І Актуальність проблеми взаємодії школи та сім’ї


Скачати 330.4 Kb.
Назва І Актуальність проблеми взаємодії школи та сім’ї
Сторінка 2/3
Дата 13.03.2013
Розмір 330.4 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3

ІІІ Зміст та форми роботи класного керівника з батьками
1. Сучасні методи вивчення сімей учнів
В контексті співпраці з батьківською громадськістю важливе місце відводиться питанню вивчення родини, її культурно – педагогічного рівня. Успіх спільної діяльності педагогів і батьків залежить від глибокого знання вчителем учнів і їх родин. Таке вивчення сімей учнів на загальношкільному рівні проводиться поетапно і включає:

1) складання списків дітей мікрорайону школи, пасивне вивчення сімей

майбутніх вихованців школи;

2) відвідування дитячих садків, знайомство з майбутніми школярами та їх

батьками;

3) впровадження активних форм роботи з батьками учнів школи.

Вивчення сім’ї доцільно розпочинати ще до вступу дитини до школи. У результаті зустрічей з вихователями дитячого садка, який відвідувала дитина, з його батьками, учитель отримує перше уявлення про сім’ю, педагогічну культуру батьків. З приходом дитини до школи класний керівник продовжує вивчення сім’ї, і спираючись на зібрані відомості, планує роботу з організації виховної взаємодії з батьками.

Для чого потрібна інформація про сім’ю?

  • для відстеження та «супроводження» сім’ї, що дозволяє виявити її особливості і використовувати здатність впливати на дитину;

  • для залучення батьків до роботи школи;

  • для проведення інформаційно-просвітницької роботи серед батьків, а також створення інформаційних матеріалів для батьків.

Отримані в результаті вивчення сім’ї дані повинні стати базовою інформа-цією, яка дозволяє визначити стратегію і тактику взаємодії вчителя і батьків. На її підставі проектуються зміст і способи інформування, навчання і консультування батьків, а також робота з індивідуального супроводження сім’ї.

Вивчення родин учнів відбувається за певною програмою (див. додаток) і має охоплювати такі сторони:

1. Загальні відомості про родину :

  • склад родини;

  • вік, освіта, професія батьків; склад родини;

  • побутові та санітарно-гігієнічні умови життя родини;

  • матеріальне забезпечення

2. Інформація про родинне виховання :

  • виховна спроможність і виховна активність батьків;

  • громадська спрямованість родинного колективу;

  • психологія родинних стосунків;

  • наявність куточка школяра;

-10-

  • дотримання дитиною режиму дня;

  • робота батьків над формуванням загальної культури школяра,

розвитком його здібностей;

  • використання вільного часу, культура дозвілля;

  • ставлення батьків до школи;

  • хто із членів родини здійснює найбільший виховний вплив на учня

При вивченні виховного потенціалу сім’ї доцільно використовувати комплекс прийомів і методів. Один із них – відвідування учнів удома. У неофіційній обстановці є можливість більше дізнатися про дитину, її інтереси, уподобання, стосунки в сім’ї, матеріальне і духовне становище родини. При цьому слід пам’ятати наступне:

  • Перше відвідування учня вдома бажано здійснити ще до початку навчального року. Це дасть можливість класному керівникові ознайомитись із сім’єю учня в домашній, звичній для дитини обстановці.

  • Під час відвідування необхідно пам’ятати, що в цей час для батьків чи не найбільше цікавить підготовленість дитини до школи.

  • Обов’язково треба підтримати прагнення батьків створити необхідні

умови для навчання і виховання дитини.

  • Розмова з батькам повинна мати доброзичливий характер.

  • Неприпустимим є залякування школярів і батьків «труднощами» навчання.

  • Бесіда з батьками повинна мати цілеспрямований характер для більш чіткого усвідомлення ними вимог до підготовки дитини до школи, аби вони замислились, що треба зробити для позитивного ставлення учня до навчання, формування в нього прагнення до набуття нових знань і вмінь.

  • Основою спілкування педагога і батьків повинна бути взаємна зацікавленість дитиною, її фізичним, духовним, інтелектуальним розвитком.

Одним із провідних методів вивчення родини є спостереження. Класний керівник систематично слідкує за навчанням і поведінкою учнів, спостерігає життя родини.

Вивіреним методом вивчення сім’ї є бесіда. Вона допомагає з’ясувати особ-ливості характеру, мотиви поведінки дитини. Але бесіда з батьками може бути ефективною за певних умов. Насамперед вона проводиться після того, як між батьками і вчителем встановлені відносини довіри і взаємоповаги. До кожної бесіди вчитель готується напередодні, накреслює план майбутньої розмови.

Потрібну інформацію про сім’ю можна отримати, скориставшись анкетуванням. Аналіз і узагальнення матеріалів анкет, які були проведені у різний час, дозволяє вчителеві зібрати конкретні дані про сім’ю, особливості батьківської виховної роботи, порівняти їх з даними попередніх років і на

-11-

основі цього скоригувати свою роботу. Анкети варто використовувати для

фронтального вивчення сім’ї. Але для ефективного застосування цього методу потрібно виконувати всі вимоги, які висуваються до соціологічних досліджень, а саме:

  • анкета повинна бути складена на високому професійному рівні;

  • питання повинні бути чіткими, коректними, однозначними;

  • кожне запитання анкети має враховувати умови життя та індивідуальні особливості дитини.

Усе частіше в практиці вивчення сім’ї знаходять використання різноманітні тести. Вони допомагають вчителеві дослідити індивідуальну, виховну своє-рідність кожної сім’ї, вивчити приховані помилки у вихованні дітей.

Я часто пропоную батькам анкети та тести, до яких включаю запитання, що стосуються відносин між дітьми та іншими членами родини, виховних впливів сім’ї, методів виховання тощо. (Див. додатки) Водночас ні анкетува-ння, ні тестування не можуть повністю виявити об’єктивні дані і забезпечити їх правдивість. Батьки з різних причин не завжди дають чесні відповіді на поставлені запитання. Тому часто відповіді, отримані при анкетуванні чи тестуванні батьків, порівнюю з відповідями дітей на запитання, аналогічні за змістом.

Аналіз анкет дає можливість визначити проблеми, які варто обговорювати з батьками на колективних консультаціях, батьківських зборах і які, в свою чергу, розширюють об’єм знань батьків з методики виховання. Такі аналітичні матеріали дають змогу вчителю ґрунтовно вивчити родину, підготувати базу для індивідуального виховання кожної дитини в сім’ї та вдома, скорегувати програми батьківського всеобучу.

Вивченню сім’ї допомагають і самі учні. Їхня поведінка, вчинки є своєрід-ним відображенням умов сімейних стосунків, її морально-психологічного клімату. Відомості про сім’ю можна отримати із учнівських творів на такі теми: «Моя сім’я», «Мій вихідний день», «Що ми читаємо вдома?», «Як ми проводимо відпустку?». При їх написанні необхідні доброзичливість, дотримання педагогічного такту. Обговорювати результати таких творів, цитувати їх ні у класі, ні на батьківських зборах не можна. Такі твори дають багато матеріалу для роздумів, які допомагають знаходити вчителеві правильні шляхи тісної співпраці з сім’єю.

Цим не вичерпується весь арсенал прийомів і методів вивчення виховного потенціалу сімей школярів. Їх потрібно вибирати, виходячи із конкретних умов. Систематичне, глибоке вивчення сім’ї, її зв’язків із суспільними організаціями, контактів з оточуючими людьми дозволяють вчителеві ґрунтовно, науково виявити проблемні помилки сімейного виховання, давати кваліфіковані поради батькам щодо виховання дітей. Вивчення сім’ї передбачає глибокий всебічний аналіз як позитивних, так і негативних особливостей. Але виявлення позитивного і його розвиток має домінувати у процесі становлення стосунків виховної взаємодії педагогів і батьків.
-12-

2. Батьківські збори. Як зробити їх цікавими і корисними?

Однією з умов успішної співпраці школи і сім’ї є оновлення змісту роботи з батьками, цілеспрямованого впливу школи на формування рівня педагогічної культури сім’ї.

Як показало проведене дослідження, класні керівники у практиці своєї діяльності застосовують дві основні форми роботи з батьками : масову та індивідуальну. В арсеналі педагогів багато традиційних форм роботи, які часто наповнюються новим змістом: батьківські збори, колективні та індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, «круглі столи». При цьому вчителі намагаються забезпечити диференційований підхід до процесу формування педагогічної культури батьків, врахування їх освітнього рівня, життєвого досвіду, вікових особливостей їх дітей. Такі підходи підвищують рівень педагогізації батьків, дають можливість залучати їх до організації навчально-виховного процесу в школі.

Серед традиційних масових форм роботи з батьками найбільш популярни-ми є батьківські збори. Класні керівники школи № 29 проводять батьківські збори не менше, як 2 рази в семестр (кожної чверті). Причому ми практику-ємо проведення комбінованих батьківських зборів, на яких обговорюємо різні сторони роботи з батьками, у тому числі піднімаємо актуальні проблеми виховання та навчання дітей. Зокрема, тематика батьківських зборів включає проблеми адаптації школярів до навчання у школі, психологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, попередження насилля в сім’ї та дитячих колективах, здоровий спосіб життя, формування пізнавальної активності учнів, прагнення до самоосвіти та інші. (Див. додаток)

Батьківські збори мають відповідати таким педагогічним вимогам:

  • сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, вихован-ню соціально-правової відповідальності батьків за виховання дітей;

  • проводитися систематично, забезпечувати наступність у розв’язанні виховних завдань;

  • сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи і родини на вихованців;

  • сприяти підвищенню авторитету вчителів-вихователів, школи в цілому;

  • показувати батькам успіхи їхніх дітей у навчанні та вихованні як результат спільної діяльності педагогів та батьків.

За даними проведеного анкетування у початкових класах нашої школи на батьківські збори приходять 98% всіх батьків.

Як домоглися ми того, що батьки учнів нашої школи регулярно відвідують школу, завжди приходять на батьківські збори? Дуже просто: ми зробили їх цікавими для батьків.

Ми дійшли висновку, що причини, через які батьки ігнорують відвідування школи, часто співпадають. По-перше, кому з батьків приємно йти слухати привселюдно про свою дитину погане? По-друге, сценарій цих зборів дуже часто однаковий, і не хочеться витрачати дорогоцінний час, щоб вкотре послухати те, про що можна довідатись із запису в щоденнику.

-13-

Формальний характер батьківських зборів, які присвячуються, як правило, підбиттю підсумків успішності за чверть та вирішенню господарських питань – один з основних недоліків, який зустрічається у роботі класних керівників. Часто вчителі так і не використовують у повній мірі пізнавально-виховної можливості батьківських зборів, які можуть стати ефективними уроками родинного виховання. А щоб підготувати такі батьківські збори, класному керівнику доведеться прикласти чимало зусиль.

Визначити тему зборів, яка буде цікавою і корисною для всіх батьків, не так просто. У цьому мені допомагає анкетування батьків, проведене заздалегідь. У анкеті слід передбачити питання, які проблеми виховання хвилюють батьків, яка інформація їм потрібна та яку допомогу у вихованні дітей вони можуть надати школі.

До підготовки зборів залучаю членів батьківського комітету. Крім того, необхідно подумати, хто з батьків зможе виступити на зборах, хто поділиться позитивним досвідом виховання. Чим більше батьків будуть брати участь у підготовці батьківських зборів, тим активніше вони будуть себе вести на самих зборах. Часто класні керівники нашої школи практикують запрошува-ти на батьківські збори вчителів, які викладають у їх класах. Такі виступи вчителів – предметників допомагають батькам краще ознайомитись із особливостями тих чи інших предметів, вимогами програми, змальовують реальну картину підготовки учнів до уроку та якості їх роботи на самому уроці. Але, слід пам’ятати, що така бесіда батьків з вчителями повинна бути конструктивною, не зводитись до взаємних зауважень і претензій, а сприяти спільному виробленню шляхів вдосконалення навчальної діяльності учнів.

Як правило, основна роль при підготовці і проведенні батьківських зборів належить класному керівнику. Тому класним керівникам слід добре пам’ятати деякі правила та рекомендації щодо проведення батьківських зборів:

  • час проведення батьківських зборів визначати виходячи з можливості батьків;

  • не затягувати збори штучно, адже батьки приходять після роботи і вдома на них чекає ще багато справ;

  • виступ варто починати з позитивних моментів життя класу, хоча слід також аналізувати і негативні явища;

  • привселюдно на зборах намагайтеся говорити про загальні проблеми, а не про проблеми конкретної дитини, вияв проблеми має бути констру-ктивним: ось проблема; заради її вирішення було б непогано зробити це і це; я постараюся зі свого боку, а ви спробуйте зі свого;

  • не можна постійно згадувати одні і ті ж самі прізвища учнів як в позитивному, так і в негативному плані;

  • знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини;

  • про негативні моменти у навчанні і вихованні учня потрібно повідом-

ляти батьків або письмово (наприклад, лист з балами успішності і

-14-

зауваженнями класного керівника), або ж індивідуально після зборів чи в якийсь інший день;

  • намагайтеся не критикувати дії ваших колег, дотримуйтеся професійної етики, навіть якщо у вас інша думка з цього приводу;

  • обов’язково звертайтеся до батьків по імені та по батькові, не кажіть «мама Петрика», інакше може скластися враження, що батьки мають значення для вас лише в такій ролі;

  • завжди повідомляйте батькам щось нове для них, те, що вони зможуть застосовувати на практиці (іншими словами сприяйте педагогізації батьків);

  • не забувайте, що батьки можуть поділитися один з одним своїм досвідом, і створюйте умови для такого обміну;

  • у разі необхідності просіть батьків про надання допомоги, докладно пояснюючи, чому саме ви не можете без них обійтися, попросіть висунути інші варіанти розв’язання проблеми і обговоріть їх.

Як же правильно організувати батьківські збори, щоб вони стали цікавими і корисними? З чого варто починати? Насамперед, повідомляю дітям про майбутні збори і розказую їм, про що планую поговорити з батьками. Така інформованість допомагає учням позбутися зайвого стресу і не боятися зборів. Заздалегідь сповіщаю батьків про проведення зборів. Для цього надсилаю кожному запрошення. Варто привчати батьків, що явка на батьківські збори є обов’язковою для всіх. З іншого боку, якщо підготовлені вами збори пройдуть цікаво, то це буде суттєвим стимулом для батьків відвідати їх і наступного разу. Якщо ж батьки з якихось причин не можуть прийти на збори, потрібно, щоб вони попередили класного керівника про це заздалегідь.

Обов’язково складаю порядок денний майбутніх батьківських зборів.

Приклад порядку денного батьківських зборів:

1. Інформація загального характеру

Досягнення й перспективи розвитку школи, важливі події в житті школи,

майбутні заходи тощо. Повідомлення про виконання рішень попередніх

зборів.

2. Аналіз розвитку дітей за певний період

1) особистісні зміни

Важливо говорити про проблеми, а не про персоналії.

2) навчальна діяльність (рівень мотивації, досягнення, проблеми)

Важливо відзначити успіхи та резерви, сформулювати конкретні поради.

Жодних обговорень конкретної дитини! Якщо хвалити, то всіх за щось.

Терпляче вислухайте кожного з батьків. Їм дуже потрібна порада вчителя.
1   2   3

Схожі:

Глобальні проблеми людства. Міжнародні соціальні проблеми реферат українською
Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі коли виник феномен взаємодії всього людського суспільства...
Розвиток творчих здібностей школярів засобами англійської мови Зміст Вступ Розділ 1
Актуальність проблеми дослідження можна пояснити цілим рядом обставин. Так, основним напрямом модернізації загальноосвітньої і професійної...
Анкета для батьків Сімейний конкурс-гра : «Тато, мама і я це читачів сім'я»
Дитина не читає Хто винен у цій ситуації? Спад інтересу до читання — загальносвітова тенденція, наслідок потужного розвитку телебачення,...
Сучасні тенденції взаємодії освітнього закладу з родинами у процесі...
На сьогодні сім’я відіграє визначальну роль не лише у формуванні особистості дитини, а й суспільства в цілому
Боговарова О.І. Психолого-педагогічний супровід учнів із труднощами...
Ерозлитті, нерідко є ніби «сліпою» до певних літер чи цілих фраз… Тож за стандартний час, відведений програмою для навчання читанню,...
Т ренінг з батьками «Ефективне спілкування батьків з дітьми»
Мета тренінгу: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування...
ВСТУП Актуальність теми
Актуальність теми дослідження визначається ще й тим, що процеси приватизації, реприватизації та купівлі-продажу об’єктів господарювання,...
Аналітико-методологічні засади запровадження технологічного напряму...
Актуальність створення в Україні системи профільного навчання у старшій школі обумовлена міжнародними стандартами освіти, зміст яких...
Зміст проблеми, її актуальність і перспективність
Виховання – вічна проблема. Відколи існує людство, відтоді й дбає про продовження роду, своє потомство. Від батьків передається генетичний...
Лекція 14 Імідж сім’ї
Думка оточуючих про кожну сім'ю грунтується на отриманій про цю сім'ю інформації, яку можна назвати іміджеформуючою інформацією....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка