КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Скачати 80.82 Kb.

Назва	КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
Дата	29.05.2013
Розмір	80.82 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
Хорошилова М.В.

Студентка групи ПВШ-10Б

ІПО ІПП УМО (м. Донецьк)
На даний момент компетентнісний підхід є основоположним у підготовці професіоналів будь-якої сфери діяльності. Не менш значущий це питання в сфері підготовки фахівців педагогічного напряму. Це питання виникло сьогодні через професійну непридатність величезної маси випускників педагогічних вузів. Професійна компетентність включає в себе не тільки оволодіння загальними професійними знаннями, вміннями і навичками, але й високий рівень розвитку комунікативної компетентності. Це, на наш погляд, є неодмінною умовою здійснення педагогічної діяльності, яка ведеться в умовах безпосереднього спілкування з суб'єктами освіти.

Поняття «компетентність» у сучасній психології знаходиться в стадії активної розробки.Незаперечний внесок у дослідження даної проблематики внесли такі вчені як Дж. Дорівнює, А.К. Маркова, Ю.М. Ємельянов, Ю.М. Жуков, Л.А. Петровська, Г. С. Миролюбова та ін. Відбувається уточнення, доповнення і розширення поняття, досліджуються шляхи формування.Поряд з поняттям «компетентність» у науково-практичних дослідженнях автори часто використовують поняття «компетенція», часом підміняючи одне іншим. У вітчизняній науково-практичній літературі обидва поняття в більшості випадків вживаються для вираження достатнього рівня кваліфікації та професіоналізму фахівця, проте мають різне змістовне наповнення.Компетенція характеризує вимоги середовища, а компетентність відображає відповідність людини цьому середовищі.

Тобто, поняття «компетенція» в основному застосовується для характеристики зовнішніх по відношенню до людини функціональних обов'язків, а «компетентність» - на позначення внутрішніх, особистісних проявів [3, с.6].

Комунікативна компетентність, ставлячись до групи ключових, є важливою та невід'ємною складовою професійної, соціальної та міжособистісної компетентності. Комунікативна компетентність виступає в якості провідного чинника ефективного спілкування [2, 4;5] і багато в чому визначає успішність і конкурентоспроможність особистості [8].

Розгляду різних аспектів комунікативної компетентності присвячені праці Ю. М. Ємельянова, Ю. М. Жукова, Л.А. Петровської, В. А. Кан-Каліка, В. А. Лабунської, Є. В. Сидоренко, О. І. Муравйової, І. В. Макарівської, О. В.Ванновський, Н. Б. Буртовий та ін.

У сучасних дослідженнях триває теоретичний аналіз і осмислення даної категорії, розширюється її змістове наповнення.Якщо до недавнього часу досить поширеним було визначення комунікативної компетентності як «сукупності навичок і вмінь, необхідних для ефективного спілкування» [11],то в даний час категорія «комунікативна компетентність» розглядається значно ширше і включає в себе і особистісний аспект.Проте до цих пір немає однозначного погляду на змістовне наповнення цього поняття, на те чим є комунікативна компетентність: здатністю, властивістю, сукупністю знань, умінь і навичок.

На наш погляд, комунікативна компетентність являє собою цілісне, інтегративне, психічне утворення, що визначає ефективність спілкування.При спробі виділити структурні компоненти комунікативної компетентності дослідник також стикається з відсутністю єдиного підходу до даної проблеми. Зокрема, автори виділяють наступні компоненти комунікативної компетентності:

Знання та вміння (Петровська, 1989);
Знання, вміння, навички і способи (Мітіна, 2004.; Макарівська, 2003);
Знання, вміння, позиції, якості (Маркова, 1993);
Комунікативні здібності, комунікативні уміння і комунікативні знання, адекватні комунікативним завданням і достатні для їх вирішення (Сидоренко, 2003);
Комунікативну спрямованість, комунікативну інформованість (знання, вміння, навички), комунікативні здібності. (Попова, 2003);
Сплав знань, умінь і диспозицій (установок і ціннісних орієнтацій) (Жуков, 2003);
Когнітивні (орієнтованість, психологічні знання і перцептивні здібності), емоційні (соціальні установки, досвід, система відносин особистості) і поведінкові (уміння і навички) складові (Макарівська, 2003.);
Поведінкові, афективні, когнітивні, регулятивні, інформаційні складові (Буртовий, 2004);
Понятійно-операціональні блок (знання та вміння) і особистісний (якості, позиції) (Нестерова, 2007).

Нам близькі позиції А. К. Маркової [7], І. М. Нестерової [9], які розглядають комунікативну компетентність як інтегративну здатність, що включає в себе знання, вміння, якості, а також позиції, які відіграють значиму мотиваційну роль.

Однак для більш обгрунтованого виділення складових комунікативної компетентності педагога ми у своєму дослідженні використовували метод експертної оцінки. В якості експертів виступили 90 викладачів вищої школи зі стажем викладацької діяльності не менше 5 років.Основне завдання, що стояло перед експертами, - це виділення складових комунікативної компетентності педагога на основі наявних загальних уявлень про педагогічну діяльність і синтезі власного педагогічного досвіду.

Узагальнивши результати експертної оцінки, у структурі комунікативної компетентності ми виділили три блоки: понятійний (знання), операційний (уміння) і мотиваційно-особистісний (мотиваційна спрямованість, позиції, якості).

Виділення декількох блоків у структурі комунікативної компетентності узгоджується з класичним уявленням про структуру спілкування, де, як відзначає В.А.Лабунська, "вирізняються основоположні елементи структури спілкування: внутрішня, мотиваційна, сторона спілкування і зовнішня, інструментальна, сторона» [6, с.51]. В. А. Лабунська вказує на важливість розвитку всіх складових для незатрудненного спілкування.

На основі теоретичного аналізу робіт, присвячених вивченню комунікативної компетентності, а також практичних даних, ми приходимо до висновку, що комунікативна компетентність, є складним інтегративним, цілісним психічним утворенням,визначає успішність у соціальній та професійному середовищі.У структурі комунікативної компетентності можна виділити три складові: понятійну, що включає в себе знання про ефективне спілкуванні; операциональную, що включає в себе комунікативні вміння, адекватні конкретним комунікативним ситуацій;мотиваційно-особистісну, що містить позиції і якості, необхідні для здійснення ефективного спілкування.

Крім того, враховуючи, що комунікація - це процес спілкування, безпосередньої взаємодії, справедливим було б згадати роботи А.А. Бодалева, М.М. Обозова, в яких розвивається уявлення про трикомпонентної структурі міжособистісної взаємодії.У рамках даних уявлень дослідники виділяють поведінковий (практичний, регулятивний), емоційний (афективний) та когнітивних ¬ ний (гностичний, інформаційний) компоненти.До поведінковому ком ¬ Поненте відносять зовнішні виражаються прояви взаємодії: ре ¬ зультати діяльності, вчинки, міміку, жести і мова. Емоційний компонент відображає емоційні стани, що виникають у людей в процесі взаємодії.Когнітивний компонент включає всі психічні ¬ ські процеси, пов'язані з пізнанням навколишнього середовища і самого себе (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява) [1, 10].

Узагальненням результатів теоретичного аналізу та емпіричних даних нашого дослідження є модель комунікативної компетентності педагога (табл. 1).
Таблица 1

Структурна модель комунікативної компетентності педагога

складаю- щие аспекти	Понятійна складова	Операциональная складова	Мотиваційно-особистісна складова
Когнітивний	- знання про техніку ефективного спілкування; - Усвідомлення можливих реакцій партнера; - Аналіз конкретної ситуації спілкування	- вміння застосовувати знання про техніку ефективного спілкування; - Вміння передбачати реакції партнерів на ситуацію взаємодії; - Врахування позиції партнера	- діалогічна спрямованість у спілкуванні; - Схильність до конструктивного вирішення конфліктної ситуації (схильність до співпраці); - Здатність до децентрації; - Емпатічность (здатність до емпатії); - Розвинена рефлексивність; - Прогностичні здібності; - Високий рівень комунікативної толерантності
Афективний	- усвідомлення власних почуттів та емоційних переживань в ситуації спілкування; - Розуміння емоційного стану партнера	- вміння управляти власним емоційним станом, контролювати емоції; - Співчуття, співпереживання партнеру;
Поведінковий	- вибудовування спілкування на основі знань про вікових, індивідуальних, емоційних особливостях партнера; - Вибір оптимального ситуації стилю спілкування - взаємодія на основі співробітництва;	- Вміння стати на бік партнера; - Вміння компетентного вирішення конфліктів

Визначення поняття комунікативної компетентності, змісту її складових - це перші кроки на шляху вирішення проблеми формування та розвитку компетентності майбутніх професіоналів, зокрема, педагогічної спрямованості. Як підкреслює Ю.Г.Татур, компетентність, по суті, потенційна, вона проявляється в діяльності і має особливість розвиватися в діяльності [12]. Саме в процесі професійного навчання є можливість цілеспрямованого і планомірного розвитку комунікативної компетентності майбутнього фахівця.
ЛІТЕРАТУРА

1. Бодальов А.А. Психологія спілкування. - М.: Інститут практичної психології, В.: НВО МОДЕК, 1996. - 256 с.

2. Братченко С.Л. Розвиток у студентів спрямованості на діалогічне звернення в умовах групової форми навчання: Автореф.дисс. канд.псіх.наук. Л., 1987. - 16 с.

3.Варданян Ю.В., Кільмяшкіна Т.А. Модель вузівської освітньої системи становлення психологічної компетентності педагога / / Психологія у вузі. 2008. № 2. С. 5-16.

4. Ємельянов Ю.М. Теорія формування і практика вдосконалення комунікативної компетентності: Автореф.діс.докт.псіх.наук.-Л., 1991 .- 38 с.

5. Жуков Ю.М., Петровська Л.А., Растянников П.В. Діагностика і розвиток компетентності у спілкуванні. - М.: Моск. ун-т, 1990. - 104 с.

6. Лабунська В.А., Менджеріцкая Ю.А., Бреус Є.Д. Психологія утрудненого спілкування: Теорія. Методи. Діагностика. Корекція .- М.: Академія, 2001. - 288 с.

7. Маркова А.К. Психологія професіоналізму. М., 1996.

8. Мітіна Л.М. Психологія праці та професійного розвитку вчителя. - М.: Академія, 2004. - 320 с.

9. Нестерова І.М. Формування комунікативної компетентності у студентів педвузу засобом вирішення ситуативних комунікативних педагогічних завдань: Автореф. дис. канд. псих наук. СПб., 2007. - 170 с.

10. Обозов М.М.Про трикомпонентної структурі міжособистісної взаємодії / / Психологія міжособистісного пізнання / Под ред. А. А. Бодалева. М.: Педагогіка. 1981. С. 80-92.

11. Петровська Л.А. Компетентність у спілкуванні: Соціально-психологічний тренінг. М.: МГУ, 1989. - 216 с.

12. Татур Ю.Г.Компетентність у структурі моделі якості підготовки фахівця / / Вища освіта сьогодні. 2004. № 3. С.20-26.
Аннотация. В статье рассмотрен вопрос куммуникативной коммпетентности будущих педагогов. Коммуникативная компетентность, относясь к группе ключевых, является важной и неотъемлемой составляющей профессиональной, социальной и межличностной компетентности. Коммуникативная компетентность выступает в качестве ведущего фактора эффективного общения и во многом определяет успешность и конкурентоспособность личности .

Анотація. У статті розглянуто питання куммунікатівной коммпетентності майбутніх педагогів. Комунікативна компетентність, ставлячись до групи ключових, є важливою та невід'ємною складовою професійної, соціальної та міжособистісної компетентності.Комунікативна компетентність виступає в якості провідного чинника ефективного спілкування і багато в чому визначає успішність і конкурентоспроможність особистості.
Ключевые слова: коммуникация, компетентность.
Ключові слова: комунікація, компетентність

Схожі:

Передумови створення навчальних програм для майбутніх соціальних... В та соціальних педагогів. Однак сьогодні у вітчизняній теорії та практиці вивчення питання освіти соціальних працівників за кордоном...	ЛЕКЦІЇ 1 Предмет і завдання курсу «Основи діяльності волонтерів», його місце у системі підготовки майбутніх соціальних педагогів до виконання...
Зустріч у книжковому місті Мета Мета: ознайомити дітей з бібліотекою, навчити правил користування книгою, що є одночасно практикою для майбутніх педагогів і промінчиком...	МЕТА СУЧАСНОЇ ШКОЛИ – КОМПЕТЕНТНІСТЬ Бастун Н. Життєва компетентність учнів /Н. Бастун., В. Красновский //Психолог (ШС). 2002. Лют. (№7). С. 3-5
МІЖНАРОДНИЙ КОНТИНГЕНТ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ ЯК СЕРЕДОВИЩНИЙ ФАКТОР... Принциповою вимогою є педагогічно доцільна організація спілкування студентів – представників різних культур, у тому числі в форматі...	О. В. Варецька КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД – КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентнісна освіта, освітня компетентність, компетентність, компетенція, діяльнісний підхід,...
Методичні рекомендації для організації самостійної роботи з теми... Ознайомтесь із змістом лекції та порівняйте чи Ваше розуміння понять “компетенція” і “компетентність” збігається з поданим. Так,...	Поради батькам майбутніх першокласників Впевнені, поради батькам стосовно того, як підготувати дитину до майбутніх навантажень, зробити так, аби її організм не давав збоїв...
Семінар практичних психологів та соціальних педагогів Формування... Мета: Поповнити скарбничку знань практичних психологів та соціальних педагогів про психологічний клімат та розв’язання неприємних...	Урок закріплення і систематизації практичних умінь і навичок з української мови у 9 класі Комунікативна лінія. Усні висловлювання учнів та виразні читання текстів про вишивку

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання