|
|
Скачати 263.46 Kb.
|
|
Результати заняття мають включати:
Взагалі мета заняття має бути сформульована так, щоб про її досягнення можна було судити об'єктивно. Слід також звернути увагу на те, що до формулювання очікуваних результатів та перевірки їх досягнення наприкінці заняття необхідно обов'язково залучати студентів. Цей етап дуже тісно пов'язаний із наступним – етапом мотивації – і може бути організований після нього. Мотивація навчальної діяльності. Метою цього етапу є збудження інтересу студентів до обговорюваної теми й розумової активності, підготовка до свідомого сприйняття нового матеріалу. За твердженням психологів, мотивація стимулює процеси навчання, допомагає створити у студентів спрямованість на навчальну роботу і, найголовніше, перетворює студентів з об'єкта навчання на його суб'єкт, перетворюючи зміст навчання на особистісно значущий для студентів. Адже, за визначенням В. П. Беспалька, «мотивація – це процес, у результаті якого певна діяльність набуває для індивіда особистого сенсу». Взагалі мотиви – це дуже складне, багатовекторне психічне утворення особистості, що виникає лише у процесі внутрішньої психічної діяльності. Тому зрозуміло, що викладач зовні не може сформувати мотив учня, а може лише вплинути, стимулювати цей процес. Викладач повинен забезпечити розуміння студентами значення конкретних знань і вмінь. Основними мотиваційними аспектами, до яких звертається викладач, є пізнавальний інтерес, проблемність і практична цінність. До прийомів, які найчастіше використовуються для мотивації, належать:
Слід звернути увагу на обов'язкове врахування під час проведення етапу мотивації вікових психологічних особливостей студентів, які й визначають провідні напрями мотиваційної сфери. Вивчення нового матеріалу. Цей етап має самостійне значення. Його мета – опанування студентами нових знань і способів дії. На більшості занять – це основна й найбільш тривала за часом частина заняття. Проте сучасні реалії свідчать, що значна кількість викладачів за інерцією продовжує на цьому етапі «давати» знання, використовуючи монологічні методи. Але саме життя вимагає активніше звертатися до продуктивних методів та прийомів, що дають можливість активізувати розумову діяльність студентів, можливість свідомого опанування студентами матеріалу під керівництвом викладача, навчати студентів вчитися, що є необхідністю кожного члена сучасного суспільства – суспільства, що вчиться протягом усього життя. Ще у XIX ст. А. Дістервег писав про те, що просто передати знання людині неможливо. Оволодіти ними людина може лише шляхом власної діяльності, «наповнити» розум не можна, він сам повинен усе засвоїти. Тому організація цього етапу, мабуть, і є мірилом педагогічної майстерності та зрілості викладача. Адже тут необхідно показати найвищий «пілотаж» і у власній діяльності, і в організації активної діяльності студентів, зробити все, щоб заплановані мета і завдання були досягнуті, щоб заняття можна було назвати вдалим, ефективним. Закріплення нового матеріалу. До цього етапу включається осмислення нових знань і вмінь, їх систематизація та узагальнення, закріплення вивченого – дуже важлива дія, яка забезпечує ґрунтовність навчання. Досягається шляхом репродуктивного відтворення вивченого, виконанням завдань на визначення головного в новій інформації а потім виконання проблемних і творчих завдань на основі вивченого. Під час цього етапу необхідно використовувати практичні завдання, різноманітні питання, які потребують активної розумової діяльності, доречним буде поєднання індивідуальної та групової роботи. К. Д. Ушинський писав, що викладач, який не приділяє уваги закріпленню, нагадує візника, що дуже швидко доїжджає до міста призначення, та забуває прив'язати поклажу до візка й не помічає, що все загубив по дорозі і його поїздка була марною. Підсумки заняття. На цьому етапі встановлюється відповідність між поставленими завданнями заняття та його результатами вносяться корективи, визначаються перспективи, складається план подальшої роботи. Цю роботу можна назвати контрольно-коригувальною. Хотілося б звернути увагу на те, що іноді викладачі роблять акцент на тематичному контролі й, на жаль, не приділяють належної уваги контрольно-коригувальній діяльності на кожному занятті. А це порушує логіку будь-якої діяльності, що завжди складається з трьох послідовних етапів: мотиваційного, операційного та контрольно-коригувального. Нехтувати або принижувати роль останнього в жодному разі не можна. Порівняння результатів навчання з поставленими завданнями дає вчителю можливість виявити типові помилки й утруднення студентів, і, що головне, з'ясувати їх причини та визначити шляхи їх усунення. Для цього необхідно використовувати різноманітні форми й методи роботи, а не тільки фронтальну бесіду, як це найчастіше буває. Слід звернути увагу на те, що метою цього етапу є не фіксація помилок та виставлення оцінок, тому більшу увагу необхідно приділити само- та взаємооцінюванню, рефлексивній діяльності. Повідомлення домашнього завдання. Мета цього етапу – пояснити особливості виконання домашньої роботи, провести інструктаж, мотивувати необхідність її виконання. Завдання, яке студент виконує вдома, є ланкою, що з'єднує попередній і наступні заняття та вирізняється значною самостійністю, індивідуальністю. Домашня робота концентрує увагу студентів на головному, сприяє міцному засвоєнню матеріалу розвиває пам'ять та автоматизує навички. До того ж ця діяльність має значне виховне значення. Щоб уникнути типових для домашньої роботи недоліків (перевантаження, одноманітність, невиконання роботи), необхідно звертати увагу на вдосконалення методів розробки, постановки й перевірки завдань. За висловлюванням Ю. О. Конаржевского, – "багатоваріативність і різноманіття домашніх завдань – перешкода однобічному розвитку особистості. За успішного використання воно може перетворити не тільки домашню роботу студентів, але й сам заняття, зробити навчання по-справжньому особистісним". Викладач повинен докладно провести інструктаж щодо домашньої роботи, рекомендувати джерела інформації, оголосити критерії оцінювання. Виконання домашньої роботи необхідно замотивувати цікавою постановкою проблеми, використанням прагнення студентів до визнання та оцінювання їх успіхів, врахування особистих нахилів і бажань. Домашнє завдання має складатися з двох частин – обов'язкової та варіативної. Звичайно, все сказане вище носить рекомендаційний характер, викладач має підходити до структури заняття творчо, враховуючи мету, особливості змісту навчального матеріалу, особливості своїх студентів. ДЖЕРЕЛА
|
| Степанчук І.І. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОТИВАЦІЇ СПІВРОБІТНИКІВ В ОСВІТНІХ УСТАНОВАХ Ключевые слова: Мотивация, Мотив, Факторы мотивации, Мотивационные типы сотрудников |
Створення нової бази даних. Структура таблиці. Типи полів та їхні властивості Структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їхніх типів та властивостей, визначених користувачем під час... |
| О. В. Стрілець Мистецтво вишивки українського рушника Л. А. Онищук, кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки АПН України |
План: Закони України про ЦЗ. Основні визначення. Структура ЦЗ України Практична робота № Закон України про ЦЗ. Структура ЦЗ України. Структура ЦЗ на ОНГ |
| ЧОРНОБИЛЬ Пам’ятай Чорнобиль. Урок пам’яті, присвячений 25-й річниці Чорнобильської трагедії / Автори-упорядники: В. Кудін, М. Онищук, В. Семенець.... |
Тема: Практична робота №1 «Структура споживання родин з різним рівнем доходів» Структура сукупних витрат домогосподарств України із різними середньодушовими загальними доходами |
| Структура змістовної частини бакалаврської р Опис функції підприємства, організаційна структура підприємства, структурного підрозділу (ARIS) |
Василь Сухомлинський Життя, педагогічна і суспільна діяльність «Праця і моральне виховання» (1962), «Воспитание личности в советской школе» (1965), «Моральні заповіді дитинства і юности» (1966),... |
| ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Я-концепція – це цілісна структура (у хворих на шизофренію вона, наприклад, порушена). Проте ця структура має і певні протиріччя,... |
Урок з інформатики. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя... Розвивальних завдань, добір конкретного навчального матеріалу, досягнення конкретних поставлених цілей шляхом добору відповідних... |