|
|
Скачати 219.81 Kb.
|
| ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ Й ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ІННОВАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ ОСВІТНЬОГО ОКРУГУ Інновації, якими визначено сучасний стан розбудови освітянського простору, призвели до виникнення територіальних структурних утворень — освітніх округів як добровільних об'єднань загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності з дошкільними, позашкільними та іншими навчальним закладами, установами та організаціями сприяння освітній діяльності з метою оптимального задоволення культурно-освітніх потреб громадян, які проживають у межах відповідних адміністративних територій. Означене структурне нововведення, що інтегрувало позитивні надбання процесу оптимізації освітніх територій, отримало нормативно-правове обґрунтування в Примірному положенні про освітній округ, затвердженому наказом МОН України від 05.04.2006 р.№ 267. Проте як інноваційна соціально-педагогічна система, в основу якої покладено принцип інтегративної взаємодії суб'єктів округу, освітній округ потребує методологічного підґрунтя, розробки та реалізації на міському територіальному рівні нової (окружної) моделі методичної роботи з учасниками освітньо-виховного процесу. Пріоритетної ваги набуває потреба формування цільового комплексу науково-методичних дій в межах освітніх округів, зміст яких визначається як загальними завданнями і проблемами розбудови національної школи, так і конкретикою професійної діяльності педагогів у певному територіальному освітньому просторі. Методична служба округу, від якої освітянське сьогодення вимагає глобальних змін якості науково-методичного простору, має оптимально забезпечувати на територіальному рівні: процес професійного становлення, вдосконалення та розвитку суб'єктів освітньої діяльності; формування професійної готовності освітян до партнерської діяльності з представниками державних та приватних установ, що опікуються проблемами освітньої галузі, громадськістю щодо вирішення актуальних питань освіти та виховання молоді; досконало знати реальний стан фахового зростання педагогічних працівників в аспекті професійних потреб, утруднень, проблемних зон та перспективних підходів; сприймати методичну роботу з формування професійної компетентності учасників освітнього процесу в сукупності взаємопов'язаних та взаємодіючих компонентів. Як цілісна система дій та заходів щодо підвищення та збагачення професійного потенціалу суб'єктів освітньої діяльності в межах округів науково-методична робота повинна бути інноваційно гнучкою та відповідною реформеним процесам в освіті. Вищезазначене дає підстави актуалізувати проблему модернізації науково-методичного супроводу безперервного професійного зростання суб'єктів відкритого інноваційного освітнього простору, пошуку та вибору ефективних форм і методів методичного просвітництва, навчання та консалтингу як вагомих структурних компонентів оновлювальної на територіальних засадах методичної системи. Форми і методи методичної роботи з педагогічними кадрами в межах освітнього округу Форми методичної роботи з педагогічним кадрами — це зовнішні прояви узгодженої кооперативної, групової, парної та індивідуальної діяльності в освітньому процесі, що здійснюється згідно з визначеним порядком та режимом. Процес організаційно-методичного моделювання інноваційної системи методичного супроводу функціонування освітнього простору повинен здійснюватись за умов оптимального дотримання співвідношення загальних, групових, індивідуальних, формальних та неформальних, обов'язкових та добровільних різновидів методичної роботи та самоосвіти, спрямованих на формування професійної компетентності освітян та працівників державно-громадських установ щодо продуктивної діяльності в межах освітніх територій. Специфіка означеного аспекту діяльності методичної служби полягає в тому, що суб'єкт-суб'єктні відносини учасників методичного окружного полілогу мають відбуватися за умов включення до нього не лише освітян — фахівців з проблем педагогіки, а й представників державно-громадських установ, що працюють на умовах партнерства. Означений факт потребує при розробці окружної моделі методичної роботи врахування різногалузевої фахової спрямованості учасників методичного процесу, різного ступеня наближення до освітніх проблем та неоднакових можливостей щодо їх оптимального вирішення. Актуальною стає проблема педагогічного просвітництва І громади округу і, зокрема, її активу, залученого до управління функціонуванням округу. Масові форми методичної роботи Масові форми методичної роботи на окрузі можуть бути представлені презентаціями освітніх округів, окружними науково-практичними конференціями, семінарами. У напрямку реалізації представницької функції управління функціонуванням освітнього округу вважається доцільним проведення Радами освітніх округів презентаційних заходів, зорієнтованих на поширення в межах міста інформації про специфіку освітнього середовища кожного закладу та установи системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної та спеціальної освіти, що виступають суб'єктами освітньої діяльності округу. «Візитна картка», презентована учасниками заходу, має відображати спектр та якість пропонованих освітніх послуг, рівень їх відповідності сформованому ринку праці, освітнім, культурним, особистісним та професійним запитам населення, що проживає у межах округу, привабливість отримання загальної середньої та профільної освіти саме в даному закладі. Проведення означених заходів сприяє формуванню позитивного іміджу суб'єктів освітньої діяльності, підвищенню їх рейтингу серед установ та організацій системи освіти, усвідомленню системоутворюючих зв'язків між суб'єктами освітньої діяльності в межах округу. Науково-практична конференція в межах освітнього округу розглядається як своєрідне підбиття підсумків роботи педагогічних та професійних колективів округу над актуальною освітньою проблемою. Вона є однією з форм виявлення та узагальнення найкращого практичного освітянського досвіду. Ґрунтуючись на системній самоосвітній роботі педагогічних кадрів у напрямку розробки актуальних проблем функціонування освітньої галузі, конференції являють собою активну форму науково-методичної роботи. Досвід проведення окружних науково-практичних конференцій «Профілізація та індивідуалізація освіти: базові уявлення та артефакти» (вересень 2006 року), «Формування духовного світу особистості засобами української мови» (грудень 2007 року) засвідчив: конференції дають змогу за відносно короткий термін ознайомити учасників заходу з результатами педагогічних досліджень щодо проблеми обговорення; оперативна передача отриманої наукової інформації та методичних рекомендацій стосовно запровадження наукових ідей у практичну діяльність забезпечується шляхом публікації матеріалів конференції та їх широкого обговорення у колективах, що делегували представників на участь у заході; залучення до участі в роботі конференції провідних фахівців системи освіти округу, представників організацій та установ сприяння освітній діяльності, працівників системи вищої освіти, що співпрацюють з суб'єктами округу на підставі укладених угод, керівників управління освітою, представників громадськості підвищують авторитет конференції, вагомість та актуальність для всіх учасників освітнього процесу прийнятих рішень, напрацьованих рекомендацій, формують позитивне ставлення до досліджень у галузі освіти; критичні зауваження і пропозиції, що висловлені у ході роботи конференції, сприяють вдосконаленню та координації педагогічних досліджень у межах округу, здійсненню ефективного управлінського моніторингу освітніх інновацій. Окружні семінари проводяться з урахуванням потреб учасників освітнього процесу щодо осягнення перспективного педагогічного досвіду, освітніх інновацій, підвищення професійної компетентності. У ході проведення семінарів відбувається опрацювання комплексу важливих та актуальних для Ґрунтуючись на системній самоосвітній роботі педагогічних кадрів у напрямку розробки актуальних проблем функціонування освітньої галузі, конференції являють собою активну форму науково-методичної роботи. Досвід проведення окружних науково-практичних конференцій «Профілізація та індивідуалізація освіти: базові уявлення та артефакти» (вересень 2006 року), «Формування духовного світу особистості засобами української мови» (грудень 2007 року) засвідчив: конференції дають змогу за відносно короткий термін ознайомити учасників заходу з результатами педагогічних досліджень щодо проблеми обговорення; оперативна передача отриманої наукової інформації та методичних рекомендацій стосовно запровадження наукових ідей у практичну діяльність забезпечується шляхом публікації матеріалів конференції та їх широкого обговорення у колективах, що делегували представників на участь у заході; залучення до участі в роботі конференції провідних фахівців системи освіти округу, представників організацій та установ сприяння освітній діяльності, працівників системи вищої освіти, що співпрацюють з суб'єктами округу на підставі укладених угод, керівників управління освітою, представників громадськості підвищують авторитет конференції, вагомість та актуальність для всіх учасників освітнього процесу прийнятих рішень, напрацьованих рекомендацій, формують позитивне ставлення до досліджень у галузі освіти; ]критичні зауваження і пропозиції, що висловлені у ході роботи конференції, сприяють вдосконаленню та координації педагогічних досліджень у межах округу, здійсненню ефективного управлінського моніторингу освітніх інновацій. Окружні семінари проводяться з урахуванням потреб учасників освітнього процесу щодо осягнення перспективного педагогічного досвіду, освітніх інновацій, підвищення професійної компетентності. У ході проведення семінарів відбувається опрацювання комплексу важливих та актуальних для всіх учасників семінару (з урахуванням їх різної фахової спрямованості та попередньої теоретико-практичної підготовки до осягнення визначених І для обговорення на семінарі проблем) питань педагогіки та психології, розбудови культурно-просвітницького простору міста та збагачення духовності! суб'єктів освітньої діяльності в межах округу. Обов'язковим є дотримання! принципу органічного взаємозв'язку) теорії та практики. Згідно з наміченою Радою округу тематикою розробляються плани проведення семінарських занять, визначається коло питань для розгляду, література, рекомендована для опрацювання учасниками семінару. У практичному турі семінарського заняття доцільно організувати розв'язання І ситуативних завдань стосовно актуальних питань виховання, дидактики, | психології. Ефективними в практиці) методичної роботи на окрузі виступають семінари з елементами методичного тренінгу, семінари-презентації, семінари з використанням методів ігрового моделювання. Доцільним є пропонування учасникам семінарів-практикумів творчих домашніх завдань. Ефективною формою організації науково-методичної роботи з учасниками освітнього процесу в межах округу є проведення огляду-конкурсу на кращий навчальний кабінет, що регламентується Положенням про проведення означеного конкурсу. Наводимо фрагменти Положення: Загальні положення Кабінетом вважається класна кімната закладу освіти зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням. Міський огляд-конкурс визначає рівень матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними (правилами і нормами та їх функціональну спроможність: для реалізації практично дійової! і творчої складових змісту навчання; забезпечення в старшій школі профільного та поглибленого навчання (з урахуванням залучення для комплектування навчально-матеріальної бази опорного окружного кабінету дидактичних фондів кабінетів закладів професійної та позашкільної освіти); • індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня. 2. Мета та завдання огляду-конкурсу Основна мета конкурсу — визначення кращих предметних кабінетів, які забезпечують оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Завдання конкурсу: поширення ідей продуктивного досвіду роботи освітян міста, завідувачів предметних кабінетів, результатів роботи творчих груп із залученням працівників організацій та установ, які виступають суб'єктами освітньої діяльності в межах округу щодо формування навчально-матеріальної бази для реалізації профільного навчання та здійснення профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю в межах округу; стимулювання їх до подальшої творчої діяльності. Участь у конкурсі засвідчується поданням адміністрацією навчального закладу заявки до міського відділу освіти. Переможці конкурсу нагороджуються цінними подарунками. Нових акцентів організації методичної роботи з суб'єктами окружної освітньої діяльності надає широке впровадження профільного навчання, що в цілому забезпечить можливості щодо поглибленого опрацювання окремих предметів, створить умови для рівневої диференціації навчання та подальшої індивідуалізації освітнього процесу, вибору або самостійного моделювання учнями за умов педагогічного супроводу, власних освітніх траєкторій, розширить можливості соціалізації старшокласників та зміцнить зв'язки між середньою та вищою школою, усунувши розбіжності у вимогах, що ставляться до випускників у школі та абітурієнтів у ВНЗ. Впровадження профільного навчання вимагає сьогодні від школи глобальних змін якості педагогічного середовища: воно має регулюватися й налаштовуватися на персональний талант дитини. Йдеться не просто про його розширення в тих чи інших обумовлених межах. Процес профілізації потребує створення абсолютного нового педагогічного продукту, спроможного надати шкільному навчальному середовищу потрібної гнучкості та властивості до саморозширення та самовдосконалення відповідно до можливостей та особистісних запитів учнів. Виходячи із розуміння необхідності здійснення змістооновлювальних та методико інноваційних зрушень з метою досягнення бажаного якісного стану процесу профілізації старшої шкільної ланки, неможливо одночасно не опікуватися проблемою зумовлених профілізацією структурних новоутворень, покликаних сприяти ефективному функціонуванню системи профільної підготовки випускників закладів освіти. З огляду на вищезазначене пропонується створення у межах освітнього округу тимчасових неюридичних міжвідомчих утворень, що опікуватимуться проблемами ефективності функціонування округу та забезпечення оптимальної взаємодії всіх зацікавлених у реалізації освітньо-виховної політики установ. До складу таких утворень можуть входити представники засобів масової інформації, працівники юстиції, служб охорони здоров'я та справ сім'ї та молоді тощо. Зважаючи на надані раді освітнього округу права щодо перерозподілу між закладами освіти годин варіативної складової навчальних планів, вважається за доцільне експериментальне створення осередків додаткових освітніх послуг профільного спрямування, які б забезпечували надання спеціалізованих освітніх послуг відповідно до запитів батьків та учнів, наприклад, Центру становлення особистості, Школи мистецтв, Центру дозвілля тощо. Важливим є інформаційна підтримка профілювання. В межах округу має працювати кабінет профорієнтації, який координуватиме проведення масових профорієнтаційних заходів, здійснюватиме методичну допомогу у їх проведенні, надаватиме психологічні й освітні консультації, виконуватиме інформаційну й профорієнтаційну роботу, що передбачає організацію навчальних семінарів, діагностування, тестування, анкетування, відстеження змін в освітніх запитах, вивчення мотивів вибору того чи іншого профілю, майбутньої професії, коригування роботи з профілювання і профілізації, розроблення елективних курсів і створення баз даних про тематику курсів за вибором та їх розробників, ознайомлення з усім спектром освітніх послуг, проведення моніторингу вибору елективних курсів учнями, влаштування дня відкритих дверей у різних навчальних закладах, організація екскурсій на підприємства, проведення ярмарок навчальних місць, моніторингу освітніх інтересів старшокласників. Групові форми методичної роботи Пріоритетної ваги у вирішенні проблеми пошуку оптимальних форм методичного супроводу суб'єктів окружної освітньої діяльності набуває впровадження інтерактивних форм групової роботи учасників освітньо-виховного процесу, яке має відбуватися за умов безпосереднього глибинного занурення партнерів у конкретику освітнього простору, подолання штучності проблемних ситуацій, що потребують безпосереднього вирішення освітянами та представниками громадськості заради досягнення визначеної спільної мети. З огляду на окреслене, в аспекті задоволення методичною службою професійних запитів працівників галузі та державних і громадських установ сприяння здійсненню освітньої діяльності вважається доцільним застосування таких форм взаємодії учасників професійного проблемного діалогу, які передбачають активне включення в обговорення актуальних питань, рефлексію власної діяльності і як кінцевий результат — вихід на прийняття позиції, що відповідає новим освітнім та культурно-духовним цінностям. Такими формами методичної роботи в межах округу можуть виступати постійно діючий управлінський практикум, методичний тренінг, салон управлінських ідей, майстер-клас, педагогічна студія. У системі окружної методичної роботи в межах територіальних освітніх об'єднань міста Димитрова визначився ефективний спосіб організації методичного процесу в формі педагогічної студії. У процесі професійного вдосконалення суб'єктів освітньої діяльності вона набула статусу школи освітнього менеджменту. Уході роботи студії, яка реалізовувалась як методичний проект, учасники освітнього процесу різних категорій визначили для себе місію компетентнісного підходу до формування змісту освіти на першому ступені середньої шкільної ланки та шляхи її реалізації, набули досвіду управлінського проектування та експертизи освітнього середовища школи. Відбулося збагачення досвіду управлінських кадрів шкіл щодо технологій проведення психолого-педагогічного консиліуму з проблем адаптації та соціалізації учнів, здійснення класно-1 узагальнюючого контролю, проведення малої педради та наради при директорові з основних питань організації навчально-виховного процесу в 5-х класах на засадах наступності. Зокрема студійці опікувались проблемою реалізації компетентнісно спрямованого підходу до навчання, дотримання принципів наступності в організації освітнього процесу при переході з початкової до середньої шкільної ланки, управлінського супроводу інноваційних процесів у сучасній школі. Особливу зацікавленість слухачів студії викликали проблеми подолання дезадаптації до змінених умов навчання учнів 5-х класів, специфіка організації освітнього процесу у середній шкільній ланці за новими програмами, інтеграція особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання, за умов впровадження яких досягається формування життєвої компетентності особистості на підґрунті знаннєвого компоненту освіти. Запроваджена форма роботи з педагогічними та управлінськими кадрами загальноосвітніх навчальних закладів освітніх округів забезпечила можливість отримання учасниками освітнього процесу об'єктивної, достовірної інформації (за умов системного моніторингового супроводу) та застосування педагогічного аналізу як основи прийняття ефективного управлінського рішення. У процесі реалізації проекту «Педагогічна студія» методичною службою міста віднайдено дієву форму підвищення професійної компетентності учасників освітньо-виховного процесу, що оптимально задовольняє особистісні та фахові потреби суб'єктів освітньої діяльності і є відповідною вимогам часу, суспільним запитам на освітні та професійні послуги. Відзначено високий рейтинг запровадженої форми методичної роботи, зумовлений її практичним спрямуванням, активною формою проведення, відкритістю до творчого осягнення та збагачення. Перспектива діяльності в майбутньому бачиться у забезпеченні оптимальних умов реалізації особистісних якостей учнів, всебічно досліджуваних протягом адаптаційного періоду навчання у 5-му класі. Планується проведення базового моніторингу якості освіти в 6-7-х класах з метою зіставлення показників освітнього рівня учнів та визначення вагомих впливових чинників щодо результативності освітнього процесу. Досвід реалізації проекту «Педагогічна студія» визначив чільне місце проектування в практиці методичної роботи в межах освітніх округів. Адже саме проект виступає як спосіб організації інтегративної діяльності, узгодження поглядів, ідей, методів та засобів досягнення загальної мети суб'єктами освітнього округу. Основними вимогами до використання проектної технології в системі окружної методичної роботи виступають: наявність суспільно значущої проблеми, вирішення якої вимагає інтегрованого знання та певних навичок дослідницької діяльності; практична, теоретична, пізнавальна, особистісна цінність передбачуваних результатів діяльності; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність виконавців проекту, якими виступають суб'єкти освітньої діяльності в межах округу; визначення та структурування змістової частини проекту; подальше використання результатів дослідницької роботи у практичній діяльності колективу, що працює над реалізацією проекту. Протягом 2007-2008 років у межах першого територіального округу міста Димитрова успішно реалізується проект «Школа життєвого менеджменту», впровадження якого розглядається як засіб забезпечення високого інструментального рівня знань випускників системи загальної середньої освіти, уміння самостійно отримувати нові знання та застосовувати їх на практиці, здійснювати ефективну комунікацію та бути адаптованим та успішним в осягненні оточення. До реалізації проекту залучено учнів, вчителів, психологів, батьків, працівників міських бібліотек, організацій культури, громадськість. Серед основних заходів проекту — День відкритих дверей у ліцеї «Запрошуємо до нашої ліцейської спільноти», конкурс-захист творчих робіт «Шлях до зірок», проведення окружної науково-практичної конференції, організація занять у лекторії «Конвенція про права людини», туристичний похід «Моя мала батьківщина». У процесі проектної діяльності відбувається апробація моделі менеджера власного життя, розробленої учасниками проекту. В основу моделі покладено життєвий успіх дитини, складовими якого виступають: пізнання свого «я»; пізнання «я» інших; знання нових інформаційних технологій; знання іноземних мов; самонавчання, самовиховання, саморозвиток; критичне ставлення до себе; сприйняття тебе оточуючими; батьківське виховання. З урахуванням зростання громадської активності закладів освіти, поширення зовнішньої взаємодії освітніх установ з оточенням у межах другого освітнього округу міста у 2005 році запроваджено проект «Система формування успішної особистості учня на загальногромадських засадах». Мета проекту полягає у забезпеченні концентрації та оптимальності використання інтелектуального, кадрового та навчально-матеріального потенціалу суб'єктів округу щодо реалізації компетентністно спрямованого безперервного навчання. Проект забезпечено фінансовою підтримкою спонсорів, батьківської громади. Укладено угоди про сумісну науково-методичну діяльність та співпрацю з вищими навчальними закладами. Встановлено контакти та забезпечено безпосередню участь у реалізації проекту волонтеру Корпусу Миру США в Україні. Очікуваний результат проектної діяльності — виховання особистості із яскраво вираженими діловими якостями та духовно-моральними ціннісними життєвими орієнтирами. З метою активізації та розширення знань з теоретичних основ освітньої діяльності, обміну творчими ідеями, пропаганди продуктивного досвіду роботи освітян та працівників установ та організацій сприяння здійсненню освітньої діяльності для освітян міста у 2007-2008 навчальному році було запроваджено таку форму методичної роботи в межах округу, як салон інновацій. Творчі зібрання салону, що проходили двічі на рік, відбувалися у формі презентації перспективного досвіду роботи, інноваційних ідей, методичних знахідок, творчих надбань з проблем навчання та виховання молоді. Салон інновацій для вчителів вищої кваліфікаційної категорії та вчителів з педагогічним званням окружних закладів освіти було присвячено проблемі розробки навчально-методичного забезпечення викладання базових та профільних предметів. До програми проведення методичних заходів у межах салону включено презентацію проекту розробки навчально-методичного забезпечення (дидактичний матеріал на магнітних носіях для використання в умовах роботи з мультимедійним обладнанням та інтерактивною дошкою) викладання курсів історії України та географії в 6-7-х класах, обмін досвідом роботи щодо засобів формування позитивної мотивації пізнавальної діяльності учнів, презентацію результатів роботи міських творчих груп з проблеми впровадження тестових технологій як вимірників компетентнісного рівня учнів в освітній процес (тестовий зошит для проведення тематичних контрольних робіт з історії України в 10-11-х класах, методичну добірку комплексних тестів для виміру загального рівня розвитку учнів початкової школи), презентацію електронного методичного посібника з історії української вишивки, розробленого вчителем обслуговуючої праці за участю фахівців системи позашкільної освіти. У напрямку вдосконалення роботи з творчо та інтелектуально обдарованою учнівською молоддю, що на даному етапі формування інноваційного досвіду функціонування освітніх округів виступає пріоритетною складовою окружної методичної роботи, перспективною вважається така форма методичної роботи в межах округу, як започаткування Творчої педагогічної лабораторії (ТПЛ). Як інноваційний структурний підрозділ науково-методичної роботи лабораторія має бути орієнтована на напрацювання практичного досвіду роботи з обдарованою учнівською молоддю щодо підготовки до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах з базових дисциплін, інтернет-олімпіадах, інтелектуальних та творчих конкурсах, науково-практичних конференціях тощо. Пропонуємо Примірне положення про Творчу педагогічну лабораторію. 1. Загальні положення 1.1. Творча педагогічна лабораторія створюється за наказом начальника відділу освіти міста як структурний підрозділ науково-методичної роботи. 1.2.Функціонування ТПЛ забезпечується за рахунок годин варіативної частини робочих навчальних планів закладів освіти округу шляхом перерозподілу та концентрації навчальних годин на базі ТПЛ відповідно до п. 4.7 Положення про освітній округ. І.З.До складу учасників ТПЛ зараховуються вчителі, що мають власні програми роботи з обдарованими учнями та забезпечують високий рейтинг успішності участі учнів в предметних олімпіадах та інтелектуальних конкурсах; працівники системи позашкільної освіти з досвідом роботи з розвитку природних нахилів та здібностей учнів, психологи. 1.4.Кількість членів ТПЛ визначає керівник-координатор (методист МК). 1.5.Мета діяльності ТПЛ — пошук ефективних форм та методів роботи з обдарованою учнівською молоддю за умов залучення кадрового та навчально-матеріального потенціалу суб'єктів окружної діяльності. 1.6.Пріоритетні напрямки діяльності ТПЛ: • створення, апробація та впровадження педагогічних систем роботи з обдарованою учнівською молоддю удосконалення змісту й форм групової та індивідуальної роботи з обдарованими учнями; створення та запровадження нових технологій навчання та виховання. 2. Зміст і форми діяльності творчої педагогічної лабораторії 2.1.Зміст і форми діяльності ТПЛ визначаються рівнем потреби вирішення проблем педагогічного супроводу розвитку та збагачення інтелектуального та творчого потенціалу обдарованої учнівської молоді. І 2.2.Змістом діяльності ТПЛ виступають: аналіз педагогічного досвіду з означеної проблеми; створення та апробація педагогічних технологій роботи з обдарованою учнівською молоддю; поширення перспективного досвіду роботи членів лабораторії серед педпрацівників міста. 2.3.Форми діяльності ТПЛ: координаційні ради, практичні групові та індивідуальні заняття з учнями, мо-ніторинги експериментальної роботи та якості надання освітніх послуг, майстер-класи, практикуми, семінари. 2.4.Результати роботи ТПЛ заслуховуються на засіданнях методичної ради округу, ради міськво, висвітлюються в пресі. Проблемні аспекти модернізації системи методичної роботи Модернізація системи методичної роботи на державно-громадських засадах, моделювання методичного супроводу функціонування освітніх округів на даному етапі осягнення освітнього округу як структурної інновації відзначено певними позитивними надбаннями щодо визначення оптимальних форм методичного полілогу учасників освітнього процесу .Проте визначено і певні проблемні аспекти. Потребує методичного поглиблення та вдосконалення робота з вчителями початкової ланки в напрямку формування їх професійної готовності до побудови освітнього процесу, який має інтегративне та діяльнісне спрямування та забезпечує цілісний вплив на особистість дитини. Проблемним полем для методичної служби залишається дослідження перехідних періодів у навчанні учнів на різних ступенях шкільної освіти (початкова — середня шкільна ланка, школа другого ступеня та старша профільна школа). Гострою є проблема формування професійної готовності вчителя до забезпечення якісної безперервної освіти на засадах наступності, компетентності та духовності шляхом надання методичними службами консалтингових, предметно-методичних та експертних послуг. Особливого значення набуває потреба оновлення діяльності міських та формування мережі окружних методичних об'єднань, які безпосередньо працюють з учителем в напрямку формування його професійної та творчої індивідуальності, створенням умов для безперервного фахового вдосконалення. У нинішній складний період розвитку та розбудови системи національної освіти сучасність вимагає реорганізації управлінської діяльності, професійної готовності педпрацівників до впровадження інновацій, пошуку нових науково-методичних підходів до технологічного забезпечення освітнього процесу, що протікає за умов відкритості школи, залучення громадськості до вирішення нагальних освітніх проблем. Інформатизований, інноваційний освітній простір спонукає методичні служби до збагачення та оновлення форм методичної роботи, створення варіативного, поліфункціональногр науково-методичного середовища, що забезпечить умови розкриття творчого потенціалу суб'єктів освітнього процесу, збагачення їх-професійного досвіду, вдосконалення компетентісного рівня. Структура методичної роботи в межах освітнього округу Методична рада округу • Соціальні дослідження • Освітній моніторинг • Консалтинг • Координація діяльності методичних об'єднань закладів освіти округу • Науково-практичні конференції • Презентації округу • Методичне забезпечення психологічної служби Окружний методичний кабінет Методичні тренінги, семінари, практикуми Творча педагогічна лабораторія з проблеми розвитку обдарованої особистості • Майстер-класи • Методичні практикуми • Відкриті заняття • Консультації • Методичні рекомендації Окружний кабінет профорієнтаційної роботи • Соціальні дослідження • Діагностика професійної спрямованості • Моніторинг ринку праці • Ярмарки професій • Зустрічі з цікавими людьми • Профорієнтаційна робота Варіативні методчні об'єднання (творчі, проблемні, динамічні групи) • Методичні рекомендації • Творчі проекти • Презентації творчих портфоліо • Розробка кейс-технологій • Видавнича діяльність Методичний консультпункт • Індивідуальні консультації • Тематичне консультування • Адресна методчна допомога • Підготовка методичних вісників та журналів |
|
Кроки до управлінської діяльності Робота з кадровим резервом – один із основних напрямків управлінської діяльності в ДЗШ №80. Від її якості залежить оновлення змісту,... |
МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО... Алізовано проблеми та перспективи створення освітніх округів в Україні. Подано структурно-функціональну модель освітнього округу,... |
|
Управління підвищенням професійної компетентності вчителів освітнього округу Упорядник: Крупник Валентина Олександрівна, директор Городнявського навчально-виховного комплексу «Середня загальноосвітня школа... |
УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ Відповідно до наказу департаменту освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту від 30. 04. 2013 року №67 «Про організацію літнього оздоровлення... |
|
У КРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ... Відповідно до наказу головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 08. 05. 2012 р. №349 «Про обласний огляд-конкурс... |
План конспект відкритого уроку з української мови у 3 класі (розвиток... Обладнання : медіапроектор, мультимедіапрезентації, словники, листочки для визначення настрою, оповідання В. О. Сухомлинського «Чому... |
|
Про наукову та методичну роботу підрозділів Інституту з проблеми... Ні характеризується пошуком шляхів випереджувального реагування на зміни в освітянському просторі держави. Післядипломна педагогічна... |
Тематика засідань методичної ради Аналіз методичної роботи за минулий навчальний рік. Завдання методичної служби школи на новий навчальний рік. Затвердження планів... |
|
За вибором „лідера” ( капітана, командира, організатора) ХХІ столітті чітко визначено мету і пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти. Одним із напрямків є постійне підвищення... |
ПРОФЕСІЙНИЙ КОНКУРС-ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНІЦІАТИВИ ПЕДАГОГА Відмінною рисою сучасного позашкільного закладу є впровадження інновацій в педагогічний процес, різномаїття педагогічної діяльності,... |