|
|
Скачати 0.56 Mb.
|
|
Засоби керування та індикації системи електроживлення повинні відповідати п. 2.5 ГОСТ 28139-89 та ДСТУ EN 894-1-2001. Бажано встановлення таких засобів керування електроживленням, індикація стану яких виконувалась б механічними індикаторами (положенням органів керування або іншим чином). Це надає можливість контролювати стан органів керування під час знеструмлення і уникнути неконтрольованого подання живлення на апаратні засоби, які можуть бути випадково залишені у ввімкнутому стані. Альтернативним варіантом є використання блоків живлення, які мають світлову індикацію ввімкнення живлення, але після зникнення напруги в мережі живлення автоматично вимикаються, не повертаючись у ввімкнений стан після відновлення живлення. Остання вимога виконується сьогодні для більшості блоків живлення ПЕОМ. Пристрої центрального опалення та інші заземлені металеві частини повинні бути закриті діелектричними решітками. Конструкція обладнання НКК повинна відповідати нормам, що встановлюються на засоби навчання та побутову техніку (ГОСТ 12.1.004-91). Обладнання кабінету не повинно створювати будь-якого за походженням іонізуючого і електромагнітного випромінювання, рівень якого перевищував би норми, визначені ГОСТ 28139-89, ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21, п. 4, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99. Як правило, ці вимоги виконуються виробником, але слід впевнитись у тому, що у сертифікаті відповідності на це вказано. Розміщення обладнання повинно забезпечувати недоступність для учнів зон з ненормованим витоком електромагнітного поля (як правило, це тильна сторона системних блоків і відеомоніторів на електронно-променевих трубках) та зон розміщення комутаційного обладнання, підведення електроживлення (варіанти розміщення робочих місць учнів і вчителя наведено у додатку 1 на с. 39—41). Кабінет інформатики повинен бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених спільним наказом Міносвіти України і Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30.09.1998 р. № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.1998 р. за № 800/3240 (далі — Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України), та переносними вогнегасниками, придатними для використання в умовах кабінету (ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21). Встановлювати вогнегасники слід у легкодоступних місцях, але не у проходах, з використанням передбаченої конструкцією встановлювальної арматури, на висоті, вказаній у відповідних документах. Можливе використання вогнегасників, виготовлених відповідно до ТУ-У 05388859.008 або подібних. Перевагу слід віддавати вогнегасникам з більшим терміном придатності, зокрема порошковим. Шафи, стенди та інші меблі і додаткове обладнання повинні розміщуватися зручно для користування та не захаращувати проходи. Матеріали і сировина, з яких виготовлені конструкції НКК, меблі та інше додаткове обладнання, не повинні виділяти шкідливих речовин, в тому числі при горінні (п. 2.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98). Гігієнічні та ергономічні характеристики меблів повинні відповідати вимогам п. 8.5 та п. 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98 і ДНАОПН 10.02.1999 р. №21. Матеріали, які використовуються для виготовлення меблів повинні відповідати вимогам ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21 за інтенсивністю хімічної емісії, зокрема віділенням шкідливих летких речовин. Меблі повинні забезпечувати можливість монтування електромережі та ЛОМ з дотриманням вимог, викладених вище. При обладнанні робочого місця вчителя меблями необхідно забезпечити відповідність конструкцій його складових частин та їх взаємного розміщення ергономічним вимогам ГОСТ12.2.032-78 та п. 4.1 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21 з урахуванням комплектності робочого місця, характеру діяльності та форм організації праці. Робоче місце вчителя повинне комплектуватись робочим столом, кріслом, двома тумбами та комплектом обладнання робочого місця вчителя (КВ). Робочий стіл вчителя повинен забезпечувати розміщення на ньому КВ з урахуванням ергономічних вимог. Висота столу, ширина і глибина робочої поверхні столу повинні забезпечувати виконання роботи в межах моторного поля і бути відповідно — 725 мм та 1200 х 1000 мм. Крісло вчителя повинно забезпечувати поворот ±180 кутових градусів, зміну висоти сидіння у межах 400...500 мм та нахил сидіння і спинки. Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням НКК, яка забезпечує його включення (відключення). Робоче місце вчителя бажано розмістити на підвищенні висотою 130...200 мм. Важливість дублювання керуванням електроживленням з робочого місця учителя полягає у тому, що цим забезпечується можливість оперативного вимкнення живлення НКК у випадку виникнення загрози пожежі, ураження електричним струмом. На робочому місці учителя достатньо розмістити кнопкову станцію. Робоче місце учня (РМУ), призначене для роботи з комп'ютером, комплектується одномісним столом і стільцем, які виконані з дотриманням вимог пп. 8.5, 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98, та комплектом обладнання робочого місця учня (КУ). Вимоги до меблів, викладені у ДСанПіН 5.5.6.009-98, враховують зросто-вікові особливості учнів. Стіл учня повинен мати дві різнови-сотні горизонтальні поверхні — робочу і додаткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпечувати виконання роботи у межах моторного поля і бути 750 х 600 мм та 750 х 350 мм відповідно. Обидві поверхні повинні регулюватися по висоті у межах 460—760 мм. Стіл учня, який використовується для обладнання комп'ютеризованого робочого місця учня, повинен допускати кріплення до підлоги, або фіксування його положення іншим чином. Стілець учня має забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260-460 мм. Кабінет може комплектуватись додатковими двомісними столами учнівськими (ГОСТ 11015-93) і стільцями учнівськими (ГОСТ 11016-86) для проведення занять без використання комп'ютера. Наявність некомп'ютеризованих робочих місць забезпечує можливість більш ефективної роботи з групою, застосування індивідуального підходу до кожного учня. Робочі місця вчителя і учнів можуть розміщуватися відповідно до рисунків 1,2,3 (див. додаток 1) та відповідати вимогам ДСанПіН5.5.6.009-98 та ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21. При розміщенні робочих місць учнів необхідно дотримуватися таких основних вимог: відстань від стін з вікнами повинна становити (не менше) 1 м, від інших стін — 0,5 м; відстань між бічними поверхнями відеомоніторів — не менше 1,2 м (ДСанПіН 5.5.6.009-98). Екран (відеовідтворюючий пристрій) колективного використання повинен розміщуватися з дотриманням умов видимості з усіх учнівських місць на відстані не менше 3 м від найближчого РМУ. Класна (аудиторна) дошка повинна розміщуватися в межах кута спостереження середини дошки близько 60° з усіх робочих місць учнів, призначених для проведення теоретичних занять. Ширина зони перед дошкою, де розташовується робочий стіл учителя та обладнання, яке входить до комплекту робочого місця вчителя, має бути не меншою 2,5 м. У КПКТ бажане використання аудиторної дошки, призначеної для роботи з маркерами (без використання крейди). Для кріплення плакатів, інших наочних посібників, дошка повинна бути обладнана спеціальними затискачами. Ергономічні показники НКК і додаткового обладнання повинні відповідати вимогам ергономіки і технічної естетики для технічних засобів навчання (ДСТУ 3899-99 таДСТУ 79.003-99) і забезпечувати:
3. ВИМОГИ ДО ПРОГРАМНО-АПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Склад апаратного забезпечення КПКТ (специфікація НКК) та вимоги до нього визначаються окремим документом Міністерства освіти і науки України, зміст якого поновлюється кожні 2—3 роки. Приклад такого документу наведено у додатку 2 на с. 42. Склад комп'ютерного обладнання для комплектування НКК, його параметри і характеристики повинні відповідати діючим українськім і міжнародним стандартам, нормативним документам. Документація, яка надається разом з НКК, за комплектністю, змістом та повнотою повинна відповідати ГОСТ 19.402, ГОСТ 19.502, ГОСТ 19.506, ГОСТ 19.508 і бути виконана українською мовою. Обладнання, яке входить до складу НКК, не повинне створювати радіозавади індустріальні і має відповідати умовам електромагнітної сумісності засобів обчислювальної техніки класу В (ГОСТ 29216-91, ДСТУ 3571-97). До складу НКК входять апаратно-програмні складові обладнання КПКТ, які утворюють систему, об'єднану функціонально і фізично. Комплектність НКК визначається цілями навчання. До складу комплексу обов'язково повинні входити:
Склад КВ та технічні характеристики:
Контролер ЛОМ повинен забезпечувати швидкість передачі даних, Мбіт/с — 10/100, забезпечувати роботу з коаксіальною лінією і витою парою (допускається відсутність можливості роботи з коаксіальною лінією). На клавіатурі повинні бути нанесені знаки українського алфавіту (основного) відповідно до ДСТУ 3470-96 та знаки російського і англійського алфавітів (додаткових). Бажане нанесення символів різних алфавітів різними кольорами. Звукова плата повинна мати вхід для мікрофона та виходи на головні телефони і лінійний стереовихід. Пристрої для відтворення звуку (звукові колонки) повинні бути активного типу з піковою електричною потужністю не менше (Вт) — 30 та мати регулятор гучності і вимикач живлення. Не бажане використання звукових колонок як з живленням від блоку живлення комп'ютера, так і з блоком живлення, виконаним у вигляді окремого блоку, який безпосередньо вмикається у розетку, оскільки у першому випадку блок живлення комп'ютера перевантажується, у другому — необхідно вимикати його вийманням з розетки живлення. Довжина з'єднувальних провідників повинна забезпечувати монтування пристроїв відтворення звуку на відстані, яка забезпечує стереоефект. Якщо до складу акустичної системи входить сабвуфер (низькочастотний гучномовець), він може бути встановлений поблизу робочого місця учителя, середньо і високочастотні гучномовці встановлюються у місцях, вказаних у додатку 3 на с. 43—44. Принтер повинен бути лазерним і забезпечувати виведення даних на папір формату (не менше) А4. Слід віддавати перевагу принтерам, які допускають експлуатацію у так званому «офісному» режимі, тобто друкування до 250—300 сторінок на день. Для роботи у глобальних мережах ЕОМ, передавання і приймання даних по комутованим (телефонним) лініям зв'язку, факс-модем, який є обов'язковою складовою НКК, повинен бути зовнішнім, забезпечувати обмін даними за протоколами V.90/V.92 (максимальна швидкість приймання/передавання даних не менше 56 Кбіт/с), розпізнавати сигнали «вільно» і «зайнято», забезпечувати адаптивну зміну швидкості обміну. Вимоги наявності зовнішнього модему визначаються тим, що, окрім забезпечення стійкості зв'язку, зовнішній модем певною мірою забезпечує електричну розв'язку між телефонною лінією і комп'ютером. Іншими словами, за умов виникнення аварійного перепаду напруги на вході такого модему (на телефонній лінії, іноді — внаслідок впливу атмосферної електрики, блискавки тощо), він вийде з ладу, але комп'ютер негативного впливу не зазнає. За умов достатньої якості комутованих ліній (у великих містах, поблизу від автоматичнх телефонних станцій тощо), можливе використання внутрішнього модему. Якщо для зовнішнього зв'язку використовується канал, утворений не з використанням телефонної (комутованої) лінії, то до складу НКК має включатись відповідне обладнання. Також допустимим можна вважати використання додаткового комп'ютера, встановленого в кабінеті, або у підсобному приміщенні, для забезпечення функцій комутування і розподілу ресурсів (каналу зв'язку, пристрою друкування тощо). Сканер повинен бути планшетним із робочим полем А4, мати роздільну здатність не менше 600 х 1200 пікселів та розрядність кодування кольору не менше 32 біт. Програмно-апаратне забезпечення сканера, модему та принтера повинні забезпечувати пряме копіювання документів сканер — принтер та передавання факсимільних повідомлень. Бажано використовувати сканер, обладнаний приставкою для сканування діапозитивів. Це надасть можливість надавати допомогу вчителям навчального закладу шляхом копіювання зображень, що містяться на діапозитивах виробництва минулих років з метою використання їх цифрових копій у навчальному процесі. Останнім часом стали доступними так звані багатофункціональні пристрої: принтер + сканер, які можуть бути використані за умови забезпечення якості відтворення (сканування) зображення, не гіршого, ніж зазначені вище для принтера і сканера. Блок безперебійного живлення (ББПЖ) повинен бути окремим конструктивом, підключатися до мережі 220 В частотою 50 Гц та забезпечувати живлення системного блоку і відеомонітора протягом не менше 5 хв після аварійного відключення електромережі. Бажано використовувати програмно-апаратно сумісних з системним блоком ББПЖ для забезпечення автоматичного завершення роботи системи при аварійних відключеннях електромережі. Склад КУ та технічні характеристики:
Відеомонітор повинен відповідати ДСТУ180 9241-3-2001 частина З, ГОСТ 25861-83, ДСанПіН 5.5.6.009-98 та ТСО-99 (або ТСО-03). Перевагу слід віддавати використанню дисплеїв, побудованих не на електронно-променевих трубках, а на рідкокристалічних панелях (ТРТ). Сервером мережі може бути КВ, який разом із КУ, комутатором каналів і кабельними з'єднаннями утворюють ЛОМ. Допускається використання у складі ЛОМ виділеного сервера, виконаного у вигляді окремої, додаткової складової КВ. Ідентифікація складових ЛОМ повинна відбуватись автоматично, після увімкнення КВ і КУ, завантаження ОС і (за необхідності) уведення даних, які ідентифікують користувача. Сервер локальної мережі НКК повинний забезпечувати не тільки роботу ЛОМ, а і виконувати функції буферизації і фільтрування даних при роботі у всесвітній мережі, не вимагаючи постійного кваліфікованого обслуговування та налагодження. Бажане використання апаратно-програмних рішень, які б забезпечували тривалу експлуатацію цієї складової обладнання без обслуговування. |
| Програми курсу інформатики в школі. Зміст навчання інформатики. Планування... Проаналізуємо програму з інформатики для загальноосвітньої школи, яка була затверджена МОіН України в 2001 р |
2Стандарти шкільної освіти з інформатики. Освітній стандарт з інформатики... Освітній стандарт з інформатики становить основу для розробки пакету навчальних програм з інформатики для різних типів і профілів... |
| 15. Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики.... Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики. Олімпіада з інформатики. Технологія підготовки учнів до участі... |
Урок з інформатики. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя... Розвивальних завдань, добір конкретного навчального матеріалу, досягнення конкретних поставлених цілей шляхом добору відповідних... |
| “Інформатика” Верлань Апатова Підручника та посібники з інформатики. Аналіз існуючих шкільних підручників з інформатики. Метод роботи з підручником |
План роботи кабінету інформатики на 2012 рік № з/п Проведення відбірково-тренувальних зборів з підготовки до ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з інформатики |
| Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році Розвиток інформаційного суспільства зумовлює потребу у нових підходах до навчання інформатики учнів загальноосвітніх закладів |
«ТП Word» З метою підвищення інтересу дітей до предмету, розширення їх кругозору, використання знань з інформатики в житті, її ролі при виборі... |
| Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році Особливо гостро стоїть питання поглибленого вивчення інформатики та сучасних мов програмування |
КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА До текстів комплексної контрольної роботи з основ інформатики включені питання, які вимагають від студентів систематизованих знань... |