|
|
Скачати 1.24 Mb.
|
|
41 Хід роботи : Вихователь влаштовує на столі лялькову кімнату, де в ліжку лежить "хвора" лялька Оля. Біля неї сидять дві ляльки, ведмедик і лисичка. Вказівки вихователя до розвитку сюжету, розповіді дітей чому лялька захворіла, хто прийшов її провідати, що їй розповідають її подруги, ведмедик, лисичка. 22. Складання розповіді за початком речень і малюнковими епізодами. Мета : Формувати вміння будувати зв'язну, логічно побудовану розповідь за початком поданих речень. Хід роботи : Розглядання панорамних малюнків про Лисичку-хитричку, Сніговика-чарівника, Кабанчика-хрюшу. Створення уявної ігрової ситуації про те, як дані персонажі влаштували зимові розваги. Пропозиція дітям продовжити речення для складання розповіді. - Одного разу звірята .... Вони гуляли у .... Кругом було багато .... Вони весело .... Лисичка з Кабанчиком зліпили .... Потім каталися .... Всім було ... . 23. Настільний театр за казкою "Котик, півник і хитра лисичка". Мета : Сприяти усвідомленню змісту казкового сюжету у поетичній формі. Розвивати зв'язне мовлення, вміння розповідати зміст казки частинами. Хід роботи : Організація ігрової ситуації за якою до дітей в гості приїхав театр : За лісами, за морями Відчиняє сонце брами А за брамами отими Золотистими, чарівними, Диво-казка походжає І до себе всіх скликає. Показ персонажів і дій з ними за змістом казки, розповідання дітьми частинами у формі "казкового кола". Запитання :
Аналіз результатів експериментального дослідження виконувався в обох 42 підгрупах через контрольний зріз по діагностуванню рівня розвитку у дітей зв'язного мовлення (діамонологічної компетенції) на основі критеріїв оцінювання і комплексу завдань застосованих на початку експерименту . Отримані результати наводимо у таблиці:
Результати дослідного навчання дітей зв'язного мовлення підтверджують ефективність та дієвість розробленої і апробованої методики і показують позитивну динаміку в процентному еквіваленті. І етап - констатуючий Експериментальна група Високий рівень 0 Середній рівень 29,7 Низький рівень 70,3 Контрольна група 7,1 23,1 69,8 П етап — контрольний Експериментальна група Високий рівень 14,8 Середній рівень 28,2 Низький рівень 26,6 Контрольна група 18,3 41,5 39,8 Отже, в ході проведеного дослідження було підтверджено гіпотезу і доведено, що використання розробленої навчальної системи дозволяє удосконалити традиційну педагогічну модель. За допомогою створеної системи можна досягти кращих результатів в роботі з дітьми по реалізації даної проблеми і вона може бути впровадженою у навчально-виховний процес дошкільного закладу. 43 Розвиток словесної творчості в дітей старшого дошкільного віку під впливом художнього слова Головну мету навчання дітей рідної мови протягом дошкільного дитинства науковці і практики традиційно вбачають у розвитку усного зв'язного мовлення як засобу спілкування. Корифеї вітчизняної науки К.Д.Ушинський та С.Ф.Русова пов’язували реалізацію цієї головної мети із обов'язковим навчанням у дітей "дару слова" на кращому літературно-художньому матеріалі, здатності зв^язно, логічно, творчо висловлюватися і досконало володіти рідною мовою [ 24, 29 ]. За вимогою Базового компонента дошкільної освіти у дітей старшого дошкільного віку, потрібно сформувати здатність до словесної творчості. За даними досліджень вона активно проявляється за певних умов у мовленнєтворчій діяльності дітей цього вікового періоду [ 2, 3, 12]. Могутній вплив на її формування має художнє слово. Якщо робота по ознайомленню дітей з художніми творами проводиться цілеспрямовано, то в старшому дошкільному віці діти досягають значних успіхів у словесно-літературному розвитку. Основою розвитку і вияву словесної творчості старших дошкільників є організація художньо-мовленнєвої діяльності в дошкільному закладі. Науковці здавна прагнули виокремити мовленнєву діяльність, яка відбувається під впливом художньої літератури для того, щоб наголосити на її творчому аспекті [ 13, ЗО]. Тому, традиційно художньо-мовленнєву діяльність повлязують із сприйняттям художніх творів дітьми, створенням ними мовного художнього образу і розвитком на цій основі словесної творчості. Дослідженням проблем розвитку дитячої словесної творчості при сприйнятті літературних творів займалися відомі науковці - С.Ладивір, Н.Гавриш, А.Богуш, О.Ушакова та ін. [4,12]. Аналіз результатів їх досліджень, присвячених зазначеній проблематиці показує, що розвиток словесної дитячої творчості в навчально-виховному процесі дошкільного закладу в більшості випадків представленні сукупністю систематизованого навчального матеріалу програмного розділу "Художня література", який в певній мірі вирішує лише найпростіше завдання : передачу певної суми знань про художню літературу, ознайомлення із змістовим компонентом художніх творів та їх відтворенням. В практиці роботи майже не враховується цільовий розвиток словесної творчості при ознайомленні з художніми творами, не відбувається втілення художнього образу в мистецтво слова, тобто є відсутньою реалізація творчої функції мовлення. Всі ці обставини в комплексі й обумовили актуальність окресленої теми, а проблема організації художньо-мовленнєвої діяльності з метою розвитку у дітей словесної творчості є предметом нашого дослідження. Для досягнення поставленої мети окреслено наступні мету і завдання дослідження: 44
За нашими припущеннями (гіпотезою) розвиток словесної творчості у дітей буде результативним і якісним при умові планомірної, систематичної організації художньо-мовленнєвої діяльності протягом навчального року за спеціальною системою. Пропонуємо опис досвіду проведення зазначеного педагогічного дослідження. Воно розпочалося із діагностики рівня сформованості проявів словесної творчості через сприйняття художніх літературних творів старшій групі (експериментальна підгрупа №1 та контрольна підгрупа №2). В аспекті нашого дослідження важливими показникам були :
45 Запропонований комплекс завдань включав такі оцінки їх результатів : 1. Правильність - виконання правильно ;
2. Розуміння і відтворення художніх творів :
3. Ініціативна діяльність:
Щоби визначити результати діагностичних завдань, за показниками сформованості виявів словесної творчості, ми взяли : Діти з високим рівнем мають певні знання художньої літератури, усвідомлено їх сприймають, вміють фантазувати, поєднують нові образи із образами знайомими із літературних творів, тобто проявляють мовно-художню творчість. У дітей із середнім рівнем немає чіткої системи знань творів художньої літератури, прояви словесної творчості епізодичні, потребують вказівок вихователя до виявлення мовно-творчих зусиль. Для дітей з низьким рівнем характерна відсутність творчої мовної діяльності, вона носить репродуктивний характер, відсутня логіка викладу думок, наявність спонтанного мовлення. Згідно з отриманими даними можна зробити висновок про те, що в обох підгрупах майже однаково низький рівень сформованості словесної творчості через сприймання дітьми художніх творів. Відповідно до кількісного аналізу виконання перевірочних завдань виявлено такі результати :
46 Отже, виникає необхідність удосконалення традиційної системи ознайомлення дітей з художньою літературою, розробка спеціальної системної моделі організації художньо-мовленнєвої діяльності з дітьми експериментальної підгрупи. Це і буде основою нашого наступного етапу формуючого експерименту. Він проводився протягом навчального року у вигляді природно-педагогічної навчальної системи по виконанню чинної програми "Малятко", із розділу "Художня література". Цілісна модель такої системи полягала у проведенні спеціально організованих навчальних занять протягом цілого робочого дня з опорою на поетапну організацію навчання словесної творчості в загальній системі організації художньо-мовленнєвої діяльності. Ось зразок такої педагогічної моделі:
У своїй роботі ми керувались такими принципами : виховання у дітей інтересу до пізнання, сприймання художніх творів, стимулювання до мовно-творчих проявів за їх змістом ; 47
Комплексні та інтегровані заняття літературного змісту проводились за таким тематичним планом : Вересень
Жовтень
Листопад
48 4. Читання оповідання М.Герасименка "Як і домовились". Відверта розмова. Грудень
Подаємо зразки таких занять 1. Відгадування загадок. Промовлянки. Мета : Підводити дітей до осмислення загадок, побудованих на порівнянні, зіставленні, готувати до словесної творчості при складанні власних загадок описового характеру. Хід заняття : Пропозиція послухати у чудовій українській мові влучні слова, які потрібно використовувати у відповідних ситуаціях :
Загадування загадок, в яких розповідається про предмет загадки, але й міститься порівняння з іншими предметами : - Хвіст, як гачок, Ніс, як п'ятачок. (Свиня).
А очі, як сім'я. (Мишка). Заохочення дітей до мовного міркування на предмет самостійного добору порівнянь до слів : мишка, кавун, свинка. Вправа "Як сказати інакше". 49 2. Розповідь української народної казки "Коза-дереза". Мета : Вчити емоційно-образному сприйманню змісту казки, складанню описових розповідей про героїв казки, усвідомлення змістового значення слів. Матеріал : ілюстрації із зображенням казкової і справжньої кози , атрибути для інсценування за сюжетом казки, книжка-казка. Хід заняття : Пропозиція розглянути два малюнка із зображенням кози, обговорити її казковий і справжній образ, український одяг казкової кози. Повідомлення про казковий світ, в якому відбуваються чарівні і несподівані речі і події (звірі можуть розмовляти, носити одяг, як у людей). Бесіда після розповіді казки : - Чи пустили б ви у хату до себе таку козу? Чому назвали Козу-дереза? Так, це колючий кущик, а козу назвали так за її неприємний характер. Як дурила Коза господарів? Назвіть всіх, хто хотів допомогти зайчикові. Чим лякала їх Коза? Хто найсміливіший? Хто найкрасивіший? Хто не злякався? Пропозиція показати за допомогою міміки і жестів всіх героїв казки. Інсценування за ролями. Придумування нових пригод Кози-дерези. 3. Читання народної казки про Коржика, зіставлення з російським Колобком, Мета : Вчити уважно ставитися до казкового тексту, емоційно сприймати зміст казки, відчувати специфічність українського фольклору. Матеріал : роздатковий матеріал - коло і куля для кожної дитини, ілюстрації до казки, атрибути до театралізованої гри за казкою. Хід заняття : Діти відгадують загадку. Круглий, свіжий і рум'яний, Я тільки - но із печі. Втік від баби, втік від діда, Втечу й від малечі! Діти повинні довести, що це загадка саме про Колобка. Пригадування епізодів з казки. Пропозиція відгадати про кого йдеться у новій казочці. Як називається цей казковий герой ? Розповідь української народної казки про Коржика. Чим схожі казочки про Колобка і Коржика ? -Як вдалося врятуватися Коржику? -Яке закінчення вам до вподоби? Придумайте своє закінчення казки з Коржиком і Колобком. Театралізована гра. 4. Читання оповіданняК.Д.Ушинського "Лисичка- сестричка". Складання загадок про лисичку, її опис за структурно-логічною схемою. Мета : Ознайомлювати з жанровими особливостями оповідання, складання опису лисиці за структурно-логічною схемою. 50 ХІД заняття : Демонстрація ілюстрацій справжньої і казкової лисиці. Пропозиція поясненя чим вони відрізняються, складання описових розповідей про них. Підбір пестливих слів (лиска, лисонька, лисичка-сестричка). Пригадування казок, де лисичка є дієвою особою, визначення її характеру. Читання оповідання, бесіда за змістом : Який вигляд у справжньої лисиці ? Опис за допомогою логічно-структурної схеми (вона така ...; у неї є ...; вона ходить ...; а ще лисичка любить ... ; живе вона у ... .) З чого видно що лисичка розумна ? Пригадайте інші її якості. Як можна скласти про неї загадку ? Складання різних за типом описових загадок : загадок-описів, загадок побудованих на запереченні (руда, але не ...). Художній аналіз готових загадок : Прийшла кума з довгим віником на бесіду з нашим півником, схопила півня на обід та й замела мітлою слід. Як названо хвіст лисиці ? (віник, мітла). Чому ? Придумування казки про лисичку. 5. Комплексне заняття: слухання вірша Д.Павличка "Осінь". Творчі завдання. Мета : Сприймання дітьми образного змісту поетичного твору, усвідомлення значення виразних мовних засобів, відтворення їх у мовленні. Матеріал : Ілюстрації із зображенням листопадової осені. Хід заняття : Пропозиція розглядання осіннього пейзажу в картинній галареї. Які почуття він викликає ? Яке небо ? Що означає прозоре небо ? Як залежить ясний день від неба ? А яким є похмурим день ? Читання поезії : Небеса прозорії, мов глибінь ріки , Падають, як зорі із дерев листки. А над полем нитка, дзвенить мов струна, Зажурилася квітка - чує сніг вона. Складіть розповідь про змальовану у вірші осінню картину. Вправа "Як сказати інакше? " - про квітку, про листочки, про небо ? Розігрування психологічного етюду "Скоро сніг". Діти уявляють себе квіткою, осіннім листочком, відтворюють їх настрій мімікою і рухами. 6. Розповідь української народної казки "Пан Коцький". Лексичні вправи. Творчі завдання. Мета : Розуміння жанрових особливостей казки, образного змісту та ідеї казкового твору, формування навичок творчої розповіді. 51 Хід заняття : Бесіда про те, коли буває страшно. Страх це велика сила, яка відбирає у людини розум. Найчастіше буває так, що страх більший ніж причина страху. Народне прислів'я про це каже : "У страху великі очі". Прослухавши казку діти обговорюють кого стосується це прислів'я. Бесіда за змістом казки :
Від пана Коцького-кота Всі ховались — сміхота Ведмідь на дерево заліз Високо так, що видно ліс. Вовк із зайцем у кущі сховались Так вже кота того злякались. Кабан швиденько, так як міг У кущі листячка заліз. 7. Читання української казки "Золотий черевичок". Мета : Сприймання дітьми образного змісту казки, розуміння подібного і відмінного у побудові сюжету інших казок. Хід заняття : Бесіда про схожість казок у різних народів, пригадування казки "Попелюшка", читання схожої на неї української народної казки "Золотий черевичок". Пропозиція знайти на аркушах-заготовках "зображень" головних героїв обох казок Попелюшки і Ганни-панни. Чим подібні ці казки? Хто з героїв казок вам неприємний ? Чому ? Як ви уявляєте, в чому схожі Попелюшка і Ганна-панна ? У чому схожі їх характери ? Опис дітьми вбрання Попелюшки на балу. Творчий опис вбрання української дівчинки, якби вона була на місці Попелюшки. Діти словесно змальовують образи Попелюшки і Гани-панни, порівнюють значення їх імен. Аналіз словесної творчості дітей. Вправа "Де може жити казка?" (в книжці, в лісі, в хатинці), пригадування знайомих казок. 8. Читання і розповідання оповідання В.Сухомлинського "Як котові соромно стало". Мета : Розвиток вміння дітей до складання розповідей з використанням власного досвіду та словесної творчості. 52 ХІД заняття : Пропозиція уважно розглянути виставку ілюстрацій котів, бесіда про те, у кого вдома є кіт, або кішка, як їх звати, який вони мають вигляд, які у нього повадки, що він любить, які пригоди можуть трапитися ? Читання оповідання, обговорення змісту : Як ви уявили собі кота про якого йдеться ? - Що робив кіт і що він почув ? - Куди став пробиратися ? - Що трапилося із котом ? - Яким він був, коли вискочив з калюжі ? -Чому горобці сміялися з кота ? Чи шкода вам кота ? Чому ? Як він себе повів ? Як сказати, що робив кіт біля тину ?(полював на горобця). Придумування інших назв. ("Невдале полювання", "Кіт і горобець", Не спіймав" ). Розповідання історії дітьми за віршованим зачином і "розгубленими" словами: підкрався, принишк, стрибнув, перелетів, впав, чалапає. Сірий котик наш проснувся І довкола озирнувся, Зуби й кігті погострив -І горобчика зустрів ... Обговорення питання "Чому ж стало коту соромно ?" 9. Слухання вірша О.Олеся "Ой навіщо мені листя..." Творчі завдання. Психологічний етюд. Мета : Розвиток мовленнєтворчих здібностей : співвідношення теми із змістом вірша, емоційне відтворення на образний зміст поезії. Хід заняття : Розглядання осіннього букету з листя під музику Чайковського. Бесіда про настрій, який навіює данна ситуація, створення осінніх композицій, розповіді про них. Слухання поезії від імені дерева : Ой навіщо мені листя, Коли вже іде зима, коли холодно вже стало І пташок ніде нема. Краще скину я листочки, І тихесенько засну... Буду спати, буду ждати Сонце, радість і весну.
Вибір дітьми ілюстрацій, складання розповідей до різних періодів осені. Вправа "Якби дерево могло говорити, щоб воно сказало нам?" 53 10. Розповідь української народної казки "Зачарована дівчина". Лексико-граматичні вправи. Творчі завдання. Мета : Розвивати мовленнєтворчі здібності дітей, уміння складати невеличкі твори за темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки. Матеріал : малюнок дівчини-красуні і зайчика. Хід заняття : Бесіда про чарівні казки і добрих та злих чарівників. Визначення чарівних речей спільних для всіх казок (чарівна паличка, шапка, вода, чобітки, килим і т.д.). Розповідь казки про зачарвану дівчину-красуню. Діти обговорюють хто ж міг її зачарувати і чому, на кого вона перетворилася, яке диво сталося із дівчиною-красунею. Завдання розповісти як дівчина стала зайчиком. Що вона подумала, коли таке трапилось ? Уявіть себе на її місці, чого б ви злякалися, про що б подумали ? Як люди здогадалися, що це чарівний зайчик ? Поєднання мовленнєтворчої діяльності з малюванням героїв і сюжету казки. 11, Метафористичні загадки, складання дітьми промовлянок, приспів Не, Мета : Вчити дітей розуміти метафористичні загадки, їх художній образ, використовуючи виразні засоби під час складання власних загадок. Матеріал : іграшковий телевізор з екраном, предметні картки, лялька в одязі українського хлопчика. Хід заняття : Бесіда про загадки : для чого їх придумали, з якою метою загадують; пригадування знайомих загадок. Гра "Чарівний телевізор". Якщо діти загадку відгадують, на екрані з'являється картинка-відгадка. Кожна загадка обговорюється, проводиться її художній аналіз : знаходження влучних, "хитрих слів", цікавих відгадок. Далі колективно складають загадку про будь-яку з предметних картинок за допомогою опису і порівняння, потім демонструють відгадку. Бесіда про прислів'я, про те, що вони вчать як треба поводитися, чого не варто робити. Обговорення прислів'їв: "Бджола мала, а й та працює". Коли використовують прислів'я : "Знає киця чиє сало зїла" ?(Коли хтось зробить шкоду). Ігрова вправа "Підкажи Івасику". Створення мовленнєвих ситуацій до стимулювання промовлянок (Петро-гарбуз на печі загруз, дайте лопату -Петра витягати). 12. Читання оповідання М.Герасименка "Як і домовились". Відверта розмова. Мета : Вчити складати оповідання за змістом прислів'я, вести діа- 54 лог на запропоновану тему, стимулювати розповіді-мірку- вання. Хід заняття : Бесіда про позитивні і негативні риси хитрощів. Кого з казкових героїв ви знаєте, хто був дуже хитрим ? Чи добре вони діяли, чи дбали про інших ? - Чи гарна людина, яка вміє хитрувати ? Чому ? Яка хитрість добра, а яка погана ? Іноді хитрощі допомагають у скрутному становищі. Читання оповідання, розмова про те чи допомогли хитрощі одному з хлопчиків - героїв Істрії ? - Як сказати стисло, про що йдеться в цьому оповіданні ? Як би ви його назвали ? Хто з хлопчиків став хитрувати, чому ? Як Сашко був покараний за жадібність, чи допомогли йому хитрощі ? Обговорення народної мудрості "Яке частування, таке й дякування". Добір казкових ситуацій із відомих казок до прислів'я. 13. Слухання і художній аналіз поезії М.Рильського "Новорічна ялинка" і В.Зайця "Зимовий гриб". Мета : Передавати образний зміст і художню форму поезії у зв'язному повідомленні з елементами творчого домислювання. Хід заняття : Розглядання виставки новорічних прикрас, ілюстрації засніженого дня, новорічної ялинки. Повідомлення про те, що про цю пору року складено багато яскравих поезій. Читання вірша : Ой весела в нас зима, Веселішої нема В'ється синіми димками, Снігом землю обійма Ой, струнка ялинка в нас, Скільки сяє тут прикрас ! Ми зібралися юрбою - разом З піснею новою Рік новий стрічати час. - Який вірш за храктером? - Які кольори у новорічного свята ? Яка краса зимового дня ? Яка краса зимового лісу ? Хто головний герой новорічних свят ? Дід Мороз по лісі йшов, Під кущем гриба знйшов Брав за ніжку так і сяк -Не подужає ніяк. Окуляри дід надів, Подивився, аж присів :
55 Вправа "Слухаю, уявляю, малюю". 14. Розповідь оповідання "Лисичка-сестричка"К.Д.Ушинського. Мета : Закріплювати вміння до мовно-творчого міркування при описуванні головних героїв. Знаходити в тексті засоби влу-ного висловлювання, точні характеристики, тренувати дітей у складанні опису за структурно-логічною схемою. Хід заняття : Демонстрація дітям зображень справжньої і казкової лисиці, розповідь дітей про них, пояснення як їх розрізняти.
75. Сприймання вірша А.Камінчука "Іній". Мета : Створення художніх образів для мовно-словесних міркувань у вигляді зв'язного висловлювання. Хід заняття : Запрошення дітей до малювання зимового пейзажу на кольоровому папері фарбами. Обговорення питання - на якому аркуші краще буде видно іній : на білому чи синьому ? Яким кольором будемо малювати дим, іній, сніг ? Читання вірша : Усі дерева в інії -У білому, у синьому, Ростуть димки над хатами Стовпцями волохатими. Снігур сніжок покльовує, А Морозенко - пустунець Нам вікна розмальовує. Створення малюнку за його змістом, придумування словесно-міркувальних розповідей за змістом намальованої картини. Гра "Добери загублене слово". Зимовий ліс у день погожий, на дивну білу казку ...(схожий). А яка зима буває, скаже той, хто добре ...(знає). Сніжок білесенький літає і землю пухом ...(накриває, застеляє). 56 16. Фольклорне заняття Мета : Прилучення дітей до розігрування малих поетичних фольклорних творів, творчого відтворення їх змісту. ХІД заняття : Ігрова ситуація в якій діти бавлять маленьку дівчинку (ляльку), яка ще погано говорить і часто плаче : Забавимо Тетянку Розповімо їй забавлянку, А іще потішимо, візьмемо, Й поколишемо : а-а-а ! Розігрування потішки "Пішла киця по водицю". Розглядання дітьми книжкових ілюстрацій до загадування і відгадування загадок у вигляді описів предметів. Пригадування колискових пісень, їх відтворення дітьми : - Ой люлечки, люлі, прилетіли гулі, Сіли на воротях в червоних чоботях, Стали гулі воркувать, Нам Тетянку присиплять. - Вночі на полянці, танцювали зайці, танцю-танцювали, спати полягали. Зайчики мохнаті, вовки страшнуваті, Ми Тетянку обіймемо і у ліжко покладемо, Вкриємо гарненько, - спи моя маленька ! Складання колискових пісень дітьми. Робота з дітьми проводиться з використанням мовленнєвих комплексів та організації ініціативної художньо-мовленнєвої діяльності дітей. Мовленнєві комплекси:
Ініціативна художньо-мовленнєва діяльність дітей:
57
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Шепетівський навчально-виховний комплекс №1 Хмельницької області... ... |
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
|
Українське ополчення 1812 року Місце навчання Артемівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа I-III ступенів №11 ім. Артема багатопрофільний ліцей»Артемівської... |
Миролюбівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний... КЗО Миролюбівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІступенів – дошкільний навчальний заклад» |
|
Навчально-виховний комплекс №8 дошкільний підрозділ ІНТЕРАКТИВНІ... ... |
Шепетівський навчально-виховний комплекс №1 у складі: «Загальноосвітня... Шепетівський навчально-виховний комплекс №1 у складі: «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» Хмельницької області |
|
УРОК РІДНОЇ МОВИ Тема. Рідна мова пісня солов’їна Виховувати глибокі почуття любові до рідного краю, до маминої пісні, до рідної мови. Допомогти школярам зрозуміти, що без народної... |
Навчально-виховний комплекс №8 дошкільний підрозділ ЖИВІ КАЗКИ Автор:... «Живі казки» відображають яскраві риси дітей «іскри» особистостей вихованців автора казок, різні аспекти з їх внутрішнього світу,... |
|
ПЛАН РОБОТИ районного методичного об’єднання вихователів та музичних... України «Про охорону життя і здоров’я дітей», Положенням про дошкільний навчальний заклад та Положенням про навчально-виховний комплекс,... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліні "ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБЮНИЦТВА"... Навчально-методичний комплекс з дисципліні "Організація виробництва" для студентів IV курсу заочної форм навчання / Укл., доцент... |