«Урок як дидактична система»


Скачати 0.57 Mb.
Назва «Урок як дидактична система»
Сторінка 1/5
Дата 16.11.2013
Розмір 0.57 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Інформатика > Урок
  1   2   3   4   5
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра педагогіки, психології та педагогічної творчості

Науково-методичний центр спеціальної та інклюзивної освіти Донецького облІППО

c:\documents and settings\user\рабочий стол\фото0181.jpg

Курсова робота з проблеми:

« ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ »






Виконала:

слухачка курсів підвищення

кваліфікації вчителів спеціальних шкіл – інтернатів з проблеми:

«Урок як дидактична система»

(04.02.- 21. 09. 2013 р.)

(очно-дистанційна форма, за кредитно-модульною формою навчання)

Ломако Лариса Миколаївна,

вчитель трудового навчання Краснолиманської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №34 Донецької обласної ради


2013рік

Ломако Л. М.«Формування життєвих компетентностей учнів на уроках трудового навчання», м. Красний Лиман, Краснолиманська СЗШІ № 34 Донецької облради, Донецький інститут післядипломної педагогічної освіти, 2013 рік, 38 сторінок.

В курсовій роботі представлено сутність компетентнісно орієнтованого навчання учнів спеціальної школи-інтернату, систему роботи вчителя трудового навчання щодо формування основних життєвих компетентностей учнів на уроках трудового навчання шляхом впровадження методу проектів, розроблена модель проектно-технологічної діяльності учнів на уроках швейної справи.

В додатках додаються електронні презентації, фотоматеріали з навчальних проектів, схеми, таблиці, рекомендована література з проблеми, глосарій.
Ломако Л. М. - «Формирование жизненных компетентностей учащихся на уроках трудового обучения», г. Красный Лиман, Краснолиманская СОШИ № 34 Донецкого облсовета, Донецкий институт последипломного педагогического образования, 2013 год, 38 страниц.

В курсовой работе представлена суть компетентнісно ориентированного обучения учащихся специальной школы-интерната, систему работы учителя трудового обучения по формированию основных жизненных компетентностей учащихся на уроках трудового обучения путем использования метода проектов, разработана модель проектно-технологической деятельности учащихся на уроках швейного дела.

В приложениях представлены электронные презентации, фотоматериалы из учебных проектов, схемы, таблицы, рекомендованная литература по проблеме, глоссарий.
3

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ І. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання

  1. Поняття компетентності, життєвих компетентностей учнів в

педагогічному сенсі 7

1.2. Суть компетентнісно орієнтованого підходу до навчання 9

1.3. Адаптація та соціалізація випускника спеціальної школи-інтернату 12

РОЗДІЛ ІІ. Формування життєвих компетентностей учнів з особливими

освітніми потребами під час трудового навчання

2.1. Роль трудового навчання у формуванні життєвих компетентностей

учнів з особливими потребами 13

2.2. Шляхи формування компетентностей учнів на уроках трудового

навчання 16

2.3. Використання методу проектів на уроках швейної справи 18

РОЗДІЛ ІІІ. Формування життєвих компетентностей учнів на уроках трудового навчання (з досвіду роботи)

3.1. Загальношкільний дизайн-проект «Декоративні вироби в інтер’єрі приміщення» 22

3.2. Навчальний проект «Швейна фабрика снігуроньки. Виготовлення дитячих карнавальних костюмів» 25

3.3. Творчий проект «Вишивання атласними стрічками» 29

ВИСНОВОК 34

ГЛОСАРІЙ 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

ДОДАТКИ 39

4

ВСТУП

Кожна людина народжується для якогось діла.

Ернест Хемінгуей

Актуальність теми є незаперечною, оскільки на сьогодні головною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для всебічного розвитку особистості та творчої самореалізації кожного громадянина України. Це вимагає оновлення змісту освіти та передбачає узгодженість із сучасними потребами суспільства, орієнтацію на набуття ключових компетентностей та створення механізмів їх запровадження, досягненню головної мети спеціальної школи- інтернату - підготовки кваліфікованого робітника, конкурентоспроможного на ринку праці, який вільно володіє своєю професією, може ефективно працювати на рівні світових стандартів, готовий до постійного професійного вдосконалення, соціально та професійно мобільний.

В наш час в педагогіці відбувається становлення нової системи навчання. До цього часу завданням педагога було навчити, дати знання. Тобто вкласти в голову учня ті знання, якими до цього часу володіло людство. Та за останні роки інформації, законів, знань людство накопичило дуже багато, вони швидко змінюються, школа не встигає вивчати інформацію, а вона виявляється вже застарілою. Учень в такому разі накопичує знання, а коли виходить за межі школи виявляється, що те, чого його навчили, вже непотрібно, бо є багато прогресивних знань. Тому сучасна спеціальна школа-інтернат має перейти на принципово нову особистісну парадигму, основною метою якої є розвиток життєзабезпечуючих якостей кожного учня з особливими освітніми потребами. В рамках цієї парадигми потрібно зробити перехід від підтримуючого навчання до інноваційного.

Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина та Державна національна програма «Освіта» підкреслюють, що завданнями середньої освіти є: 
5

• формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдаровань, наукового світогляду; 

• підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності; 

• виховання громадянина України.  Школа сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи з учнями.

В умовах сьогоденних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, мета якого – формування конкурентноздібної особистості, яка спроможна до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення.

Проблеми навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами завжди важливі для суспільства, оскільки вони значною мірою впливають на його майбутнє.

Сучасне життя ставить особистість в умови, коли треба вирішувати те чи інше завдання – компетентно і швидко. Якою ж має бути особистість? Обов’язково компетентною: активно впливати на навколишнє середовище, не стільки максимально реалізувати багаж знань, умінь, навичок, скільки бути спроможною якнайкраще використати власний природний позитивний потенціал (фізичний, духовний, інтелектуальний).

Здається, висновок зрозумілий, мета спеціальної загальноосвітньої школи – створювати умови для розвитку природних здібностей школяра. Проте дана мета може бути реалізована шляхом розв’язання низки проблем. Одна з головних проблем традиційних підходів до середньої освіти полягає в тому, що традиційна школа не вчить правилам життя, а дає знання. Тому після закінчення школи перед особистістю постає низка протиріч:

- між вивченим та тим, що відбувається в реальному буденному житті ( вимогами навчання та вимогами життя);

- між сформованими в школі компетентностями та вимогами, які висуває життєздійснення;
6

- між наявністю знань та зазвичай відсутністю вмінь і навичок застосування на практиці;

- між життєвим потенціалом особистості та засобами і сферами його реалізації, які пропонує школа.

Фактично більшість випускників виходять із школи-інтернату із несформованими життєвими компетентностями, але з розвинутим «почуттям утриманця», вони не готові брати на себе відповідальність, відчувають відсутність досвіду сімейного життя, розуміння сім’ї, «невпевнені в собі», у них послаблена орієнтованість на майбутнє, принижуюче ставлення до себе, несформоване ставлення до дорослих, однолітків та предметного світу, помічається за ними несамостійність, ситуативність мислення, поведінки тощо.

Причиною такого явища є відчуження вихованців інтернатних закладів від реальних життєвих проблем, обмеження простору спілкування, яке приводить до формування специфічних якостей особистості, що ускладнюють адаптацію дітей до дорослого життя у відкритому соціумі.

Разом з тим, незважаючи на вищевказані проблеми спеціальна загальноосвітня школа-інтернат є осередком становлення та розвитку життєвих компетентностей учнів, розкриття, розвитку та реалізації їх життєвого потенціалу.

У курсові роботі проаналізовано теоретичне обґрунтування компетентнісно орієнтованого навчання учнів спеціальної школи-інтернату, шляхів формування життєвих компетентностей учнів на уроках трудового навчання, пропонуються зразки навчальних проектів зі швейної справи, алгоритми роботи над проектами, модель проектно-технологічної діяльності учнів з особливими освітніми потребами.

7

РОЗДІЛ 1

КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ

1.1. Поняття компетентність, життєвих компетентностей у педагогічному сенсі.

Тлумачний словник сучасної української мови за редакцією В.Т. Бусела розглядає компетентність «як певну суму знань у особи, яка дозволяє їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. Компетентний – це той, хто знає, обізнаний у певній галузі; який має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про що-небудь. Компетенція – це коло повноважень якої-небудь установи або особи; коло питань, в яких дана особа має знання, досвід».Слово «компетентність» походить від латинського «competens» (competentic), що в перекладі означає належний, здібний .

У педагогічному сенсі поняття компетенція частіше використовується для позначення:

- освітнього результату, який виражається в реальному володінні методами, засобами діяльності, у здатності розв’язувати поставлені завдання;

- такої форми сполучення знань, умінь і навичок, що дають змогу ставити і досягати мету щодо перетворення навколишнього середовища.

Міжнародний експерт професор О.Крисан презентує систему освітніх компетентностей на різних рівнях змісту освіти. Систему складають:

- надпредметні («транс», «міжпредметні») компетентності – їх часто називають «ключовими», «базовими»;

- загальнопредметні компетентності – їх набуває учень упродовж вивчення того чи іншого предмета освітньої галузі у всіх класах загальноосвітньої школи;

- спеціально-предметні – ті, що їх набуває учень при вивченні певного предмета протягом конкретного навчального року або ступеня навчання.

Надпредметні (ключові) компетентності є синтетичними, що поєднують певний комплекс знань, умінь та ставлень, які набуваються впродовж засвоєння всього змісту освіти.

8

Загальнопредметні компетентності визначаються для кожного предмета і розвиваються протягом усього терміну його вивчення; вони вирізняються високим ступенем узагальненості та комплексності.

Спеціальнопредметні компетентності окреслюються для кожного предмета, вони розвиваються для кожного року навчання, грунтуючись на загальнопредметних компетентностях, і є стадіями, рівнями їх набуття .

У сучасному суспільстві, яке все більше цінує інтелектуальний та творчий потенціал особистості, життєво компетентна людина спроможна реалізувати можливості, подолати небезпеку, контролювати ризик. По суті, життєва компетентність особистості стає інструментом за допомогою якого особистість будує власне життя, реалізує можливості, знешкоджує небезпеки.

На думку О.Пометун, діяльність людини, зокрема засвоєння будь-яких знань,умінь і навичок, складається з конкретних дій, операцій, які виконує людина. Виконуючи ці дії, розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них та оцінюючи їх важливість для себе та для суспільства, людина відтак розвиває компетентність у тій чи іншій життєвій сфері. Якщо сфера життя, в якій людина почувається здатною ефективно функціонувати (тобто компетентною), є достатньо широкою, йдеться про так звані ключові або життєві компетентності. Якщо ж компетентність поширюється на вужчу сферу, наприклад, у межах певної наукової дисципліни, то можна говорити про предметну або галузеву компетентність. Життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості. 

Мета освіти – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання, професійні навички, вільно орієнтуватися, самореалізовуватися, саморозвиватися і самостійно приймати правильні, морально-відповідальні рішення в умовах мінливого світу.

Питання формування життєвих компетентностей у розумово відсталих учнів розглядалися в роботах В.І. Бондаря, Г.М. Дульнєва, С.Д. Забраної, В.О. Липи, Г.М. Мерсіянової, В.М. Синьова, І.В. Татьянчикової, К.М. Турчинської та ін.
9

1.2. Суть компетентнісно орієнтованого підходу до навчання .

Сьогодні в Україні компетентнісний підхід визнано одним із напрямків модернізації освіти. Готовність українських педагогів запровадити компетентнісний підхід у системі освіти певною мірою виявляється в основних освітніх документах. Так, у Концепції загальної середньої освіти формування основних компетентностей особистості – життєвої, соціальної, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і комп’ютерної – визначається як одне з головних завдань сучасної школи України. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, що визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави в її досягненні, передбачається забезпечення наступності і перспективності змісту освіти та вимог щодо створення передумов формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів, акцентується на практичній та творчій складових навчальної діяльності учнів, удосконаленні навичок самостійної навчальної діяльності. Чим же зумовлена потреба впровадження компетентнісного підходу в українську

освіту?

Перш ніж дати відповідь на це запитання, розкриємо сутність компетентнісного підходу через його порівняння з традиційним підходом до навчання. Основна особливість компетентнісного підходу порівняно з традиційним (табл.), полягає в зміщенні акценту з нагромадження нормативно визначених знань,

умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти, само розвиватися, застосовувати знання на практичці.

Характерні ознаки компетентнісного навчання

в порівнянні з некомпетентнісним

Некомпетентнісне навчання

Компетентнісне навчання

Наука – основа змісту освіти –

розглядається як сукупність фактів, понять, законів і теорій

Наука – основа змісту освіти – розглядається як загальнолюдський досвід розв’язання проблем

Вивчення «основ наук» є головною і

самодостатньою метою навчального

процесу

Вивчення «основ наук» є засобом розвитку готовності розв’язувати життєві проблеми з використанням принципів наукового мислення

Вчитель ставить питання «Що?» і «Чому?» і відповідає на них разом з учнями

Вчитель ставить питання «Навіщо?» і «Як?» і відповідає на них разом з учнями

Методи і форми навчання залежать від

змісту навчання


Методи і форми навчання використовуються як самостійні шляхи досягнення певних педагогічних цілей. Наприклад, групові форми роботи спрямовані на формування умінь співпраці

Застосування знань і вмінь обмежується

навчальними ситуаціями

Застосування знань і умінь відбувається в життєвих (або наближених до життєвим) ситуаціях

Основний результат навчання: знання,

уміння, навички, цінності

Основний результат навчання – осмислений досвід діяльності

Життєвий досвід учнів формується

стихійно, за межами навчального предмета

Життєвий контекст і формування життєвого досвіду вводиться в межі навчального процессу як його значущі елементи

Нагромаджується і осмислюється досвід розв’язання навчальних завдань

Нагромаджується і осмислюється досвід

розв’язання життєвих завдань

Оцінюється нагромаджений багаж

дидактичних одиниць


Оцінюється здатність застосовувати

нагромаджений багаж дидактичних одиниць у різних ситуаціях

Школа уводить людину від розв’язання складних життєвих проблем у галузь, наближену до «чистої науки»

Школа готовить людину до розв’язання

життєвих проблем

Школа вчить учнів покладатися на свою

пам’ять, самостійність


З таблиці видно, що компетентнісний підхід не заперечує ролі знань, умінь і навичок, але він акцентує увагу на готовності учня використовувати отримані знання для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. При традиційному і компетентнісному навчанні кінцевим результатом освіти є розвиток певних особистісних якостей, насамперед моральних, формування системи цінностей, самостійності, умінь учитися, готовності до діяльності тощо.

Різниця полягає в шляхах формування цих якостей. При традиційному підході виходять з того, що особистісних результатів можна досягти за рахунок набуття потрібних знань, а при компетентнісному – через отримання досвіду самостійного
11

розв’язання проблем. Цей досвід потрібний не як доповнення до знань, потрібна для їх закріплення на практиці, – як осередок, як смисл освітнього процесу.

Сьогодні рівень освіченості вже не визначається обсягом знань або їх широтою (енциклопедичністю), а визначається готовністю розв’язувати проблеми різної складності (на основі знань, умінь і навичок).

Отже, під компетентнісним підходом розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетенцій особистості. Результатом такого процесу має бути сформованість загальної компетентності випускника загальноосвітньої школи. Компетентний випускник – це життєво компетентна молода людина, яка володіє життєвими компетенціями, потрібними для успішного самостійного вирішення життєвих завдань, з якими вона зустрічатиметься (або вже зустрічається) в різних сферах власної життєдіяльності (виробництво, політика, життя громади, освіта, сімейне життя, мистецтво та дозвілля, релігія тощо). Компетентний випускник спроможний зберегти, розкрити, розвинути та конструктивно реалізувати свій життєвий і життєтворчий потенціал в умовах складних вимог і ризиків, які висуває до перед ним сьогодення.

Проблема набуття особистісно життєвої компетентності, розвитку її здатності щодо осмисленого збереження та самостійного й творчого відтворення власної життєдіяльності і досягнення життєвого успіху є однією з найважливіших проблем, які настали перед людством у XXI ст. Тому у 2005 р. була разроблена Донецька регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес, основною метою якої є впровадження самодостаньої моделі випускника, як життєспроможної особистості, здатної до творчої самореалізації та саморозвитку.
  1   2   3   4   5

Схожі:

УРОК-ГРА
Дидактична мета уроку: Розширити та поглибити знання учнів про магнітні явища та використання цього явища в природі й техніці
Урок природознавства. 4 клас Тема. Сонячна система
Мета : ознайомити учнів з елементами астрономії; на доступних прикладах розкрити поняття : зорі, Всесвіт, планети, Сонячна система;...
Урок тренінг. Тема уроку: Сонце. Сонячна система
...
Урок з історії середніх віків 7клас Тема: Людина середньовіччя
Дидактична: З'ясувати, що представляла з себе людина середньовіччя, я складались її стосунки з природою, яким було населення в цілому,...
Урок: Місце України в інтеграційних процесах в Європі та у світі
Дидактична: з’ясувати що таке «інтеграція» та «інтеграційні процеси»,відзначити суть інтеграційних стосунків України з європейськими...
Урок з предмету «Мій Київ», 5 клас Тема : Софія Київська
Дидактична: ознайомити учнів з архітектурною пам’яткою київської Русі Софією Київською, з’ясувати причини і дату побудови, дослідити...
Банківська система США, Великобританії, Німеччини
Банківська система СА називається федеральна резервна система. Назва склалася еволюційно, враховуючи територіальний поділ і розміщення...
ТЕМА ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РОСІЇ
До 1917 р кредитна система Росії розвивалася за капіталістичними законами. У Російській імперії існувала трирівнева кредитна система,...
УРОК №16
КМЗ: комп’ютер, мультимедійна установка, періодична система хімічних елементів, доповіді учнів, картки
УРОК У «ДІЛОВА ГРА»
Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка