В. Уруський. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти Уруський В.І


Скачати 1.42 Mb.
Назва В. Уруський. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти Уруський В.І
Сторінка 8/12
Дата 14.05.2013
Розмір 1.42 Mb.
Тип Диплом
bibl.com.ua > Інформатика > Диплом
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Діагностична карта оцінки рівнів готовності
педагогів до інноваційної діяльності


Компоненти

Показники

Ознаки прояву показників готовності
педагога до інноваційної діяльності


Високий

Середній

Низький

Мотиваційно-орієнтаційний

1. Потреба в творчій діяльності

  1. стійка творча активність і продуктивність;

  2. прагнення творчо оволодіти професійними методами, прийомами, засобами інноваційної діяльності;

  3. утвердження цінності творчості в педагогічному колективі.

  1. установка на творчу взаємодію з колегами;

  2. бажання брати участь в пошуковій діяльності не завжди приносить усвідомленого задоволення;

  3. знання та уміння з пошукової діяльності використовуються епізодично.

  1. відсутність чи слабка вираженість творчої активності;

  2. відсутність особистісно значимого ставлення до пошукової діяльності.




2. Цільова направленість педагога

  1. уміння ставити цілі інноваційної педагогічної діяльності;

  2. цілі ґрунтуються на базових цінностях школи, її філософії.

  1. прагнення визначити цілі і задачі власної пошукової роботи.

  1. несформованість цілей власної діяльності.

Змістовно-операційний

1. Технологічність

  1. володіння технікою організації і проведення дослідно-експериментальної роботи щодо апробації та впровадження педагогічних інновацій;

  2. творче використання наявних педагогічних досягнень і моделювання нового педагогічного досвіду;

  3. використання власних оригінальних прийомів і методик.

  1. Орієнтація на оволодіння новими професійними технологіями, але використання творчих завдань часто носить епізодичний характер.

  1. володіння переважно набором традиційних прийомів і методів;

  2. знання про організацію і проведення інноваційної діяльності не використовуються;

  3. перевага надається завданням репродуктивного характеру;

  4. відсутність прагнення до досліджень проблем на науковому рівні.




2. Особистісно орієнтована взаємодія в освітньому середовищі

  1. творче перетворення середовища розвитку учнів на основі власних інноваційних методик;

  2. використання в педагогічній практиці засобів діагностики і корекції індивідуальних особистостей школяра, реалізація різнорівневого підходу.

  1. знання засобів експериментальної діагностики рівнів готовності до навчання, спроба реалізації диференційованого підходу;

  2. здатність до співпраці в спільній творчій діяльності в повній мірі.

  1. низька здатність в різних ділових ситуаціях займати адекватну рольову позицію, оперативно знаходити аргументи, щоб наблизити опонента до власної позиції.




3. Інформаційна культура вчителя

  1. сформованість педагогічної свідомості, яка проявляється в пошуково-перетворювальному стилі мислення; креативність педагога, його творче уявлення і інтелектуальна активність, яка дозволяє робити висновок про професійну компетентність учителя;

  2. самостійний пошук нової інформації з метою саморозвитку.

  1. психолого-педагогічні знання, уміння і навички про засвоєння інновацій використовуються епізодично, не яскраво виражений творчий підхід до вирішення задач навчання і виховання, недостатньо розвинута педагогічна інтуїція;

  2. орієнтація на пошук нової інформації при додатковому зовнішньому стимулюванні.

  1. несформованість професійно значимих особистісних якостей педагога, нездатність формувати індивідуальний стиль діяльності;

  2. низька здатність до висування суб’єктивних ідей чи їх відсутність;

  3. відсутність прагнення до нової інформації.

Оцінно-рефлексивний компонент

1. Педагогічний самоаналіз

  1. вміння оцінити свій індивідуальний стиль і побудувати план діяльності; здатність до проектування;

  2. здатність осмислювати свою діяльність у світлі науково-теоретичних педагогічних знань;

  3. здатність до рефлексії власного досвіду.

  1. прагнення до самоосвіти і самовиховання творчих здібностей не відповідає їх реалізації;

  2. реальна оцінка себе і своїх можливостей, але з тенденцією завищення чи заниження.

  1. відсутня об’єктивність у оцінних судженнях процесу і результатів діяльності;

  2. завищена чи занижена оцінка себе та інших.




2. Ієрархія уявлень про інноваційну діяльність

  1. усвідомлення педагогом творчої спрямованості пошукової діяльності;

  2. обґрунтування і усвідомленість критеріїв конкретних інновацій і їх цільового призначення;

  3. вміння передбачити майбутні потреби і проблеми інноваційної діяльності;

  4. усвідомленість нової ролі вчителя-новатора.

  1. розуміння сутності педагогічних інновацій не завжди приводить до усвідомлення позитивного впливу інноваційної діяльності на успіх у професійній діяльності вчителя.

  1. до участі в інноваційній діяльності педагога спонукають лише мотиви обов’язковості;

  2. педагог заперечує можливість впливу даної роботи на подальшу свою діяльність.

Додаток 2

Показники оцінки
готовності вчителя до інноваційної діяльності
(О.Г. Козлова)


Показники
оцінки


Параметри
оцінки


Ознаки виявлення параметрів

Мотиваційна готовність

Готовність до змін

  1. Творчо-перетворююче ставлення до дійсності; відхід від нормативів.

  2. Усвідомлення необхідності в інноваційній діяльності.

  3. Позитивне сприйняття власного минулого досвіду в контексті інноваційної діяльності.

  4. Узгодженість власних цілей з проблемами інноваційної діяльності.

  5. Готовність до участі в проектуванні нових освітніх систем.

Сприйнятливість до нововведень

  1. Відкритість внутрішнього світу вчителя культурі, суспільству.

  2. Здатність до подолання стереотипів у педагогічній діяльності.

  3. Готовність до подолання творчих невдач.

  4. Рівень включеності в інноваційні рішення. Самостійність у прийнятті рішень.

  5. Подолання психологічних бар’єрів.

Технолого-педагогічна підготовленість

Теоретико-методологічна обізнаність

  1. Наявність глибоких теоретичних знань і вмінь з предмета.

  2. Уміння співвідносити з базовими знаннями свою практику, вдосконалювати на основі базових знань власну практичну діяльність.

  3. Наукова обґрунтованість, включення нових ідей у практику.

  4. Концептуальність, можливість розповсюдження і використання розроблених ідей.

  5. Органічне поєднання інноваційної діяльності та особистої культури.

Технологія прийняття рішення

  1. Уміння використовувати способи вирішення аналітико-рефлексивних, конструктивно-прогностичних, організаційно-діяльнісних, оцінювально-інформаційних, корекційно-регулюючих педагогічних завдань.

  2. Уміння здійснювати вибір інноваційної проблеми і теми.

  3. Володіння евристичними методами розв’язання проблеми.

  4. Володіння методикою складання авторських програм, навчальних планів, моделювання та конструювання елементів уроку.

  5. Володіння способами модернізації, систематизації засобів навчання.




Технологія пошукової діяльності

  1. Уміння оперувати категоріями: мета, завдання, проблема, задум, гіпотеза, інструментарій дослідження.

  2. Уміння складати розгорнуту програму експерименту.

  3. Застосування засобів діагностики, корекції просування учнів у навчанні та розвитку.

  4. Володіння методикою педагогічного експерименту.

Ставлення до педагогічної діяльності

Ціннісне ставлення до педагогічної діяльності

  1. Розуміння й оцінка цілей та завдань педагогічної діяльності.

  2. Усвідомлення цінностей педагогічних знань.

  3. Визнання цінності суб’єкт-суб’єктних стосунків.

  4. Задоволення педагогічною працею.

Професійне самовдосконалення

  1. Прагнення до самореалізації, до втілення в професійну діяльність намірів та способу життя.

  2. Інтегративність видів педагогічної культури.

  3. Усвідомлення свого індивідуального стилю з позицій педагогічної культури.

  4. Творче перетворення середовища розвитку учнів.

  5. Ступінь узагальнення результатів роботи (на рівні школи, району, регіону, країни).

Комунікативна культура

  1. Уміння встановлювати гуманістичні особистісно орієнтовані стосунки з учнями, батьками, колегами.

  2. Уміння терпляче ставитися до інших точок зору, вести діалог.

  3. Уміння застосовувати компромісні рішення.

  4. Орієнтація на визначення позитивних якостей, сильних сторін, значущості іншого.

  5. Уміння контролювати власний емоційний стан.

  6. Наявність установки на реалізацію здібностей кожного учня, на встановлення комфортного мікроклімату в педагогічному процесі.

  7. Повага до самого себе, вміння використовувати власні сильні сторони в організації і реалізації педагогічного процесу.

Додаток 3

Рівні сформованості інноваційної діяльності
(О.Г. Козлова)


Адаптивно-нормативний
(репродуктивний):


  • нестійке ставлення до інновацій;

  • відсутність яскраво виявленого педагогічного таланту;

  • відсутність чіткої наявності творчих дослідницьких здібностей;

  • технологічна готовність пов’язується з власним досвідом;

  • професійно-педагогічна діяльність учителя будується за раніше відпрацьованою схемою, алгоритмом;

  • учитель адаптує нові варіанти освітніх програм, не вдаючись до педагогічного коментарю;

  • узагальнює досвід колег, що працюють над проблемою, яка його цікавить;

  • свій досвід відображає у доповідях та виступах на рівні школи;

  • використання авторських ідей не передбачає широкого застосування;

  • бере фрагментарну участь у пошуковій, дослідницькій діяльності.

Ситуативно-моделюючий:

  • усвідомлення необхідності реалізації нововведень;

  • виокремлює провідну ідею, мету, вказує джерела інновацій;

  • експериментально апробує окремі ідеї та методичні рішення;

  • модернізує відомі освітні проекти, здійснює їх аналіз і порівняння;

  • вирішує проблеми інтеграції знань, має гуманістичну орієнтацію;

  • активно і цілеспрямовано веде пошук нових педагогічних технологій, нових навчальних курсів, підручників;

  • свій досвід відображає у доповідях, публікаціях на рівні району/міста;

  • результати інноваційної діяльності знаходять відображення у роботі методичних формувань школи, району/міста.

Системно-моделюючий:

  • висока сприйнятливість до нового, готовність до участі в проектуванні нових освітніх систем;

  • позитивна емоційна спрямованість до перетворюючої діяльності;

  • цілісна, методологічна і технологічна готовність до інноваційної діяльності;

  • аналітико-рефлексивні вміння;

  • розробка нових варіантів програм;

  • пошук оптимальних технологій і систем навчання;

  • творчий підхід, постійний пошук нових, резервних можливостей для підвищення якості педагогічної праці;

  • авторське конструювання нового навчального матеріалу;

  • моделювання нового педагогічного досвіду;

  • глибокі теоретичні психолого-педагогічні знання, високий рівень педагогічної рефлексії;

  • застосування засобів діагностики і корекції успіхів учнів, осмислення та обґрунтування авторських ідей і розробок;

  • перевірка авторської системи при проведенні довготривалого педагогічного експерименту;

  • наявність публікацій, громадське визнання інноваційного досвіду.

Додаток 4

Перелік основних прогностичних умінь,
необхідних учителю для здійснення інноваційної діяльності
(О.Г. Козлова)


  1. Володіти варіативним педагогічним мислення, знаходити декілька способів вирішення однієї задачі.

  2. Виробляти особисту стратегію саморозвитку.

  3. Приймати оптимальні педагогічні рішення в умовах невизначеності.

  4. Передбачати близькі та віддалені результати вирішення педагогічних задач.

  5. Глибоко перебудовувати педагогічні цілі у зв’язку зі змінами педагогічної ситуації.

  6. Вивчати і перетворювати педагогічну ситуацію.

  7. Конкретизувати педагогічні задачі в поетапні та оперативні.

  8. Рефлексувати всі компоненти інноваційної діяльності.

  9. Здійснювати вибір проблеми і теми дослідження.

  10. Вибудовувати педагогічні задачі з орієнтацією на учня як на активного співучасника навчально-виховного процесу.

  11. Переносити педагогічні прийоми в інші педагогічні ситуації і комбінувати їх.

  12. Виділяти ключові ідеї навчального предмета.

  13. Оцінювати навчальний предмет за рахунок використання понять, термінів, дискусій у відповідній галузі наук.

  14. Виявляти не лише наявний рівень розвитку учнів, але й зону найближчого розвитку учнів, передбачати можливі і враховувати типові утруднення учнів.

  15. Виходити з мотивації учнів при плануванні та організації навчально-виховного процесу.

  16. Проектувати та формувати в учнів відсутні в них рівні творчої діяльності.

  17. Розширяти поле для самоорганізації учнів.

  18. Орієнтуватися на розвиток учня і його саморозвиток.

  19. Здійснювати творчий пошук.

  20. Інтерпретувати інформацію, що надходить з відповідних педагогічних та інформаційних джерел.

  21. Визначати особливості свого індивідуального стилю.

  22. Бути відкритим до пошуку нового.

  23. Усвідомлювати перспективу власного професійного розвитку.

  24. Переходити з репродуктивного рівня майстерності до власного творчого, новаторського рівня.

  25. Прогнозувати результати навчання стосовно до учнів з різними інтересами і здібностями.

  26. Проектувати завдання з розвитку творчого потенціалу учнів.

  27. Обґрунтувати критерії ефективності педагогічних впливів.

  28. Формувати гіпотезу як засіб вирішення протиріч, планувати методи її перевірки, відібрати критерії оцінки результатів.

  29. Рефлексувати власний досвід у контексті загальнолюдських цінностей.

  30. Розробляти зміст планів і програм реалізації ідеї в інноваційну педагогічну діяльність.

Додаток 5
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності
Постановка проблеми: завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічно освіти
Методичні рекомендації / Укл. В. Уруський Педагогічна діагностика ЗМІСТ
Проблема діагностики педагогічної діяльності вчителя надзвичайно актуальна і важлива для вирішення питань вдосконалення викладання...
4. Наказ розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної...
Чернівецької області та з метою висвітлення науково-практичних результатів щодо сучасного стану та напрямів розвитку інноваційної...
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ...
Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики...
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ...
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДО...
Особливості педагогічного спілкування в системі післядипломної освіти
Стаття присвячена проблемі педагогічної комунікації в системі післядипломної освіти. Подається теоретичне обгрунтування сутності,...
Підготовка кадрів до здійснення наукової та дослідно-експериментальної...
Ня, розвиток спроможності на наукових засадах самостійно вирішувати поточні шкільні проблеми. Необхідність виконання вищезазначених...
РОЛЬ МАГІСТРАТУРИ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
З’ясовано причини незатребуваності серед вчителів магістерської освіти як другої та як підвищення кваліфікації. Зроблено висновок...
Формування готовності вчителів до викладання математики у 5 класі за новими програмами
Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки молодого покоління індикатор готовності суспільства до соціально-економічного...
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Конференція відбудеться 27–28 березня 2014 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (вул. Івана...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка