І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь

Скачати 58.07 Kb.

Назва	І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь
Дата	27.03.2013
Розмір	58.07 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

І Н Ф О Р М А Ц І Й Н И Й Б Ю Л Е Т Е Н Ь

№1, 2007

Інститут інформаційних технологій і засобів навчання

АПН України

Інформаційно-аналітичний центр педагогічних інновацій

Принципи та теорії дистанційного навчання: світовий досвід
Однією із найвизначніших рис сучасної освіти є можливість її здобуття із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій: будь-де, будь-коли та будь-який час. Завдяки унікальним можливостям глобальної мережі Інтернет відкрито доступ до інформації у наукових центрах світу, бібліотеках, наявні реальні умови для підвищення фахового рівня, самоосвіти та появи нових форм одержання не тільки вищої, але й середньої освіти. Проте інформаційно-комунікаційні технології розвиваються із такою швидкістю, що педагоги, методисти та психологи часто не в змозі впроваджувати психолого-педагогічні технології навчання, адекватні новим технологічним засобам їх реалізації.

В дистанційному навчанні, з часу його активного запровадження, було виділено наступні принципи [за Солдаткіним І.В., 2003]: 1) принцип діяльності, 2) принцип формування дружнього підтримуючого середовища, 3) принцип оптимального поєднання “м’яких” та жорстких форм управління пізнавальною діяльністю учня, 4) принцип особистісно-опосередкованої взаємодії, 5) принцип відкритості комунікативного простору, 6) принцип індивідуального підходу до створюваних навчальних інтелектуальних продуктів, 7) принцип пріоритету стандартизації, 8) принцип інтерактивності, 9) принцип стартових знань, 10) принцип індивідуалізації, 11) принцип ідентифікації, 12) принцип регламентованості навчання, 13) принцип педагогічної доцільності використання засобів нових інформаційних технологій, 14) принцип забезпечення відкритості та гнучкості навчання та ін. Ці принципи – формально-динамічні, організаційні, змістовні, тобто такі, що задають саму можливість реалізації дистанційного навчання як однієї з його можливих форм. Проте дистанційне навчання має й принципи, які пов’язані з тим результатом, що його демонструє учень після навчання. Цікавими є принципи дистанційного навчання [за Хуторським О.В., 2001]:

Принцип створення учнями, що навчаються дистанційно, освітньої продукції з предметів, які вивчаються. Тут є задіяним не тільки принцип діяльності, але й механізм цілепокладання, мотивації та створення моделі вірогідного майбутнього. Так, якщо з самого початку учень розуміє, якого роду, у якій формі та за яких строк необхідно створити новий освітній продукт, то цей результат і буде тією метою, яка скерує дистанційний процес.
Принцип відповідності зовнішнього освітнього продукту учня його внутрішнім особистісним надбанням. Методична реалізація цього принципу передбачає, що учень повинен створити як мінімум два освітні продукти – на початку та в кінці навчання – таким чином можна буде побачити досягнення результатів навчання.
Принцип пріоритету діяльнісного змісту над інформаційним. Зростання об’єму освітніх Інтернет-ресурсів, можливість доступу до світових культурно-історичних досягнень людства змінює роль змісту освіти. Важливим стає, те, що і як вміє робити учень, у тому числі й із інформацією.
Принцип творчого характеру навчальної діяльності.
Принцип індивідуальної освітньої траєкторії учнів у відкритому освітньому просторі. Можливості інформаційно-комунікаційних технологій значно розширили освітній простір та середовище для навчання, що вимагає появи вмінь конструювати власні освітні траєкторії.
Принцип відповідності освітніх процедур телекомунікаційним формам та технологіям. Треба зважати на те, що будь-яка форма телекомунікацій має свою специфіку, яка певним чином обмежує освітній процес. І навпаки, необхідність використання тих чи інших освітніх технологій вимагає пошуку адекватних їм телекомунікаційних засобів та інформаційних технологій.
Принцип відкритої комунікації по відношенню до освітньої продукції, яка створена учнями. Учням, що навчаються дистанційно, вкрай необхідно мати можливість презентувати свої роботи в Інтернет-середовищі, завдяки чому не тільки розширюється коло потенційних Web-оглядачів освітньої продукції, але й створюються широкі можливості до обговорення, розвитку та експертної оцінки досягнень учнів.
Принцип пріоритету діяльнісних критеріїв оцінки результатів дистанційного навчання перед інформаційними.

Одним з найважливіших моментів у спробах впровадження різних типів дистанційного навчання до загальноосвітньої школи є необхідність збереження його (навчання) ефективності. Саме проблема низької результативності дистанційного навчання в школі стимулює вивчення світового досвіду та теорій дистанційного навчання.

Світовій теорії та практиці найбільш значні наукові праці в галузі дистанційного навчання стали відомі ще у 70-90 рр. минулого століття. Це теорії R. M. Delling (ФРН), C. A. Wedemeyer (США), D. Keegan (Велика Британія), M. G. Moor (США) та інш. Розглянемо деякі з цих теорій більш детально.

Теорія організаційної підтримки була розвинена Р. М. Делінгом. Дистанційне навчання в цій теорії розглядається як система навчання, в якій комунікативний процес здійснюється за допомогою штучних сигналів (на основі технічних засобів). Власне сам процес дистанційного навчання є процесом самонавчання. Основний акцент теорії в тому, що дистанційне навчання не може бути ефективним, якщо у ньому відсутні діалогічні форми навчання. Певним недоліком теорії є те, що процес навчання розглядається автором як комунікаційний (технологічний), а не комунікативний (педагогічний) процес.

Теорія незалежного навчання. Ч. А. Ведемейєр, засновник теорії, вважав, що незалежне навчання – сутність дистанційного навчання. Головними у цій теорії є три концепції свободи учня: можливість вчитися у відповідності з обставинами та потребами, индивідуалізованість навчання та можливість вибору будь-якого курсу та свобода вибору цілей та дій. Певною вадою теорії є те, що процес учіння розглядається у відриві від процесу викладання та навчання; ці діяльності плануються автором теорії окремо, що не відповідає реаліям навчального процесу.

Теорія індустріалізації. Теорія, сформульована О. Петерсем, постулює, що дистанційне навчання – це нова форма індустріалізованого та технологізованого навчання, і, відповідно, існує тісний зв’язок між такою формою навчання та різноманітними навчальними технологіями. В основі процесу навчання – програмоване навчання, а процес навчання здійснюється опосередковано. До цього часу деякі з науковців є шокованими цією концепцією та висловлюють свою недовіру, проте окремі дані цієї теорії вже підтвердилися світовою практикою.

Теорія транзактної дистанції та автономності учня. Була створена М. Моор і містить у якості базового параметру поняття транзактної дистанції, що описує рольову взаємодію в ситуації викладання та учіння. В межах теорії було виділено 4 типи взаємодії, характерних для дистанційного навчання, та окремі типи учіння, що характеризуються різним ступенем автономності учня. М. Моор з’ясував варіативну залежність між діалогом, структурою змісту освіти та автономією учня, чим спричинив подальший розвиток знань про навчання на відстані.

Теорія спрямованої/скерованої дидактичної бесіди. Розроблена Б. Холмбергом в межах гуманістичної філософії. Дистанційне навчання автором розуміється як процес індивідуального учіння, що повинне бути організованим як доброзичливе ставлення до високої самостійності та автономії учня з необхідністю допомоги йому через двосторонню комунікацію.

Теорія реінтеграції діяльності викладання та учіння. Створенню цієї теорії ми завдячуємо Д. Кігану, який стверджував, що першочерговою характеристикою дистанційного навчання є не міжперсональна взаємодія та комунікація, а відокремленість діяльності викладача від місця та часу діяльності учня. Тому й, за думкою Кігана, теоретичною основою дистанційного навчання повинна бути реінтеграція діяльності викладання та учіння, оскільки саме цей параметр визначає якість дистанційного навчання та зменшення відсіву учнів.

Існують також й інші теорії дистанційного навчання. Зокрема, поза розглядом залишились теорії комунікації.

Вивчення світового досвіду з проблем теоретичного обґрунтування дистанційного навчання дозволить здійснювати спроби імплементації цього типу навчання в України з найменшими втратами у якості навчання та у його результативності.

Матеріал підготувала Рождественська Д.Б.

Адреса: Україна, 04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 9

тел/факс: (044) 440–96–27

http://www.ime.edu-ua.net e-mail: [email protected]

Схожі:

І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь	І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Он-лайн ресурси та видання з використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь ПРОБЛЕМА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ	І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНІ ВІЛЬНІ ЛІЦЕНЗІЇ НА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВАРІАНТИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь «Карти ІКТ грамотності» для суспільствознавчих дисциплін загальноосвітньої школи США	І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Використання навчальних ресурсів інформаційних освітніх мереж для викладання дисциплін гуманітарного циклу в країнах зарубіжжя
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Саме тому у даний час особливий наголос ставиться на аналіз проблем мотивації слухачів до очно-дистанційного навчання	І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Україні; вона відкриває не тільки можливості вибору навчальних програм, а й широкого доступу всіх верств населення до якісної освіти...
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Співробітники Інституту засобів навчання АПН України запрошують Вас скористатись можливістю ознайомитись з поширеними інформаційними...	І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв’язок з урядом і цивільним суспільством...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання