ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З
КРЕСЛЕННЯ
Петрова Надія Євгенівна,
Донецький державний технікум
економіки і хімічних технологій
У статті приведено досвід використання інтерактивних технологій на заняттях з креслення.
В статье изложен опыт применения интерактивных технологий на занятиях по черчению.
Постановка проблеми. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти. Це особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, запровадження освітніх інноваційних технологій [6].
На сьогоднішньому етапі розвитку освіти проблема впровадження інноваційних технологій є надзвичайно актуальною. З цього питання можна виділити ряд напрямів дослідження:
— поняття «інноваційні процеси» у педагогічній науці (І.Лернер, М.Скаткін, В.Беспалько, В.Сластьонін);
— освітні технології (О.Пєхота, С.Сисоєва);
— інтерактивні технології навчання (О.Пометун).
Сучасні освітні інноваційні концепції мають місце у дослідженнях Ю.Васькова [2], С.Єрмоленкова, Л.Мацько [4].
Більшість означених досліджень спрямована на загальноосвітні навчальні заклади, а вища школа залишилася поза увагою науковців.
Саме необхідність впровадження в навчальний процес новітніх педагогічних технологій з метою підвищення ефективності набуття студентами навичок та вмінь з дисципліни «Креслення» у вищій школі І-ІІ рівнів акредитації й зумовлено вибір даної теми роботи.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те, що студенти погано володіють методологічними та спеціальними знаннями. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, сучасний випускник вищого навчального закладу повинен володіти певними якостями:
адаптування у мінливих життєвих ситуаціях, в умовах ринку;
самостійно та критично мислити;
бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
бути комунікабельним, інформаційно грамотним.
Засобом формування особистості при цьому стають освітні технології, продуктом діяльності – особистість випускника вищого навчального закладу, який має бути компетентним не лише в професійній галузі, але й мати активну життєву позицію, високий рівень громадянської свідомості, бути компетентним при вирішенні будь-яких завдань (задач), які ставить перед ним життя. У цьому процесі важливе значення надається інноваційним технологіям навчання.
Досвід, який існує уже сьогодні в Україні та за кордоном, засвідчує, що інтенсифікації навчального процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів сприяють саме інтерактивні технології навчання. Дефініція „інтерактивний” (від англ. „interact”, де „inter” - взаємний, „act” - діяти) трактується як здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь. Одна з особливостей інтерактивного навчання – залучення всіх учасників навчального заняття до активного пізнавального пошуку. Під час взаємодії студенти мають можливість аналізувати те, що вони знають, розуміють та думають з цього приводу, співвідносити власну точку зору із судженнями одногрупників. Для такої діяльності характерні соціальне партнерство, співробітництво, творчість.. У процесі інтерактивної взаємодії центральним джерелом навчального пізнання вважається досвід студентів, який є важливою умовою їх професійного становлення, творчого розвитку [8, с. 55-56]. Які ж сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все – підвищення „ККД” процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції студент засвоює лише 5% матеріалу, під час читання – 10%, працюючи з відео/аудіоматеріалами – 20%, у процесі демонстрації наочних засобів – 30%, обговорення у групах дозволяє засвоїти – 50%, виконання практичних завдань дає змогу опанувати матеріалом на 75%, а, навчаючи інших, індивід засвоює 90% інформації. В умовах швидкого росту обсягу знань, коли викладач повинен видавати великі обсяги інформації в обмежені проміжки часу, а студент - засвоювати цю інформацію, навчальний процес стає все складнішим і вимагає використання різноманітних нових методик навчання.
На заняттях з креслення чітко просліджуються ознаки методів інтерактивного навчання:
самостійне вироблення студентами певних рішень, зокрема, в екстремальних, нестандартних ситуаціях;
-
спонукання до самостійного навчання;
постійна взаємодія викладача та студента, причому викладач виступає в ролі керівника та консультанта.
До прийомів, що сприяють розвитку інтерактивних самостійних дій студента на заняттях з креслення, можна віднести створення викладачами ситуацій, за яких він повинен:
захищати свою думку, наводити аргументи, докази, використовуючи при цьому свої знання й життєвий досвід;
знаходити не одне, а кілька самостійних рішень;
практикувати вільний вибір знань, переважно пошукових і творчих;
бути зацікавленим в колективній діяльності та сприяти творчим пошукам товаришів;
ставити запитання викладачу й товаришам, з'ясовувати незрозуміле;
рецензувати відповіді;
допомагати товаришам при ускладненнях, пояснювати їм незрозуміле;
самостійно виконувати завдання, розраховані на читання літератури, спостереження.
Перелічимо інтерактивні прийоми навчання, які можна використати на заняттях з креслення:
метод "інциденту" - штучне створення екстремальної ситуації - студент повинен знайти з неї вихід, незважаючи на брак інформації та певних навичок;
метод "накопичення інформації* - студент отримує велику "порцію" інформації, а потім йому пропонують вирішити проблемну ситуацію, спираючись тільки на певну суму знань, а не на всю "порцію";
метод аналізу конкретної ситуації - формування груп студентів для вирішення певної проблеми - правильне рішення виробляється рецензуванням варіантів, запропонованих групам;
метод ділової гри - сприяє практичному застосуванню набутих знань і загалом творчій діяльності студентів.
Партнерські відносини (викладач-студент), які домінують на заняттях з креслення - це водночас і вікно, через яке студенти можуть спостерігати сам процес навчання, і дзеркало, в якому вони бачать себе з нової точки зору.
Участь в обговоренні, усвідомлення відповідальності за його якість, зацікавленість в наслідках навчання - все це допомагає студентам взяти процес освіти у власні руки. Це не тільки стимул для них, який заставляє їх постійно прагнути до кращих наслідків, підвищує якість роботи викладача.
На заняттях з креслення використовуємо такі форми інтерактивного навчання:
кооперативне навчання (однорідна, диференційована, кооперативна, парна та індивідуальна групова діяльність);
фронтальне навчання (метод мозкового штурму);
навчання дискусії (під час проведення семінарських занять).
Гра - одна з форм активізації навчальної діяльності студентів під час вивчення будь-якої теми з креслення. Гра дозволяє яскравіше виявити свою індивідуальність, позбутися страху перед опитуванням, відчути інтерес до цього заняття і дисципліни в цілому.
Сюжетна канва ігрової ситуації потребує немалого запасу знань з відповідної теми, вміння користуватися довідниками, стандартами ЄСКД. Ігрове навчання дозволяє кожному студенту викласти свої думки, навчає доводити їх правильність.
Все це сприяє розвитку творчого мислення, виявляє потенціальні можливості кожного, іноді такі, про які викладач раніше навіть і не підозрював.
Приклади використання елементів гри на заняттях з креслення
Якщо треба виконувати велику кількість одноманітних вправ, викладачі проводять ігри-тренінги, тобто включають їх в ігрову оболонку, в якій ці дії виконуються для досягнення мети гри. Гра"Естафета". Мета гри - перевірити знання студентів з будь-якої теми та вміння працювати в малих групах. На останню парту студенти отримують тестові завдання з теми . На чистий листок пишуть прізвище, номер питання і номер правильної відповіді. Завдання разом з листком передають студенту, що сидить спереду і так до першої парти. Перемагає та група, що виконає завдання скоріш і правильно.
Ще одна гра, заснована на принципі контролю картинкою – «Мозаїка».
Правила гри: студенти одержують прозору картку, проклеєну скойтчем та розкреслену на квадрати і маленькі картки з відповідями (на зворотній стороні яких зображено елемент малюнка – деталі або моделі). Викладач задає питання, а студенти повинні знайти вірні відповіді та послідовно розкласти їх на прозору картку відповіддю вверх. Перевірка: повернути велику картку зворотною стороною. Якщо все вірно, то вийде загальна картинка. Помилки видні відразу.
Студентам пропонуються також завдання на знаходження помилок на кресленні. Якщо матеріал знайомий, то знаходження помилки - поява природної ситуації успіху, якщо ж матеріал новий, студенти почуваються експериментаторами, дослідниками.
Також є вправи на знаходження помилок в означенні або інших теоретичних твердженнях. Студенти знаходять помилки мікрогрупою, радяться, прийшовши до певного висновку, група вибирає скіпера, який передає результат обговорення викладачу. Викладач оголошує вірні відповіді, вказує на помилки. Після таких вправ означення запам'ятовують майже всі студенти.
Подобаються студентам дистанційні графічні диктанти.
Група ділиться на три команди. Текст (опис деталі) прикріплюється до стіни (протилежній до дошки), кожен член команди підходить до тексту, читає його, запам’ятовує і диктує свою частину тексту члену команди біля дошки. Перемагає та команда, яка швидше виконає креслення деталі за описом. Під час виконання вправи розвивається не тільки просторова увага, а й тренується зорова пам’ять, спостережливість.
Часто викладач пропонують студентам набір контрольних запитань. Біля кожного запитання студент має поставити умовний знак залежності від того, знає він відповідь чи ні. Викладач опитує студента тільки по тих питаннях, на які в студента є відповідь. Якщо серед таких запитань виявляться ті, на які студент не може відповісти, то зрозуміло - студент несамокритичний.
Фронтальне опитування теми можна замінити бліц-турніром. Група ділиться на дві команди. Кожній команді дається по 10 запитань. Відповідь повинна даватись швидко і коротко. Перемагає та група, яка відповість на більшу кількість запитань.
Цікаво проходить естафета. Наприклад, кожна команда повинна виконати креслення деталі. Кожний учасник виконує певну операцію: побудувати вигляд, виконати розріз, нанести розміри, поставити шорсткість, вибрати матеріал, з якого може бути виготовлена ця деталь. Перемагає та команда, яка виконає роботу швидше і з меншою кількістю помилок.
Ефективною формою проведення занять є залучення до викладання окремих питань теми або розділів дисципліни завчасно підготовлених сильних студентів. Не менш корисні публічний захист і колективна оцінка рефератів. Залучення студентів до оцінювання своїх результатів викликає вмотивоване бажання студента працювати в режимі діалогу з викладачем, а не статистичної присутності під час монологу викладача. Відбувається творче засвоєння курсу, опорних знань.
Так виховується самостійність - здібність до незалежних дій, суджень; свобода від сторонньої допомоги; виробляється ініціатива і рішучість.
Замість фронтального повторення інколи проводиться розгадування кросвордів.
Також проводяться ігри-заняття по типу інтелектуальних ігор: КВК, «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Технічний бій»
В процесі вивчення дисциплін «Креслення» та"Інженерна графіка» проводяться ділові ігри: "Нормоконтроль на виробництві" (під час вивчення теми "Ескізи. Робочі креслення" ) та "Конструкторське бюро" (під час вивчення теми "Виконання складального креслення " та "Деталювання складального креслення ,"Проекції геометричних тіл", тощо).
Так, наприклад завдання з теми "Проекції геометричних тіл" до тренувальної вправи-гри « Конструкторське бюро» можуть бути такими:
1 групі
Сконструювати модель, яка б складалася з двох геометричних тіл, одне з яких має бути чотирикутна піраміда.
Виконати її комплексне креслення, зробити аналіз.
Побудувати три проекції точки А, що лежить на одній із видимих граней піраміди. Розміри моделі довільні (Точку А задають студенти самостійно)
2 групі
Сконструювати модель, яка б складалася з двох геометричних тіл, одне з яких має бути конусом.
Виконати її комплексне креслення, зробити аналіз.
Побудувати три проекції точки А, що лежить на видимій криволінійній поверхні конуса. Розміри моделі довільні (Точку А задають студенти самостійно)
Ділові ігри входять до складу інтерактивних методів навчання і характеризуються такими ознаками:
наявність складного для студентів завдання інженерного характеру;
поділ учасників для роботи над цим завданням на невеликі колективи, що змагаються;
публічний захист розроблених варіантів рішень (імітація засідань науково-технічної ради).
Таким заняттям властиві максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної роботи, самостійна діяльність студентів; характерне таке структурування змісту і форми, що викликають в студентів інтерес до навчання і сприяють їхньому оптимальному розвитку і вихованню.
У процесі ділових ігор студенти на практиці закріплюють знання, що одержали під час вивчення заданого обсягу програми протягом теми або змістовного модулю. Результати кожного учасника гри враховуються викладачем під час виставлення підсумкової оцінки з курсу за семестр. Бали нараховуються відповідно до виконання кожним учасником гри функціональних завдань: складності виконаної роботи, кількості допущених помилок, реальних затрат часу тощо.
Сума балів дозволяє найбільш об'єктивно оцінити кожного учасника гри, виявити його творчі і організаторські здібності, ставлення до інженерної діяльності і дисциплінованості. Наявність штрафних балів дає можливість викладачеві визначити теми, які недостатньо засвоєні окремими студентами, і групою в цілому.
Оцінюються такі форми діяльності студентів:
дисципліна і організованість всіх членів конструкторського бюро;
чіткість виконання посадових функцій кожним виконавцем;
об’єктивність і глибина опрацювання креслень нормоконтролерами і ведучим конструктором;
упевненість у захисті своїх розробок;
якість виконання креслень.
По закінченні захисту креслень керівник групи аналізує роботу КБ, порівнює результати обох КБ, звертає увагу на допущені помилки, визначає кращого конструктора, нормоконтролера, ведучого конструктора.
Мультимедійні технології є на сьогоднішній день найбільш "модним" напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти.
Широке застосування мультимедійних технологій здатне різко підвищити ефективність активних методів навчання для всіх форм організації навчального процесу: на етапі самостійної підготовки студентів, на лекціях, практичних заняттях. Експериментально встановлено, що у ході усного викладення матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а в разі "підключення" органів зору – до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу.
Мультимедійні продукти надають широкі можливості для різних аспектів навчання .
Розроблені електронні навчально-методичні посібники з дисциплін «Креслення» , «Основи інженерної графіки» з використанням мультимедійних технологій. Мультимедійні технології дозволяють організувати презентації навчального матеріалу на лекційних та практичних заняттях, роботу з ним на етапах тренування та закріплення, здійснити перевірку та статистичний аналіз результатів навчальної діяльності студентів та ефективності організації навчального процесу викладачем.
Важливе місце під час вивчення креслення та інженерної графіки має створення комп’ютерних моделей як однієї з форм науково-дослідної роботи студентів.
На початку навчального року зацікавленим студентам пропонуються теми. Спочатку вони опрацьовують матеріал підручника самостійно, працюють з ГОСТами, ДСТУ, довідковим матеріалом, інтернет-ресурсами, підбирають матеріал до слайдів, отримують необхідну консультацію у викладача. Отже студенти не тільки вчаться працювати в програмі Miсrocoft Power Point, використовувати друковані та інтернет-ресурси, а й удосконалюють важливі навички з культури мови – складової інформаційної культури: пошук, аналіз, систематизація інформації, вміння самостійно організовувати діяльність, презентувати свою роботу. Такий метод проектів є одним із провідних засобів перетворення навчання в школу життя, оволодіння студентами навичок планування власної діяльності, навичок вибору засобів та шляхів її здійснення, формування та активізації життєвого досвіду студентів.
Навчально-методичне забезпечення того чи іншого курсу передбачає створення системи засобів контролю якості засвоєння матеріалу, одним з центральних місць якої посідає саме тестова компонента. Для будь-якого етапу роботи з тестами – від створення до інтерпретації результатів – потрібно мати чітке уявлення про призначення тесту. Основна ціль педагогічного тесту є оцінка знань, чи точніше – оцінка рівня підготовленості (в широкому розумінні) учасників тестування у визначеному колі питань визначеної області знань .
Тестові завдання розроблені до кожної теми курсу «Креслення». Для проведення тестових завдань використовуємо також і комп’ютер. Для контролю знань студентів розроблена спеціальна комп’ютерна програма. На екран комп’ютера подаються питання і декілька варіантів відповідей, студенти обирають, на їх розсуд, вірну відповідь, нажимають клавішу, з’являється нове питання і т.д. Після закінчення тесту на екрані висвічується оцінка і інформація про те на які питання дано невірну відповідь. Це дозволяє викладачеві провести детальний аналіз відповідей й корекцію знань.
Отже, застосування комп’ютерних технологій надає заняттю специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, деталізувати нечітко сформовані уявлення,поглибити здобуті знання.
Висновки . Як свідчить досвід, пасивні методи навчання (коли студент лише засвоює та відтворює інформацію) мають значно нижчу ефективність у порівнянні з активними та інтерактивними. Саме останні забезпечують внутрішню мотивацію навчання, яка сприяє його ефективності. Водночас, завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів правильна їх організація та застосування, сприяють зростанню цікавості до процесу здобуття знань. На нашу думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що студенти вчаться ефективно співпрацювати в групі. І саме ці навички будуть їм необхідними в дорослому житті. Окрім того, інтерактивні технології сприяють соціалізації особистості, усвідомленню себе як частини колективу, визначенню своєї ролі у ньому та розкриттю особистісного потенціалу.
Список використаних джерел
Андрущенко В Високі педагогічні технології / В. Андрущенко, В. Олексенко// Вища освіта України.– 2007. –№ 2. – С. 70 – 76.
Васьков Ю.В. Сучасні освітні інноваційні концепції. Педагогічні теорії,
технології, досвід / Юрій Вадимович Васьков. – Харків, 2000. – 120 с.
ВахрушеваТ.Ю. Інтерактивні технології навчання як засіб активізації навчально- пізнавальної діяльності // Нові технології навчання. – К., 2007. Вип. 47. – С. 64 – 69.
4. Єрмоленко С. Навчально-виховна концепція вивчення української
(державної) мови / С.Єрмоленко, Л.Мацько // Дивослово. – 1994. – № 7. –
С.6-8
5. Комар О. Викладання за інтерактивними технологіями // Рідна школа. – 2006.- № 10. – С. 48 – 51. .
6. Національна доктрина розвитку освіти. – К., 2002. – 16 с.
7. Перец М. Використання інтерактивних технологій у вищому навчальному закладі: аспект теоретичний //Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2005. - № 3. – С. 54 – 59.
8. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання : теорія і практика. -К., 2002. – 136 с.
|