – її суб’єктивність.

2) Пріоритетне значення мають індивідуальні цінності людини над суспільними. Ієрархія індивідуальних цінностей є своєрідною ланкою, яка зв’язує окрему людину і суспільство. Тобто, є духовний світ людини і певна культура суспільства, які взаємопов’язані і взаємодіють за допомогою цінностей окремої людини.

3) Ще одна особливість полягає в тому, що ціннісні орієнтації не можуть бути заданими чи принесеними кимсь ззовні. Вони – результат діяльності конкретної людини. Ціннісні орієнтації – це певна сукупність ієрархічно пов’язаних між собою цінностей, які задають спрямованості людському життю. У філософському словнику ціннісні орієнтації – «важливі елементи внутрішньої структури особистості, які закріплені життєвим досвідом особистості, всією сукупністю його переживань».

Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотивацію індивідуальної поведінки, але й складають світогляд людини. Ціннісні орієнтації молоді формуються в процесі виховання і навчання. Причому навчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певній галузі, скільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяють самореалізації особистості. Через виховання здійснюється трансляція (передача) ціннісних орієнтацій від покоління до покоління як на вербальному так і на невербальному рівнях.

У ході історичного розвитку сформувалося цілий ряд механізмів, з допомогою яких здійснюється передача цінностей через покоління. Серед них чільне місце посідає: сім’я, церква, мистецтво, література, культура. Цінності можуть засвоюватися людиною як свідомо, так і несвідомо (людина не може пояснити чому віддає перевагу одним цінностям над іншими).

До псевдоцінностей належать цінності, які не сприяють самореалізації людини або навіть є перешкодою для самореалізації, проте людина може бути переконаною в оберненому. У певної категорії людей часто виникає ілюзія, про те, що оволодіння найбільш значною цінністю (гроші, золото, влада) відкриється шлях до оволодіння іншими загальнолюдськими цінностями (добро, красота, любов, гармонія). Зокрема більшість переконана в тому, що якщо вони оволодіють великою владою, або великими грошами, то зможуть реалізувати себе на основі істинних цінностей.

За останні роки більшість молодих людей починають переорієнтовуватися на матеріальні цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь в управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури, історії своєї сім’ї , народу.

Ціннісні орієнтації молоді поділяють на такі 3 категорії:

Інтелектуально-освітні цінності. Їх необхідно розглядати в ракурсі розумового, творчого потенціалу, який нажаль значно знизився за останні роки.. Соціологи твердять, що свої інтелектуальні здібності молодь оцінює досить низько. 19% молодих вважають свої здібності у цій галузі високими, 22% називають себе талановитими. В очах молодих продовжує падати цінність розумової праці, освіти і знань.

Культурні цінності сучасної молоді. Суспільство, яке на перший план поставило матеріальне благополуччя та збагачення, формує відповідну культуру і життєві потреби молоді. Електронні засоби масової інформації заповнюють значну частину їх вільного часу і виступають як важливий інструмент формування духовного світу, культурних цінностей та установок для сучасної молоді. Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач, спілкування у соціальних мережах – є першочергове заняття у вільний час. Наприклад, універсальний характер має для багатьох молодих людей акт покупки добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижних і красивих речей стає самоціллю існування, смислом буття. Культ моди, речей, споживання оволодіває свідомістю молоді і набуває універсального характеру. Класична культура починає втрачати цінність і привабливість.

Політичні цінності. Аналіз стану політичних вподобань молоді дає можливість стверджувати, що вони в достатній мірі різнополюсні. Молодь в політичних цінностях є досить прагматичною: політика розглядається молодими людьми як засіб завоювання авторитету та лідерства.

Ще однією найважливішою цінністю є життя. Життя — це стрижньова, базова цінність людини. Вона є загальною умовою або передумовою всіх його станів і дій. Але важливо підкреслити, що пріоритетна не цінність життя, а цінність людини, оскільки саме особа є, особа живе, особа існує, тоді як життя, яке б цінне і значуще саме по собі воно нам не здавалася, є не більше ніж найбезпосередніше місце, осередок виникнення особи, спосіб її буття в світі.
Самотня зірка

Колись давно нічне небо було зовсім темним. На ньому не було зірок, крім однієї маленької зірочки. Вона жила високо в небі і, коли оглядалася навколо, помічала, що зовсім одна. Від цього їй ставало сумно. їй дуже хотілося бачити на небі інші зірки, ло­вити їхні промені й дарувати їм своє світло.

Якось зірочка вирушила на Землю до самотнього, старого, мудрого чоловіка, який мешкав на високій горі. Коли вона його знайшла, то запитала: «Чи можеш ти мені допомогти? Мені так самотньо на небі. Ні з ким поговорити, нікому подарувати своє світло. Іноді я навіть плачу - настільки мені самотньо».

Він знав цей стан: тоді зникає бажання гратися, їжа стає несма­чною і не співаються веселі пісні... Йому сподобалася маленька зірочка. А оскільки він був дуже мудрим, то пообіцяв, що допоможе їй. Спочатку старець пішов у свою хатинку і взяв блискучий чарівний мішечок. Він відкрив його, засунув туди руку і дістав безліч блискучих зірочок.

Один змах руки - і по всьому небу засяяли тисячі яскравих зірочок. «Поглянь, - сказав старий. - Дивовижно! Тепер на небі багато зірочок, це твої брати і сестри. Ти можеш з ними розмовляти, дарувати їм своє світло і ловити їхні промені. Але я хочу, щоб пам’ять про тебе назавжди залишилось тут, на Землі. Я створю на чомусь незвичайному твоє зображення. Він плеснув у долоні - і зображення маленької зірочки раз і назавжди залишилось на Землі. І тут закінчується ця історія.

Ти здогадався, як саме муд­рий чоловік зберіг зображення зірочки? Дістанемо яблуко. Так, у кожному яблуці є місце для ща­сливої маленької зірочки. Погляньмо уважніше, чи справді у цьо­му яблуці є маленька зірочка.

Розрізаємо яблуко горизонта­льно, так, щоб отримати дві рів­них половинки і показати зірочку.

Тепер стань у вигляді зірочки. Тут, у середині, наша зірочка дуже тепла. Там її сила, необхідна, щоб посилати світло якнайдалі, до інших зірок чи до нас, на Землю.

Тепер витягни руку назад і уяви собі, що з твоїх рук ллється світло зірки, яке сягає інших зірочок і дітей на Землі. Відчуй рукою тепло зірки, а іншою - тепле світло, яке дає твоя зірка. А тепер покажи мені, як твоя зірка повільно переміщується небом - пересувайся кімнатою дуже маленькими кроками.

Рефлексія

  • Чому мудрий чоловік допоміг зірочці?

  • Чи можеш ти описати, що відчувала маленька зірочка, коли знайшла на небі багато братів і сестер?

  • З ким ти розмовляєш, коли тобі самотньо?

  • Чи знаєш ти інших людей, яким іноді буває самотньо?

  • Що ти відчуваєш, якщо зробиш для когось щось приємне?


П’ЯТНИЦЯ

Групова консультація «ЗАКОН СУВОРИЙ, АЛЕ ЦЕ - ЗАКОН»

Мета: ознайомити учнів з основними статтями Карного та Адміністративного кодексів України; навчити розрізняти проступки залежно від ступеня тяжкості, а також яку відповідальність вони нестимуть за свої дії та вчинки; ознайомити з можливостями щодо захисту своїх прав.

Епіграф «Обізнаний — значить озброєний» (прислів’я).
Хід консультації:

Вступне слово соціального педагога. Правовому вихованню приділяють багато уваги сьогодні не лише за кордоном, але і в нашій країні. Постає питання: «А навіщо нам знати закони?» (запитання до класу). Незнання закону не звільняє від відповідальності. Погляньте на епіграф нашого сьогоднішнього заняття: «Обізнаний — значить озброєний» (прислів’я). Щоб у суспільстві був порядок, щоб воно розвивалося і процвітало, необхідно щоб всі громадяни дотримувались загальноприйнятих правил. До порушень слід ставитись серйозно, не давати порушникам уникнути покарань. Тож не дайте собі бути захопленими зненацька, не вскочте в халепу через своє незнання.

  • За що ви можете бути покарані?

  • Який ступінь вашої відповідальності?

  • Де знайти відповіді на ці запитання?

На ці питання ми дамо відповідь на сьогоднішньому уроці.

Інформаційне повідомлення про кодекси України

Перший і найголовніший закон нашої держави — це Конституція України, всі інші закони спираються на неї, вони не можуть суперечити їй. Законів видано багато, частина з них об’єднана в кодекси — Митний, Цивільний, Кримінальний тощо. Спробуйте дати означення слова «кодекс» (збірка законів). Як давно з’явилися закони? Так, ще з часів первіснообщинного ладу, тільки були вони неписані. Перший відомий нам кодекс слов’ян це «Руська правда». Щоб попередити правопорушення, в нашій державі теж були прийняті кодекси, назвіть їх (Адміністративний, Карний...). А хто їх приймає? (Верховна Рада.)

Яка структура кодексів? Кодекс про адміністративні порушення дає поняття адміністративного порушення (порушення яке не вимагає карної відповідальності) та видів покарання. Хто може назвати, що це за покарання? (Попередження, штраф, конфіскація, виправні роботи на строк до 2 місяців, адміністративний арешт до 15 діб.). Відповідальність настає з 16 років.

У плані самоосвіти було б цікаво і корисно ознайомитися із більшістю статей, що ви, гадаю, і зробите, а сьогодні розглянемо найбільш актуальні.

Аналогічну будову має і Карний кодекс України. Дається класифікація злочинів, означення вини, роз’яснюється, хто може нести карну відповідальність і з якого віку. До речі, з якого віку настає карна відповідальність? (З 16, а за окремі статті із 14років.)

Дається означення покарання та його призначення, порядок звільнення від відповідальності, а також описані правопорушення, які можуть потягнути карну відповідальність. Окремим розділом написані особливості карної відповідальності неповнолітніх.

Ознайомлення з Адміністративним кодексом України

Ст. 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в суспільних місцях, образливе чіпляння до громадян тягне накладення штрафу 3-7 неоподаткованих мінімумів або виправні роботи, або арешт до 15 діб.

Тому перш ніж лаятися в суспільному місці, зокрема в школі, подумайте про відповідальність, до якої можуть вас або ваших батьків, притягти.

Ст. 174. Стрільба із пневматичної зброї в населених пунктах

Інколи можна побачити дорослих жителів нашого села, а то і школярів із пневматичною гвинтівкою на вулиці, коли вони стріляють по пляшкам, горобцям, голубам. Крім жорстокості та шкоди природі це звертає нас до ст. 174 «Стрільба із пневматичної зброї в населених пунктах», згідно з якою ви можете бути покарані штрафом 5-10 неоподаткованих мінімумів з конфіскацією зброї.
Картки із завданнями

Соціальний педагог об’єднує учасників у три міні-групи, кожній з яких дає приклади проступків підлітків. Необхідно визначити, яку відповідальність будуть нести порушники. На виконання відводиться 8-10 хв.

Ситуація 1. Хлопцям було дуже весело, вони почували себе господарями вулиці, ображали всіх, хто проходив повз них, голосно вигукували лайливі слова.

Ситуація 2. Двоє дівчат постійно прискіпувалися до менших, інколи били, коли ті не хотіти виконувати їхні накази. Одного разу поставили синця під око і розбили носа.

Ситуація 3. Хлопцям на канікулах було нічим зайнятися, батьки були на роботі. Вони вирішили покормити кота горобцями. Для цього взяли батькову пневматичну гвинтівку і у межах села почали стріляти по птахам.
1   2   3   4

Схожі:

Закономірності, принципи та прийоми організації процесу взаємодії педагога з учнями
Мета та завдання навчальної дисципліни – формування у студентів знань, умінь організації процесів навчання й виховання як педагогічної...
Уроку; тема уроку не записується на дошці; мета уроку не узгоджується...
«загравання» з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон; вживання пестливих слів
Проект «Родина моя єдина» Мета : розглянути з учнями поняття «сім'я»
Мета: розглянути з учнями поняття «сім'я», «шлюб», «сімейні стосунки»; познайомити із
Урок рольової гри. Обладнання : портрет письменника, виставка його...
Методи, прийоми й форми роботи: розповідь учителя, виразне читання (вчителем і учнями), рольова гра, аналіз поезій, укладання таблиці...
ПЛАН І. Вступ >ІІ. Дидактичні ігри важливий засіб успішного засвоєння...
Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями математичних знань, умінь і навичок
Професійна орієнтація один з основних напрямів виховної роботи з учнями випускних класів

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 кл
Використовувати різні інформаційні джерела для набуття учнями предметних компетентностей
Завдання самостійної роботи №5
Заходи по запобіганню побутового травматизму з учнями, співробітниками навчально-виховних закладів
Лекція. Методичне забезпечення: 
Мета: засвоєння учнями поняття запитів SQL і QBE, та використання оператора SELECT
В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
ННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ЩОДО НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка