Наукове видання Тези доповідей ХVIII МіжнароднОЇ Науково-практичнОЇ конференціЇ У чотирьох частинах Ч. I Харків 2010 ББК 73 І 57


Скачати 4.32 Mb.
Назва Наукове видання Тези доповідей ХVIII МіжнароднОЇ Науково-практичнОЇ конференціЇ У чотирьох частинах Ч. I Харків 2010 ББК 73 І 57
Сторінка 14/37
Дата 05.05.2013
Розмір 4.32 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   37

Планування експерименту в дослідах зносостійкості торцевого контакту роликових підшипників


Гайдамака А.В., Немчік В.В.

Національний технічний університет

Харківський політехнічний інститут”, Харків

У доповіді наведені основні результати випробування на зносостійкість трібоспряження «торець ролика – борт кільця» циліндричних роликопідшипників у мастилі з покращеними антифрикційними та протизадирними властивостями.

Параметром оптимізації вибрано зносу спряження «торець ролика – борт кільця» підшипника.

Отримана модель адекватно описує процес зношування торця ролика циліндричного роликопідшипника. На основі аналізу встановлено що:

  • найменший вплив на зношування торця ролика чинить антифрикційна добавка: збільшення концентрації добавки «КОМБАТ» до мастила ЛЗ-ЦНИИ зменшує зношування;

  • характер впливу навантаження і швидкості однаковий: їх збільшення приводить до збільшення зношування, але інтенсивність впливу швидкості у півтори рази більше.

В експериментальному дослідженні зношування трибоспряження «торець ролика – борт кільця» роликового підшипника з різним складом мастильних матеріалів залишаються незмінними модуль пружності матеріалів деталей, твердості поверхонь деталей, витрати мастила, а також параметри оточуючого середовища (тиск, температура, вологість, і таке інше).

З результатів експерименту видно, що залежність зносу торця ролика від концентрації добавки не має екстремуму, тож пошук оптимальної концентрації може бути визначений без вирішення задачі оптимізації. Кількість присадки визначаємо експериментально, спираючись на отримані результати: визначаємо номер випробування де величина зносу спряження торець ролика – борт кільця не суттєво відрізняється від величини зносу наступного випробування. Різниця зносу роликів між випробуваннями складає менше ніж 1% – це свідчить про насичення мастила присадкою, коли подальше додавання не приведе до суттєвих зменшень інтенсивності зносу.

Отже, визначена оптимальна концентрація антифрикційної добавки до мастила, розроблена методика модельних випробувань, визначені оптимальні фактори та план випробувань, отримана інтерполяційна модель торцевого контакту роликового підшипника.

ПРО КОНСТРУКТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИНАМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ВИСОКОШВИДКІСНИХ РОТОРНИХ СИСТЕМ

Гапонов В.С., Гайдамака А.В., Гладищева Є.Ю.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», Харків
Робочі швидкості сучасних надшвидкісних роторних систем різних машин лежать вище критичних частот. Віброактивність таких роторних систем, якщо не приймати спеціальних заходів, призводить до передчасного виходу зі строю підшипникових вузлів. Для зменшення віброперевантажень в підшипникових вузлах, зниження амплітуд коливань на робочих швидкостях і під час переходу через критичні числа оборотів в сучасних надшвидкісних роторних системах застосовують пружні опори.

Проведений аналіз конструкцій і функціональних можливостей пружних опор підшипників кочення високошвидкісних роторних систем. Цей аналіз показав, що конструктивне забезпечення динамічної жорсткості роторної системи без зниження її статичної жорсткості (несуча здатність в статиці) обмежене габаритами опорних вузлів ротора. Запропонована класифікація відомих пружних опор підшипників кочення (рис.1).



Рис. 1. Класифікація відомих пружних опор
Опори з пружними елементами, що зберігають форму стійкості, недосить ефективно вирішують проблему зниження віброактивності, так як не здатні миттєво і в необхідних межах змінювати жорсткість при переході швидкостей обертання через резонанс.

Тому вибрано конструктивний напрям підвищення точності роботи роторних систем з умови забезпечення необхідного ресурсу підшипників кочення. Мета цього напряму – використання пружних елементів, які втрачають стійкість для зменшення власної частоти системи «ротор-підшипники-корпус вузла». До таких пружних елементів можна віднести елементи з квазінульовою жорсткістю.

СТВОРЕННЯ 3D МОДЕЛІ ГВИНТА НАСОСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗВОРОТНОГО ІНЖИНІРИНГУ

Гаращенко Я.М., Белов С.В.

Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”, Харків

Використання методів зворотного інжинірингу при проектуванні виробів дозволяє істотно скоротити час і витрати на створення їх 3D моделей по вже існуючому виробі. Ці методи для виробів складної геометричної форми, таких як гвинт насосу, є єдиною можливістю їхнього математичного опису при відсутності конструкторської документації.

3D модель виробу створюється на основі координат системи точок, одержаних з використанням вимірювальних пристроїв (контактних або безконтактних). У даній роботі для одержання систем точок виробу використовувалася оптико-цифрова вимірювальна установка Іmetrіc Іscan в Учбово-науково-виробничому центрі високих інтегрованих генеративних технологій на базі кафедри "Інтегровані технології машинобудування" ім. М.Ф. Семка НТУ "ХПІ".

Тріангуляція системи точок і доробка моделі гвинта насосу (на рис.) виконувалася з використанням наступних CAD систем: Magіcs RP, Geomagіc Studіo й CopyCAD. Порівняльний аналіз особливостей роботи в CAD системах дозволив виявити області їхнього раціонального використання при рішенні завдань зворотного інжинірингу.


Рисунок – Модель гвинта насосу в системі Geomagic Studio
ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ СТВОРЕННЯ МОДЕЛЕЙ НА ОСНОВІ ТОМОГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

Гаращенко Я.М., Борзов В.С., Вітязев Ю.Б.

Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”, Харків

Розробка конструкцій елементів індивідуалізованих ендопротезів вимагає попереднього створення моделей суглобів пацієнта за томографічними зображеннями. У даній роботі досліджено можливості інтеграції генеративних технологій і методів комп'ютерної томографії. Вивчено методи й алгоритми створення тривимірних моделей за томографічними зображеннями і технологічні можливості генеративних інтегрованих технологій по матеріалізації комп'ютерних моделей.

Розроблена методика створення елементів індивідуалізованих ендопротезів включає наступні етапи:

- обстеження пацієнта на комп'ютерному томографі;

- одержання комплекту томограм;

- реконструкція 3D моделі таза на основі томограм;

- створення індивідуалізованої 3D моделі ендопротезу;

- матеріалізація 3D моделі на базі установки Vanguard Sі2 SLS;

- лиття по випалюваних моделях.

3D моделі суглобів на основі комплекту томограм створювалися за кілька етапів:

- одержання вихідного комплекту томограм;

- попередня обробка томограм в DіcomWorks;

- конвертація в растровий формат (BMP, JPEG);

- попереднє редагування томограм у графічному редакторі Photoshop;

- реконструкція 3D моделі на основі томограм у пакеті Doctor;

- остаточна доробка 3D моделі в CAD системі PowerShape.

Використання безкоштовного програмного забезпечення Doctor дозволило вивчити особливості автоматизованого створення 3D моделей на основі комплекту томограм.

Матеріалізацію ендопротеза пропонується виконувати з використанням генеративних технологій на базі установки селективного лазерного спікання Vanguard Sі2 SLS, що дозволить виготовляти елементи ендопротезів індивідуально для кожного пацієнта, відповідно до його фізіологічних особливостей за досить короткий термін.

БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНА ОПТИМІЗАЦІЯ ГІДРАВЛІЧНИХ МАШИН ТА АГРЕГАТІВ

Гладкий П. М., Мамон Ю. М.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», Харків
Пошук оптимальних параметрів на основі багатокритеріального підходу, що забезпечують підвищення енергетичних характеристик гідравлічних машин та гідропневмоагрегатів при проектуванні або модернізації, представляє складну наукову проблему.

У загальному випадку задача багатокритеріальної оптимі­зації може бути сформульована у такий спосіб. Виконано математичний опис об'єкта оптимізації, представлений у вигляді функціональних залежностей. Сформульовано і визначені критерії якості, які необхідно мінімізувати або максимізувати. Задані параметричні обмеження. Величина обмежень приймається на основі досліду й у процесі рішення може варіюватися. Задані функціональні обмеження, що визначають працездатність і інші характеристики об'єкта оптимізації.

Рішенням поставленої задачі багатокритеріальної оптимізації є безліч ефективних рішень. Вона характеризується сукупністю конкретних рішень, які не можна поліпшити одночасно за всіма критеріями, не погіршивши хоча б за одним з них. Найбільш краще рішення може бути отримане на основі обробки додаткової інформації, якою володіє розроблювач.

Останнім часом для вирішення багатокритеріальних задач оптимізації різних виробів, для яких розроблені математичні моделі, що включають критерії якості, функціональні і параметричні обмеження, намітилася тенденція застосування методу дослідження простору параметрів (ДПП) за допомогою L – послідовності. Зазначений метод має наступні достоїнства:

- мінімальний час реакції в діалозі, внаслідок простоти аналізу

даних, що утримуються в таблиці випробувань;

- можливості, завдяки наявності таблиці випробувань, одержання додаткових зведень від дослідника моделі (взаємозв'язок між критеріями, тобто кореляційний і факторний аналіз, класифікація областей рішень у просторі параметрів і ін.);

- гарантії одержання задовільного рішення, що незначно відрізняється від строго оптимального;

- значна економія часу при повторних зверненнях до моделі за рахунок можливостей збереження таблиць випробувань.


РОЗПОДІЛЕННЯ СПОСОБІВ ПОШАРОВОЇ МАТЕРІАЛІЗАЦІЇ 3D CAD МОДЕЛЕЙ ЗА ФІЗИЧНОЮ СУТНІСТЮ ПРОЦЕСІВ

Грабченко А.І., Величко О.В.

Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”, Харків

За фізичною сутністю процеси пошарової матеріалізації тривимірних об'єктів можна умовно розділити на кілька груп:

• Фотополімеризація – отвердіння полімерної смоли під дією променю лазера. Процес одержання полімерів, при якому макромолекула утворюється шляхом послідовного приєднання молекул мономера до активного центра, що знаходиться на кінці зростаючого ланцюга.

• Спікання – оплавлення і спікання порошкових і гранульованих матеріалів. Короткочасна термічна активація часток, що знаходяться вільно друг біля друга, переходить у селективне спікання. Процес пошарово повторюється. Після остигання одержуваний виріб характеризується деякою пористістю. Описаний механізм реалізується й у тих випадках, коли замість лазерного використовуються електронні й інфрачервоні випромінювання.

• Нашарування – виготовлення із багатошарових об'єктів із застосуванням лазера, а також різальних і фрезерних інструментів. Кожен перетин 3D CAD моделі вирізується з листових матеріалів – фольг, паперу, пластиків, картону й ін. і потім у строгій черговості приєднується до попереднього. Шари повинні бути дуже тонкими щоб їх можна було позиціонувати точно один до іншого. Для з'єднання шарів застосовують склеювання, лазерне дифузійне і ультразвукове зварювання, полімеризацію й ін.

• Екструзія – генерування з твердої фази, при якому матеріал подається через сопло (екструдер), голівка якого описує траєкторію, задану відповідно до 3D образу виробу. Такі методи одержання виробів генеративним способом відрізняються тим, що розплавлений матеріал через сопло подається переривчасто у формі окремих комплексів. Методи безконтактні. Вони дозволяють використовувати матеріали різного кольору або з різними фізико-механічними властивостями, а також вирівнювати поверхні нанесенням часток інших діаметрів або інших матеріалів.

• Тривимірний друк – дані методи дозволяють одержувати локальні обсяги матеріалів із різними фізико-механічними властивостями.
МЕТОДОЛОГІЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМОУТВОРЕННЯ ЛЕЗОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ІЗ ПНТМ НА БАЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ РІЗНИХ ПРОЦЕСІВ ОБРОБКИ

Грабченко А.І., Пижов І.М., Федорович В.О.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», Харків

Встановлено, що найкоротшим шляхом досягнення високої розмірної точності і якості робочих елементів лезових інструментів є послідовне використання електроерозійної обробки непрофільованим електродом - інструментом і комбінованих процесів алмазного шліфування з електрохімічною та електроіскровою дією на робочу поверхню круга (РПК).

Враховуючи, що більшість ПНТМ завдяки наявності в їх складі металевої зв'язки є провідниками електричного струму, було запропоновано вирішити проблему зменшення розмірів сколів на різальних кромках пластини з ПНТМ шляхом використання електроерозійної обробки дротовим електродом-інструментом на етапі попередньої обробки (розкрою).

Встановлено, що вихідні показники цього методу зумовлені багатьма факторами, основними з яких слід вважати відсотковий вміст металевої зв'язки та розмір зерен початкового мікропорошку надтвердого матеріалу в складі полікристалу, а також електроерозійну стійкість цих складових.

Виявлено, що важливою умовою забезпечення процесу шліфування зі стійкими значеннями вихідних показників обробки є стан макро - і мікропрофілю робочої поверхні круга, який багато в чому визначається ступенем заповнення міжелектродного зазору електролітом і правильним вибором конструктивних параметрів правлячого пристрою.

Уперше в практиці обробки ПНТМ доведено ефективність рівномірно розподіленого електроіскрового процесу для управління РПК, що є ще однією важливою особливістю процесу шліфування, яка базується на використанні струмопровідних кругів на основі мікропорошків алмазу

Завдяки використанню мікропорошків алмазу з рельєфними товстошаровими покриттями вдалося забезпечити не тільки високі якісні показники, але також і значення питомої витрати алмазів круга на рівні, характерному для кругів з алмазними шліфзернами. Це є свідченням вирішення існуючого протиріччя між необхідністю використання зерен алмазу малих розмірів і міцністю їх утримання в металевій зв'язці.

МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІЧНИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРИВОДІВ ВАНТАЖОПІДЙОМНИХ МАШИН

Григоров О. В., Стрижак В. В., Зайцев Ю. І.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», Харків
Підвищення ефективності роботи вантажопідйомних машин (ВПМ) досягається раціональним керуванням їх механізмів. Таке керування передбачає максимальну швидкодію і мінімізацію витрат енергії. Оцінка цих показників в різних експлуатаційних режимах потребує попереднього математичного та програмного моделювання.

Механізми ВПМ мають ряд особливостей: робота в повторно-короткочасному режимі, що супроводжується частими пусками та гальмуваннями двигуна, вплив пружних механічних зв’язків, виникнення короткочасних механічних перенавантажень при відриві вантажу, черпанні сипучих вантажів тощо. Рівняння руху електроприводу ВПМ має вигляд

.

Динамічні процеси в передачах механічної частини під час відпрацювання циклу залежать від характеру зміни крутного моменту двигуна, на який впливає спосіб регулювання швидкості, що необхідно враховувати при моделюванні.

Оцінка енергетичних характеристик полягає в розрахунку втрат енергії та розрахунку коефіцієнта корисної дії (ККД) на всіх етапах та при будь-яких режимах роботи механізму. В останні роки спостерігається стійка тенденція до використання в приводах ВПМ системи напівпровідниковий перетворювач частоти – асинхронний двигун (НПЧ-АД). Сумарна потужність втрат енергії в асинхронному двигуні при такому способі регулювання швидкості визначається формулою:

,

де – втрати в міді обмоток статора і ротора, – втрати в сталі статора від гістерезису, вихрових струмів та механічні втрати, – додаткові втрати.

Цикловий ККД визначається як відношення механічної енергії до енергії, що споживається за весь цикл роботи:

.


РОБОЧІЙ ПРОЦЕС В ГІДРАВЛІЧНОМУ ВІБРАЦІЙНОМУ КОНТУРІ ГІДРОАПАРАТА

Дмитрієнко О.В., Гречка І.П.

Національний технічний університет

Харківський політехнічний інститут”, Харків
Тенденція останніх десятиліть більш широкого застосування гідроапаратів з осциляцією викликана прагненням споживачів гідроагрегатів до підвищення їх технічного рівня. Для гідроапаратів з гідравлічним керуванням нами запропоновано в якості гідравлічного вібраційного контуру (ГВК) використовувати шунтуючий резонансний контур, який забезпечує високий коефіцієнт підсилення та має просте конструктивне виконання.

При дослідженні робочих процесів використовували математичну модель ГВК, яка отримана нами з загальних рівнянь гідродинаміки у зосереджених параметрах, зосередження проводили за Т-подібною схемою, а наприкінці труби за Г-подібною схемою. Ці дослідження проводили в пакеті прикладних програм Mathcad за допомогою розробленої програми шляхом математичного моделювання пульсацій тиску робочої рідини (РР) в його каналах та камері. При розрахунку задавалися розмірами ГВК, початковими і граничними умовами: задавали витрату на виході з об’ємного насосу та знаючи опір гідроагрегату, який задавали за допомогою дроселя встановленого на виході ГВК, знаходили , , T – період повторення циклу коливань. Пульсація витрати з виходу об’ємного насоса, які моделювали напівсинусоїдами, як найбільш наближених до реальних. Тиск РР на вході ГВК становив 5 МПа, його пульсація - 0,5 МПа, а частота .

В результаті розрахунку отримали графік пульсацій тиску на вході і на виході ГВК при заданих параметрах. Оцінку ефективності ГВК проводили за коефіцієнтом підсилення амплітуди пульсацій тиску РР на його виході. В результаті обробки яких отримали залежності коефіцієнта підсилення від конструктивних та робочих параметрів ГВК.

За результатами проведених розрахункових досліджень робочого процесу в ГВК, збудованому на базі шунтуючого резонансного контуру вперше установлено, що найбільший вплив на коефіцієнт підсилення ГВК має діаметр внутрішнього патрубку та частота пульсацій тиску РР на виході об’ємного насоса. Розроблений ГВК має масу та габаритні розміри які не перевищують аналогічні середні показники гідроапарата з аналогічним діаметром умовного проходу. Доведено ефективність використання розробленого ГВК.

ВИЗНАЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТРІАНГУЛЬОВАНИХ МОДЕЛЕЙ,

ОДЕРЖАНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ

ОПТИКО-ЦИФРОВОЇ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ

Доброскок В.Л., Гаращенко Я.М, Воронков В.І.

Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”, Харків

За останнє десятиліття спостерігається інтенсивний розвиток технологій зворотного інжинірингу, завдяки появі безконтактних вимірювальних установок. Оптико-цифрові вимірювальні установки дозволяють забезпечувати досить точні виміри. Однак сучасні технології одержання тривимірних моделей по системі обмірюваних точок й їхнього редагування при роботі зі складнопрофільними виробами, мають ряд обмежень.

Створення методології морфологічного аналізу й автоматизації усунення дефектів тріанґульованої 3D моделі виробу дозволить розширити технологічні можливості існуючих технологій.

Дана методологія повинна передбачати систему критеріїв і методів їхнього визначення по наступних групах: геометричні, морфологічні й технологічні.

Базовий підхід до вибору системи геометричних характеристик, які необхідно визначати, виробляється за наступними правилами: переважне використання відносних характеристик (необхідна умова); область існування відносних характеристик визначається інтервалом 0...1 (достатня умова). Такий підхід створює передумови використання комплексних критеріїв для вибору стратегій доробки 3D моделі виробу і його матеріалізації.

Розподіл у просторі системи координат точок (результатів вимірів), одержаних за допомогою оптико-цифрової вимірювальної установки, має імовірнісну природу. Різноманіття їхнього розташування варто описувати з використанням методів стохастичної геометрії. Тому вивчення геометричних характеристик елементів тріанґульованої моделі виробу виконувалося з використанням спеціальної системи статистичного моделювання й аналізу робочих процесів інтегрованих технологій розробленої на кафедрі "Інтегровані технології машинобудування" ім. М.Ф. Семко НТУ "ХПІ".

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ТРІАНГУЛЬОВАНОЇ МОДЕЛІ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ З ВИКОРИСТАННЯМ RAPID PROTOTYPING

Доброскок В.Л., Чернишов С.І., Наконечний М.Ф.

Національний технічний університет
«Харківський політехнічний інститут», Харків

Сучасне машинобудування характеризується високими вимогами до технічного рівня і якості виробів у сукупності з необхідністю гнучкості ресурсозберігаючого виробництва.

Одначе дотепер відсутня науково обґрунтована методологія вибору стратегії матеріалізації виробів на базі аналізу їх електронного 3D образа. За кордоном мають місце окремі розробки вузької спеціалізації для обмежених предметних областей, наприклад обробки робочих поверхонь штампового оснащення. При цьому такі розробки носять сугубо прикладний характер у вигляді окремих прикладних комп'ютерних програм із закритим кодом.

В роботі розглянуто питання, щодо розробки теоретичних основ вибору раціональної стратегії матеріалізації виробів на базі аналізу їх електронного 3D образа для зменшення необхідних ресурсів на виготовлення.

Ідея роботи у зменшені необхідних ресурсів на виготовлення складних (складнопрофільних) виробів шляхом вибору стратегії матеріалізації виробів на базі аналізу їх електронного 3D образа.

Як основний підхід буде розроблено методологію морфологічного аналізу електронного 3D образа виробів. Для предметної області машинобудування морфологічний аналіз можна визначити як структурно-кількісний аналіз будови твердотільного виробу представленого у вигляді системи елементарних поверхневих об'єктів, що обмежують простір тіла. Морфологічний аналіз базується на попередній тріангуляції, що уніфікує поверхні виробу і наступному комплексному аналізі отриманої системи складових трикутників.

Морфологічний аналіз повинен дати можливість оцінки технологічності виробу (при наявності системи критеріїв, бажано безрозмірних) і прийняття раціонального рішення щодо методу матеріалізації (багатокоординатної обробки різанням або з використанням інтегрованих технологій пошарового вирощування).
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АЛГОРИТМІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕМОНТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Дудукалов Ю.В., Торяник С.А.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет,

Харків

Сучасні транспортні засоби та технологічні машини є наукомісткими і високотехнологичними виробами. Складність конструкції, рівень застосовуваних технологій постійно зростають на всіх етапах їхнього життєвого циклу. Істотно, що виникаючі проблеми конструкторсько-технологічної підготовки виробництва (КТПВ) охоплюють не тільки етапи проектування та виготовлення виробів. Вони зберігаються на наступних етапах функціонування, технічного обслуговування, модернізації та ремонту. Особливо зростає роль КТПВ у випадку застосування технологій відновлення первісного ресурсу, що виконується при капітальному ремонті, зокрема кузовів автомобілів. При КТПВ ремонту в рамках PDM у складі CAD/CAM/ CAE-систем, ERP і інших, виконується проектування оптимальних технологічних процесів відновлення деталей машин з урахуванням сукупності техніко-економічних показників, включаючи нечітку надійність алгоритмів відновлення окремих поверхонь і їхніх сполучень.

Технологічні процеси в системі є алгоритмами функціонування. У загальному випадку вони являють собою розгорнуту в часі послідовність дій, операцій або робіт, виконання яких повинне забезпечити досягнення мети. Алгоритми функціонування мають цільовий характер, а ціль - це модель стану, на досягнення якого спрямована виробнича діяльність.

Моделювання системної діяльності включає:

- моделювання мети, тобто модель образа бажаного стану об'єкта, для оцінки стану об'єкта використовується S-надійність;

- моделювання плану дій, підготовка алгоритму, для аналізу надійності варто застосовувати F-підхід.

Таким чином, при ремонті виробу з довільним набором компонентів кожному з них можуть бути поставлені у відповідності результати контролю, у тому числі показників надійності, а за допомогою PDM-систем забезпечується інформаційна взаємодія системи якості й технологічної системи ремонтного підприємства з реалізацією можливостей CALS-технологій.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   37

Схожі:

Викладач НЕСИНОВА С. В
«Сучасні проблеми права в Україні»: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Вибрані найкращі тези доповідей
України ІНЖЕНЕРІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2013 Тези доповідей міжнародної...
Матеріали тез містять короткий зміст доповідей науково-дослідних робіт студентів та аспірантів
ВИКЛАДАЧ ТОДОРОШКО Т. А
«Актуальні досягнення юридичної науки в ХХІ столітті» Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Вибрані найкращі тези...
Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у роботі IV Міжнародної...
Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації...
Звернення учасників V Міжнародної науково-практичної конференції НАЕК «Енергоатом»
Сумки п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції «КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ НА АЕС УКРАЇНИ», відзначаємо, що розуміння культури безпеки,...
ХX Міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології:...
Україна, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Франка Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції...
Підкарпатська Вища Школа ім бл кс. Владислава Фіндиша в Ясло (Республіка Польща)
ХIX Міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології:...
Україна, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
ЗАЯВКА АНКЕТА
Міжнародної науково–практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів
ЗАЯВКА – АНКЕТА учасника Міжнародної науково-практичної конференції...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка