І. М. ГЕРАСИМЕНКО, вчитель іноземної мови Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 Смілянської міської ради Черкаської області ДІАЛОГ ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ


Скачати 62.32 Kb.
Назва І. М. ГЕРАСИМЕНКО, вчитель іноземної мови Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 Смілянської міської ради Черкаської області ДІАЛОГ ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
Дата 15.12.2013
Розмір 62.32 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
І. М. ГЕРАСИМЕНКО, вчитель іноземної мови

Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7

Смілянської міської ради Черкаської області

ДІАЛОГ ЯК МЕТОД ФОРМУВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

СОЦІОКУЛЬТУРНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
Стаття присвячена одному з важливих методів навчання іноземній мові – діалогу. Зокрема, в роботі наводиться алгоритм діяльності вчителя по організації діалогічних умінь у молодших школярів на уроках англійської мови.

Сучасні зміни суспільних і соціокультурних умов вимагають переорієнтації системи шкільної освіти на формування в учнів життєвих компетенцій, які дозволять їм орієнтуватися в сучасному суспільстві, інформаційному просторі, на ринку праці, навчатися, виконувати соціально важливі завдання, реагувати на потреби часу.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій. Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях [1, c. 7].

Серед методів, спрямованих на розвиток в молодших школярів англомовної комунікативної компетентності, діалог використовується майже з перших кроків вивчення іноземних мов. Сутність навчання діалогічним умінням на початковому етапі полягає в тому, що в процесі такого навчання в учнів розвивається вміння використовувати діалогічну мова як засіб спілкування [2]. Основою і провідною метою у викладанні іноземних мов у загальноосвітній школі є комунікативна мета, яка і визначає весь навчальний процес. Однією з основних форм мовного спілкування є діалогічні вміння. Адже саме окремі мовні зразки, цілі мовленнєві структури використовуються потім в реальному спілкуванні.

Розглянемо алгоритм роботи вчителя з формування діалогічних умінь учнів молодшого шкільного віку, запропонований Філатовим В.М. [3; 4].

На першому етапі діти опановують діалогічними єдностями (ДЄ).

Діалогічне єдність представляє собою репліку-стимул та репліку-реакцію. Учитель дає різноманітні репліки-стимули і репліки-реакції в залежності від мовних засобів, якими володіють діти. З перших днів навчання іноземної мови у початковій школі, на кожному уроці вводиться лише одна діалогічна єдність. При цьому учитель наводить найбільш близький за значенням еквівалент українською мовою, як правило, вимовляє репліку-стимул (ініціацію) цілком або по частинах. Учні повторюють її хором разом з учителем і (або) слідом за ним.

Потім вчитель вимовляє репліку-реакцію (цілком або по частинах), учні повторюють її таким же чином, як і першу фразу. Після цього вчитель вимовляє ДЄ цілком, підкреслюючи інтонаційний малюнок ініціаціативної і реагуючої реплік. Учні повторюють репліки хором разом з учителем або слідом за ним. Таким чином, учні опановують мовленнєву та інтонаційну складові ДЄ на імітаційній основі. Вчитель тут же може запропонувати учням відтворити ситуацію знайомства, але не просто правильно вимовити обидві репліки, що, звичайно, важливо, а саме привітати один одного, висловити один одному доброзичливе, шанобливе ставлення, тобто задіяти дві взаємозалежні складові комунікаційних вмінь і навичок. Подібне відтворення ситуації вітання, а на наступних заняттях і ситуації прощання, знайомства і т.п. здійснюється, як правило, за бажанням самих учнів. Головне на даному етапі продемонструвати вдалі зразки комунікативної взаємодії дітей і показати, що подібна активність на уроках іноземної мови є звичайною справою і вітається.

Можна поєднувати ДЄ пов’язаних один з одним. Наприклад, одна пара учнів заздалегідь об’єднує і відтворює ситуації вітання, запрошення, вираження радості, прощання. Інша пара вважає за краще сконструювати і інсценувати привітання, запит-повідомлення, прояв радості, подяку, прощання. Правда, з подібним орієнтуванням успішно справляються не всі діти, а тому протягом 5-20 уроків з ДЄ проводяться спеціальні маніпуляції. Наприклад, вчитель називає репліку-ініціацію (репліку-реакцію) іноземною мовою, а діти українською або, навпаки, вчитель українською, а діти – іноземною мовою.

Протягом наступних 20 уроків учитель вводить решту 20 ДЄ по одному за урок. Причому кожна нова ДЄ вводиться або відразу після фонетичної зарядки або на розсуд вчителя в будь-який інший, найбільш підходящий момент, але за обов’язковим співвідношенням, з одного боку, з уже засвоєним ДЄ того ж виду, а з іншого – з еквівалентами українською мовою.

Подальша робота над ДЄ здійснюється вже з опорою не тільки на слухову (голос вчителя), зорову (картинки), поведінкову (інсценування) наочність, а й на друкований текст, оскільки до цього часу учні вже опановують техніку читання іноземною мовою. У зв’язку з цим відбір ДЄ для повторення в рамках фонетичної зарядки може варіюватися. Одним з варіантів може стати масоване повторення всіх 40 ДЄ протягом 5 уроків – по 2 ДЄ чотирьох видів. Головне, щоб періодично повторювався весь набір ДЄ поточного навчального року [4].

Наступним етапом з формування діалогічних умінь у молодших школярів є оволодіння міні-діалогом.

Міні-діалог можна представити у вигляді сукупності двох і більше діалогічних одиниць. Навчання міні-діалогу починається з навчання, реагування на репліку співрозмовника. Спочатку вчитель дає стимулюючі репліки, урізноманітнюючи їх в залежності від мінідіалогічних одиниць, а учні, опановують умінням реагувати на них. Різноманітність реакцій залежить від мовних засобів, якими вона володіє, від індивідуальних особливостей учнів.

Наступний етап з формування діалогічних умінь є навчання діалогу.

При навчанні діалогу виділяються ті шляхи, що й при навчанні монологу. Очевидно, що навчання діалогу шляхом «зверху - вниз» є найбільш оптимальним для навчання стандартним або типовим діалогам. Опорами для складання власних діалогів в даному випадку можуть служити: самі тексти діалогів-моделей, зміст мовленнєвої установки вчителя і складання видозмінених діалогів, опис ролей, які отримують окремо кожен з учасників діалогу, картинки або відеосюжети, що програються без звуку.

Навчання діалогу шляхом «знизу-догори» передбачає, що в учнів з якої-небудь причини немає вихідного діалогу зразка. Тут може бути кілька варіантів:

1. Учні не вміють читати і не можуть скористатися наведеним зразком.

2. Рівень мовного розвитку досить високий, тому єдиний зразок вже не потрібен.

3. Передбачуваний діалог відноситься до різновидів вільного діалогу, і зразок буде тільки сковувати ініціативу і творчість учнів.

Слід зазначити, що мова йде не просто про використання діалогу, а про навчання діалогічної форми спілкування, про вдосконалення діалогічних навичок і вмінь.

Визначимо деякі з базових мовленнєвих діалогічних умінь:

  • уміння ставити запитання різних типів;

  • логічно, послідовно й зрозуміло відповідати на поставлені запитання;

  • використовувати різні репліки реагування в процесі спілкування, виявляючи зацікавленість, увагу та активну участь у розмові;

  • вживати різні ввідні структури і клішовані вирази;

  • користуватися різними способами реалізації мовних функцій таких як вияв згоди чи незгоди, сумніви, задоволення, незадоволення прохання, ввічливої ​​відмови і т.д.

Як показує практика, найбільш важким в зв’язку з цим представляє навчання техніці використання питань. І справа не тільки в тому, що учні не можуть запам’ятати особливості порядку слів або адекватного вживання допоміжних дієслів, хоча ці проблеми можна вважати актуальними аж до просунутого етапу навчання у ВНЗ. У чисто мовному відношенні, крім названих проблем, часто виникають труднощі з використанням непрямих питань.

Що ж можна запропонувати вчителю, щоб проблема грамотного використання питань перестала бути невирішеною [3].

1. Зробити питання змістовними, відкритими, проблемними, творчими. Уникати формальних, безглуздих питань.

2. Навчати не стільки відповідей на питання, скільки нових способів мислення, а разом з ним і діяльності. Не відривати навчальні завдання від реальних життєвих ситуацій і проблем, конкретних соціальних умов, ролей і потреб.

3. Вчити учнів мислити самостійно, сперечатися і задавати запитання вчителеві.

4. Використовувати творчі ігри й завдання, які передбачають формування різних типів питань.

5. Починати вивчення нової теми з завдання обговорити в парах і групах, сформулювати і записати ті питання, на які хотілося б отримати відповіді під час обслуговування.

Виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що формування в учнів початкової школи діалогічних умінь і навичок сприятиме розвитку в них соціокультурних компетентностей.

Список літератури

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від 20.10.2005 року "Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання") // Початкова школа. – 2006. – № 2.

  2. Соловова Є.М. Методика навчання іноземної мови. – М.: Просвещение. – 2003. – 320 с.

  3. Філатов В.М. Теорія і практика раннього навчання іноземних мов. – Ростов-на-Дону: Оніон. – 1996. – 323 с.

  4. Філатов В.М. Методика навчання іноземних мов у початковій основній школі. – Ростов-на-Дону: Оніон . – 2004. – 230 с.

Схожі:

10-й (11-й) клас ЕТИКА ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Г. Р. Уперенко, методист методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області; С....
Управл і ння освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Методичний...
Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради Черкаської області, Волошина Марія Сергіївна, учитель фізики,...
"Електричний струм в різних середовищах" 9-й клас Учитель фізики...
Метод проектів дозволяє вирішувати завдання формування і розвитку усіх перерахованих вище інтелектуальних умінь. Усім цим умінням...
Формування навичок діалогічного мовлення у молодших школярів
Борисенко Валентина Григорівна, учитель початкових класів Бобровицької ЗОШ І- ІІІ ступенів №1 Чернігівської області
Смілянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5 Смілянської міської...
До навчально-методичного посібника увійшли завдання для самостійної роботи на уроках біології та екології у 7 – 11 класах, які забезпечують...
Вчитель математики Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів...
Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області
СТАТУТ Учнівського самоврядування Черкаської загальноосвітньої школи...
Ити демократію в суспільстві, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попереднім, нинішнім та майбутнім поколінням...
Овсієнко Наталія Іванівна, вчитель хімії, Черкаської загальноосвітньої...
Контрольна робота з теми: «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами»
Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів...
Анотація: Стаття присвячена хімічним речовинам довкілля і їх впливу на організм людини. Її можна використати як додатковий матеріал...
«Формування інтелектуальних вмінь та навичок учнів на уроках біології»
Криворучко Мар’яна Володимирівна, вчитель біології, заступник директора з навчально-виховної роботи Смілянського навчально-виховного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка