Головне завдання сучасної системи освіти ─ створення умов для якісної освіти, впровадження компетентнісного підходу ─ це найважливіша умова, що працює на


Скачати 285.31 Kb.
Назва Головне завдання сучасної системи освіти ─ створення умов для якісної освіти, впровадження компетентнісного підходу ─ це найважливіша умова, що працює на
Сторінка 2/3
Дата 25.10.2013
Розмір 285.31 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3
Тема: Харків – краще місто на Землі!

Навчальна мета та очікувані результати:

-розкрити знання про рідний край;

- розширити уявлення про значущі міста Харкова;

-удосконалювати роботу в техниці «Квілінг»;

-формувати патріотичні, естетичні почуття;

-виховувати любов до рідного краю, народу;

-формувати в учнів життєві компетентності: уміння вести пошукову роботу, працювати з довідковою літературою, досліджувати краєзнавчий матеріал;

-розвивати навички роботи в групі.

Тип проекту: груповий, середньотривалий

Навчальні предмети: позакласне читання, «Я і Україна», українська мова, образотворче мистецтво, трудове навчання.

Склад учасників проекту: учні , класовод, батьки

Тип за результатами діяльності: інформаційно – пошуковий.

Об’єкт пізнання: рідне місто

Освітній продукт: виготовлення плакату «Харків – краще місто на Землі!».

Обладнання: кольорова бумага для «Квілінгу», картки з завданнями, презентація, відеоролик.

Етапи роботи над проектом

І. Підготовчий етап

У чому полягає задум?

- дізнатися якомога більше про народні промисли і народних умільців свого краю; дослідити краєзнавчий матеріал;

Для чого це потрібно?

- виховувати любов до рідного краю, народу

ІІ. Планування діяльності

1. Зібрати матеріал про культурні міста Харкова.

2. Зустрітись з народними умільцями міста, зробити фотографії їх виробів.

3. Від батьків, дідусів, бабусь довідатись про звичаї і традиції свого краю.

5. Вивчити історико - краєзнавчу літературу про свій край.

6. Об’єднання учасників у творчі групи. Розподіл обов’язків між учасниками.

7. Висловлювання пропозицій щодо форми представлення результату (тематичний ранок «Мій рідний край», оформлення газети «Харків – краще місто!», участь у творчому районному проекті «Харків – краще місто на Землі!).

8. Індивідуальні та групові консультації дітям.

9. Звіт про проведену роботу.

Завдання для груп

І група Збір інформації про історію міста Харкова, походження назви, визначні місця. Створення презентації.

ІІ група Зустріч з народними умільцями; екскурсія «Валки – гончарна столиця»; відвідування краєзнавчого музею. Збір інформації. Створення презентації.

ІІІ група Написання сенканів про місто Харків, творів. Видання класної газети.

ІV група Традиції і звичаї рідного краю. Робота з позакласною літературою.

V група Техніка «Квілінг». Збір інформації.

VІ група Планування ескізу для панно. Пошук інформації.

Захист проекту «Мій рідний край» (тематичний ранок)

Мета: Поглибити знання учнів про місто Харків, народних умільців свого краю, ; презентувати творчі проекти учнів; виховувати через образне слово, любов до України, свого краю, народу, рідної мови.

Обладнання: панно «Харків – краще місто на землі!», дитячі малюнки, відеофільм про місто Харків, презентація проекту.

Епіграф:

У слові „Харків” – шелестіння трав,

І грім громів, і трепетні пісні,

І Дике Поле у стрімких вітрах,

І сьогодення, і майбутні дні…

Ніна Супруненко

Захист проекту

І Організація проекту

Вчитель: Україна, рідний край! Золота, чарівна сторона. Починається вона від батьківського порога, стежини, калини чи струмка, смерічки коло твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться в садочку. У кожної людини є дві Батьківщини – велика і мала. Що ми можемо назвати великою батьківщиною? Правильно, велика Батьківщина – країна, де ми живемо, Україна.

Україна - рідний край

Рідне поле, зелений гай

Рідне місто й рідна хата

Рідне небо й рідна мати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Наша рідна Україна має славну і давню історію, прекрасну мову і високу культуру. А що називається малою Батьківщиною? Мала Батьківщина – це місто Харків:

В вільній державі наш Харків існує:

Вчиться, будує, співає, працює…

Хай вам щастить, дорогі харків’яни,

Вічно любов і добро будуть з вами!

Надія Акімова

Учень: Земля, рястом уквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Заклик (читає вчитель)

О скільки Бог тобі добра відміряв,

Багатства дав з роси та і води!

Є простір у степах твоїх незмірних,

Діброви і гаї, ліси й густі сади.

Небес твоїх блакить в Дніпрових хвилях,

А сонце лагідне цілує у вуста.

Й усе навколо таке рідне й миле,

Моя Вкраїно люба, золота!

О де знайти слова, щоб передати

Свою любов до тебе, рідна мати.

Як я люблю на увесь світ сказати?

Брати мої, як говорив Тарас,

Рівняйтесь між собою, обніміться

А то не буде правди поміж нас,

Тримайтесь разом та не розгордіться.

І пам’ятайте заповідь святу:

Матір шанувати у житті єдину,

Одну ви думку майте і мету –

І вічна буде наша Україна.

Наталія Гуменко

Пісня «Моя Україна», сл. Ю. Рибчинського, муз. Ніколо Петраша

Учень 1– Хто ти, хлопчику маленький?

Учень 2 ─ Син я України – неньки,

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся.

Учень 1– А по чім тебе пізнати?

Учень 2 - За вкраїнським звичаєм!

В мене вдача щира й сміла

І відвага духа й тіла

І душа моя здорова.

Українська в мене мова.

Учень 1– А скажи, де край твій рідний?

Учень 2 - Там, де неба круг погідний,

Там, де сонце сяє ясне

Та вкраїнські діти красні.

Де лани, степи безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Карпат вершки високі,

Де потоків дна глибокі.

Учень 1 Ми повинні завжди пам’ятати, звідки ми родом, де наше коріння,

глибоко знати історію свого народу, його мову, звичаї, народні традиції.

Всі разом

Бо ми є частка родоводу

Рідного міста й народу.

Пісня «Краю мій рідний» (Виходять дівчата і співають пісню про рідний край).

Учень:

В мільйоннім місті є давно метро,

І хмарочоси, і гримить естрада...

Мені ж тривожить душу, гріє кров

Ця назва світла й приязна ─ Левада.

Десь тут, де під асфальтами - земля,

Де станція із назвою такою,

Росла верба, і вабила здаля

Озерце, оповите осокою.

Учень:

Цвітуть Купальські срібні зорелюби.

Їм сняться сни, як сни Сковороди...

А Лісопарк світаннячко голубить,

Щоб прилетіли втіхи голуби.

А цвітень цвіт літніє парками,

Мов ніч прощань, мов ніч Купайлова.

Любове, Ладонько, мій Харкове,

Волошку музики віддай мені!

Пісня про Харків (виконують діти)

Учень

Місто наше значиться

На світовій карті,

Та живуть тут славні люди,

Майстри в кожній хаті.

(Народні умільці. Екскурсія до міста Валки. «Валки – гончарна столиця» Презентація учнів-дослідників)



ІІІ. Сприйняття й узагальнення навчального матеріалу.
Розділ І. Від прадідів – онукам.
3.1 Робота в групах. Дидактична гра «Склади прислів’я».
Пам’ятка. Як працювати в групі?

Розподіліть ролі в групі: спікер (головуючий), секретар, посередник, доповідач.

  1. Стежте за часом.

  2. Поважайте інших членів групи, критикуйте позицію, але не людину.

  3. Говоріть послідовно, не виходьте за межі запропонованої теми.

3.2 Дидактична гра «Склади прислів’я».

Учні повинні скласти прислів’я і пояснити їх повчальний зміст.

Група 1



Рідний край-

умій за неї постояти.

Батьківщина – мати,

земний рай.


Група 2

Кожному мила

хто в своєму домі.

Добре тому,

своя сторона.


Група 3

Людина без Вітчизни,

хоч помирай.

За рідний край

як соловей без пісні.




  1. Демонстрація слайдів. Презентація роботи у техніці «Квілінг»

(робота дослідницької групи)



Збір інформації та підготовка до виготовлення панно в техніці «Квілінг»




Розділ ІІ. Як народилося та зростало дивне місто.

Отже, давайте звернемося до другого розділу нашого журналу: «Як народилося та зростало дивне місто».

2.Повідомлення учнів-дослідників.

Учень-дослідник № 1: Слайд № 7

Харків був заснований у 1654 р., саме тоді, як Богдан Хмельницький перейшов з усією Україною під московську “протекцію”. Місто заснувала ватага українських переселенців з ватажком — осадчим Іваном Каркачем. Тому пам'ять про Івана Каркача існує навіки у Харкові укупі зі спомином про першого харківського козачого отамана Івана Кривошлика. На пагорбах, оточених хащами диких лісів, на берегах заболочених річок – Лопані й Харкова осіли втікачі, волелюбні козаки і селяни. Почали переселенці будувати свої житла. Потім спорудили дерев’яну фортецю, бо місту постійно загрожували небезпечні вороги – турки та кримські татари. Вони грабували городян, забирали їх у полон. У центрі фортеці знаходилась Покровська церква.

Дійсно, колись Харків був маленькою фортецею на краю Дикого Поля. Проминули віки, і тепер це велике місто, гігант з більш ніж півторамільйонним населенням. І це в степу, де за часів Івана Сірка можна було проїхати верхи сотні верств і не зустріти жодного поселенця, жодної живої душі. Упродовж 3-х років у Харківській фортеці був полковником Іван Сірко. Отаман Іван Дмитрович Сірко все життя захищав Україну від нападників, не дав туркам і татарам закріпитися на українських землях. Цим безкорисливим служінням своєму народові Іван Сірко здобув безсмертя в пам’яті вдячних нащадків.

Існує ще декілька легенд стосовно виникнення нашого міста. Це легенда про козака Харька, який оселився на цьому місці і заснував місто Харків і річка Харків.

Інша, не менш красива історія, виникнення Харкова належить перу відомого українського письменника Квітки, який отримав по назві свого маєтку прізвисько Основ’яненко. За його версією наше місто було засновано предком письменника і першим володарем маєтку – Андрієм Квіткою. Він жив у маєтку під назвою Основа. Там, де ми живемо зараз. Коли Андрій Квітка обходив свої володіння, то був захоплений красою цього місця і вирішив заснувати місто.

Учень-дослідник № 2: Слайд № 8

Герб – знак держави, міста, ключ до історії роду, міста. було Прапор – полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави або міста.

Герб нашого міста було створено 21 вересня 1781 року указом імператриці Катерини ІІ. На зеленому тлі зображений ріг достатку з плодами і квітками, і кадуцей, або жезл Меркурія. Меркурій – казковий бог, який на думку стародавніх людей, захищав торгівлю та ремесла. Жезл – чарівна паличка Меркурія. Автори герба мріяли бачити Харків містом, де розквітають торгівля і промисловості, а мешканці живуть у достатку.

(Виготовлення класної газети : «Казкові діти» Випуск №4. Демонстрація слайду)


Учень-дослідник № 3: Слайд № 9

Харків розташований на північному сході України. Наш край межує з Росією. Таке географічне положення називається прикордонним. Сусідами Харківщини є такі області України: Сумська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська.

Площа харківської області 31, 4 тис. км. Зо площею наш край займає 4 місце в країні і поступається лише трьом областям: Одеській, Чернігівській, Дніпропетровській. З півночі на південь область простягається на 190 км, із заходу на схід на 215 км.

Харків знаходиться далеко відносно морів та океанів. Наш край здавна зветься Слобідським, або Слобожанщиною.

Харків розташований на горбах між річками Харків та Лопань на території Східноєвропейської рівнини. Місто поділяється на 9 адміністративних районів. Його площа 30,6 га, що перевищує площу Парижа та Берліна разом узятих.

Райони міста Харкова: Дзержинський, Київський, Комінтернівський, Ленінський, Московський, Жовтневий, Орджонікідзевський, Фрунзенський, Червонозаводський.

Вчитель: Прийшов час подивитися, що довелось пережити Харківщині на її історичному шляху, що пишуть про це наші поети-співвітчизники.

4. Робота в групах ( Групи отримують картки з віршами. Учні читають поезії напам’ять та питаннями для відповідей. Звіт групи дослідників.)

Група 1.

ЛЕГЕНДА ПРО ХАРКІВ
Нам доля легенду дарує про Харків і назву його.

По Дикому Полю гарцює козацький отаман Харко.

Той гомін козацької слави і герць пам’ятає Сумська.

Як краяли небо заграви, мов шабля Івана Сірка.

У Лопані, баяли люди, ловились великі лини.

А тихою річкою Уди ходили козацькі човни.

І містом ходив стоголосим в задумі, як тиха вода,

Великий і мудрий філософ Григорій Сковорода.

Микола Возіянов

Питання на картці:

– Про що писав М. Возіянов? Яким ми бачимо Харків у легенді?
Група 2. Слайд № 10

ПРАПОРИ ПЕРЕМОГИ
Ще кононада стогне за горбками,

Ще стелеться над містом чорний дим.

Ще пахнуть смертю обгорілі ями

І, скрипнувши, обвалюється дім.

Ще на асфальті – кров, димиться цегла,

Залізо битви, скровлене й криве,

Але вже місто, вільне й не полегле,

Встає з руїн, світліє і живе.

І на розбитій вигорілій площі

Вже нашвидку написаний плакат

В руках святково вдягнених дівчат

Живим і теплим вогником полоще.

І бідні квіти, зрощені в нужді,

В неволі й смутку змученого міста,

Кладуть дівочі руки молоді,

Як дар любові, на броню танкіста.

Микола Бажан
1   2   3

Схожі:

НАКАЗ
Державним стандартом початкової загальної освіти, створення комфортних умов утримання, навчання і виховання першокласників та рівного...
Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні
З метою дальшого розвитку освіти в Україні, її інтеграції в європейський освітній простір, а також створення умов для забезпечення...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ...
Міністерства освіти і науки проводиться Всеукраїнський конкурс юних зоологів і тваринників, метою якого є створення умов для творчого...
НАКАЗ
На виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України "Про діяльність органів управління освітою щодо створення належних...
Проблема нашої школи, її головне завдання в умовах реформування освіти...
...
Програма розвитку освіти Теофіпольського району на 2012-2016 роки Загальна частина
Розроблення цієї Програми зумовлено необхідністю удосконалення системи освіти району, переорієнтації освіти на забезпечення рівного...
Програма розвитку освіти Теофіпольського району на 2012-2016 роки Загальна частина
Розроблення цієї Програми зумовлено необхідністю удосконалення системи освіти району, переорієнтації освіти на забезпечення рівного...
«Впровадження в закладах освіти Довгинцівського району інтерактивних...
Підвищення професійної майстерності педагогів на шляху впровадження здоров`я зберігаючих технологій креативної освіти для розвитку...
ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ДПА ТА ЗНО
Національна доктрина розвитку освіти України ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов...
НАКАЗ
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту» та з метою створення умов для оновлення змісту позашкільної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка