|
|
Скачати 0.64 Mb.
|
|
ДЕНЬ 2 Рухавка «Дружнє привітання» Час – 5 хвилин. Мета:. налагодження дружньої атмосфери між учасниками Інструкція. Учням потрібно привітатися один з одним:
Робота в парах. Вправа «Ми з … (сусідом) вчора…» або «Гаряча картоплина» Час – 10 хвилин. Мета:. пригадати пройдений матеріал, підготуватися до робочого дня. Інструкція: Вправа «Ми з … (сусідом) вчора…». Соціальний педагог просить учнів пригадати, про що вони дізналися в перший день тренінгу і обговорити в парах. Далі кожен з пари презентує те, про що дізнався від сусіда. Вправа «Гаряча картоплина». Соціальний педагог готує вправу заздалегідь. На листках А – 4 записує питання для учнів, які пов’язані з подіями попереднього дня тренінгу. З цих листків формується «Гаряча картоплина» і передається по колу з рук в руки кожного учасника. Соціальний педагог першим говорить слово «Стоп!» і той учень, в руках котрого в цей момент знаходилась «Картоплина», дає відповідь на питання, розгорнувши верхній листок.. Далі вже учень, який щойно дав відповів на питання говорить «Стоп!». І так далі, поки не закінчаться листочки з питаннями. Бажано, щоб кожен учасник гри мав змогу відповісти на питання. Інформаційне повідомлення. Різниця між «Ти-твердженням» і «Я-твердженням». Час – 15 хвилин. Мета: формування розуміння способу формулювання власних інтересів у такий спосіб, щоб бути почутим іншою особою. Інструкція. Інформаційне повідомлення. Техніка «Я-твердження» Матеріали: сценарій рольової гри; фліп-чарт з презентацією «Я-твердження». Соціальний педагог просить двох добровольців відтворити ситуацію, що описує відмінність між «Я-твердженням» та «Ти-твердженням». Після першої сценки соціальний педагог запитує учнів, що вони помітили з точки зору мовної стилістики, міміки та жестикуляції учасників сценки. Потім, пояснює, що в даному випадку учасники сценки використовували так зване «Ти-твердженням», яке зазвичай передає почуття роздратованості, докору або осуду дій іншої людини. «Ти-твердженням» здебільшого налаштовують людей на так звані захисні та агресивні реакції. Соціальний педагог запитує учнів, чи вважають вони, що Лора та Поліна зможуть владнати свій конфлікт. Після обговорення запрошуються добровольців для інсценування сценки №2. Після цього проводиться дискусія щодо того, в чому полягала різниця між першим та другим діалогами. Соціальний педагог презентує учасникам формулу «Я-твердженням» та мету застосування даної техніки в конфліктній ситуації, наводить декілька прикладів формулювання «Я-твердження» (бажано, з власного досвіду). Варто також пояснити, що за допомогою «Я-твердженням» можна передати свої інтереси, почуття стосовно ситуації, не звинувачуючи і не критикуючи при цьому іншу людину. Питання для обговорення:
Інформація для соціального педагога. Сценарій рольової гри Сценка №1. «Ти-твердження» ЛОРА: Не можу повірити, що ти забула взяти з собою наш плакат. Ти така забудько! Завжди запізнюєшся і ніколи нічого не робиш своєчасно! Як же нам тепер робити презентацію? ПОЛІНА: Але ж ти відмовилася допомагати мені минулого вечора. Через це мені довелося працювати над плакатом до самої ночі, і я ледве не проспала школу цього ранку. Я так поспішала, що забула взяти з собою плакат. Моєї провини тут немає. Сценка №2. «Я-твердження» ЛОРА: Поліно, я дуже незадоволена, що в нас немає плакату. Без нього ми не зробимо презентацію. Мені дуже хотілося б, щоб якимось чином ми отримали його ще до обіду. ПОЛІНА: Мені дуже шкода, що я забула його дома. Я так поспішала сьогодні вранці. Чудово розумію, що без цього плакату ми не зможемо зробити презентацію. Може моя мама зможе завезти його в школу по дорозі на роботу? Інформація для соціального педагога. Формула «Я-твердження» (додаток 3) Я почуваюся…(власні почуття і переживання стосовно ситуації), коли ти… (опис конкретних дій співрозмовника, які викликають негативні емоції), тому що… (пояснення, чому дії співрозмовника викликають такі емоції, висловлення власних інтересів), ось чому я хочу/бажаю/хотіла б… (бажані зміни в діях співрозмовника). Техніка «Я-твердження» Час – 15 хвилин. Мета: відпрацювання навички застосування «Я-твердження». Інструкція. Техніка «Я-твердження» Матеріали: зошит учасника – матеріали: вправа «Я – твердження, ручки, м’яка іграшка або м’яч. Соціальний педагог пропонує учасникам сформулювати «Я-твердження» до наведених ситуацій. Учні працюють самостійно 10 хвилин. Після закінчення самостійної роботи, соціальний педагог зачитує одне з тверджень та кидає іграшку (м’ячик) комусь із учасників для того, щоб він/вона зачитали свій варіант. Доцільно дати можливість 10 учням зачитати свої варіанти одного і того ж твердження. Соціальний педагог повинен слідкувати, щоб усі частини «Я-твердження» були присутні у формулюваннях учасників. У разі, якщо щось пропущене, соціальний педагог пропонує решті учнів покращити варіант «Я-твердження» - додати ту частину, якої не вистачає. Питання для обговорення:
Інформація для соціального педагога. Вправа «Я-твердження» Спробуйте скласти та записати «Я-твердження» для наступних ситуацій: 1. Твій молодший брат постійно розкидає свої речі по кімнаті, тобі доводиться прибирати за ним. Тобі хотілося б, щоб твій брат став охайнішим і сам прибирав за собою. 2. Ти гніваєшся на свого сусіда по парті, вчора ви домовилися, що принесете по два підручники на сьогодні, але він забув. Через це ви були без підручника на математиці, а зараз треба читати уривок з літератури, а книжки немає. 3. Твій знайомий має звичку постійно тебе штовхати, коли до тебе звертається – тобі це набридло, до того ж у тебе болить плече. 3. На уроці фізкультури ви грали два на два в настільний теніс у парі з товаришем. Ваш товариш відбивав усі подачі, навіть коли м’ячик летів на вашу сторону – ніби він грав сам. Вас це дуже образило, адже ви домовилися грати як партнери. Рухавка «Мікс – салат» Час – 5 хвилин. Мета: емоційне розвантаження, співпраця в команді Гра проводиться в трьох групах. Діти готують невеличкі театралізовані вистави з пісенькою, яка має наступні слова: «Кавуняка, кавуняка, папайя, папайя, банани, банани, мікс – салат». Групам потрібно проспівати пісеньку як маленькі дітки, як старенькі бабусі, як грузинські джигіти. Презентація виникнення конфліктів через поширення пліток. Історія «Велик Іванка» Час – 30 хвилин. Мета: покращення навичок уважного слухання і висловлювання власних думок. Демонстрація «викривлення» змісту повідомлень під час їх передачі. Інструкція. Історія «Велик Іванка» Матеріали: історія «Велик Іванка». Соціальний педагог запрошує трьох добровольців до участі у вправі. Двоє з них залишають кімнату так, щоб нічого не чути. Тому, хто залишився, соціальний педагог читає історію «Велик Іванка» (група також уважно слухає та спостерігає за тим, що відбувається). Після цього соціальний педагог запрошує до групи другого добровольця та просить першого переповісти почуту історію. Завдання другого – уважно слухати і потім розповісти третьому учаснику. Третій, в свою чергу, розповідає почуте групі. Після вправи проводиться дискусія. Після обговорення вправи, висновок може бути сформулювало у такий спосіб: краще всього розповісти про те, що сталося може не свідок, а безпосередній учасник. Інформація для соціального педагога. Історія «Велик Іванка» Нарешті у Іванка з’явилися гроші, щоб придбати червоний гірський велосипед, який він кожного разу подовгу роздивлявся, проходячи повз місцеву крамницю спортивних товарів. Той коштував силу-силенну грошей, які Іванко все ж таки зібрав за останні два роки, коли розносив ранкові газети по дорозі до школи. Дуже пишаючись покупкою, Іванко проїхав на своєму новенькому велику з десятишвидкісною передачею вздовж центральної вулиці містечка аж до школи, де він навчався. На шкільному спортмайданчику декілька його друзів грали в футбол. Один з хлопчаків, Андрій, підбіг до Іванка і почав захоплено роздивлятися велик. Він попросив у Іванка дозволу проїхатися на ньому, і Іванко, дещо неохоче, дозволив йому зробити круг навколо школи. Але минуло десять хвилин, а Андрій так і не з’явився. Іванко почав хвилюватися. Він побіг за ріг школи і побачив віддалік Андрія, який намагався випрямити скривлений передній обідок. Навколо нього юрбилися троє інших хлопчаків. Іванко підбіг до Андрія і без зайвих запитань почав гримати на свого товариша, коли ж побачив, що його новий велик стоїть собі цілий і неушкоджений під парканом. Андрій тільки посміхнувся і пояснив, що зупинився, щоб допомогти Денису, який упав зі свого велосипеда і трохи його пошкодив. Питання для обговорення:
Вправа «Рулет» Час – 10 хвилин. Мета: налагодження зв’язків між учасниками, емоційне розвантаження. Матеріали: скотч Вправа проводиться в двох групах. Діти вистроюються в дві шеренги і «скручуються рулетом». Ці «рулети» необхідно обмотати скотчем. Далі соціальний педагог дає команду старт і «рулетики» повинні перебігти, не розсипавшись, в інший кінець кімнати. Перегони повторюються тричі. Перемагає команда, які двічі переможе в перегонах. Робота в парах. Вправа «Намалюйте будинок/дерево» Час – 10 хвилин. Мета: демонстрація конфлікту через непорозуміння між людьми. Інструкція. Вправа «Намалюй будинок/дерево» Матеріали: листи А-4 (один на двох), кольорові олівці (один на двох). Соціальний педагог об’єднує групу в дві однакові за кількістю підгрупи. Перша підгрупа виходить за двері, де учасники отримують завдання: група, яка вийшла за двері повинна, повернувшись на місце, намалювати будинок, група, яка залишилась в кімнаті – дерево. Єдина умова для двох груп – не розмовляти один з одним. Після завершення вправи учасникам першої групи пропонується проаналізувати, яку поведінку демонстрували їх візаві. Важливо, щоб усі бажаючі висловилися. Наприкінці соціальному педагогу доречно пояснити, що метою даної вправи було наочно продемонструвати конфлікт, який не можливо вирішити силою і мовчанням. Рухавка «Борщ» Час – 5 хвилин. Мета: поміняти учасників групи місцями («перемішати» групу) для налагодження дружніх зв’язків. Рухавка проводиться в колі. Один стільчик необхідно з кола забрати. Той, хто залишився без стільця – ведучий гри. Ведучий пропонує групі назвати 4 інгредієнти, які входять всклад борщу. За названими інгредієнтами ведучий об’єднує учасників в групи. Коли ведучий називає один із «овочів», та група повинна помінятися місцями. Ведучий також намагається сісти на вільний стілець. Хто залишився без місця – стає ведучим. Якщо ведучий скаже слово «Борщ», то всі учасники міняються місцями (пересідати на сусідній стілець не можна). Коло. Історія та правила. Час – 20 хвилин. Мета: надати учасникам інформацію щодо історії застосування Кіл у світових та вітчизняних традиціях прийняття рішень; познайомити учасників з правилами Кола. Матеріали: Мовник / Братина, фліп-чарт з записаними правилами Кола Соціальний педагог знайомить учасників з традиціями застосування кіл в різних культурах для прийняття рішень та обговорення важливих питань. Доречно звернути увагу на символи та ритуали, що використовуються під час проведення Кіл Після завершення презентаційної частини, соціальний педагог пропонує учасникам ознайомитися з основними правилами Кола, які попередньо записані за фліп-чарті. Історія Традиції Кіл прийняття рішень були популярними у багатьох давніх культурах і використовувалися, як універсальний метод для обговорення важливих питань та проблем, які поставали перед громадою. Кола не є новітньою процедурою вирішення проблем та прийняття рішень, це традиційна модель, яка витримала випробування часом та показала себе найкращим чином. Традиційно батьківщиною Кола прийнято вважати Північну Америку, а саме США та Канаду, адже широковідомим є той факт, що корінні народи цієї території, американські індіанці, вирішували свої суперечки та проблеми, сідаючи в коло для відкритого та рівного спілкування. Для передачі слова від одного учасника до іншого використовувалася люлька миру. В Україні теж існував досвід проведення Кіл, адже наші пращури вважали коло природним та надавали йому сакрального змісту. Зокрема, можна згадати трипільську культуру, яка дуже поважно ставилася до кола, звичаї скіфів, які передавали по колу Братину (зазвичай це була чаша) від старшого до молодшого, висловлюючи по черзі побажання та подяки одне одному. Пізніше Кола стали поширеними на Січі, коли важливі зібрання козаків, а саме військові ради проходили саме у вигляді Кола. Ці події засвідчені документальними джерелами, зокрема існують такі згадки: «Старшина, вийшовши на середину, ставала на площі в один ряд, один біля одного, за старшинством своїх чинів (…) Товариство ставало за курінними отаманами навколо церкви, починаючи правий фланг від кошового й закінчуючи лівий фланг біля військового осавула, утворюючи загалом величезне козацьке коло» [Д.Яворницький, Історія запорозьких козаків]. Особливістю проведення Кола серед козаків було те, що обговорення в ньому тривало доти, доки громада не знаходила консенсусу, прийнятного для усіх її членів. Ця козацька традиція перегукується із сучасним розумінням процедури Кола, обов’язковим елементом якого є досягнення взаємної згоди щодо рішення, яке приймається внаслідок відкритого та рівноправного обговорення заданої ситуації. Крім того, важливим елементом Кола є Мовник – це символічний предмет, що передається з рук в руки від одного учасника до іншого та дає право говорити. Перш ніж почати працювати в колі, громада повинна обрати для себе Мовник – це має бути важливий, символічний предмет, який поважатимуть усі учасники Кола. Ми пропонуємо у якості Мовника використовувати Братину – невелику керамічну, дерев’яну або металеву чашу – оскільки використання Братини має українське коріння та духовно єднає нас із предками. Братина, що використовується у Колі, має символічний зміст і виконує роль своєрідного оберегу атмосфери, яка створюється між учасниками. Братина надає більше можливостей висловитися, оскільки кожному учаснику доводиться чекати моменту, коли він отримає право голосу – це дозволяє краще сфокусуватися на темі обговорення та детальніше обдумати свою відповідь. Використання Братини попереджує виникнення суперечок “один на один”, оскільки кожен повинен дочекатися своєї черги для того, щоб відповісти. Братина встановлює рівність між учасниками Кола, оскільки кожен має рівні можливості як для того, щоб висловитися і бути почутим, так і для того, щоб вислухати інших. Під час обговорення проблеми в Колі учасники однаково несуть відповідальність за прийняття рішень та пошук шляхів примирення між усіма присутніми. Братина створює особливі умови для досягнення консенсусу, оскільки кожен має можливість висловитися і бути почутим, всі питання, які цікавлять учасників, можуть бути озвучені перед тим, як буде прийняте рішення стосовно ситуації, що склалася. У Колі присутній ведучий (хранитель Кола) - особа, яка інформує учасників про правила, формулює питання для обговорення, слідкує за тим, щоб громада дотримувалася процедури та несе відповідальність за атмосферу взаємоповаги, підтримки та толерантного ставлення. Правила Кола
Коли учасник тримає в руках Мовник / Братина, він/вона повинен поважати мету проведення Кола та інших його учасників, висловлюючись:
|
|
Що таке конфлікт? Мета. Навчити учнів усвідомлювати першопричини конфлікту, що таке конфлікт, наслідки конфліктів |
Біосфера це середовище нашого життя, це та природа, яка нас оточує,... Біосфера це середовище нашого життя, це та природа, яка нас оточує, про який ми говоримо в розмовній мові. Людина перш за все своїм... |
|
Конфлікт і способи його вирішення ... |
Формування позитивної Я-концепції учнів, як спосіб профілактики конфліктів... Думайте про дитину справедливо і не буде конфліктів. Вміння попередити конфлікт одна з основних частин педагогічної мудрості вчителя.... |
|
Уроку Когнітивна: ознайомити учнів з релігією як невід’ємною частиною національних та загальнолюдської культури |
Методично-бібліографічний відділ З недавніх пір реклама стала не тільки невід’ємною частиною професійної діяльності, але й засобом для залучення читачів, розкриття... |
|
ПРОГРАМ А Комплексна практика за фахом студентів є невід’ємною частиною підготовки фахівців зі спеціальності “Облік і аудит” і проводиться... |
КУРСОВА РОБОТА Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування,... |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ З ОБЛІКУ студентами... ... |
Урок за повістю Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі» Не помилюся, коли скажу, що кожен з нас прагне піймати казкового синього птаха на ймення Щастя; всі ми хочемо бути щасливими! Звичайно,... |