«Попередження та вирішення конфліктів в освітніх організаціях» Мета


Скачати 245.12 Kb.
Назва «Попередження та вирішення конфліктів в освітніх організаціях» Мета
Дата 14.12.2013
Розмір 245.12 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
Комунікативний тренінг для керівників

навчальних закладів

«Попередження та вирішення конфліктів в освітніх організаціях»
Мета: актуалізація знань про прийоми та методи вирішення конфлікту, відпрацьовування практичних навичок та умінь розв’язання конфліктних ситуацій…
План проведення

  1. Вступне слово тренерів. Мотивування групи на роботу.

  2. Знайомство. Вправа «Візьміть серветки»

  3. Правила роботи в тренінговій групі.

  4. Очікування. Вправа «Завдання».

  5. Мозковий штурм «Конфліктогени».

  6. Робота в малих групах: вправа «Агресивна атака»

  7. Розвантажувальна вправа «Збери рукостискання».

  8. Робота в малих групах: вправа «Конфлікт на стільці»

  9. Розвантажувальна вправа «Ті, хто…»

  10. Міні-лекція «Картографія конфлікту», складання карти конфлікту.

  11. Індивідуальна робота. Вправа «Гармонія».

  12. Завершення тренінгу. Вправа «Завдання виконано».


Хід заняття

  1. Вступне слово тренерів. Мотивування групи на роботу.

  2. Знайомство. Вправа «Візьміть серветки»

Мета: дати можливість познайомитись учасникам групи, які не знають один одного, одержати загальну інформацію, створити атмосферу довіри та розкутості.

Обладнання: велика упаковка серветок.

Час – 5хв.

Опис.  Учасники тренінгу сидять в загальному колі. Тренер передає по колу пачку паперових серветок зі словами: «На випадок, якщо потрібно, візьміть, будь ласка, собі небагато серветок».

Після того, як всі учасники взяли серветки, тренер просить кожного представитися і повідомити про себе стільки фактів, скільки серветок він узяв.

Обговорення.  Не потрібно.

Варіант. Можна попросити учасників поділитися не фактами про себе, а інформацією, так чи інакше пов'язаною з темою тренінгу. Наприклад, в тренінгу по ефективній роботі в команді – про чинники, що впливають на командну роботу і т.д.

  1. Правила роботи в тренінговій групі.

Мета: сформувати єдиний робочий простір та згуртувати групу.

Форма роботи: групова

Обладнання: плакат із написаними правилами.

Час виконання: 5-7 хв.

Інструкція:

Для того, щоб наша робота була комфортною та приємною для кожного учасника, ми приймемо правила роботи у групі.


  1. Активність

Якщо виникають питання ми їх задаємо та стараємось бути активними та уважними, бо від цього залежить те, що ми винесемо із заняття.

  1. Відкритість

Ділитись своїми відчуттями як хорошими так і поганими, щодо того що відбувається у групі. Кожен з учасників відкривається настільки, наскільки кін хоче та почуває при цьому себе комфортно.

  1. Конфіденційність

Коли Ви розповідаєте про свою участь у занятті, Ви не повідомляєте нічого, що стосується особистої інформації, яку повідомили інші учасники заняття.

  1. Безоціночне ставлення до особистості

Ми можемо бути незгодними із думкою людини, але ми не маємо пра­ва зневажати її у цілому.

  1. Я-висловлювання

Починаємо всі фрази «Я так думаю...», «На мій погляд, це не правильно, тому що... », «Мені здається, що ...». Відповідаємо за себе та висловлюємо свій погляд на події.

  1. Тут і тепер

Бути уважними до себе, своїх почуттів та особистості іншої людини.

7. Добровільна участь у вправах.

8. Один висловлюється, інші слухають.
Тренер: У кого є якісь доповнення, заперечення. Чи всі погоджуються із запро­понованими правилами?

Доповнення до правил фіксуються на плакаті. Плакат з правилами розміщується в такому місці аудиторії, де б їх було всім видно.


  1. Очікування.

Вправа “Завдання”

Мета: Визначити очікування учасників семінару, налаштувати їх на активну роботу, спонукати їх усвідомити мотивацію участі в роботі семінару.

Обладннання:Аркуш паперу А1, стікери для учасників.

Хід вправи. На великому аркуші паперу написати “ЗАВДАННЯ”, кожному учаснику дати аркушик клейкого паперу, запропонувати стисло сформулювати свої завдання на заняття і прикріпити на листку під словом “Завдання”.

Можна запропонувати учасникам за бажанням озвучити завдання, які вони визначили для себе. Це допоможе тренеру зорієнтуватися в запитах аудиторії.
5. Мозковий штурм «Конфліктогени».

Мета: уточнити поняття «конфліктогени», під час мозкового штурму зібрати найбільш поширені дії чи слова, що приводять до виникнення конфліктів; обговорити, як можна нейтралізувати прояви егоїзму, агресії, прагнення до переваги.

Обладнання: папір А1 для запису пропонованих варіантів, маркери, «шпаргалка для тренера».

Тренер знайомить групу з поняттям «конфліктоген»

«Конфліктоген _слова, дії чи бездіяльність, що можуть призвести до конфлікту»

Завдання групі: назвіть конфліктогени, з якими ми найчастіше зустрічаємося в повсякденному житті.

Під час «мозкового штурму тренер може підказувати варіанти конфліктогенів, які перелічені в «шпаргалці для тренера», щоб список був достатньо повним.

Після того, як були записані всі запропоновані варіанти, за допомогою групи співвідносимо частину конфліктогенів з основними типами.

Типи конфліктогенів:

  • прагнення до переваги;

  • прояви агресивності;

  • прояви егоїзму.

Тренер: Підступну суть конфліктогенів можна пояснити тим, що ми набагато більш чутливі до слів інших, ніж до того, що говоримо самі. Є навіть такий афоризм: "Жінки не надають ніякого значення своїм словам, але надають величезне значення тому, що чують самі". Насправді цим грішимо всі ми, а не тільки представниці прекрасної статі.

Ця особлива чутливість щодо слів, з якими до нас звертаються, походить від бажання захистити себе, свою гідність від можливого посягання. Але ми не такі пильні, коли справа стосується гідності інших, і тому не так ретельно стежимо за своїми словами і діями.

Велика небезпека виникає з ігнорування дуже важливої закономірності - ескалації конфліктогенів. Полягає вона в наступному:
«На конфліктоген на нашу адресу ми прагнемо відповісти схожим або більш сильним конфліктогеном, часто максимально сильним серед всіх можливих».
Тренер: Що, на вашу думку, можна зробити для попередження розвитку конфлікту при зустрічі з конфліктогеном?
Правила безконфліктного спілкування:

  • не вживайте конфліктогенів;

  • не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген;

  • проявляйте емпатію до співрозмовника;

  • робіть якомога більше доброзичливих посилань.


«Шпаргалка для тренера»

Подолання конфліктогенів спілкування як засіб профілактики конфліктів

Конфліктогенами називають слова, дії (або бездіяльність), акти поведінки або поведінку загалом, що можуть призвести до конфлікту. Виділяються наступні різновиди типових конфліктогенів або, як їх ще називають, «саботажників» спілку­вання:

  • погрози й накази;

  • негативна й необгрунтована критика, зауваження та не­гативні оцінки;

  • насмішки, знущання;

  • поблажливе ставлення та поблажливий тон;

  • образливі прізвиська, що принижують гідність;

  • хвастощі;

  • безапеляційність і категоричність у думках і висловлюваннях;

  • перебивання іншого, підвищення голосу та інші спроби самостверджуватися за рахунок приниження чи знецінення іншого;

  • нав'язування порад;

  • приховування важливої інформації;

  • нав'язування конкурентних стосунків;

  • допити, що заганяють у глухий кут і викликають почуття провини;

  • відмова від розмови чи обговорення важливої теми;

  • різка, нічим не вмотивована зміна теми;

  • заспокоєння запереченням;

  • порушення етики, в тому числі й ненавмисні (наприклад, скористатися чужою думкою без посилання на автора);

  • жарти;

  • брехня або ж спроба обману з метою досягнення чого-небудь нечесним шляхом;

  • перекладання відповідальності на іншу людину;

  • прохання позичити гроші;

  • будь-які вияви агресивності та дратівливості;

  • егоїзм;

  • маніпулювання (з метою отримання бажаного для себе та з використанням іншої людини).

Кожний конфліктоген можна віднести до однієї з трьох психологічних першопричин конфлікту:

  1. Прагнення до переваги.

  2. Вияв агресивності.

  3. Прояв егоїзму.

Закономірність ескалації конфліктогенів тісно пов'язана з образами, витисненими психотравмами дитин­ства, стереотипами поведінки батьків, прагненням компенсації психологічних програшів, бажанням зняти роздратування, захис­тити себе, відповівши образою на образу. При цьому відповідь буває не слабшою, а сильнішою, «із запасом». Таким чином, сила конфліктогенів стрімко зростає.

Важливим у формуванні вмінь і навичок протидії конфліктогенам і відсутності схильностей до їх продукування та ескалації є розвиток психологічної атракції й позитивного іміджу, що сприяють продуктивному та безконфліктному спілкуванню.

Під психологічною атракцією розуміється створення пси­хологічної привабливості однієї людини для іншої як ділового партнера.

У формуванні атракції як психологічної передумови безконфліктної поведінки й установлення партнерства в спілкуванні, суттєвими є такі чинники:

  • настановлення на діалогічне спілкування;

  • повага до іншої людини та її проявів (кожна людина є нашим потенційним партнером);

  • застосування вербальних і невербальних підтверджень тому, що протилежна сторона — особистість, яка заслуговує на увагу;

  • звернення до людини на ім'я чи на ім'я та по батькові;

  • створення й акцентування позитивних емоцій і ситуацій;

  • усвідомлення й задоволення потреби самоствердження;

  • тяжіння до людини, яка викликає позитивні емоції та визнає в іншій людині особистість;

  • установка на позитивне спілкування з метою вирішення питань і проблем;

  • використання невербальних (відкритість погляду, постави, доброзичливість жестів тощо) і вербальних прийомів типу «чарівних слів».

Правила безконфліктного спілкування

Правило 1. Не вживайте конфліктогени.

Правило 2. Не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген.

Не забувайте, що якщо не зупинитеся зараз, то пізніше зробити це буде практично неможливо - так стрімко наростає сила конфліктогенів!

Правило 3. Проявляйте эмпатію до співрозмовника.

Правило 4. Робіть якомога більше доброзичливих посилань.

Існує поняття, протилежне поняттю конфліктогена. Це доброзичливі посилання на адресу співрозмовника. Сюди відноситься все, що піднімає настрій людині: похвала, комплімент, дружня усмішка, увага, інтерес до особистості, співчуття, поважне ставлення і т.д.

Кожний з нас потребує позитивних емоцій, тому людина, що дарує доброзичливі посилання, стає бажаним співрозмовником.
6. Робота в малих групах: вправа «Агресивна атака»

Мета: навчитися використовувати різні прийоми для зниження напруги у відповідь на агресивне посилання.

Обладнання: 4 бланки для кожної групи з агресивними виразами ( кілька речень), листи паперу А3 для кожної групи, маркери, презентаційні слайди, «Шпаргалка для тренера»

Групу учасників слід об’єднати в 4 малі групи за будь-яким принципом.

1 етап:  Спочатку учасникам тренінгу дається короткий опис семи прийомів відповіді на агресію:

-   «Ой» (фіксація збентеження): “Я просто розгубився від такого натиску”

-   «Пил в очі»: «У таких випадках звичайно говорять про існування залежності між суб'єктивними чинниками сприйняття і параметрами діяльності індивіда»

- Я-висловлюванняколи  на мене кричать ( далі - інтерпретація дій агресорая звичайно  не в змозі нормально працювати;  давайте  перейдемо в інше приміщення і розберемо Вашу претензію.)

- Ви-посил (персоналізація відповідальності): « Ви хочете сказати, що упевнені у тому, що …»

-Вам важливо (фіксація причини звернення): «Вам важливо… (далі слід максимально точно відтворити висловлювання опонента)»

- «Гадости на радости» (Мені приємно …): завжди можна знайти привід сказати  щире  «дякую» аргесору, наприклад, “Мені приємно, що Ви стежите за моїми успіхами”.

- «Ширма» (фіксація параметрів іміджу): “Ми готові задовольнити бажання будь-якого клієнта”

Тренери може використати приклад однієї фрази з відповідями для наочного демонстрування використання перелічених прийомів:

« Ми оцінили вашу роботу і нам здалося, що Ви не знаєте елементарних основ своєї професії»

«Ой»

«Оце я вляпався»

«Пил в очі»

«Знання основ професії отримують в навчальних закладах. Якщо говорити про рівень моєї компетентності, то слід звернутися до політики держави у сфері вищої освіти та спробувати проаналізувати, чому навчальні плани вищих навчальних закладів не враховують запитів роботодавців, тобто Ваші»

Я-вислів

«Коли мене звинувачують у непрофесійності, то я розгублююсь. Давайте ми оберемо час і місце, щоб конкретно розібратися, на основі чого зроблені такі висновки».

Ви-посил

Ви це стверджуєте з повною відповідальністю?

«Вам важливо»

Вам важливо, щоб у Вашій команді працювали справжні спеціалісти.

«Гадости на радости»

«Для мене важливо, що я встиг опинитися в центрі Вашої уваги та зможу почути компетентну думку», «Я почув вашу думку про себе»

«Ширма»

«Я ніколи не мав нарікань на якість виконання роботи»

«Я працюю відповідно до інструкцій та готовий виправити помилки, на які Ви мені вкажете»

Важливо відзначити, що мета застосування цих прийомів – не допустити нарощування агресії. Тому ніякої агресії, сарказму і знущання у відповідь. (слайд)

2 етап. Кожна мала група одержує бланк з написаними на ньому фразами агресивного контакту.

Завдання учасників в групах – вписати в бланк варіанти відповідей, використовуючи один із запропонованих прийомів.

Під час роботи груп на екрані має бути слайд з прийомами відповідей на агресію або слід виписати необхідне на плакат та розмістити в зручному місці.

На цю роботу дається не більш 7 хвилин, мотивуючи це тим, що в розмові звичайно немає часу довго думати над відповіддю. А у вправі буде можливість обмінятися вдалими варіантами відповідей в колективному обговоренні.

Коментар: коли групи презентують свої варіанти відповідей, бажано фіксувати увагу на тому, який саме прийом було використано.

Обговорення:

  • Чим корисне виконання вправи?

  • Що було складним? Що було легко робити?

  • Чи дізнались Ви щось нове? …

Коментар: в ході вправи можуть з'явитися вдалі відповіді, які не вписуються в список запропонованих прийомів. Це дозволить вписати в список додаткові прийоми, «авторами» яких стануть учасники тренінгу. Одним з таких прийомів є прийом «Я ще і …», схожий з принципом доведення до абсурду…

3. Бланки для роботи в малих групах

Група 1

І на яку кар'єру Ви розраховуєте з такою зовнішністю?




Вам не здається, що Ви дуже молоді, щоб претендувати на роботу у нас?




Виникає відчуття, що через властиву Вам недбалість, Ви можете не виконати вчасно проект.




Ви розумієте, що у зв'язку з відсутністю у Вас досвіду, Ви можете претендувати тільки на мінімальну зарплату?




Мені здається, у Вас немає перспектив в нашій організації




Група 2

Чому Вам постійно дзвонять в робочий час якісь сторонні люди? Створюється відчуття Вашої неорганізованості.




Ви абсолютно не умієте поводитися в спілкуванні з керівництвом.




Вам не здається, що Ви дуже часто критикуєте інших?




У мене немає часу Вас слухати




Навіщо Ви сюди прийшли. Невже ви думаєте, що можете зацікавити нас?




Група 3

Нажаль, схоже ми з Вами не зможемо плідно співпрацювати.




Чому Ви постійно подаєте в своїх звітах викривлену інформацію?




Мені, як керівнику, здається, що Ваш прихід у колектив погано позначився на взаємостосунках наших співробітників.




Чи не спадало Вам на думку, що треба бути розбірливішим в особистих контактах?




Здається, Ви останнім часом мене «підсиджуєте»? Прагнете зайняти моє місце?




Група 4

Знаєте, Ваші сімейні проблеми все більше негативно відображаються на Вашій професійній успішності.




Чому Ви вирішили, що можете мені сподобатися як співробітник, і я Вас візьму на роботу ?




Були наміри залучити Вас до управлінської роботи, але є великі сумніви, що Ви з цим впораєтесь.




Ох і зануда ж Ви, і це не тільки моя думка, але і думка всього колективу.




На мою думку, Ваш творчий потенціал наближається до нуля.





7. Розвантажувальна вправа.
Варіант І: Вправа «Збери рукостискання». Час виконання – 5-7 хв.
Мета: створити атмосферу невимушеності, дати перепочинок, можливість розім’ятися після тривалого сидіння, відчути атмосферу змагань.

Завдання: група в хаотичному русі. Кожен учасник повинен «зібрати» якомога більше рукостискань.

Обговорення:

  • Як Ви себе почували під час гри?

  • Що відбувалося під час гри? (бурхливі емоції, хаос, істерія…)

Як підсумок: коли ми працюємо в умовах змагання. ми можемо не помічати нічого на своєму шляху, тільки б досягти мети!

Варіант ІІ: Вправа «Повітряні кульки»

Мета: продемонструвати важливість підтримки в стосунках між людьми.

Обладнання: повітряні кульки по числу учасників групи, нитки.

Опис: кожному учаснику пропонується взяти кульку, надути її, щось написати на ній чи зробити якийсь малюнок, щоб легко впізнати де чия. Учасникам пропонують:

  • встати зі стільців та підкидати свою кульку, тримаючи її в полі зору;

  • зробити крок вперед та продовжувати тримати в повітрі свою кульку;

  • зробити ще один крок вперед, підтримуючи свою кульку;

  • підкидайте будь-яку кульку, що потрапить в поле зору. Не дозволяйте, щоб кульки падали на підлогу.

Обговорення: 1) Що ви почували:

  • коли контролювали свою кульку?

  • коли підкидали чужу кульку?

  • коли ваша кулька впала на підлогу?

  • коли ваша кулька далеко залетіла?

2) Навіщо ми робили вправу?

Як висновок: Коли турбуєшся про інших, слід пам’ятати про себе! Навколо нас багато людей, яких ми можемо підтримати!
8. Робота в малих групах: вправа «Конфлікт на стільці»

Мета: актуалізувати прийоми, методи, стратегії вирішення конфліктів, якими користуються учасники групи.

Обладнання: аркуш паперу А4, аркуші паперу А3 для кожної групи, маркери, («страховка для тренера»: опис конфліктних ситуацій по кількості груп)

Учасників треба об’єднати у 4-5 малих груп за будь-яким принципом, бажано, щоб склад груп після попередньої вправи змінився.

Вправа проводиться в 2 етапи.

Етап 1

Завдання для кожної групи: описати конфлікт, який мав місце чи є невирішеним і на даний момент. Час роботи – 3 хв.

Етап 2

Завдання: групи по колу обмінюються ситуаціями та через 5-7 хвилин мають запропонувати свій варіант вирішення конфлікту.

Після завершення роботи груп один із учасників представляє результат роботи групи.

Обговорення: учасникам пропонують внести доповнення чи представити власний варіант рішення проблеми, якщо вони мають бажання. Всі разом обговорюють та записують на великому аркуші, які стратегії, тактики, прийоми були запропоновані для вирішення конфліктів учасниками.

«Страховка для тренера»

(якщо у груп виникли проблеми у пошуку конфліктних ситуацій,тренер може запропонувати підготовлені заздалегідь)

Ситуація 1

У дівчинки зіпсувалися взаємини з класним керівником. Дівчинка не відповідає на її уроках, на спроби з’ясувати ситуацію відповідає грубощами або вперто мовчить. Прохання і вимоги не виконує, порушує дисципліну, причому робить це демонстративно, підкреслюючи свою неповагу до вчительки. Що робити?

Ситуація 2

У відповідь на зауваження вчителя «Як ти розмовляєш з учителем?» - учень говорить6 «Людина, яка неправильно вимовляє слова «піджак» та «коридор» взагалі не має права бути учителем!»

Ситуація 3

Педагогічний працівник некоректно звернувся до свого вихованця. Дитина вдома поскаржилася батькам, і вони звернулись до директора закладу для прояснення ситуації.

Ситуація 4

У трудовий колектив надійшла путівка, за якою може оздоровитися одна людина. Охочих поїхати відпочити у престижний санаторій на березі Чорного моря виявилося троє. На основі цього виникла суперечка. Інформація про конфлікт дійшла до керівника закладу.

Ситуація 5

Із декретної відпустки повернулась на своє робоче місце вчителька кафедри української мови. До цього часу всі працівники кафедри мали повне навантаження. Завдання керівника закладу та заступника директора з навчальної роботи: забезпечити працівника, який повернувся з декретної відпустки, повним навантаженням.

9. Розвантажувальна вправа “Ті, хто…»

Завдання для учасників:
- Підняли руки в гору ті, хто має добрий настрій;

- Встали ті, хто любить життя;

- Погойдали головою ті, хто відпочивав на морі;

- Помахали рукою ті, хто вважає себе щасливою людиною;

- Посміхнулися ті, хто має мрію;

- Плескають в долоні ті, хто бажає собі та іншим здоров’я
9. Міні-лекція «Картографія конфлікту»

Картографія конфлікту
Які асоціації у вас викликає поняття «картографія конфлікту»?

Однією з ефективних тактик вирішення конфліктів є складання картографії конфлікту (техніка візуалізації), запропонована австралійськими психологами.

Цю тактику корисно використовувати при вирішенні внутрішньо особистісних, міжособистісних, між групових конфліктів. Для складання картографії конфлікту головним є - бажання учасників конфлікту вирішити (чи принаймі зробити спробу) конфліктну ситуацію.
Складання карти конфлікту доречне:

  • при підготовці до ділових переговорів;

  • на нарадах по плануванню;

  • під час переговорів,що зайшли в глухий кут;

  • в сімейних відносинах;

  • при розподілі майна;

  • при складних взаєминах в групі, наявності в ній «важкої»людини;

  • для попередження конфлікту;

  • перед початком нової справи.

Основна мета картографії конфлікту – усвідомлення не тільки своїх потреб у вирішенні конфлікту, та побоювань, якщо ці потреби не будуть задоволені, а і усвідомлення того, що і інша сторона конфлікту також має свої потреби та побоювання.
Алгоритм роботи з картою конфлікту:

  1. Висловіть проблему однією загальною фразою, яка відображає суть проблеми.

  2. Визначте основних учасників конфлікту (окремі люди, команди, групи, організації).

  3. Визначте, які вони мають потреби та побоювання,що пов’язані з даною проблемою.

Потреби – в широкому розумінні бажання, цінності, інтереси, все те, що важливо для людини.

Побоювання:

  • провал та приниження;

  • фінансовий крах;

  • втрата контролю;

  • самотність;

  • втрата роботи;

  • низька зарплата;

  • бути розкритикованим;

  • осуд оточуючих;

  • інше.



Вирішення конфлікту за допомогою складання картографії конфлікту.

Тренер разом з групою розглядає ситуацію, визначаючи основну проблему,сторони конфлікту,основні потреби та побоювання учасників конфлікту
Ситуація. Молода сімейна пара. У жінки закінчується відпустка по догляду за дитиною, вона хоче вийти на роботу. Чоловік категорично проти. Подружжя постійно свариться.
Карта конфлікту
Хто: жінка Хто: чоловік

Проблема

Потреби Вихід жінки Потреби

Самореалізація на роботу бути коханим,

(професійна, (проблема у сімейному затишку,

особистісна) взаємовідносин) догляд за дитиною

подобатися іншим

бути цікавою для оточуючих

Приховані потреби Приховані потреби

(подобатися як жінка) (ревнощі, недовіра)
Побоювання Побоювання
Нереалізованість, Менше часу для проведення

втрата своєї професійної кваліфікації дозвілля разом,

втратити жінку

Пошук варіантів рішення.

Як читати карту конфлікту?

  • Шукайте нову інформацію,нове розуміння;

  • Шукайте те, що вас об’єднує (спільні потреби або інтереси);

  • Підтримуйте загальні цінності або ідеї,які розділяють усі учасники;

  • Загальні погляди (підходи) повинні бути досить широкими, щоб охоплювати індивідуальні цінності всіх сторін;

  • Шукайте приховані наміри та розглядайте їх як додаткові потреби чи побоювання на карті конфлікту;

  • Шукайте те, що потребує негайної уваги;

  • Детально розгляньте те, чого ви не знали раніше;

  • Шукайте можливість для виграшу всіх сторін.


Шпаргалка для тренера
Картографія конфлікта

Карт може допомогти у вирішенні конфлікту. Її цінність – у впорядкованому, систематизованому підході до проблеми.

Етап 1. В чому проблема?

Опишіть проблему в загальному. На данному етапі не слід намагатися знайти ихід з проблеми. Якщо питання стосується зіткнення особистостей та відсутністю довіри, проблема може бути названа «Спілкування». Якщо питання стосується того, що хтось на роботі працює не на повну силу, його можно відобразитипід загальною назвою «розподіл навантаження». В родині проблему чистого посуду та безладу в кімнатах дітей можна відобразити під загальними назвами «миття посуду» та «хатня робота». Важливо визначити саму природу конфлікту. Не визначайте проблему у вигляді вибору між двома «або». Залиште можливість пошуку нових нестандартних рішень.

Етап 2. Хто залучений до конфліктної ситуації?

Визначте, хто є головними сторонами конфлікту. До спису можна вносити окремих людей, команди, групи чи організації. Окремих учасників конфлікту, яких об’єднують спільні потреби чи інтереси в даному питанні, можна вписати як один суб’єкт конфлікту. Якщо складається карта конфлікту між двома співробітниками, то інших працівників можна об'єднати в одну группу.

Етап 3. Які справжні потреби мають учасники конфлікту?

Тепер слід перерахувати основні потреби та побоювання для кожного з головних учасників, повʹязаних з данною проблемою. Ви повинні зʹясовувати мотиви, які визначають позиції учасників в данному питанні. Вчинки людей визначаються їх бажаннями та мотивами, що ховаються за ними: ми намагаємося робити те, що наближає нас до задоволення наших потреб та уникаємо того,що цьому заважає.

Графічне відображення потреб та побоювань розширює наше бачення ситуації та створює умови для розширення кола потенційних рішень, що можна бути прийняти після складання карти.

Потреби


Для визначення потреб, можна просто запиати учасників: «Які основні потреби у вас є у звʹязку з даною проблемою?». Серед потреб можуть бути: постійна робота, повага, визнання, розуміння, чистий дім/письмовий стіл, можливість наводити порядок лише один раз на тиждень, законність контракту.

Іноді одна й та сама потреба відноситься до кількох або всіх учасників. Тоді варто провести цю потребу по всім рубрикам, щоб показати спільність інтересів всіх.

Досить часто намагання відволікти учасників відвід заздалегідь приготованих рішень та обговорити потреби зустрічає супротив. Тоді варто задавати питання на кшталт: «Ваша пропозиція щодо проблеми потребує від нас таких-то і таких-то дій. Що це Вам дає?». Відповідь на подібні запитання може показати справжні потреби, які не були висловлені.

Побоювання


Тут ми зʹясовуємо тривоги, побоювання чи стурбованість. Не слід зʹясовувати, наскільки ці побоювання є реальними. Вони існують та не відступають до тієї миті, доки не будуть висловлені. Їх важливо мати на карті. Важлива перевага цього процесу – можливість висловити та відобразити ірраціональні страхи.

Категорію побоювань використовують для виявлення мотивів, які не проявилися під час перерахування потреб. Наприклад, багатьом значно легше сказати, що вони не терплять неповаги, чим визнати, що вони потребують поваги.

Перерахування реальних потреб та побоювань.

Важливо памʹятати,що вся увага має бути спрямована на потребах та побоюваннях всіх сторін, доки карта не буде готова. Важливо утриматись від відволікань на наслідки, обговорення готових рішень (за ними можуть ховатися приховані потреби) чи менш важливих питань. Додаткові питання слід зафіксувати окремо. Зауваження та негативні коментарі теж можуть приховувати потребу чи побоювання.

Наприклад, у відповідь на зауваження : « Наради – просто даремно проведений час. Вони завжди затягуються», ви можете запитати : «Що вам необхідно?» - «Менше витрчати часу на наради». Ви можете запитати також: «Чого ви побоюєтесь?»- «Зменшиться кількість часу на виконання своєї роботи». Це робить питання більш широким та допомагає запобігти пустим розмовам. Слід намагатися охопити всі реальні потреби та побоювання людей відносно нарад, не допускаючи переходу до філософської дискусії з питань нарад.

Карту конфлікту можна створити в будь-який час, в будь-якому місці та збудь-якою людиною.

Для карти краще використовувати великий листок паперу. Корисно писати різними кольорами потреби та побоювання різних учасників.

Можна складати карту перед важливими нарадами, покупками, відпусткою тощо. За допомогою карти можна попередити виникнення конфлікту, а не чекати його початку.

Карту можна створити наодинці чи разом з іншими. Її створення – це погляд у майбутнє. Її створюють для того, щоб намітити реальні альтернативи.

Завжди повертайтесь до потреб. Ви можете отримати від ваших опонентів відповідь, що радикально відрізняється від попередньої. Може трапитись, ви побачите новий шлях задоволення їхніх потреб, про який раніше і не підозрювали, а ваша карта може підказати вам нові оригінальні рішення.

Процес картографії конфлікту має свої переваги:

  • обмежує дискусію певними формальними рамками, що допомагає контролювати емоції, стримувати себе;

  • створює груповий процес, в ході якого можливе спільне обговорення проблеми;

  • надає можливість людям висловити те, що їм потрібно;

  • створює атмосфери емпатії та визнання думок кожного;

  • дозволяє чітко побачити власну думку та думки іншої сторони;

  • систематизує погляди різних сторін на одне питання;

  • спрямовує на вибір нових альтернативних рішень.

11. Індивідуальна робота. Вправа «Гармонія»

Мета: гармонізувати вимоги до себе та до інших відповідно до принципу: дозволяю собі – дозволяю іншим, забороняю іншим – забороняю собі.

Обладнання: слайди презентації до вправи (плакати з табличками) та індивідуальні аркуші з таблицями до вправи за кількістю учасників.

Тренер: Ми часто забороняємо іншим те, що дозволяємо собі або забороняємо собі те, що дозволяємо робити іншим.

Завдання: Заповніть, будь ласка таблицю.

Дозволяю собі,

забороняю іншим

Забороняю собі,

дозволяю іншим







Обговорення:

  • Яку колонку було складніше заповнювати? (Якщо в групі є різні варіанти, вислуховуємо всі)

  • В чому корисна ця вправа?

Тренеру на замітку: виконання вправи може призвести до внутрішнього конфлікту або конфлікту між учасниками. Тому варто пропонувати наступну табличку.

Заповніть, будь ласка, наступну таблицю:

Дозволяю собі та іншим

Забороняю собі та іншим







Обговорення:

  • Які відчуття виникали під час заповнення цієї таблиці?

  • Що зміниться у ставленні до себе та до інших, якщо користуватися таким підходом?

В житті більш корисним може бути принцип: ЯКЩО Я ЦЕ РОБЛЮ, ТИ ТЕЖ МОЖЕШ ЦЕ РОБИТИ. Таке правило значно зменшує як внутрішнє напруження,так і напруження в міжособистісних стосунках, тобто зменшує вірогідність виникнення конфліктів.

12.Завершення тренінгу. Вправа «Завдання виконано»

Вивісити плакат “Завдання”, на якому були прикріплені стікери учасниківз особистими завданнями, які ставили перед собою учасники семінару, і запропонувати перемістити свої папірці із завданнями на плакат “Виконано”. Якщо залишилися якісь завдання на плакаті “Завдання”, проаналізувати їх.

Отримати зворотний зв’язок від учасників тренінгу можна також, запропонувавши кожному з них по колу назвати три речі:

  • що нового я дізнався;

  • що навчився робити;

  • про що хотів би розповісти іншим.

Схожі:

Закону України
...
Лекція-тренінг «типізація конфліктів»
Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити місце конфліктів у міжособистісних відносинах та їх види, з метою попередження насильства...
«Конфлікти в нашому житті» З досвіду роботи вихователя ВПУ Мета
Мета: Навчити учнів усвідомлювати першопричини конфлікту, наслідки конфліктів та шляхи їх попередження. Вчити вмінню вирішувати конфліктні...
3. ТИПОЛОГІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ КОНФЛІКТІВ Частина ІІ
Мета лекції: познайомити студентів з особливостями масових і міжнародних конфліктів
1. Виберіть відповідь, яка визначає Ваше ставлення до конфліктів у педагогічному колективі
А. Конфліктів не повинно бути, тому що і адміністрація, і вчителі прагнуть усунути все, що веде до конфліктів
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Навчальна мета: Вивчити з особовим складом види конфліктів з метою їх попередження
Про попередження насильства в сім'ї
Цей Закон визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення...
3. ТИПОЛОГІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ КОНФЛІКТІВ Частина І
Мета лекції: познайомити студентів з внутрішньо особистісними, міжособистісними груповими та міжгруповими конфліктами
Формування позитивної Я-концепції учнів, як спосіб профілактики конфліктів...
Думайте про дитину справедливо і не буде конфліктів. Вміння попередити конфлікт одна з основних частин педагогічної мудрості вчителя....
Закон України
Цей Закон визначає правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів)...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка