Охарактеризувати провідну роль технології в організації виробництва
|
|
Скачати 0.56 Mb.
|
|
Наявність якого комплексу ознак характерна для виробничих систем? Для виробничих систем характерна наявність такого комплексу ознак: основні вхідні компоненти; сукупності елементів; суттєві зв'язки між елементами; інтегративні (об'єднувальні) властивості; внутрішня цілісність; упорядкована структура та організація; цілі та критерії оцінки функціонування; керуючий або регулювальний пристрій; межі із зовнішнім середовищем і здатність системи взаємодіяти з ним; особливі властивості елементів, з якими вони входять до даної системи. Елемент виробничої системи — це складова системи, яка не розчленовується на дрібніші складові. Елементами виробничої системи є праця, знаряддя праці, предмети праці, продукти праці а також технологія, організація виробництва. Елементний склад будь-якої виробничої системи характеризується кваліфікаційно-професійними показниками персоналу, техніко-технологічним рівнем матеріальних об'єктів, продуктів праці та ступенем організаційної взаємодії зазначених елементів. Виробничі системи можуть бути різної складності залежно від структури та ієрархічних рівнів елементів. На первинному рівні — це механізми (устаткування, апарати тощо), що обслуговуються робітником (оператором, машиністом та ін.). Кожний механізм і робітник, що обслуговує його, — це два взаємодіючі та взаємозалежні елементи, які складають систему «людина — машина» або робоче місце (робочу систему). Другій рівень являє собою групу робочих місць (дільницю), з яких на третьому рівні формується цех, на четвертому — відповідне виробництво (корпус). Виробнича система визначається поведінкою, еволюцією та набором структур. Структура виробничої системи — це сукупність елементів і стійких зв'язків між ними, що забезпечують цілісність системи й тотожність її самій собі, тобто зберігання основних властивостей системи за різноманітних зовнішніх і внутрішніх змін.
Для того щоб раціонально організувати виготовлення продукції, досліджують просторову (розташування елементів системи в просторі) і часову (послідовність зміни в часі стану елементів системи в цілому) структури виробничих систем, які тісно взаємопов'язані та взаємозалежні. Усі матеріальні елементи та підсистеми виробничої системі характеризуються особливим складом, взаємним розташуванням і взаємозв'язками, які створюють технологічну або виробничу структуру. Структура виробничої системи формується за технологічним (або функціональним) принципом і складається з основних (устаткування та оснащення) та допоміжних (забезпечення енергією та інструментом, ремонт, транспортування, складування, контроль та випробування) елементів. Структура виробничої системи зображена на рис. 2.3 – це інваріантна в часі фіксація елементів і зв'язків між ними. Провідна роль у виробничій системі належить соціальній структурі, тобто людині або сукупності груп людей певного професійного складу, що узгоджено взаємодіють у процесі виконання заздалегідь передбачених функцій на технологічному устаткуванні для досягнення поставленої мети. Матеріальна та соціальна структури обумовлюються розподілом праці всередині виробничої системи і виступають як єдине ціле. Виникненню та здійсненню матеріальних зв'язків у виробничій системі передують інформаційні зв'язки. Матеріальні зв'язки виробничої системи починаються з моменту виконання замовлення на сировину, матеріали та завершуються відвантаженням готової продукції споживачам.
Усі виробничі системи формуються та функціонують на основі взаємопов'язаних загальних (універсальних) законів і окремих принципів. Принципи організації – основні правила, що відображають загальні універсальні закони організації. Принципи розробляються на підставі аналізу повторюваності реальних процесів організації виробництва і перевіряються практикою. Вони об'єктивні й обов'язкові. З розвитком і удосконаленням самого виробництва, створенням нових законів можуть вироблятися нові принципи та уточнюватися існуючі. Організація виробничих систем ґрунтується на системі загальних законів: синергії, єдності аналізу — синтезу, пропорційності, композиції, самозбереження, організованості, інформованості, онтогенезу. Закони організації поділяються на основні групи й укладаються в такій послідовності: - закони статики організації: відповідності виробничих систем поставленим цілям; відповідності організації виробничої системи зовнішньому середовищу; відповідності один одному елементів виробничої системи; відповідності зв'язків елементів виробничих систем їхнім властивостям і сутності системи (жорсткі, альтернативні, компенсаційні альтернативні матеріальні зв'язки; постійні, циклічно повторювані, випадкові; прості, складні; упорядковані, еластичні); резервів (організаційних, інтенсивно-екстенсивних, ресурсних); усунення надлишковості; - закони розвитку: інерції; еластичності; безперервності вдосконалення (саморозвиток; реконструкція). Виробничі системи, незважаючи на їх значну різноманітність залежно від виду діяльності, типу виробництва, галузевих особливостей, мають ряд спільних особливостей: цілеспрямованість, поліструктурність. відкритість, складність, різноманітність. У процесі проектування та вдосконалювання виробничих систем їм надаються такі властивості: результативність, надійність гнучкість, керованість, структура, організація виробництва та рівень її наближення до ідеального стану.
 12.Подати схему технологічного процесу як системи. Кожен технологічний процес може бути розчленовано на певну кількість типових технологічних ланцюгів або операцій і подано у вигляді технологічної схеми послідовного опису їх протікання у відповідних апаратах, машинах або іншому устаткуванні. Технологічні процеси класифікуються за певними ознаками та поділяються на: пасивні та активні; дискретні (переривчасті або періодичні), неперервні та комбіновані; механічні та апаратурні; із відкритою (розімкнутою) схемою, де сировина підлягає одноразовий обробці, та циркуляційною (замкнутою) схемою. Будь-якій технологічний процес можна розглядати як систему (рис. 3.1), що має входи (склад сировини, її кількість, температура та інші параметри) і виходи (деталі, вузли, готова продукція, їх кількість, якість та інші параметри).  13. Наведіть класифікацію виробничих процесів, які спрямовані на виготовлення готової продукції. Класифікація виробничих процесів, які об'єднують багато часткових процесів, спрямованих на виготовлення готового продукту: - за роллю в загальному процесі виготовлення готової продукції розрізняють основні, допоміжні та обслуговуючі виробничі процеси; - за характером впливу на предмет праці виробничі процеси поділяються на технологічні та природні; - за технологічними методами перетворення предметів праці в готовий продукт виробничі процеси поділяються на механічні, хімічні, монтажно-демонтажні (складально-розбірні) і консерваційні (змащування, фарбування, пакування тощо); - за формами взаємозв'язку із суміжними процесами розрізняють аналітичні (розчленовування комплексної сировини), синтетичні (з'єднання напівфабрикатів), прямі (з одного виду матеріалу один вид продукту); - за ступенем безперервності виробничі процеси поділяють на безперервні та дискретні (перервні); - за характером устаткування, що використовується, виокремлюють замкнені (апаратурні) та відкриті процеси; - за рівнем механізації виробничі процеси групуються на: ручні, машинно-ручні, машинні, автоматизовані, комплексно-автоматизовані; - за масштабами виробництва однорідної продукції розрізняють масові, серійні та індивідуальні (одиничні) виробничі процеси; - за характером об'єкта виробництва виробничі процеси поділяють на прості та складні. Важливе значення для правильного розуміння сутності перетворень предметів праці має те, що основні виробничі процеси розбиваються на часткові процеси, основною структурною одиницею яких є операція. Усі виробничі операції розподіляються на: - основні або технологічні, у результаті яких змінюється форма, розміри або взаємне сполучення виробів; - допоміжні, що пов'язані зі зміною просторового розташування (транспортування — складування) або контролем якості продукції. 14.Охарактеризуйте основні принципи проектування і організації виробничих процесів. Раціональна організація виробничого процесу повинна відповідати низці вимог і будуватися на таких принципах, як: спеціалізація, диференціація, концентрація, інтеграція, паралельність, пропорційність, безперервність, ритмічність, прямоточність, автоматичність, гнучкість, гомеостатичність. Основні принципи проектування та організації виробничих процесів зображені на рис. 3.2. 2 Пропорціональність - узгодженість пропускної здатності машин і виробничих підрозділів, окремих частин виробничого процесу 1 Спеціалізація - підвищення однорідності виробництва шляхом обмеження номенклатури продукції і різновиду операції      4 Прямоточність - предмети праці повинні мати найкоротші маршрути проходження на всі стадії та операції виробничого процесу 3 Паралельність - одночасне виконання окремих операцій і процесів, які досягаються зміщенням їх у часі  Принципи проектування і організації виробничих процесів       Ритмічність - організація відповідно до визначеного ритму і спланованою повторюваністю роботи усіх підрозділів підприємства Безперервність - мінімізація перерв в структурі технологічного циклу в дискретному виробництві шляхом синхронізації операції, застосування прогресивних методів оперативного управління виробництвом   Гнучкість - оперативна адаптація виробничого процесу до необхідного переходу на виготовлення іншої продукції Автоматичність - економічно обгрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу      9 Гомеостатичність - здатність виробничої системи стабільно виконувати свої функції в межах допущених відхилень Рис. 3.2. Основні принципи проектування та організації виробничих процесів 15.Охарактеризуйте послідовність планування виробничого процесу. Розробка технологічного процесу полягає в плануванні економічного методу або кількох методів виготовлення деталі чи виробу. При цьому метою розробки технологічного процесу є забезпечення якості продукції (деталі), яка відповідає кресленням або специфікаціям. Для встановлення послідовності операцій технологічного процесу необхідні такі дані: обсяг виробництва; матеріал; допуски що зазначені в кресленнях; вимоги до устаткування; завантаження; креслення; уніфікація термінології. Під час установлення необхідних операцій кожен етап виробничого процесу підлягає ретельному осмисленню та аналізу. Довідковими матеріалами є: карти виробничих операцій; маршрутні карти виробничого процесу; поопераційні карти виробничого процесу; карти завантаження устаткування; карти наявності устаткування; карти технічних характеристик устаткування; ескізи планувань устаткування дільниць, цеху; нормативи часу; установлені накладні витрати по цеху; карти величин подач і швидкостей різання; відомості про наявність робочої сили певної кваліфікації. Послідовність дій на поопераційних картах показується відповідним розміщенням символів на вертикальних лініях, що відображають хід виробничого процесу. 16.Навести порівняльну техніко-економічну характеристику організаційних типів виробництва. Порівняльна техніко-економічна характеристика організаційних типів виробництва наведена в табл. 3.1.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| МНЕМОНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖАНРУ Це робить мнемосхему постмодерного роману дуже складною, але попри всі включення, провідну роль у його розвитку відіграє все-таки... |
8. Базові технологічні процеси виготовлення РЕС Вимоги до знань та вмінь. Студенти повинні знати і розуміти основні поняття технологічного процесу виробництва РЕС. Вміти оцінювати... |
| ЗАТВЕРДЖУЮ Програму затверджено на кафедрі технології виробництва літальних апаратів, протокол № від “ ” 2015 р |
Історичні відомості про виникнення та розвиток хлібопекарського та... Тема 1: Історичні відомості про виникнення та розвиток хлібопекарського та кондитерського виробництва, їх місце та роль у сучасному... |
| Робоча програма з предмету «Інформаційні технології» Використання інформаційних та комп’ютерних технологій для автоматизації виробництва |
ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Сутність і структура суспільного виробництва. Фактори виробництва. Взаємодія і розвиток факторів виробництва |
| Роль засобів навчання у формуванні навчального середовища // Нові... Жук Ю. О. Роль засобів навчання у формуванні навчального середовища // Нові технології навчання. 1998. N 22. С. 106-112 |
Тема: Б. Харчук «Планетник». Добро і зло в повісті, в сучасному світі і в людині Мета: дослідити, як у творі відтворено добро і зло; охарактеризувати образ Планетника, з'ясувати роль діда Капуша у творі та його... |
| Інноваційні технології сприяння креативності у молодшого школяра Нові технології навчання викликають особливий інтерес у педагогів. Саме застосування інновацій передбачають докорінні зміни існуючих... |
Тема 18. Господарсько-правове регулювання у сфері матеріального виробництва Метою «сфера матеріального виробництва», «сфера нематеріального виробництва», «промисловість», «електроенергетика», «будівництво», «сільське... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua