|
|
Скачати 54.68 Kb.
|
| ІНОЗЕМНІ МОВИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ У нормативному документі „Освіта. Україна ХХІ століття” одним із пріоритетних факторів реформування освіти визначено „досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів: української та іноземної мов”. Іноземна мова, на відміну від інших освітніх предметів, - це галузь, яка знайомить людину з іншомовною культурою, новими стилями життя, дає змогу зрозуміти іншу ментальність. Це накладає певні вимоги щодо викладання іноземних мов у загальноосвітній школі, і, зокрема, до особистості вчителя. У новому навчальному році програмне забезпечення викладання предмету залишається без змін. Наголошуємо, що програма „Іноземні мови 5 – 11” („Перун”, 1998) підходить тільки для 7 – 11 класів, а у 2 – 6 класах слід використовувати лише програму „Іноземні мови 2 – 12” („Перун”, 2005 ). Цього року вводиться новий навчальний план, згідно з яким на вивчення іноземної мови у 2 класі відводиться 2 години на тиждень. Кількість навчальних годин в інших класах залишається незмінною. Стосовно другої іноземної мови, то у загальноосвітніх навчальних закладах на її вивчення дається 2 години, а у гімназіях, спеціалізованих школах – 3 години на тиждень у кожному класі. Ще раз звертаємо увагу на кількість годин у тих класах гімназій, де поглиблено вивчається перша іноземна мова (5 годин). У таких класах на другу іноземну мову ( німецьку, англійську, французьку чи іспанську) потрібно обов’язково відводити 3 години. Варто враховувати, що вивчення іноземної мови у таких типах шкіл має свої особливості, які викликають необхідність виділення більшої кількості годин для другої іноземної мови. У наступному навчальному році буде продовжено вивчення другої іноземної мови у 6-х класах загальноосвітніх навчальних закладів, тому потрібно проаналізувати проблеми, з якими стикнулися вчителі у 5-х класах і зробити відповідні висновки. Однією з таких проблем було забезпечення підручниками 5 класу. У поточному навчальному році вони поступили у школи області із запізненням і не у комплекті. Якщо до підручника німецької мови (автори С.І. Сотникова ,Т.Ф. Білоусова ) робочий зошит з’явився в кінці першої чверті, а книга для вчителя - у другому семестрі, то до підручника французької мови (автори А.Ф.Гергель, Н.М.Алауі ) вчителі не дочекалися ніяких додаткових матеріалів, навіть аудіокасети, без якої вивчення іноземної мови неможливе. Виходячи зі сказаного, радимо у новому навчальному році у 5 класі використовувати підручники німецької мови авторів С.І.Сотникової , Т.Ф.Білоусової(„ Ранок”,2005) або Л.В.Горбач („Генеза”,2005). Для 6 класу пропонується кілька підручників різних авторів, в тому числі і ті, що використовувалися у 5 класі. Щодо підручників французької мови, пропонуємо у 5 класі використовувати підручник авторів Н.П.Чумак , Т.В.Голуб („Перун”,2005), а у 6 класі – підручник Н.П.Чумак („Перун”,2006) або Ю.М. Клименка. („Генеза”,2006). Підручник 6 класу (автори А.Ф.Гергель , Н.М.Алауі ) має багато недоліків, як і підручник 5 класу. Важливе місце для вчителя загальноосвітнього навчального закладу займає робота з обдарованими дітьми, в тому числі – написання робіт МАН. У минулому навчальному році збільшилась кількість учасників у конкурсі-захисті наукових робіт з німецької мови. Але, на жаль, не всі роботи відповідають вимогам наукового дослідження. Потрібно чітко вказувати предмет і об’єкт дослідження, його мету і завдання. На основі поставлених завдань повинні бути зроблені відповідні висновки. Якщо ці параметри відсутні, то робота носить не науковий, а реферативний характер. Що стосується робіт з французької мови, то у у конкурсі взяли участь лише учні м. Корсуня-Шевченківського (ЗОШ №5, гімназія). Хотілося б, нарешті, побачити роботи учнів м. Черкас, м. Умані, інших регіонів. Враховуючи той факт, що дипломованих науковців з французької мови в області немає, керівництво роботою учнів можуть взяти на себе вчителі. Позитивним прикладом для всіх тут є досвід роботи Алли Олексіївни Калініченко (ЗОШ №5 м. Корсуня-Шевченківського), Тетяни Василівни Цимбалюк (гімназія м. Корсуня-Шевченківського). Їхні учні протягом двох років ставали призерами і переможцями Всеукраїнських конкурсів-захистів наукових робіт МАН. Результати Всеукраїнських олімпіад з французької та німецької мов бажають бути кращими. Основна причина наших невдач – відсутність в області спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови і недостатня їх кількість (всього одна) з французької мови. Одним із виходів із ситуації, що склалася, може бути створення спеціалізованих класів. Наприклад, учениця загальноосвітньої школи №32 РусланаТітаренко, яка навчається саме у такому класі, два роки підряд займає призові місця на Всеукраїнській олімпіаді, де конкуренція з року в рік зростає. Стосовно французької мови, то для покращення ситуації добре було б мати , якщо не спеціалізовану школу, то хоча б класи з поглибленим вивченням у навчальних закладах обласного центру. На 2007 рік заплановано апробування системи тестування з іноземної мови. Очевидним зараз є те, що зі зміною форми іспиту зміниться сама стратегія навчання іноземних мов, на яку впливатиме кінцевий результат (тобто екзамен чи тестування). Зараз триває розробка тестів, до якої залучено Британську Раду, Гете-інститут, Посольство Франції в Україні. Планується, що на першому етапі учні проходитимуть випробування з читання, лексики і граматики іноземної мови. Зупинимося на деяких аспектах навчання граматики. Використання комунікативного методу передбачає тут певні особливості. Як правило, це стосується методів і способів оволодіння іншомовною граматикою. У початковій школі відповідно до вікових і психічних особливостей учнів, незначного досвіду у вивченні рідної мови, граматичні явища, зазвичай, засвоюються на рівні лексичних одиниць. Учні основної і старшої школи, оволодіваючи певним граматичним явищем, мають усвідомлювати всі основні операції та дії, пов’язані із засвоєнням його значення, форми і використання. У разі необхідності (в основному це пов’язано зі складністю граматичного явища і трудністю оволодіння ним) можуть використовуватися чіткі правила-інструкції. Наприклад, вивчення дієслівних часів і способів їх узгодження у складнопідрядних реченнях різних типів – досить складний матеріал, оскільки окремі явища не мають аналогів у рідній мові учнів, що зумовлює появу значних труднощів у їх засвоєнні. У зв’язку з цим використання конкретних правил-інструкцій, особливо для оволодіння способами формоутворення таких граматичних явищ, є не тільки бажаним, а й методично доцільним. Звичайно, кожне правило-інструкція має підкріплюватися відповідним комплексом вправ і завдань. Звичайно, вони мають бути комунікативно спрямованими. Без знань основних граматичних явищ неможливо здійснювати інші види діяльності. Навчання граматики необхідно будувати за системним принципом, тобто йти від простого до складнішого, з одночасним аналізом зв’язків між елементами системи, постійно виконувати граматичні вправи з обов’язковим поясненням граматичних моментів, домагатися, щоб учні відповідали на запитання: чому так? чи може бути щось інше? яка різниця між певними граматичними явищами? Необхідно стимулювати самопостановку питань до будь-яких граматичних явищ, які зустрічалися в тексті, діалозі, постійно повторювати уже вивчений матеріал. Після того, як чергове граматичне явище вивчено, його аналіз треба переносити на роботу з текстом для читання (наприклад, тексти для домашнього читання). Учитель повинен іти в ногу з життям, відчуваючи всі зміни, які відбуваються в освіті. Не применшуючи ролі традиційних технологій навчання, на сучасному етапі вчителю не обійтись без інноваційних технологій. Важливе місце в роботі вчителя іноземної мови повинна зайняти інтерактивна модель навчання. Інтерактивна технологія – це взаємодія, за якої вчитель і учень самореалізуються у спільній праці, у творчому пошуку, коли одна творча особистість (учитель) творить іншу творчу особистість (учня).Лише застосування засобів і методів навчання у комплексі може забезпечити належний рівень навчальних досягнень учнів. Список використаних джерел 1. Закон України „Освіта. Україна ХХІ століття”. 2. Коваленко О.Я. Про викладання іноземних мов у 2005-2006 навчальному році./ /, Іноземні мови в навчальних закладах. – 2005. - №3. 3. Коваленко О.Я. Зі зміною іспиту зміниться сама методологія викладання іноземної мови.// Deutsch. - 2006. - №7(87). - с.1 – 2. 4. Плебанський Я.В. Щоб бути хорошим вчителем, треба любити те, чого навчаєш, і любити тих, кого навчаєш./ Іноземні мови в навчальних закладах. -2006 . - №2 – с.54 – 56. 4. Навчальні плани. |
|
Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземні мови 1-11 Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземні мови |
Програма «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні... Програма «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 5-9 класи», «Перун», 2005 р |
|
Урок вивчення нового матеріалу Тема. Харчова промисловість. Галузевий склад харчової промисловості. Фактори розміщення галузей, їх географія. Проблеми і перспективи... |
Підсумковий Документ Третьої міжнародної конференції «Інформатизація... У Третій міжнародній конференції «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» взяли участь представники Міністерства... |
|
“ ГЕНОМ ЛЮДИНИ: ФІЛОСОФСЬКІ ТА ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ... ... |
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ І ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА КОМП’ЮТЕРНИХ... «ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ І ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ» |
|
ПРОГРАМИ З ІНОЗЕМНИХ МОВ Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 5 – 11 (для учнів 7 – 11 класів). – Перун,1998 |
Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №17-18, 19-21, 2011 Іноземні мови Значно зросли їх освітня і самоосвітня функції у школі та ВНЗ, професійна значущість на ринку праці в цілому, що спричинило за собою... |
|
Викладач Палєєва Ю. С «Проблеми й перспективи розвитку Європейського Союзу. Взаємовідносини Україна-ЄС» |
На уроках української мови У процесі вивчення української мови в початковій школі здійснюється початкова мовна освіта молодших школярів, їх розумовий і мовленнєвий... |