Курсової роботи
|
|
Скачати 0.53 Mb.
|
|
4.2 Розподіл адресного простору. (Привести схему розподілу адресного простору та описати таблицю адрес, що відводяться для програм, підпрограм переривань, даних і зовнішніх пристроїв). В адресний простір МП КР580ВМ80 входить 64К адрес пам’яті (216), що визначається 16 - розрядною адресною шиною. Мікропроцесор КР580ВМ80 може здійснювати синхронний і асинхронний обмін інформацією за даними адресами з пам’яттю (ПЗП, ОЗП) та зовнішніми пристроями. При обробці інформації МП зчитує коди команд, дані і записує одержаний вміст в регістри РЗК або виконує обмін інформації з пам’яттю та зовнішніми пристроями. Можливі два підходи до організації звертання до пристроїв обміну інформації. Перший підхід використовує звертання до зовнішніх пристроїв, як до комірок пам’яті. Тобто, адресний простір, що відводиться для цих пристроїв включає 64К адрес. Однак, внаслідок повного вкладення адресного простору пристроїв вводу/виводу в простір адрес пам’яті, останнє пропорційно зменшується з збільшенням числа обслуговування зовнішніх пристроїв вводу/виводу. До переваг даного підходу можна віднести можливість використання різноманітних команд пересилання даних. При цьому адресний простір пам’яті буде максимальним (64К). Наприклад:
Схема 12. Розподіл простору адрес. Інший підхід використовує роздільне керування пам’яттю і зовнішніми пристроями. Лише тільки дві команди IN і OUT, в цьому випадку, призначені для обміну інформації з зовнішніми пристроями. Так, як для цих команд адрес для зовнішнього пристрою 8-ми розрядний, то МП КР580ВМ80 може звертатись до 256 пристроїв вводу і виводу. В наведеній схемі 12 прикладу розподілу адресного простору не містить адреси зовнішніх пристроїв вводу/виводу (АЦП, ЦАП), які можуть бути визначені за двома описаними підходами до організації звертання до пристроїв обміну інформації. Тому необхідно вказати, які адреси задаються для зовнішніх пристроїв. При звертанні до зовнішніх пристроїв за допомогою команд IN і OUT на кожні 8 розрядів (старших і молодших) адресної шини видаються одинакові адреси. 4.3 Алгоритм функціонування обчислювальної системи. (Навести блок схему алгоритму функціонування МПП і описати) Алгоритм функціонування МПП визначається згідно з вимог завдань курсової роботи і визначає розробку функціональної схеми МПП, що приводиться в Додатку пояснювальної записки. Для всіх пристроїв існує режим початкового пуску. Початковий пуск. При одночасному включенні живлення -5В; +5В і 12В (або послідовно у вказаному порядку) і поступленні тактових імпульсів на мікропроцесор з генератора тактових інтервалів. Всі регістри і прапорці МП встановлюються в довільні стани. Після цього подається з ГТІ на вхід RESET МП сигнал високого рівня тривалістю не менше 3 тактів - лічильник команд (PC), тригер дозволу переривання (вихід INTE), а також тригер підтвердження захоплення (вихід HLDA) скидуються, і мікропроцесор починає вибірку з пам’яті команд, розміщених з нульової адреси. В залежності від виконуваних команд МП проходить через послідовність різноманітних машинних циклів, які мають відповідну кількість тактів. Так, в результаті виконання команди HLT відбувається програмний перехід в стан “зупинка”. Стан роботи МП “чекання” призначений для узгодження його роботи з повільнодіючою пам’яттю або зовнішніми пристроями і визначається рівнем вхідного сигналу READY на вході МП і виході WAIT. По сигналу високого рівня на вході HOLD МП переходить в стан “захоплення”. Тоді сигнали керування на виводах МП не змінюються, однак виводи шин даних і адресної переходять у високоімпедансний стан. Цей стан призначений для того, щоб зовнішній пристрій міг записувати або зчитувати інформацію безпосередньо в пам’ять системи, обходячи мікропроцесор. Режим “захоплення” істотно підвищує швидкість обміну інформації, що визначається за ініціативою зовнішнього пристрою. В стані “переривання” МП опиняється при поступленні на вхід INT сигналу високого рівня, які періодично перевіряються МП в останньому такті виконання команди. Запит на переривання може бути виконаний, якщо тригер переривання МП (вихід INTE) встановлений в “1”. На початку цей тригер за сигналом RESET скидується в “0” . Дозволити переривання можна програмним шляхом використавши команду EI. Для переходу підпрограм обробки переривань можуть застосовуватись команди RST N або CALL. Блок-схема алгоритму функціонування МПП має включати режим початкового пуску, після якого відбувається ініціалізація відповідних елементів мікропроцесорної системи. Також в блок-схему входять режими зчитування та запису інформації з АЦП та ЦАП, виконання програми обробки, яка визначається рівнянням цифрової фільтрації та інші відповідні дії. Ввід інформації від АЦП може здійснюватися одним з двох способів:
Реалізація переривання можлива або з використанням команди RST N, або з використанням програмованого контролера переривань (ПКП) КР580ВН59. В двійковій формі команда RST N має вигляд: 1 1  1 1 1,де  - двійковий код числа N.При використанні цієї команди за сигналом “Готовність даних ” від АЦП на шині даних має бути сформований код команди RST N. Цю команду вектора переривань можна легко згенерувати. Вектор переривання формується апаратно через буферні елементи - вихідні розряди, яких дорівнюють коду N*8. Реалізація переривання з використанням контролера переривань КР580ВН59, базується на початковій ініціалізації ПКП, що задає пріоритети запитів на переривання з можливостями програмного маскування та зміни порядку обслуговування переривань. При початковій ініціалізації ПКП за допомогою командного керуючого слова (ІCW1) задається адресний інтервал 4 або 8 байт між початковими адресами підпрограм обслуговування переривань (Таблиця 10) Таблиця 10 Молодший байт адреси підпрограми переривань
де A7 A6 A5 – відповідні розряди молодшого байту адреси підпрограми переривань, які задаються при проектуванні. 5. Загальна структура програми роботи МПП. (Привести основну програму та описати її структуру). Структура асемблерної програми для МПС на базі мікропроцесора КР580ВМ80 визначається на основі блок-схем алгоритму функціонування МПП. Ефективно створювати програми використовуючи принципи об’єктно-орієнтованого програмування. Тобто, відповідно можливостей системи команд даного МП організовувати основну програму, яка містить виклики підпрограм модулів. До таких підпрограм можна віднести підпрограму ініціалізації RST0, підпрограми вводу інформації від АЦП і виводу через ЦАП, підпрограму обробки інформації та інші. При виконанні основної програми виклик підпрограм (CALL, RSTN) порушує природній порядок виконання команд. Виконання підпрограми обчислення рівняння цифрової фільтрації, також може викликати інші підпрограми. Для правильного виконання такого механізму вкладень підпрограм необхідно забезпечити достатню область під стек. Правильно складені підпрограми не повинні міняти вміст регістрів мікропроцесора, крім регістрів, що використовуються для початкових даних і результату. Для цього в мінімальній кількості вміст регістрів на початку кожної підпрограми, що додатково використовуються, запам’ятовуються у стеку, а перед виходом з підпрограми (RET) відновлюються. Якщо, наприклад, підпрограма використовує регістри A,B,C, тоді необхідно їх значення запам’ятати в стеку і при завершенні підпрограми відновити: M: PUSH PSW ; запам’ятовуються регістри A і F PUSH B ; запам’ятовуються регістри В і С ............. ; тіло підпрограми POP B ; відновлення регістрів В і С POP PSW ; відновлення регістрів A I F RET ; повернення з підпрограми Враховуючи, що адреса повернення підпрограми також запам’ятовується в стеку необхідно слідкувати, до команди повернення RET кількість відновлень дорівнювала кількості запам’ятовувань в стеку. Для забезпечення відповідності розділів курсової роботи необхідно чітко визначатись в програмах відносно місця знаходження даних в пам’яті і проведеним розподілом адресного простору. 5.1 Опис програм вводу, виводу. (Навести підпрограми вводу даних від АЦП, виводу обробленої інформації через ЦАП та описати її структуру). Для того щоб підключити АЦП і ЦАП до мікропроцесорної системи (МПС) використовують паралельний програмований інтерфейс (ППІ) КР580ВВ55. Виходячи з блок-схеми алгоритму функціонування МПП перед початком роботи необхідно ініціалізувати елементи мікропроцесорної системи. ППІ буде за програмовано на нульовий режим. Порт А буде використовуватися для вводу інформації з АЦП, порт В буде використано для виводу інформації на ЦАП. ППІ програмується за допомогою запису керуючого слова (КС) в регістр керуючого слова (РКС). Наприклад, підпрограма ініціалізації виконує запис керуючого слова програмування режиму роботи ППІ КР580ВВ55 в регістр керуючого слова. ... MVI A,98H ;програмування інтерфейсу OUT 0D8H Фрагмент підпрограми програмує паралельний інтерфейс КР580ВВ55 в режимі 0 у відповідності з визначеною структурою вводу/виводу. Адреса регістра керуючого слова – D8H (ця адреса визначається схемою дешифрації).  Схема 13. Структура керуючого слова ППІ Нижче наведений фрагмент програми яка здійснює ввід байта з АЦП і запис його у пам’ять в режимі програмного опитування та байта через ЦАП. ... MVI A,98H ;програмування інтерфейса OUT 0D8H Підпрограма вводу цифрового коду з АПЦ, наприклад, оформлена у вигляді підпрограми INP. Пуск АПЦ здійснюється виводом в канал С (розряд 0) спочатку одиниці, а потім нуля. Наступні оператори вводять байт з каналу С, аналізуючи готовність АЦП (розряд 4) і при його нульовому значенні (перетворено вхідний відлік) вводять байт від АЦП через канал А. Введений байт записується в пам'ять за адресою, заданою в регістровій парі HL. ... INP: MVI A,0FFh ;ввід з АПЦ OUT 0D2h XRA A OUT 0D2h M1: IN 0D2h ANI 10h JNZ M1 IN 0DOh MOV M,A RET При виводі вихідного значення цифрового фільтра через ЦАП (підпрограма OUTP), байт виводиться в канал В з комірки пам'яті за адресою, яка задана в регістровій парі HL. ... OUTP: MOV A,M ;ввід через ЦАП OUT OD1H RET Зміст підпрограм обміну інформації з зовнішніми пристроями (АЦП і ЦАП) визначаються конкретною функціональною схемою відповідно до завдання курсової роботи і проведеним розподілом адресного простору. 5.2 Опис програми обробки інформації. Підпрограма цифрової обробки інформації здійснює обчислення за одержаним рівнянням ЦФ, тобто необхідно провести обчислення значення yn за заданими значеннями xi, yi та постійними коефіцієнтами. При цьому, необхідно виконувати операції множення та додавання (віднімання), які виконують за допомогою відповідних підрограмам. Існують різні алгоритми для реалізації підпрограм множення і додавання чисел різного формату. Найбільш ефективний алгоритм Бута (Booth’s algorithm) множення знакових чисел. Підпрограми наведені нижче наведені не є ефективними з точки зору швидкодії, але є найпростішими прикладами реалізацій операцій множення та додавання на асемблері МП КР580ВМ80. Підпрограма множення однобайтових цілих чисел без знаку. Вхідні дані: регістр Е – множене; акумулятор A– множник. Результат: регістрова пара HL – добуток. Підпрограма використовує регістри C і D. MURES: LXI H,0 MVI D,0 MVI C,8 Z1: DAD H RLC JNC Z2 DAD D Z2: DCR C JNZ Z1 RET Підпрограма множення двобайтового числа на однобайтове без знаку. Вхідні дані :регістр DE- множене; акумулятор A – множник. Результати: регістри A, H, L – добуток (A–старші розряди; L-молодші). Підпрограма використовує регістр С. DMULT: LXI H,0 MVI C,8 Z3: DAD H RAL JNC Z4 DAD D Z4: ACI 0 DCR C JNZ Z3 RET Підпрограма додавання двох двобайтових чисел. Вхідні дані: регістрова пара BC – перше число; регістрова пара HL – адреса другого числа в пам'яті. Результат – сума на місці другого числа з адресою в HL. PLUS: MOV A,C ADD M MOV M,A MOV A,B INX H ADC M MOV M,A DCX H RET Структура представлення даних визначає формати виконання операцій. При обчисленні вихідного значення yn можливе виконання операцій над цілими беззнаковими або знаковими числами. Деякі варіанти завдання передбачають використання даних, які представлені в форматі з фіксованою крапкою, що вимагає застосування відповідних підпрограм множення та додавання. 5.3 Оцінка верхньої фінітної частоти вхідного аналогового сигналу. (Скласти таблицю, де розміщена інформація про кількість тактів кожної програми, що виконуються основним циклом програми. Визначити верхню фінітну частоту вхідного аналогового сигналу). Для визначення верхньої фінітної частоти, тобто значення максимальної частоти, що може міститись в аналоговому вхідному сигналі, необхідно порахувати максимальну кількість тактів при виконанні обміну і обробки інформації. Для цього, необхідно використати таблицю кількості тактів виконання конкретних команд в написаній програмі. Таблиця 11. Таблиця кількості тактів виконання команд МП КР580ВМ80
При визначенні загальної кількості тактів основного циклу програми, варто зауважити, що ряд програм використовують цикли та можуть викликаються декілька разів. Результати обчислення навести у вигляді таблиці. Таблиця 12. Кількість тактів, що виконуються основним циклом програми
На основі теореми про вибірки (дискретизації) визначимо фінітну частоту роботи МПП. Дана теорема в ряді випадків називається теоремою Котельнікова, Шеннона або Уіттекера - в честь учених, що її сформулювали і довели незалежно один від одного. Теорема стверджує можливість представлення аналогового сигналу дискретним рядом, отриманим з АЦП, у випадку виконання умови ft 2 fmax, де ft - частота дискретизації; fmax - фінітна частота вхідного аналогового сигналу. При тактовій частоті роботи МП КР580ВМ80 рівній 2,5 МГц отримаємо тривалість виконання основного циклу програми Тобр=(1/2,5МГц)N , що відповідає частоті обміну і обробки інформації в МПП, яка рівна ft =1/ Тобр . За теоремою про вибірки фінітна частота вхідного аналогового сигналу має бути вдвічі і більше менша ft , тобто fmax = ft /2=1/2 Тобр . Отже, МПП ефективно з великою достовірністю проводить перетворення за функціональною залежністю аналогові сигнали з верхньою обмежуючою частотою рівною значенню fmax . 6. Опис функціонального вузла. Принципова схема функціонального вузла має бути наведена в складі пристрою в цілому, тобто в функціональній схемі МПП. При описі функціонального вузла потрібно навести умовне позначення, електричні параметри, вказати призначення всіх виводів, описати роботу, а при необхідності - навести структурну схему і часову діаграму роботи вузла. Аналіз результатів та висновки. Друкується на окремій сторінці, містить аналіз результатів виконаних робіт, а саме.
Зробити висновки і навести приклади можливостей застосування розробленого МПП. Список використаної літератури. При посиланні в тексті на літературні джерела необхідно приводити порядковий номер по списку в квадратних скобках, наприклад [3]. Перелік літератури пишеться в порядку використання і в відповідності до прийнятих вимог. Додаток. Функціональна схема обчислювальної системи обробки аналогової інформації. Виконується на листі формату А3. В функціональній схемі необхідно накреслити всі вузли (АЦП, ЦАП, МПС, цифрові мікросхеми) з всіма суттєвими для роботи вузла сигналами. Схеми необхідно виконувати згідно з вимогами оформлення конструкторської документації. Вимоги до оформлення пояснювальної записки Необхідно, починаючи виконувати курсову роботу, дотримуватись вимог і намагатись естетично подати результати своєї курсової роботи. Пояснювальна записка до курсової роботи друкується на листах формату А4 з однієї сторони листа i зшивається. На кожній сторінці з лівої сторони залишається поле 20 мм, зверху 25 мм, справа 10 мм, i внизу 15 мм. Сторiнки пояснювальної записки, включаючи сторінки лiстинга, нумеруються по середині верхнього поля. Кількість сторінок в пояснювальній записці не менше 25, розмір шрифту 13, інтервал між рядками 1, вирівнювання по всій ширині сторінки. Титульний листок оформлюється по зразку наведеному нижче. Напис всіх заголовків розділів та підрозділів друкується шрифтом 14 типу bold посередині сторінки. На окремих сторінках розміщені : Завдання до курсової роботи Анотація. Зміст. Тут надруковано перелік всіх розділів та підрозділів пояснювальної записки і відповідна їм нумерація сторінок. Кожен розділ починається з нової сторінки. Першою сторінкою є титульна, другою - завдання до курсової роботи, третьою - анотація і т.д. всі інші розділи. На титульній сторінці та завданні до курсової роботи номер сторінки не ставити. Додатки і список використаної літератури включати в нумерацію змісту. В пояснювальній записці необхідно дотримуватись єдиної термінології. Якщо в тексті пояснювальної записки використовуються назви іноземних фірм, прізвищ і географічні назви їх пишуть в україномовній транскрипції та на мові оригіналу (в скобках). Формули нумеруються на правому полі на рівні нижнього рядка формули в межах розділу арабськими цифрами, наприклад (4.2) (друга формула четвертого розділу). При посиланні на формулу вказати повний номер в скобках, наприклад в формулі (2.3). Не рекомендується дослівне переписування матеріалів з літератури. У випадку необхідності дозволяється коротке викладення використаного матеріалу з посиланням в квадратних скобках []. Список рекомендованої літератури по курсовій роботі Для виконання курсової роботи необхідно використати деякі з поданих джерел інформації: 1. Алексенко А.Г., Коломбет Е.А., Стародуб Г.И. Применение прицизионных аналоговых схем. -М.: Радио и связь, 1985. 2. Марше Ж. Операционные усилители и их применение. Л., Энергия, 1974. 3. Якубовский С.В. Аналоговые и цифровые интегральные схемы. -М.: Радио и связь. 1985. 4. Никамин В.А. Аналого-цифровые и цифро-аналоговые преобразователи. Справочник.-М.: Альтекс-А, 2003. 5. Т.С. Ратхор, Цифрове измерения. АЦП/ЦАП.-М.: Техносфера, 2006. 6. Федорков Б.Г.,Телец В.А, Микросхеми ЦАП и АЦП: функциование, параметры, применение.-М.: Енергоатомиздат,1990. 7. Марцинкявичус А.К. и др. Быстродействующие интегральные микросхемы ЦАП и АЦП и измерение их параметров. -М.; Радио и связь, 1988. 8. Алексенко А.Г., Галицин А.А., Иванников А.Д. Проектирование радиоелектронной апаратуры на микропроцессорах: Програмирование, типовые решения, методы отладки. -М.: Радио и связь, 1984. 9. Баранов В.В. и др. Полупроводниковые БИС запоминающих устройств. -М.: Радио и связь, 1987. 10. Бучма І. М. Мікропроцесорні пристрої: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2005. 11. Гель П. Как превратить персональный компьютер в измерительный комплекс.-М.: ДМК Пресс, 2001. 12. Гилмор Ч. Введение в микропроцессорную технику: Пер. с англ.-М.: Мир, 1984.-334с. Злобин В.К., Григорьев В.Л. Программирование арифметических операций в микропроцессорах.-М.: Высш. шк., 1991. 13. Б.А. Калабеков Микропроцессоры и их применение в системах передачи и обработки сигналов: Учебн.пособие для вузов.-М.: Радио и связь,1988. 14. Калабеков Б.А., Цифрове устройства и многопроцессорные системы.-Горячая линия –Телеком, 2003. 15. Клингман Є. Проектирование микропроцессорных систем: Пер. с англ. -М.: Мир, 1980. 16. Корячко В.П., Микропроцессоры и микро-ЄВМ в радиоелектронных средствах: Учебн. для вузов по спец Конструирование и технология радиоелектронних средств.-М.: Высш. школа, 1990. 17. Костинюк Л.Д., Паранчук Я.С. Микропроцесорні засоби та системи: Навч. посібник -Львів: Видавн. НУ “Львівська політехніка‘.2001.-200с. 18. Майоров В.Г., Гаврилов А.И., Практический курс программирования микропроцессорных систем. -М.:Машиностроение, 1989. 19. С.Т. Хвощ, Н.Н. Варлинский, Е.А. Попов, Микропроцессоры и микро-ЄВМ в системах автоматического управления: Справочник.-Л.: Машиностроение,1987. 20. Самофалов К.Г., Викторов О.В., Микропроцессоры. Библиотека инженера.- К.: Техніка,1989. 21. Шевкопляс Б.В., Микропроцессорные структуры. Инженерные решения: Справочник.-М.: Радио и связь, 1990. 22. Проектирование микропроцессорной єлектронно-вычислительной аппаратуры: Справочник/В.Г. Артюхов, А.А. Будняк, В.Ю., Лапий и др. -К.: Техника, 1988.-263с. 23. Микропроцессоры: В 3-х кн. Под ред Л.Н. Преснухина/Учебн. для втузов, -М.: Радио и связь,1986. 24. Микропроцессоры и микропроцессорные комплекты интегральных мікросхем: Справочник в 2-х т./Под ред. Шахнова.-М.: Радио и свіязь, 1988. Зразок оформлення титульної сторінки. Мiністерство освiти та науки України Нацiональний унiверситет "Львiвська полiтехнiка" Кафедра САПР Курсова робота з курсу " Архітектура комп’ютерів " для студентів базового напрямку 6.08.04 “Комп’ютерні науки” Обчислювальна система обробки аналогової інформації Керiвник: Виконав: студент: Смаглюк С.М. група: КН 315 "Допущено до захисту" __________2007 р. залiкова книжка № 1616713 Оцiнка: _______________ пiдпис ___________ пiдпис _______________ ЛЬВІВ -2007 Зразок оформлення завдання. З а в д а н н я на курсову роботу з дисципліни „ Архітектура комп’ютерів ” студенту групи КН-315 Смаглюк С.М. Завдання: Розробити компоненти апаратного і програмного забезпечення обчислювальної системи на базі мікропроцесорного пристрою (МП КР580ВМ80), яка включає аналогово-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі і виконує функцію цифрової обробки аналогової інформації. Обробка описується заданим пропорційно-інтегро-диференціальним рівнянням y(t)=f(x), що пов’язує аналогові сигнали х(t) на вході і у(t) на виході системи. Тема: „ Обчислювальна система обробки аналогової інформації ” Термін здачі проекту: 31.12 .2007 Початкові дані: Останні дві цифри залікової книжки nm = 13. За формулою li={([mn/ki]+{mn/ki})/ki}+1 і одержано такі результати: k1 = 20 l1 = 14 рівняння  k2 = 3 l2 = 2 розрядність АЦП – 8 k3 = 2 l3 = 1 полярність вхідного сигналу – однополярний k4 = 14 l4 = 17 організація обміну МП з АЦП – через АВП переривання RST4, використовуючи КР580ВВ55 з режимом роботи 1 k5 = 9 l5 = 6 вид функціонального вузла – шинні формувачі з використанням КР580ВА87 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
n КБ
x КБСхожі:
|
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» / Уклад. І. М. Рацебарська, Ю. Ю. Моісєєва... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи “Визначення впливу вражаючих факторів НС ” Мармазинський О. А., Савіна О. Ю., Штейн П. В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи: “Визначення впливу вражаючих факторів... |
|
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів... Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів напрямку підготовки «комп’ютерні науки» освітньо-кваліфікаційного... |
Методичні вказівки до розрахункової частини Розрахункова частина до курсової роботи складається з комплексної контрольної роботи |
|
Курсової роботи обирається за порядковим номером із переліку робіт... Цивільного та сімейного права України або пов’язана з його професійною діяльності. Самовільна зміна теми курсової роботи без дозволу... |
Послідовність виконання курсової роботи Збір вихідної інформації на підприємствах туристичної індустрії та її аналіз |
|
Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи з фінансового... |
Методичні рекомендації покликані допомогти студентам при виконанні курсової роботи Банківська система одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки |
|
ХАРКІВСЬКий ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ Методичні вказівки призначені для надання допомоги студентам у виконанні курсової роботи згідно з чинними стандартами України |
КУРСОВА РОБОТА Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з предмета "Діловодство" (для студентів третього курсу спеціальності 02010501... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua