|
|
Скачати 0.56 Mb.
|
|
Пристрій колективного спостереження (проекційний пристрій та екран) повинен забезпечувати умови одночасного спостереження учнями зображення, яке виводиться на екран монітора КВ із дотриманням вимог видимості з кожного робочого місця учня. Умови видимості розраховуються не для найменших деталей зображення, а для елементів зображення, суттєвих для навчального процесу. Найперспективнішим є використання у якості пристрою колективного спостереження проекційної системи. Мультимедійний проектор, який може бути ефективно використаний у навчальному процесі, повинний забезпечувати світловий потік не менше 1500 люменів, роздільну здатність не гіршу за 1024 х 768). Зазначена величина світлового потоку забезпечує спостереження зображення на екрані розміром до 2 х 3 м без затемнення класу, що дає можливість більш ефективно використовувати мультимедійні демонстрації. Важливим параметром мультимедійного проектора є наявність додаткового роз'єму для одночасного використання проектора і звичайного дисплею. Наявність такого підключення надає учителю можливість під час демонстрації розташовуватись обличчям до учнів, спостерігаючи зображення на екрані монітору КВ. Програмне забезпечення, яке постачається у складі НКК, або може бути придбане окремо, повинно відповідати архітектурі і структурі апаратного забезпечення НКК та вимогам ДСТУ 2850-94. Супровідні документи за змістом і формою повинні відповідати вимогам ГОСТ 19.508 ЕСПД, зокрема містити достатньо інформації для проведення інсталяції і наступного технічного супроводу системи. Програмне забезпечення повинно бути ліцензійно чистим і мати супроводжувальні документи, виконані відповідно до ГОСТ 19.508 ЕСПД. Документація повинна, зокрема, містити найменування програмного продукту і номер версії, власника, дати і номера реєстрації та постачальника. До складу програмного забезпечення повинні входити: системне програмне забезпечення, програмне забезпечення базових інформаційних технологій, системи програмування мовами високого рівня, програмне забезпечення навчально-виховного призначення. Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно мати відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та сертифікати відповідності УкрСЕПРО. Програмне забезпечення повинне мати інтерфейс і систему контекстно залежної допомоги по всім опціям меню та діалоговим елементам інтерфейсу, виконані українською мовою (якщо цілями навчання не передбачено іншої побудови інтерфейсу). До складу системного програмного забезпечення повинні входити:
Програмне забезпечення базових інформаційних технологій повинно містити:
Системне програмне забезпечення та програмне забезпечення базових інформаційних технологій повинно бути інстальоване на КВ і КУ. Системи програмування мовами високого рівня та їх склад визначаються додатковими документами Міністерства освіти і науки України, зокрема змістом навчальних програм. Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно виконуватися на КВ і КУ в автономному та мережевому (клієнт—сервер) режимах, при завантаженні програм із зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв і з ЛОМ. Однотипні функціональні вузли і пристрої, що входять до складу НКК, повинні бути взаємозамінними. Для пристроїв з кращими технічними характеристиками повинна бути забезпечена повна сумісність «згори — вниз» без значних змін, налагодження та коригування програмного забезпечення. Повинна бути забезпечена повна сумісність по фізичним і логічним форматам запису-читання даних на змінних носіях, тобто дані, записані на будь-якому робочому місці (КВ, КУ) повинні бути безпомилково відтворені на іншому робочому місці цього або аналогічного НКК. Нормативними документами визначено наступні вимоги до надійності обладнання, яке постачається у ЗНЗ у складі НКК. НКК повинен залишатися роботоздатним при роботі на ньому непідготовлених користувачів, в тому числі неповнолітніх, навіть при їх помилкових діях, якщо ці дії не пов'язані з навмисним механічним пошкодженнями апаратних засобів або знищенням даних. Середнє напрацювання на відмову НКК повинно становити не менше 10 000 год із розрахунку на одне робоче місце (ГОСТ 27201-87). Частота збоїв повинна становити не більше 0,02 збоїв/год, що становить із розрахунку на одне робоче місце не більше одного збою за 50 год. Середній час відновлення роботоздатності НКК при відмові не повинен перевищувати 0,5 год (ГОСТ 27201-87). Обладнання, яке входить до складу НКК, повинне зберігати робото-здатність і зовнішній вигляд після впливу факторів транспортування, визначених ГОСТ 21552-84, ГОСТ 27201-87. НКК повинен бути роботоздатним при експлуатації його в нормальних кліматичних умовах, які для обчислювальної техніки визначені ГОСТ 21552-84 та ГОСТ 27201 -87. Вимоги повинні виконуватись у приміщеннях, що відповідають санітарним нормам ДСанПіН 5.5.6.009-98, без додаткових вимог до чистоти повітря. Програмне забезпечення та документація повинні постачатись на оптичних цифрових носіях. Як виняток припускається використання магнітних носіїв у вигляді дискет форматів, апаратно-програмно сумісних з відповідними складовими НКК. 4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КАБІНЕТУ Організація роботи КІІКТ повинна забезпечувати повноцінну реалізацію педагогічних цілей його створення, сприяти удосконаленню й інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищенню рівня навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу. Напрями використання КІІКТ у навчально-виховному процесі визначаються загальними і спеціальними педагогічними і дидактико-ме-тодичними задачами. Переваги засобів нових інформаційних технологій навчання (НІТН) можуть виявлятися тільки у тому випадку, коли ці засоби органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існуючі організаційні форми навчання, доповнюючи систему засобів навчання. Визначення місця засобів НІТН у навчальному процесі досить просто виконати, якщо розглядати конкретний засіб навчання з точки зору можливостей, які можуть бути реалізовані з його використанням і які неможливо реалізувати з використанням традиційного засобу навчання. Перш за все повинна бути проаналізована та оцінена ступінь відповідності педагогічного програмного забезпечення (ППЗ) загальнодидактичним вимогам та вимогам методики навчання конкретної навчальної дисципліни. Така оцінка вже виконана для деяких педагогічних програмних засобів на етапі проведення апробації у навчальному процесі (або допуску до апробації шляхом експериментальної експлуатації). Частині програмних засобів за результатами експертизи надано відповідні грифи МОН України. Такі програмні засоби постачаються у складі НКК, або можуть бути придбані окремо. Для визначення доцільності використання певного ППЗ у навчально-виховному процесі оцінюється придатність програмного забезпечення для використання при класно-урочній організаційній формі навчання, інших формах навчання. Визначається тип уроку, на якому може бути використаний ППЗ (урок засвоєння нових знань; формування умінь, навичок; застосування вмінь, навичок; узагальнення, систематизації вмінь, навичок; перевірки, визначення рівня навчальних досягнень, корекції знань, умінь, навичок; комбінований). Критерієм доцільності придбання, розробки та застосування певного ППЗ може бути, з певними застереженнями, кількість уроків, розділів, тем, на яких може бути використаний ППЗ. Використання ППЗ на певному етапі навчання (на певному уроці) визнається доцільним, якщо забезпечується: а) вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання; б) неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об'єктів (оригіналів у природних умовах, оригіналів у штучних умовах, модельних еквівалентів оригіналів — фізичних моделей); в) недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних та динамічних), знакових, логічно-математичних моделей. Деталізація форм і способів застосування ППЗ і визначення його придатності для використання у навчальному процесі може виконуватись шляхом аналізу можливих організаційних форм навчальної діяльності учнів та етапів навчання із застосуванням конкретного засобу навчання. Зокрема фронтальна демонстрація може бути використана на етапі пояснення навчального матеріалу з використанням ППЗ з метою унаочнення, індивідуально-фронтальна — одночасна індивідуальна робота учнів над виконанням навчальних задач, — може бути використана з метою закріплення засвоєного навчального матеріалу; індивідуальна — визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на закріплення знань, формування умінь і навичок. Можливою є організація роботи у малих групах, бригадах. Особливістю роботи учнів у малих групах є те, що відповідно до вимог ДСанПіН 5.5.6.009-98 не дозволяється одночасна робота кількох учнів за одним комп'ютером, тому організація бригадної роботи потребує особливої уваги. З урахуванням викладеного вище, а також з огляду на доступність певного ППЗ, учителем-предметником може визначатись кілька уроків (можливо навіть два-три на чверть, триместр), на яких використання ППЗ буде доцільним і ефективним. Наступною характеристикою ППЗ є визначення переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо). Наприклад, якщо школа має можливість прийняти з Всесвітньої мережі безкоштовні версії емуляторів дослідів, а проведення демонстраційного експерименту з деяких тем природничих наук ускладнене (з фінансових, санітарно-гігієнічних міркувань тощо), доцільно виконати ці демонстрації з використанням ППЗ у кабінеті інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій. Ефективність навчальних демонстрацій у КІІКТ, обладнаному засобами колективного спостереження (проектор, широкоформатні телевізори) може бути навіть більшою, ніж за використання демонстраційного обладнання, наприклад, з фізики. Такий, на перший погляд парадоксальний, ефект пояснюється досить просто — при створенні комп'ютерної моделі явища (об'єкту) можна, за рахунок абстрагування від несуттєвих деталей, забезпечення умов видимості для всіх суттєвих складових, можливості збільшення або зменшення швидкості перебігу явища, багаторазового повторення явища або його етапів, зупинки процесу тощо, які повною мірою не можна реалізувати з використанням матеріальної моделі. Ефективним є використання програмних засобів типу діяльнісного середовища на уроках математики, що підтверджується наявністю як грифів МОН України, наданих кільком програмно-методичним комплектам, так і сертифікатами відповідності, наданими програмним засобам, які входять до складу цих комплектів. Наступною характеристикою ППЗ є переважний вид навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, систематизацію знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо). Дуже високою є ефективність використання ППЗ на уроках іноземної мови, оскільки майже жодними традиційними засобами навчання не забезпечується необхідна інтенсивність подання навчального матеріалу, диференціація і індивідуалізація навчального процесу (ефективність засобів НІТН у навчанні іноземних мов вища, ніж ефективність лінгафонного обладнання, вартість якого іноді не менша, ніж апаратних засобів КІІКТ). 4.1. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ, НА ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Підготовка вчителів до проведення навчально-виховної роботи, опрацювання результатів контрольних заходів, підвищення фахового рівня. На цьому етапі використовуються: довідниково-інформаційні системи та пошукові системи (у т.ч. глобальні комп'ютерні мережі), професійно орієнтовані системи програмних засобів, системи підготовки предметного наповнення програмних засобів для визначення рівня навчальних досягнень та опрацювання отриманих результатів, програмні засоби для ведення баз даних по особовому складу тощо. Актуалізація опорних знань. Використовуються: відеофрагмен-ти — з метою актуалізації особистого або опосередкованого життєвого досвіду учнів; моделі об'єктів вивчення — для виділення суттєвих сторін з метою наступної формалізації описань; діяльнісні середовища — для унаочнення та уточнення сформульованих припущень. Подання (пояснення) навчального матеріалу. Використовуються: відеофрагменти — з метою стимулювання пізнавального інтересу; динамічні інтерактивні моделі об'єктів вивчення — з метою пояснення функціонування створюваних абстрактних моделей; діяльнісні середовища — для ілюстрації явищ, законів, що вивчаються тощо. Закріплення результатів навчання, формування умінь та навичок. Фронтально, індивідуально, у малих групах (бригадах) використовуються діяльнісні середовища, призначені для виконання дій над об'єктами вивчення або їх моделями, відповідне навчально-методичне забезпечення у вигляді друкованих посібників для учнів. Використання ІКТ має наслідком збільшення ефективності навчального процесу шляхом його активізації, зменшення кількості рутинних дій з одночасним збільшенням відносного обсягу розумових дій, формування стереотипів яких є складовою цілей навчання. Перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу, моніторинг навчального процесу. Використовуються програмні засоби, які забезпечують отримання, накопичення та попереднє опрацювання даних, з використанням яких можливе оцінювання ефективності навчально-виховного процесу на певному його етапі. 4.2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КІІКТ Заступник директора навчального закладу з навчальної роботи, завідувач КІКТ, голови предметних методичних об'єднань, бібліотекар при складанні планів поповнення фондів навчальної та навчально-методичної літератури повинні враховувати необхідність створення у навчальному закладі фонду програмно-методичних комплектів. Заступник директора навчального закладу з навчальної роботи, завідувач КІІКТ, голови предметних методичних об'єднань планують навчання вчителів-предметників визначенню місця НІТН у навчальному процесі, плануванню використання ресурсів КІКТ. Заходи, спрямовані на ознайомлення вчителів-предметників з можливостями, які забезпечуються ШТН, можуть бути реалізовані шляхом проведення семінарів, відкритих уроків, шкіл тощо. Голови предметних методичних об'єднань при плануванні методичних заходів повинні передбачати вивчення вчителями методів використання програмно-апаратних засобів КІІКТ та ознайомлення з новими програмними засобами навчально-виховного призначення. При порушенні клопотання про присвоєння вчителям категорій «перша» та «вища» атестаційна комісія повинна враховувати уміння вчителя використовувати у навчальному процесі НІТН, відповідні технічні засоби, враховувати ефективність їх використання вчителем. |
| Програми курсу інформатики в школі. Зміст навчання інформатики. Планування... Проаналізуємо програму з інформатики для загальноосвітньої школи, яка була затверджена МОіН України в 2001 р |
2Стандарти шкільної освіти з інформатики. Освітній стандарт з інформатики... Освітній стандарт з інформатики становить основу для розробки пакету навчальних програм з інформатики для різних типів і профілів... |
| 15. Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики.... Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики. Олімпіада з інформатики. Технологія підготовки учнів до участі... |
Урок з інформатики. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя... Розвивальних завдань, добір конкретного навчального матеріалу, досягнення конкретних поставлених цілей шляхом добору відповідних... |
| “Інформатика” Верлань Апатова Підручника та посібники з інформатики. Аналіз існуючих шкільних підручників з інформатики. Метод роботи з підручником |
План роботи кабінету інформатики на 2012 рік № з/п Проведення відбірково-тренувальних зборів з підготовки до ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з інформатики |
| Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році Розвиток інформаційного суспільства зумовлює потребу у нових підходах до навчання інформатики учнів загальноосвітніх закладів |
«ТП Word» З метою підвищення інтересу дітей до предмету, розширення їх кругозору, використання знань з інформатики в житті, її ролі при виборі... |
| Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році Особливо гостро стоїть питання поглибленого вивчення інформатики та сучасних мов програмування |
КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА До текстів комплексної контрольної роботи з основ інформатики включені питання, які вимагають від студентів систематизованих знань... |