|
|
Скачати 0.56 Mb.
|
|
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання (далі — КІІКТ, кабінет) створюється для забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища. Основні вимоги щодо організації, облаштування та використання КІІКТ викладено у Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженому наказом МОН України від 20.05.2004 р. № 407, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. за № 730/9329 (далі — Положення про КІІКТ). Відповідно до п. 2.9 Положення про КІІКТ на кабінет поширюються вимоги Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 р. № 81, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004 р. за № 620/9219 (далі — Правила безпеки під час навчання в КІІКТ). Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання обладнується навчальним комп'ютерним комплексом, навчально-наочними посібниками, обладнанням навчального призначення, меблями, іншим обладнанням, призначеним для проведення уроків, факультативних занять, гурткової роботи, роботи з підвищення фахового рівня вчителів. Навчальний комп'ютерний комплекс (далі НКК, комплекс) — універсальний апаратно-програмний засіб навчання, який є основною складовою частиною обладнання КІІКТ, призначений для використання у навчально-виховному процесі та створення умов формування інформаційно-освітнього і культурного середовища. Програмно-методичний комплект (далі ПМК) — це сукупність засобів навчання, виконаних у формі програмних засобів, аудіо- та відео- записів, баз даних, для застосування яких у навчально-виховному процесі необхідні апаратно-програмні засоби (комп'ютери, засоби телекомунікацій тощо) та навчально-методичної документації (інструкцій, дидактичних матеріалів для учнів і вчителів тощо). Навчання у КІІКТ має сприяти:
• ознайомленню учнів з сучасними засобами продуктивної діяльності юдини. Для досягнення мети створення КІІКТ, визначених «Програмою інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001—2003 рр.», іншими документами, обладнання кабінету і організація його роботи повинні забезпечувати умови навчання як за класно-урочної організаційної форми, так і індивідуального навчання, навчання у малих групах, сприяти інтенсифікації навчально-виховного процесу, спонукати учнів і вчителів до продуктивної навчальної діяльності. Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК) як основна складова КІІКТ повинен забезпечувати комфортне навчальне середовище, створювати умови для набуття учнями передбачених відповідними програмними документами знань, сприяти здійсненню допрофесійної підготовки, спрямованої на усвідомлене обрання учнями професій. Для досягнення таких умов, на етапі створення кабінету та комплектування його програмним забезпеченням навчально-виховного призначення, необхідно дотримуватися психолого-педагогічних вимог, визначених сучасною парадигмою загальної середньої освіти. Основними з них є:
Склад програмно-апаратного забезпечення і структура НКК, організація роботи кабінету інформатики повинні забезпечувати:
Обладнання і організація роботи кабінету повинні забезпечувати проведення таких видів навчально-виховної роботи:
Відповідно до Угоди про партнерство між Міністерством освіти та науки України, ВАТ «Укртелеком», Всеукраїнською асоціацією комп'ютерних клубів та програмою розвитку Організації об'єднаних націй в Україні від 24 грудня 2003 року, на базі ЗНЗ можуть організовуватись інтернет-клуби. На етапі проектування і створення КІІКТ слід передбачити такий вид роботи, оскільки він може бути досить ефективним точки зору організації позаурочної діяльності учнів, організації їхнього дозвілля. 2. ПІДГОТОВКА ПРИМІЩЕННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ Першим кроком у створенні КІІКТ у загальноосвітньому навчальному закладі є обрання приміщення та виконання робіт з його підготовки. Облаштування, обладнання, реконструкція КІІКТ здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01), та Державних санітарних норм і правил улаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 9 (далі — ДСанПіН 5.5.6.009-98). Приміщення для КІІКТ повинно відповідати вимогам п.2 ДСанПіН5.5.6.009-98 та наказу ДНАОП від 10.02.1999 р. № 21. Кабінет повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати окреме допоміжне приміщення (лаборантську). Лаборантська повинна мати площу 16—18 кв. м і два входи — із приміщення, у якому змонтовано НКК, та коридору. Лаборантська призначається для зберігання навчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці засобів навчання до використання у навчальному процесі, робіт по ремонту апаратних засобів. У цьому приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання, яке не використовується безпосередньо у навчальному процесі, та засоби оргтехніки. Приміщення для КІІКТ не повинно розміщуватися у підвалах або напівпідвалах. Приміщення для кабінету повинно мати висоту не менше 3,6 м, площу з розрахунку на одне робоче місце, обладнане комп'ютером, не менше 6 кв. м та об'єм — не менше 20 куб. м. За відсутності у навчальному закладі відповідного приміщення допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4,5 кв. м. Приміщення КПКТ повинне мати природне і штучне освітлення. Основний потік природного освітлення повинен проникати через вікна. За ДБН і ДСанПіН 5.5.6.009-98 нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО), тому з метою збільшення КПО слід передбачати достатню площу відкритого для світла засклення та можливість регулярного очищення віконного скла. З метою створення можливості регулювання світлового потоку від вікон, уникнення виникнення бліків на екранах моніторів, надмірного контрасту яскравостей між екраном монітору і оточуючими предметами, вікна бажано обладнати жалюзі. Орієнтація вікон повинна бути на північ, північний схід, допускається, як виняток, — на північний захід (п. 3.20 ДНБ В.2.2-3-97). Вікна повинні бути обладнані жалюзі і шторами. Така вимога визначається тим, що необхідно забезпечити захист від прямого сонячного проміння (див. попередній абзац). Штучне освітлення повинно здійснюватися за схемою загального освітлення. При розміщенні робочих місць учнів по периметру приміщення (додаток 1), освітлення може бути виконане з використанням підвісних світильників локально над робочими місцями учнів і вчителя, а світловий потік повинний падати переважно зліва (п. 2.2 ДНАОП Н 10.02.99 № 21). Для загального освітлення повинні застосовуватися світильники з розсіювачами світла, які мають дозвіл Міністерства охорони здоров'я України на їх використання у закладах освіти. Застосування світильників без розсіювачів світла забороняється. Освітленість повинна становити: поверхні стола не менше — 400...500 лк, аудиторної дошки — 500 лк, клавіатури — 400 лк, екрану дисплея — не більше 200 лк та проходів — не менше 100 лк (п. З ДСанПіН 5.5.6.009-98). Яскравість (відкритих) випромінюючих поверхонь світильників не повинна бути більшою за 200 кд/м2. У поле зору учнів, які працюють за комп'ютерами, не повинні потрапляти об'єкти, яскравість яких суттєво відрізняється від яскравості екрану — вікна, світильники. Тому, для узгодження вимог до коефіцієнту природного освітлення і вимог до розміщення комп'ютеризованих робочих місць учнів, при їх розміщенні вздовж стін (зокрема, навпроти вікон, рис. З, додаток 1) на с. 41, необхідно передбачити перекриття нижньої частини вікон за допомогою жалюзі, фіранок тощо. Аналогічно слід запобігати віддзеркалювання інших яскравих об'єктів у поверхні відеомоніторів. Підлога повинна мати антистатичне покриття і дозволяти проведення вологого прибирання. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму бажане лише таких, які мають антистатичні властивості. Про це можна дізнатись з супроводжувальних документів (сертифікату відповідності та технічних умов, відповідно до яких виготовлено покриття). Ці ж документи повинні бути проаналізовані на відповідність вимог до хімічної емісії (виділення шкідливих речовин). Використання ковроліну та подібних матеріалів ускладнює прибирання й тому не може бути рекомендоване. Стіни і стеля повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою поверхні та колір холодних тонів: світло-зелений, світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у світло-бежевий чи світло-жовтий кольори. Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам п. 5 ДСанПіН 5.5.6.009-98: температура повітря —19,5 ± 0,5 °С, відносна вологість повітря — 60 ± 5 %. швидкість руху повітря — не більше 0,1 м/с. Відповідно до Положення про КПКТ в кабінеті встановлюються прилади для спостереженням за температурою та вологістю повітря термометр та гігрометр. Якщо з цією метою використовується психрометр, то слід регулярно поповнювати його резервуар. Збільшення вологості повітря досягають проведенням вологого прибирання. Після проведення анять, особливо навесні і восени, вологість може збільшуватись. Зменшення вологості, як правило, можна д осягти провітрюванням. У кабінеті повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за годину. Для охолодження повітря та інтенсифікації його обміну рекомендується застосовувати кондиціонери, які мають гігієнічний висновок ДСЕУ МОЗ України. При розміщенні пристроїв кондиціонування слід передбачити пристрої відведення конденсату. Потік охолодженого повітря від кондиціонерів найкраще спрямовувати вгору. Як правило, відповідність вимогам правил безпеки праці конкретного апаратно-програмного засобу відображається у супровідній документації. Разом з тим, на етапі проектування і обладнання кабінету, необхідно виконати певні роботи, зокрема з приведення приміщення у відповідність до вимог чинних нормативних документів, приведення системи електроживлення у відповідність до вимог правил електробезпеки, виконати проектування і створення систем охоронної і пожежної сигналізації тощо. Кабінет інформатики повинен мати централізовану або місцеву охоронну сигналізацію. Угоди про централізовану охорону бажано укладати з організаціями, які розташовані у межах однієї автоматичної телефонної станції — це забезпечить більш надійний зв'язок і швидше реагування. Перевагу слід віддавати підрозділам Державної служби охорони. Вікна кабінету інформатики повинні бути обладнані ґратами, двері повинні бути посиленої міцності. Облаштування кабінету ґратами та іншими захисними пристроями повинне виконуватись із дотримання протипожежних правил. Ґрати на вікнах повинні відчинятись, інші захисні пристрої (ґрати, турнікети тощо) при потребі повинні переводитись у положення, яке б не перешкоджало евакуації людей. На етапі проектування зазначених захисних пристроїв бажано проконсультуватись у місцевому відділі пожежної охорони. Електротехнічне обладнання КІІКТ повинно відповідати вимогам електробезпеки ДСТУ 3135.0-95, ГОСТ 28139-89, ГОСТ 21552-84, ГСТУ 79.002-99 та ГСТУ 79.003-99. Для забезпечення електробезпеки обладнання КІІКТ повинно мати достатні технічні засоби захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.1.019 та ГОСТ 25861-83. Зокрема, необхідно передбачити засоби аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тільки у випадках перевищення струму споживання, а і засоби, які спрацьовують у випадках витоку струму через захисне заземлення (занулення), або його обриві. Це дасть можливість уникнення появи електричної напруги на корпусах приладів й ураження електричним струмом. НКК та додаткове електротехнічне обладнання повинні бути виконані відповідно до І та II класів захисту (п. 2.1.2 ГОСТ 28139-89). КІІКТ повинен бути обладнаним окремою трипровідною системою електроживлення 220 В, 50 Гц (фазний провідник, нульовий робочий провідник, нульовий захисний провідник). Система електроживлення повинна використовуватися тільки для підключення НКК (п. 2.3.5 ДНАОПН 10.02.1999 р. № 21). Для додаткового електротехнічного обладнання повинна бути створена окрема система живлення. Нульовий захисний провідник використовується тільки для захисного занулення. Використання нульового робочого провідника (навіть у випадку нероз'ємного його приєднання) як нульового захисного провідника забороняється. Захисне заземлення повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81 та ДНАОП 0.00-1.21-98. Штепсельні з'єднувачі та електророзетки повинні мати контакти для підключення захисного провідника. Конструкція їх повинна бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Слід уникати використання подовжувачів силових кабелів. Винятком може бути тільки використання розроблених відповідно до вимог ГОСТ28139-89І атестованих встановленим чином фільтрів вищих гармонік. Підведення живлення до обладнання робочих місць учнів і учителя повинне бути здійснене силовими кабелями, змонтованими відповідно до п. 2.3 ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21. Зокрема, силова проводка повинна бути змонтована стаціонарно, з використанням засобів захисту (металорукави, спеціальні короби, труби). Сумарна потужність споживання НКК електроенергії по одній фазі не повинна перевищувати 3,5 кВт (ГОСТ 28139-89). Система електроживлення повинна забезпечувати включення (відключення) обладнання НКК від електромережі з робочого місця вчителя та автоматичне відключення у випадку перевантажень та аварійних режимів, у тому числі при появі витоку струму між фазним провідником і захисним зануленням або заземленням (ГОСТ 28139-89). Це необхідно для того, щоб унеможливити критичні ситуації, які можуть виникнути при електричних пробоях ізоляції, несправностях блоків живлення. |
| Програми курсу інформатики в школі. Зміст навчання інформатики. Планування... Проаналізуємо програму з інформатики для загальноосвітньої школи, яка була затверджена МОіН України в 2001 р |
2Стандарти шкільної освіти з інформатики. Освітній стандарт з інформатики... Освітній стандарт з інформатики становить основу для розробки пакету навчальних програм з інформатики для різних типів і профілів... |
| 15. Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики.... Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики. Олімпіада з інформатики. Технологія підготовки учнів до участі... |
Урок з інформатики. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя... Розвивальних завдань, добір конкретного навчального матеріалу, досягнення конкретних поставлених цілей шляхом добору відповідних... |
| “Інформатика” Верлань Апатова Підручника та посібники з інформатики. Аналіз існуючих шкільних підручників з інформатики. Метод роботи з підручником |
План роботи кабінету інформатики на 2012 рік № з/п Проведення відбірково-тренувальних зборів з підготовки до ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з інформатики |
| Проект Інструктивно – методичний лист про вивчення інформатики у 2008-2009 навчальному році Розвиток інформаційного суспільства зумовлює потребу у нових підходах до навчання інформатики учнів загальноосвітніх закладів |
«ТП Word» З метою підвищення інтересу дітей до предмету, розширення їх кругозору, використання знань з інформатики в житті, її ролі при виборі... |
| Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2012-2013 навчальному році Особливо гостро стоїть питання поглибленого вивчення інформатики та сучасних мов програмування |
КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА До текстів комплексної контрольної роботи з основ інформатики включені питання, які вимагають від студентів систематизованих знань... |