|
|
Скачати 302.51 Kb.
|
Інструментальні засобиУ нашому огляді ми зосередили увагу на інструментах для розповсюджених IBM-подібних ПК, з операційними системами родини Microsoft. За назвами найрозповсюдженіших операційних систем Windows та процесорів фірми Intel їх прозвали машинами типу Wintel. Проте, не слід забувати, що існують інші, не менш цікаві програмно-технічні середовища, які не поступаються названим в інтелектуальному та комерційному аспектах. Так, машини і програми фірми Apple вважаються більш пристосованими для художніх робіт, і саме ця фірма тривалий час є джерелом перспективних піонерних розробок. Надзвичайно цікаві новації з’являються у комп’ютерних іграх, і чимало з них, апробовані у цьому динамічному секторі ринку, згодом переносяться в інші, суто ділові галузі. Рішення, створені для малогабаритних портативних пристроїв також мають чудові економічні перспективи. А для високопродуктивної професійної підготовки складних відеопотоків застосовуються потужні багатопроцесорні й багатоекранні графічні станції. Найвідомішим інструментом для роботи з зображеннями є Photoshop фірми Adobe (adobe.ru). Цікавою рисою цього універсального растрового редактора є його відкритість для підключення додаткових модулів сторонніх розробників. З допомогою таких “навісних знарядь” можна безкінечно розширювати коло розв’язуваних задач. Швидкий ріст і диверсифікація ринку сприяють створенню спеціалізованих інструментів, які дозволяють обійтись без громіздкого Photoshop. До речі, це досить типова ситуація, коли, у ході завоювання популярності на ринку, сфери застосування програмних продуктів перекриваються. І варто одному з конкурентів послабити боротьбу за симпатії споживачів, щоб його загалом непогану продукцію швидко витіснили. Серед нинішнього програмного забезпечення з’явились простіші й зручніші продукти, які скромно йдуть слідами своїх славетних попередників. Варто звернути увагу на програму ACD See фірми ACD Systems (ACDSYSTEMS.com), особливо на останню, сьому версію. Хоча основним її призначенням є перегляд, проте вона також оснащена широкими додатковими можливостями, в тому числі для редагування. Структури даних можуть задаватися бітовими кодами чи текстовими позначеннями, які утворюють своєрідні мови форматування. В цьому випадку забезпечується повніший контроль над інформацією, а найпростішим засобом роботи з керуючими кодами є текстовий редактор. Але потрібна ще додаткова програма перегляду, щоб після кожного виправлення можна було побачити зміни. Втім, на практиці безпосередньо з кодами працюють рідко. При використанні спеціальних програм редагування і верстки автор чи оператор має змогу просто на екрані оперувати з об’єктами, не надто переймаючись їх кодуванням. По завершенні чергового етапу, роботу можна зберегти у потрібному форматі. Для веб-сайтів це може бути формат htm (мова форматування HTML – HyperText Markup Language), для друкованих видань – eps (Encapsulated PostScript, тобто упакований PostScript із вбудованим у файл зменшеним образом для перегляду). Аналогічним чином, але в інших форматах, зберігаються і менш звичні електронні видання. Перетворення форматів графічних данихПо аналогії з растровою та векторною графікою варто згадати основоположні поняття теорії програмування: інтерпретація та компіляція. Растрова графіка саме інтерпретується, тобто відображається практично без змін, як відео та звук у звичайному телевізорі. На протилежність цьому, векторні дані перед використанням необхідно “розшифрувати”, тобто, в кінцевому підсумку, зробити придатними для відображення на суто растрових пристроях – дисплеях, принтерах, тощо. І хоч подібна операція стала цілком повсякденною, лише на перший погляд растеризація здається процесом суто механічним, позбавленим жодних творчих проблем. Про те, що не все тут так просто, свідчить висока вартість відповідних спеціалізованих програмних і апаратних засобів переддрукарської видавничої підготовки RIP (Raster Image Processor). Курйозно, що ця абревіатура у загальнокультурному англомовному контексті розшифровується як намогильний напис “спочивай у мирі”. Втім, у цьому можна вбачати глибокий підтекст: растеризація з летючого метелика та духмяної квітки робить експонати гербарію. Одним із джерел створення векторних даних є ручна робота. Причому, йдеться не лише про графічне зображення, а й про “навантаження” різноманітними логічними характеристиками, взаємозв’язками, закономірностями. Кожен об’єкт набуває тим більшої цінності, чим більше він має зв’язків. Великі обсяги графічних даних синтезуються шляхом математичних обчислень, на основі раніше накопиченого досвіду. Векторна інформація одразу виробляється пристосованою до вжитку, а растрова, більш природна, насичена всім несподіванками світу, вимагає ретельної багатоетапної підготовки, “консервації”. Графічна “сировина” піддається “збагаченню”, з неї видаляється “пуста порода”, відшукуються знайомі образи та закономірності. Як мінімум, необхідно вичистити випадкове сміття, що буває у всякому необробленому зображенні, а також обрати оптимальну колірну модель. Проілюструємо складність ідей векторизації на прикладі популярного машинного розпізнавання тексту. Це втілення непростого людського досвіду, якого набуває дитина у початковій школі, дозволяє подолати бар’єри між формами представлення: растровою та векторною, графічною та текстовою. Визнаний світовий лідер у цій царині – шедевр російських програмістів FineReader (abbyy.ua): розпізнає кілька десятків мов, включаючи досить екзотичні. Сканер “бачить” лише плями різних кольорів та яскравостей. Для зображення тексту не надто страшні невеликі геометричні викривлення, які не впливають на логічну структуру. Програма розпізнавання, перш за все, автоматично визначає геометричну орієнтацію тексту, розбиває відсканований аркуш на блоки чи колонки, визначає стиль їх оформлення. А потім починається найскладніше: програма упізнає не лише обриси літер, а ще й намагається складати їх у слова, навіть якщо зображення не надто якісне. Отже, можна вбачати тут щонайменше три рівні розпізнавання образів. На цьому конкретному прикладі можна зрозуміти необхідність і складність побудови структур даних, на яких базується сучасна інформатика. Відмітимо першу суттєву рису процесу розпізнавання первинних, неопрацьованих образів: за рахунок розуміння закономірностей здійснюється економія обсягу даних у сотні разів. Парадоксально, що кількість корисної інформації при цьому не зменшується, а навіть збільшується. Нерозпізнана растрова “картинка” – це лише рисочки, кружечки, крапки: кілька мегабайтів сміття. Відповідний текст містить всього лиш кілька десятків кілобайтів кодів літер (тобто номерів позицій у машинній абетці). Друга суттєва риса: з’являється можливість застосувати до розпізнаних об’єктів методи більш високого інтелектуального рівня, працювати вже не з окремими літерами, а зі словами, виразами, реченнями. Саме в цьому полягає родзинка пошуку внутрішніх закономірностей об’єкту дослідження, побудови векторних моделей: відбувається перехід від конкретного зображення, обтяженого випадковими супутніми подробицями (наприклад, брудна пляма на папері), до все більш абстрактних рівнів пізнання, вільних щодо вибору конкретної форми втілення. Третя суттєва риса проблеми розпізнавання образів: на нижчих рівнях кількість зразків об’єктів (в даному випадку літер у різному написанні) сягає всього лиш сотень чи тисяч, обробка піддається автоматизації, а однозначний вибір з кількох варіантів написання слова можна здійснити, звертаючись до словника (більш високого рівня абстракції, ніж окремі літери). На вищих же абстрактних рівнях вибір можливий тільки як творчий акт, зі збереженням певної міри неоднозначності. Отже, якість обробки залежить від кваліфікації оператора і зручностей, які надає йому програма розпізнавання. Поетапну ступінчастість розпізнавання можна вважати четвертою суттєвою рисою розв’язання складних інтелектуальних задач. Значимість та інформативність даних підвищується з кожним наступним кроком. До первинного відсканованого зображення можна застосувати хіба що графічні перетворення: деформувати, фарбувати, різати на шматки. Розпізнані літери і слова можна вже опрацьовувати текстовим редактором, наприклад, міняти шрифт, форматування абзаців, тощо. Найважливішою перевагою є можливість пошуку в масивах текстів, найбільшим з яких є Всесвітня інформаційна мережа Інтернет. На ще вищих рівнях лінгвістичної обробки текст може бути підданий аналізу, виправленню помилок та творчому допрацюванню. Однією з найвитонченіших на сьогодні галузей машинної лінгвістики є машинний переклад, який тісно межує з філософською проблематикою розуміння. Аналогічні інтелектуальні технології використовуються у всіх вищеназваних галузях, з тим, щоб інформаційні продукти все ясніше відображали всю повноту людських проблем. Наприклад, подібним чином, на основі паперових креслень чи географічних карт, виробляються їх електронні векторні аналоги, для використання у сучасних інформаційних системах. Головне у цьому інформаційному конвеєрі – зберегти іскру духовності, зронену авторською рукою на аркуш, який ми опісля заклали у сканер. Втім, продуктивніше одразу створювати електронну версію даних у взаємодії автора з інтелектуальними програмами. Конвертуючи зображення з одного формату в інший, чи борючись за зменшення розмірів файлу, слід уважно оцінювати візуальні характеристики малюнка, і ретельно контролювати його якість після перетворень. Необхідно враховувати особливості форматів щоб уникнути безповоротного псування зображень. У зв’язку з ризиком втрати цінних матеріалів доводиться нагадати про систематичне резервне архівування, яке гарантує відновлення після аварій. В сучасних умовах абсолютно необхідний для цього, щонайменше, пристрій запису на компакт-диск. Але часом роботи виконуються на різних машинах, між якими постійно доводиться переміщувати значні обсяги інформації. Не завжди при цьому можна покладатись на комп’ютерні мережі та допомогу системних адміністраторів; в цьому разі застосовують різноманітні портативні накопичувачі даних: додаткові жорсткі диски, пристрої запису компакт-дисків або ZIP-дисководи, електронні FLASH-накопичувачі. Можна порекомендувати на роль портативних архіваторів багатофункціональні диктофони-плеєри мінідисків формату Hі-MD. Невеличкий “дискмен” підключається до будь-якого сучасного комп’ютера через порт USB як додатковий зовнішній диск ємністю у сотні мегабайтів. Собівартість ведення архіву на мінідисках так само невисока, як і на звичних компакт-дисках. Єдина вада цього способу – мала розповсюдженість таких пристроїв, що звужує можливості обміну з колегами. І тут вже компакт-дискам немає альтернативи. ПідсумокМетоди машинної графіки втілюють досвід, накопичений з перших кроків існування людства і аж до карколомних авангардистських експериментів. Знайомство з ними не лише надихає яскравими враженнями, а й розширює світогляд, збагачує методами розв’язання найскладніших творчих проблем. Особливо повчальними і плідними можуть виявитись вони для тих галузей, які лиш розпочинають освоєння інформатики. У січні 2004 року американська Академія кіномистецтв вперше присудила найпрестижнішу нагороду “Оскар” розробникам програмного забезпечення. Так було вшановано компанію Alias Systems за створення Maya – програми редагування тривимірної реалістичної графіки, без застосування якої були б неможливі найвідоміші кінохіти “Володар перснів”, “Льодовиковий період”, “Зоряні війни” тощо. У всьому світі працюють над зближенням мистецтва й техніки, “фізиків” і “ліриків”, минулим та майбутнім. Отже, популярні страшилки щодо нездоланної бездуховності техніки вводять в оману лише ледачих аутсайдерів. В нашому короткому огляді ми намагались показати, що інформатика може бути використана для збереження духовних надбань і відкриття нових перспектив. Ми лишили поза розглядом дражливі юридичні проблеми, зокрема запобігання підробкам: грошових знаків, документів, коштовних творів мистецтва. При використанні будь-якої інформації необхідні збереження аутентичності і додержання авторських прав, не лише на оброблюваний матеріал, а й на використані програми та формати. Ще раз хочеться повторити: лиш в гармонії духовних традицій та технічних інновацій можливе досягнення високої мети – стабільного динамічного розвитку національної культури у плинному бурхливому світі. Література
* * * Лисенко Валерій Миколайович Valery_Lysenko@mail. ru д. т. 440-2518
|
|
Урок засвоєння нових знань Навчальна. ознайомити учнів зі сферою застосування комп’ютерної графіки; з поняттями цифрова графіка, векторна графіка, растрова... |
Урок засвоєння нових знань Навчальна. ознайомити учнів зі сферою застосування комп’ютерної графіки; з поняттями цифрова графіка, векторна графіка, растрова... |
|
Зразок екзаменаційної вступної роботи з математики до 8 класу Не виконуючи побудови графіка функції, знайдіть точку цього графіка, у якої абсциса на 3 більша за ординату |
Комп'ютерна графіка. Векторна та фрактальна графіка. Векторна графіка... Лінія є елементарним об'єктом, якому притаманні певні особливості: форма, товщина, колір, тощо. Любий об'єкт (прямокутник, еліпс,... |
|
Застосування методів математичного аналізу ВІВТОРОК ДОТИЧНА ДО ГРАФІКА... Приклад. Скласти рівняння прямої, перпендикулярної до дотичної до графіка функції у = 2х2 – 6х + 3, що проходить через точку М(1;... |
Календарно-тематичне планування Українська вишивка – традиційний вид оздоблення виробів. Матеріали, інструменти та пристосування для вишивання. Машинна вишивка |
|
Урок №33 Тема. Функція у = х Мета: домогтися засвоєння учнями властивостей функції у = х2 та виду і властивостей її графіка та способу застосування графіка функції... |
З навчальної дисципліни «Основи нарисної геометрії та інженерна графіка» Програмою навчальної дисципліни "Основи нарисної геометрії та інженерна графіка" передбачено засвоєння основних положень стандартів... |
|
20. Методика навчання технології опрацювання графічних даних. Комп'ютерна... Комп'ютерна графіка — це створення і обробка зображень (малюнків, креслень і т д.) за допомогою комп'ютера. Розрізняють два способи... |
Лекція з курсу «Комп’ ютерна графіка» Автор: доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті Бойчук В. М |