План лекції
|
|
Скачати 441.03 Kb.
|
|
1.4. Використання Головного меню Структура Головного меню Головне меню – один з основних системних елементів управління Windows 7. Воно відрізняється тим, що незалежно від того, наскільки Робочий стіл переобтяжений вікнами запущених процесів, доступ до Головного меню зручний завжди – воно відкривається клацанням на кнопці Пуск. За допомогою Головного меню можна запустити усі програми, встановлені під управлінням операційної системи або зареєстровані в ній, відкрити останні документи, з якими виконувалася робота, одержати доступ до всіх засобів налаштування операційної системи, а також доступ до пошукової і довідкової систем Windows 7. Головне меню – необхідний елемент управління для завершення роботи з операційною системою. В ньому є пункт Завершение работы, використання якого потрібне для коректного завершення роботи з системою перед виключенням живлення. У структуру Головного меню входять три розділи (рис. 1.7). Ліва панель містить список програм, її основну область займають ярлики програм, які використовуються найчастіше, а так само ярлики, які користувач закріпив у Головному меню. Пункт Все программы дає доступ до списку встановлених програм.  Рис. 1.7. Головне меню У лівій нижній частині меню знаходиться рядок пошуку. У правій панелі знаходиться список найчастіше використовуваних об’єктів системи. Зокрема, це теки Документы, Компьютер, посилання для доступу до Панели управления, справочной системе. В нижній частині правої панелі можна знайти команди, що дозволяють завершити роботу з системою. Таблиця 1.1 Структура Головного меню Windows 7
1.5. Установка і видалення додатків Windows В операційній системі Windows 7 є декілька способів установки додатків, але основним є метод, заснований на використанні установочних файлів. Перед початком установки нового додатку слід закрити всі працюючі програми й усі відкриті документи. В деяких випадках потрібне закриття і низки фонових процесів (їх наявність може відображатися у вигляді значків панелі індикації на правому краї Панелі завдань). Особливості специфікації Windows 7 Приступаючи до установки додатків, необхідно знати особливості операційної системи, пов’язані із спільним використанням ресурсів, і пам’ятати, що процедура установки неперевірених програмних засобів відноситься до категорії потенційно небезпечних. Принцип спільного використання ресурсів лежить в основі специфікації Windows, і в галузі програмного забезпечення він призводить до того, що різні додатки можуть використовувати загальні програмні ресурси. Так, наприклад, у більшості додатків Windows 7 можна зустріти однакові елементи оформлення і управління (вікна, кнопки, списки, що розкриваються, меню, прапорці, перемикачі й багато, що інше). Однакові й прийоми управління ними, і методи використання. З точки зору додатків це означає, що їх багато компонентів обробляються одним і тим самим програмним кодом. Тому у Windows прийнято виділяти стереотипні програмні фрагменти і групувати їх у динамічні бібліотеки, до яких відкритий доступ для різних програм (динамічні бібліотеки мають розширення імені файлу .DLL). У процесі установлення нових додатків разом з ними встановлюються лише ті програмні ресурси, які потрібні для роботи цього додатку, але відсутні на цьому комп’ютері (тобто не зареєстровані в його операційній системі). Тому для установки нових додатків дуже важливо, щоб вони проходили правильну реєстрацію. До складу дистрибутивних комплектів більшості сучасних додатків входять спеціальні установочні програми (Setup.exe, lnstall.exe). Зазвичай вони коректно виконують усі необхідні операції щодо реєстрації в системі нових додатків і компонентів. Стандартні засоби установки додатків Зазвичай установчий файл автоматично запускається в процесі установки в дисковод оптичних дисків CD або DVD з програмою. Також установчий файл може бути завантажений з Інтернету і запущений користувачем самостійно. Порівняно новий спосіб установки програм називається веб-установкою. В процесі її використання на комп’ютер треба завантажити невелику програму, котра називається веб-установщик. Після запуску програма запропонує користувачу вибрати компоненти основного програмного продукту. Після закінчення вибору потрібні компоненти будуть завантажені з Інтернету, з сервера поставщика програмного забезпечення і встановлені. Після установки додатка нерідко вимагається перезавантажити комп’ютер. У системі Windows 7 необхідність перезавантаження виникає рідше, ніж у попередніх версіях операційних систем сімейства Windows, але теж може знадобитися. Це одна з причин, за якої до початку установки закривають усі відкриті додатки і документи. Необхідність перезавантаження пов’язана з особливістю операційної системи. Деякі операції виконуються зручно і безпечно лише у момент завершення роботи системи або на початковому етапі її завантаження, коли більшість модулів системи ще не активовані. Видалення додатків Windows Видалення раніше встановлених додатків Windows 7 робиться засобами розділу Панели управления, доступ до якого можна одержати таким шляхом: Пуск ► Панель управления ► Удаление программы. Відкривши його, слід вибрати зі списку запис про програму, яку потрібно видалити, виділити її і натиснути на кнопку Удалить/Изменить. Після цього буде запущено автоматичний засіб видалення програми. Деякі програми поміщають ярлик для запуску процесу видалення в свою групу в меню Пуск. Знайшовши в теці програми (Пуск ► Все программы ► Наименование программы) потрібний ярлик, можна відкрити його і добитися того самого ефекту, як за використання Панели управления. Видалення рідко буває повним. Швидше за все, якісь компоненти залишаться. Найчастіше залишаються деякі теки (як правило, порожні). Компоненти, не видалені автоматично, слід видалити вручну. Рекомендується видаляти їх у Корзину. і спостерігати за комп’ютером впродовж декількох днів. Якщо після цього працездатність інших програм не порушується, ці компоненти можна видалити із Корзины. 1.6. Установка устаткування У загальному випадку устаткування підключається до комп’ютера двічі: апаратно і програмно. Під апаратним підключенням розуміють фізичне з’єднання з комп’ютером або за допомогою гнізд на материнській платі, або з допомогою зовнішніх розʼємів стандартних портів на задній стінці системного блоку. Буває і змішане підключення, коли інтерфейсна плата нового пристрою вставляється в слот материнської плати і в процесі цього створюється новий (нестандартний порт, розʼєм якого виходить на задню стінку. В такий спосіб підключають як правило, пристрої, що вимагають високої швидкості передачі даних, наприклад, сканери або мережеві пристрої. Під програмним підключенням розуміють установку програми-драйвера такої, що є посередником між операційною системою і пристроєм. У процесі установки драйвера відбувається виділення операційною системою частини ресурсів новому пристрою, а також реєстрація пристрою і його драйвера в реєстр операційної системи. Проте в загальному правилі є й виключення. Такі «стандартні» пристрої, як жорсткі диски, дисководи гнучких дисків і клавіатура, не вимагають драйверів, оскільки відомості про те, як з ними працювати, вже є у базовій системі введення-виведення (BIOS). Вони мають розпізнаватися і працювати ще до завантаження операційної системи. Те саме стосується і монітора, і відеоадаптера, але без драйверів вони розпізнаються лише як прості стандартні моделі. Для того щоб використати всі функціональні можливості конкретної моделі, необхідно встановити драйвер. Дещо менш «стандартними» пристроями вважаються миша і дисковод CD-ROM. Вони не завжди розпізнаються засобами BIOS, але після завантаження операційної системи Windows 7 уже вважаються стандартними пристроями і обслуговуються драйверами, наявними в її складі; проте якщо йдеться про незвичайні моделі, то для них може знадобитися особливий драйвер. Абсолютна більшість інших пристроїв вимагають наявності програмного драйвера. Під час продажу апаратного забезпечення загальноприйнято прикладати до пристрою програмні драйвери на компакт-диску. У відсутність такої можливості можна скористатися бібліотекою драйверів, що входять до складу операційної системи. Якщо бібліотека не підтримує конкретну модель пристрою, необхідний драйвер можна одержати в Інтернеті на сервері фірми, що виготовила устаткування, або на сервері компанії Microsoft, де є колекція драйверів пристроїв для операційних систем, що випускаються цією компанією. Навіть для старих і надійно працюючих пристроїв рекомендується періодично (двічі в рік) відвідувати сервер виробника і одержувати оновлену версію драйвера. Своєчасне оновлення драйверів пристроїв підвищує ефективність роботи устаткування, покращує сумісність з програмним забезпеченням і підвищує загальну надійність системи. Засоби програмної установки устаткування У переважній більшості випадків Windows 7 автоматично розпізнає підключені до неї пристрої і встановлює драйвери для них, за необхідності завантажуючи їх з Інтернету. Якщо з пристроєм, який ви хочете встановити, поставляється компакт-диск з драйверами, його можна помістити в дисковод і виконати вказівки програми автоматичної установки. Базовий програмний засіб установки устаткування запускається з Панелі інструментів: Пуск ► Панель інструментів ► Додавання пристрою. З його допомогою можна встановити значну частину устаткування, хоча в загальному правилі є виключення. Для установки і оновлення драйверів пристроїв можна скористатися вікном Диспетчер устройств (Пуск ► Панель управления ► Оборудование и звук ► Диспетчер устройств). Порядок установки устаткування Як правило, устаткування, яке ви підключатимете до комп’ютера, супроводжується коротким посібником користувача, який містить опис послідовності підключення пристрою до комп’ютера і порядок установки програмного забезпечення для нього. Переважна більшість сучасних зовнішніх пристроїв підключаються до комп’ютера за допомогою інтерфейсу USB. Цей інтерфейс підтримує «гаряче» підключення, тобто пристрій можна підʼєднати до працюючого комп’ютера. Проте, для того щоб установка пройшла правильно, враховуйте вимоги постачальника пристрою, викладені в посібнику користувача. Наприклад, у керівництві з установлення принтера може бути сказано, що спочатку треба встановити програмне забезпечення (що містить, у тому числі, драйвери принтера) з дисків, що додаються до пристрою, і лише після цього підключити пристрій до системи. Виконуйте рекомендації з посібників користувача і ви зможете правильно встановити будь-який пристрій. Нерідко нестандартні пристрої до установки спеціалізованих драйверів можуть працювати в Windows як звичайні пристроїв, без використання додаткових функцій. І лише установка спеціалізованого програмного забезпечення дозволить скористатися усіма можливостями цих пристроїв. Наприклад, це стосується нестандартних мишей. Така миша може містити додаткові кнопки, коліщатка і без установки додаткового програмного забезпечення працюватиме як звичайна миша. Якщо пристрій не було пізнано в процесі запуску, потрібно скористатися Мастером установки оборудования. Майстер запускається командою Пуск ► Панель управления ► Добавление устройства. Наслідуйте його вказівки, за необхідності користуючись довідковою системою Windows. Після закінчення процесу установки устаткування комп’ютер потрібно перезавантажити і виконати перевірку на наявність конфліктів. Для перевірки наявності конфліктів і пізнаних, але не встановлених пристроїв, а також для одержання детальної інформації про встановлені в системі пристрої скористайтеся Диспетчером устройств. Контрольні запитання
|
Схожі:
|
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
|
План лекції Стоцкий Ю. Office 2010. Самоучитель / Ю. Стоцкий, А. Васильев, И. Телина. – СПб. : Питер, 2011. – 432 с |
План лекції + (Питання для підготовки на семінарське заняття) Вплив... Практика СРСР щодо поширення державного суверенітету в просторах свого полярного сектора |
|
ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Поняття особи та її право дієздатність Правове становище... Трофанчук Г.І. Римське приватне право: Навчальний посібник. – Атіка, 2006. – 248с |
ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Поняття і види джерел римського права Преторське право (jus praetorium). Римські магістрати та їхні едикти. Взаємодія квіритського і преторського права. Кодифікація преторських... |
|
План-конспект лекції Тема: Запуск та налагоджування Internet. Апаратне забезпечення: Пристрій за допомогою якого будемо заходити в Інтернет (ноутбуки, КПК, мобільні телефони та ін.) та модем... |
План лекції: Історичні відомості. Стискання файлів під Windows 9x\NT.... Перед запуском файл розпаковували, а після завершення роботи – упаковували знову, щоб звільнити місце для розпакування інших |
|
Лекція 4 ВІРУСИ ЯК ШКІДЛИВЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ План лекції СОМ та ЕХЕ. Вони можуть впроваджуватись і у файли інших типів, але в такому випадку, як правило, вони ніколи не отримують управління,... |
Конспект Лекції КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,... Тема лекції: Категорійно-поняттєвий апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua