ЗРАЗОК Моніторинг навчально-виховного процесу ПОЛОЖЕННЯ про моніторинг якості освіти в загальноосвітній школі ступенів


Скачати 114.42 Kb.
НазваЗРАЗОК Моніторинг навчально-виховного процесу ПОЛОЖЕННЯ про моніторинг якості освіти в загальноосвітній школі ступенів
Дата13.03.2013
Розмір114.42 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
ЗРАЗОК

Моніторинг навчально-виховного процесу

ПОЛОЖЕННЯ

про моніторинг якості освіти в загальноосвітній школі ступенів

1. Загальні положення

Моніторинг в загальноосвітній школі І- ступенів (далі – Школа) – це система заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану функціонування певного суб’єкта освітньої діяльності чи освітньої системи у школі загалом та прогнозування її розвитку на основі аналізу одержаних даних і виявлених тенденцій та закономірностей. Сутність моніторингу полягає в його функціональному зв’язку з усіма етапами управління, разом з якими він утворює замкнений цикл регулювання.

2. Об’єкти моніторингу

2.1. Об’єкти моніторингу – система освіти в школі, процеси, що відбуваються в ній, діяльність учасників навчально-виховного процесу, явища.

 2.1.2. Система освіти: загальна середня.

2.1.3. Процеси: педагогічний процес загалом та його окремі складові.

2.1.4. Діяльність: трудова, навчальна, виховна. 2.1.5. Явища: вихованість та освіченість учня, майстерність педагога тощо.

 2.2. Будь-який моніторинг передбачає аналіз демографічних, соціальних, економічних, психологічних, педагогічних аспектів.

 2.3. Групи об’єктів моніторингу:

2.3.1 Статистичні категорії: ресурси (фінансові, матеріальні, людські тощо), явища (якість викладання предметів, рівень освітньої підготовки та вихованість учнів, кваліфікація вчителів, компетентність та інші якості адміністрації школи тощо).

 2.3.2 Динамічні категорії: процес (навчальний, виховний; внутрішній та зовнішній контроль, інспекторські перевірки тощо), діяльність (учнівська, вчительська та ін.).

 3. Загальні види моніторингу та види внутрішньошкільного моніторингу

3.1. Види моніторингу у залежності від того, хто його здійснює:

3.1.1. Внутрішній моніторинг проводять члени педагогічного колективу (творчої групи „Моніторингові дослідження у школі”) з метою досягнення ефективності адміністрування, активізації навчально-виховної діяльності, виявлення прогалин у знаннях учнів, проведенні експериментально-дослідницької роботи, науково-методичної роботи, атестації педагогічних працівників тощо. Результати цього моніторингу мають вагу лише у внутрішньому використанні. Не всі результати, отримані під час внутрішнього моніторингу треба оприлюднювати, деякі доцільно використовувати в подальшій роботі без оголошення.

3.1.2. Зовнішній моніторинг здійснюють незалежні установи (МОН України, районне управління освіти, центри моніторингових досліджень тощо) найчастіше для отримання статистично значущої достовірної інформації, яка є основою освітньої статистики держави.

3.2. Види моніторингу за цілями:

3.2.1. Моніторинг узгодження управління – ця система підкреслює важливу роль учителя й фінансування школи й робить спробу довести, що існуюче забезпечення освіти відповідає певним стандартам. Якщо школа за різними показниками відповідає визначеним стандартам, то автоматично забезпечує адекватний рівень її діяльності.

3.2.2. Діагностичний моніторинг визначає рівень успішності учнів за окремими предметами навчального плану шляхом використання різних тестів та методик, наприклад, аналізу моніторингових досліджень рівня навчальних досягнень учнів з предметів тощо. Завдяки цьому типу моніторингу можна визначити слабкі та сильні сторони академічних навичок учнів незалежно від їх особистості.

3.2.3. Моніторинг діяльності – передбачає вимірювання та порівняння на основі стандарту або норми.

3.3. Види моніторингу в освіті за засобами їх проведення:

3.3.1. Педагогічний (освітній) моніторинг передбачає визначення стану об’єкта в будь-який час із наступним прогнозуванням його розвитку.

3.3.2. Дидактичний моніторинг передбачає стеження за різними аспектами навчально-освітнього процесу.

3.3.3. Виховний моніторинг передбачає різнобічне дослідження освітньо-виховного процесу.

3.3.4. Соціологічний моніторинг полягає в науково-інформаційній допомозі у реалізації соціальних програм (проектів) тощо.

3.3.5. Соціально-психологічний моніторинг відстежує систему колективно-групових, особистісних відносин за характером психологічної атмосфери колективу, групи. 3.4. Види моніторингу у залежності від засобів збору інформації:

3.4.1. Опис об’єкта моніторингу без вимірювання.

3.4.2. Використання фізичних вимірювань об’єкта.

 3.4.3. Використання системи розроблених та загальноприйнятих критеріїв та індикаторів.

3.4.4. Вимірювання відбуваються опосередковано, з використанням технологій наукового дослідження, системи критеріїв та показників.

 3.5. Види внутрішньо шкільного моніторингу якості освіти:

3.5.1. Педагогічний – вивчення рівня навчальних досягнень учнів, якості змісту освіти.

3.5.2. Психологічний - вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо.

 3.5.3. Соціологічний – вивчення соціальних умов життя, навчання і праці учасників навчально-виховного процесу.

3.5.4. Медичний – вивчення стану фізичного здоров’я, наявність програм соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

3.5.5. Статистичний - збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності.

3.5.6. Ресурсний – вивчення обсягів, розподілу та якості забезпечення системи загальної середньої освіти матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними ресурсами.

3.5.7. Кадровий – вивчення кадрового складу педагогів та тих, хто керую системою загальної середньої освіти, аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації кадрів, фіксація вакансій залежно від розташування школи, плинність кадрів тощо.

 3.5.8. Управлінський – комплексний аналіз системи загальної середньої освіти за різними групами показників для вироблення управлінського рішення, оцінювання ефективності державного управління загальною середньою освітою та її якістю.

3.6. Види внутрішньошкільного моніторингу за масштабом цілей освіти:

3.6.1. Стратегічний.

3.6.2. Тактичний.

3.6.3. Оперативний.

3.7. Види внутрішньошкільного моніторингу за етапами навчання:

3.7.1. Вхідний або вибірковий.

3.7.2. Навчальний або проміжний.

3.7.3. Вихідний або підсумковий.

3.8. Види внутрішньошкільного моніторингу за часовою залежністю:

3.8.1. Ретроспективний.

3.8.2. Попереджувальний.

3.8.3. Випереджаючий.

3.8.4. Поточний.

3.9. Види внутрішньошкільного моніторингу за частотою процедур:

 3.9.1. Разовий.

3.9.2. Періодичний.

3.9.3. Систематичний.

 3.10. Види внутрішньошкільного моніторингу за охопленням об’єкту спостережень:

3.10.1. Локальний.

3.10.2. Вибірковий.

3.10.3. Суцільний.

 3.11. Види внутрішньошкільного моніторингу за організаційними формами:

3.11.1. Індивідуальний.

3.11.2. Груповий.

11.3. Фронтальний.

 3.12. Види внутрішньошкільного моніторингу за формами об’єкт-суб’єктних відносин:

3.12.1 Зовнішній або соціальний.

3.12.2. Взаємоконтроль.

3.12.3. Самоаналіз.

3.13. Види внутрішньошкільного моніторингу за інструментарієм, що використовується:

3.13.1. Стандартизований.

3.13.2. Нестандартизований.

3.13.3. Матричний.

 3.13.4. Інші.

 4. Рівні моніторингу у школі

 4.1. Індивідуальний (учнівський, учительський, адміністративний). На цьому рівні відбувається самооцінка суб’єктами моніторингу якості своєї загальноосвітньої та професійної підготовки, суспільної професійної та життєвої компетенції, досвіду оволодіння певними способами діяльності, навичками критичного мислення тощо.

 4.2. Локальний ( у межах школи). На цьому рівні відбувається оцінювання школою учасників навчально-виховного процесу щодо якості освіти, досягнення ними поставленої мети в опануванні вимог державного стандарту відповідного рівня освіти, коригування стратегії розвитку за соціальними, педагогічними, економічними та іншими показниками. Проведення моніторингу на локальному рівні виконує роль самоконтролю, результати якого використовуються для внутрішніх потреб школи. Головною метою такого дослідження є збір інформації для вироблення стратегії й тактики вдосконалення діяльності школи, навчально-виховного процесу та діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу. На цьому рівні виробляються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на корекцію навчальної та організацію індивідуальної роботи.

5. Етапи проведення моніторингу у школі

5.1. Ініціювання проведення моніторингу (замовники) – у школі відповідно Програми моніторингових досліджень на навчальний рік.

5.2. Підготовка до проведення моніторингу:

I етап. Орієнтовна програма моніторингу

 1. Визначення мети й завдань дослідження.

2. Визначення об’єктів дослідження.

 3. Розрахунок та формування вибірки.

4. Побудова дослідження у вигляді гістограми Ганта: · визначення термінів і процедур дослідження; · підбір та підготовка (навчання) координаторів дослідження. 5. Визначення критеріїв і показників оцінювання.

6. Вибір методів дослідження й узагальнення статистичної інформації.

II етап. Розробка інструментарію

1. Розробка вимірювального інструментарію (тестів, анкет, їх апробація, одержання стандартизованого інструментарію).

2. Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів та його учасників.

 3. Вибір статистичних і математичних методів опрацювання та обрахунку одержаних результатів дослідження.

 4. Вибір форми узагальнення статистичної інформації.

 5.3. Проведення дослідження: · пілотне дослідження (підготовка учасників, їх інструктаж); · опрацювання результатів, виявлення і аналіз помилок, оцінювання похибок; · основне дослідження.

5.4. Обробка та узагальнення отриманих результатів.

5.5. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження: · узагальнення статистичної інформації; · виявлення чинників впливу; · виявлення кореляції між чинниками впливу; · оцінювання отриманих результатів аналізу, їх інтерпретація, підготовка висновків; · формулювання рекомендацій щодо коригувальної роботи, усунення негативних чинників, формування освітньої політики; · оприлюднення результатів дослідження.

6. Функції учасників групи „Моніторингові дослідження”

6.1. Функції керівника групи:

6.1.1. керує роботою групи „Моніторингові дослідження”;

6.1.2. здійснює безпосередню підготовку до проведення моніторингу;

 6.1.3. контролює проведення групою моніторингового дослідження у вказані терміни, обробку результатів;

 6.1.4. бере участь в аналізі та інтерпретуванні результати дослідження;

6.1.5. складає Програму моніторингових досліджень на навчальний рік; 6.1.6. звітує перед директором за виконання Програми; 6.1.7. несе відповідальність за нерозголошення отриманої інформації; 6.1.8. оприлюднює результати моніторингових досліджень за погодженням директора школи. 6.2. Функції учасника групи: 6.2.1. бере участь у підготовці до проведення моніторингу; 6.2.2. безпосередньо здійснює проведення моніторингових досліджень; 6.2.3. безпосередньо здійснює обробку отриманої інформації, узагальнює її та подає керівнику групи для її аналізу та інтерпретації; 6.2.4. може брати участь у аналізі та інтерпретації узагальнених матеріалів дослідження; 6.2.5. у своїй діяльності підпорядковується керівнику групи; 6.2.6. несе відповідальність за нерозголошення отриманої інформації. 6.3. Керівником цільового моніторингового дослідження може бути заступник директора з НВР, заступник директора з ВР за погодженням з керівником групи та за згодою директора школи. 7. Терміни та місце зберігання матеріалів моніторингових досліджень 7.1. Моніторингові дослідження за поточний навчальний рік зберігаються у кабінеті заступників директора з навчально-виховної роботи, інші – в архіві. 7.2. Термін зберігання моніторингових досліджень від 1 року до 10 років. 8. Керівництво діяльністю 8.1. Керівництво проведення моніторингових досліджень у школі здійснюється директором школи, керівником групи „Моніторингові дослідження.”

P.S. – Керівникам шкіл розробити ПОЛОЖЕННЯ

про моніторинг якості освіти в своїх школах (користуючись зразком) і перспективний план моніторингів та видати наказ по навчальному закладу.

ПРОГРАМА

впровадження моніторингових досліджень якості освіти


Мета:

1.  Діагностична:

        діагностувати стан навчально-виховного процесу;

        створити атмосферу зацікавленості, довіри та спільної творчості.

 

2.  Мотиваційна:

        формувати в учнів відповідальне ставлення до оволодіння системою знань, умінь і навичок та вміння самостійно здобувати потрібні знання впродовж усього життя;

        підвищити відповідальність педагогів за якість знань учнів;

        забезпечити вивчення та впровадження сучасних освітніх технологій, їх елементів, активних форм і методів навчання в повсякденну практику викладання навчальних предметів.

 

3.  Розвивальна:

        готувати особистість із високим рівнем комунікативної компетентності, яка здатна вільно висловлювати свої думки та почуття як в усній, так і в письмовій формі щодо різних аспектів суспільного життя та в різних галузях знань.

 

4.  Виховна:

        забезпечити єдність урочної та позаурочної діяльності через мережу факультативів, гуртків, секцій, індивідуальних занять, спрямованих на мобілізацію загальнолюдських цінностей як ресурсу особистісного зростання кожного учасника навчально-виховного процесу (учнів, вчителів, батьків).

 Завдання:

        створення гнучкої системи вивчення видів навченості учнів (мовленнєвої, читацької, дозвіллєвої, оздоровчої тощо);

        створення системи вивчення та впровадження найновіших досягнень науки і педагогічної практики в навчально-виховний процес;

        створення максимально сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морально-естетичного, професійного, наукового розвитку вчителя;

        надання можливості реалізувати творчі індивідуальні здібності, власний потенціал;

        формування інтересу до педагогічної діяльності, вирощування вчителя-майстра.

 

Мотиви:

1.  Пізнавальні:

        задоволення від добре виконаної роботи;

        перспектива педагогічного зростання;

        бажання працювати творчо, здійснювати пошукову, дослідницьку роботу.

2.  Соціальні:

  •         усвідомлення суспільного значення своєї праці;



  •         повага з боку керівника;



  •         доброзичливе ставлення колег;



  •         отримання матеріальної винагороди.

 Методи:

1.     Метод спостереження – найдоступніший спосіб збору інформації. Щоб уникнути суб’єктивності й однобічності, спостереження мають здійснювати кілька учасників моніторингу.

Метод анкетування – дозволяє з’ясувати не тільки думки, які нас цікавлять, а й вивчити схильності, зв’язки, оцінні судження досліджуваних. Анкетне опитування проводимо письмово або на комп’ютері. Результативність його залежить від низки умов: результати опитування не будуть використані на шкоду, формування запитань мають бути чіткими, ясними, доступними. Запитання можуть бути відкриті,закриті, напіввідкриті.

Метод бесіди зобов’язує прислухатися до думок, суджень об’єктів моніторингу, щоб правильно визначити сутність проблеми.

Метод ранжування – це розташування даних за значимістю. Його можна використовувати стосовно особистості та для з’ясування її орієнтирів.

Метод соціометричного вибору допомагає проникнути у взаємини досліджуваного колективу. Виявити різні мікрогрупи.

6.     Анкета-інтерв’ю має перевагу перед іншими методами в тому, що вона поєднує програмові запитання й бесіду. Інформацію отримують безпосередньо в контакті з досліджуваними. Цей методи містить також елементи спостереження та створення ситуацій.

 

Схожі:

Програма психологічного моніторингу стану навчально-виховного процесу...
Якщо уявити школу в вигляді особистості, то психологічний моніторинг може розглядатись як актуальна життєва потреба цієї особистості....
Здоров’язбережна діяльність здійснюється за напрямами
...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...
У відповідності до листа МОНУ №1/9-368 від 24 травня 2013 року «Про організацію навчально-виховного процесу в 5-х класах загальноосвітніх...
Декларація про створення
Україні, визнаючи верховенство прав та свобод людини та громадянина, керуючись принципами незалежності, відповідальності, відкритості,...
Зовнішнє незалежне оцінювання і моніторинг якості освіти
Тевлін Б. Л. – заступник директора Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників з науково-видавничої...
Управлінські рівні особистісно орієнтованого моніторингу
Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою. Людство давно „приміряло” моніторинг на...
МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ Методичний посібник
Затверджено на засіданні Вченої ради геолого-географічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна...
РОЗГЛЯНУТО
Соціально-педагогічні аспекти організації навчально-виховного процесу в сучасній школі (Ведмеденко Д. В.)
За вибором „лідера” ( капітана, командира, організатора)
ХХІ столітті чітко визначено мету і пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти. Одним із напрямків є постійне підвищення...
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка